Ухвала суду № 138186151, 14.07.2026, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

8-й під`їзд, Держпром, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

________________

УХВАЛА

"14" липня 2026 р.м. ХарківСправа № 922/4340/25

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Шатернікова М.І.

без виклику представників сторін

розглянувши матеріали справи

за позовом Слобідської окружної прокуратури (61191, м. Харків, вул. Тепловозна, буд. 8)

до 1. Харківської міської ради (61003, м. Харків, м-н. Конституції, буд. 7) ,

2. Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради (61003, м. Харків, м-н. Конституції, буд. 16)

3. ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )

про визнання недійсним договору та зобов`язання вчинити певні дії.

ВСТАНОВИВ:

Слобідська окружна прокуратура міста Харкова звернулась до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до відповідачів: 1. Харківської міської ради, 2. Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради, 3. ОСОБА_1 , згідно вимог якої просить суд: взнати недійсним договір купівлі-продажу нежитлових приміщень від 21.09.2016 №5383-В-С, укладений між Управлінням комунального майна та приватизації Департаменту економіки і комунального майна Харківської міської ради та фізичною особою - підприємцем Шумейко Валентиною Олександрівною (код РНОКПП НОМЕР_1 ), посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Саутенко Н.В. і зареєстрований в реєстрі за №1857; зобов`язати ОСОБА_1 (код РНОКПП НОМЕР_1 ) повернути Харківській міській територіальній громаді в особі Харківської міської ради (код ЄДРПОУ 04059243) об`єкт нерухомого майна з реєстраційним номером 597645463101 нежитлові приміщення підвалу №71-1--:-71-9 в житловому будинку літ. "А-5", загальною площею 69,1 кв.м, які розташовані за адресою: м. Харків, просп. Героїв Харкова (раніше - Московський), 124, а Харківську міську раду - прийняти у власність зазначені приміщення. Судові витрати протись суд покласти на відповідачів.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 08.12.2025 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 23.12.2025 об 11:00.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 08.12.2025 заяву Слобідської окружної прокуратури про забезпечення позову (вх. №4340 від 04.12.2025) задоволено. Вжито заходи забезпечення позову шляхом заборони Міністерству юстиції України, усім його структурним підрозділам та відділам, а також будь-яким суб`єктам державної реєстрації прав, а саме: виконавчим органам сільських, селищних та міських рад, Київській та Севастопольській міським, районним, районним у містах Києві та Севастополі державним адміністраціям, державним реєстраторам, нотаріусам тощо, вчиняти будь-які реєстраційні дії в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Державному реєстрі іпотек, Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна - нежитлових приміщень підвалу №71-1--:-71-9 в житловому будинку літ. "А-5", загальною площею 69,1 кв.м (реєстраційний номер 597645463101), які розташовані за адресою: м. Харків, просп. Героїв Харкова (раніше Московський), 124.

Протокольною ухвалою Господарського суду Харківської області 23.12.2025 у зв`язку з необхідністю додаткового часу для дослідження матеріалів справи та надання можливості усім учасникам процесу скористатись своїми процесуальними правами та обов`язками, клопотання представника відповідача - 3 про відкладення розгляду справи задоволено та підготовче засідання відкладено на 20.01.2026 о 10:40 на підставі статті 183, 232, 233 ГПК України.

Протокольною ухвалою Господарського суду Харківської області від 20.01.2026 у зв`язку з необхідністю додаткового часу для дослідження матеріалів справи та надання можливості усім учасникам процесу скористатись своїми процесуальними правами та обов`язками, усне клопотання представника відповідача - 3 про відкладення розгляду справи задоволено та підготовче засідання відкладено на 03.02.2026 о 12:00 на підставі статті 183, 232, 233 ГПК України.

Протокольною ухвалою Господарського суду Харківської області від 20.01.2026 враховуючи, що у справі виконані усі завдання підготовчого засідання, визначені частиною 1 статті 177 ГПК України, керуючись пунктом 3 частини 2 статті 185 ГПК України, статтями 183, 232, 233 ГПК України, закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 17.02.2026 о 12:30.

Протокольною ухвалою Господарського суду Харківської області від 17.02.2026 клопотання прокурора про відкладення розгляду справи задоволено, розгляд справи відкладено на 10.03.2026 об 11:40 на підставі статті 201, 216, 232, 233 ГПК України.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 10.03.2026 у справі № 922/4340/25 вирішено повернутись в підготовче провадження. Провадження по справі № 922/4340/25 зупинено до закінчення розгляду судовою палатою для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи №922/1414/20 та оприлюднення в Єдиному державному реєстрі судових рішень повного тексту судового рішення, ухваленого за результатами такого розгляду.

Розпорядженням керівника апарату суду № 221/2026 від 19.06.2026 призначений повторний автоматизований розподіл справи через тимчасову непрацездатність судді Сальнікової Г.І., що вже триває 30 і більше календарних днів поспіль.

Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.06.2026 для розгляду справи № 922/4340/25 визначено суддю Шатернікова М.І.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 24.06.2026 прийнято справу № 922/4340/25 до провадження.

Разом з тим, у подальшому дослідивши матеріали господарської справи та перевіривши підстави призначення повторного автоматизованого розподілу, суддя дійшов висновку про наявність підстав для самовідводу у зв`язку з порушенням встановленого законом порядку визначення судді для розгляду справи з огляду на таке.

Порядок функціонування Автоматизованої системи документообігу суду (АСДС) регулюється Положенням про АСДС та Засадами використання АСДС у конкретному суді.

Згідно пункту 4.1. Засад використання автоматизованої системи документообігу Господарського суду Харківської області, відповідно до визначеного процесуальним законодавством принципу незмінності складу суду, розгляд справи, як правило, проводиться визначеним під час автоматизованого розподілу справи складом суду (колегією суддів). Після автоматизованого розподілу судових справ заміна головуючого судді у справі не допускається, крім вичерпного переліку випадків, встановлених Законом, Положенням та цими Засадами.

Згідно частини 9 статті 32 ГПК України, невирішені судові справи за вмотивованим розпорядженням керівника апарату суду, що додається до матеріалів справи, передаються для повторного автоматизованого розподілу справ виключно у разі, коли суддя (якщо справа розглядається одноособово) або суддя-доповідач зі складу колегії суддів (якщо справа розглядається колегіально) у передбачених законом випадках не може продовжувати розгляд справи більше чотирнадцяти днів, що може перешкодити розгляду справи у строки, встановлені цим Кодексом.

Відповідно до абзацу в) підпункту 4.2.1 пункту 4.2 Засад використання автоматизованої системи документообігу Господарського суду Харківської області, підставою повторного автоматизованого розподілу справи може бути, коли головуючий суддя у передбачених Законом випадках не може продовжувати розгляд справи, у т.ч. серед іншого довготривале перебування на лікарняному, якщо за медичною довідкою, що надав суддя, лікування буде тривати 30 і більше календарних днів поспіль.

Відповідно до пункту 2.3.44 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, винятково у разі, коли суддя (судді) у передбачених законом випадках не може (не можуть) продовжувати розгляд справи, невирішені судові справи передаються для повторного автоматизованого розподілу за вмотивованим розпорядженням керівника апарату суду (особи, яка виконує його обов`язки), що додається до матеріалів справи.

Пунктом 4.8. Засад використання автоматизованої системи документообігу Господарського суду Харківської області передбачено, що інші процесуальні обставини, окрім визначених Законом, Положенням та цими Засадами, не є підставою для повторного автоматизованого розподілу справи.

Отже, за змістом цих норм, повторний автоматизований розподіл справи у разі тимчасової непрацездатності судді проводиться виключно у випадках, коли це унеможливлює розгляд справи у строки, встановлені процесуальним законом, або за наявності нерозглянутих клопотань/заяв невідкладного характеру.

Проте, оскільки провадження у справі № 922/4340/25 є зупиненим, перебіг усіх процесуальних строків також зупинено (ч. 1 ст. 229 ГПК України). Будь-які заяви чи клопотання, які потребували б негайного вирішення новим складом суду, у матеріалах справи відсутні. Жодних процесуальних дій у зупиненому провадженні суд вчиняти не може до його поновлення.

Ураховуючи, що провадження зупинено, а невідкладні заяви відсутні, перебування головуючого судді на лікарняному не впливало на строки розгляду справи та не потребувало вжиття термінових заходів. Таким чином, призначення та проведення повторного автоматизованого розподілу за вказаних обставин є передчасним, безпідставним та таким, що порушує принцип незмінності складу суду та відбулося із порушенням вимог процесуального законодавства та підзаконних актів, що регулюють роботу АСДС.

Розгляд справи судом, сформованим із порушенням установленого законом порядку, є безумовною підставою для скасування судового рішення та порушує гарантоване статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод право на розгляд справи «судом, встановленим законом».

Згідно з пунктом 4 частини 1 статті 35 ГПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо було порушено порядок визначення судді для розгляду справи.

Відповідно до частини 1 статті 38 ГПК України, за наявності підстав, зазначених у статтях 35, 36 і 37 цього Кодексу, суддя зобов`язаний заявити самовідвід.

Головна мета відводу - гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи, а мета самовідводу - запобігання будь-яким сумнівам щодо безсторонності судді.

Саме така правова позиція викладена в ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2018 року у справі № 9901/22/17.

Відповідно до статті 15 Кодексу суддівської етики неупереджений розгляд справ є основним обов`язком судді. Згідно положень Кодексу суддівської етики, суддя повинен взяти самовідвід від участі в будь-якому процесі, коли для нього неможливе винесення неупередженого рішення у справі або коли сторонньому спостерігачеві може видатись, що суддя не здатен винести неупередженого рішення.

