Рішення № 138184210, 14.07.2026, Господарський суд Кіровоградської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. В`ячеслава Чорновола, 29/32, м. Кропивницький, 25006,

тел. (0522) 30-10-22, 30-10-23, код ЄДРПОУ 03499951,

e-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua, web: http://kr.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 липня 2026 рокуСправа № 912/686/26

Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Кузьміної Б.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні за участю секретаря судового засідання Поступайло К.Ю. за правилами загального позовного провадження справу № 912/686/26

за позовом Олександрійської міської ради (28000, Кіровоградська область, м. Олександрія, пр. Соборний, 59)

до відповідачів:

1. Товариства з обмеженою відповідальністю "ІКЕЯ" (28001, Кіровоградська область, м. Олександрія, вул. Світловодська, буд. 29)

2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Азбука Нерухомості" (50065, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Гурова Вадима, буд. 92)

про стягнення 209 362,00 грн,

представники учасників справи участі не брали,

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду Кіровоградської області надійшла позовна заява Олександрійської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "ІКЕЯ" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Азбука Нерухомості" з такою прохальною частиною:

"1. Прийняти до розгляду позовну заяву Олександрійської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "ІКЕЯ" та Товариства з обмеженою відповідальністю "АЗБУКА НЕРУХОМОСТІ" про стягнення безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плані та відкрити провадження по справі.

2. Справу за позовною заявою Олександрійської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "ІКЕЯ" та Товариства з обмеженою відповідальністю "АЗБУКА НЕРУХОМОСТІ" про стягнення безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плані в сумі 209 362 грн розглянути у порядку спрощеного позовного провадження.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ІКЕЯ" (код ЄДРПОУ 45776329, 28001, Кіровоградська область, м. Олександрія, вул. Світловодська, буд. 29) на користь Олександрійської міської ради (28000. Кіровоградська область, м. Олександрія, пр. Соборний, 59, код ЄДРПОУ 33423535) безпідставно збережені кошмі у розмірі орендної плати в сумі 146 915 грн. (сто сорок шість тисяч дев`ятсот п`ятнадцять гривень).

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "АЗБУКА НЕРУХОМОСТІ" (код ЄДРПОУ 43055660, 50065, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Гурова Вадима, буд. 92) на користь Олександрійської міської ради (28000, Кіровоградська область, м. Олександрія, пр. Соборний, 59, код ЄДРПОУ 33423535) безпідставно збережені кошти у розмірі орендної плати в сумі 62 447 грн. (шістдесят дві тисячі чотириста сорок сім гривень).

5. Судові витрати стягнути з Відповідачів."

На обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що з моменту реєстрації права власності на 9/10 об`єкту нерухомого майна за адресою: Кіровоградська область, м. Олександрія, пр. Соборний, 48 відповідачі (з 25.08.2025 ТОВ "ІКЕЯ" та з 13.11.2025 - ТОВ "АЗБУКА НЕРУХОМОСТІ") використовували земельну ділянку площею 0,4607 га з кадастровим номером 3510300000:10:232:0029, що належить до земель комунальної власності Олександрійської територіальної громади в особі Олександрійської міської ради. Відповідачі не оформлювали право користування земельною ділянкою, на якій розташований зазначений вище об`єкт нерухомості, та не укладали з Олександрійською міською радою відповідних договорів оренди. Позивач стверджує, що внаслідок використання земельної ділянки без оформлення правовстановлюючих документів, відповідачі безпідставно зберегли кошти.

Ухвалою від 27.03.2026 суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі, постановив розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін. Установив учасникам справи строки для подання заяв по суті справи, в тому числі відповідачам - відзивів (15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі).

У зв`язку з невиконанням відповідачем-2 обов`язку з реєстрації електронного кабінету, суд направив відповідачу-2 ухвалу про відкриття провадження у справі від 27.03.2026 рекомендованим поштовим відправленням з повідомленням про вручення за адресою, за якою зареєстроване його місцезнаходження згідно з ЄДРЮОФОПГФ (т. 1, а.с. 41-42).

Ухвала про відкриття провадження у справі від 27.03.2026, як і інші надалі направлені відповідачу-2 поштові відправлення, повернуті до суду органом поштового зв`язку з відмітками "адресат відсутній за вказаною адресою" (т. 1, а.с. 104-105, 121-122, т. 2, а.с. 17-18).

За пунктом 5 частини 6 статті 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

З огляду на наведене, ухвала про відкриття провадження у справі від 27.03.2026 та інші ухвали від 14.04.2026, 05.05.2026, 02.06.2026 та від 23.06.2026 є врученими відповідачу - 2.

Від відповідача-2 відзив на позовну заяву не надходив.

13.04.2026 через систему "Електронний суд" відповідач - 1 подав суду:

- відзив на позов, у якому викладено клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін;

- клопотання про витребування доказів.

Відповідач-1 у відзиві на позовну заяву проти позову заперечив та зазначив, що заявлені вимоги є необґрунтованими, посилаючись на таке.

Відповідач-1 вважає, що відсутні правові підстави для стягнення з нього безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати, оскільки спірна земельна ділянка протягом заявленого позивачем періоду не набула статусу об`єкта цивільних прав у розумінні статті 79-1 Земельного кодексу України.

