Ухвала суду № 138185761, 13.07.2026, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65618, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

______________________________

УХВАЛА

"13" липня 2026 р.м. Одеса Справа № 916/1004/24Господарський суд Одеської області у складі судді Петренко Н.Д.,

за участі секретаря судового засідання Ніконової Д.І.

розглянувши заяву Фермерського господарства Димитрова 2022 про відстрочення виконання рішення у справі №916/1004/24 /вх.№2-1312/26 від 06.07.2026) та заяву про вжиття заходів забезпечення позову /вх.№2-1313 від 06.07.2026/

за позовом: Ізмаїльської окружної прокуратури Одеської області /ЄДРПОУ 03528552, адреса 68600, Одеська обл., м. Ізмаїл, вул. Дмитрівська, 63/ в інтересах держави в особі Катлабузької селищної ради Ізмаїльського району Одеської області /ЄДРПОУ 04379166, адреса 68640, Одеська обл., Ізмаїльський р., селище Катлабуг, вул. Незалежності, 47/

до відповідача: Фермерського господарства Димитрова 2022 /ЄДРПОУ 44587357, адреса 68310, Одеська обл., Ізмаїльський р., с. Старі Трояни, вул. 28 Червня, 104/

про застосування наслідків нікчемності договорів оренди

за участі учасників справи:

від прокуратури: Черніговська О.С.;

від позивача: не з`явився;

від відповідача: адвокат Гродовська О.П. на підставі ордеру та Димитрова І.А. в порядку самопредставництва юридичної особи.

ВСТАНОВИВ:

01.03.2024 Ізмаїльська окружна прокуратура Одеської області в інтересах держави в особі Суворовської /після зміни найменування - Катлабузької/ селищної ради Ізмаїльського району Одеської області звернулася до Господарського суду Одеської області з позовною заявою /вх. № 1033/24/ до Фермерського господарства Димитрова 2022 / ФГ Димитрова 2022/ , в якій просить:

1. Застосувати наслідки нікчемності договору оренди земельних ділянок загальною площею 73,7 га, укладеного між Суворовською селищною радою Ізмаїльського району Одеської області (код ЄДРПОУ 04379166) та ФГ Димитрова 2022 (код ЄДРПОУ 44587357) 26.03.2021, а саме: зобов`язати ФГ Димитрова 2022 (код ЄДРПОУ 44587357) повернути Суворовській селищній раді Ізмаїльського району Одеської області земельні ділянки комунальної власності з кадастровими номерами:

- 5122383900:01:003:0059 площею 3,0 га (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2276335451223, номер відомостей про речове право: 40258874),

- 5122383900:01:003:0060 площею 50,0 га (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2276327451223, номер відомостей про речове право: 40258744),

- 5122383900:01:003:0061 площею 10,0 га (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2276318051223, номер відомостей про речове право: 40258579),

- 5122383900:01:003:0062 площею 7,0 га (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2276307951223, номер відомостей про речове право: 40258427) та 5122383900:01:003:0063 площею 3,7 га (реєстраційний номер об?єкта нерухомого майна: 2276154051223, номер відомостей про речове право: 40255668).

2. Застосувати наслідки нікчемності договору оренди земельної ділянки площею 10 га, укладеного між Суворовською селищною радою (код ЄДРПОУ: 04379166) та ФГ Димитрова 2022 (код ЄДРПОУ 44587357) 05.08.2021, а саме: зобов?язати ФГ Димитрова 2022 (код ЄДРПОУ 44587357) повернути Суворовській селищній раді Ізмаїльського району Одеської області земельну ділянку комунальної власності з кадастровим номером 5122383900:01:003:0064 площею 10,0 га (реєстраційний номер об?єкта нерухомого майна: 2374574651223, номер відомостей про речове право:43513652).

Рішенням Господарського суду Одеської області від 29.04.2025 в задоволенні позовних вимог Ізмаїльської окружної прокуратури Одеської області в інтересах держави в особі Катлабузької селищної ради Ізмаїльського району Одеської області до Фермерського господарства Димитрова 2022 про застосування наслідків нікчемності договорів оренди відмовлено в повному обсязі.