Неупередженість є необхідною умовою належного виконання суддею своїх обов`язків, яка виявляється у змісті судових рішень та під час судового процесу і суддя має дбати про те, щоб його поведінка сприяла збереженню і поглибленню переконання суспільства у неупередженості судді при здійсненні ним своїх професійних обов`язків. Обґрунтований самовідвід свідчить про сумлінне виконання суддею своїх обов`язків. Обґрунтування самовідводу не може піддаватися сумніву.

Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до частин 4, 7 статті 15 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" унормовано, що визначення судді або колегії суддів для розгляду конкретної справи здійснюється Єдиною судовою інформаційно-телекомунікаційною системою у порядку, визначеному процесуальним законом. Відомості про результати розподілу зберігаються в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі та мають бути захищені від несанкціонованого доступу та втручання.

Пунктом 2.5 Бангалорських принципів поведінки суддів (схвалені резолюцією 2006/23 від 27 липня 2006 року) визначено, що суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього є неможливим винесення об`єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості.

Відповідно до статті 8 Загальної Декларації прав людини, кожна людина має право на ефективне поновлення у правах компетентними національними судами в разі порушення її основних прав, наданих їй Конституцією або законом. Частиною першою статті шостої Європейської Конвенції про захист прав людини та основних свобод визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків. Згідно пункту 12 висновку №1 (2001) Консультативної ради європейських судів для Комітету Європи "Про стандарти незалежності судових органів і незмінності суддів" - незалежність судової влади означає повну неупередженість із боку суддів.

Так, при винесенні судових рішень у відношенні сторін в судовому розгляді судді повинні бути безсторонніми, тобто вільними від любих зв`язків, упередженості, які впливають або можуть сприйматися як такі, що можуть впливати на здатність судді приймати незалежне рішення. Значення цього принципу виходить далеко за конкретні інтереси визначеної сторони в якому-небудь спорі. Судова влада повинна користуватись довірою не тільки з боку сторін в конкретному розгляді, але й з боку суспільства в цілому. І суддя повинен бути не тільки реально вільним від будь-якого невідповідного зв`язку, упередженості або впливу, але він повинен бути вільним від цього і в очах розумного спостерігача. В іншому випадку довіра до незалежності судової влади буде підірвана.

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», здійснюючи правосуддя, суди є незалежними від будь-якого незаконного впливу. Суди здійснюють правосуддя на основі Конституції і законів України, на засадах верховенства права.

Відповідно до ст. 9 даного Закону, суд створює такі умови, за яких кожному учаснику судового процесу гарантується рівність у реалізації наданих процесуальних прав та у виконанні процесуальних обов`язків, визначених процесуальним законом.

Пункт 1 статті 6 § 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право на звернення до суду або арбітражу з позовом щодо будь-яких його цивільних прав та обов`язків. Таким чином, ця стаття проголошує "право на суд", одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати до суду позов з цивільно-правових питань.

Стаття 6 Конвенції встановлює процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі при розгляді цивільного позову в національному суді, а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд незалежним і безстороннім судом, створеним відповідно до закону.

В рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Олександр Волков проти України" від 09.01.2013 р. зазначено, що, як правило, безсторонність означає відсутність упередженості та необ`єктивності. Згідно з усталеною практикою Суду існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно встановлюватися згідно з суб`єктивним критерієм, врахувавши особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об`єктивним у цій справі, та об`єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності.

При цьому, Господарський процесуальний кодекс України не містить вичерпного переліку обставин, які можуть викликати сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.

Так, законодавством України встановлені підстави подання відводу (самовідводу), системний аналіз яких свідчить, що усунення судді від правосуддя повинно бути мотивованим і відповідати меті забезпечення неупередженості суду.

В цій частині слід зазначити, що вимога про вмотивованість заяви про самовідвід прямо випливає зі змісту частини 1 статті 38 Господарського процесуального кодексу України. Аналіз цієї норми права, а також норм статей 35-37 Господарського процесуального кодексу України показує, що законодавець визнає за суддею право на самовідвід, але тільки в разі наявності визначеної причини, в силу якої правосуддя може бути упередженим або несе ризики виглядати таким.

Правова позиція Європейського Суду з прав людини передбачає, що об`єктивно безстороннім є судовий орган, діяльність якого відповідає таким критеріям: забезпечується не лише здійснення правосуддя, а й зовнішній вияв того, що відбувається; суддею створено достатні гарантії для усунення об`єктивно виправданих підстав (і навіть потенційної можливості) побоюватися, що він, незалежно від особистої поведінки, не є безстороннім. При зовнішній демонстрації судом незалежності та безсторонності можуть виникнути щодо цього сумніви. Тому важливою є та довіра, яку суди в демократичному суспільстві повинні викликати у громадськості (див.: Hauschildt v. Denmarkjudgmentof 24 May 1989, Series A, No. 154, p. 48).