На думку відповідача-1, для виникнення права вимагати стягнення безпідставно збережених коштів недостатньо лише формування земельної ділянки та присвоєння їй кадастрового номера. Таке право виникає лише після державної реєстрації права власності на земельну ділянку, тоді як позивач не надав доказів державної реєстрації права комунальної власності Олександрійської міської ради на спірну земельну ділянку. Відповідач-1 зазначає, що інформаційна довідка з Державного реєстру речових прав та витяг з Державного земельного кадастру не містять відомостей про зареєстроване право власності позивача на спірну земельну ділянку, а тому позивач не довів належними доказами наявність у нього права вимоги щодо стягнення орендної плати за відповідні періоди.

Крім того, відповідач-1 посилається на те, що державна реєстрація права власності відповідачів на 9/10 часток будівлі готелю була надалі скасована наказом Міністерства юстиції України шляхом анулювання рішень державних реєстраторів. На думку відповідача-1, таке скасування свідчить про те, що право власності у відповідачів фактично не виникло з моменту його державної реєстрації, а тому у них не виникло і обов`язку зі сплати безпідставно збережених коштів відповідно до статті 1212 Цивільного кодексу України. Також відповідач-1 вказує, що позивачем неправильно визначено розмір заявлених до стягнення коштів, оскільки нормативна грошова оцінка земельної ділянки, покладена в основу розрахунку, є завищеною та не підтверджена належними і допустимими доказами. Відповідач-1 звертає увагу на суперечності між наданими позивачем витягами щодо дати проведення нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а також зазначає про можливе неправильне застосування коефіцієнтів при її визначенні. У зв`язку із цим відповідач - 1 повідомив, що звернувся із запитами до Олександрійської міської ради та Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області щодо надання матеріалів нормативної грошової оцінки земельної ділянки та зазначив про намір заявити клопотання про призначення судової експертизи з питань землеустрою для перевірки правильності визначення нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Ухвалою від 14.04.2026 суд постановив здійснювати подальший розгляд справи № 912/686/26 за правилами загального позовного провадження та призначив підготовче засідання на 05.05.2026.

Клопотанням від 04.05.2026 позивач просив розглянути справу в підготовчому засіданні без участі його представника, закрити підготовче провадження та призначити справу до розгляду по суті.

Заявою від 04.05.2026 представник відповідача-1 просив проводити підготовче засідання за відсутності його представника та за результатами проведення підготовчого засідання задовольнити клопотання відповідача-1 про витребування доказів.

Ухвалою від 05.05.2026 суд задовольнив клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "ІКЕЯ" від 13.04.2026 про витребування доказів; витребував у Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області та Олександрійської міської ради докази; продовжив строк підготовчого провадження у справі № 912/686/26 на 30 днів; оголосив перерву в підготовчому засіданні до 02.06.2026.

15.05.2026 та 18.05.2026 на виконання вимог ухвали суду від Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області та позивача надійшли документи.

Заявою від 01.06.2026 позивач просив розглянути справу в підготовчому засіданні без участі його представника, закрити підготовче провадження та призначити справу до розгляду по суті.

Заявою від 02.06.2026 представник відповідача-1 просив проводити підготовче засідання за відсутності його представника, закрити підготовче провадження та призначити справу до розгляду по суті.

Відповідач-2 заяв і клопотань до суду не подавав.

Ухвалою від 02.06.2026 суд закрив підготовче засідання у справі №912/686/6 а призначив до розгляду по суті на 23.06.2026.

Заявою від 23.06.2026 представник відповідача-1 просив проводити судове засідання за відсутності його представника, у задоволенні позовних вимог просив відмовити.

У судовому засіданні 23.06.2026 брав участь представник позивача, який позовні вимоги підтримав та просив задовольнити позов з підстав, наведених у позовній заяві.

Інші учасники справи в судове засідання 23.06.2026 не з`явилися, про дату, час і місце його проведення були належно повідомлені.

Протокольною ухвалою від 23.06.2026 на підставі статті 216 ГПК України у судовому засіданні оголошено перерву до 14.07.2026.

Заявою від 13.07.2026 позивач просив розглянути справу без участі його представника, а позовні вимоги - задовольнити.

У заяві від 13.07.2026 відповідач-1 просив розглянути справу за відсутності його представника та відмовити в позові.

У судовому засіданні 14.07.2026 сторони участі не брали, про дату, час і місце його проведення були належно повідомлені.

14.07.2026 суд ухвалив рішення у справі, підписавши його вступну та резолютивну частини.

Ухвалюючи рішення у справі, суд виходив з такого.

Предметом спору в цій справі є стягнення безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати за користування земельною ділянкою.

За такого у цій справі належить дослідити, чи підтверджується факт та періоди перебування земельної ділянки в користуванні у відповідачів, чи укладалися договори оренди з відповідачами в спірні періоди, чи правильно обчислені заявлені до стягнення суми.

Дослідивши пояснення сторін у заявах по суті справи та наявні у справі докази, заслухавши в судовому засіданні представника позивача, господарський суд встановив такі обставини.

