Рішення № 138182025, 13.07.2026, Глибоцький районний суд Чернівецької області

Справа № 619/3562/24

Провадження № 2/715/715/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 липня 2026 року селище Глибока

Глибоцький районний суд Чернівецької області в складі:

головуючого судді Маковійчук Ю.В.

секретар судового засідання Затолошна Р.В.

учасники процесу:

представник відповідача Лисенко А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Акціонерного товариства «Сенс Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

В С Т А Н О В И В :

АТ «Сенс Банк» звернулося до суду з даним позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, посилаючись на те, що 28.09.2022 року між АТ «Альфа Банк» та ОСОБА_1 було укладено Договір про надання споживчого кредиту № 500720609, за умовами якого відповідачці надано у кредит грошові кошти в розмірі 204734,47 грн.

Посилається на те, що ОСОБА_1 не належним чином виконала свої кредитні зобов`язання, а тому в останньої утворилася заборгованість у розмірі 239 279,48 грн., з яких: 203216,11 грн. - тіло кредиту, 36063,37 грн. прострочені платежі про процентах.

Просить суд стягнути з відповідача на його користь заборгованість за Договором про надання кредиту 500720609 від 28.09.2022 року в загальному розмірі 239 279,48 грн., а також судові витрати по справі в сумі 2 871,35 грн.

Представник відповідача Лисенко А.О. подав до суду відзив на позов, просив відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на його необґрунтованість та безпідставність. Зокрема, вказував на те, що надані позивачем документи не підтверджують виникнення договірних зобов`язань між позивачем та відповідачем за кредитним договором, оскільки позивач не надав оригінал або копію кредитного договору, що свідчить про відсутність між сторонами кредитних правовідносин та погодження сплати процентів. Звертав у вагу на те, що наданий до суду паспорт споживчого кредиту не є кредитним договором в розумінні Закону України Про споживче кредитування та не може підтверджувати укладання кредитного договору та нарахування відсотків, а виписка, надана позивачем не відповідає нормам закону, а тому є неналежним доказом наявної заборгованості. Також посилався на те, що позивачем не надано належних та допустимих доказів отримання грошових коштів його довірителькою.

В судове засідання представник позивача АТ «Сенс Банк» не з`явився, в матеріалах справи наявна заява про підтримання позовних вимог та розгляд справи у його відсутність.

Крім того, в матеріалах справи також є заява про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції, разом з тим, у призначений час судового засідання, останній був відсутній у мережі, що підтверджується протоколом судового засідання в режимі відеоконференції № 6747539 від 08.07.2026 року.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася.

Представник відповідача Лисенко А.О. в судовому засіданні просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на обставини, що викладені у відзиві на позов.

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що позов не підлягає задоволеною з наступних підстав.

Так, відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

За частиною 1статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до частини 1 статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно з частиною 1 статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

На підставі ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість: 1) керує ходом судового процесу; 2) сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами; 3) роз`яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов`язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; 4) сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом; 5) запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов`язків.

В силу ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Згідно ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно із частиною першою статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина друга статті 639 ЦК України). Абзац другий частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним в письмовій формі.

Відповідно до висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року № 127/33824/19, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України). Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Судом в становлено, що 12.08.2022 року загальними зборами акціонерів АТ «Альфа - Банк» затверджено рішення про зміну найменування АТ «Альфа - Банк» на АТ «Сенс Банк». Запис про зміну найменування позивача внесено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань 30.11.2022 року.

Крім того, встановлено, що позивач звернувся до суду та просить стягнути з відповідачки заборгованість за кредитним договором № 500720609 від 28.09.2022 року.

На підтвердження позовних вимог позивач подав оферту на укладання угоди про надання споживчого кредиту № 500720609, за якою відповідачка ОСОБА_1 28.09.2022 року звернулась до АТ «Альфа - Банк» з пропозицією укласти угоду про надання споживчого кредиту з такими умовами: тип кредиту - «кредит готівкою»; сума кредиту: 204734,47 грн; процентна ставка, % річних: 24,00 %, тип ставки - фіксована, процентна ставка не може бути змінена Банком в односторонньому порядку і може бути змінена лише шляхом укладення додаткового договору до Угоди; проценти нараховуються на суму кредиту, що не повернуто і сплачуються позичальником у порядку та на умовах визначених угодою; строк кредитування - 96 міс.

Дата повернення кредиту 28.09.2030 року. Для повернення заборгованості за Угодою запропоновано використовувати рахунок № НОМЕР_1 , відкритий у банку.

Згідно пункту 3 Оферти, кредит надається позичальнику для повернення заборгованості за кредитним договором 501436961 від 22.02.2022 року у розмірі 204734,47 грн (спосіб видачі - переказ коштів на рахунок № НОМЕР_2 ), відкритий в АТ «Альфа Банк.

Кінцевими положеннями Оферти застережено, що акцепт на укладення угоди про надання споживчого кредиту № 500720609 направляється на електронну адресу відповідачки. Підписанням електронним підписом цієї оферти остання засвідчує про отримання всієї інформації про умови кредитування.

