Ухвала суду № 138184213, 14.07.2026, Господарський суд Кіровоградської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. В`ячеслава Чорновола, 29/32, м. Кропивницький, 25006,

тел. (0522) 30-10-22, 30-10-23, код ЄДРПОУ 03499951,

e-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua, web: http://kr.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

14 липня 2026 рокуСправа № 912/1856/26

Суддя Господарського суду Кіровоградської області Кабакова В.Г., розглянувши заяву Фізичної особи - підприємця Камінського Віталія Віталійовича, АДРЕСА_1

про видачу судового наказу

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа - підприємець Камінський Віталій Віталійович звернувся до господарського суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення 210 000,00 грн з Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрмайнінг ЛТД" (код ЄДРПОУ 33234796) заборгованості за договором безвідсоткової поворотної фінансової допомоги № 37 від 01.07.2016.

Розглянувши заяву про видачу судового наказу та додані до неї документи, суд дійшов висновку про відмову у видачі судового наказу з таких підстав.

Згідно з частинами першою, другою статті 12 Господарського процесуального кодексу України, господарське судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку: 1) наказного провадження; 2) позовного провадження (загального або спрощеного).

Наказне провадження призначене для розгляду справ за заявами про стягнення грошових сум незначного розміру, щодо яких відсутній спір або про його наявність заявнику невідомо.

Умови, за яких суд має право розглядати вимоги про стягнення грошових сум у наказному провадженні, а справи - у загальному або спрощеному позовному провадженні, визначаються цим Кодексом.

За ч. 1-3 ст. 147 ГПК України, судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 148 цього Кодексу. Із заявою про видачу судового наказу може звернутися особа, якій належить право вимоги. Заявником та боржником в наказному провадженні можуть бути юридичні особи та фізичні особи - підприємці.

Відповідно до ч. 1 ст. 148 ГПК України, судовий наказ може бути видано тільки за вимогами про стягнення грошової заборгованості за договором, укладеним у письмовій (в тому числі електронній) формі, якщо сума вимоги не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У п. 7 ч. 1 ст. 155 ГПК України визначено, що особливістю наказного провадження є те, що під час розгляду вимог в порядку наказного провадження та видачі судового наказу суд не розглядає обґрунтованість заявлених стягувачем вимог по суті.

Оскільки розгляд заяви про видачу судового наказу не передбачає збирання судом доказів та отримання пояснень сторін по суті заявлених вимог, вимоги заявника повинні бути документально підтвердженими доданими до заяви документами, а заява відповідати вимогам статті 150 ГПК України.

Обов`язкові вимоги до форми та змісту заяви про видачу судового наказу викладені у статті 150 ГПК України, а саме: у заяві повинно бути зазначено вимоги заявника і обставини, на яких вони ґрунтуються; перелік доказів, якими заявник обґрунтовує обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.

Вимоги п. 3, 4 ч. 3 ст. 150 ГПК України передбачають, що до заяви про видачу судового наказу додаються копія договору, укладеного в письмовій (в тому числі електронній формі), за яким пред`явлено вимоги про стягнення грошової заборгованості, та інші документи або їх копії, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги.

Подана заява ґрунтується на обставині надання боржнику позики та містить перелік квитанцій до прибуткових касових ордерів, датованих різними датами 2016 року, якими заявник обґрунтовує свої вимоги.

Відповідно до пункту 3.3 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою правління Національного банку України від 15.12.2004 № 637, чинного в період з 15.02.2005 до 05.01.2018, про приймання підприємствами готівки в касу за прибутковими касовими ордерами видається засвідчена відбитком печатки цього підприємства квитанція (що є відривною частиною прибуткового касового ордера) за підписами головного бухгалтера або працівника підприємства, який на це уповноважений керівником.

До заяви додані копії квитанцій до прибуткових касових ордерів, у яких текст печатки не придатний до читання, що унеможливлює висновок про те, що документи, копії яких надані до суду, мають всі передбачені законодавством реквізити.

Під час наказного провадження суд не витребовує і не оглядає оригінали доказів.

Зазначене, у сукупності з відсутністю в заяві інформації про місцезнаходження оригіналів доказів, не дозволяє дійти висновку про додання до заяви усіх доказів, які в ній перелічені.

Як зазначено вище, у заяві заявник вказує про укладення договору № 37 від 01.07.2016 між ним і боржником, про неповернення йому позики боржником, про направлення боржнику вимоги № 01 від 10.01.2026 за договором, що залишена без задоволення.

Так з вимоги вбачається, що перше речення починається з інформації про те, що між заявником, фізичною особою-підприємцем з прізвищем, іменем і по батькові, відмінними від ПІБ заявника, та боржником укладені договори безвідсоткової поворотної фінансової допомоги.

Водночас, у доданій до заяві копії договору зазначені дві сторони, які його уклали: заявник і боржник.

Тобто інформація в доданих документах є взаємно суперечливою і потребує пояснень сторони (сторін) та/або надання ними додаткових доказів, що під час наказного провадження не передбачене.

На підставі вищенаведеного в сукупності, суд дійшов переконання, що невідповідність заяви вимогам статті 150 ГПК України унеможливлює видачу судового наказу за поданою заявою.

За ч. 2 ст. 152 ГПК України про відмову у видачі судового наказу суддя постановляє ухвалу не пізніше десяти днів з дня надходження до суду заяви про видачу судового наказу.

Суд ураховує, що відмова у видачі судового наказу не обмежує доступу особи до правосуддя, оскільки, серед іншого, заявлені вимоги можуть бути розглянуті в порядку позовного провадження.

Також, у разі відмови у видачі судового наказу або в разі скасування судового наказу внесена сума судового збору стягувачу не повертається, але в разі пред`явлення стягувачем позову до боржника у порядку позовного провадження сума судового збору, сплаченого за подання заяви про видачу судового наказу, зараховується до суми судового збору, встановленої за подання позовної заяви (ч. 2 ст. 151 ГПК України).

Керуючись ст. 147, 148, 150, 152, 153, 154, 234 Господарського процесуального кодексу України, суддя

УХВАЛИВ:

1. Відмовити Фізичній особі - підприємцю Камінському Віталію Віталійовичу у задоволенні заяви про видачу судового наказу.

2. Ухвала набирає законної сили в порядку ст. 235 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржена в апеляційному порядку у строки, встановлені статтею 256 Господарського процесуального кодексу України.

3. Копію ухвали направити заявнику ( АДРЕСА_1 ).

Суддя В.Г. Кабакова