Ухвала суду № 138191471, 13.07.2026, Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 214/4386/26

2/214/4463/26

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

13 липня 2026 року м. Кривий Ріг

Суддя Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області Євтушенко О.І., дослідивши матеріали позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІН ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення збитків за несвоєчасне виконання рішення суду, -

ВСТАНОВИВ:

22.04.2026 представник ТзОВ «ВІН ФІНАНС» Романенко М.Е. звернувся до суду із позовною заявою шляхом направлення через модуль підсистеми ЄСІТС «Електронний суд» (зареєстровано судом 23.04.2026), в якій просить суд: стягнути з ОСОБА_2 на користь ТзОВ «ВІН ФІНАНС» збитки в якості відповідальності за несвоєчасне виконання рішення суду у цивільній справі №214/9327/13-ц, у розмірі 661,99 грн. та 2 413,32 доларів США; стягнути з ОСОБА_1 на користь ТзОВ «ВІН ФІНАНС» судовий збір у розмірі 2 662,40 грн.

За результатами автоматизованого розподілу судової справи між суддями, матеріали позовної заяви передано до провадження судді Євтушенка О.І.

Відповідно до ч.1 ст.187 ЦПК України, суд відкриває провадження у справі за позовною заявою за відсутності підстав для залишення її без руху, повернення чи відмови у відкритті провадження.

Ознайомившись із позовною заявою та доданими до неї матеріалами, суд дійшов висновку, що позовна заява подана з порушенням вимог, передбачених ст.ст.175, 177 ЦПК України, з огляду на наступне.

У поданій позовній заяві зазначено скорочену (неповну) назву суду «Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу». Водночас, відповідно до п.1 ч.3 ст.175 ЦПК України, позовна заява повинна містити повне найменування суду першої інстанції, до якого вона подається, із зазначенням його офіційної назви. Однак позивачем зазначених вимог не дотримано, оскільки у позовній заяві не вказано повну офіційну назву суду, а саме: «Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області».

Крім того, відповідно до ч.6 ст.187 ЦПК України, судом здійснено запит до органу реєстрації місця проживання відповідача. З отриманої 22.06.2026 відповіді адресно-довідкового органу вбачається, що за відомостями реєстру Криворізької міської територіальної громади інформація щодо зареєстрованого місця проживання ОСОБА_1 відсутня. Крім того, за результатами перевірки відомостей у Державному реєстрі фізичних осіб платників податків встановлено, що за вказаними у позовній заяві анкетними даними (ПІБ, дата народження) особу з відповідним реєстраційним номером облікової картки платника податків не ідентифіковано. Відомості, отримані через підсистему «Електронний суд», також не містять підтвердження реєстрації особи з такими ідентифікаційними даними у відповідних державних реєстрах. Таким чином, подані позивачем анкетні дані відповідача не дають можливості однозначно встановити особу відповідача та перевірити її ідентифікаційні дані за офіційними державними реєстрами.

Таким чином, наведені обставини унеможливлюють встановлення судом належного суб`єкта відповідача у справі та перевірку його процесуальної правосуб`єктності, що є обов`язковою передумовою відкриття провадження у справі.

Відповідно до ч.3 ст.175 ЦПК України, позовна заява повинна містити: зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.

Відповідно до ч.4 ст.175 ЦПК України, позовна заява повинна містити: зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні.

Предмет позову визначається як матеріально-правова вимога позивача до відповідача, щодо якої суд повинен ухвалити рішення, а підстава позову - як сукупність юридичних фактів, на яких ґрунтується така вимога.

Разом з тим із поданої позовної заяви вбачається, що представником позивача одночасно заявлено вимогу про стягнення «збитків у зв`язку з невиконанням судового рішення», при цьому, обґрунтування позовних вимог фактично здійснено з посиланням на положення ч.2 ст.625 ЦК України, які передбачають нарахування інфляційних втрат та 3% річних у разі прострочення виконання грошового зобов`язання.

Таким чином, зміст позовної заяви містить суперечливе визначення правової природи заявлених вимог, оскільки з одного боку вони кваліфікуються як відшкодування збитків, а з іншого обґрунтовуються спеціальною мірою цивільно-правової відповідальності, передбаченою ст.625 ЦК України. При цьому представником позивача не конкретизовано належним чином, які саме вимоги фактично заявляються до суду: вимоги про відшкодування збитків у розумінні ст.22 ЦК України чи вимоги про стягнення інфляційних втрат та 3% річних як спеціальної форми відповідальності за прострочення грошового зобов`язання.