Не погодившись із вказаним рішенням до Південно-західного апеляційного господарського суду звернувся Заступник керівника Одеської обласної прокуратури м. Одеса з апеляційною скаргою, з вимогою скасувати рішення Господарського суду Одеської області від 29.04.2025 по справі № 916/1004/24 повністю та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги Ізмаїльської окружної прокуратури Одеської області в інтересах держави в особі Катлабузької селищної ради Ізмаїльського району Одеської області звернулася до Фермерського господарства Димитрова 2022 про застосування наслідків нікчемності договорів оренди у повному обсязі.

Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 05.02.2026 року рішення Господарського суду Одеської області від 29.04.2025 року було скасовано та позов задоволено.

23.02.2026 року Господарським судом Одеської області видано наказ №916/1004/24 про примусове виконання рішення суду.

07.04.2026 року старшим державним виконавцем Ізмаїльського відділу державної виконавчої служби в Ізмаїльському районі Одеської області Карабулею Денисом Анатолійовичем відкрито виконавче провадження №80699072 з виконання наказу Господарського суду Одеської області №916/1004/24 від 23.02.2026 року.

За вказаним виконавчим документом Фермерське господарство Димитрова 2022 зобов`язано повернути Катлабузькій селищній раді земельні ділянки сільськогосподарського призначення з кадастровими номерами:

5122383900:01:003:0059 площею 3,0 га;

5122383900:01:003:0060 площею 50,0 га;

5122383900:01:003:0061 площею 10,0 га;

5122383900:01:003:0062 площею 7,0 га;

5122383900:01:003:0063 площею 3,7 га;

5122383900:01:003:0064 площею 10,0 га.

02.03.2026 р до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга Фермерського господарства "Димитрова 2022" на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 05.02.2026 р.

Матеріали справи № 916/1004/24 за позовом Ізмаїльської окружної прокуратури Одеської області в інтересах держави в особі Катлабузької селищної ради Ізмаїльського району Одеської області до Фермерського господарства Димитрова 2022 про застосування наслідків нікчемності договорів оренди повідомляємо, що справу № 916/1004/24, супровідним листом від 26.03.2026 (вих. ГСОО 916/1004/24/1644/2026) було скеровано до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду та станом на теперішній час справа № 916/1004/24 на адресу Господарського суду Одеської області не поверталась.

06.07.2026 судом від Фермерського господарства Димитрова 2022 отримано заяву про відстрочення виконання судового рішення у справі №916/1004/24 /вх.№2-1312/26 від 06.07.2026/, згідно з якою відповідач просить відстрочити виконання постанови Південно-західного апеляційного господарського суду від 05.02.2026 року у справі №916/1004/24 до 05.02.2027 включно та заява про вжиття заходів забезпечення позову /вх.№2-1313 від 06.07.2026/ з вимогою вжити заходи забезпечення позову шляхом зупинення вчинення виконавчих дій у межах виконавчого провадження №80699072, відкритого на підставі наказу Господарського суду Одеської області №916/1004/24 від 23.02.2026 року до вирішення Господарським судом Одеської області заяви Фермерського господарства Димитрова 2022 про відстрочення виконання судового рішення.

При цьому заявник посилається на те, що Фермерське господарство «Димитрова 2022» не заперечує обов`язковість судового рішення та не ухиляється від його виконання. Разом з тим, негайне виконання судового рішення у даний момент є істотно ускладненим з огляду на об`єктивні обставини, пов`язані із незавершеним сільськогосподарським виробничим циклом, наявністю на земельних ділянках незібраного врожаю, необхідністю збереження майна та господарської діяльності підприємства, виконанням податкових і трудових зобов`язань, а також необхідністю недопущення виникнення нових спорів між сторонами щодо вирощеної сільськогосподарської продукції, відсутності остаточного рішення Верховного суду та невизначеності порядку виконання даного рішення суду.

