Ухвала суду № 138184438, 07.07.2026, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа №:755/2809/26

Провадження №: 1-кс/755/2986/26

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"07" липня 2026 р. слідчий суддя Дніпровського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , за участі прокурора ОСОБА_3 , захисника-адвоката ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Дніпровського районного суду м. Києва клопотання слідчого слідчого відділу Дніпровського управління поліції Головного управління Національної поліції в м. Києві ОСОБА_6 , подане в межах кримінального провадження № 42026102040000021 від 29.01.2026 року, про застосування запобіжного заходу у виді застави відносно:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, громадянина України, непрацевлаштованого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого:

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України,

встановив:

У провадження слідчого судді надійшло клопотання слідчого слідчого відділу Дніпровського управління поліції Головного управління Національної поліції в м. Києві ОСОБА_6 , погоджене прокурором Дніпровської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_7 , про застосування запобіжного заходу у виді застави у кримінальному провадженні № 42026102040000021, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 29.01.2026 року, у відношенні ОСОБА_5 .

Слідчий в своєму клопотанні посилається на те, що слідчим відділомДніпровського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві здійснюється досудове розслідування кримінального провадження № 42026102040000021, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 29.01.2026, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.

Так, 19.06.2026 у кримінальному провадженні ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що відповідно до Положення про Київське комунальне об`єднання зеленого будівництва та експлуатації зелених насаджень міста «Київзеленбуд», затвердженого Київською міською державною адміністрацією № 63 від 18.01.2002 засноване на комунальній власності територіальної громади міста Києва і підпорядковується Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації). Об`єднання є правонаступником Київського державного комунального об`єднання зеленого будівництва «Київзеленбуд». Засновником та власником Підприємства є територіальна громада міста Києва, від імені якої виступає Київська міська рада.

Крім того, в розділі 3 Положення предметом і метою діяльності Об`єднання є об`єднання створене з метою забезпечення виконання комплексу робіт із зеленого будівництва, перерахованих у п. 1.2 цього статуту - виконання комплексу робіт із зеленого будівництва, утримання зелених насаджень, що закріплені за підприємствами на праві господарського відання, технічного нагляду за зеленими насадженнями міста, закріпленими та підконтрольними їм, вирощування та реалізації садивного матеріалу декоративних дерев та кущів, квіткової та овочевої продукції, насіння газонних трав, надання послуг замовникам в озелененні та благоустрою території, виробництві та реалізації товарів народного споживання і деревини та т. ін.

Предметом діяльності об`єднання є створення нових зелених насаджень в місті шляхом улаштування газонів, посадки дерев та кущів, квітникових композицій на об`єктах будівництва та експлуатації; експлуатаційне утримання, капітальний та поточний ремонт зелених насаджень загального користування (парки, сквери, бульвари, вуличні насадження), громадських вбиральнь, що закріплені за комунальними підприємствами по утриманню зелених насаджень районів міста на праві господарського відання; будівництво та реконструкція парків, скверів; виконання комплексу озеленювальних робіт на об`єктах нового будівництва, реконструкції та капітальних ремонтів; організація ведення лісового господарства та розсадницької справи; організація виставок квітів, вирощування, закупівля і реалізація садивного матеріалу дерев і кущів, насіння газонних трав, рослинного ґрунту, квіткової продукції; організація проектування об`єктів благоустрою та озеленення парків, скверів, бульварів, інших об`єктів зеленого господарства, експлуатаційної діяльності та соціально-культурного призначення; впровадження технологічних і технічних досягнень науки в зелене господарство міста; господарське відання щодо ресурсів рослинного ґрунту, що заготовлюється в межах міської смуги і міської забудови та передається Об`єднанню для використання його за призначенням.

Згідно Розділу 5 вказаного Положення, майно Об`єднання належить до комунальної власності територіальної громади міста Києва і закріплене за ним на праві господарського відання.

Відповідно до наказу від 01.03.2024 № 140-п з 04.03.2024 ОСОБА_5 прийнято на роботу заступником начальника управління капітальних вкладень КО «Київзеленбуд».

