Рішення № 138184040, 29.06.2026, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

29.06.2026Справа № 910/10453/25 (910/7260/25)

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРСПЕЦБЕТОН»

(ідентифікаційний код: 38402724)

до Товариства з обмеженою відповідальністю «КОМБІНАТ БУДІНДУСТРІЇ»

(ідентифікаційний код: 40579625)

про стягнення коштів

в межах справи № 910/10453/25

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «БРАЙТ ФІНАНС»

(ідентифікаційний код: 42871183)

до Товариства з обмеженою відповідальністю «КОМБІНАТ БУДІНДУСТРІЇ»

(ідентифікаційний код: 40579625)

про банкрутство

Суддя Омельченко Л.В.

За участю секретаря Демидової А.А.

Особи, які беруть участь у справі:

позивач не з`явився;

відповідач не з`явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У провадженні Господарського суду міста Києва перебуває справа № 910/10453/25 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «БРАЙТ ФІНАНС» (ідентифікаційний код: 42871183) про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «КОМБІНАТ БУДІНДУСТРІЇ» (ідентифікаційний код: 40579625).

Товариство з обмеженою відповідальністю «УКРСПЕЦБЕТОН» (ідентифікаційний код: 38402724) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «КОМБІНАТ БУДІНДУСТРІЇ» (ідентифікаційний код: 40579625) про стягнення коштів.

Ухвалою від 13.06.2025 (суддя Головіна К.І.) прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; постановлено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження.

06.08.2025 від «УКРСПЕЦБЕТОН» (ідентифікаційний код: 38402724) надійшла заява про забезпечення позову.

Ухвалою від 13.06.2025 (суддя Головіна К.І.) задоволено заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРСПЕЦБЕТОН» про забезпечення позову; накладено арешт на кошти, що належать Товариству з обмеженою відповідальністю «КОМБІНАТ БУДІНДУСТРІЇ» (01013, м. Київ, вул. Будіндустрії, буд. 7, літ."П", ідентифікаційний код 40579625) і знаходяться на всіх його рахунках в усіх банківських або інших фінансово-кредитних установах в межах суми 1 908 785,52 грн.

Ухвалою суду від 20.10.2025 (суддя Головіна К.І.) матеріали справи № 910/7260/25 за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю «УКРСПЕЦБЕТОН» (ідентифікаційний код: 38402724) до Товариства з обмеженою відповідальністю «КОМБІНАТ БУДІНДУСТРІЇ» (ідентифікаційний код: 40579625) про стягнення коштів у розмірі 1 908 785,52 грн постановлено передати за виключною підсудністю до Господарського суду міста Києва для розгляду в межах справи № 910/10453/25 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «КОМБІНАТ БУДІНДУСТРІЇ».

У результаті автоматизованого розподілу судової справи від 10.11.2025 справу № 910/10453/25 (910/7260/25) було передано судді Омельченку Л.В. для розгляду в межах справи про банкрутство № 910/10453/25.

Ухвалою суду від 20.11.2025 прийнято до розгляду справу № 910/10453/25 (910/7260/25) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРСПЕЦБЕТОН» (ідентифікаційний код: 38402724) до Товариства з обмеженою відповідальністю «КОМБІНАТ БУДІНДУСТРІЇ» (ідентифікаційний код: 40579625) про стягнення коштів у межах справи № 910/10453/25 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «КОМБІНАТ БУДІНДУСТРІЇ» (ідентифікаційний код: 40579625); постановлено справу розглядати за правилами загального позовного провадження; підготовче судове засідання призначити на 26.01.2026 об 11:15 год. у приміщенні Господарського суду м. Києва за адресою: м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 44-В, зал судових засідань № 21; копію ухвали направлено учасникам справи.

26.01.2026 від ТОВ «УКРСПЕЦБЕТОН» надійшло клопотання про закриття підготовчого провадження та проведення засідання за відсутності його представника.

У судове засідання 26.01.2026 представники учасників справи не прибули. Відповідач -ТОВ «КОМБІНАТ БУДІНДУСТРІЇ» про причини неявки не повідомив. Від позивача надійшло клопотання, у якому він підтверджує, що ним подано всі наявні докази, заявлено всі клопотання та повідомлено про всі обставини справи та вважає, що наявні підстави для закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті. При цьому, позивач просить провести судове засідання 26.01.2026 без його присутності.

Ухвалою суду від 26.01.2026 закрито підготовче судове засідання; призначено розгляд справи по суті на 09.03.26 о 12:00 год.; здійснено виклик у судове засідання учасників справи.

У судове засідання 09.03.2026 учасники справи не з`явились, про час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином, з будь-якими клопотаннями до суду не звертались.