Заявник зауважує, що негайне виконання рішення фактично призведе до переривання виробничого циклу на його завершальній стадії, втрати результатів уже здійснених виробничих витрат та створення ризику виникнення нових спорів щодо врожаю, який знаходиться на спірних земельних ділянках.

Крім того, виконання рішення суду шляхом негайного повернення всіх земельних ділянок фактично означатиме повне припинення основної господарської діяльності Фермерського господарства «Димитрова 2022», оскільки підприємство буде позбавлене єдиного виробничого ресурсу, за рахунок якого здійснюється сільськогосподарське виробництво. При цьому припинення використання земельних ділянок не припиняє існування юридичної особи та не звільняє її від виконання обов`язків роботодавця, платника податків і зборів, а також інших зобов`язань, покладених законом.

Враховуючи все вищевикладене, заявник просить відстрочити виконання судового рішення до 05.02.2027 р. Необхідність надання відстрочки саме на цей строк обумовлена сукупністю обставин, наведених у цій заяві, а саме: сезонним характером сільськогосподарського виробництва та необхідністю завершення виробничого циклу, об`єктивною невизначеністю порядку виконання судового рішення, підтвердженою зверненням самого стягувача із заявою про його роз`яснення, а також передачею справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду. Надання відстрочки забезпечить можливість усунення зазначених обставин та належного виконання судового рішення.

Протоколами передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 06.07.2026 для розгляду заяви визначено суддю Петренко Н.Д.

Ухвалою від 07.07.2026 прийнято до провадження заяву Фермерського господарства Димитрова 2022 про відстрочення виконання рішення у справі №916/1004/24 /вх.№2-1312/26 від 06.07.2026/ та заяву про вжиття заходів забезпечення позову /вх.№2-1313 від 06.07.2026/. Розгляд заяви призначено розгляд справи на 13.07.2026 на 14:00.

13.07.2026 судом від Ізмаїльської окружної прокуратури Одеської області отримано заперечення на клопотання /вх.№24370/26 від 13.07.2026/, в якому прокурор зазначає, що ФГ «Димитрова 2022» зверталась до Верховного Суду із заявою про зупинення виконання постанови Південно-західного апеляційного господарського суду від 05.02.2026 у справі № 916/1004/24 до закінчення її перегляду в касаційному порядку.

Однак, ухвалою від 16.03.2026 у вказаній справі, якою відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ФГ «Димитрова 2022», Верховним Судом також відмовлено у задоволенні вищевказаної заяви про зупинення виконання постанови Південно-західного апеляційного господарського суду від 05.02.2026 у справі № 916/1004/24.

Так, вказану заяву обґрунтовано настанням негативних наслідків для скаржника, зокрема можливим ризиком незворотності наслідків для господарської діяльності скаржника в результаті виконання оскаржуваного рішення.

Однак, відмовляючи у задоволенні заяви ФГ «Димитрова 2022» про зупинення виконання постанови, Верховним Судом зазначено, що необґрунтовано тривала затримка у виконанні обов`язкового для виконання судового рішення може становити порушення вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права на доступ до суду.

Крім того, у разі зміни або скасування судового рішення після його виконання ст. 333 ГПК України унормовано вирішення питання про поворот виконання рішення, постанови. Таким чином, Верховний Суд під час відкриття касаційного провадження у справі 916/1004/24 дійшов висновків про відсутність підстав для зупинення виконання постанови Південно-західного апеляційного господарського суду від 05.02.2026.

Також прокурор звертає увагу на те, що несвоєчасне виконання судового рішення позбавляє можливості Катлабузьку селищну раду провести торги та передати земельні ділянки в оренду на більш вигідних умовах. При цьому, збільшення надходжень до бюджету територіальної громади є вкрай важливим, особливо в умовах воєнного стану.

Прокурор зазначає, що застосування відстрочення виконання судового рішення спричинить негативні наслідки для стягувача, не відповідає його інтересам та порушить його право на судовий захист.

