Рішення № 138185945, 01.07.2026, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

01.07.2026м. СумиСправа № 920/426/26

Господарський суд Сумської області у складі судді Короленко В.Л., при секретарі судового засідання Виходцевій О.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні господарського суду матеріали справи №920/426/26

за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; рнокпп НОМЕР_1 ),

до відповідача Колективного підприємства "Торговий дім" (вул. Соборна, буд. 14, м.Ромни, Сумська обл., 42000; код за ЄДРПОУ 14007359),

про зобов`язання вчинити дії

за участю представників сторін:

від позивача: Грицик Г.О. (адвокат, ордер серії ВІ №1221552 від 31.05.2024),

від відповідача: Менько Д.Д. (адвокат, ордер серії ВМ №1083295 від 08.04.2026),

справа розглядається у порядку загального позовного провадження

установив:

30.03.2026 позивач звернувся з позовом, відповідно до якого просить:

1)зобов`язати Колективне підприємство "Торговий дім" (код ЄДРПОУ 14007359) надати засновнику ОСОБА_1 (або її представнику) належним чином засвідчені копії:

-усіх протоколів Загальних зборів засновників та Загальних зборів колективу;

-усіх договорів оренди нерухомого майна, укладених підприємством щодо усіх об`єктів нерухомого майна, що належать підприємству з 2020 року по 2024 рік;

-повної фінансової звітності (з розшифровкою статей витрат) за період 2020 по 2023 рік;

2)стягнути з відповідача судові витрати.

30.032026 відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу №920/426/26 призначено до розгляду судді Короленко В.Л.

01.04.2026 за електронним запитом суду сформована відповідь з ЄДРПОУ, за якою відповідач - Колективне підприємство "Торговий дім", зареєстрований як юридична особа з ідентифікаційним кодом 14007359 та місцезнаходженням: вул. Соборна, буд.14, м. Ромни, Сумська обл., 42000.

Ухвалою від 03.04.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №920/426/26 в порядку загального позовного провадження; призначено підготовче судове засідання; установлено сторонам строки для надання заяв по суті справи.

08.04.2026 відповідач подав відзив на позовну заяву (вх №1858), за яким відповідач просить відмовити у задоволенні позову та стягнути з позивача судові витрати, пов`язані з розглядом справи, зауваживши, що орієнтовний розмір витрат на професійну правничу допомогу складає 13000,00 грн.

17.04.2026 позивач подав відповідь на відзив (вх №2017), в якій позивач позовні вимоги підтримав, зауваживши про необґрунтованість заперечень відповідача, та просить позов задовольнити.

21.04.2026 відповідач подав заперечення (вх №2100), просить в позові відмовити.

Ухвалою від 23.04.2026 у справі №920/426/26 постановлено: задовольнити заяву представника Колективного підприємства "Торговий дім" про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду (вх №1883 від 21.04.2026); провести судове засідання, призначене на 11.05.2026, 11:30, та інші судові засідання у даній справі за участі представника відповідача - адвоката Менько Дмитра Дмитровича (e-mail: ІНФОРМАЦІЯ_1 ), в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Ухвалою від 11.05.2026 у справі №920/426/26 постановлено: задовольнити заяву представника позивача про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції (вх №2207 від 11.05.2026); закрити підготовче провадження та призначити розгляд справи по суті в судове засідання на 30.06.2026, 10:00, в режимі відеоконференції за участі представників позивача (адвоката Грицика Геннадія Олексійовича, e-mail: ІНФОРМАЦІЯ_2 ) та відповідача (адвоката Менька Дмитра Дмитровича, e-mail: ІНФОРМАЦІЯ_1 ) в судовому засіданні поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

У судовому засіданні 30.06.2026 розпочато розгляд справи по суті; представник позивача позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити; представник відповідача проти позову заперечував. Відповідно до статей 209, 210 ГПК України були з`ясовані всі обставини, на які сторони у справі посилалися, як на підставу своїх вимог та/або заперечень, та досліджені всі докази, наявні в матеріалах справи.

