Ухвала суду № 138183223, 13.07.2026, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

13.07.2026м. ДніпроСправа № 904/4063/26

Суддя Господарського суду Дніпропетровської Іванова Т.В., розглянувши матеріали

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроресурс-А" (25014, Кіровоградська область, місто Кропивницький, вулиця Перша Виставкова, будинок 29М; ідентифікаційний код 39374096)

до відповідача Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Лан-Снаб" (52342, Дніпропетровська область, Кам`янський район, село Маломихайлівка, вулиця Незалежності, будинок 1а; ідентифікаційний код 44148070)

про стягнення 6 535 902,66 грн

ВСТАНОВИВ:

06.07.2026 до господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроресурс-А" (далі - позивач) надійшла позовна заява до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Лан-Снаб" про стягнення 6 535 902,66 грн, у якій представник позивач просить суд:

- стягнути з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Лан-Снаб" (ідентифікаційний код 44148070) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроресурс-А" (ідентифікаційний код 39374096, IBAN НОМЕР_1 в АТ "РАЙФФАЙЗЕН БАНК", м. Київ, МФО 300335) 6 535 902,66 грн, з яких 4 141 322,07 грн - основний борг за отриманий та не оплачений товар (з урахуванням курсової різниці) за договором поставки №2989/25/К/ДНГС від 24.03.2025, 743 493,19 грн - пеня, 768 959,96 грн - штраф, 882 127,44 грн - тридцять шість відсотків річних, шляхом перерахування коштів на банківські реквізити Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроресурс-А", зазначені в матеріалах справи;

- судові витрати покласти на відповідача;

- видати наказ.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.07.2026 справу №904/4063/26 передано на розгляд судді Івановій Т.В.

Щодо матеріалів позовної заяви з доданими до неї документами, господарський суд дійшов до висновку, що позовна заява підлягає залишенню без руху з наступних підстав.

Пунктом 2 частини 1 статті 164 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Порядок та розмір справляння судового збору встановлений Законом України "Про судовий збір". Частиною 2 статті 9 Закону України "Про судовий збір" визначено, що суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.

Судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі (стаття 4 Закону України "Про судовий збір").

Відповідно до статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2026 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб станом 01.01.2026 встановлено у розмірі 3 328,00 грн.

Згідно пункту 1 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Позивачем при поданні даної позовної заяви було заявлено майнову вимогу про стягнення заборгованості у загальному розмірі 6 535 902,66 грн.

Як убачається, позовна заява сформована представником позивача в системі "Електронний суд".

Частиною 3 статті 4 Закону України "Про судовий збір" визначено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Отже, судовий збір за подання цієї позовної заяви складає 78 430,83 грн (6 535 902,66 х 1,5% х 0,8).

У якості доказів сплати судового збору за подання позовної заяви позивачем подано копію платіжної інструкції №10561 від 01.07.2026 на суму 98 038,54 грн.

При цьому, з довідки Відділу документального забезпечення Господарського суду Дніпропетровської області №145/26 від 06.07.2026 вбачається, що платіжна інструкція №10561 від 01.07.2026 була використаний в іншій справі - №904/3994/26, заява надійшла 02.07.2026 за вх. № 4-3022/26.

З відомостей Програмного комплексу "Діловодство спеціалізованого суду" (ДСС) убачається, що ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 03.07.2026 у справі №904/3994/26 заяву позовну заяву, заяву про забезпечення позову та додані до них документи повернуто Товариству з обмеженою відповідальністю "Агроресурс-А".

Водночас, відповідно до пункту 2 частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі повернення заяви або скарги.

Незвернення позивача станом на даний момент до суду із клопотанням про повернення судового збору у справі №904/3994/26 не є гарантією неподання ним такого клопотання у майбутньому.

У разі прийняття господарським судом платіжного документу №10561 від 01.07.2026 на суму 98 038,54 грн, як належного доказу оплати судового збору за подання позову у справі №904/4063/26, позивач після ухвалення судом рішення у цій справі не буде позбавлений можливості подання клопотання про повернення судового збору, сплаченого за подання позовної заяви у справі №904/3994/26.

У постанові від 13 лютого 2019 року у справі №1540/3297/18 Верховний Суд звернув увагу, що певний час редакція частини четвертої статті 6 Закону України "Про судовий збір" передбачала таке право, що якщо сума судового збору підлягала поверненню у зв`язку із залишенням позову без розгляду, але не була повернута, до повторно поданого позову додається первісний документ про сплату судового збору (друге речення цієї норми закону). Проте Законом України від 22 травня 2015 року № 484-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору" це речення було виключено з цієї норми (підпункт 4 пункт 4 цього Закону) і станом на час розгляду заяви стаття 6 Закону України "Про судовий збір" передбачала, що за повторно подані позови, що раніше були залишені без розгляду, судовий збір сплачується на загальних підставах.