Ухвалою суду від 09.03.2026 відкладено розгляд справи по суті на 27.04.26 о 13:00 год. у приміщенні Господарського суду м. Києва за адресою: м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 44-В, зал судових засідань № 21; здійснено виклик у судове засідання учасників справи; копію ухвали направлено учасникам справи.

У судове засідання 27.04.2026 учасники справи не з`явились, про час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином, з будь-якими клопотаннями до суду не звертались.

Ухвалою суду від 27.04.2026 відкладено розгляд справи по суті на 29.06.26 о 12:30 год.; здійснено виклик у судове засідання учасників справи.

29.06.2026 від представника ТОВ «УКРСПЕЦБЕТОН» Лесика Б.Б. надійшло клопотання про розгляд справи без участі, позовні вимоги підтримав.

У судове засідання 29.06.2026 учасники справи не з`явились, про час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином.

Дослідивши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору, суд -

ВСТАНОВИВ:

01.02.2023 між ТОВ «УКРСПЕЦБЕТОН» (надалі Позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «КОМБІНАТ БУДІНДУСТРІЇ» (надалі Відповідач) було укладено Договір поставки № 01022023/139-Т (надалі - Договір), за яким Відповідач (Постачальник) зобов`язався поставляти Позивачеві (Покупцю) бетонні та залізобетонні вироби, товарний бетон, бетонні суміші готові, будівельні розчини, та інше (Товар), а Позивач зобов`язався приймати та оплачувати такий Товар.

Згідно до п. 1.4. Договору, асортимент та кількість кожної партії Товару, що поставляється, визначається згідно Замовлень та вказуються в Специфікаціях та/або товарно-транспортних та видаткових накладних, за якими був поставлений Товар. Також в даному пункті Договору зазначено, що після прийняття Товару по видатковій накладній, виданій Постачальником, така видаткова накладна після її підписання Сторонами має силу специфікації в розумінні ст. 266 Господарського кодексу України.

Відповідно до п. 3.1. Договору ціни на Товар зазначається в Прайсі, який знаходиться за посиланням, наведеним в даному пункті Договору та є Додатком 1 до Договору, ціни на Товар згідно Прайсу змінюються у затвердженому порядку, остаточна вартість Товару та актуальна ціна на день заключення Договору можуть відрізнятись від ціни Прайсу, у такому випадку слід керуватись ціною що вказується в Специфікаціях (рахунках-фактури) та/або видаткових накладних.

Відповідно до п. 4.1. Договору, за Замовленням Покупця на поставку, Постачальник формує рахунок-фактуру на 100% передплату для кожної партії Товару.

З боку Відповідача згідно замовлень Покупця були сформовані рахунки на оплату:

- № 119 від 26.02.2025, загальна вартість з ПДВ 62 135,52 грн, в тому числі ПДВ 10 355,52 грн (перелік товару: лоток Л 4-8/2, кількість 20 шт.);

- № 120 від 26.02.2025, загальна вартість з ПДВ 1 846 650,00 грн, в тому числі ПДВ 307 775,00 грн (перелік товару: плита П 5-8, кількість 880 шт. сума без ПДВ 1 364 000,00 грн, плита П 6д-15 кількість 45 шт., сума без ПДВ 29 925,00 грн, плита П 9д-15 кількість 39 шт., сума без ПДВ 40 950,00 грн, плита П 8-8, кількість 40 шт., сума без ПДВ 104 000,00 грн).

На підставі виставлених Відповідачем рахунків № 119 від 26.02.2024 та № 120 від 26.02.2024 Позивач здійснив 100% оплату за Товар, що підтверджується наступними платіжними інструкціями:

- платіжна інструкція № 1517 від 27.02.2025 оплата по рахунку № 120 від 26.02.2025, за плити П 5-8, у кількості 250 шт., у розмірі 465 000,00 грн;

- платіжна інструкція № 1518 від 27.02.2025 оплата по рахунку № 120 від 26.02.2025, за плити П 5-8, у кількості 300 шт., у розмірі 558 000,00 грн;

- платіжна інструкція № 1520 від 27.02.2025 оплата по рахунку № 119 від 26.02.2025, за товар, у розмірі 62 135,52 грн.

- платіжна інструкція № 1521 від 27.02.2025 оплата по рахунку № 120 від 26.02.2025, за плити, у розмірі 760 000,00 грн;

- платіжна інструкція № 1667 від 26.05.2025 оплата по рахунку № 120 від 26.02.2025, за плити, у розмірі 63 650,00 грн.

Отже, позивач стверджує, що ним було в повному обсязі сплачено по рахунку № 119 від 26.02.2025 на загальну суму у розмірі 62 135,52 грн та сплачено по рахунку № 120 від 26.02.2025 на загальну суму у розмірі 1 846 650,00 грн. Загальна сума здійснених перерахувань Позивачем Відповідачу, згідно вищезазначених рахунків, становить 1 908 785,52 грн.