У судовому засіданні 30.06.2026 в порядку абз. 1 ч. 1 ст. 219 ГПК України суд оголосив про перехід до стадії ухвалення судового рішення та відповідно до ч. 2 ст. 219 та ч. 5 ст. 233 ГПК України постановлено протокольну ухвалу про відкладення постановлення та проголошення судового рішення до 01.07.2026, 14:30.

У судовому засіданні 01.07.2026 встановлено:

Представники позивача та відповідача у судове засідання не прибули.

Судовий процес на виконання ч. 1 ст. 222 ГПК України фіксувався за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

У судовому засіданні в порядку ч. 1 ст. 240 ГПК України проголошено скорочене рішення.

Розглянувши подані документи та матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд установив наступне.

Відповідно до посвідчення №330 від 15.01.1995 виданого Колективним підприємством «Торговий Дім» станом на 01.01.1995 частка майна громадянки ОСОБА_2 у КП «Торговий дім» склала 8656200,00 карбованців (вісім мільйонів шістсот п`ятдесят шість тисяч двісті карбованців).

Згідно зі свідоцтвом про одруження від 07.06.2003 серії НОМЕР_2 громадянка ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ) одружилась з громадянином ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 ), отримавши прізвище після одруження - « ОСОБА_4 ».

Таким чином, у зв`язку із одруженням, з 07.06.2003 громадянка ОСОБА_2 змінила прізвище на ОСОБА_1 (далі - позивач).

14.05.2010 протоколом Загальних зборів засновників КП «Торговий Дім» затверджено Статут Колективного підприємства «Торговий Дім» (далі - Статут).

Відповідно до п. 5.2 Статуту вищим органом правління підприємством є загальні збори учасників.

У пунктів 8.2. Статуту визначено, що підприємство щорічно подає засновникам звіт про результати діяльності за минулий період.

13.08.2024 представник позивача надіслав Колективному підприємству «Торговий дім» (далі - КП «Торговий Дім», відповідач) адвокатський запит №167-1, відповідно до якого просив відповідача: надати копію "Положення про дольовий фонд"; інформацію про роки, в які підприємство подавало ОСОБА_1 звіт про результати діяльності КП «Торговий Дім» та докази про такі подання; копії звітів про результати діяльності КП «Торговий Дім» за 2020, 2021, 2022, 2023 роки.

16.08.2024 відповідач надіслав представнику позивача листа №25, в якому зауважив, що ОСОБА_2 є засновником КП «Торговий дім», але на підприємстві дана особа ніколи не працювала і не є членом трудового колективу; «Положення про дольовий фонд» на підприємстві не має; про результати діяльності підприємства директор звітується на загальних зборах засновників, на яких присутні всі бажаючі засновники, особисто звіт директора нікому не надсилається; у зв`язку з епідемією коронавірусу загальні збори в 2020-2021 роках не проводилися; у зв`язку з оголошенням в Україні військового стану в 2022-2023 роках загальні збори не проводилися.

20.09.2024 представник позивача надіслав відповідачу адвокатські запити, а саме:

-за запитом №167-3 представник позивача просив надати наступну інформацію: чи надавалися об'єкти нерухомого майна, що належать КП «Торговий Дім» в оренду; копії договорів оренди об`єктів нерухомого майна відповідача за 2020, 2021, 2022, 2023, 2024 роки;

-за запитом №167-4 представник позивача просив надати відповідну інформацію, а саме: яка сума прибутків від здачі в оренду нерухомого майна КП та діяльності КП була в 2020 році, 2021 році, 2022 та 2023 роках; надіслати копії звітів про результати діяльності КП за 2020, 2021, 2022, 2023 роки.

26.09.2024 відповідач листами №27 та №28 повідомив представника позивача, що на адвокатський запит №167-3 та №167-4 від 20.09.24 КП «Торговий дім» інформації не може надати, оскільки копії документів та витребувані відомості містять конфіденційну інформацію, що не підлягає розголосу.

