Ухвала суду № 138190597, 09.07.2026, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа№ 380/18093/24

ОКРЕМА УХВАЛА

09 липня 2026 року

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого-судді Кухар Н.А.

секретаря судового засідання Матулкіна О.К.

за участю:

представника позивача Бут Вадим Анатолійович. (поза межами суду)

представника відповідача Горбова Наталія Орестівна (поза межами суду)

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові заяву представника позивача про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень на виконання рішення суду в адміністративній справі №380/18093/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

До Львівського окружного адміністративного суду звернулася ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (79016, м. Львів, вул. Митрополита Андрея, 10; код ЄДРПОУ 13814885), про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 20 грудня 2024 року у справі №380/18093/24 позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області задоволено частково:

Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області №104650016564 від 31.07.2024 року про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1 .

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 24.07.2024 року про призначення пенсії.

У задоволенні решта позовних вимог відмовлено.

Стягнуто з Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір в сумі 968 (дев`ятсот шістдесят вісім) гривень 96 коп.

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 21 січня 2026 року апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області залишено без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 20 грудня 2026 року у справі №380/18093/24 без змін.

Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 20 грудня 2024 року набрало законної сили 21.01.2026 року.

Позивач подав заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду (вх. №37637 від 05.05.2026 року). В обґрунтування вище вказаної заяви зазначає, що на виконання зазначеного рішення суду відповідач здійснив повторний розгляд заяви позивача. За результатами такого розгляду 01.05.2026 прийнято рішення про повторну відмову у призначенні пенсії. Як вбачається з цього рішення, відповідач повторно не зарахував ті самі періоди стажу; повторно послався на ті самі підстави. Відповідач прямо зазначив, що рішення суду не містить зобов`язання щодо зарахування відповідних періодів стажу. Рішення суду складається не лише з резолютивної, а й з мотивувальної частини. Відповідач, повторно приймаючи рішення, проігнорував ці висновки, що є прямим порушенням принципу обов`язковості судового рішення.

Представник відповідача через систему «Електронний суд» подав заперечення на заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду (вх. №38330 від 06.05.2026 року), в якій зазначив наступне. На підставі ст. 370 КАС України та на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 20.12.2024 у справі № 380/18093/24 Головним управлінням Пенсійного фонду України у Львівській області повторно розглянуто заяву ОСОБА_1 від 24.07.2024 року про призначення пенсії. Рішенням від 23.02.2026 №104650016564 відмовлено у призначенні пенсії.

Відтак, дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області є правомірними, ґрунтуються на Конституції та законах України, а вимоги представника заявника ОСОБА_1 адвоката Бут Вадима Анатолійовича є безпідставними, необґрунтованими та не відповідають нормам чинного законодавства.

Представник позивача в судовому засіданні заяву позивача про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень на виконання рішення суду підтримав та просив задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечив проти задоволення заяви про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду.

При вирішенні заяви позивача про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень на виконання рішення суду, суд виходить з наступного.

Згідно з положеннями стаття 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Пунктом 5 частини третьої статті 2 КАС України визначено, що основними засадами (принципами) адміністративного судочинства є обов`язковість судового рішення.

Згідно зі статтею 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Конституційний Суд України неодноразово зазначав, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (п.2 мотивувальної частини рішення від 13.12.2012 №18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (п.3 мотивувальної частини рішення від 25.04.2012 №11-рп/2012).

Конституційний Суд України, розглядаючи справу, бере до уваги практику Європейського суду з прав людини, який, зокрема, в рішенні у справі "Шмалько проти України" від 20.07.2004 вказав, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду (п.43).

Таким чином, право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов`язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист.

Отже, судове рішення виконується безпосередньо і для його виконання не вимагається ухвалення будь-яких інших, додаткових судових рішень. При цьому, добровільне виконання боржником судового рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є законодавчо встановленим обов`язком такого боржника.