Відповідно до п. 4.1. Договору Відповідач зобов`язаний поставити Товар окремими партіями згідно Замовлень Позивача у межах суми передоплати. У зв`язку з відсутністю поставки замовленого та сплаченого Товару з боку Позивача була направлена вимога № 05/05-1 від 05.05.2025, зміст якої містив також і замовлення на поставку Товару, у вимозі наводилось щодо сплати Позивачем зазначених вище рахунків, наводився перелік Товару, та було зазначено щодо письмового повідомлення представника Покупця в строк до 15.05.2025 про готовність до відвантаження (передання) Товару, а у разі не можливості здійснити поставку Товару, наводилось, щодо необхідності в даному випадку здійснити повернення сплачених Позивачем коштів за Товар, на момент відправлення даної вимоги, сума сплачених коштів за Товар становила 1 855 457,56 грн. До даної вимоги Позивач додав підтвердження здійснення оплати за Товар, відповідні платіжні доручення (№ 1517 від 27.02.2025, № 1518 від 27.02.2025, № 1520 від 27.02.2025, № 1521 від 27.02.2025).

Згідно до надісланої вимоги Позивач отримав від Відповідача лист Відповідь на вимогу № 16 від 19.05.2025 щодо неможливості виконання в строк, передбачений умовами Договору, з боку Відповідача взятих на себе зобов`язань через форс-мажорні обставини, які виникли, як наведено в даному листі Відповідачем, через військову агресію рф проти України, масові ракетні обстріли об`єктів критичної інфраструктури України, в тому числі в м. Києві, де знаходиться виробництво, що призвело до системних аварій української енергосистеми та до масових екстрених відключень електроенергії, введення планових та аварійних відключень.

Так, у зв`язку із тим, що на день звернення до суду з позовом Товар по вищенаведеним сплаченим рахункам № 119 від 26.02.2025 та № 120 від 26.02.2025 в рамках умов Договору з боку відповідача не поставлений, позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 1 908 785,52 грн.

На підтвердження вказаних обставин позивачем надано:

- копію Договору поставки № 01012023/139-Т;

- копії платіжних інструкцій;

- копію претензії від 26.05.2025;

- копію претензії;

- копію відповіді на вимогу;

- копії податкових накладних.

Відповідач проти позову заперечує, зазначаючи, що позивачем для повернення суми оплаченого, проте неотриманого товару (попередньої оплати) обрано невірний спосіб захисту - стягнення заборгованості. Втім, доказів виконання зобов`язань за договором поставки суду не надав.

Так, згідно зі статтею 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до статей 11, 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором поставки, а відповідно до статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно частини 2 статті 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Так, відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до статей 76-79 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За приписами ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Аналізуючи наявні у матеріали справи докази, судом встановлено, що позивачем на підставі виставлених відповідачем рахунків на оплату було сплачено на користь ТОВ «Комбінат Будіндустрії» грошові кошти у загальному розмірі 1 908 785,52 грн, що підтверджується відповідними платіжними інструкціями.

Відтак, за умовами Договору відповідач мав здійснити (забезпечити) поставку погодженого товару на загальну суму 1 908 785,52 грн, втім поставка оплаченого товару відповідачем не здійснена.

Згідно статтею 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 662 Цивільного кодексу України встановлений обов`язок продавця передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

При цьому, в силу положень статті 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Отже, у продавця (постачальника) зобов`язання з повернення покупцю суми попередньої оплати відповідно до частини другої статті 693 ЦК України, частини першої статті 530 ЦК України виникає з наступного дня після спливу строку поставки і саме з цього моменту продавець (постачальник) усвідомлює протиправний характер неповернення грошових коштів.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 у справі № 918/631/19 та у постанові Верховного Суду від 13.02.2024 у справі № 922/1075/23.

У межах вироблених Європейським судом з прав людини підходів до тлумачення поняття «майно», а саме в контексті статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, це поняття охоплює як «наявне майно», так і активи, включаючи право вимоги, з посиланням на які заявник може стверджувати, що він має принаймні законні очікування щодо ефективного здійснення свого "права власності".

Статтю 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод можна застосовувати для захисту "правомірних (законних) очікувань" щодо певного стану речей (у майбутньому), оскільки їх можна вважати складовою частиною власності.

Отже, відсутність дій відповідача щодо поставки товару надає позивачу право на «законне очікування», що йому будуть повернуті кошти попередньої оплати. Неповернення відповідачем цих коштів прирівнюється до порушення права на мирне володіння майном (рішення Європейського суду з прав людини у справах "Брумареску проти Румунії" (пункт 74), "Пономарьов проти України" (пункт 43), "Агрокомплекс проти України" (пункт 166).