Окрім того, на підставі довіреності № 56 від 18.10.2024 генерального директора Об`єднання ОСОБА_5 наділений наступними повноваженнями: вчиняти та підписувати від імені КО «Київзеленбуд» наступні правочини: договори підряду на капітальне будівництво, договори на розроблення проектної документації, договори про надання супровідних роботам послуг, що включаються до кошторисної вартості об`єкта будівництва та договори, що стосуються виконання і замовлення технічних умов та інших робіт або послуг за відповідним напрямком координації роботи, в тому числі правочини на суму, що перебільшують 10 000 000,00 грн. (десять мільйонів гривень), за умови погодження з Органом управління майном; підписувати від імені КО «Київзеленбуд» за вищезазначеними правочинами довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати, акти приймання виконаних будівельних робіт, акти наданих послуг, акти перевірки обсягів тощо; підписувати платіжні інструкції та інші фінансові документи КО «Київзеленбуд»; підписувати від імені КО «Київзеленбуд», у тому числі візувати інші документи (листи, заяви, клопотання, звіти тощо), засвідчувати копії документів, що пов`язані з виконанням зобов`язань КО «Київзеленбуд» за вищевказаними правочинами; отримувати та надавати всю необхідну інформацію для виконання наданих Довіреній особі повноважень.

Відповідно до розділу 1 посадової інструкції заступника начальника управління капітальних вкладень, затвердженої 04.03.2024 генеральним директором Об`єднання - заступник начальника Управління Об`єднання належить до професійної групи «Керівники фінансових, бухгалтерських, економічних, юридичних та адміністративних підрозділів та інші керівники», код за КП 1231.

Окрім того, до розділу 2 посадової інструкції заступника начальника управління капітальних вкладень його завданнями і обов`язками є: в межах своїх повноважень спрямовує, координує та контролює діяльність відділу супроводження проектів та відділ інженерного супроводження та технічного нагляду та несе персональну відповідальність в частині виконання покладених на них завдань і функцій; організовує здійснення технічного нагляду з а виконанням будівельно-монтажних робіт і приймання закінчених об?єктів від підрядних будівельних організацій, технічне приймання закінчених виконаних будівельно-монтажних робіт і об?єктів; організовує забезпечення контролю за якістю і технологією виконання будівельно-монтажних робіт; вживає заходів щодо попередження та усунення браку в будівництві та контроль за якістю усунення будівельними організаціями недоробок, дефектів тощо у встановлені терміни; організовує супроводження об?єктів благоустрою та озеленення парків скверів, бульварів, інших об?єктів зеленого господарства, експлуатаційної діяльності та соціально-культурного призначення; забезпечує комунікацію та взаємодію з підрядними організаціями, підрозділами Об?єднання пов?язаними з забезпеченням виконання комплексу робіт з капітального ремонту, будівництва, реконструкції об?єктів зеленого будівництва та господарства загального користування (парки, сквери, бульвари, об?єкти міських лісів); виконує функції замовника по забезпеченню виконання комплексу робіт з капітального ремонту, будівництва та реконструкції об?єктів зеленого будівництва та господарства загального користування (парки, сквери, бульвари, об?єкти міських лісів ) з початку проєктуваня до готовності об?єкта в експлуатацію; приймає участь у формуванні річних програм по капітальному ремонту. Контролює виконання нормативних документів з питань будівництва; організовує і контролює виконання заходів, які забезпечують своєчасне введення в експлуатацію об?єктів будівництва, реконструкції та ремонту; звітує перед начальником управління капітальних вкладень про виконання покладених на нього завдань; здійснює інші повноваження в межах компетенції управління.

Розділом 3 посадової інструкції визначено, що заступник начальника управління має право: ознайомлюватися з проектами рішень керівництва Об?єднання, що стосуються його діяльності; запитувати і отримувати матеріали та інформацію, необхідні для виконання своїх посадових обов?язків і доручень керівництва управління; підвищувати свою професійну кваліфікацію та ініціювати заходи щодо підвищення рівня професійної підготовки т а перепідготовки працівників управління; надавати відділам та посадовим особам управління доручення і вказівки з питань які відносяться до його компетенції; вносити на розгляд керівництва Об?єднання пропозиції щодо покращення роботи управління.