Інформаційною довідкою з Державною реєстру речових прав на нерухоме майно від 09.03.2026 № 467224181 підтверджується, що 25.08.2025 за Товариством з обмеженою відповідальністю "ІКЕЯ" було зареєстроване право власності на об`єкт нерухомого майна, реєстраційний номер 297644735103, а саме: 9/10 частки приміщення готелю, загальною площею 2321,6 кв.м, що розташований за адресою: Кіровоградська область, м. Олександрія, пр. Соборний, 48. Як підстава для реєстрації права власності в реєстрі зазначений акт приймання-передачі нерухомого майна до статутного капіталу від 18.08.2025, серія та номер: 1504-1505, сторони правочину: ТОВ "ІКЕЯ" та ТОВ "МАГНІТУДО ЕНТЕРПРАЙЗЕС ЛІМІТЕД" (т. 1, а.с. 7-13).

Згідно з цією самою Інформаційною довідкою від 09.03.2026 № 467224181, на підставі договору купівлі-продажу 9/10 часток нерухомого майна, серія та номер: 2423, виданий 13.11.2025, видавник: приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Ричка Ю.О., 13.11.2025 за Товариством з обмеженою відповідальністю "АЗБУКА НЕРУХОМОСТІ" було зареєстроване право власності на об`єкт нерухомого майна, реєстраційний номер 297644735103, а саме: 9/10 частки приміщення готелю, загальною площею 2321,6 кв.м, що розташований за адресою: м. Олександрія, пр. Соборний, 48.

Як зазначено в Інформаційній довідці від 09.03.2026 № 467224181, 17.12.2025 речові права відповідачів скасовано/анульовано на підставі наказу Міністерства юстиції України № 3507/5, виданого 17.12.2025.

Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності" від 06.09.2012 № 5245-VІ, який набрав чинності з 01.01.2013 визнано таким, що втратив чинність, Закон України "Про розмежування земель державної та комунальної власності" та з дня набрання чинності цим Законом землями комунальної власності відповідних територіальних громад вважаються: а) земельні ділянки: на яких розташовані будівлі, споруди, інші об`єкти нерухомого майна комунальної власності відповідної територіальної громади; які перебувають у постійному користуванні органів місцевого самоврядування, комунальних підприємств, установ, організацій; б) всі інші землі, розташовані в межах відповідних населених пунктів, крім земельних ділянок приватної власності та земельних ділянок, зазначених у п.п. "а" і "б" п. 4 цього розділу.

Приписами частин 1, 3, 4, 9 статті 79-1 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) визначено, що формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру; сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі; земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера; земельна ділянка може бути об`єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї.

Як слідує з Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 11.03.2026 № НВ-9956616222026, Відділом № 3 Управління забезпечення реалізації державної політики у сфері земельних відносин Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області 26.11.2024 здійснено державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 3510300000:10:232:0029, площею 0,4607 га в Державному земельному кадастрі, місце розташування: Кіровоградська область, м. Олександрія, пр. Соборний, 48 (т. 1, а.с. 17-20).

За такого, земельна ділянка з кадастровим номером 3510300000:10:232:0029, площею 0,4607 га по м. Олександрія, пр. Соборний, 48, форма власності - комунальна, власник - Олександрійська міська рада, є сформованою як об`єкт цивільних прав з 26.11.2024.

Позивач зазначає, що з моменту реєстрації права власності на 9/10 об`єкту нерухомого майна за адресою: Кіровоградська область, м. Олександрія, пр. Соборний, 48 відповідачі (з 25.08.2025 ТОВ "ІКЕЯ" та з 13.11.2025 - ТОВ "АЗБУКА НЕРУХОМОСТІ") використовували земельну ділянку площею 0,4607 га з кадастровим номером 3510300000:10:232:0029, що належить до земель комунальної власності Олександрійської територіальної громади в особі Олександрійської міської ради. Після формування земельної ділянки як об`єкта цивільних прав з 26.11.2024 відповідачі не оформлювали право користування земельною ділянкою, на якій розташований зазначений вище об`єкт нерухомості, та не укладали з Олександрійською міською радою відповідних договорів оренди.

Рішенням Олександрійської міської ради № 609 від 12.05.2023 "Про місцеві податки і збори" встановлено на території Олександрійської територіальної громади місцеві податки і збори згідно з додатком, за яким за земельні ділянки з цільовим призначенням 03.08 "Для будівництва та обслуговування об`єктів туристичної інфраструктури та закладів громадського харчування, категорії земель - землі громадської забудови" встановлено ставку податку 9% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки (т. 1, а.с. 24-28).

Згідно з Витягом із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок №НВ-9982090942025 нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 3510300000:10:232:0029 становить 8 288 998,52 грн (т. 1, а.с. 23).

Позивач вказує, що з моменту реєстрації права власності на об`єкт нерухомості (ТОВ "ІКЕЯ" - з 25.08.2025, ТОВ "АЗБУКА НЕРУХОМОСТІ" - з 13.11.2025) відповідачі як фактичні користувачі земельної ділянки з кадастровим номером 3510300000:10:232:0029 площею 0,4607 га по вул. пр. Соборний, 48, м. Олександрія, Кіровоградська область без договору оренди земельної ділянки не сплачували передбачену чинним законодавством плату за користування земельною ділянкою, чим порушили права власника в особі Олександрійської міської ради щодо отримання орендної плати.

