Рішення № 138184203, 13.07.2026, Господарський суд Кіровоградської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. В`ячеслава Чорновола, 29/32, м. Кропивницький, 25006,

тел. (0522) 30-10-22, 30-10-23, код ЄДРПОУ 03499951,

e-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua, web: http://kr.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 липня 2026 рокуСправа № 912/306/25

Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Кабакової В.Г., за участю секретаря судового засідання Лупенко А.І., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Заступника керівника Кіровоградської обласної прокуратури, пр-т Європейський, 4, м. Кропивницький, 25006, в інтересах держави в особі:

1. Міністерства освіти і науки України, пр-т Берестейський, 10, м. Київ, 01135

2. Східного офісу Держаудитслужби, вул. Володимира Антоновича, 22, корп. 2, м. Дніпро, 49101

до відповідачів:

1. Товариства з обмеженою відповідальністю "ТВІЙ ГАЗЗБУТ", вул. Коновальця Євгена, 31, офіс 342, м. Київ, 01133

2. Центральноукраїнського професійного училища соціальної реабілітації, вул. Шкільна, 5, селище Інгулецьке, Олександрійський район, Кіровоградська область, 28314

про визнання недійсним договору, стягнення 115 932,20 грн

представники

від прокуратури Топонар Н.В. - посвідчення № 075395 видане 01.03.2023;

від позивача 1 участі не брали

від позивача 2 Тодорова О.Л. - самопредставництво, витяг з ЄДР

від відповідача 1 Васильєв В.О. - адвокат, довіреність б/н від 22.12.2025

від відповідача 2 Чорномор Р. - самопредставництво, витяг з ЄДР

слухач Євдокімова Є.О.

У судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

До Господарського суду Кіровоградської області надійшла позовна заява Заступника керівника Кіровоградської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Міністерства освіти і науки України та Східного офісу Держаудитслужби до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТВІЙ ГАЗЗБУТ" (далі - ТОВ "ТВІЙ ГАЗЗБУТ") та Центральноукраїнського професійного училища соціальної реабілітації (далі - Центральноукраїнське ПУСР) з вимогами про таке:

- визнати недійсним договір про постачання електричної енергії споживачу №60АВ200-101339-232 від 25.10.2022, укладений між Макіївським професійним училищем соціальної реабілітації ім. А.С.Макаренка та Товариством з обмеженою відповідальністю "ТВІЙ ГАЗЗБУТ",

- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТВІЙ ГАЗЗБУТ" на користь Центральноукраїнського професійного училища соціальної реабілітації (раніше - Макіївське професійне училище соціальної реабілітації ім. А.С.Макаренка) грошові кошти у розмірі 115 932,20 грн, а з Центральноукраїнського професійного училища соціальної реабілітації (раніше - Макіївського професійного училища соціальної реабілітації ім. А.С.Макаренка) одержані ним за рішенням суду грошові кошти у розмірі 115 932,20 грн стягнути в дохід держави,

- стягнути з ТОВ "ТВІЙ ГАЗЗБУТ" судовий збір.

В обґрунтування позовних вимог прокурор зазначає, що спірний договір укладено з порушенням вимог Цивільного кодексу України, Закону України "Про санкції", Закону України "Про публічні закупівлі" та Указу Президента України від 24.06.2021 №266/2021 з цих питань.

Ухвалою від 10.02.2025 суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі №912/306/25 за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначив на 11.03.2025, встановив учасникам справи строки для подання заяв по суті.

04.03.2025 до суду надійшов відзив ТОВ "ТВІЙ ГАЗЗБУТ", в якому відповідач 1 просить суд визнати поважною причиною пропуску строку на подання відзиву, поновити його та відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, зокрема, з таких підстав: відсутність доказів на підтвердження застосування обмежувальних заходів (санкцій) до ТОВ "ТВІЙ ГАЗЗБУТ" як до юридичної особи учасника процедури закупівель; відсутність обов`язку у ТОВ "ТВІЙ ГАЗЗБУТ" надавати інформацію стосовно вжитих відносно її власників обмежувальних заходів; Замовник не мав права застосовувати п. 11 ч. 1 ст. 17 Закону "Про публічні закупівлі", оскільки відсутній факт зазначення у тендерній пропозиції недостовірної інформації; договір та додаткові угоди до нього укладені без порушень чинного законодавства; прокурором не подано доказів на підтвердження того, що Міністерство освіти і науки України є головним розпорядником коштів по спірному договору, оскільки не є його стороною; в позовній заяві відсутнє обґрунтування щодо наявності в діях Держаудитслужби факту бездіяльності.

Крім того, 04.03.2025 до суду надійшло клопотання відповідача 1 про відкладення (перенесення) розгляду справи.

06.03.2025 до суду надійшла заява Східного офісу Держаудитслужби, відповідно до якої позивач 2 підтримує позовні вимоги прокурора в повному обсязі.

07.03.2025 від Кіровоградської обласної прокуратури надійшла відповідь на відзив ТОВ "ТВІЙ ГАЗЗБУТ", в якій зазначено, що доводи, наведені у відзиві є необґрунтованими та не спростовують обставини, наведені у позовній заяві.