Також, відповідно розділу 5 посадової інструкції заступник начальника управління несе персональну відповідальність за якість та своєчасність виконання покладених на нього завдань і обов?язків, визначених цією посадовою інструкцією, а також за: бездіяльність, неналежне виконання та невиконання своїх посадових обов?язків що передбачені цією посадовою інструкцією в межах , визначених чинним законодавством України; невиконання або неналежне виконання наказів генерального директора Об?єднання та доручень керівництва Об?єднання; повноту і достовірність інформації, яка надається керівництву Об?єднання; правопорушення, скоєні в процесі здійснення своєї діяльності, в межах, визначених чинним адміністративним, кримінальним та цивільним законодавством України; завдання матеріальної шкоди - в межах, визначених законодавством України; неправомірне використання наданих повноважень, а також використання їх в особистих цілях; розголошення службової чи іншої інформації, що може призвести до настання негативних наслідків для Об?єднання; недотримання правил внутрішнього трудового розпорядку, охорони праці, техніки безпеки та протипожежного захисту тощо.

Таким чином, ОСОБА_5 , обіймаючи посаду заступника начальника управління капітальних вкладень Об`єднання являється особою, яка обіймає посаду, пов`язану з виконанням організаційно-розпорядчих функцій, тобто, згідно ч. 3 ст. 18 КК України, є службовою особою.

Так, у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не раніше жовтня 2024 року, перебуваючи на території міста Києва, у заступника начальника управління капітальних вкладень Київського комунального об`єднання зеленого будівництва та експлуатації зелених насаджень міста «Київзеленбуд» ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , виник злочинний умисел на розтрату чужого майна - коштів місцевого бюджету територіальної громади міста Києва, виділених на фінансування об`єктів благоустрою.

З метою реалізації свого злочинного умислу, спрямованого на розтрату бюджетних коштів, ОСОБА_5 , використовуючи своє службове становище та діючи за попередньою зговореною схемою, залучив до протиправної діяльності службових осіб проєктної організації та керівництво підрядника - директора Приватного підприємства «РІАЛБУД» ОСОБА_8 , довівши до останніх спільну мету та спосіб протиправного збагачення.

Надалі, діючи відповідно до узгодженого спільного злочинного умислу, невстановлені особи та службові особи залучених компаній, використовуючи свої службові повноваження, забезпечили штучне формування проєктно-кошторисної документації щодо виконання робіт на об`єкті: «Капітальний ремонт скверу на вулиці Митрополита Шептицького Андрія, 5 у Дніпровському районі». Під час складання кошторисного розрахунку до нього було умисно включено завідомо неправдиві відомості щодо завищених обсягів та вартості будівельних матеріалів, виробів і комплектів, експлуатації машин та механізмів, що заздалегідь створило умови для подальшої розтрати коштів.

З метою забезпечення формального дотримання процедур публічних закупівель, КО «Київзеленбуд» організувало підготовку та подання до електронної системи закупівель «Прозорро» пакета документів для оголошення відповідного тендеру. За результатами розгляду тендерних пропозицій, переможцем процедури закупівель було визначено заздалегідь обране ПП «РІАЛБУД». Таким чином, шляхом штучного формування умов закупівлі, було створено видимість належного конкурентного відбору.

«28» листопада 2024 року між КО «Київзеленбуд» в особі заступника начальника управління капітальних вкладень ОСОБА_5 , як Замовника, та ПП «РІАЛБУД» в особі директора ОСОБА_8 , як Підрядника, було укладено Додаткову угоду №1 до Договору підряду, за умовами якої загальна вартість робіт склала 7 142 607,25 грн з урахуванням ПДВ.

Пунктами договору було встановлено, що розрахунки за виконані Роботи здійснюються на підставі підписаних Сторонами Довідок про вартість виконаних будівельних робіт та витрат (ф. КБ-3) та Актів приймання виконаних будівельних робіт (ф. КБ-2в). Контроль за якістю та обсягами покладався на службових осіб КО «Київзеленбуд», зокрема на ОСОБА_5 .