Покликаючись на зазначене, позивач нарахував до стягнення з відповідача-1 безпідставно збережені кошти у розмірі орендної плати за землю за період з 25.08.2025 по 12.11.2025 в загальному розмірі 146 915,00 грн, а з відповідача-2 - безпідставно збережені кошти у розмірі орендної плати за землю за період з 13.11.2025 по 16.12.2025 в загальному розмірі 62 447,00 грн що стало підставою для звернення до суду з даним позовом.

Заперечуючи проти позову, відповідач - 1 зазначив, що позивачем не доведено наявності правових підстав для стягнення безпідставно збережених коштів, оскільки за ним не було зареєстровано право комунальної власності на спірну земельну ділянку. Крім того, відповідач - 1 послався на скасування державної реєстрації його права власності на об`єкт нерухомого майна, що, на його думку, виключає виникнення у відповідача-1 обов`язку зі сплати коштів відповідно до статі 1212 ЦК України. Також відповідач - 1 заперечує правильність визначення позивачем нормативної грошової оцінки земельної ділянки до стягнення суми.

Відповідач-2 правової позиції по суті спору не висловив.

Розглядаючи спір по суті, суд враховує таке.

Відповідно до Земельного кодексу України земельні відносини - це суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею (статті 2, 3).

Використання землі в Україні є платним; об`єктом плати за землю є земельна ділянка; плата за землю справляється відповідно до закону (стаття 206 Земельного кодексу України).

Відповідно до статті 12 Земельного кодексу України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить: а) розпорядження землями територіальних громад; б) передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу; в) надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу.

Статтею 116 Земельного кодексу України визначено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону. Набуття права власності громадянами та юридичними особами на земельні ділянки, на яких розташовані об`єкти, які підлягають приватизації, відбувається в порядку, визначеному частиною першою статті 128 цього Кодексу.

Згідно із статтею 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" до виключної компетенції міських рад віднесено вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.

За положеннями статті 120 Земельного кодексу України виникнення права власності на об`єкт нерухомості не є підставою для автоматичного виникнення права власності чи укладення (продовження, поновлення) договору оренди земельної ділянки.

Водночас, статтею 125 Земельного кодексу України визначено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту реєстрації цих прав.

Відомості Державного реєстру речових прав на нерухоме майно свідчать про те, що у період з 25.08.2025 до 12.11.2025 право власності на об`єкт нерухомості (9/10 приміщення готелю) за адресою: Кіровоградська область, м. Олександрія, просп. Соборний, 48 було зареєстроване за ТОВ "ІКЕЯ", а з 13.11.2025 до 16.12.2025 - за ТОВ "АЗБУКА НЕРУХОМОСТІ".

У зазначені періоди відповідачі (з 25.08.2025 по 12.11.2025 - ТОВ "ІКЕЯ", з 13.11.2025 по 16.12.2025 - ТОВ "АЗБУКА НЕРУХОМОСТІ") не оформлювали право користування земельною ділянкою за адресою: Кіровоградська область, м. Олександрія, пр. Соборний, 48, на якій розташований зазначений вище об`єкт нерухомого майна, та не укладали з Олександрійською міською радою відповідних договорів оренди.

Статтею 1212 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. (частина 1).

Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події (частина 2).

Кондикційні зобов`язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала.

Згідно з Податковим кодексом України, плата за землю - це обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності (підп. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14).

Земельним податком є обов`язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів, а орендною платою за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов`язковий платіж за користування земельною ділянкою державної або комунальної власності на умовах оренди (пп. 14.1.72, 14.1.136 п. 14.1 ст. 14). Підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки (п. 288.1. ст. 288).

У статті 79-1 Земельного кодексу України передбачено, що формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера. Земельна ділянка може бути об`єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї.

Відповідно до статті 80 Земельного кодексу України суб`єктами права на землі комунальної власності є територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування.

Правові підстави користування земельною ділянкою комунальної власності за змістом глави 15 Земельного кодексу України реалізується через право постійного користування або право оренди.

Частиною 1 статті 93 та статтею 125 Земельного кодексу України передбачено, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації цього права.

Згідно зі статтею 122-124 Земельного кодексу України міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб. Надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними ст. 122 цього Кодексу, шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

Частиною 4 статті 236 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 22.06.2021 у справі № 200/606/18 зазначила, що принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованої на ній будівлі або споруди відомий ще за часів Давнього Риму (лат. superficies solo cedit - збудоване приростає до землі). Цей принцип має фундаментальне значення та глибокий зміст, він продиктований як потребами обороту, так і загалом самою природою речей, невіддільністю об`єкта нерухомості від земельної ділянки, на якій він розташований. Нормальне господарське використання земельної ділянки без використання розташованих на ній об`єктів нерухомості неможливе, як і зворотна ситуація - будь-яке використання об`єктів нерухомості є одночасно і використанням земельної ділянки, на якій ці об`єкти розташовані. Отже, об`єкт нерухомості та земельна ділянка, на якій цей об`єкт розташований, за загальним правилом мають розглядатися як єдиний об`єкт.