Ухвалою від 11.03.2025 суд продовжив відповідачу 1 строк для подання відзиву на позов до 04.03.2025, відмовив в задоволенні клопотання відповідача 1 про поновлення строку на подання відзиву. Зупинив провадження у справі №912/306/25 до розгляду об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи №922/3456/23 та оприлюднення постанови у цій справі.

12.03.2025 ТОВ "ТВІЙ ГАЗЗБУТ" подано заперечення на відповідь на відзив.

13.08.2025 від Міністерства освіти і науки України надійшли додаткові пояснення у справі, в яких, зокрема, вказано здійснювати розгляд справи за відсутності його представника.

01.06.2026 суд поновив провадження у справі, призначив підготовче засідання на 11.06.2026 о 14:00, про що постановив ухвалу.

ТОВ "Твій Газзбут" 01.06.2026 подано додаткові пояснення.

11.06.2026 від Кіровоградської обласної прокуратури надійшло клопотання про зупинення провадження у справі № 912/306/25 до закінчення перегляду у касаційному порядку об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду судових рішень у справі № 927/994/23.

Протокольною ухвалою від 11.06.2026 на підставі ст. 183 ГПК України, суд оголосив перерву в підготовчому засіданні у справі №912/306/25 до 17.06.2026 о 09:30 год.

12.06.2026 від Товариства з обмеженою відповідальністю "ТВІЙ ГАЗЗБУТ" надійшли заперечення на клопотання прокурора про зупинення провадження у справі.

Протокольною ухвалою від 17.06.2026 суд відмовив в задоволенні клопотання прокурора про зупинення провадження у справі, закрив підготовче провадження у справі №912/306/25 та призначив справу до судового розгляду по суті на 13.07.2026 о 12:00.

У судовому засіданні присутні представники сторін підтримали раніше оголошені позиції.

Суд дослідив докази у справі.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив такі обставини.

Макіївським професійним училищем соціальної реабілітації ім. А.С.Макаренка (далі - Училище, Замовник) в електронній системі публічних закупівель "ProZorro" проведено закупівлю електричної енергії без використання електронної системи за рахунок коштів Державного бюджету України загальним обсягом 26 600 кВт/год (ідентифікатор закупівлі UA-2022-10-27-012560-a).

Очікувана вартість предмета закупівлі становила 175 596,00 грн.

Згідно з річним планом закупівель Училища та за його інформацією джерелом фінансування вищевказаної закупівлі є кошти Державного бюджету України.

Єдиним учасником закупівлі став ТОВ "ТВІЙ ГАЗЗБУТ".

Електронною системою публічних закупівель переможцем процедури закупівлі UA-2022-10-27-012560-a визначено ТОВ "ТВІЙ ГАЗЗБУТ", що підтверджується формою протоколу розкриття тендерних пропозицій, згідно з яким ТОВ "ТВІЙ ГАЗЗБУТ" визнано таким, що відповідає кваліфікаційним критеріям, встановленим у тендерній документації, зазначено про відсутність підстав для відмови, які установлені ст. 17 Закону України "Про публічні закупівлі".

25.10.2022 між Училищем (споживач) та ТОВ "ТВІЙ ГАЗЗБУТ" (постачальник) укладено договір про постачання (закупівлю) електричної енергії №60АВ200-101339-22 (далі - Договір), за умовами якого:

- постачальник продає електричну енергію для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору (п. 1.1.),

- очікуваний обсяг постачання електричної енергії на період до 31.12.2022 (включно) становить 26 600 кВт/год (п. 1.3., додаток №3 до Договору),

- строк (термін) поставки товару: до 31.12.2022 (включно) (п. 2.1.),

- місце поставки (передачі) товару: Кіровоградська область, Олександрійський район, смт Балахівка, вул. Шкільна, 5 (п. 2.2.),

- споживач розраховується з постачальником за електричну енергію за ціною, що на дату укладення цього договору становить 6,6013533 грн з ПДВ (п. 4.1., комерційна пропозиція №10Б),

- ціна договору становить 175 596,00 грн з ПДВ (комерційна пропозиція №10Б),

- договір набирає чинності з 25.10.2022 та діє до 31.12.2022, якщо інше не передбачено комерційною пропозицією (п. 12.1.).

Невід`ємною частиною Договору є додатки, зокрема, заява - приєднання від 25.10.2022, комерційна пропозиція №10Б та додаткові угоди.

Додатковою угодою №1/60АВ200-101339-22 від 04.11.2022 змінено вартість електричної енергії за 1 кВт/год з урахуванням тарифів на її розподіл на 6,94914 з ПДВ, ціна договору становить 175 596,00 грн з ПДВ, очікуваний обсяг постачання - 25 268,73 кВт/год.

Відповідно до додаткової угоди №2/60АВ200-101339-22 від 28.12.2022 сторонами зменшено ціну договору до 115 932,20 грн з ПДВ, очікуваний обсяг постачання - 16 683 кВт/год.

Договір, додатки та додаткові угоди до нього підписані сторонами та скріплені печатками.

Відповідно до наказу Міністерства освіти і науки України №1133 від 14.08.2024 змінено найменування Макіївського професійного училища соціальної реабілітації ім. А.С.Макаренка (код ЄДРПОУ 02542490) на Центральноукраїнське професійне училище соціальної реабілітації. Відомості щодо зміни назви до ЄДР внесено 23.01.2025.