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, зокрема, рішення цього Суду у справі "Газета "Україна-центр" проти України" від 15 жовтня 2010 року, для забезпечення неупередженості суду для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції про захист Прав і основних свобод людини необхідно виключити будь-які обґрунтовані сумніви щодо безсторонності суду.

Згідно Бангалорських принципів поведінки суддів, схвалених резолюцією 2006/23 Економічної і Соціальної Ради ООН від 27 липня 2006 року, об`єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов`язків. Вона проявляється не тільки у змісті винесеного рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття. Суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об`єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді. При наявності зазначених підстав, суддя повинен заявити самовідвід.

Тобто, суддя повинен бути не тільки реально вільним від будь-якого невідповідного зв`язку, упередженості або впливу, але він повинен бути вільним від цього і в очах розумного спостерігача.

Відповідно до пункту 12 висновку № 1 (2001) Консультативної ради європейських судів для Комітету Ради Європи "Про стандарти незалежності судових органів і незмінності суддів" від 01 січня 2001 року незалежність судової влади означає повну неупередженість із боку суддів. При постановленні судових рішень щодо сторін в судовому розгляді судді повинні бути безсторонніми, вільними від будь-яких зв`язків, прихильності чи упередження, що впливає або може сприйматися як таке, що впливає на здатність судді приймати незалежні рішення. Судова влада повинна користуватися довірою не тільки з боку сторін у конкретній справі, але і з боку суспільства в цілому. Суддя повинен не тільки бути реально вільним від будь- якого невідповідного упередження або впливу, але він або вона повинні бути вільними від цього й в очах розумного спостерігача. В іншому випадку довіра до незалежності судової влади буде підірвана.

Також, згідно з приписами статті 3 Кодексу суддівської етики, затвердженого XI черговим з`їздом суддів України 22 лютого 2013 року, суддя має докладати всіх зусиль до того, щоб на думку розсудливої, законослухняної та поінформованої людини його поведінка була бездоганною.

Згідно статті 15 Кодексу суддівської етики неупереджений розгляд справ є основним обов`язком судді. Суддя має право заявити самовідвід у випадках, передбачених процесуальним законодавством, у разі наявності упередженості щодо одного з учасників процесу, а також у випадку, якщо судді з його власних джерел стали відомі докази чи факти, які можуть вплинути на результат розгляду справи. Суддя не повинен зловживати правом на самовідвід. Суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи у разі неможливості ухвалення ним об`єктивного рішення у справі.

Рішенням Ради суддів України №1 від 04 лютого 2016 року був затверджений Коментар до Кодексу суддівської етики, у якому зазначено про те, що суддя повинен дбати про те, щоб його поведінка була бездоганною з точки зору стороннього спостерігача. Дії та поведінка судді повинні підтримувати впевненість громадськості; чесності й непідкупності судових органів. Не досить лише вершити правосуддя потрібно, щоб його звершення було очевидним для загалу.

Окрім того, у Коментарі до статті 15 Кодексу зазначено, що суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об`єктивного рішення у справі, або у тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді Інститут відводу (самовідводу) судді від участі у розгляді конкретної справи - це одне із найважливіших гарантій здійснення правосуддя неупередженим та справедливим, судом. Він покликаний ліквідувати найменшу підозру у заінтересованості судді є результатах розглянутої справи, навіть якщо такої заінтересованості немає, бо ту головним є публічний інтерес.

З аналізу вищевикладеного слідує, що відводу підлягає суддя не лише у раз існування фактів що свідчать про упередженість судді, але й у тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.

В рішенні у справі "Білуха проти України" від 09.11.2006 р. Європейський суд з прав людини зауважив, що стосовно суб`єктивного критерію, особиста безсторонність суду презумується, поки не надано доказів протилежного; стосовно об`єктивного критерію слід визначити, чи існували переконливі факти, які б могли свідчити про його безсторонність - це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими.

З огляду на вищезазначене, з метою виключення будь-яких сумнівів у законності складу суду, заява судді про самовідвід підлягає задоволенню, а справа передачі для проведення нового розподілу для повернення її первісному складу суду (або усунення порушення АСДС).

Керуючись статтями 35, 38, 39, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Заявити та задовольнити самовідвід судді Шатернікова М.І від участі у розгляді справи № 922/4340/25.

2. Матеріали справи № 922/4340/25 передати до апарату Господарського суду Харківської області для усунення порушень порядку розподілу та проведення автоматизованого розподілу (або повернення справи первісному складу суду) відповідно до вимог статті 32 ГПК України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Ухвала підписана 14.07.2026.

Суддя Шатерніков М.І.