Звідси власник нерухомого майна має право на користування земельною ділянкою, на якій воно розташоване. Ніхто інший, крім власника об`єкта нерухомості, не може претендувати на земельну ділянку, оскільки вона зайнята об`єктом нерухомого майна.

Аналогічну правову позицію викладено Верховним Судом у постанові від 15.12.2021 у справі № 924/856/20.

Отже, положення глави 15, статей 120, 125 Земельного кодексу України, статті 1212 Цивільного кодексу України дають підстави вважати, що до моменту оформлення власником об`єкта нерухомого майна права на земельну ділянку, на якій розташований цей об`єкт, ураховуючи принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованої на ній будівлі або споруди, особа яка придбала такий об`єкт стає фактичним користувачем тієї земельної ділянки, на якій такий об`єкт нерухомого майна розташований.

У разі коли особа користувалася земельною ділянкою без достатньої правової підстави, у зв`язку з чим зберегла кошти, вона зобов`язана повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі ч. 1 ст. 1212 Цивільного кодексу України. Наведений висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.12.2019 у справі № 917/1739/17.

Як установив суд, земельна ділянка з кадастровим номером 3510300000:10:232:0029 була сформована та зареєстрована у Державному земельному кадастрі 26.11.2024, що підтверджується витягом з Державного земельного кадастру від 11.03.2026 №НВ-99566196222026 (т. 1, а.с. 17-20).

У спірні періоди за відповідачами було зареєстроване право власності на 9/10 часток об`єкту нерухомого майна, розташованого за адресою: Кіровоградська область, м. Олександрія, пр.Соборний, 48, що підтверджується Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №467224181 від 09.03.2026 (т. 1, а.с. 7-13).

Матеріали справи не містять доказів укладення між Олександрійської міською радою та будь-яким із відповідачів договору оренди земельної ділянки, державної реєстрації права користування нею або внесення відповідачами плати за користування земельною ділянкою у спірні періоди.

Суд відхиляє доводи відповідача - 1 про те, що позивач не набув права вимоги у зв`язку з відсутністю державної реєстрації права комунальної власності на спірну земельну ділянку.

Як убачається з витягу з Державного земельного кадастру, власником земельної ділянки зазначено Олександрійську міську раду, а земельна ділянка має визначені межі, площу, кадастровий номер та є сформованою у розумінні статті 79-1 Земельного кодексу України. Отже, доводи відповідача-1 про відсутність у позивача права вимоги спростовуються наявними у справі доказами.

Суд також відхиляє посилання відповідача-1 на наказ Міністерства юстиції України №3507/5 від 17.12.2025 "Про задоволення скарг".

Так, із зазначеного наказу та висновку Центральної колегії Міністерства юстиції України вбачається, що підставою для його прийняття стало встановлення порушень вимог законодавства при проведенні державної реєстрації державним реєстратором та приватним нотаріусом, у зв`язку з чим Міністерством юстиції України анульовано рішення державного реєстратора Приютівської селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області від 25.08.2025 №80526150 та рішення приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Рички Ю.О. від 13.11.2025 №81843501 (т. 1, а.с. 90-97).

Водночас, предметом розгляду Міністерства юстиції України була перевірка законності реєстраційних дій, тоді як предметом розгляду у цій справі є наявність підстав для стягнення безпідставно збережених коштів за фактичне користування відповідачами земельною ділянкою у періоди, в які за ними було зареєстроване право власності на об`єкт нерухомості, розташований на такій земельній ділянці, зокрема до моменту анулювання рішень про реєстрацію права власності.

Суд бере до уваги, що наказ Міністерства юстиції України прийнято 17.12.2025, тобто поза межами спірних періодів, за які позивач заявив вимоги до ТОВ "ІКЕЯ" та ТОВ "АЗБУКА НЕРУХОМОСТІ".

Отже, у спірні періоди за відповідачами було зареєстроване право власності на об`єкт нерухомого майна, розташований на спірній земельній ділянці, що достатньо для висновку про те, що відповідачі мали таку земельну у фактичному користуванні, однак не оформили право користування нею та не сплачували плату за землю.

Сам по собі факт подальшого анулювання рішень про державну реєстрацію прав не спростовує встановлених судом обставин користування відповідачами земельною ділянкою саме у спірні періоди та не є безумовною підставою для звільнення їх від обов`язку повернути безпідставно збережені кошти в розмірі орендної плати за земельну ділянку.

За правилами статей 73, 74, 86 Господарського процесуального кодексу України зазначений наказ та висновок Центральної комісії Міністерства юстиції України оцінюються судом як письмові докази у сукупності з іншими доказами у справі.

Указаний наказ Міністерства юстиції України не містить інформації щодо припинення чи відсутності фактичного користування відповідачами земельною ділянкою, не вирішує питання про наявність або відсутність у них обов`язку зі сплати коштів за таке користування.

Суд також не приймає доводи відповідача-1 щодо недоведеності права позивача на звернення з даним позовом у зв`язку з відсутністю державної реєстрації права комунальної власності на спірну земельну ділянку.

Так, відповідач-1 посилається на те, що матеріали справи не містять відомостей з Державного реєстру речових прав про державну реєстрацію права комунальної власності Олександрійської міської ради на земельну ділянку з кадастровим номером 3510300000:10:232:0029, а тому, на його думку, у позивача відсутнє право вимагати стягнення безпідставно збережених коштів.

