Рішення № 138181160, 02.07.2026, Рівненський міський суд Рівненської області

Справа № 569/23887/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 липня 2026 року Рівненський міський суд

Рівненської області

в особі судді Ковальова І.М.,

при секретарі Білецькій А.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Рівне цивільну справу за позовом Колективного підприємства «ОЗОН» до ОСОБА_1 , третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю «Інвестиційно-будівельна компанія «Градобуд» про витребування із чужого незаконного володіння нежитлового приміщення, розподіл судових витрат,-

в с т а н о в и в :

В Рівненський міський суд Рівненської області надійшла позовна заява Колективного підприємства «ОЗОН» до ОСОБА_1 , третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю «Інвестиційно-будівельна компанія «Градобуд» про витребування із чужого незаконного володіння нежитлового приміщення, розподіл судових витрат у якому просить суд витребувати із чужого незаконного володіння ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 на користь Колективного підприємства «ОЗОН», код ЄДРПОУ 32936516 нежитлове приміщення загальною площею 129.3 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2679635556060 та здійснити розподіл судових витрат.

В судове засідання представник позивача не з`явився, однак подав до суду заяви про розгляд справи без участі представника позивача, позовні вимоги підтримує повністю та просить задоволити. Крім того представником позивача було подано заяву про розподіл судових витрат у якій він просить суд судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 30000,00 грн. пов`язані з розглядом позову у справі №569/23887/25 стягнути з відповідачки на користь позивача.

В судове засідання відповідачка повторно не з`явилась. Про день та час розгляду справи повідомлялась завчасно та належним чином судовими повістками рекомендованими листами за місцем реєстрації, про що свідчать наявні в матеріалах справи повідомлення про отримання судових повісток рекомендованими листами. Причин своєї неявки суду не повідомила, заяв чи клопотань про перенесення судового розгляду справи до суду не подавала, письмовий відзив на позов до суду не надходив.

Дослідивши матеріали справи та подані письмові докази по справі, суд прийшов до наступного висновку.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Європейський суд з прав людини зазначив, що п.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (рішення ЄСПЛ від 18 липня 2006 року № 63566/00 "Проніна проти України § 23).

Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (абз. десятий п. 9 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 30 січня 2003 року №3-рп\2003).

Судом встановлено, що 30 травня 2006 року між Рівненською міською радою (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Рівнепромекобуд» (орендар) було укладено договір оренди земельної ділянки, посвідчений 30 травня 2006 року Сохацьким О.В. приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу та зареєстрований в реєстрі за №1143 (в подальшому договір в Рівненській регіональній філії Державного підприємства «Центр Державного земельного кадастру при Державному комітету України по земельних ресурсах» запис від 06.06.2006 року за №040658300145) (надалі договір оренди земельної ділянки), відповідно до умов якого орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування строком на 49 років земельну ділянку загальною площею 6 622 кв.м., що розташована за адресою: м.Рівне, біля перехресть вулиць Степана Дем`янчука та Данила Галицького з числа запасу Рівненської міської ради, для будівництва житлового будинку із вбудованими приміщеннями.

15 червня 2007 року Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю для ТОВ «Рівнепромекобуд» було видано Дозвіл на виконання будівельних робіт №172, а саме: на виконання будівельних робіт з будівництва житлового будинку з вбудованими приміщеннями на АДРЕСА_2 .

Відповідно до наказу Управління містобудування та архітектури виконавчого комітету Рівненської міської ради від 12.08.2008 року №167 житловому будинку з вбудованими приміщеннями, що будується на земельній ділянці на АДРЕСА_2 , яка надана в оренду Товариству з обмеженою відповідальністю «Рівнепромекобуд» строком на 49 років для будівництва житлового будинку із вбудованими приміщеннями на підставі договору оренди земельної ділянки від 06.06.2006 р. за №040658300145 (дозвіл на виконання будівельних робіт №172 від 15.06.2007 р.) присвоєно поштову адресу: АДРЕСА_3 .

17 березня 2011 року Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Рівненській області за №41-11 видано для ТОВ «Рівнепромекобуд» дозвіл на виконання будівельних робіт, а саме: на виконання будівельних робіт з продовження будівництва житлового будинку з вбудованими приміщеннями на АДРЕСА_2 код 1122.1.

30 грудня 2011 року Інспекцією ДАБК у Рівненській області було зареєстровано за №РВ14311120140 Декларацію про готовність об`єкта до експлуатації, а саме: житловий будинок з вбудованими приміщеннями по АДРЕСА_2 -а черга.