Більш того, за заявою Ізмаїльської окружної прокуратури державним реєстратором у Державному реєстрі речових прав скасовано інше речове право право оренди земельної ділянки ФГ «Димитрова 2022» щодо земельних ділянок з кадастровими номерами 5122383900:01:003:0059 площею 3,0 га, 5122383900:01:003:0060 площею 50,0 га, 5122383900:01:003:0061 площею 10,0 га, 5122383900:01:003:0062 площею 7,0 га, 5122383900:01:003:0063 площею 3,7 га, 5122383900:01:003:0064 площею 10,0 га.

Таким чином, на теперішній час у зв`язку з визнанням відповідних договорів оренди недійсними, відповідно до даних Державного реєстру речових прав зазначені земельні ділянки в оренді ФГ «Димитрова 2022» не перебувають.

Крім того, Ізмаїльською окружною прокуратурою оригінал наказу Господарського суду Одеської області у справі № 916/1004/24 щодо зобов`язання ФГ «Димитрова 2022» повернути Катлабузькій селищній раді Ізмаїльського району Одеської області 5122383900:01:003:0059, 5122383900:01:003:0062, земельні ділянки з 5122383900:01:003:0060, 5122383900:01:003:0063, кадастровими номерами 5122383900:01:003:0061, 5122383900:01:003:0064 з відповідною заявою про відкриття виконавчого провадження направлений на примусове виконання до Ізмаїльського відділу державної виконавчої служби в Ізмаїльському районі. Зазначеним Відділом 07.04.2026 відкрито виконавче провадження № 80699072, на теперішній час виконавчі дії тривають.

Таким чином, на думку прокурора, підстави для задоволення заяви ФГ «Димитрова 2022» про відстрочення виконання рішення у справі № 916/1004/24 відсутні.

Крім того, враховуючи, що відповідно до Державного реєстру речових прав у ФГ «Димитрова 2022» відсутнє право оренди на спірні земельні ділянки, то їх подальше використання є безпідставним та незаконним, у зв`язку з чим відсутні підстави для вжиття заходів забезпечення позову шляхом зупинення вчинення виконавчих дій у межах виконавчого провадження № 80699072. Таким чином, заява ФГ «Димитрова 2022» про забезпечення позову не підлягає задоволенню.

В судовому засіданні 13.07.2026 представники відповідача заяву про відстрочення виконання постанови підтримали та просять задовольнити.

Прокурор в судовому засіданні проти відстрочення виконання постанови заперечувала та просить в задоволенні заяви ФГ «Димитрова 2022» відмовити.

Інші учасники справи до судового засідання не з`явились, будь-яких заяв щодо розгляду заяви про відстрочення виконання рішення до суду не подали.

Дослідивши матеріали справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість заяви про відстрочку виконання рішення суду, виходячи з наступного.

За правилами ст. 331 ГПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення. Підставою для відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує:

1) ступінь вини відповідача у виникненні спору;

2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан;

3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Положеннями ч. 5 ст. 331 ГПК України визначено, що розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

Частиною 1 ст. 33 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (хвороба сторони виконавчого провадження, відрядження сторони виконавчого провадження, стихійне лихо тощо), сторони мають право звернутися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення.

Отже, у ГПК України та спеціальному законі, що визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, не встановлений вичерпний перелік обставин, що ускладнюють або роблять неможливим виконання рішення, і на підставі яких суд може прийняти рішення про надання відстрочки.

Тобто, перелік "обставин, що ускладнюють або роблять неможливим виконання рішення" у національному законодавстві є доволі нечітким. Відповідно, суд, який приймав рішення, має широкі дискреційні повноваження щодо підстав для надання відстрочки/розстрочки виконання рішення, і у кожному конкретному випадку за своїм внутрішнім переконанням оцінює наявні у справі докази і вирішує питання про наявність чи відсутність обставин для вчинення таких процесуальних дій.