За інформацією Центральноукраїнського ПУСР, викладеною у листі №41 від 31.01.2025, Договір є фактично виконаним; кількість отриманої електричної енергії становить 16 683 кВт/год; сума фактичної оплати за даним договором - 115 932,20 грн, що підтверджено актами №ТГ382122142, №ТГ382123511 приймання - передачі електроенергії за листопад - грудень 2022 року, рахунками на оплату №62108375, №62109956 та платіжною інструкцією №785 від 29.12.2022.

Згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо ТОВ "ТВІЙ ГАЗЗБУТ" (код ЄДР 43965848), кінцевим бенефіціарним власником юридичної особи є ОСОБА_1 , громадянство: АДРЕСА_1 . Відсоток частки статутного капіталу або відсоток права голосу: 100. Тип бенефіціарного володіння: непрямий вирішальний вплив.

Указом Президента України від 24.06.2021 №266/2021 введено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 18.06.2021 "Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)".

Згідно з рішенням від 18.06.2021 Рада національної безпеки і оборони України (далі - РНБО) вирішила підтримати внесені Службою безпеки України пропозиції щодо застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій), а також застосувати персональні спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (санкції) до фізичних осіб згідно з додатком 1.

У п. 538 додатку №1 до вказаного рішення зазначено фізичну особу ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ), до якого терміном на три роки застосовано персональні спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (санкції), зокрема, блокування активів, обмеження торговельних операцій, запобігання виведенню капіталів за межі України, зупинення виконання економічних та фінансових зобов`язань та інші санкції, передбачені Законом України "Про санкції".

Як вказує прокурор, зазначене свідчить про поширення на кінцевого бенефіціарного власника ТОВ "ТВІЙ ГАЗЗБУТ" ОСОБА_1 такої санкції, як заборона на здійснення у неї публічних закупівель товарів, робіт і послуг, що повністю відповідає принципам застосування санкцій, визначених у ч. 2 ст. 3 Закону України "Про санкції".

Відомостями з Державного реєстру санкцій підтверджено застосування вищенаведених санкцій до Фірташа Д.В. (ідентифікатор в реєстрі: 15581).

За твердженням прокурора, обґрунтування порушення вимог ст. 17 Закону України "Про публічні закупівлі" та неможливості участі ТОВ "ТВІЙ ГАЗЗБУТ" у публічних закупівлях на території України міститься в рішеннях Антимонопольного комітету України, прийнятих за результатами розгляду скарг у закупівлях UА-2022-11-03-012010-а (рішення від 06.12.2022 №7193-р/пк-пз), UА-2022-12-14-015164-а (рішення від 12.01.2023 №417-р/пк-пз) та UА-2022-12-28-002850-а (рішення від 23.01.2023 №728-р/пк-пз).

За доводами прокурора, маючи намір щодо отримання незаконного права на укладення договору з метою одержання прибутку, ТОВ "ТВІЙ ГАЗЗБУТ", порушуючи інтереси держави та суспільства, усвідомлюючи протиправність таких дій, прагнучи та свідомо допускаючи настання протиправних наслідків, взяло участь у проведенні процедури закупівлі, не надало даних щодо наявності підстав для відхилення тендерної пропозиції.

Таким чином, за твердженням прокурора, Договір підлягає визнанню судом недійсним, за ч. 3 ст. 228 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), як такий, що укладений без додержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам та порушує правові та економічні засади держави, а також приписи санкційного регулювання.

Наслідком недійсності правочинів, з посиланням на ч. 3 ст. 228 ЦК України, прокурор визначив повернення коштів, отриманих за оспорюваним договором.

Вказані обставини стали підставою для звернення прокурора до суду з даним позовом.

Стаття 131-1 Конституції України передбачає, що прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Питання представництва інтересів держави прокурором у суді врегульовано у ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", частиною першої якої визначено, що представництво прокурором інтересів держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів держави, у випадках та порядку, встановлених законом.

Згідно з абзацами першим та другим частини третьої ст. 23 вказаного Закону прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини.

За правилами ч. 4 ст. 53 ГПК України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує: 1) в чому полягає порушення інтересів держави, 2) необхідність їх захисту, 3) визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає 4) орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

У відповідності до п. 4 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України №3-рп/99 у справі № 1-1/99 від 08.04.1999 прокурор або його заступник самостійно визначає з посиланням на чинне законодавство в чому полягає порушення інтересів держави, обґрунтовуючи в позовній заяві необхідність їх захисту, та визначає орган, який уповноважений державою виконувати відповідні функції в спірних правовідносинах.

У зазначеному рішенні вказано, що оскільки "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносин. Під поняттям "орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах" потрібно розуміти орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Законом України "Про центральні органи виконавчої влади" визначені повноваження та порядок діяльності центральних органів виконавчої влади.

Міністерство освіти і науки України, як центральний орган виконавчої влади, згідно ст. ст. 1, 6 Закону України "Про центральні органи виконавчої влади" забезпечує формування та реалізує державну політику у сферах освіти і науки, наукової, науково-технічної та інноваційної діяльності, трансферу (передачі) технологій.

