Рішення № 138185558, 25.06.2026, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 червня 2026 року Справа № 915/293/26

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області, у складі судді Семенчук Н.О.,

за участю секретаря судового засідання Мавродій Г.В.

за участі представників учасників справи:

від позивача (представник позивача) Колесник Ю.В., адвокат за ордером,

від відповідача (представник відповідача) не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Авантес», вул. Набережна, 29, м. Миколаїв, 54001, код ЄДРПОУ 34606844

до відповідача: Акціонерного товариства «Науково-виробничий комплекс газотурбобудування «Зоря»-«Машпроект», пр.-т Богоявленський, 42а, м. Миколаїв, 54018, код ЄДРПОУ 31821381

про: стягнення 672 561,69 грн.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Авантес» звернулося до Господарського суду Миколаївської області зі сформованою в системі «Електронний суд» позовною заявою № 27-26/17/03/26-2 від 17.03.2026 (вх. № 3581/26 від 17.03.2026), в якій, з урахуванням заяв б/н від 24.03.2026 (вх. № 4089/26 від 24.03.2026) та б/н від 24.03.2026 (вх. № 4093/26 від 25.03.2026), просить суд стягнути з Акціонерного товариства «Науково-виробничий комплекс газотурбобудування «Зоря»-«Машпроект» заборгованість по договору № 14610 в сумі 651482,22 грн, та станом на 16.03.2026 інфляційні 6514,82 грн, 3% - річних 2 784,42 грн та пеню 11 780,23 грн, а всього: 672561,69 грн; а також судові витрати.

В обґрунтування позовних вимог товариство зазначає про те, що 02.04.2025 між Акціонерним товариством «Науково-виробничий комплекс газотурбобудування «Зоря»-«Машпроект» (Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Авантес» (Підрядник) укладено договір підряду № 14610. За даними позивача, 08.04.2025 Замовником сплачено попередню оплату на рахунок Підрядника в сумі 8 596 316,58 грн. У подальшому, 29.12.2025 сторонами було підписано акт виконаних робіт № 375 на суму 9 547 798,80 грн. Від відповідача 15.01.2026 надійшла оплата в сумі 300 000,00 грн. Отже, як виснує позивач, залишок заборгованості складає 651 482,22 грн, який в порушення строків, передбачених п.п. 3.3, 4.9, 4.10, 4.13 Договору № 14610, не було перераховано на користь ТОВ «Авантес» до 23.01.2026. Крім того, позивачем нараховано та заявлено до стягнення з відповідача компенсаційні нарахування та штрафні санкції за порушення строків виконання грошового зобов`язання з оплати вартості виконаних робіт.

Позовні вимоги обґрунтовані посиланням на приписи 11, 202, 509, 525, 526, 530,598, 599, 610, 611, 625, 626, 629 Цивільного кодексу України та умови укладеного між сторонами Договору.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 30.03.2026, після усунення позивачем недоліків позовної заяви, останню було прийнято судом до розгляду та відкрито провадження у справі № 915/293/26 за правилами загального позовного провадження; призначено підготовче засідання у справі на 30.04.2026 об 11:00; встановлено для сторін процесуальні строки для подання заяв по суті справи.

Копія вказаної ухвали була направлена учасникам справи у відповідності до приписів Господарського процесуального кодексу України. Так, копію ухвали було надіслано позивачу та відповідачу в їх електронні кабінети в системі «Електронний суд». Документ доставлено до електронних кабінетів позивача та відповідача 30.03.2026 о 15:08 та 14:59 відповідно, що підтверджується наявними в матеріалах справи відповідними довідками. За змістом ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є, зокрема, день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи. Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення. Враховуючи наведене, слід вважати, що копію ухвали Господарського суду Миколаївської області від 30.03.2026 у справі № 915/293/26 позивач та відповідач отримали 30.03.2026.

Отже сторони є належним чином повідомлені про відкриття провадження у справі.

Підготовче засідання у справі № 915/293/26, призначене на 30.04.2026, не відбулось, у зв`язку з оголошенням у місті Миколаєві та області повітряної тривоги, та, відповідно необхідності перебування працівників та відвідувачів суду в укритті.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 30.04.2026 було постановлено продовжити строк проведення підготовчого провадження у даній справі на 30 днів, а також повідомлено учасників справи про проведення підготовчого засідання 09.06.2026 о 10:00.