Крім того, позивачем на підтвердження своїх позовних вимог надано клопотання від імені ОСОБА_1 від 28.09.2022 року до голови правління АТ «Альфа - Банк», відповідно до якого остання просить розглянути можливість оформлення нового кредиту в сумі 204734,47 грн. для погашення заборгованості за акцептами/офертами № 501436961 від 22.02.2022 року та паспорт споживчого кредиту від 28.09.2022 року з умовами, які відповідають умовам Оферти.

Згідно з Акцептом пропозиції на укладення угоди про надання споживчого кредиту № 500720609, АТ «Альфа - Банк» повністю прийняв умови, запропоновані позичальником, та угода направлена позичальнику у спосіб, обраний в Оферті на укладення цієї угоди.

Невід`ємним додатком до Договору є Графік платежів та розрахунок сукупної вартості споживчого кредиту та реальної вартості процентної ставки з урахуванням вартості всіх супровідних послуг.

Згідно з довідкою про ідентифікацію, клієнт ОСОБА_1 з якою укладено Договір про банківське обслуговування фізичних осіб в АТ «Сенс Банк», ідентифікована банком.

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію». Згідно із пунктом 6 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

При цьому одноразовий ідентифікатор це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти догові (пунктом 12 частини першої статті 3 Закону).

Відповідно до частини третьої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частини четверта статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»). Згідно із частиною шостою статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею. За правилом частини восьмої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначає яким чином підписуються угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Таким чином, укладання договору в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему можливе за допомогою електронного підпису лише за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами цього правочину. В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Метою підписання договору є необхідність ідентифікації підписанта, підтвердження згоди підписанта з умовами договору, а також підтвердження цілісності даних в електронній формі.

За змістом частин 1, 2 статті 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

Електронний підпис є обов`язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувала електронного документа.

Лише наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.

Судом в становлено, що оферта від імені ОСОБА_1 на укладання угоди про надання споживчого кредиту № 500720609 від 28.09.2022 року, яка надана позивачем та міститься в матеріалах справи, не містить підпису останньої. Наданий суду примірник оферти містить посилання на те, що акцепт на укладення угоди про надання споживчого кредиту № 500720609 направляється на електронну адресу відповідачки. Підписанням електронним підписом цієї оферти остання засвідчує про отримання всієї інформації про умови кредитування. Однак такий електронний підпис ОСОБА_1 та номер його ідентифікатору в оферті відсутній.

Відповідний електронний підпис ОСОБА_1 та номер його ідентифікатора відсутній як в оферті, так і в графіку платежів (Додаток №1), що є невід`ємною частиною угоди, паспорті споживчого кредиту. Як і відсутній будь який підпис відповідачки: власноручний чи факсимільний.

При цьому довідка АТ «Сенс Банк» про ідентифікацію клієнта ОСОБА_1 не містить ні дати, часу, способу такої ідентифікації, а ні дати її складення, інформації про представника банку, який підтвердив ідентифікацію. В цій довідці відсутні будь-які відомості про те, в результаті яких дій було проведено ідентифікацію ОСОБА_1 . Також довідка не містить ні підпису представника, ні печатки АТ «Сенс-Банк».

На думку суду, вищевказане не може бути належним підтвердженням того, що надана до суду оферта від імені ОСОБА_1 на укладання угоди про надання споживчого кредиту № 500720609 від 28.09.2022 року, була підписана ОСОБА_1 та що їй були відомі умови такого договору.

Крім того, суд зазначає, що надана позивачем виписка по рахунку та розрахунку заборгованості за договором, як підставу заявлених позовних вимог є необґрунтованими, оскільки сам розрахунок, виписка по рахунку є внутрішніми документами банку та не містять відомостей, що дозволили б суду перевірити інформацію з приводу укладення самого договору, відкриття рахунків, нарахування процентів тощо, а також, за відсутністю оригіналу самого договору, зробити висновок, що ця заборгованість виникла саме внаслідок порушення відповідачем умов кредитного договору № 500720609 від 28.09.2022 року, та неможливо встановити, які саме умови спірного договору порушені відповідачем.

Також суд зауважує, що долучений позивачем меморіальний ордер не відповідає вимогам, викладеним у частині 2 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», щодо обов`язкових реквізитів первинних облікових бухгалтерських документів, оскільки в ньому відсутні відомості щодо посадової особи Банку, яка його склала, та її підпис.

Представник відповідача подаючи відзив на позов, вказував на вище встановлені обставини судом, разом з тим, представник позивача залишив такі доводи поза увагою, відзиву на позов не подав, як і не подав будь яких доказів на їх спростування. Тягар доведення обґрунтованості вимог пред`явленого позову процесуальним законом, за загальним правилом, покладається на позивача. А тому, виходячи із принципів диспозитивної цивільного процесу, суд приходить до висновку, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами волевиявлення ОСОБА_1 на укладення угоди про надання споживчого кредиту, оскільки матеріалами справи не підтверджується, що відповідач засвідчила як вищевказану оферту, так і додані до неї документи шляхом накладення електронного підпису або електронного цифрового підпису, чи електронного підпису одноразовим ідентифікатором, чи аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису), тому у задоволенні позову слід відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. ст.ст. 4, 5, 10, 18, 133, 141, 259, 263-265, 280-282,289, ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні позовних вимог Акціонерного товариства «Сенс Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Чернівецького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлено 13.07.2026 року.

Суддя: