Рішення № 138190336, 13.07.2026, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №380/25077/25

ДОДАТКОВЕ СУДОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 липня 2026 року

Львівський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Ланкевича А.З., розглянувши у письмовому провадженні в м.Львові заяву представника позивача про ухвалення додаткового судового рішення про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу адвоката та судових витрат, пов`язаних з перекладом документів, у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ХІММЕЛТЕК-УА» до Львівської митниці про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів і картки відмови в прийнятті митної декларації, -

в с т а н о в и в :

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 11.06.2026 року вищевказаний позов задоволено повністю:

визнано протиправним та скасовано рішення Львівської митниці про коригування митної вартості товарів №UA209000/2025/900404/2 від 02.07.2025 року;

визнано протиправною та скасовано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209170/2025/001026;

стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Львівської митниці на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ХІММЕЛТЕК-УА» судовий збір, сплачений за подання цього позову, в сумі 4844 (чотири тисячі вісімсот сорок чотири) гривні 80 копійок.

15.06.2026 року від представника позивача надійшла заява, в якій просить стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача витрати на професійну правничу допомогу адвоката в розмірі 12200,00 грн та судові витрати, понесені за переклади документів та їх завірення, у розмірі 825,00 грн. Вказав, що на виконання ч.7 ст.139 КАС України у тексті позовної заяви заявлено про подання доказів понесення судових витрат протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду. Детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, наведений у заяві та підтверджується доданими до неї доказами.

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 03.07.2026 призначено до розгляду заяву позивача про ухвалення додаткового судового рішення без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами; відповідачу встановлено строк для подання пояснень.

09.07.2026 року від представника відповідача надійшло клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги, в якому просить зменшити заявлену до відшкодування суму витрат на правничу допомогу. Зазначила, що сума, яку представник позивача просить відшкодувати як витрати на професійну правничу допомогу, не співмірна з даною категорією спору та виконаною адвокатом роботою; дана категорія справи не є складною, а написання позовної заяви не вимагало значної юридичної і технічної роботи, зокрема не потребує вивчення великого обсягу фактичних даних. Разом з тим, у позовній заяві адвокатом наведено норми права, що застосовуються до даних правовідносин, а висновки щодо застосування зазначених норм взяті із висновків судів у справах з аналогічним предметом спору, що вказує на відсутність необхідності значного часу для підготовки позовної заяви. Крім того, вважає, що витрати на переклади документів не підлягають стягненню, оскільки в ході судового розгляду справи питання щодо залучення перекладача судом не вирішувалося, а ст.254 Митного кодексу України покладає обов`язок подання перекладу документів на декларанта за власний рахунок.

Вирішуючи подану заяву, суд враховує наступне.

Згідно з ч.1 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України), при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву (ч.7 ст.139 КАС України).

Пунктом 1 ч.3 ст.132 КАС України визначено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема: витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ст.134 КАС України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно з ч.9 ст.139 КАС України, під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Розглядаючи питання співмірності заявлених до стягнення судових витрат на правничу допомогу, Велика Палата Верховного Суду вказала на те, що при визначенні суми судових витрат, на відшкодування якої має право позивач, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (п.21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 року у справі №755/9215/15-ц).

При цьому, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

Суд встановив, що професійна правнича допомога у цій справі надавалася позивачу адвокатом Стецьків Наталією Іванівною на підставі Договору про надання правових послуг №04/10/23 від 11.10.2023 року та додаткової угоди №1 від 09.10.2024 року до цього договору.

Згідно з п.3.2 Договору про надання правових послуг №04/10/23 від 11.10.2023 року розмір гонорару та оплати за надані послуги проводиться на підставі акту приймання-передачі наданих послуг у розмірі, визначеному за домовленістю Сторін. В акті приймання-передачі наданих послуг від 29.01.2026 року Сторони домовились, що гонорар оплата за правові послуги встановлюється у фіксованому розмірі 12200,00 грн та включає в себе: аналіз документів та судової практики для подання позовної заяви; складання позовної заяви; складання додаткових пояснень до відзиву Львівської митниці. Вказана сума сплачена адвокату, що підтверджується платіжною інструкцією №54 від 30.01.2026 року.

Проаналізувавши розрахунок вартості наданих адвокатом послуг, суд вважає, що заявлені витрати на професійну правничу допомогу в суді не є співмірними по відношенню до складності справи та обсягу виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), а розмір заявлених витрат є завищеним.

Так, предмет спору в цій справі не є складним, містить лише один епізод спірних правовідносин, не потребує вивчення великого обсягу фактичних даних; обсяг і складність складених процесуальних документів також не є значними.