Як передбачено ст. 28 Закону України "Про центральні органи виконавчої влади" міністерства звертаються до суду, якщо це необхідно для здійснення їхніх повноважень у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

Відповідно до Статуту Макіївського професійного училища соціальної реабілітації ім. А.С.Макаренка, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України №1654 від 28.12.2019 (далі - Статут) держаний навчальний заклад належить до сфери управління Міністерства освіти і науки України (п. 1.1.), а міністерство здійснює контроль за дотримання вимог Статуту та приймає відповідні рішення в разі їх порушення (п. 1.8.), також училище несе відповідальність перед міністерством щодо використання майна (п. 7.11.).

Положенням про Міністерство освіти і науки України (далі - МОН), затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №630 від 16.10.2014 визначено, що МОН є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, яке, серед іншого, забезпечує формування та реалізує державну політику у сферах освіти і науки, а також здійснення державного нагляду (контролю) за діяльністю закладів освіти, підприємств, установ та організацій, які надають послуги у сфері освіти або провадять іншу діяльність, пов`язану з наданням таких послуг, незалежно від їх підпорядкування і форми власності (п. 1).

Пунктом 77-2 пункту 4 вказаного Положення визначено, що МОН розподіляє освітні субвенції та державне фінансування середньої, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої, вищої освіти та стипендійний фонд закладів освіти, що перебувають у сфері його управління.

Відповідно до підпунктів 3-5 пункту 5 Положення МОН контролює діяльність підприємств, установ та організацій, що належать до сфери його управління; організовує планово-фінансову роботу в апараті МОН, на підприємствах, в установах та організаціях, що належать до сфери його управління, здійснює контроль за використанням фінансових і матеріальних ресурсів, забезпечує організацію та вдосконалення бухгалтерського обліку; забезпечує ефективне і цільове використання бюджетних коштів.

Згідно з річним планом закупівель Училища та за його інформацією джерелом фінансування вищевказаної закупівлі є кошти Державного бюджету України.

Відповідно до п. 47 ч. 1 ст. 2 Бюджетного кодексу України розпорядники бюджетних коштів - це бюджетні установи в особі її керівника, уповноважена на отримання бюджетних асигнувань, взяття бюджетних зобов`язань та здійснення витрат бюджету.

За обсягом наданих повноважень розпорядники бюджетних коштів поділяються на головних розпорядників бюджетних коштів та розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня (ч. 1 ст. 22 Бюджетного кодексу України).

Головний розпорядник бюджетних коштів здійснює контроль за повнотою надходжень, взяттям бюджетних зобов`язань розпорядниками бюджетних коштів нижчого рівня та одержувачами бюджетних коштів і витрачанням ними бюджетних коштів (п. 9 ч. 5 ст. 22 Бюджетного кодексу України).

Таким чином, у розумінні ч. 1 ст. 22 Бюджетного кодексу України МОН є головним розпорядником бюджетних коштів у сфері освіти та розпорядником вищого рівня по відношенню до Училища.

Також, відповідно до ч. 4 ст. 7 Закону України "Про публічні закупівлі" центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, здійснює контроль у сфері публічних закупівель у межах своїх повноважень, визначених Конституцією та законами України.

Згідно положень Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні":

- здійснення державного фінансового контролю забезпечує центральний орган виконавчої влади зі спеціальним статусом, уповноважений Кабінетом Міністрів України на реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю (ч. 1 ст. 1),

- головними завданнями органу державного фінансового контролю, серед інших, є здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, ефективним використанням коштів, дотриманням законодавства про закупівлі (ст. 2),

- контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель здійснюється шляхом проведення моніторингу закупівлі у порядку, встановленому Законом України "Про публічні закупівлі", проведення перевірки закупівель, а також під час державного фінансового аудиту та інспектування (ст. 5),

- органу державного фінансового контролю надається право: порушувати перед відповідними державними органами питання про визнання недійсними договорів, укладених із порушенням законодавства, у судовому порядку стягувати у дохід держави кошти, отримані підконтрольними установами за незаконними договорами, без установлених законом підстав та з порушенням законодавства; звертатися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів (п. п. 8, 10 ч. 1 ст. 10).

Відповідно до п. 1 Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №43 від 03.02.2016, Держаудитслужба є центральним органом виконавчої влади, який реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.

Основними завданнями Держаудитслужби є реалізація державної політики у сфері державного фінансового контролю; здійснення державного фінансового контролю, спрямованого на оцінку ефективного, законного, цільового, результативного використання та збереження державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, досягнення економії бюджетних коштів (п.п. п.п. 1, 3 п. 3 вказаного Положення).

Згідно з п.п. 20 п. 6 зазначеного Положення Держаудитслужба для виконання покладених на неї завдань має право порушувати перед відповідними державними органами питання про визнання недійсними договорів, укладених з порушенням законодавства, у судовому порядку стягувати у дохід держави кошти, отримані підконтрольними установами за незаконними договорами, без установлених законом підстав та з порушенням законодавства.

Відповідно до п. 7 Положення Держаудитслужба здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку міжрегіональні територіальні органи.

Постановою Кабінету Міністрів України №266 від 06.04.2016 "Про утворення міжрегіональних територіальних органів Державної аудиторської служби" утворено як юридичні особи публічного права міжрегіональні територіальні органи Державної аудиторської служби за переліком згідно з додатком 1, до якого включено Східний офіс Держаудитслужби, до якого приєднано територіальні органи Держфінінспекції, в тому числі в Дніпропетровській області, в Кіровоградській області.