Однак такі доводи суд вважає необґрунтованими.

Як убачається з витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 11.03.2026 № НВ-9956616222026, земельна ділянка площею 0,4607 га з кадастровим номером 3510300000:10:232:0029 сформована 26.11.2024, відомості про неї внесені до Державного земельного кадастру, а власником земельної ділянки зазначено Олександрійську міську раду.

Крім того, відповідно до Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності" (Розділ II "Прикінцеві та перехідні положення", пункт 3 (підпункт «а»), землі в межах населених пунктів, які не перебувають у приватній чи державній власності, належать до земель комунальної власності відповідних територіальних громад.

При цьому суд враховує, що у даній справі предметом доказування є не встановлення чи визнання права комунальної власності на земельну ділянку, а наявність підстав для стягнення безпідставно збережених коштів за фактичне користування сформованою земельною ділянкою комунальної власності без оформлення відповідного права користування.

Матеріалами справи підтверджується, що спірна земельна ділянка є сформованою, має кадастровий номер, а за відповідачами у спірні періоди було зареєстроване право власності на розташоване на ній нерухоме майно, що свідчить про фактичне використання ними такою земельною ділянкою без укладення договору оренди і без внесення плати за її використання.

Верховний Суд неодноразово зазначав, що до моменту оформлення права користування земельною ділянкою власник об`єкта нерухомого майна, який фактично використовує сформовану земельну ділянку, зобов`язаний відшкодувати власнику земельної ділянки безпідставно збережені кошти у розмірі орендної плати на підставі статті 1212 Цивільного кодексу України (зокрема, постанови Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі №629/4628/16-ц, від 20.11.2018 у справі №922/3412/17, постанова Верховного Суду від 09.02.2022 у справі №910/8770/19).

Суд звертає увагу, що в межах цієї справи не перевіряється і не оцінюється законність реєстраційних дій, так само як і правомірність видання документів, на підставі яких було зареєстроване право власності відповідачів на об`єкт нерухомого майна, оскільки це не є предметом спору у цій справі.

Предметом спору в цій справі є стягнення безпідставно збережених відповідачами коштів у розмірі орендної плати за користування земельною ділянкою.

Розглядаючи справу в межах позовних вимог та поданих сторонами доказів, суд дійшов висновку про те, що реєстрація у спірні періоди за відповідачами права власності на розташовану на земельній ділянці нерухомість зумовила фактичне користування відповідачами цією земельною ділянкою. Оскільки таке користування мало місце без оформлення з позивачем договорів оренди землі, відповідачі безпідставно зберегли кошти в розмірі орендної плати.

Згідно зі статтею 289 Податкового кодексу України для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок, у тому числі право на які фізичні особи мають як власники земельних часток (паїв), з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до законодавства.

Згідно із статтею 206 Земельного кодексу України, п.п. 14.1.136 п. 14.1. статті 14 Податкового кодексу України власником майна, фактично збереженого відповідачем (коштів у виді орендної плати за користування земельною ділянкою) також є Олександрійська територіальна громада в особі Олександрійської міської ради.

Отже, збереження (заощадження) відповідачами коштів у виді орендної плати за користування земельною ділянкою призвело до збільшення (накопичення) цих коштів у відповідачів за рахунок їх неодержання позивачем.

Податковим кодексом України визначено, що оренда плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є обов`язковим платежем, а його розмір визначається на підставі законодавчих актів, тобто є регульованою ціною (ст. 14.1.125, 14.1.136, 288.5 Податкового кодексу України).

Розмір безпідставно збережених коштів розраховано Олександрійською міською радою як розмір плати за земельну ділянку комунальної власності у формі орендної плати за землю, який нараховується та сплачується за регульованою ціною, встановленою уповноваженими органами державної влади та органами місцевого самоврядування, виходячи з такого.

Згідно з абз. 3 ч. 1 ст. 13 Закону України "Про оцінку земель" нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться у разі визначення розміру орендної плати за земельні ділянки, зокрема комунальної власності. Крім того, за змістом абз. 1 п. 289.1 Податкового кодексу України для визначення розміру орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок.

Відповідно до статті 23 Закону України "Про оцінку земель" технічна документація з бонітування ґрунтів та нормативної грошової оцінки земельних ділянок затверджується відповідною сільською, селищною, міською радою.

Згідно із статтею 20 Закону України "Про оцінку земель" дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.

Відповідно до ч. 3 ст. 23 даного Закону витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається органами, що здійснюють ведення Державного земельного кадастру.

Згідно з Витягом із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки від 16.10.2025 № НВ-9982090942025 нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 3510300000:10:232:0029, загальною площею 0,4607 га по пр. Соборному, 48, в м. Олександрії (за 2025 рік) становить 8 288 998,52 грн.