За наведених обставин, суд приходить висновку, що заявлена представником позивача до відшкодування сума витрат на правничу допомогу у 12200,00 грн є необґрунтованою, не відповідає реальності та необхідності таких витрат, розумності їх розміру, а стягнення з Львівської митниці спірних витрат у вказаному розмірі становитиме надмірний тягар для відповідача, що суперечить принципу їх розподілу.

Відтак, як наслідок, з урахуванням критеріїв пропорційності, підставним є присудження на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача витрати на професійну правничу допомогу лише в обсязі 3000,00грн.

Щодо судових витрат, понесених позивачем на переклади документів та їх завірення, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.1, п.4 ч.3 ст.132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи; до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати, пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Згідно з ч.4 ст.9 Конституції України державною мовою в Україні є українська мова. Відповідно до ч.1, 2 ст.15 КАС України судочинство і діловодство в адміністративних судах провадиться державною мовою; суди забезпечують рівність прав учасників судового процесу за мовною ознакою.

Відповідно до ч.4 ст.161 КАС України до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до неї документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків подання позову в електронній формі. Позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги. Оскільки частина письмових доказів у справі складена іноземною мовою, подання їх суду в перекладі українською мовою було необхідною умовою для реалізації позивачем обов`язку доведення обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги.

Судом встановлено, що адвокатом за дорученням позивача забезпечено переклад з польської мови на українську та завірення документів (автотранспортної накладної (CMR) №27062025 від 27.06.2025 року та цінової пропозиції (прайс-листа) б/н від 13.06.2025 року), які надані як докази на підтвердження обставин позовної заяви. Вартість перекладу та завірення склала 825,00 грн, що підтверджується рахунком-фактурою №-/08/25 від 28.08.2025 року та актом виконаних робіт (наданих послуг) б/н від 01.09.2025 року, складеними ПП «Азбука Світу». Понесення позивачем цих витрат підтверджується рахунком на оплату №01/01 від 29.01.2026 року, актом приймання-передачі наданих послуг від 29.01.2026 року та платіжною інструкцією №54 від 30.01.2026 року.

Суд відхиляє посилання відповідача на те, що витрати на переклад документів не підлягають стягненню, оскільки в ході судового розгляду справи питання щодо залучення перекладача судом не вирішувалося. Порядок допущення перекладача як учасника судового процесу (ч.2 ст.71 КАС України) регулює участь перекладача у процесуальних діях у суді та не стосується витрат, понесених стороною на переклад письмових доказів, складених іноземною мовою, для їх подання суду. Заявлені позивачем витрати є витратами, пов`язаними із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи у розумінні п.4 ч.3 ст.132 КАС України, а не витратами на оплату послуг перекладача, залученого ухвалою суду в порядку ч.2 ст.71 КАС України.

Посилання відповідача на ст.254 Митного кодексу України також не спростовує права позивача на відшкодування таких витрат. Вказана норма регулює порядок подання документів митному органу під час здійснення митного контролю та митного оформлення і не визначає порядку розподілу судових витрат, понесених стороною у зв`язку з розглядом справи в адміністративному суді. Крім того, як встановлено при розгляді справи по суті, Львівська митниця перекладу поданих документів не вимагала.

Враховуючи викладене, суд приходить висновку, що понесені позивачем витрати на переклад та завірення документів пов`язані з розглядом справи, є фактичними, документально підтвердженими та пропорційними до предмета спору, а тому підлягають відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача у повному обсязі 825,00 грн.

Відповідно до ч.5 ст.143 КАС України, у випадку, передбаченому частиною третьою цієї статті, суд виносить додаткове рішення в порядку, визначеному статтею 252 цього Кодексу.

Згідно із п.3 ч.1 ст.252 КАС України, суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Керуючись ст.ст.132, 134, 139, 143, 252, 255, 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

у х в а л и в :

заяву представника позивача про ухвалення додаткового судового рішення про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу адвоката та судових витрат, пов`язаних з перекладом документів задовольнити частково.

Ухвалити додаткове судове рішення в адміністративній справі №380/25077/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ХІММЕЛТЕК-УА» до Львівської митниці про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів і картки відмови в прийнятті митної декларації.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Львівської митниці (місцезнаходження: вул.Костюшка, 1, м.Львів, 79000; код ЄДРПОУ: 43971343) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ХІММЕЛТЕК-УА (місцезнаходження: вул.Об`їздна, 4, с.Сокільники, Львівський р-н, Львівська обл., 81130; код ЄДРПОУ: 44752993) витрати на професійну правничу допомогу в сумі 3000 (три тисячі) гривень 00 копійок та судові витрати, понесені за переклади документів та їх завірення, у сумі 825 (вісімсот двадцять п`ять) гривень 00 копійок.

У задоволенні інших вимог заяви відмовити.

Додаткове судове рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, додаткове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Суддя Ланкевич А.З.