Водночас, у разі невиконання судового рішення, позивач має право вимагати вжиття спеціальних заходів впливу на боржника, передбачених законодавством про виконавче провадження, за КАС України.

Процесуальне законодавство визначає види судового контролю за виконанням судового рішення, а саме, зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення, накладення штрафу (ст.382 КАС України) та визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду (ст.383 КАС України).

Наведені норми КАС України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення і підставами для їх застосування є невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, пов`язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.

Наявність у КАС України спеціальних норм, спрямованих на забезпечення належного виконання судового рішення, виключає можливість застосування загального судового порядку захисту прав та інтересів стягувача шляхом подання позову. Судовий контроль за виконанням судового рішення здійснюється в порядку, передбаченому КАС України (ст.382 КАС України), який не передбачає можливості подання окремого позову, предметом якого є спонукання відповідача до виконання судового рішення; не передбачає такої можливості і положення ст. 383 КАС України.

Отже, у разі невиконання судового рішення, позивач має право вимагати вжиття спеціальних заходів впливу на боржника, передбачених законодавством про виконавче провадження, за КАС України. Невиконання судового рішення не може бути самостійним предметом окремого судового провадження.

Особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.

У такій заяві зазначаються: 1) найменування адміністративного суду, до якого подається заява; 2) ім`я (найменування) позивача, поштова адреса, а також номер засобу зв`язку, адреса електронної пошти (за наявності), відомості про наявність або відсутність електронного кабінету; 3) ім`я (найменування) відповідача, посада і місце служби посадової чи службової особи, поштова адреса, а також номер засобу зв`язку, адреса електронної пошти, якщо вони відомі; 4) ім`я (найменування) третіх осіб, які брали участь у розгляді справи, поштова адреса, номер засобу зв`язку, адреса електронної пошти, якщо вони відомі; 5) номер адміністративної справи; 6) відомості про набрання рішенням законної сили та про наявність відкритого касаційного провадження; 7) інформація про день пред`явлення виконавчого листа до виконання; 8) інформація про хід виконавчого провадження; 9) документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати за подання відповідної заяви; 10) перелік документів та інших матеріалів, що додаються (ч.ч. 1, 2 ст. 383 КАС України).

Частинами 4 та 5 ст. 383 КАС України установлено, що заяву, зазначену у частині першій цієї статті, може бути подано протягом десяти днів з дня, коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, але не пізніше дня завершення строку пред`явлення до виконання виконавчого листа, виданого за відповідним рішенням суду.

Вище зазначені норми КАС України має на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами її застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача, та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, пов`язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.

Відтак суд має з`ясувати, чи були оскаржувані дії пов`язані з виконанням судового рішення (продовжуючим правопорушенням), чи є самостійним предметом спору (новим правопорушенням).

Такий висновок суду узгоджується із позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 27.11.2018 №520/11829/17 (№К/9901/51263/18) (п.34).

Як встановлено судом з матеріалів справи, відповідач: повторно не зарахував ті самі періоди стажу; повторно послався на ті самі підстави, тим самим проігнорував висновки суду зазначенні у рішенні Львівського окружного адміністративного суду від 20 грудня 2024 року у справі №380/18093/24.

Отже, суд дійшов висновку, що рішення Львівського окружного адміністративного суду від 20 грудня 2024 року у справі №380/18093/24 виконано не було, оскільки під час повторного розгляду заяви було проігноровано висновки зазначенні у рішенні суду.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про протиправність дій щодо невиконання судового рішення у справі №380/18093/24, оскільки суб`єкт владних повноважень сприяє тривалому порушенню прав позивача, яке захищене у судовому порядку.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частин першої та другої статті 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Як зазначив Європейський суд з прав людини у рішенні від 06.09.1978 у справі Класс та інші проти Німеччини, із принципу верховенства права випливає, зокрема, що втручання органів виконавчої влади у права людини має підлягати ефективному нагляду, який, як правило, повинна забезпечувати судова влада. Щонайменше це має бути судовий нагляд, який найкращим чином забезпечує гарантії незалежності, безсторонності та належної правової процедури.