30.03.2026 представник позивача надіслав відповідачу адвокатські запити, а саме:

-за запитом №096 представник позивача просив повідомити чи надавалися в оренду об`єкти нерухомого майна, що належать КП «Торговий Дім» та копії договорів оренди об`єктів нерухомого майна відповідача за 2025, 2026 роки;

-за запитом №097 представник позивача просив надати відповідну інформацію, а саме: яка сума прибутків від здачі в оренду нерухомого майна КП «Торговий Дім» та діяльності КП «Торговий Дім» була в 2025, 2026 роках і надіслати копії звітів про результати діяльності КП за 2024, 2025, 2026 роки.

Відповідно до листа від 06.04.2026 №11 відповідач на запит позивача від 30.03.2026 №096 повідомив, що КП «Торговий дім» не зобов`язане та не вправі надавати представнику позивача запитувані копії договорів оренди, оскільки дані документи містять інформацію з обмеженим доступом.

Листом від 06.04.2026 №12 відповідач на запит позивача від 30.03.2026 №097 надсилав фінансову звітність мікропідприємства КП «Торговий дім» за 2020-2024 роки, яку, як зазначив відповідач, зі змісту запитів №167-1 від 13.08.2024 та № 167-4 від 20.09.2024 позивач просив надати.

Вважаючи, що відмова директора Деревської В.В. у наданні копій протоколів, договорів оренди та фінансових документів (відповіді №167-3, №167-4) є грубим порушенням корпоративних прав позивача, кваліфікація фінансової звітності як "комерційної таємниці" є прямим порушенням Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», та є протиправною, позивач вважає, що його порушене право на інформацію та управління підприємством підлягає захисту шляхом примусового зобов`язання відповідача надати відповідні копії документів.

На підставі наведеного позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.

Заперечуючи проти позову відповідач зазначає, що в контексті правовідносин, які виникли між сторонами, КП «Торговий дій» не вчинило неправомірних дій/бездіяльності щодо ненадання витребуваних учасником товариства документів, які б призвели до порушення корпоративних прав позивача як учасника товариства, а тому позовні вимоги є необґрунтованими і задоволенню не підлягають.

Згідно з частинами першою та другою статті 96-1 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) права учасників юридичних осіб (корпоративні права) - це сукупність правомочностей, що належать особі як учаснику (засновнику, акціонеру, пайовику) юридичної особи відповідно до закону та статуту товариства.

Корпоративні права набуваються особою з моменту набуття права власності на частку (акцію, пай або інший об`єкт цивільних прав, що засвідчує участь особи в юридичній особі) у статутному капіталі юридичної особи.

Згідно із частиною шостою цієї норми, корпоративними відносинами є відносини між учасниками (засновниками, акціонерами, пайовиками) юридичних осіб, у тому числі які виникають між ними до державної реєстрації юридичної особи, а також відносини між юридичною особою та її учасниками (засновниками, акціонерами, пайовиками) щодо виникнення, здійснення, зміни і припинення корпоративних прав.

Пунктами 1, 5 частини третьої статті 96-1 ЦК України встановлено, що учасники (засновники, акціонери, пайовики) юридичної особи мають право у порядку, встановленому установчим документом та законом:

- брати участь в управлінні юридичною особою у порядку, визначеному установчим документом, крім випадків, встановлених законом;

- одержувати інформацію про діяльність юридичної особи у порядку, встановленому установчим документом.

Відповідно до пункту 5 частини першої статті 116 ЦК України учасники господарського товариства мають право у порядку, встановленому установчим документом товариства та законом одержувати інформацію про діяльність товариства у порядку, встановленому установчим документом.

Отже, зі змісту норм статей 96-1, 116 ЦК України вбачається, що закон встановлює для юридичної особи імперативний обов`язок щодо надання її учаснику (засновнику) будь-якої інформації щодо діяльності (у тому числі і господарської) товариства. При чому перелік документів, що містять таку інформацію, не є вичерпним.