01.05.2026 до суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «Авантес» надійшло сформоване в системі «Електронний суд» клопотання б/н від 30.04.2026 (вх. № 6323/26 від 01.05.2026) про долучення до матеріалів справи податкової накладної № 32 від 29.12.2025 на суму 951 482,22 грн, з відміткою про її реєстрацію та фотокопії листа відповідача від 18.03.2026, в якому ним визнається заборгованість по Договору № 14610 від 05.02.2025 в сумі 651482,22 грн.

Вказане клопотання було задоволено судом, а відповідні докази залучені до матеріалів справи.

25.05.2026 до суду від адвоката Фуртатова К.М. надійшла сформована в системі «Електронний суд» заява б/н від 22.05.2026 (вх. № 7698/26 від 25.05.2026) про вступ у справу як представника Акціонерного товариства «Науково-виробничий комплекс газотурбобудування «Зоря»-«Машпроект».

Суд зауважує, що 25.05.2026 представнику відповідача адвокату Фуртатову К.М. було надано доступ до електронної справи № 915/295/26.

03.06.2026 до суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «Авантес» надійшло сформоване в системі «Електронний суд» клопотання б/н від 02.06.2026 (вх. № 8201/26 від 03.06.2026) про проведення судового засідання в режимі відеоконференції, яке суд задовольнив ухвалою від 03.06.2026.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 09.06.2026, яку занесено до протоколу судового засідання, було закрито підготовче провадження у справі № 915/293/26 та призначено її до судового розгляду по суті на 25.06.2026 об 11:30.

Про час та місце проведення засідання учасників справи було повідомлено відповідною ухвалою від 09.06.2026.

10.06.2026 до суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «Авантес» надійшло сформоване в системі «Електронний суд» клопотання б/н від 10.06.2026 (вх. № 8614/26 від 10.06.2026) про проведення судового засідання в режимі відеоконференції, яке суд задовольнив ухвалою від 12.06.2026.

В судове засідання 25.06.2026 з`явився повноважний представник позивача, якого суд заслухав. Відповідач свого представника в засідання не направив, про причини неявки суд не сповістив, про час та місце проведення засідання був повідомлений належним чином. Так, копію ухвали Господарського суду Миколаївської області від 09.05.2026 було надіслано відповідачу в електронний кабінет в системі «Електронний суд». Документ доставлено до електронного кабінету Акціонерного товариства «Науково-виробничий комплекс газотурбобудування «Зоря»-«Машпроект» 09.06.2026 о 20:24, що підтверджується наявною в матеріалах справи відповідною довідкою. За змістом ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є, зокрема, день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи. Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення. Враховуючи наведене, слід вважати, що копію ухвали Господарського суду Миколаївської області від 09.06.2026 у справі № 915/293/26 відповідач отримав 10.06.2026.

Крім того, необхідно зауважити, що за змістом статті 2 Закону України «Про доступ до судових рішень» кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі. Ухвала Господарського суду Миколаївської області від 09.06.2026 була оприлюднена в Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному вебпорталі судової влади України.

Сторони у розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження, та зобов`язані сумлінно користуватися наданими їм процесуальними правами (рішення Європейського суду з прав людини від 03.04.2008 у справі «Пономарьов проти України»).

Враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку про належне повідомлення відповідача у даній справі.

В судовому засіданні 25.06.2025 представник позивача підтвердив актуальність позовних вимог, просив суд позов задовольнити в повному обсязі.

Відповідач своїм правом у визначений судом строк на подання відзиву на позов оформлений згідно вимог ст.165 ГПК України разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення не скористався.

Відповідно до ч.9 ст.165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

За такого, у судовому засіданні 25.06.2026 за результатами розгляду справи за наявними матеріалами судом було проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши в судовому засіданні представника позивача, дослідивши та оцінивши усі подані у справу докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд встановив таке.