Тому, заявник/позивач, коли подає повторно заяву, має сплати судовий збір за її розгляд і не вправі використовувати первісний документ про сплату цього платежу, доданий до первинної заяви, яку суд залишив без розгляду. Запроваджене законодавче нововведення не обмежує і не порушує прав заявника/позивача в частині обов`язку нести додаткові майнові витрати у зв`язку зі зверненням до суду, оскільки за законом такий заявник / позивач має право на повернення суми судового збору, сплаченого за подання первісної заяви, яка була залишена без розгляду.

Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 12.10.2023 у справі №160/554/23.

За таких обставин, прийняття судом платіжного документу №10561 від 01.07.2026 на суму 98 038,54 грн, як належного доказу оплати судового збору за подання позову у справі № 904/4063/26, з високою імовірністю буде мати наслідком фактичне безпідставне повернення позивачу з Державного бюджету України грошових коштів у розмірі 98 038,54 грн за подання позовної заяви.

Водночас, за відсутності дієвого державного механізму, що гарантуватиме фактичну наявність у Державному бюджеті України грошових коштів у розмірі 98 038,54 грн за подання цього позову, судове рішення не може ґрунтуватись на імовірності добросовісної поведінки позивача.

За таких обставин, платіжний документ №10561 від 01.07.2026 на суму 98 038,54 грн не може бути прийнятим судом в якості належного доказу оплати судового збору за подання позову у даній справі.

Таким чином, з урахуванням змісту та розміру заявлених позовних вимог розмір судового збору, що підлягає сплаті, складає 78 430,83 грн.

Отже, до позовної заяви не додано належних доказів сплати судового збору за подання позовної заяви у встановлених порядку та розмірі.

Відповідно до частини 1 статті 174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

За наведених обставин, оскільки подана позовна заява не відповідає вимогам частини 7 статті 164 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, в порядку передбаченому частиною 1 статті 174 Господарського процесуального кодексу України, вважає за необхідне залишити її без руху та надати позивачу строк для усунення вищевказаних недоліків.

Суд звертає увагу позивача, що відповідно до частини 4 статті 174 Господарського процесуального кодексу України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

При цьому господарський суд звертає увагу й на те, що залишення позовної заяви без руху не є перешкодою в доступі до правосуддя.

Конституцією України визначено основні засади судочинства і до них, зокрема, належать законність, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, забезпечення доведеності вини та змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості (стаття 129 Конституції України).

Статтею 9 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" встановлено, що правосуддя в Україні здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних та інших ознак, - а отже прийняття до розгляду заяви, поданої без дотримання статей 162, 164, 172 Господарського процесуального кодексу України може бути витлумачено як надання переваги заявникові, що є неприпустимим.

Частинами 1, 2 статті 4 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Креуз проти Польщі" від 19.06.2001 зазначено, що право на суд може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави. Гарантуючи сторонам право доступу до суду для визначення їхніх "цивільних прав та обов`язків", пункт 1 статті 6 Конвенції залишає державі вільний вибір засобів, що використовуватимуться для досягнення цієї мети, але в той час, коли договірні держави мають можливість відхилення від дотримання вимог Конвенції щодо цього, остаточне рішення з дотримання вимог Конвенції залишається за судом.

Враховуючи наведені норми права, які передбачають порядок звернення до господарського суду та імперативні вимоги, які ставляться до учасників справи з метою дотримання порядку такого звернення, а також практику Європейського суду з прав людини щодо тлумачення і застосування положень пункту 1 статті 6 Конвенції, суд зазначає, що передбачений положеннями Господарського процесуального кодексу України процесуальний механізм залишення позовної заяви без руху та повернення позовної заяви у разі неусунення встановлених недоліків позовної заяви, не призводить до порушення права на справедливий судовий розгляд та доступ до правосуддя.

На підставі викладеного та керуючись статтями 162, 164, 172, 174, 232, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроресурс-А" (25014, Кіровоградська область, місто Кропивницький, вулиця Перша Виставкова, будинок 29М; ідентифікаційний код 39374096) до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Лан-Снаб" (52342, Дніпропетровська область, Кам`янський район, село Маломихайлівка, вулиця Незалежності, будинок 1а; ідентифікаційний код 44148070) про стягнення 6 535 902,66 грн - залишити без руху.

Встановити Товариству з обмеженою відповідальністю "Агроресурс-А" строк для усунення недоліків - 5 (п`ять) днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху, а саме:

- надати до суду докази сплати судового збору у розмірі 78 430,83 грн у встановленому законом порядку або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Роз`яснити позивачу, що відповідно до частини 4 статті 174 Господарського процесуального кодексу України, у разі неусунення недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, заява буде вважається неподаною і буде повернута заявнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання 13.07.2026 та не підлягає оскарженню.

Суддя Т.В. Іванова