У той же час, зважаючи на те, що 1) виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (п. 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 13.12.2012 року № 18-рп/2012); 2) невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (п. 3 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 25.04.2012 року № 11-рп/2012); 3) відповідно до усталеної практики Європейського Суду з прав людини (надалі - Суд) право на суд, захищене ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (надалі - Конвенція), було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін (див. рішення у справі "Горнсбі проти Греції" (Hor№sby v. Greece), від 19 березня 1997 року, п. 40, Reports of Judgme№ts a№d Decisio№s 1997-II); 4) за певних обставин затримка з виконанням судового рішення може бути виправданою, але затримка не може бути такою, що спотворює сутність гарантованого пунктом 1 статті 6 Конвенції права (див. рішення у справі "Іммобільяре Саффі" проти Італії" , № 22774/93, п. 74, ECHR 1999-V), а також беручи до уваги те, що існування заборгованості, підтверджене обов`язковими та такими, що підлягають виконанню, судовими рішеннями, надає особі, на чию користь воно було винесено, "легітимні сподівання" на те, що заборгованість буде йому сплачено та така заборгованість становить "майно" цієї особи у розумінні ст. 1 Першого протоколу до Конвенції (див. рішення у справі "Пономарьов проти України" від 3 квітня 2008 року, заява № 3236/03, п. 43), Вищий господарський суд України у постанові від 14 грудня 2016 року у справі № 922/796/15 вказує, що з метою недопущення порушення гарантованих Конституцією України та Конвенцією права на справедливий суд та права на повагу до приватної власності суд, який надає відстрочку/розстрочку у виконанні рішення, у кожному конкретному випадку повинен встановити: 1) чи затримка у виконанні рішення зумовлена особливими і непереборними обставинами; 2) чи передбачена домовленістю сторін чи у національному законодавстві компенсація "потерпілій стороні" за затримку виконання рішення, ухваленого на його користь судового рішення, та індексації присудженої суми; 3) чи не є період виконання рішення надмірно тривалим для стягувача, як "потерпілої сторони"; 4) чи дотримано справедливий баланс інтересів сторін у спорі.

Тобто, у цьому контексті для виправдовування затримки виконання рішення суду недостатньо лише зазначити про відсутність у боржника коштів. Обов`язково мають враховуватися і інтереси іншої сторони спору, на користь якої прийнято рішення.

Держава зобов`язана організувати систему виконання судових рішень, яка буде ефективною як за законодавством, так і на практиці (рішення від 7 червня 2005 року у справі "Фуклев проти України", заява № 71186/01, п. 84). Саме на державу покладається обов`язок вжиття у межах її компетенції усіх необхідних кроків для того, щоб виконати остаточне рішення суду та, діючи таким чином, забезпечити ефективне залучення усього її апарату. Не зробивши цього, вона не виконає вимоги, що містяться у п. 1 ст. 6 Конвенції. Насамкінець, Суд повторює, що сама природа виконавчого провадження вимагає оперативності (рішення у справі "Comi№gersoll S. A." проти Португалії", заява № 35382/97, п. 23, ECHR 2000-IV).

Отже, виходячи із наведеного, в основу судового рішення про надання відстрочки або розстрочки виконання рішення суду має бути покладений обґрунтований висновок про наявність обставин, що ускладнюють або роблять неможливим його виконання. З цією метою, під час вирішення питання про відстрочку або розстрочку виконання рішення, суди повинні врахувати матеріальні інтереси обох сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи. При цьому, господарський суд повинен враховувати можливі негативні наслідки для боржника при виконанні рішення у встановлений строк чи попередньо встановленим способом, але перш за все повинен враховувати такі ж наслідки і для стягувача при затримці виконання рішення та не допускати їх настання.

