Рішення № 138190171, 14.07.2026, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа № 380/5695/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 липня 2026 року м. Львів

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Мричко Н.І., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправним рішення, зобов`язання вчинити дії

встановив:

до Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 (далі по тексту позивач, ОСОБА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області ЄДРПОУ 13814885, місцезнаходження: 79016, Львівська обл., м. Львів, вул. Митрополита Андрея, 10 (далі по тексту відповідач, ГУ ПФУ у Львівській області), в якій просив суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області від 02.06.2025 року про проведення перерахунку пенсії ОСОБА_1 з 01.04.2022 року по 30.06.2025 року як працевлаштованого пенсіонера;

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області від 04.06.2025 року про утримання надміру виплачених сум пенсій №440;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області припинити проведення щомісячного відрахування із пенсії ОСОБА_1 коштів в загальній сумі 47482 грн., які були нараховані як надмірно виплачені за період з 01.04.2022 року по 30.06.2025, та повернути (виплатити) ОСОБА_1 суми коштів з його пенсії, які були протиправно утримані;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 як непрацевлаштованого пенсіонера.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач перебуває на обліку в ГУ ПФУ у Львівській області та отримує пенсію за вислугою років у відповідності до Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб. Позивачу, як непрацюючому пенсіонерові з числа військовослужбовців, який має на своєму утриманні непрацездатних членів сім`ї, виплачувалася відповідна надбавка до пенсій.

Відповідач, вважаючи, що позивач з 01.04.2022 працює, прийняв рішення, яким з 01.07.2025 припинив виплату позивачу надбавки як непрацюючому пенсіонерові, який має на своєму утриманні непрацездатних членів сім`ї. Позивач заперечує факт свого працевлаштування, звертає увагу, що відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 №69/2022 «Про загальну мобілізацію», затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про загальну мобілізацію» є призваним на військову службу до Збройних Сил України під час воєнного стану (мобілізованим).

Звертає увагу, що виконання військового обо`язку під час воєнного стану (зокрема, мобілізація) не є працевлаштуванням в розумінні трудового законодавства. З огляду на викладене вважає протиправним рішення відповідача щодо перерахунку його пенсії з 01.04.2022 року по 30.06.2025.

Представник відповідача подала до суду відзив на позовну заяву, в якому проти позовних вимог заперечила з огляду на таке. Відповідно до статті 16 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", позивач з 31.03.2016 отримує надбавку, як непрацюючий пенсіонер, який має на своєму утриманні непрацездатних членів сім`ї.

За даними звірки програмного забезпечення ПВП ДКГ/СПОВ/ЄРС, відповідач встановив, що у період з 01.04.2022 по 30.06.2025 позивач був працевлаштований. Отже, на думку відповідача, з моменту працевлаштування позивач втратив своє право на отримання надбавки, передбаченої статтею 16 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".

Відповідно до пункту третього частини третьої статті 246 Кодексу адміністративного судочинства України (далі за текстом КАС України) суд зазначає, що ухвалою від 01.04.2026 суддя прийняла позовну заяву до розгляду й відкрила провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Частиною п`ятою статті 262 КАС України передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

З клопотаннями про розгляд справи у судовому засіданні сторони у справі не звертались.

Дослідивши матеріали справи на підтвердження й спростування заявлених вимог в їх сукупності, надавши їм юридичну оцінку, суд встановив таке.

ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУ ПФУ у Львівській області та отримує пенсію відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 №2262-ХІІ.

Відповідно до протоколу за пенсійною справою 1313014487 (НПУ) від 31.03.2016 позивачу встановлена надбавка до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який має на своєму утриманні непрацездатних членів сім`ї, до кола яких, зокрема, належать діти, які не досягли 18 років.

Відповідно до довідки Військової частини НОМЕР_2 від 10.10.2024№1628/243, ОСОБА_1 , відповідно до Указу Президента України «Про загальну мобілізацію» від 24.02.2022 №69/2022 мобілізований та перебуває на військовій службі у військовій частині НОМЕР_2 з 17.03.2022.

Згідно з довідкою Військової частини НОМЕР_3 від 26.11.2025 №693 ОСОБА_1 , перебуває на військовій службі по мобілізації.

04.06.2025 ГУ ПФУ у Львівській області прийняло рішення №440 про утримання надміру виплачених сум пенсій, яким установлено, що сума переплати пенсії ОСОБА_1 , за період з 01.04.2022 по 30.06.2025, становить 47482,00 грн. Причина переплати - працевлаштуванням. Також зазначено, що у у разі ненадходження від пенсіонера коштів протягом місяця, відповідачем, утримувати переплату в розмірі 20 % пенсії щомісячно, починаючи з 01.07.2025 до повного погашення.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням та вважаючи його протиправним, позивач звернувся до суду із цим позовом.