Відтак внаслідок невиконання юридичною особою свого обов`язку з надання учаснику на його вимогу інформації про діяльність юридичної особи у порядку, встановленому установчим документом та законом, можуть бути визнані порушеними як право учасника на інформацію, так і його корпоративні права. Наведену правову позицію викладено у постановах Верховного Суду від 21.01.2020 у справі №906/157/19, від 03.12.2020 у справі №910/13808/19, від 24.12.2020 у справі №911/73/20.

Для задоволення позову про зобов`язання надати учаснику юридичної особи документи суд має передусім встановити наявність відмови в наданні документів та врахувати здійснення або нездійснення самим учасником конкретних дій для отримання запитуваних документів. Подібна за змістом правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 08.11.2023 у справі № 918/142/23 та від 03.12.2020 у справі №910/13808/19. Верховний Суд вважає, що сформульований висновок має загальний характер та може поширюватися на правовідносини щодо надання інформації, які виникають між учасником та юридичною особою незалежно від організаційно-правової форми.

Таким чином, для реалізації засновником (учасником) юридичної особи права на одержання інформації/копій документів, має бути подана письмова вимога, а її невиконання є порушенням прав засновника (учасника).

Згідно з положеннями ст.200 ЦК та ст.1 Закону «Про інформацію» інформацією є відомості та / або дані, які можуть бути збережені на матеріальних носіях (у вигляді документів) або відображені в електронному вигляді.

Одним із принципів інформаційних відносин є доступність інформації (ч.1 ст.2 Закону «Про інформацію»).

Частина 2 ст.7 Закону «Про інформацію» встановлює, що ніхто не може обмежувати права особи у виборі форм і джерел одержання інформації, за винятком випадків, передбачених законом. Суб`єкт інформаційних відносин може вимагати усунення будь-яких порушень його права на інформацію.

У свою чергу, ст.34 Конституції України передбачає право кожного вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір.

Відповідно до ст.8 Конституції України її норми є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

Відповідно до ч. 2 ст. 14 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» фінансова звітність підприємств не становить комерційної таємниці, не є конфіденційною інформацією та не належить до інформації з обмеженим доступом.

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів від 09.08.1993 № 611 «Про перелік відомостей, що не становлять комерційної таємниці» комерційну таємницю не становлять установчі документи, документи, що дозволяють займатися підприємницькою чи господарською діяльністю та її окремими видами; інформація за всіма встановленими формами державної звітності; дані, необхідні для перевірки обчислення і сплати податків та інших обов`язкових платежів; відомості про чисельність і склад працюючих, їхню заробітну плату в цілому та за професіями й посадами, а також наявність вільних робочих місць; документи про сплату податків і обов`язкових платежів; інформація про забруднення навколишнього природного середовища, недотримання безпечних умов праці, реалізацію продукції, що завдає шкоди здоров`ю, а також інші порушення законодавства України та розміри заподіяних при цьому збитків; документи про платоспроможність; відомості про участь посадових осіб підприємства в кооперативах, малих підприємствах, спілках, об`єднаннях та інших організаціях, які займаються підприємницькою діяльністю; відомості, що відповідно до чинного законодавства підлягають оголошенню.

Щодо позовних вимог про надання копій усіх договорів оренди нерухомого майна, укладених відповідачем щодо усіх об`єктів нерухомого майна, що належать відповідачу з 2020 року по 2024 рік, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 20 Закону України «Про інформацію» за порядком доступу інформація поділяється на відкриту інформацію та інформацію з обмеженим доступом. Будь-яка інформація є відкритою, крім тієї, що віднесена законом до інформації з обмеженим доступом.

Згідно зі ст. 21 Закону України «Про інформацію» інформацією з обмеженим доступом є конфіденційна, таємна та службова інформація.

Конфіденційною є інформація про фізичну особу, інформація, доступ до якої обмежено фізичною або юридичною особою, крім суб`єктів владних повноважень, а також інформація, визнана такою на підставі закону. Конфіденційна інформація може поширюватися за бажанням (згодою) відповідної особи у визначеному нею порядку відповідно до передбачених нею умов, якщо інше не встановлено законом.

Відносини, пов`язані з правовим режимом конфіденційної інформації, регулюються законом.