Наведене унеможливлює встановлення судом фактичного предмета спору, визначення характеру спірних правовідносин та застосування відповідних норм матеріального права, що, у свою чергу, унеможливлює належний розгляд справи по суті.

Згідно з вимогами ст.177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують обставини, на які посилається позивач, зокрема належний та зрозумілий розрахунок заявлених до стягнення сум, який дає можливість суду перевірити їх обґрунтованість, правильність та відповідність заявленим вимогам.

Разом з тим, поданий представником позивача розрахунок суми 3% річних за період з 25.02.2019 до 23.02.2022 містить внутрішні суперечності та не забезпечує можливості його належної перевірки судом, оскільки: 1) у розрахунку одночасно зазначено, що результат обчислення визначено у доларах США та гривні («дол.США, грн.»), що не дає змоги однозначно встановити валюту заявлених до стягнення сум; 2) відсутнє чітке визначення механізму приведення розрахованих сум до відповідної валюти стягнення, зокрема, не зазначено курс перерахунку, дату його застосування або інший порядок конвертації; 3) не наведено однозначного визначення, чи є заявлені до стягнення суми такими, що підлягають стягненню у валюті зобов`язання, чи у національній валюті України, що має істотне значення для правильного визначення предмета позову та можливості його перевірки судом; 4) викладений розрахунок носить фрагментарний характер, складається з окремих періодів без належного узагальнення та підсумкового визначення загальної суми заявлених вимог у розрізі кожного виду нарахувань. Таким чином, поданий розрахунок заявлених до стягнення сум не відповідає вимогам визначеності та однозначності, що унеможливлює встановлення судом фактичного розміру позовних вимог та їх перевірку на відповідність нормам матеріального права.

Також, позовна заява не містить відомостей щодо стану виконавчого провадження за рішенням суду, на підставі якого заявлено позовні вимоги, зокрема щодо наявності відкритого виконавчого провадження, підстав його завершення (закінчення, повернення виконавчого документа стягувачу чи фактичного виконання рішення суду), а також відомостей про обсяг фактичного виконання судового рішення та залишок непогашеної заборгованості (у разі його наявності). Відсутність зазначених відомостей позбавляє суд можливості встановити фактичний стан виконання судового рішення, визначити наявність або відсутність непогашеного грошового зобов`язання, а також перевірити правильність, період та обґрунтованість нарахування заявлених до стягнення сум.

Крім того, представником позивача до позовної заяви додано ухвалу суду про заміну сторони виконавчого провадження, постановлену у справі №214/9237/13-ц. Водночас, як підставу нарахування сум відповідно до ст.625 ЦК України, представник позивача посилається на судове рішення про стягнення заборгованості, ухвалене у справі №214/9327/13-ц. З огляду на наявні розбіжності у зазначенні номера судової справи, суд позбавлений можливості однозначно ідентифікувати судове рішення, на яке посилається позивач як на підставу заявлених вимог, та встановити належність поданих доказів заявленим вимогам. У зв`язку з цим представнику позивача необхідно уточнити реквізити судового рішення, на яке він посилається, та надати належним чином ідентифіковані докази набуття права вимоги.

Оскільки позовна заява не відповідає вимогам ст.ст.175, 177 ЦПК України, то згідно з ч.1 ст.185 ЦПК України її необхідно залишити без руху та надати позивачеві 10-денний строк для усунення виявлених недоліків, перебіг якого обчислювати з дня вручення копії даної ухвали.

Згідно з ч.3 ст.185 ЦПК України, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені ст.ст.175, 177 ЦПК України, позовна заява вважатиметься поданою в день її первісного подання до суду.

Керуючись ст.ст.175, 177, 185, 260, 261 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІН ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення збитків за несвоєчасне виконання рішення суду залишити без руху та надати позивачеві 10-денний строк для усунення недоліків, зазначених в мотивувальній частині ухвали, та приведення позовної заяви у відповідність до вимог ст.ст.175, 177 ЦПК України, який обчислювати з дня отримання копії ухвали.

Копію ухвали направити позивачеві за адресою, вказаною в позовній заяві, а також через модуль підсистеми ЄСІТС «Електронний суд» для виконання у встановлений судом строк. У разі невиконання ухвали суду позовна заява буде вважатися неподаною та буде повернена позивачеві разом з доданими до неї матеріалами.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню в апеляційному порядку окремо від рішення суду не підлягає.

Суддя О.І. Євтушенко