Відповідно до рішення Олександрійської міської ради від 12.05.2023 № 609 "Про місцеві податки і збори", яке введено в дію з 01.01.2024, у таблиці 1 "Ставки орендної плати за земельні ділянки комунальної форми власності на території Олександрійської територіальної громади" визначено, що ставка податку (орендної плати) за земельні ділянки з цільовим призначенням 03.08 "Для будівництва та обслуговування об`єктів туристичної інфраструктури та закладів громадського харчування" встановлює у розмірі 9% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Позивач заявив вимоги про стягнення з відповідача безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати за користування земельною ділянкою з кадастровим номером 3510300000:10:232:0029, розташованою за адресою: Кіровоградська область, м. Олександрія, пр. Соборний, 48, виходячи з нормативної грошової оцінки земельної ділянки у сумі 8 288 998,52 грн та ставки орендної плати у розмірі 9%, встановленої рішенням Олександрійської міської ради від 12.05.20223 № 609 "Про місцеві податки і збори".

За такого, розрахунок безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати в межах періоду розрахунку позивача становить:

1. Щодо Товариства з обмеженою відповідальністю "ІКЕЯ":

1) з 25.08.2025 по 31.08.2025: 8 288 998,52 грн х 9/10 х 9% : 12 х 7/31 = 12 634,00 грн, де - 8 288 998,52 грн нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 3510300000:10:232:0029 (за 2025 рік), загальною площею 0,4607 га по пр. Соборному, 48 в м. Олександрії, 9/10 - частка нерухомого майна, власником яких є відповідач - 1, 9% - орендна ставка, 7/13 - 7 календарних днів, за які нараховувалася орендна плата;

2) з 01.09.2025 по 31.10.2025: 8 288 998,52 грн х 9/10 х 9% х 2/12 = 111 901,00 грн, де 8 288 998,52 грн - нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 3510300000:10:232:0029 (за 2025 рік), загальною площею 0,4607 га по пр. Соборному, 48 в м. Олександрії, 9/10 - частка нерухомого майна, власником яких є відповідач - 1, 9% - орендна ставка, 2/12 - 2 календарних місяця, за які нараховувалася орендна плата;

3) з 01.11.2025 по 12.11.2025: 8 288 998,52 грн х 9/10 х 9% : 12 х 12/30 = 22 380,00 грн, де 8 288 998,52 грн - нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 3510300000:10:232:0029 (за 2025 рік), загальною площею 0,4607 га по пр. Соборному, 48 в м. Олександрії, 9/10 - частка нерухомого майна, власником яких є відповідач - 1, 9% - орендна ставка, 12/30 - 12 календарних днів, за які нараховувалася орендна плата.

За твердженням позивача, розмір безпідставно збережених коштів відповідачем - 1 у розмірі орендної плати за користування земельною ділянкою з кадастровим номером 3510300000:10:232:0029, загальною площею 0,4607 га за адресою: Кіровоградська область, м. Олександрія, пр. Соборному, 48, за період з 25.08.2025 по 12.11.2025 становить 146 915,00 грн.

2. Щодо Товариства з обмеженою відповідальністю "АЗБУКА НЕРУХОМОСТІ":

1) з 13.11.2025 по 30.11.2025: 8 288 998,52 грн х 9/10 х 9% : 12 х 18/30 = 33570,00 грн, де 8 288 998,52 грн - нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 3510300000:10:232:0029 (за 2025 рік), загальною площею 0,4607 га по пр. Соборному, 48 в м. Олександрії, 9/10 - частка нерухомого майна, власником яких є відповідач - 2, 9% - орендна ставка, 18/30 - 18 календарних днів, за які нараховувалася орендна плата;

2) з 01.12.2025 по 16.12.2025: 8 288 998,52 грн х 9/10 х 9% :12 х 16/31 = 28 877,00 грн, де 8 288 998,52 грн - нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 3510300000:10:232:0029 (за 2025 рік), загальною площею 0,4607 га по пр. Соборному, 48 в м. Олександрії, 9/10 - частка нерухомого майна, власником яких є відповідач - 2, 9% - орендна ставка, 16/31 - 16 календарних днів, за які нараховувалася орендна плата.

За твердженням позивача, розмір безпідставно збережених коштів відповідачем - 2 у розмірі орендної плати за користування земельною ділянкою з кадастровим номером 3510300000:10:232:0029, загальною площею 0,4607 га за адресою: Кіровоградська область, м. Олександрія, пр. Соборному, 48, за період з 13.11.2025 по 16.12.2025 становить 62 447,00 грн.

Заперечуючи проти позову, відповідач зазначив, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а тому і розмір заявлених до стягнення коштів.

Оцінюючи наведені доводи, суд виходить із такого.

Відповідно до статті 20 Закону України "Про оцінку земель" за результатами проведення нормативної грошової оцінки земельної ділянки складається технічна документація, а дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформлюються як витяг із такої технічної документації.

Згідно із частиною третьою статті 23 Закону України "Про оцінку земель" витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається органом, який здійснює ведення Державного земельного кадастру.

Матеріали справи містять витяг із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок № НВ-9982090942025 від 16.10.2025, сформований автоматично програмним забезпеченням Державного земельного кадастру, відповідно до якого нормативна грошова оцінка земельної ділянки кадастровий номер 3510300000:10:232:0029, площею 0,4607 га, становить 8 288 998,52 грн.