Порядок віднесення інформації до таємної або службової, а також порядок доступу до неї регулюються законами.

До інформації з обмеженим доступом не можуть бути віднесені такі відомості:

1) про стан довкілля, якість харчових продуктів і предметів побуту;

2) про аварії, катастрофи, небезпечні природні явища та інші надзвичайні ситуації, що сталися або можуть статися і загрожують безпеці людей;

3) про стан здоров`я населення, його життєвий рівень, включаючи харчування, одяг, житло, медичне обслуговування та соціальне забезпечення, а також про соціально-демографічні показники, стан правопорядку, освіти і культури населення;

4) про факти порушення прав і свобод людини, включаючи інформацію, що міститься в архівних документах колишніх радянських органів державної безпеки, пов`язаних з політичними репресіями, Голодомором 1932-1933 років в Україні та іншими злочинами, вчиненими особами, які брали участь або сприяли реалізації російської імперської політики, представниками комуністичного та/або націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів;

5) про незаконні дії органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб;

5-1) щодо діяльності державних та комунальних унітарних підприємств, господарських товариств, у статутному капіталі яких більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі або територіальній громаді, а також господарських товариств, 50 і більше відсотків акцій (часток) яких належать господарському товариству, частка держави або територіальної громади в якому становить 100 відсотків, що підлягають обов`язковому оприлюдненню відповідно до закону;

5-2) про використання публічних коштів розпорядниками та одержувачами коштів державного і місцевих бюджетів, суб`єктами господарювання державної і комунальної власності, органами Пенсійного фонду та Фонду загальнообов`язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, що підлягають обов`язковому оприлюдненню відповідно до закону;

6) інші відомості, доступ до яких не може бути обмежено відповідно до законів та міжнародних договорів України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідач наполягає, що запитувані адвокатом копії договорів оренди нерухомого майна, укладених підприємством щодо усіх об`єктів нерухомого майна, що належать підприємству з 2020 року по 2024 рік, є інформацією з обмеженим доступом, оскільки договори оренди містять конфіденційну інформацію про фізичних осіб, а також інформацію, доступ до якої обмежено фізичними та юридичними особами.

За приписами абз. 1 ч. 2 ст. 24 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» керівники підприємств, яким направлено адвокатський запит, зобов`язані не пізніше п`яти робочих днів з дня отримання запиту надати адвокату відповідну інформацію, копії документів, крім інформації з обмеженим доступом і копій документів, в яких міститься інформація з обмеженим доступом.

Відповідач наполягає, що до адвокатського запиту не було долучено будь-яких документів, які надавали б право адвокату на отримання інформації з обмеженим доступом і копій документів, в яких міститься інформація з обмеженим доступом.

Судом встановлено, що в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження повноважень представника позивача на отримання інформації з обмеженим доступом, а також відсутні докази особистого звернення позивача до відповідача з запитом про надання відповідної інформації.

Відтак, суд погоджується з відповідачем, що згідно вимог чинного законодавства КП «Торговий дім» не зобов`язане було надавати адвокату запитувані копії договорів оренди, які містять інформацію з обмеженим доступом, враховуючи те, за запитом адвоката відповідна інформація не може надаватись, та враховуючи відсутність документів, з яких вбачається, що позивач надав адвокату право на отримання відповідної інформації.

Зважаючи на викладене, суд доходить висновку про відсутність факту порушення прав позивача та у задоволенні позовних вимог про зобов`язання Колективного підприємства «Торговий дім» надати засновнику ОСОБА_1 (або її представнику) належним чином засвідчені копії усіх договорів оренди нерухомого майна, укладених підприємством щодо усіх об`єктів нерухомого майна, що належать підприємству з 2020 року по 2024 рік, суд відмовляє.

Щодо позовних вимог про надання усіх копій протоколів загальних зборів засновників та загальних зборів колективу, суд зазначає наступне.

За змістом позовних вимог позивач просить зобов`язати відповідача надати засновнику ОСОБА_1 (або її представнику) належним чином засвідчені копії усіх протоколів загальних зборів засновників та загальних зборів колективу.