Таким чином, органом уповноваженим державою на виконання відповідних функцій у спірних правовідносинах є Східний офіс Держаудитслужби.

З аналізу положень частин 4, 5 ст. 53 ГПК України та частини 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" слідує, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі, зокрема, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати такий захист у спірних правовідносинах.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 18.01.2023 у справі №488/2807/17 виснувала, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні компетентні органи, а не прокурор. Останній не повинен вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати компетентний орган, який може та бажає захищати інтереси держави.

У постанові від 26.05.2020 у справі №912/2385/18 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що, звертаючись до компетентного органу перед пред`явленням позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Таким чином, за наявності органу, до компетенції якого віднесено повноваження здійснювати захист інтересів держави саме у спірних правовідносинах, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо цей компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого не звернення, він повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

Згідно матеріалів справи, Кіровоградська обласна прокуратура листами №24-34вих25 та №24-35вих-25 від 24.01.2025, повідомила МОН та Східний офіс Держаудитслужби про встановленні обставини порушення інтересів держави у зв`язку з укладанням між Училищем та ТОВ "ТВІЙ ГАЗЗБУТ" Договору з порушенням законодавства, просила повідомити щодо вжиття заходів звернення до суду із відповідним позовом.

Листом №1/1821-25 від 30.01.2025 МОН повідомило про відсутність інформації щодо спірного договору та зазначило, що у разі відкриття провадження забезпечить супровід.

Управління Східного офісу Держаудитслужби в Кіровоградській області листом №041131-17/252-2025 від 31.01.2025 повідомило прокуратуру про те, що моніторинг не проводився, а також планом проведення заходів державного фінансового контролю не передбачена ревізія у даного замовника.

Викладене свідчить про те, що МОН та Східний офіс Держаудитслужби були обізнані про встановлені прокуратурою порушення та його правові наслідки, однак відповідних заходів реагування з метою усунення таких порушень вказаними органами не вжито та не повідомлено про намір їх вжиття в подальшому, що є достатнім підтвердженням підстав для представництва прокурором.

31.01.2025 Кіровоградська обласна прокуратура направила МОН та Східному офісу Держаудитслужби повідомлення №24-46вих-25 в порядку ч. 4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру".

Вказане свідчить про дотримання прокурором порядку, передбаченого ст. 23 Закону "Про прокуратуру", здійснюючи представництво інтересів держави з метою захисту її інтересів, правомірно звернувся до суду з позовом в її інтересах.

Вирішуючи спір по суті, господарський суд враховує таке.

Згідно з ч. 1 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Положеннями статті 204 ЦК України встановлена презумпція правомірності правочину, зокрема, він є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 16 ЦК України способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання правочину недійсним.

Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, передбачені статтею 203 ЦК України. За частиною 1 цієї статті зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Згідно з ч. ч. 1, 3 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

При цьому, відповідно до ч. 3 ст. 228 ЦК України у разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним. Якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави.

Отже, законодавча конструкція у сукупності частини 1 статті 203, частини 1 статті 215 та частини 3 статті 228 ЦК України визнає, що у випадку, коли вчинений правочин порушує інтереси держави і суспільства та їх моральні засади, він визнається недійсним, а також урегульовує правовий наслідок вчинення такого правочину.

Так, порушення інтересів держави і суспільства та їх моральних засад - це діяння (правочин), що суперечать конституційному ладу, публічному порядку, безпеці або загальноприйнятим моральним нормам, воно спрямоване на шкоду правам громадян, майну держави/територіальних громад.

Таким чином, правочин, який суперечить інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, а саме спрямований на порушення правового порядку, за наявності умислу (наміру) його сторін, які усвідомлювали або повинні були усвідомлювати протиправність такого правочину, та вчинений із метою, яка суперечить інтересам держави та суспільства, є недійсним.

У постанові від 19.12.2025 у справі №922/3456/23 Верховний Суд надав висновки щодо правової природи наслідків недійсності правочину, передбачених частиною 3 статті 228 ЦК України, та вказав, що такі наслідки спрямовані на реакцію з боку держави на правопорушення сторони/сторін правочину; ініціатором цих правових наслідків є держава, а не сторона правочину; ці правові наслідки встановлені в публічних інтересах, а не в приватноправових; наслідки полягають не у відновленні становища, що існувало до вчинення правочину, а на вилучення майна, фактично, є конфіскацією отриманого за недійсним правочином на користь держави (п. 66-73).

У зв`язку з чим, Верховний Суд вказав таке:

- вирішуючи питання щодо застосування частини 3 статті 228 ЦК України суд має враховувати, що санкції, передбачені частиною 3 статті 228 ЦК України, спрямовані не на відновлення правового стану, який існував до порушення, а на покарання осіб, які порушили законодавчу заборону вчиняти правочин, який не відповідає інтересам держави і суспільства,

- застосування наслідків, передбачених частиною 3 статті 228 ЦК України є втручанням держави у право власності приватних осіб, а тому підлягає застосуванню стаття 1 Першого протоколу до Конвенції, за якою кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном, ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права,

- конфіскація без вироку суду розглядається Європейським судом з прав людини як втручання у право власності, захищене статтею 1 Першого протоколу до Конвенції (п. 74-76).