02.04.2025 між Акціонерним товариством «Науково-виробничий комплекс газотурбобудування «Зоря»-«Машпроект», як Замовником, та Товариством з обмеженою відповідальністю «Авантес», як Підрядником, було укладено Договір підряду № 14610 (далі Договір), відповідно до п. 1.1 якого Замовник доручає, а Підрядник зобов`язується за Технічним завданням (Додаток №1) на свій ризик з власних матеріалів, виконати в порядку та на умовах цього Договору роботи з капітального ремонту двох парових котлів (Вuderus SHD 815WT10000 та Buderus SHD 815 WT 16000) із заміною димогарних труб у котельні основного виробничого майданчика цеху № 75 (надалі роботи), відповідно до ДК 021:2015-50531100-7 Послуги з ремонту і технічного обслуговування котлів, які виконуються згідно з Договірною ціною та кошторисною документацією на виконання робіт (Додаток № 3).

Відповідно до п. 1.2 Договору Замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконані роботи в порядку та у строки, передбачені договором.

Згідно з п. 2.2 Договору після повного завершення виконання робіт Сторони підписують остаточний Акт приймання-передачі виконаних робіт (за формою КБ-2в) та Довідку про вартість виконаних робіт та витрати (за формою КБ-3) щодо всього обсягу виконаних робіт за Договором.

За умовами п. 3.1 Договору вартість робіт за Договором складає 9 547 798,80 грн, в т.ч. ПДВ 1 591 299,80 грн, що складається з вартості матеріальних ресурсів у розмірі 8 358 446,02 грн, в т.ч. ПДВ 1 393 074,34 грн, що еквівалентно 192 074,00 EUR на дату завершення електронних торгів та ціна робіт у розмірі 1 189 352,78 грн, в т.ч. ПДВ 198 225,46 грн. На 18.02.2025 офіційний курс НБУ по відношенню до Національної валюти України становив 43,5168 грн за 1 EUR. Вартість робіт включає відшкодування всіх витрат Підрядника та плату за виконану ним роботу згідно з Договірною ціною та кошторисною документацією на виконання робіт (Додаток №3). Договірна ціна є динамічною.

Приписами п. 4.1 Договору Сторони погодили, що оплата по даному Договору здійснюється наступним чином:

- 100 % передоплата на придбання необхідних для виконання робіт матеріальних ресурсів згідно з Договірною ціною та кошторисною документацією на виконання робіт (Додаток № 3) у розмірі 8 358 446,02 грн, в т.ч. 1 393 074,34 грн, що в еквіваленті, на дату подання пропозиції 18.02.2025 відповідно до офіційного курсу НБУ гривні до євро (43,5168 грн за 1 євро) становить 192 074,00 EUR з ПДВ;

- передоплата у розмірі 20 % від вартості робіт за Договором, а саме 237 870,56 грн, в т.ч. 39 645,09 грн. Передоплата здійснюється Замовником протягом 15 банківських днів від дати отримання рахунку Підрядника на оплату;

- остаточний розрахунок 80% під вартості робіт згідно з Договірними цінами та кошторисною документацією на виконання робіт (Додаток №3) у розмірі 951 482,22 грн, в т.ч. ПДВ 158 580,37 грн здійснюється Замовником згідно з отриманим рахунком Підрядника не пізніше 25 календарних днів від дати оформлення Акту приймання передачі виконаних робіт (за формою КБ-2в) та Довідки про вартість виконаних робіт та витрати (за формою КБ-3) і здійснення Підрядником реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Умовами п. 4.9 Договору передбачено, що оплата Замовником робіт здійснюється у національній валюті, шляхом перерахунку коштів на поточний рахунок Підрядника.

Згідно з пп. 6.1.1 Договору до обов`язків Підрядника належить, зокрема, обов`язок виконати роботи за Договором у відповідності до Технічного завдання (Додаток №1) та вимог нормативних актів: НПАОП-0.00-1.81-18 «Правила охорони праці під час експлуатації обладнання, що працює під тиском».

Відповідно до пп. 6.3.3 Договору Замовник зобов`язується, зокрема, прийняти роботи, виконані Підрядником, у порядку, передбаченому даним Договором, провести огляд їх результатів, що підтверджується відповідним Актом приймання-передачі виконаних робіт (за формою КБ-2в) та Довідкою про вартість виконаних робіт та витрат (за формою КБ-3).