Вирішуючи спір по суті, суд виходив з такого.

Згідно зі статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, є, зокрема, Закон України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб від 09.04.1992 №2262-ХІІ (далі за текстом Закон №2262-ХІІ).

Відповідно до частини першої статті 1 Закону №2262-ХІІ, особи з числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу, особи, які мають право на пенсію за цим Законом при наявності встановленої цим Законом вислуги на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Державному бюро розслідувань та на службі на посадах начальницького складу в Національному антикорупційному бюро України, Службі судової охорони і в державній пожежній охороні, службі в Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, в органах і підрозділах цивільного захисту, податкової міліції, Бюро економічної безпеки України, Державної кримінально-виконавчої служби України мають право на довічну пенсію за вислугу років.

Відповідно до частин 1-2 статті 2 Закону №2262-ХІІ, військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають право на пенсійне забезпечення, пенсії відповідно до цього Закону призначаються і виплачуються після звільнення їх зі служби.

Пенсіонерам з числа військовослужбовців та осіб, які отримують пенсію за цим Законом, у разі повторного прийняття їх на військову службу до Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України та Державної спеціальної служби транспорту, службу до Національної поліції, Державного бюро розслідувань, Національного антикорупційного бюро України, Бюро економічної безпеки України, Служби судової охорони, органів та підрозділів цивільного захисту та Державної кримінально-виконавчої служби України виплата пенсій на час їх служби припиняється. При наступному звільненні із служби цих осіб виплата їм пенсій здійснюється з урахуванням загальної вислуги років на день останнього звільнення.

Згідно із частиною третьою статті 2 Закону №2262-ХІІ, пенсіонерам із числа військовослужбовців та осіб, які отримують пенсію за цим Законом, у разі призову їх на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період або прийняття за контрактом на військову службу чи службу цивільного захисту, в тому числі шляхом укладення нового контракту на проходження військової служби, служби цивільного захисту, до Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, органів та підрозділів цивільного захисту під час дії особливого періоду на строк до його закінчення або до дня фактичного звільнення виплата пенсій не припиняється. Після звільнення із служби таких осіб виплата їм пенсій здійснюється з урахуванням додаткової вислуги років від часу призову їх на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період або повторного прийняття їх на службу за контрактом, у тому числі шляхом укладення нового контракту на проходження військової служби, служби цивільного захисту до дня фактичного звільнення. Якщо новий розмір пенсії цих осіб буде меншим за розмір, який вони отримували до призову або повторного прийняття їх на службу, виплата їм пенсій здійснюється у розмірі, який вони отримували до призову або прийняття на службу в особливий період.

Зміст даної норми вказує на те, що вона є спеціальною та покликана врегульовувати виплату пенсії, в тому числі, мобілізованим пенсіонерам на особливий період.

У зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, було введено воєнний стан. Строк дії Указу в подальшому продовжено відповідними Указами Президента України (№ 133/2022 від 14.03.2022, № 259/2022 від 18.04.2022, № 341/2022 від 17.05.2022, № 573/2022 від 12.08.2022, № 757/2022 від 07.11.2022, №58/2023 від 06.02.2023, №254/2023 від 01.05.2023, №451/2023 від 26.07.2023, №734/2023 від 06.11.2023, №50/2024 від 05.02.2024, №271/2024 від 08.05.2024, №469/2024 від 23.07.2024, №704/2024 від 28.10.2024, №26/2025 від 14.01.2025, №235/2025 від 15.04.2025, №478/2025 від 14.07.2025, від 20.10.2025 №793/2025) з 5 листопада 2025 року строком на 90 діб.

Указом Президента України від 24.02.2022 №69/2022 "Про загальну мобілізацію" оголошено загальну мобілізацію на території Вінницької, Волинської, Дніпропетровської, Донецької, Житомирської, Закарпатської, Запорізької, Івано-Франківської, Київської, Кіровоградської, Луганської, Львівської, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Рівненської, Сумської, Тернопільської, Харківської, Херсонської, Хмельницької, Черкаської, Чернівецької, Чернігівської областей, міста Києва.

Згідно із частиною першою статті 1-1 Закону №2262-ХІІ, законодавство про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, базується на Конституції України і складається з цього Закону, Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" та інших нормативно-правових актів України, прийнятих відповідно до цих законів.