08 липня 2010 року між ТОВ «Рівнепромекобуд» (Первісний власник) та КП «ОЗОН» ГО «Щит Ельфа» (Новий власник) укладено Договір купівлі-продажу майнових прав на об`єкт незавершеного будівництва нежитлового призначення, за умовами якого Первинний власник передає у власність Новому власнику майнові права на торгово-офісні приміщення, загальною площею 137,70 кв.м., на першому поверсі другого під`їзду будинку з вбудованими нежитловими приміщеннями по АДРЕСА_2 (надалі торгово-офісні приміщення), а Новий власник приймає майнові права на вказані торгово-офісні приміщення.

25 червня 2014 року між ТОВ «Рівнепромекобуд» (Первинний власник) та КП «ОЗОН» (Новий власник) укладено правочин про внесення змін до Договору купівлі продажу майнових прав на об`єкт незавершеного будівництва нежитлового призначення від 08 липня 2010 року, а саме: - преамбулу Договору купівлі-продажу майнових прав на об`єкт незавершеного будівництва нежитлового призначення укладеного між Сторонами 08 липня 2010 року викладено в наступній редакції : «Товариство з обмеженою відповідальністю «Рівнепромекобуд», в особі директора Полюховича В.А., що діє на підставі Статуту, (далі по тексту Первинний власник), з однієї сторони, та Колективне підприємство «Озон», в особі директора Дудин Г.М., що діє на підставі Статуту, (далі по тексту Новий власник), з другої сторони, разом іменовані як «Сторони», уклали даний Договір володіючи повним обсягом цивільної дієздатності, повністю усвідомлюючи значення своїх дій та згідно з вільним волевиявленням, котре повністю відповідає внутрішній волі учасників цього правочину, про наступне:»;- пункт 1.1. Договору купівлі-продажу майнових прав на об`єкт незавершеного будівництва нежитлового призначення укладеного між Сторонами 08 липня 2010 року викласти у наступній редакції: «1.1. Первинний власник передає у власність Новому власнику майнові права на торгово-офісні приміщення І1-6, загальною площею 129,30 кв.м., на першому поверсі другого під`їзду першої черги житлового будинку з вбудованими нежитловими приміщеннями по АДРЕСА_2 (надалі торгово-офісні приміщення), а Новий власник приймає майнові права на вказані торгово-офісні приміщення».

30 січня 2015 року між ТОВ «Рівнепромекобуд» та КП «ОЗОН» підписано акт приймання-передачі нежитлового приміщення, за яким ТОВ «Рівнепромекобуд» передало, а КП «ОЗОН» прийняло згідно Договору купівлі-продажу майнових прав на об`єкт незавершеного будівництва нежитлового призначення від 08.07.2010 року нежитлові приміщення, торгово-офісні приміщення І1-6, загальною площею 129,30 кв.м., на першому поверсі другого під`їзду першої черги житлового будинку з вбудованими нежитловими приміщеннями по АДРЕСА_2 .

20 вересня 2016 року між ТОВ «Рівнепромекобуд» (Первинний власник), КП «ОЗОН» (Новий власник) та ТОВ «ІБК «Градобуд» (Змінений Новий власник) було укладено договір про заміну сторони у Договорі купівлі-продажу майнових прав на об`єкт незавершеного будівництва нежитлового призначення від 08.07.2010 року (відступлення права вимоги), за яким передавалися майнові права на торгово-офісні приміщення І1-6, загальною площею 129,30 кв.м., на першому поверсі другого під`їзду першої черги житлового будинку з вбудованими нежитловими приміщеннями по АДРЕСА_2 (надалі Договір про заміну сторони від 20.09.2016 року).

У відповідності до п. 8 Договору про заміну сторони від 20.09.2016 року відступлення прав та обов`язків Новим власником на користь Зміненого Нового власника відбувається за 207 000 гривень, які Змінений Новий власник зобов`язується сплатити для Нового власника до 31 грудня 2017 року.

Як зазначив представник позивача, директор КП «ОЗОН» ніколи не укладала вищезазначеного Договору про заміну сторони від 20.09.2016 року.

З Договору про заміну сторони від 20.09.2016 року вбачається, що від імені КП «ОЗОН» він нібито підписаний директором Дудин Г.М. та скріплений печаткою КП «ОЗОН» Проте, директор КП «ОЗОН» Дудин Г.М. не підписувала зазначеного Договору про заміну сторони від 20.09.2016 року, а підпис від її імені на такому правочині зроблений іншою особою, що підтверджується висновком експерта №5047 криміналістичної експертизи, складеним Львівським науково-дослідним інститутом судових експертиз 22.10.2018 року.