Відповідно до п. 7.3 Договору приймання-передача виконаних робіт здійснюється Сторонами протягом 10 календарних днів з дати отримання Замовником письмового повідомлення Підрядника про готовність до здачі результатів виконаних робіт і оформлюється Актом приймання-передачі виконаних робіт (за формою КБ-2в) та Довідкою про вартість виконаних робіт та витрат (за формою КБ-3).

Згідно з п. 9.1 Договору за невиконання або неналежне виконання умов договору Сторони несуть відповідальність відповідно до чинного законодавства України.

Згідно з п. 9.2 Договору у випадку порушення більш ніж на 30 календарних днів строку оплати робіт, Замовник сплачує Підряднику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період прострочення оплати, від суми заборгованості, за кожен день прострочення.

Відповідно п. 9.7 Договору неустойка (штраф, пеня), штрафні санкції за цим договором нараховуються протягом усього періоду порушення.

Відповідно до п.п. 12.1, 12.2 Договору усі спори і розбіжності, що виникають у зв`язку з Договором, у тому числі щодо його надання, порушення, припинення або недійсності, Сторони вирішують шляхом переговорів. Досудове врегулювання спорів, шляхом пред`явлення претензій визнається Сторонами обов`язковим.

Якщо спори і розбіжності, зазначені в п. 12.1 Договору, не будуть урегульовані шляхом переговорів, їх вирішення здійснюється у судовому порядку відповідно до чинного законодавства України.

За змістом п.п. 13.1 Договору даний Договір набирає чинності з дати його підписання обома Сторонами та діє до 28.11.2025 року. Закінчення строку дії даного Договору не звільняє Сторони від відповідальності за порушення зобов`язань (у тому числі гарантійних) за даним Договором.

Згідно з п. 14.14 невід`ємними частинами Договору є наступні Додатки:

- Технічне завдання (Додаток № 1);

- План-графік виконання робіт (Додаток № 2);

- Договірна ціна та Кошторисна документація на виконання робіт (Додаток № 3);

- Форма банківської гарантії забезпечення виконання Договору (Додаток № 4).

Вищенаведений Договір з Додатками до нього скріплені підписами та печатками обох Сторін.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст.11 цього Кодексу.

Дослідивши зміст укладеного між позивачем та відповідачем договору, суд дійшов висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договором підряду.

Так, відповідно до ч.ч. 1-2 ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

За змістом ст. 843 ЦК України у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення. Якщо у договорі підряду не встановлено ціну роботи або способи її визначення, ціна встановлюється за рішенням суду на основі цін, що звичайно застосовуються за аналогічні роботи з урахуванням необхідних витрат, визначених сторонами. Ціна роботи у договорі підряду включає відшкодування витрат підрядника та плату за виконану ним роботу.

Приписами ч. 1 ст. 853 Цивільного кодексу України передбачено, що замовник зобов`язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

З матеріалів справи вбачається, що 08.04.2025 Акціонерним товариством «Науково-виробничий комплекс газотурбобудування «Зоря»-«Машпроект» було здійснено на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АВАНТЕС» платіж на суму 8 596 316,58 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 2048 від 08.04.2025.

Позивачем також надано до матеріалів справи копію податкової накладної № 1 від 08.04.2025 на суму 8 596 316,58 грн, з квитанцією про її реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Суд зауважує, що сума грошових коштів у розмірі 8 596 316,58 грн відповідає умовам Договору щодо погодженого Сторонами розміру передоплати 100 % матеріальних ресурсів 8 358 446,02 грн + 20 % від вартості робіт 237 870,56 грн.

На виконання умов Договору Товариством з обмеженою відповідальністю «АВАНТЕС», як Підрядником, було передано, а Акціонерним товариством «Науково-виробничий комплекс газотурбобудування «Зоря»-«Машпроект», як Замовником, прийнято роботи (послуги), з урахуванням вартості матеріальних ресурсів, на суму 9 547 798,80 грн, що вбачається з наданих до матеріалів справи копій:

- Довідки від 29.12.2025 про вартість наданих послуг та витрати за грудень 2025 року (за формою № КБ-3) на суму 9 547 798,80 грн. Вказана довідка скріплена підписами та печатками обох Сторін без будь-яких зауважень та заперечень;

- Акту № 375 від 29.12.2025 приймання наданих послуг за грудень 2025 року (за формою № КБ-2в) на суму 9 547 798,80 грн. Вказаний акт скріплений підписами та печатками обох Сторін без будь-яких зауважень та заперечень;

- Підсумкової відомості ресурсів по об`єкту: Виконання робіт з капітального ремонту двох парових котлів (Вuderus SHD 815WT10000 та Buderus SHD 815 WT 16000) із заміною димогарних труб у котельні основного виробничого майданчика цеху № 75;

- Розрахунку загальновиробничих витрат до локального кошторису № 02-01-01 на капітальний ремонт двох парових котлів (Вuderus SHD 815WT10000 та Buderus SHD 815 WT 16000) із заміною димогарних труб у котельні основного виробничого майданчика цеху № 75.

Позивачем також надано до матеріалів справи копію податкової накладної № 32 від 29.12.2025 на суму 951 482,22 грн, з квитанцією про її реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

У подальшому, 15.01.2026 Замовником було перераховано на рахунок Підрядника грошові кошти у розмірі 300 000,00 грн, на підтвердження чого до матеріалів справи надано копію платіжної інструкції № 104 від 15.01.2024.

31.01.2026 між Товариством з обмеженою відповідальністю «АВАНТЕС» та Акціонерним товариством «Науково-виробничий комплекс газотурбобудування «Зоря»-«Машпроект» було підписано Акт звірки взаємних розрахунків за період з січня 2024 року по січень 2026 року, в якому відображені господарські операції щодо проведених оплат (з посиланням на платіжні документи з реквізитами № 2048 від 08.04.2025 та № 104 від 15.01.2024) та здійснених робіт (з посиланням на акт № 375 від 29.12.2025).

За даними позивача, не спростованими та не заперечними відповідачем, останній остаточного розрахунку за виконані роботи на залишок суми заборгованості у розмірі 651 482,22 грн не здійснив.

З метою досудового врегулювання спору Товариство з обмеженою відповідальністю «АВАНТЕС» звернулося до Акціонерного товариства «Науково-виробничий комплекс газотурбобудування «Зоря»-«Машпроект» з претензією за вих. № 04-03-2026/1 від 04.03.2026 по Договору підряду № 14610 від 02.04.2025 на суму 651 482,22 грн.

Матеріали справи містять гарантійний лист № 08/2-1170 від 18.03.2026, яким відповідач підтверджує зобов`язання щодо оплати заборгованості, зокрема за Договором № 14610 від 02.04.2025 на суму 651 482,22 грн.

Водночас, матеріали справи не містять доказів здійснення відповідачем оплати відповідної суми грошових коштів на рахунок позивача.

Вказані обставини і спонукали Товариство з обмеженою відповідальністю «АВАНТЕС» звернутись до суду з відповідним позовом про стягнення з Акціонерного товариства «Науково-виробничий комплекс газотурбобудування «Зоря»-«Машпроект» заборгованості за виконані роботи, а також компенсаційних нарахувань та пені.

З урахуванням наведеного, суд зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до приписів статей 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

За приписами ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За змістом ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

У відповідності до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 614 ЦК України відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання. Відповідно до ч.ч. 3 та 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Суд вважає за необхідне зауважити, що позивачем допущено помилку при визначенні строку у межах якого відповідач мав здійснити остаточний розрахунок за Договором.

Так, за змістом п. 4.1 Договору Сторони погодили, що остаточний розрахунок за виконані роботи у розмірі 951 482,22 грн здійснюється Замовником згідно з отриманим рахунком Підрядника не пізніше 25 календарних днів від дати оформлення Акту приймання передачі виконаних робіт (за формою КБ-2в) та Довідки про вартість виконаних робіт та витрати (за формою КБ-3) і здійснення Підрядником реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

З огляду на підписання Сторонами Акту приймання наданих послуг та Довідки про вартість наданих послуг та витрати 29.12.2025 позивачем розраховано строк виконання відповідачем грошового зобов`язання як 23.01.2026 (фактично 29.12.2025 + 25 календарних днів).