Згідно з правовою позицією Європейського суду з прав людини несвоєчасне виконання рішення суду може бути мотивоване наявністю певних обставин, відстрочка виконання рішення суду не повинна шкодити сутності права, гарантованого частиною першою статті 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод, згідно з якою "кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру…", а у системному розумінні даної норми та національного закону, суд не повинен перешкоджати ефективному поновленню у правах, шляхом виконання судового рішення, тобто довготривале невиконання рішення суду може набути форми порушення права на справедливий судовий розгляд, що не може бути виправдано за конкретних обставин справи. До того ж довготривале невиконання рішення суду порушує право на повагу до власності та на вільне володіння власністю у зв`язку з тим, що рішення набуває ознак довготривалого невиконання.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначає, що межі виправданої затримки виконання рішення суду залежать, зокрема, від складності виконавчого провадження, суми та характеру, що визначено судом. Стосовно системності виконання названий Суд підкреслює, що присудження грошових коштів не надає пом`якшення у виконавчому провадженні, а, отже, сама можливість надання відстрочки/розстрочки виконання судового акта повинна носити виключний характер.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Суд зазначає, що відстрочення це відкладення чи перенесення виконання рішення на новий строк, який визначається господарським судом. Підставою для відстрочення виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому необхідно враховувати, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених ст. 331 ГПК України, ця норма не вимагає, і господарський суд законодавчо обмежений річним терміном відстрочення виконання рішення з дня його ухвалення. Вирішуючи питання про відстрочення виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів в економіці держави та інші обставини справи, зокрема, стосовно юридичної особи наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, тощо. Законодавець у будь-якому випадку пов`язує відстрочення виконання судового рішення у судовому порядку з об`єктивними, непереборними, винятковими обставинами, що ускладнюють вчасне виконання судового рішення.

Відповідно ст. ст. 13, 76, 77, 86 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частинами ч.ч.1, 2, 3 ст.13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Судом досліджено подані заявником матеріали, з яких вбачається, що Фермерське господарство «Димитрова 2022» є діючим сільськогосподарським товаровиробником, основним видом діяльності якого є вирощування зернових та олійних культур.

Згідно з довідкою Фермерського господарства «ДИМИТРОВА 2022» від 30.06.2026 року господарство не має в користуванні інших земельних ділянок, окрім тих, які є предметом даної справи та підлягають поверненню за рішенням суду. Загальна площа земельних ділянок становить 83,7 га.

З довідки Фермерського господарства «ДИМИТРОВА 2022» вбачається, що ще восени 2025 року було здійснено повний комплекс агротехнічних робіт із підготовки земельних ділянок під урожай 2026 року, у тому числі оранку, дискування, культивацію, внесення добрив та інші технологічні операції. Витрати на виробництво сільськогосподарської продукції лише на стадії технологічної підготовки склали 934 200 грн, що підтверджується фінансовою звітністю підприємства.

Суд приймає до уваги доводи заявника щодо того, що особливістю сільськогосподарського виробництва є його сезонний характер. Виробничий цикл не обмежується лише посівом культур, а включає комплекс взаємопов`язаних агротехнічних заходів, починаючи з підготовки ґрунту та закінчуючи збиранням урожаю.

Факт того, що виробничий цикл на момент звернення до суду не завершено, підтверджується також Актом обстеження земельних ділянок від 07.05.2026 року, складеним комісією Катлабузької селищної ради. Зазначеним актом встановлено наявність на спірних земельних ділянках посівів ячменю площею 32,0 га та соняшнику площею 51,7 га, тобто фактично на всій площі земельних ділянок, які підлягають поверненню. Відповідно до довідки господарства урожай ячменю планується зібрати орієнтовно до 30 липня 2026 року, а урожай соняшнику до 30 жовтня 2026 року, залежно від погодних умов.

Відповідно до штатного розпису та довідки Фермерського господарства «Димитрова 2022» на підприємстві постійно працюють троє найманих працівників, а на період збирання врожаю господарство додатково наймає ще трьох працівників, залежно від виробничої потреби.

Відомості нарахування заробітної плати за травень 2026 року підтверджують, що підприємство своєчасно нараховує та виплачує працівникам заробітну плату, а також сплачує єдиний соціальний внесок, податок на доходи фізичних осіб та військовий збір. Зокрема, фонд оплати праці за травень 2026 року становив 27 650 грн, ЄСВ 6 083 грн, ПДФО - 4 977 грн, військовий збір 1 382,50 грн.