У пункті 105 тієї ж постанови Верховний Суд вказав, що при визначенні підстав для застосування частини 3 статті 228 ЦК України:

- суд має враховувати критерії, визначені ЄСПЛ, щодо пропорційності покарання (конфіскації без вироку суду) та можливості обрання менш обтяжливого заходу для винної сторони правочину (двосторонньої реституції, стягнення збитків, штрафу тощо);

- ця стаття може застосовуватися у виключних випадках порушення інтересів держави та суспільства, які, зокрема, можуть мати місце при вчинені особою кримінального злочину (тобто, за наявності обвинувального вироку суду, що набрав законної сили), або дій, якими державі та суспільству завдані значні збитки, а винна особа відповідно незаконно, безпідставно збагатилася (на суму, співставну із вартістю того, що стягується на користь держави, для дотримання принципу пропорційності втручання); ця норма не може бути застосована у випадку порушення суб`єктом господарювання будь-яких норм чинного законодавства, яке регулює господарську діяльність, зокрема, законодавства про захист конкуренції.

Також Верховний Суд надав висновки щодо добросовісної сторони правочину, відповідно до яких:

- ЄСПЛ звертає увагу на важливість дотримання принципу пропорційності втручання і щодо добросовісного власника майна;

- за умови застосування відповідних приписів частини 3 статті 228 ЦК України, відбувається непропорційне втручання в право власності й добросовісного учасника, який втрачає очікуваний результат угоди, позбавлення майна чи прибутку може відчуватися як покарання, хоча умислу з її боку не було; конфіскація майна добросовісної сторони (того, що вона отримала від іншого учасника) означає, що держава вилучає майно у особи, яка не вчинила свідомого порушення, такий крок потребує дуже переконливого обґрунтування публічним інтересом (п. 106-113).

Тому, Верховний Суд дійшов висновку про необхідність дотримання принципу пропорційності як щодо винного учасника правочину, так і щодо того учасника, який діяв добросовісно, при можливому застосуванні наслідків недійсності правочину за частиною 3 статті 228 ЦК України.

Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об`єднаних територіальних громад визначено Законом України "Про публічні закупівлі" (далі - Закон) у відповідній редакції.

Відповідно до ч. 4 ст. 3 Закону відносини, пов`язані із сферою публічних закупівель, регулюється виключно цим Законом і не можуть регулюватися іншими законами, крім випадків, встановлених цим Законом.

Основні вимоги до договору про закупівлю та внесення змін до нього урегульовані статтею 41 Закону, частиною першою якої визначено, що договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Постановою Кабінету Міністрів України №1178 від 12.10.2022 затверджено Особливості здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування (далі - Особливості).

Пунктом 3 Особливостей визначено, що замовники, які зобов`язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону України "Про публічні закупівлі", проводять закупівлі з урахуванням цих Особливостей та з дотриманням принципів здійснення публічних закупівель, визначених Законом.

Статтею 17 Закону передбачено перелік підстав для відмови в участі у процедурі закупівлі. Зокрема, відповідно до пункту 11 частини першої зазначеної статті замовник приймає рішення про відмову учаснику в участі у процедурі закупівлі та зобов`язаний відхилити тендерну пропозицію учасника у разі, якщо учасник процедури закупівлі є особою, до якої застосовано санкцію у вигляді заборони на здійснення у неї публічних закупівель товарів, робіт і послуг згідно із Законом України "Про санкції".

Пунктом 1 частини першої статті 31 Закону визначено, що замовник відхиляє тендерну пропозицію учасника, зокрема, у разі наявності підстав, встановлених частиною першою статті 17 цього Закону.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про санкції" (у редакції, чинній на момент проведення закупівлі та укладення договору) санкції можуть застосовуватися з боку України по відношенню до іноземної держави, іноземної юридичної особи, юридичної особи, яка знаходиться під контролем іноземної юридичної особи чи фізичної особи-нерезидента, іноземців, осіб без громадянства, а також суб`єктів, які здійснюють терористичну діяльність.

Статтею 4 Закону України "Про санкції" визначено види санкцій, що можуть застосовуватись відповідно до цього Закону. Зокрема, пунктом 10 частини першої зазначеної статті передбачено такий вид санкції як заборона здійснення публічних та оборонних закупівель товарів, робіт і послуг.

Як вже зазначено, 24.06.2021 Указом Президента України №266/2021 введено в дію рішення РНБО від 18.06.2021 "Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій).

У Додатку №1 до вказаного рішення зазначені фізичні особи, до яких застосовуються обмежувальні заходи (санкції), а у додатку №2 - юридичні особи, до яких застосовані відповідні санкції.

Дійсно, в додаток 1 внесено ОСОБА_1 , громадянина України, який є кінцевим бенефіціарним власником ТОВ "ТВІЙ ГАЗЗБУТ" (код ЄДР 43965848) з відсотком частки статутного капіталу або права голосу 100 %.

Так, до ОСОБА_1 застосовано персональні спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (санкції), зокрема, блокування активів, обмеження торговельних операцій, запобігання виведенню капіталів за межі України, зупинення виконання економічних та фінансових зобов`язань та інші санкції, передбачені Законом України "Про санкції".

Отже, обмежувальні заходи (санкції) введені саме щодо фізичної особи ОСОБА_1 .