Разом із тим, з урахуванням редакції п. 4.1 Договору при визначенні строку остаточного розрахунку необхідно брати до уваги не лише дату підписання Акту приймання наданих послуг та Довідки про вартість наданих послуг та витрати (29.12.2025), але і дату здійснення Підрядником реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (як вбачається з матеріалів справи така реєстрація відбулася 14.01.2026).

З урахуванням наведеного останній день погодженого сторонами у Договорі строку здійснення остаточного розрахунку припадає на 09.02.2026 (14.01.2026 + 25 календарних днів).

Враховуючи викладені вище обставини справи, суд дійшов висновку, що в спірних правовідносинах відповідач дійсно порушив норми та приписи чинного законодавства в частині повноти та своєчасності здійснення розрахунків з позивачем за виконані роботи.

Судом перевірено розрахунок основної заборгованості та встановлено, що Товариством з обмеженою відповідальністю «АВАНТЕС» суму основної заборгованості Акціонерного товариства «Науково-виробничий комплекс газотурбобудування «Зоря»-«Машпроект» за Договором підряду № 14610 від 02.04.2025 у розмірі 651 482,22 грн зазначено правильно.

За такого, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «АВАНТЕС» про стягнення з Акціонерного товариства «Науково-виробничий комплекс газотурбобудування «Зоря»-«Машпроект» основної заборгованості в сумі 651 482,22 грн є обґрунтованими, матеріалами справи підтверджені, та підлягають задоволенню.

Крім основного боргу позивач нарахував та просить суд стягнути з відповідача:

- інфляційні втрати за лютий 2025 року у розмірі 6 514,82 грн;

- 3 % річних за період з 24.01.2026 по 16.03.2026 у розмірі 2 784,42 грн;

- пеню за період з 23.02.2026 по 16.03.2026 у розмірі 11 780,23 грн.

Щодо вимог про стягнення інфляційних втрат та процентів річних суд зазначає таке.

За приписами ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Інфляційні та проценти, що сплачуються відповідно до ст. 625 ЦК України, складають зміст додаткових вимог, оскільки законодавець опосередковано визнає їх мірами відповідальності (відповідальність за порушення грошового зобов`язання).

Як інфляційні нарахування на суму боргу, так і сплата трьох відсотків річних від простроченої суми, не мають характеру штрафних санкцій, а виступають способом захисту майнового права та інтересу кредитора у зв`язку зі знеціненням коштів внаслідок інфляційних процесів та компенсації користування цими коштами.

Нарахування інфляційних втрат здійснюється окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання.

Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою статистики України, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Стаття 625 Цивільного кодексу України застосовується до всіх грошових зобов`язань, якщо інше не передбачено спеціальними нормами, які регулюють відносини, пов`язані з виникненням, зміною чи припиненням окремих видів зобов`язання.

На підставі ст. 625 ЦК України позивач має право нарахувати до стягнення з відповідача інфляційні втрати та 3% річних.

За перевіркою суду, розрахунок інфляційних втрат позивачем проведено правильно, у зв`язку із чим позовні вимоги у відповідній частині також є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Водночас, перевіривши розрахунок 3 % річних, здійснений позивачем, суд виявив помилки при визначенні періоду прострочення. Як зазначено вище, позивач здійснює відповідні нарахування з 24.01.2026. Проте, зважаючи на викладені вище висновки суду, останнім днем строку виконання відповідачем грошового зобов`язання було 09.02.2026, а тому першим днем прострочення є 10.02.2026, з якого і підлягають нарахуванню 3 % річних.

Здійснивши власний розрахунок за допомогою програми ipLex, суд встановив, що обґрунтованою сумою процентів річних у спірних правовідносинах за період з 10.02.2026 по 16.03.2026 є 1 874,13, яка і підлягає до стягнення з відповідача.

В задоволенні ж іншої частини вимог про стягнення 3 % річних у розмірі 910,29 грн належить відмовити.

Щодо вимог про стягнення пені суд зазначає таке.

Відповідно до положень ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Приписами ст. 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

У відповідності до ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити на користь кредитора пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Договором може бути визначено менший розмір пені.