Згідно з податковою звітністю у 2026 році Фермерським господарством вже сплачено до бюджету Катлабузької селищної ради 96 642,50 грн орендної плати за землю, а також сплачено єдиний податок четвертої групи. У довідці також зазначено, що заборгованість перед бюджетом відсутня, а всі податкові зобов`язання виконуються своєчасно та у повному обсязі.

Таким чином, надані докази свідчать, що Фермерське господарство «Димитрова 2022» є реально діючим суб`єктом господарювання, який належним чином виконує свої трудові та податкові обов`язки.

За таких обставин негайне виконання рішення призведе не лише до припинення господарської діяльності підприємства, а й матиме негативні наслідки для його працівників, дострокового припинення трудових та інших договірних відносин підприємства, втрати джерела доходу для господарства та виникнення додаткових фінансових зобов`язань, що істотно ускладнить виконання судового рішення у спосіб, який забезпечить баланс інтересів сторін.

Судом встановлено, що Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду в ухвалі від 23.06.2026 по справі №916/1004/24 зазначив, що справа містить виключну правову проблему і її вирішення Великою Палатою Верховного Суду необхідне для забезпечення розвитку права та формування судами єдиної правозастосовної практики, зокрема, щодо застосування ст. ст. 16, 203, 216, 228 ЦК України, ч. 2 ст. 134 ЗК України, п. 2 "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 1012-VIII, ст. ст. 7, 12 Закону України "Про фермерське господарство", ст. 21 Закону України "Про оренду землі" (див. ухвалу Великої Палати Верховного Суду від 17.12.2025 у справі № 913/374/24), а також з огляду на необхідність відступу від висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постанові від 29.09.2020 у справі № 688/2908/16-ц (шляхом конкретизації) колегія суддів вважає за необхідне передати справу № 916/1004/24 на розгляд Великої Палати Верховного Суду на підставі ч. ч. 4, 5 ст. 302 ГПК України.

На теперішній час питання щодо прийняття справи до розгляду Великої Палати Верховного Суду на підставі ч. ч. 4, 5 ст. 302 ГПК України не вирішено.

Проаналізувавши встановлені обставини, суд приходить до висновку про наявність обставин, що утруднюють одномоментне виконання рішення суду у даній справі, враховуючи виробничий цикл сільськогосподарського підприємства, що не обмежується лише посівом культур, а включає комплекс взаємопов`язаних агротехнічних заходів, починаючи з підготовки ґрунту та закінчуючи збиранням урожаю, в зв`язку з чим суд вважає доцільним відстрочення виконання рішення до закінчення збору урожаю.

При цьому суд також приймає до уваги той факт, що на теперішній час судове рішення по суті спору в цій справі перебуває на стадії касаційного перегляду.

В той же час суд враховує права і інтереси стягувача та вважає доцільним зменшити строк відстрочення виконання рішення, про який просить відповідач до 05.11.2026.

За таких обставин, проаналізувавши викладене, господарський суд приходить до висновку про наявність підстав для надання відповідачу відстрочки виконання постанови Південно-західного апеляційного господарського суду від 05.02.2026 на дев`ять місяців, а саме до 05.11.2026.

При цьому суд зауважує, що надання відстрочки у даному випадку не порушить права та законні інтереси стягувача, оскільки має тимчасовий характер, водночас дозволить уникнути непропорційних негативних наслідків для діяльності фермерського господарства, його працівників, а також забезпечить виконання судового рішення після усунення обставин, які на даний час істотно ускладнюють його виконання.

Суд також зауважує, що передбачена процесуальним законом можливість відстрочення виконання судового рішення жодним чином не звільняє сторону боржника від виконання взятих на себе зобов`язань та виконання безспірних вимог стягувача, проте, надає сторонам можливість врегулювати питання зі зменшенням ризику негативних наслідків для обох сторін.