Разом з тим, серед санкцій, застосованих до ОСОБА_1 , відсутня санкція у вигляді заборони на здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг.

При цьому, суд враховує, що ТОВ "ТВІЙ ГАЗЗБУТ" відсутнє у переліку юридичних осіб, визначених у додатку 2 до рішення РНБО від 18.06.2021.

За нормами частин 1, 3 ст. 96 ЦК України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов`язаннями. Учасник (засновник) юридичної особи не відповідає за зобов`язаннями юридичної особи, а юридична особа не відповідає за зобов`язаннями її учасника (засновника), крім випадків, встановлених установчими документами та законом.

Аналогічні положення містяться у ст. 3 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", відповідно до якої товариство несе відповідальність за своїми зобов`язаннями всім належним йому майном. Товариство не відповідає за зобов`язаннями своїх учасників.

Верховний Суд зазначив, що Указ Президента України про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій) є актом індивідуальної дії, позаяк не містить загальнообов`язкових правил поведінки, а з урахуванням рішення РНБО, уведеним в дію таким Указом, передбачає індивідуалізовані приписи щодо застосування санкцій до конкретних юридичних і фізичних осіб, тобто він адресований цим особам і спрямований на припинення конкретних правовідносин. Такі висновки Верховного Суду, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 01.02.2024 у справі №990/270/23 та у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 13.11.2024 у cправі №922/1589/22.

Враховуючи те, що згідно з додатком 2 до рішення РНБО України від 18.06.2021 ТОВ "ТВІЙ ГАЗЗБУТ" не включене до переліку юридичних осіб, щодо яких застосовуються персональні спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (санкції), зважаючи на те, що Указ Президента України про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій) є актом індивідуальної дії, Верховний Суд зазначив про те, що застосування персонально санкції до фізичної особи не означає те, що такі санкції є такими, що застосовані до ТОВ "ТВІЙ ГАЗЗБУТ", кінцевим бенефіціарним власником якого є ОСОБА_1 .

Таким чином, санкції, застосовані персонально до фізичної особи, не можуть бути застосовані до юридичної особи, кінцевим бенефіціарним власником якої є така фізична особа, оскільки ТОВ "ТВІЙ ГАЗЗБУТ" є самостійною юридичною особою та не відповідає по зобов`язаннях свого учасника.

Такі висновки викладено у постанові Верховного Суду від 12.12.2024 у справі №922/3275/23.

Крім того, в розумінні п. 37 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про публічні закупівлі" учасником процедури закупівлі була саме юридична особа (ТОВ "ТВІЙ ГАЗЗБУТ"), а не фізична особа - ОСОБА_1 .

Обмежувальні заходи, які фактично стосуються ОСОБА_1 можуть розповсюджуватися лише на його права в управлінні товариством. Безпосередньо обмеження прав в управлінні бенефіціарним власником не є тотожним обмеженню прав самої юридичної особи.

Водночас, у протоколі розкриття тендерних пропозицій UA-2022-10-27-012560-a ТОВ "ТВІЙ ГАЗЗБУТ" визнано таким, що відповідає кваліфікаційним критеріям, встановленим у тендерній документації, зазначено про відсутність підстав для відмови, які установлені ст. 17 Закону України "Про публічні закупівлі".

З огляду на викладене, відсутні підстави вважати, що до ТОВ "ТВІЙ ГАЗЗБУТ" застосовано санкцію у вигляді заборони на здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг у розумінні Закону України "Про санкції" та Закону України "Про публічні закупівлі".

При цьому, суд враховує, що матеріалами справи підтверджено укладення між Училищем (споживач) та ТОВ "ТВІЙ ГАЗЗБУТ" (постачальник) договору про постачання (закупівлю) електричної енергії №60АВ200-101339-22 від 25.10.2022, за умовами якого з урахуванням внесених до нього змін додатковими угодами №1/60АВ200-101339-22 від 04.11.2022, №2/60АВ200-101339-22 від 28.12.2022, ТОВ "ТВІЙ ГАЗЗБУТ" поставило Училищу електричну енергію в обсязі 16 683 кВт/год на загальну суму 115 932,20 грн, що сплачена Училищем, чим сторони виконали взяті на себе зобов`язання.

Однією з підстав для визнання недійсним оспорюваного правочину прокурор просить застосувати положення ч. 3 ст. 228 ЦК України.

Правовий аналіз ч. 3 ст. 228 ЦК України свідчить, що ознаками недійсного правочину, що суперечить інтересам держави і суспільства, є спрямованість цього правочину на порушення правового господарського порядку та наявність умислу (наміру) його сторін, які усвідомлювали або повинні були усвідомлювати протиправність укладеного договору. Метою такого правочину є його кінцевий результат, якого бажають досягти сторони. Мета завідомо суперечить інтересам держави та суспільства.

Отже, для застосування приписів ч. 3 ст. 228 ЦК України прокурор у цій справі мав довести, що сам правочин (продаж - купівля електричної енергії Училищем) за своєю суттю є протиправним, спрямованим на порушення інтересів держави та суспільства.