Приписами ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань» передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, а згідно статті 3 вказаного Закону розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до п.п. 9.2, 9.7 Договору Сторони погодили, що у випадку порушення більш ніж на 30 календарних днів строку оплати робіт, Замовник сплачує Підряднику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період прострочення оплати, від суми заборгованості, за кожен день прострочення. Неустойка (штраф, пеня), штрафні санкції за цим договором нараховуються протягом усього періоду порушення.

На підставі вищенаведених правових норм та умов договору позивач мав право нарахувати та заявити до стягнення з відповідача пеню.

Водночас, щодо визначеного позивачем періоду нарахування пені суд зауважує, що за загальним правилом, договір є універсальним регулятором приватноправових відносин, який, як і закон, є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість періоду нарахування штрафних санкцій. Проте його перебіг починається з дня, наступного за останнім днем, у який зобов`язання мало бути виконане, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін.

Вказане узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 16.10.2024 у справі № 911/952/22.

Таким чином, зміст п. 9.2 Договору про те, що замовник сплачує підряднику пеню у випадку порушення більш ніж на 30 календарних днів строку оплати робіт, на переконання суду, слід розуміти лише як умову застосування до підрядника штрафних санкцій, а не визначення альтернативного строку нарахування пені.

Разом із тим, з огляду на принцип диспозитивності господарського судочинства, а також те, що при ухваленні рішення суд не може виходити у рішенні за межі позовних вимог (ч. 2 ст. 237 ГПК України), судом враховано період нарахування пені, визначений позивачем (з 23.02.2026 по 16.03.2026).

За перевіркою суду розрахунок пені за вказаний період позивачем проведено правильно, у зв`язку із чим позовні вимоги у відповідній частині підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За умовами ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно з ч.1, 2 ст.86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Будь-яких доказів того, що відповідач належним чином у встановлений строк у повному обсязі виконав свої зобов`язання щодо оплати виконаних робіт, відповідач, у порушення приписів ст.73,74 ГПК України, суду не надав, тобто не довів безпідставність позовних вимог, тоді як надані позивачем докази, як зазначалось вище, навпаки, підтверджують порушення прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

При цьому, аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд може спиратись на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18 липня 2006 року у справі «Проніна проти України», в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.

Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст. 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

У рішенні Європейського суду з прав людини «Серявін та інші проти України» вказано, що усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 09.12.1994).

З огляду на вищевикладене, суд вважає, що ним надано вичерпну відповідь на всі питання, що входять до предмету доказування у даній справі та виникають при кваліфікації спірних відносин як матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

Судом були досліджені всі документи, які надані до матеріалів справи та надана їм правова оцінка.

Отже, враховуючи вищенаведені норми та обставини, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову.

При ухваленні рішення в справі, суд у тому числі вирішує питання щодо розподілу судових витрат між сторонами.

Так, за правилами п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За такого, у зв`язку з частковим задоволенням позову, судовий збір, сплачений за подання до господарського суду позовної заяви підлягає покладенню на відповідача пропорційно до розміру задоволених вимог.

Керуючись ст. ст. 2, 7, 11, 13, 73, 74, 76-79, 86, 123, 129, 165, 210, 220, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Акціонерного товариства «Науково-виробничий комплекс газотурбобудування «Зоря»-«Машпроект» (Україна, 54018, Миколаївська обл., місто Миколаїв, пр.Богоявленський, будинок 42а; код ЄДРПОУ 31821381) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Авантес» (Україна, 54001, Миколаївська обл., місто Миколаїв, вул.Набережна, будинок 29; код ЄДРПОУ 34606844) суму основної заборгованості в розмірі 651 482,22 грн, інфляційні втрати в розмірі 6 514,82 грн, 3 % річних в розмірі 1 874,13 грн, пеню в розмірі 11 780,23 грн, а також судовий збір в розмірі 8 059,81 грн.

3. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення суду, у відповідності до ст.241 Господарського процесуального кодексу України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення господарського суду може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст.ст. 253, 254, 256-259 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 13.07.2026 у зв`язку із перебуванням головуючої у справі судді Семенчук Н.О. у відпустці.

Суддя Н.О. Семенчук