Визначене Конституцією України право громадян на соціальний захист конкретизоване у Законі України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (далі за текстом Закон №1058-IV), яким встановлено порядок нарахування та виплати пенсії.

Відповідно до статті 1 Закону №1058-IV, пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її інвалідом, або отримують члени її сім`ї у випадках, визначених цим Законом; пенсіонер - особа, яка відповідно до цього Закону отримує пенсію, довічну пенсію, або члени її сім`ї, які отримують пенсію в разі смерті цієї особи у випадках, передбачених цим Законом.

Частиною першою статті 6 Закону №1058-IV передбачено, що непрацездатні громадяни крім пенсійних виплат із системи пенсійного забезпечення мають право отримувати доплати, надбавки та підвищення до зазначених виплат, додаткову пенсію в порядку та за рахунок коштів, визначених законодавством.

Зміст даної норми вказує на те, що законодавець розрізняє пенсійні виплати та доплати, надбавки, підвищення до зазначених виплат, додаткову пенсію в порядку та за рахунок коштів, визначених законодавством.

Згідно із пунктом «а» частини першої статті 16 Закону №2262-ХІІ, до пенсії за вислугу років, що призначається особам з числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу, особам, які мають право на пенсію за цим Законом (у тому числі до обчисленої в мінімальному розмірі), нараховується надбавка непрацюючим пенсіонерам, які мають на своєму утриманні непрацездатних членів сім`ї, що належать до осіб, які забезпечуються пенсією в разі втрати годувальника (стаття 30), - на кожного непрацездатного члена сім`ї в розмірі 50 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. При цьому надбавка нараховується тільки на тих членів сім`ї, які не одержують пенсійні виплати із солідарної системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю, державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю, допомогу на дітей одиноким матерям. За наявності права одночасно на пенсію, зазначені види допомоги і надбавку на непрацездатного члена сім`ї до пенсії за вислугу років за вибором пенсіонера може бути призначено пенсію, державну соціальну допомогу або нараховано на цього члена сім`ї надбавку. За наявності в сім`ї двох або більше пенсіонерів кожний непрацездатний член сім`ї, який перебуває на їх спільному утриманні, враховується для нарахування надбавки тільки одному з пенсіонерів за їх вибором

З наведеного випливає, що право на вказану надбавку до пенсії мають право пенсіонери, які не працюють і мають на своєму утриманні непрацездатних членів сім`ї.

Стаття 11 Закону № 1058-IV визначає осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню.

Так, загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню підлягають, зокрема, військовослужбовці (крім військовослужбовців строкової служби), поліцейські, особи рядового і начальницького складу, у тому числі ті, які проходять військову службу під час особливого періоду, визначеного законами України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та «Про військовий обов`язок і військову службу" (пункт 11 частини 1статті 11 Закону № 1058-IV).

Відтак, Закон № 1058-IV відносить до працюючих пенсіонерів осіб пенсіонерів, які проходять військову службу під час особливого періоду, визначеного законами України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" та "Про військовий обов`язок і військову службу".

Закон України "Про військовий обов`язок і військову службу" у статті 1 визначає, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України.

Щодо військового обов`язку громадяни України поділяються на такі категорії:

- допризовники - особи, які підлягають приписці до призовних дільниць;

- призовники - особи, приписані до призовних дільниць;

- військовослужбовці - особи, які проходять військову службу;

- військовозобов`язані - особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави;

резервісти - особи, які проходять службу у військовому резерві Збройних Сил України, інших військових формувань і призначені для їх комплектування у мирний час та в особливий період.

Як слідує з довідки Військової частини НОМЕР_2 від 10.10.2024 №1628/243, ОСОБА_1 відповідно до Указу Президента України «Про загальну мобілізацію» від 24.02.2022 №69/2022 мобілізований та перебуває на військовій службі у Військовій частині НОМЕР_2 з 17.03.2022. Згідно з довідкою Військової частини НОМЕР_3 від 26.11.2025 №693 ОСОБА_1 перебуває на військовій службі по мобілізації.

Отже, як видно з матеріалів справи, позивач з 17.03.2022 набув статусу військовослужбовця.

Соціальний захист військовослужбовців, відповідно до статті 1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.

За змістом статті 9 цього ж Закону Держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері праці та соціальної політики, інші центральні органи виконавчої влади відповідно до їх компетенції розробляють та вносять у встановленому порядку пропозиції щодо грошового забезпечення військовослужбовців.

До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.

Відповідно до Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" застрахована особа - фізична особа, яка відповідно до законодавства підлягає загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню і сплачує (сплачувала) та/або за яку сплачується чи сплачувався у встановленому законом порядку єдиний внесок (частина 1 цього Закону).