Висновком експерта за результатами проведення технічної експертизи документів №8047, складеним Волинським відділенням Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз 06.02.2020 р. встановлено, що відтиски печатки Колективного підприємства «Озон» в Договорі про заміну сторони від 20.09.2016 року, нанесені не печаткою «Колективне підприємство «ОЗОН» ідентифікаційний код 32936516, зразки відтисків якої надані на дослідження, а іншою печаткою.

Крім того, рішенням господарського суду Рівненської області від 04.03.2020 року у справі №918/687/18 за позовом КП «ОЗОН» до ТОВ «ІБК «Градобуд», ТОВ «Рівнепромекобуд» про визнання недійсними договорів, яке набрало законної сили 17.08.2020 року, позов задоволено та визнано недійсними ряд договорів, зокрема і визнано недійсним з моменту його укладення договір про заміну сторони у Договорі купівлі продажу майнових прав на об`єкт незавершеного будівництва нежитлового призначення від 08.07.2010 року (відступлення права вимоги), укладений 20 вересня 2016 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Рівнепромекобуд», Колективним підприємством «ОЗОН», Товариством з обмеженою відповідальністю «Інвестиційно-будівельна компанія «Градобуд», за яким передавалися права та обов`язки сторони (Нового власника) у Договорі купівлі-продажу майнових прав на об`єкт незавершеного будівництва нежитлового призначення від 08.07.2010 року, укладеному між Товариством з обмеженою відповідальністю «Рівнепромекобуд» та Колективним підприємством «ОЗОН» щодо відчуження майнових прав на торгово-офісні приміщення І1-6, загальною площею 129,30 кв.м., на першому поверсі другого під`їзду першої черги житлового будинку з вбудованими нежитловими приміщеннями по АДРЕСА_2 .

27 лютого 2017 року до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесено запис про право власності 19277324 від 27.02.2017 17:22:17 про реєстрацію за ТОВ «ІБК «Градобуд» права приватної власності на нежитлове приміщення, торгово-офісні приміщення І1-б, загальною площею 129,3 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1187020056101, згідно рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 34108263 від 02.03.2017 12:21:45, Гакало Олена Михайлівна, Управління забезпечення надання адміністративних послуг Рівненської міської ради, Рівненська обл.

Як вбачається з витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності 81628981 від 02.03.2017 підставою виникнення права власності були наступні документи: договір купівлі-продажу майнових прав на об`єкт незавершеного будівництва нежитлового призначення, серія та номер: б/н, виданий 08.07.2010, видавник: укладений між ТОВ «Рівнепромекобуд» та КП «ОЗОН» ГО «Щит Ельфа»; договір про заміну сторони у договорі купівлі-продажу майнових прав на об`єкт незавершеного будівництва нежитлового призначення від 08.07.2010 (відступлення права вимоги), серія та номер: б/н, виданий 20.09.2016, видавник: первинний власник: ТОВ «Рівнепромекобуд», новий власник: КП «ОЗОН», змінений новий власник ТОВ «ІБК «Градобуд»; витяг з наказу про перелік власників нежитлових приміщень, серія та номер: 2, виданий 23.02.2017, видавник: ТОВ «Рівнепромекобуд»; акт приймання-передачі нежитлового приміщення: серія та номер: б/н, виданий 23.02.2017, видавник: укладений між ТОВ «Рівнепромекобуд» та ТОВ «ІБК «Градобуд»; технічний паспорт, серія та номер: 538, виданий 18.05.2015, видавник: ПП Довмат С.В.

ТОВ «ІБК «Градобуд» відчужило вказане торгово-офісне приміщення І1-б для ОСОБА_2 згідно договору купівлі-продажу, посвідченого 04.09.2018 року Плетньовим В.О., приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу Рівненської області, зареєстрованого в реєстрі за №1080.

Право власності на таке торгово-офісне приміщення було зареєстровано за ОСОБА_2 : нежитлове приміщення, торгово-офісні приміщення І1-б, то знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 (один - «а») приміщення 1-б (один - «б»), загальною площею 129,3 кв.м, право власності на яке зареєстрована в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно Плетньовим В.О, приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу Рівненської області, 04.09.2018 року за номером запису про право власності 27764698, реєстраційним номером об`єкта нерухомого майни 1187020056101.

В подальшому, 10 вересня 2018 року ОСОБА_2 передав вказане та інші приміщення в іпотеку для ОСОБА_3 за умовами іпотечного договору, посвідченого 10.09.2018 року Матвійчуком О.С., приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу Рівненської області, зареєстрованого в реєстрі за №1752. нотаріального

Крім того, 10 вересня 2018 року приватним нотаріусом Рівненського міського округу Рівненської області Матвійчуком О.С., у із посвідченням вказаного Іпотечного договору, було накладено заборону відчуження нежитлових приміщень до припинення (розірвання) договору, зареєстровану в реєстрі за №№1753-1766.