Разом з тим, наведені обставини та докази вказують на відсутність в учасників договору умислу на ухилення від його виконання, а його фактичне виконання обома учасниками не вказує на недотримання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

При цьому, прокурор стверджує про порушення інтересів держави і суспільства укладенням спірного договору та додаткових угод до нього при наявності застосованих до кінцевого бенефіціарного власника ТОВ "ТВІЙ ГАЗЗБУТ" обмежувальних заходів (санкцій), з посиланням на положення п.п. 11 п. 47 Особливостей, які на думку прокурора, розповсюджуються на правовідносини щодо закупівлі Училищем у ТОВ "ТВІЙ ГАЗЗБУТ" електроенергії за Договором, у зв`язку з чим замовник повинен був прийняти рішення про відмову такому учаснику процедури закупівлі в участі у торгах та зобов`язаний був відхилити пропозицію вказаного учасника процедури закупівлі.

Як вказує прокурор, ТОВ "ТВІЙ ГАЗЗБУТ" в умовах воєнного стану, знаючи про види та дату застосованих до кінцевого бенефіціарного власника юридичної особи ( ОСОБА_1 ) обмежувальних заходів (санкцій), маючи намір на укладення з ним договору задля одержання прибутку, прийняло участь у процедурі закупівлі та з метою уникнення наслідків введених санкцій не повідомило Замовнику інформацію, що була суттєвою під час визначення переможця торгів, чим порушило загальні засади цивільного законодавства та санкційного регулювання, а також правові та економічні засади здійснення публічних закупівель.

Крім того, прокурор зауважує, що виконання зобов`язань за укладеними договорами з порушенням вимог Закону України "Про санкції", Особливостей неодмінно призводить до економічного збагачення "підсанкційної особи", як кінцевого одержувача визначених вигод, що стають результатом реалізації умов відповідних договорів, фінансування за якими здійснюється за бюджетні кошти.

За доводами прокурора, наведене свідчить про неможливість участі у закупівлі учасника у разі, коли його кінцевий бенефіціарний власник, є особою, до якої застосовано санкцію у вигляді заборони на здійснення у неї публічних закупівель товарів, робіт і послуг згідно із Законом України "Про санкції", та подальше укладання з ним відповідних договорів.

Разом з тим, станом на момент проведення державної закупівлі (10.2022), Особливості не містили підпункту 11 пункту 47, на який посилається прокурор, в такій редакції підпункт 11 пункту 47 викладено з внесенням до Особливостей змін відповідно до постанови КМУ №471 від 12.05.2023.

Норма про прийняття рішення замовником про відмову учаснику процедури закупівлі в участі в разі застосування до учасника процедури закупівлі або кінцевого бенефіціарного власника санкції у вигляді заборони на здійснення у неї публічних закупівель товарів, робіт і послуг згідно із Законом України "Про санкції" містилась в пп. 11 п. 44 Особливостей в редакції з 25.02.2023 у зв`язку з внесеними змінами відповідно до постанови №157 від 17.02.2023.

Тобто, до 25.02.2023 Особливості взагалі не передбачали такої норми.

Отже, прокурором в якості підстав для визнання недійсним Договору, укладеного в жовтні 2022 року застосовано норму права, яка була прийнята в лютому 2023 року - застосовано зворотню дію в часі нормативно-правового акта, при цьому, відповідно до ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Крім того, матеріали справи не містять належних та допустимих доказів на підтвердження наявності умислу сторін правочину на укладення договору з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави та суспільства, що є обов`язковою умовою для застосування наслідків, передбачених ч. 3 ст. 228 ЦК України.

При цьому, суд враховує, що спірний договір фактично виконаний сторонами, електрична енергія поставлена та спожита відповідачем 2, а застосування наслідків недійсності правочину у вигляді стягнення коштів у дохід держави призведе до непропорційного втручання у майнові права сторін та не відповідатиме принципу справедливого балансу між публічними та приватними інтересами.

Відтак, доводи прокурора, що на момент проведення закупівлі ТОВ "ТВІЙ ГАЗЗБУТ" порушило загальні засади цивільного законодавства та санкційного регулювання, а також правові та економічні засади здійснення публічних закупівель, є безпідставними.

Прокурор не надав доказів та не довів виключності даного випадку для застосування ч. 3 ст. 228 ЦК України за відсутності обвинувального вироку суду, що набрав законної сили, відносно посадових осіб, які уклали правочин і які б стосувалися обставин його укладення та виконання, а дій, якими державі та суспільству завдані значні збитки, а винна особа відповідно незаконно, безпідставно збагатилася.

У зв`язку з наведеним, суд вважає, що застосування ч. 3 ст. 228 ЦК України до спірних відносин може призвести до порушення визначеного у рішеннях ЄСПЛ принципу пропорційності втручання держави в мирне володіння майном (ст. 1 Протоколу першого до Конвенції) як щодо відповідача 1, так і щодо добросовісної сторони правочину (відповідача 2).

За таких обставин, у суду відсутні підстави для визнання спірного договору недійсним відповідно до статей 203, 215, 228 ЦК України та стягнення коштів.

З огляду на викладене, позовні вимоги є необґрунтованими та не підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 129 ГПК України судовий збір покладається на прокурора.

Керуючись ст. 74, 76-77, 129-130, 233, 236-241, 326-327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення в порядку передбаченому Господарським процесуальним кодексом України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Копії рішення надіслати учасникам справи до електронних кабінетів.

Повне рішення складено 14.07.2026.

Суддя В.Г. Кабакова