Платниками єдиного внеску є, у тому числі, підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, військові частини та органи, які виплачують грошове забезпечення, допомогу по тимчасовій непрацездатності, допомогу у зв`язку з вагітністю та пологами, допомогу, надбавку або компенсацію відповідно до законодавства для таких осіб: військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби), поліцейських, осіб рядового і начальницького складу, у тому числі тих, які проходять військову службу під час особливого періоду, визначеного законами України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" та Про військовий обов`язок і військову службу (стаття 4 цього Закону).

Відповідно до статті 60 Закону №2262-ХІІ, пенсіонери зобов`язані повідомляти органам пенсійного забезпечення про обставини, що спричиняють зміну розміру пенсії або припинення її виплати. В разі невиконання цього обов`язку і одержання у зв`язку з цим зайвих сум пенсії пенсіонери повинні відшкодувати органу пенсійного забезпечення заподіяну шкоду. Суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера (подання документів із свідомо неправдивими відомостями, неподання відомостей про зміни у складі його сім`ї тощо), можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень органу, який призначає пенсію, чи суду.

Відтак нормами чинного законодавства прямо передбачені дві умови за наявності яких підлягає відрахуванню (утриманню) надміру виплачена сума пенсії, зокрема з підстав: зловживання з боку пенсіонера та подання страхувальником недостовірних даних.

Вказана позиція узгоджується з правовими висновками Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, викладеними в постанові від 25 жовтня 2021 року у справі № 554/4736/17.

Отже, відрахування виплаченої надміру суми пенсії (доплати) можливе лише за двох умов, зокрема, зловживання з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних.

З наведених правових норм слідує, що обов`язковою умовою стягнення надміру виплачених сум пенсій є допущення зловживань з боку пенсіонера та в жодному випадку вказані суми не можуть бути стягнуті у разі призначення її на підставі достовірних даних, формування яких не залежить від пенсіонера. В такому разі суми зайво виплаченої пенсії стягуються зі страхувальника.

Такий правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду України від 25 жовтня 2016 року у справі № 686/26486/14-а. Не відступив від нього Верховний Суд і у постанові від 25 вересня 2018 року у справі № 340/644/15-а.

Верховний Суд у постанові від 04 грудня 2024 року у справі №340/1173/23 зазначає, що для правильного вирішення питання про утримання надміру сплачених сум пенсії необхідним є встановлення наявності свідомих, активних та навмисних дій з боку пенсіонера, які призвели до надмірної виплати йому пенсії.

Передумовою прийняття рішення про утримання надміру сплачених сум пенсії є встановлення органом, що уповноважений призначати пенсії, факту переплати пенсії, яка мала місце у зв`язку із поданням пенсіонером недостовірних відомостей, що враховуються при її обчисленні.

Схожого висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 07 лютого 2019 року у справі №344/6370/14-а.

Суд повторює, що позивач перебуває на обліку у відповідача та отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону № 2262-ХІІ.

У зв`язку із повномасштабним вторгненням окупаційних військ російської федерації на територію України, позивача мобілізовано до лав Збройних Сил України відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 69/2022 "Про загальну мобілізацію», затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про загальну мобілізацію".

Рішенням ГУ ПФУ у Львівській області про утримання надміру виплачених сум пенсій від 04.06.2025 №440 установлено, що за позивачем значиться сума переплати пенсії 47482,00 грн за період з 01.04.2022 по 30.06.2025 у зв`язку із працевлаштуванням.

Оскільки позивач не повернув вказану переплату протягом місяця, відповідачем вирішено утримувати вказану переплату в розмірі 20 % пенсії щомісячно, починаючи з 01.07.2025 до повного погашення.

Водночас, суд акцентує, що призов на військову службу позивача обумовлений введенням воєнного стану в країні, а тому, з об`єктивних причин, не може жодним чином свідчити про умисел позивача на отримання пенсії без законних для цього підстав, а тим більше, приховування вказаного факту з метою заволодіння коштами пенсійного фонду України.

Тоді як вже було зазначено вище, що законодавець пов`язує повернення надміру виплачених сум пенсії із зловживанням пенсіонера або поданням страхувальником недостовірних даних.

Зокрема, у постанові від 25.10.2021 у справі №554/4736/17 Верховний Суд зазначив, що відповідальність може бути покладена на громадянина на підставі частини 1 статті 103 Закону № 1788-ХІІ виключно внаслідок зловживання з боку пенсіонера, яке може полягати, зокрема, в поданні ним документів з явно неправильними відомостями. Тобто, умовою є свідомі, активні та навмисні дії з боку пенсіонера, які призвели до надмірної виплати йому пенсії.