Продовжуючи свою злочинну діяльність в умовах введеного в державі правового режиму воєнного стану, реалізуючи спільний умисел, ОСОБА_5 , діючи умисно та зловживаючи службовим становищем, у період листопада - грудня 2024 року підписав та завірив печаткою установи надані Підрядником Акти приймання виконаних будівельних робіт (форма № КБ-2в) та Довідки за формою № КБ-3, до яких було внесено завідомо неправдиві відомості щодо улаштування дорожнього покриття, тротуарів, встановлення поребриків, закупівлі труб і будівельних сумішей за штучно завищеними цінами.

У подальшому, ОСОБА_5 , достовірно знаючи, що зазначені в актах обсяги робіт та вартість матеріальних ресурсів не відповідають фактично виконаним будівельно-монтажним роботам на об`єкті, підписав вказані офіційні документи та передав їх до фінансово-бухгалтерського підрозділу для здійснення повної оплати.

На підставі завірених ОСОБА_5 завідомо неправдивих офіційних документів, з рахунку КО «Київзеленбуд» на розрахунковий рахунок ПП «РІАЛБУД» було безпідставно перераховано кошти місцевого бюджету.

Відповідно до висновку експерта № 9-16.06/2026 за результатами проведення судово-економічної експертизи, внаслідок внесення до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей та завищення вартості матеріалів, бюджету територіальної громади завдано прямих матеріальних збитків на загальну суму 1 137 208,27 грн, що відповідно до примітки 4 до ст. 185 КК України становить особливо великий розмір.

Однією з підстав для застосування заходу забезпечення кримінального провадження є наявність обґрунтованої підозри щодо вчинення кримінального правопорушення відповідного ступеню тяжкості.

Повідомлена ОСОБА_5 підозра є обґрунтованою та на даний час підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: договором № 228/11 від 28.11.2024; статутом Київського комунального об`єднання зеленого будівництва та експлуатації зелених насаджень міста «Київзеленбуд»; висновком експерта №0406-26/47 від 04.06.2026 за результатами проведення судової товарознавчої експертизи; висновком експерта №9-16.06/2026 від 16.06.2026 за результатами проведення судової економічної експертизи.

Враховуючи наведене, є достатні підстави вважати, що ОСОБА_5 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 191 КК України, яке відноситься відповідно до ст. 12 КК України до особливо тяжкого злочину, санкція якого передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна.

Під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених у п.п. 1, 2, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: можливість переховування від органів досудового розслідування та суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення.

Ризик переховування від органу досудового розслідування та суду обґрунтовується тим, що ОСОБА_5 , якому повідомлено про підозру у вчиненні особливо тяжкого корупційного кримінального правопорушення, усвідомлюючи можливість призначення покарання у виді позбавлення волі за злочин, санкція якого передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від 7 до 12 років, а також неможливість у випадку визнання його винним у вчиненні цього злочину застосування більш м`якого покарання, ніж передбачено законом чи звільнення його від відбування покарання з випробуванням, може вживати заходи до уникнення кримінальної відповідальності шляхом переховування від органу досудового розслідування чи у подальшому - суду.

Ризик знищення, сховання або спотворення будь-яких із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення. Досудове розслідування триває і у зв`язку з проведенням слідчих дій може бути встановлена необхідність у вилученні інших документів, які ще не долучені до матеріалів кримінального провадження. Оскільки ОСОБА_5 відомі обставини вчинення кримінального правопорушення, то з метою уникнення кримінальної відповідності може вживати заходи до знищення чи пошкодження документів, які мають значення для досудового розслідування, оскільки останній перебував на керівній посаді Київського комунального об`єднання зеленого будівництва та експлуатації зелених насаджень міста «Київзеленбуд» та має вплив на працівників, які на даний момент працюють в підприємстві.

Ризик незаконного впливу на свідків, зокрема працівників зазначеної установи, які були підлеглими ОСОБА_5 , та які підлягають допиту як свідки, які приймали участь у закупівлі, придбанні та поставці товарів, а тому їхні показання мають суттєве значення у кримінальному провадженні.

Враховуючи наведене, наявні підстави вважати, що з метою уникнення кримінальної відповідальності ОСОБА_5 безпосередньо чи за посередництва інших осіб буде незаконно впливати на свідків та іншого підозрюваного з метою уникнення кримінальної відповідальності.