У той же час, із доданих до позовної заяви копій адвокатських запитів вбачається, що у жодному з них не ставилось питання про надання на запит адвоката належним чином засвідчених копій усіх протоколів загальних зборів засновників та загальних зборів колективу.

Із проханням про надання копій протоколів до відповідача не звертався особисто і позивач.

Відповідач не заперечує право позивача на отримання відповідних протоколів та зазначає, що у разі звернення позивача з відповідним запитом на отримання зазначених документів вони будуть надані позивачу.

Відповідач наполягає, що законні права та інтереси позивача на отримання копій усіх протоколів загальних зборів засновників та загальних зборів колективу не порушені, відповідачем такі права не оспорюються, а тому такі непорушені права та законні інтереси не підлягають судовому захисту.

Оскільки ні адвокат, ні позивач із зазначеним запитом не звертались, суд погоджується з відповідачем про факт відсутності порушення прав позивача на отримання відповідної інформації та відсутність підстав для задоволення позову в цій частині.

Також за змістом позовних вимог позивач просить зобов`язати відповідача надати засновнику ОСОБА_1 (або її представнику) повну фінансову звітність (з розшифровкою статей витрат) за період 2020 по 2023 рік.

У наданих суду адвокатських запитах представник позивача просив надати копії звітів про результати діяльності КП за 2020, 2021, 2022, 2023 роки.

Також у відповідь на вказані запити КП «Торговий дім» надіслало на електронну пошту адвоката Грицика Г.О. зазначену у запиті фінансову звітність мікропідприємства КП «Торговий дім» за 2020-2025 роки.

Відтак, відповідач вважає, що фінансову звітність мікропідприємства КП «Торговий дім» за 2020- 2025 роки за змістом і формою фінансової звітності малого підприємства, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 25.02.2000 № 39 (у редакції наказу Міністерства фінансів України 24.01.2011 № 25), позивачу на запит адвоката було надано, і зазначений факт свідчить про відсутність предмета спору в частині вимог щодо надання позивачу фінансової звітності.

Суд не погоджується з запереченнями відповідача в цій частині, оскільки матеріали справи дійсно містять докази надсилання представнику позивача фінансової звітності КП «Торговий дім» за 2020- 2025 роки за змістом і формою фінансової звітності малого підприємства, разом з цим в матеріалах справи відсутні докази, що зазначена звітність має офіційний статус та дійсно надсилалась до органів податкової служби.

З огляду на що, вимоги позивача в цій частині суд визнає законними та обґрунтованими.

Згідно з частинами першою, третьою статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до частини першої статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставини, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з частиною першою, третьою статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно з ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Суд дійшов висновку, що відповідно до матеріалів справи позивачем частково доведено належними та допустимими доказами ті обставини, на які він посилався, як на підставу позову, у зв`язку з чим суд частково задовольняє позов як законний та обґрунтований та зобов`язує Колективне підприємство «Торговий дім» (вул. Соборна, буд. 14, м. Ромни, Сумська обл., 42000; код за ЄДРПОУ 14007359) надати засновнику ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; рнокпп НОМЕР_1 ) належним чином засвідчені копії фінансової звітності за період з 2020 по 2023 рік (з розшифровкою статей витрат).

Керуючись статтями 123, 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

вирішив:

1. Позов задовольнити частково.

2. Зобов`язати Колективне підприємство «Торговий дім» (вул. Соборна, буд. 14, м. Ромни, Сумська обл., 42000; код за ЄДРПОУ 14007359) надати засновнику ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; рнокпп НОМЕР_1 ) належним чином засвідчені копії фінансової звітності за період з 2020 по 2023 рік (з розшифровкою статей витрат).

3. В іншому відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ч.1 ст. 256, ст. 257 ГПК України).

Суд звертає увагу учасників справи, що відповідно до частини 7 статті 6 ГПК України особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, суд вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Повне рішення складено та підписано 14.07.2026.

СуддяВ.Л. Короленко