Тобто, справедливий баланс інтересів сторін у цій справі в разі надання відстрочки дотриманий.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 17.05.2005 Чижов проти України зазначено, що на державі лежить позитивне зобов`язання організувати систему виконання рішень таким чином, щоб гарантувати виконання без жодних невиправданих затримок, і так, щоб ця система була ефективною як в теорії, так і на практиці, а затримка у виконанні рішення не повинна бути такою, що порушує саму сутність права, яке захищається відповідно до параграфу 1 статті 6 Конвенції.

Отже, необхідною умовою задоволення заяви про надання відстрочки виконання рішення суду є з`ясування факту дотримання балансу інтересів сторін, дослідження та оцінювання не тільки доводів боржника, а й заперечення кредитора.

Оцінивши доводи боржника, враховуючи інтереси стягувача, дослідивши матеріали справи, господарський суд дійшов висновку, що надання відстрочки виконання рішення на 9 місяців не порушить принципу збалансованості інтересів сторін.

Окрім того, з огляду на те, що на теперішній час постанова Південно-західного апеляційного господарського суду по даній справі переглядається в касаційному порядку Верховним Судом, суд вважає, що застосування відстрочення виконання постанови в даному випадку буде сприяти процесуальній економії, оскільки зменшить імовірність подальших судових проваджень у випадку скасування постанови касаційною інстанцією.

Відповідно до ч. 7 ст. 331 ГПК України, про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення, або відмову у вчиненні відповідних процесуальних дій постановляється ухвала, яка може бути оскаржена. У необхідних випадках ухвала надсилається установі банку за місцезнаходженням боржника або державному виконавцю, приватному виконавцю.

Згідно з ч. 6 ст. 331 ГПК України при відстроченні або розстроченні виконання судового рішення суд може вжити заходів щодо забезпечення позову.

З урахуванням вказаного, приймаючи до уваги викладене, суд приходить до висновку про наявність підстав у розумінні ст. 331 ГПК України відстрочки виконання рішення у справі № 916/1004/24. У зв`язку із чим, заява Фермерського господарства Димитрова 2022 про відстрочення виконання рішення у справі №916/1004/24 /вх.№2-1312/26 від 06.07.2026) підлягає частковому задоволенню, так як частково обґрунтована та доведена.

В той же час суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви про вжиття заходів забезпечення позову /вх.№2-1313 від 06.07.2026/.

При цьому суд зауважує, що ФГ "Димитрова 2022" не є позивачем у справі, а відповідно до ч. 2 ст. 136 ГПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.

Окрім того, враховуючи розгляд заяви по суті та висновок суду про відстрочення виконання постанови Південно-західного апеляційного господарського суду від 05.02.2026 року у справі №916/1004/24, на теперішній час застосування заходів забезпечення позову шляхом зупинення вчинення виконавчих дій у межах виконавчого провадження №80699072, відкритого на підставі наказу Господарського суду Одеської області №916/1004/24 від 23.02.2026 року, до вирішення Господарським судом Одеської області заяви Фермерського господарства «Димитрова 2022» про відстрочення виконання судового рішення є недоцільним та необгрунтованим.

Керуючись ст. ст. 234, 235, 254, 255, 331 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Заяву Фермерського господарства Димитрова 2022 про відстрочення виконання рішення у справі №916/1004/24 /вх.№2-1312/26 від 06.07.2026) задовольнити частково.

2. Відстрочити виконання постанови Південно-західного апеляційного господарського суду від 05.02.2026 року у справі №916/1004/24 на дев`ять місяців, тобто до 05.11.2026 включно.

3. В задоволенні заяви Фермерського господарства Димитрова 2022 про вжиття заходів забезпечення позову /вх.№2-1313 від 06.07.2026/ - відмовити.

Повна ухвала складена 14.07.2026.

Ухвала набрала законної сили 13.07.2026 та може бути оскаржена в порядку, встановленому ст. ст. 254, 255 ГПК України.

Суддя Петренко Наталія Дмитрівна