Частиною шостою статті 383 КАС України визначено, що за наявності підстав для задоволення заяви суд постановляє ухвалу в порядку, передбаченому статтею 249 цього Кодексу.

Відповідно до частини першої статті 249 КАС України суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб`єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону.

Згідно частини 2 статті 249 КАС України, встановлено, що у разі необхідності суд може постановити окрему ухвалу про наявність підстав для розгляду питання щодо притягнення до відповідальності осіб, рішення, дії чи бездіяльність яких визнаються протиправними.

У відповідності до приписів частини 3 статті 249 КАС України, суд може постановити окрему ухвалу у випадку зловживання процесуальними правами, порушення процесуальних обов`язків, неналежного виконання професійних обов`язків (в тому числі якщо підписана адвокатом чи прокурором позовна заява містить суттєві недоліки) або іншого порушення законодавства адвокатом або прокурором. Окрема ухвала щодо прокурора або адвоката надсилається органу, до повноважень якого належить притягнення до дисциплінарної відповідальності прокурора або адвоката відповідно.

Частиною 4 статті 249 КАС України передбачено, що в окремій ухвалі суд має зазначити закон чи інший нормативно-правовий акт (у тому числі його статтю, пункт тощо), вимоги яких порушено, і в чому саме полягає порушення.

Згідно частини 5 статті 249 КАС України встановлено, що з метою забезпечення виконання вказівок, що містяться в окремій ухвалі, суд встановлює у ній строк для надання відповіді залежно від змісту вказівок та терміну, необхідного для їх виконання.

Частина 6 статті 249 КАС України передбачає, що окрему ухвалу може бути винесено судом першої інстанції, судами апеляційної чи касаційної інстанцій.

Відповідно до приписів частини 7 статті 249 КАС України встановлено, що окрема ухвала може бути оскаржена особами, яких вона стосується.

Частиною 8 статті 249 КАС України передбачено, що суд вищої інстанції може постановити окрему ухвалу в разі допущення судом нижчої інстанції неправильного застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, незалежно від того, чи є такі порушення підставою для скасування або зміни судового рішення.

Згідно вимог частини 9 статті 249 КАС України встановлено, що окрема ухвала стосовно порушення законодавства, яке містить ознаки кримінального правопорушення, надсилається прокурору або органу досудового розслідування, які повинні надати суду відповідь про вжиті ними заходи у визначений в окремій ухвалі строк. За відповідним клопотанням прокурора або органу досудового розслідування вказаний строк може бути продовжено.

Як вбачається із вищенаведеного, вичерпний перелік підстав для постановлення окремої ухвали передбачений статтею 249 КАС України.

Суд зазначає, що окрема ухвала є формою реагування суду на порушення норм права, причини та умови, що спричинили (зумовили) ці порушення, з метою їх усунення та запобігання таким порушенням у майбутньому.

Враховуючи викладене, на виконання частини четвертої статті 249 КАС України, суд зазначає, що відповідачем при виконанні судового рішення у справі №380/18093/24 порушено положення статті 129-1 Конституції України, статей 14 та 370 КАС України

Керуючись статтями 248, 256, 294, 295, 383 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

У Х В А Л И В:

Заяву задовольнити.

Визнати протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області №104650016564 від 23.02.2026 року про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1 .

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області повідомити у місячний строк про виконання судового рішення від 16 квітня 2024 року у справі №380/943/24.

Про виконання даної окремої ухвали повідомити суд не пізніше одного місяця з дня її отримання.

Окрема ухвала може бути оскаржена особами, яких вона стосується, до Восьмого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали.

Повний текст ухвали виготовлено та підписано 14.07.2026 року.

Суддя Кухар Н.А.