Поряд з цим, Верховний Суд України зробив висновок по застосуванню частини 2 статті 693 Цивільного кодексу України, згідно якого покупець має право вимагати повернення суми попередньої оплати без попередньої відмови від договору купівлі-продажу.

Судом також встановлено, що позивач звертався до відповідача з претензією, у яких просив поставити товар на оплачену суму у строк до 02.06.2025, або повернути грошові кошти у розмірі 206 417,66 грн.

Вказана претензія була отримана відповідачем, втім залишена без задоволення. Доказів повернення грошових коштів (передоплати) позивачу в сумі 1 908 785,52 грн, як і належних та допустимих доказів здійснення поставки товару на зазначену суму, суду не надано.

За таких обставин, враховуючи, що відповідач, отримавши як попередню оплату, грошові кошти у розмірі 1 908 785,52 грн, не надав доказів виконання свого зобов`язання щодо поставки продукції на вказану суму у повному розмірі, як і не надав доказів повернення коштів на суму непоставленого товару, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог ТОВ «УКРСПЕЦБЕТОН».

Щодо посилання відповідача про обраний позивачем спосіб неналежного захисту суд зазначає таке.

Стаття 6 Конвенції передбачає, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Відповідно до статті 13 Конвенції кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Надаючи правову оцінку належності обраного особою способу захисту, належить зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції, яка вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності «небезпідставної заяви» за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування.

Необхідно враховувати, що Конвенція призначена для гарантування не теоретичних або примарних прав, а прав практичних та ефективних (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини від 13.05.1980 у справі "Артіко проти Італії", пункт 32 рішення від 30.05.2013 у справі "Наталія Михайленко проти України"), тобто, у кінцевому результаті, ефективний засіб повинен забезпечити поновлення порушеного права.

Абзацом 10 пункту 9 рішення Конституційного Суду України від 30.01.2003 №3-рп/2003 передбачено, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.

Відповідно до статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Як визначено статтею 15 Цивільного кодексу України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Статтею 16 Цивільного кодексу України встановлено, що способами захисту цивільних прав та інтересів може бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов`язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, їхніх посадових і службових осіб.

Реалізуючи передбачене статтею 55 Конституції України право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб`єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту.

У свою чергу, суд, вирішуючи спір, повинен надати об`єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.

Як встановлено судом у цій справі, позивачем у межах договору поставки була здійсненна попередня оплати вартості товару, однак, відповідач в порушення умов договору поставки товару не здійснив.

Відповідно до частини 2 статті 693 Цивільного кодексу України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Відтак, враховуючи встановлені обставини справи, звернення позивача до суду з даним позову про стягнення з відповідача грошових коштів в сумі 1 908 785,52 грн, як суми попередньої оплати по договору поставки, є належним способом захисту порушених прав позивача.

Отже, оцінивши докази, наявні у матеріалах справи, за своїм внутрішнім переконанням, об`єктивно встановивши обставини справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРСПЕЦБЕТОН» до Товариства з обмеженою відповідальністю «КОМБІНАТ БУДІНДУСТРІЇ» про стягнення коштів у розмірі 1 908 785,52 грн за Договором поставки від 01.02.2023.

Враховуючи приписи статті 129 Господарського процесуального кодексу України, стягненню з відповідача на користь позивача також підлягають витрати зі сплати судового збору в сумі 22 906,00 грн.

Керуючись Кодексом України з процедур банкрутства та ст. ст. 232, 233, 236, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРСПЕЦБЕТОН» до Товариства з обмеженою відповідальністю «КОМБІНАТ БУДІНДУСТРІЇ» про стягнення коштів задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «КОМБІНАТ БУДІНДУСТРІЇ» (ідентифікаційний код: 40579625, адреса: 01013, м. Київ, вул. Будіндустрії, буд. 7, літ. «П») на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРСПЕЦБЕТОН» (ідентифікаційний код: 38402724, адреса: 02660, м. Київ, вул. Червоноткацька, 69) заборгованість у розмірі 1 908 785,52 грн.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «КОМБІНАТ БУДІНДУСТРІЇ» (ідентифікаційний код: 40579625, адреса: 01013, м. Київ, вул. Будіндустрії, буд. 7, літ. «П») на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРСПЕЦБЕТОН» (ідентифікаційний код: 38402724, адреса: 02660, м. Київ, вул. Червоноткацька, 69) судовий збір в сумі 22 906,00 грн.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається учасниками справи протягом двадцяти днів з дня його проголошення до або через відповідні суди. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту судового рішення.

Повне рішення складено 14.07.2026.

Суддя Л.В. Омельченко