Крім того, на виконання ухвали суду від 05.05.2026 Головним управлінням Держгеокадастру у Кіровоградській області надано відповідь від 15.05.2026, у якій підтверджено, що зазначений витяг сформовано автоматично програмними засобами Державного земельного кадастру відповідно до Методики нормативної грошової оцінки земельних ділянок, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 03.11.2021 № 1147, на підставі технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Олександрії, затвердженої рішенням Олександрійської міської ради, із застосуванням передбачених законодавством коефіцієнтів, у тому числі коефіцієнта функціонального використання земельної ділянки Кф = 2,5, що відповідає коду цільового призначення земельної ділянки 03.08 для будівництва та обслуговування об`єктів туристичної інфраструктури та закладів громадського харчування, а також коефіцієнтів індексації нормативної грошової оцінки земель.

Також наявний у матеріалах справи витяг з Державного земельного кадастру від 11.03.2026 підтверджує, що земельна ділянка має кадастровий номер 3510300000:10:232:0029, площу 0,4607 га та саме таке цільове призначення, яке було враховано під час визначення нормативної грошової оцінки.

Отже, наданий позивачем витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку відповідає вимогам Закону України "Про оцінку земель", сформований уповноваженим органом у встановленому законом порядку, а тому є належним та допустимим доказом розміру нормативної грошової оцінки спірної земельної ділянки.

При цьому відповідачем-1 не подано жодного належного та допустимого доказу, який би свідчив про недостовірність відомостей, зазначених у вказаному витязі, допущення помилок під час його формування або скасування чи визнання недійсною технічної документації, на підставі якої його сформовано. Саме по собі заперечення відповідачем-1 правильності застосування певних коефіцієнтів або висловлення сумнівів щодо розміру нормативної грошової оцінки без подання належних доказів не може бути підставою для неврахування офіційного документа, виданого уповноваженим державним органом.

Суд також зауважує, що, стверджуючи про неправильність зазначеної вище нормативно-грошової оцінки та повідомляючи про намір звернутися з клопотанням про проведення відповідної експертизи, відповідач-1 з обґрунтованими клопотаннями про призначення експертизи до суду не звертався.

Ураховуючи вищенаведене, доводи відповідача-1 щодо недоведеності нормативної грошової оцінки земельної ділянки суд відхиляє як необґрунтовані.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок, суд встановив, що він здійснений виходячи з нормативної грошової оцінки земельної ділянки у розмірі 8 288 998,52 грн, частки нерухомого майна 9/10, ставки орендної плати 9%, встановленої рішенням Олександрійської міської ради від 12.05.2023 № 609, а також фактичного періоду користування земельною ділянкою кожним із відповідачів, що підтверджується відомостями Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

З матеріалів справи вбачається, що право власності на 9/10 часток нерухомого майна було зареєстровано за ТОВ "ІКЕЯ» 25.08.2025, а 13.11.2025 зареєстровано перехід права власності на зазначену частку до ТОВ "АЗБУКА НЕРУХОМОСТІ". Отже, позивач правомірно визначив періоди фактичного користування земельною ділянкою кожним із відповідачів окремо, а саме: щодо ТОВ "ІКЕЯ" - з 25.08.2025 по 12.11.2025, щодо ТОВ "АЗБУКА НЕРУХОМОСТІ" - з 13.11.2025 по 16.12.2025.

Перевіривши арифметичну правильність здійсненого позивачем розрахунку, суд встановив, що він відповідає наведеним вище вихідним даним, є математично правильним та узгоджується з доказами, наявними у матеріалах справи.

За такого, розмір безпідставно збережених відповідачами коштів за користування земельною ділянкою визначено позивачем правильно та становить 209 362,00 грн, з яких 146 915,00 грн підлягають стягненню з ТОВ "ІКЕЯ", а 62 447,00 грн - з ТОВ "АЗБУКА НЕРУХОМОСТІ".

Згідно з частиною 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України).

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (ч. 3 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України).

За приписами статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили (ст. 86 Господарського процесуального кодексу України).

Отже, на підставі повного, всебічного, об`єктивного та безпосереднього дослідження наявних у справі доказів та встановивши усі обставини справи, господарський суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та їх задоволення у повному обсязі.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 74, 76, 77, 129, 233, 236-241, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ІКЕЯ" (28001, Кіровоградська область, м. Олександрія, вул. Світловодська, буд. 29, код ЄДРПОУ 45776329) на користь Олександрійської міської ради (28000, Кіровоградська область, м. Олександрія, пр. Соборний, 59, код ЄДРПОУ 33423535) безпідставно збережені кошти у розмірі орендної плати в сумі 146 915,00 грн, а також 1 664,00 грн судового збору.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "АЗБУКА НЕРУХОМОСТІ" (50065, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Гурова Вадима, буд. 92, код ЄДРПОУ 43055660) на користь Олександрійської міської ради (28000, Кіровоградська область, м. Олександрія, пр. Соборний, 59, код ЄДРПОУ 33423535) безпідставно збережені кошти у розмірі орендної плати в сумі 62 447,00 грн, а також 1 664,00 грн судового збору.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Центрального апеляційного господарського суду.

Копії рішення надіслати до електронних кабінетів позивача та відповідача - 1, відповідачу - 2 засобами поштового зв`язку: 50065, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Гурова Вадима, буд. 92.

Повне рішення складено 14.07.2026.

Суддя Б.М. Кузьміна