Для правильного вирішення питання про утримання надміру сплачених сум пенсії орган, що уповноважений призначати пенсії, має достеменно встановити факт переплати пенсії у зв`язку із поданням недостовірних відомостей, що враховуються при її обчисленні, та з чиєї вини нараховано суми соціальних виплат у розмірі, що суперечить вимогам Закону.

Під час розгляду даної справи жодних зловживань з боку позивача щодо подання недостовірних даних або подання ним документів з явно неправильними відомостями, про які йому достовірно відомо чи подання страхувальником недостовірних даних, судом не встановлено, а також відповідачем не надано суду будь-яких доказів наявності його вини чи зловживань при отриманні пенсії.

З урахуванням того, що статтею 50 Закону № 1058-IV визначений вичерпний перелік підстав для утримання надміру виплачених сум пенсій, яких у ході розгляду справи встановлено не було, а також те, що призов на військову службу позивача обумовлений введенням воєнного стану в країні, а тому, з об`єктивних причин, не може жодним чином свідчити про умисел позивача на отримання пенсії без законних для цього підстав,

Отже, вказана у спірному рішенні сума не може бути стягнута з позивача у примусовому порядку, таке утримання лише можливе у випадку призначення пенсії на підставі недостовірних даних, формування яких залежало від пенсіонера.

Крім цього, суд звертає увагу на положення статті 1215 Цивільного Кодексу України, згідно з яким не підлягає поверненню безпідставно набуті заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача.

З урахуванням викладеного вище, суд дійшов висновку, що за відсутності зловживань (недобросовісності) з боку позивача, підстави для стягнення з такого, надміру виплачених сум пенсії відсутні.

Щодо позовної вимоги в частині визнання протиправним рішення ГУ ПФУ у Львівській області від 02.06.2025 про проведення перерахунку пенсії ОСОБА_1 з 01.04.2022 року по 30.06.2025 року як працевлаштованого пенсіонера. Суд встановив, що відповідно до розрахунку на доплату (виплату, утримання) пенсії за пенсійною справою №1313014487, сума доплати становить 47482,00 грн.

Cуд вважає, з метою ефективного захисту прав позивача від порушень з боку суб`єкта владних повноважень вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та визнати протиправними дії відповідача щодо проведення з 02.06.2025 перерахунку пенсії ОСОБА_1 з 01.04.2022 по 30.06.2025 та визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області від 04.06.2025 про утримання надміру виплачених сум пенсій №440.

Таким чином, суд вважає за необхідне зобов`язати ГУ ПФУ у Львівській області припинити проведення щомісячного відрахування із пенсії ОСОБА_1 коштів в загальній сумі 47482 грн, які були нараховані як надмірно виплачені за період з 01.04.2022 по 30.06.2025, та здійснити виплату ОСОБА_1 суми пенсій утриманих на підставі рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області від 04.06.2025 року про утримання надміру виплачених сум пенсій №440.

Щодо позовної вимоги в частині зобов`язання ГУ ПФУ у Львівській області провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 , як непрацевлаштованому пенсіонерові, суд зазначає, суд вважає, що така не має самостійного значення та охоплюється вимогою про визнання протиправним та скасування рішення ГУ ПФУ у Львівській області від 04.06.2025 про утримання надміру виплачених сум пенсій №440.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України та частини третьої статті 2 КАС України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з вимогами статті 78 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що позові слід задовольнити частково.

Відповідно до статті 139 КАС України судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 2, 6, 8-10, 13, 14, 72-76, 139, 241-246, 250, 262 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

позов задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо проведення з 02.06.2025 перерахунку пенсії ОСОБА_1 з 01.04.2022 по 30.06.2025.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області від 04.06.2025 про утримання надміру виплачених сум пенсій №440.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області (ЄДРПОУ 13814885, місцезнаходження: 79016, Львівська обл., м. Львів, вул. Митрополита Андрея, 10) припинити проведення щомісячного відрахування із пенсії ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) коштів в загальній сумі 47482 грн, які були нараховані як надмірно виплачені за період з 01.04.2022 по 30.06.2025 та здійснити виплату ОСОБА_1 суми пенсій утриманих на підставі рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області від 04.06.2025 про утримання надміру виплачених сум пенсій №440.

У задоволенні інших позовних вимог відмовити повністю.

Судові витрати розподілу не підлягають.

Рішення суду першої інстанції набуває чинності після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набуває чинності після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення суду.

Суддя Мричко Н.І.