Оцінюючи можливість впливу на свідків та експертів орган досудового розслідування виходить із передбаченої КПК України процедури отримання свідчень від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування свідчення отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК України). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на свідченнях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК України).

За таких обставин ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом свідчень від свідків та дослідження їх судом.

Вказане надає підстави обґрунтовано припускати ймовірну можливість незаконного впливу зі сторони підозрюваного на свідків з метою зміни чи відмови від раніше наданих ними свідчень.

Крім цього, вплив на свідків у кримінальному провадженні з метою зміни ними наданих показань, який описаний вище як ризик, становить склад окремого кримінального правопорушення.

Враховуючи наявність не одного, а декількох обґрунтованих ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, обставини вчинення кримінального правопорушення, розмір спричинених збитків, орган досудового розслідування вважає, що більш м`які запобіжні заходи, аніж тримання під вартою, не здатні забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного та виконання ним покладених обов`язків.

На думку органу досудового розслідування та прокурора, з урахуванням обставин кримінального правопорушення, розміру спричинених злочином збитків та матеріального становища підозрюваного, необхідною і достатньою буде застава в розмірі 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 998 400 грн.

У судовому засіданні прокурор заявлене клопотання підтримав у повному обсязі. Просив задовольнити, враховуючи те, що існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України.

У судовому засіданні захисник підозрюваного просив відмовити в задоволенні клопотання, вважав його необґрунтованим, недоведеним та таким, що ґрунтується на припущеннях. Заперечив і щодо обґрунтованості пред`явленої підозри. Крім того, що вважав, що запобіжний захід у виді домашнього арешту буде достатнім, з огляду на те, що процесуальні обов`язки в іншому кримінальному провадженні ним виконуються належним чином. Підозрюваний ОСОБА_5 підтримав позицію захисника.

За таких обставин, слідчий суддя, заслухавши думки сторін кримінального провадження, дослідивши надані матеріали, дійшов наступного висновку.

Метою застосування запобіжного заходу відповідно до положень ч. 1 ст. 177 КПК України являється забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам вчинити дії, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, тобто з метою запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Згідно п. 3 ч. 1 ст. 176 КПК України запобіжними заходами, зокрема є застава.

Слідчим суддею встановлено, що слідчим відділом Дніпровського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42026102040000021, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 29.01.2026 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України. Відомості про кримінальне провадження внесене за фактом розтрати службовими особами бюджетних коштів в особливо великих розмірах.

19 червня 2026 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Водночас, слідчий суддя на вказаному етапі досудового розслідування не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів, визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на ті дані, які були надані стороною обвинувачення, у слідчого судді наявні підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 289 КК України.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.

Крім того, слід зазначити й про те, що поняття «обґрунтована підозра» не визначене у національному законодавстві та, виходячи з положень ч. 5 ст. 9 КПК України, необхідно взяти до уваги позицію Європейського суду з прав людини, відображену у пункті 175 рішення від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якої «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, те що вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об`єднаного Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року). Натомість, не будучи наділеним повноваженнями щодо оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінального правопорушення на даній стадії кримінального судочинства, слідчий суддя позбавлений можливості надати перевагу одним доказам перед іншими шляхом їх оцінки та аналізу в сукупності, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу. Питання щодо доведеності вини особи та правильності кваліфікації її дій у відповідності до закону про кримінальну відповідальність підлягають дослідженню при проведенні досудового розслідування та під час розгляду кримінального провадження по суті. (рішення у справі «Чеботарі проти Молдови» від 13.11.2007р., п. 48).

Як вбачається зі змісту повідомлення про підозру, ОСОБА_5 вчинив дії, передбачені ч. 5 ст. 191 КК України, які виразились у розтраті чужого майна, шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, в особливо великих розмірах - 1 137 208,27 грн.

У даному кримінальному провадженні зв`язок підозрюваного ОСОБА_5 із вчиненим кримінальним правопорушенням підтверджується наявними у кримінальному провадженні доказами, а саме: договором № 228/11 від 28.11.2024; висновками експертів; іншими матеріалами кримінального провадження в своїй сукупності.

Застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у дохід держави в разі невиконання цих обов`язків. Можливість застосування застави щодо особи, стосовно якої застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, може бути визначена в ухвалі слідчого судді, суду у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу (ч. 1 ст. 182 КПК України).

Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього (частина 4 статті 182 КПК України).

Не вирішуючи питання про доведеність вини та правильність кваліфікації дій ОСОБА_5 , а виходячи лише з фактичних даних, що містяться в долучених до клопотання матеріалах кримінального провадження, слідчий суддя доходить висновку про обґрунтованість підозри ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення за викладених в клопотанні обставин.

Відтак, у кримінальному провадженні наявні обставини, з якими закон пов`язує можливість застосування до особи одного із запобіжних заходів, передбачених ст. 176 КПК України.

Вирішуючи клопотання про застосування запобіжного заходу, слідчий суддя враховує тяжкість покарання, передбаченого санкцією ч. 5 ст. 191 КК України, особу підозрюваного, вік, сімейний стан, матеріальне становище, наявність стійких соціальних зв`язків та доходить висновку, що докази та конкретні обставини, на які посилається слідчий у клопотанні, дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний ОСОБА_5 може: переховуватись від органів досудового розслідування та суду з метою уникнення відповідальності, враховуючи, що останній підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, яке передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років, здійснювати незаконний вплив на свідків в даному кримінальному провадженні. В контексті цього ризику слідчий суддя враховує, що правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 , яке полягає у розтраті чужого майна шляхом зловживання службовим становищем, в особливо великих розмірах - 1 137 208,27 грн., що свідчить про вірогідність настання цього ризику.

Слідчим суддею також враховує те, що в провадженні Шевченківського районного суду м. Києва перебуває на розгляді кримінальне провадження за № 62025100110000031 від 25.01.2025 за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 368 КК України, а також кримінальне провадження № 12026100000000064 від 16.01.2026, в рамках якого ОСОБА_5 вручено повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.

Таким чином, виходячи з конкретних обставин справи, даних про особу підозрюваного, який офіційно непрацевлаштований, одружений, має неповнолітню доньку, має реєстрацію та постійне місце проживання в м. Києві, характер вчинення кримінального правопорушення та стадію досудового розслідування, майновий стан підозрюваного та, враховуючи процесуальну поведінку підозрюваного, слідчий суддя переконаний, що пропорційним тому ступеню небезпеки та існуючим ризикам у кримінальному провадженні, а також тим завданням, які має досягти орган досудового розслідування, запобіжний захід у виді застави буде необхідним і достатнім для запобігання вказаним ризикам.

Також, слідчий суддя, із урахуванням досліджених даних щодо фінансового стану підозрюваного, вважає, що запропонований прокурором розмір застави, а саме 998 400 грн. є невиправданим за викладених обставин, а тому не може бути застосований. Водночас, слідчий суддя дійшов висновку, що заставу необхідно установити у розмірі 150 прожиткових мінімумів, що відповідно становить 499 200 грн.

На переконання слідчого судді, саме такий розмір застави не є завідомо непомірним для підозрюваного ОСОБА_5 та разом із покладеними на нього обов`язками, забезпечуватиме належну процесуальну поведінку підозрюваного та запобігатиме існуючим ризикам і таким, що не суперечить положенням ч. 5 ст. 182 КПК та вимогам статей 178, 182, 183 КПК.

Відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК, якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті, слідчий суддя застосовує відповідний запобіжний захід, зобов`язує підозрюваного прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов`язків, необхідність покладення яких була доведена прокурором.

Серед іншого, прокурор просить покласти на підозрюваного процесуальні обов`язки: прибувати до слідчого, прокурора та суду на першу вимогу; не відлучатися із м. Києва та Київської області без дозволу слідчого, прокурора чи суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; утримуватися від спілкування з свідками у кримінальному провадженні; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти, якщо їх декілька) для виїзду за кордон, інші документи, що дають

право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Отже, оскільки встановлено існування ризиків і слідчим суддею вирішено застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді застави, то далі необхідно визначити ряд обов`язків, об`єктивна необхідність в яких доведена прокурором, а саме: прибувати до слідчого, прокурора та суду на першу вимогу; не відлучатися із м. Києва та Київської області без дозволу слідчого, прокурора чи суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти, якщо їх декілька) для виїзду за кордон, інші документи, що дають

право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Зазначені обов`язки покладаються на підозрюваного строком на два місяці, однак в межах строку досудового розслідування.

Слідчий суддя відхиляє доводи захисту щодо необґрунтованості підозри, оскільки у своїй сукупності досліджені під час розгляду клопотання фактичні дані, що містилися у документах, долучених до клопотання, дають достатні підстави вважати цілком обґрунтованими твердження органу досудового розслідування про можливу причетність ОСОБА_5 до подій імовірного вчинення кримінального правопорушення, за обставин, описаних у повідомленні про підозру та у клопотанні, яке є предметом цього розгляду.

Крім того, під час розгляду клопотання про застування запобіжного заходу слідчий суддя не вирішує тих питань, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, доведеність об`єктивної сторони вчиненого кримінального правопорушення. Слідчий суддя на підставі оцінки сукупності отриманих відомостей лише визначає, що причетність підозрюваного до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою (за стандартом «обґрунтованої підозри») для застосування щодо нього запобіжного заходу на підставі наданих стороною обвинувачення доказів та документів, які на цій стадії не викликають сумніву та є достатніми.

Крім цього, досліджені слідчим суддею документи спростовують твердження захисника про відсутність ризиків, передбачених ст. 177 КПК,

З огляду на викладене, слідчий суддя дійшов висновку про часткове задоволення клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу.

Керуючись ст. 177, 178, 183, 193, 194, 196, 197, 205, 309 КПК України, слідчий суддя, -

ухвалив:

Клопотання - задовольнити частково.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді застави в розмірі 150 прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб, що відповідно становить 499 200 (чотириста дев`яносто дев`ять тисяч двісті) гривень.

У зв`язку із застосуванням запобіжного заходу у виді застави на підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , покласти такі обов`язки:

- прибувати за кожною вимогою до суду, слідчого та прокурора у кримінальному провадженні;

- не відлучатися з м. Києва та Київської області без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади своїй паспорт (паспорти) громадянина України для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд до України, окрім паспорта громадянина України.

Термін дії обов`язків, покладених на підозрюваного, визначити строком у 2 місяці, але в межах строку досудового розслідування, до 19 серпня 2026 року включно.

Сума застави може бути внесена підозрюваним або іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) у розмірі, визначеному в цій ухвалі, у національній грошовій одиниці України, на депозитний рахунок за такими реквізитами:

Отримувач: ТУ ДСАУ в м. Києві;

ЄДРПОУ банку: 26268059;

МФО: 820172;

Банк одержувача: Державна казначейська служба України м. Київ;

р/р UA128201720355259002001012089.

Роз`яснити підозрюваному, що не пізніше п`яти днів з дня застосування запобіжного заходу у виді застави він зобов`язаний внести кошти на відповідний рахунок або забезпечити їх внесення заставодавцем та надати документ, що це підтверджує, слідчому, прокурору, суду. З моменту застосування запобіжного заходу у виді застави, в тому числі до фактичного внесення коштів на відповідний рахунок, підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у виді застави.

Роз`яснити заставодавцю (у разі внесення ним застави), що ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України (карається позбавленням волі на строк від семи до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та конфіскацією майна). Також заставодавцю роз`яснюється, що у разі внесення ним застави, на нього покладається обов`язок забезпечити належну поведінку підозрюваного та його явку за викликом.

Роз`яснити підозрюваному та заставодавцю, що в разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у виді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу.

Контроль за виконанням покладених на підозрюваного обов`язків покласти на прокурорів Дніпровської окружної прокуратури м. Києва, що здійснюють процесуальне керівництво досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні № 42026102040000021 від 29.01.2026 та слідчих СВ Дніпровського управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві, які здійснюють у ньому досудове розслідування.

Копію ухвали вручити прокурору, підозрюваному, його захиснику.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_9