Судом встановлено, що постановою Волинського апеляційного суду від 01.09.2022 у справі №569/18197/18 за позовом Колективного підприємства «ОЗОН» до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційно-будівельна компанія «Градобуд» про визнання договорів недійсними позов задоволено; визнано недійсними ряд договорів та зокрема, скасовано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис про право власності 19277324 від 27.02.2017 17:22:14 про реєстрацію за Товариством з обмеженою відповідальністю «Інвестиційно-будівельна компанія «Градобуд» права приватної власності на нежитлове приміщення, торгово-офісні приміщення, І1-б, загальною площею 129,3 кв.м. за адресою АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1187020056101, рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 34108263 від 02.03.2017 12:21:45, Гакало Олена Михайлівна, Управління забезпечення надання адміністративних послуг Рівненської міської ради, Рівненська обл.

Також визнано недійсним з моменту його укладення Договір купівлі-продажу, посвідчений 04.09.2018 року Плетньовим В.О., приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу Рівненської області, зареєстрований в реєстрі за №1080, укладений 04.09.2018 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Інвестиційно-будівельна компанія «Градобуд» та ОСОБА_2 . Визнано недійсним з моменту його укладення Іпотечний договір, посвідчений 10.09.2018 року Матвійчуком О.С., приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу Рівненської області, зареєстрований в реєстрі за №1752, укладений 10.09.2018 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . Скасовано заборону відчуження нежитлових приміщень, накладену 10.09.2018 року Матвійчуком О.С., приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу Рівненської області, зареєстровану в реєстрі за №№1753-1766 у зв`язку із укладенням Іпотечного договору, посвідченого 10.09.2018 року Матвійчуком О.С., приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу Рівненської області, зареєстрованого в реєстрі за №1752, укладеного 10.09.2018 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . Скасовано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно записи про право власності ОСОБА_2 на вказане нерухоме майно, зокрема і на: нежитлове приміщення, торгово-офісні приміщення І1-б, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 129,3 кв.м, право власності на яке зареєстрована в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно Плетньовим В.О, приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу Рівненської області, 04.09.2018 17:16:05 за номером запису про право власності 27764698, реєстраційним номером об`єкта нерухомого майни 1187020056101.

Приймаючи вказане судове рішення суд встановив, що ні ТОВ «Рівнепромекобуд», ні КП «ОЗОН» ніколи не передавало для ТОВ «ІБК «Градобуд» по акту приймання передачі нежитлового приміщення будь-яких нежитлових приміщень по АДРЕСА_2 , а також позивач не укладав Договори про заміну сторони №№1-12 від 20.09.2016 року та Договори про заміну сторони №№13-14 від 23.10.2017 року, та не передавав для ТОВ «ІБК «Градобуд» правочинів про внесення змін до договорів купівлі-продажу (відчуження) майнових прав на об`єкт незавершеного будівництва нежитлового призначення від 07.07.2010, від 08.07.2010, від 12.07.2010 року, укладених 25.06.2014 року та 03.07.2014 року.

Також між ТОВ «Рівнепромекобуд» та КП «ОЗОН» ніколи не укладалися договори відчуження майнових прав на об`єкт незавершеного будівництва нежитлового призначення від 07.07.2010 року та від 12.07.2010 року, предметами яких були майнові права на нежитлове приміщення, загальною площею 10,0 кв.м., на цокольному поверсі першого під`їзду на нежитлове приміщення, загальною площею 12,0 кв.м., на цокольному поверсі четвертого під`їзду в будинку з вбудованими нежитловими приміщеннями по АДРЕСА_2 . Натомість між ТОВ «Рівнепромекобуд» та КП «ОЗОН» у відповідні дати укладалися договори купівлі продажу майнових прав на об`єкт незавершеного будівництва нежитлового призначення, предметами продажу за якими були майнові права на вказані нежитлові приміщення. Доказів на спростування даних обставини відповідачі суду не надали.

Також, між КП «ОЗОН» та ТОВ «Рівнепромекобуд» ніколи не підписувалися правочини про внесення змін до договорів відчуження майнових прав на об`єкт незавершеного будівництва нежитлового призначення від 07.07.2010 та від 12.07.2010 року, укладені 03.07.2014 року, які зазначені в якості підстави виникнення права власності ТОВ «ІБК «Градобуд» на нежитлові приміщення по АДРЕСА_2 . Дана обставина підтверджується листом забудованика ТОВ «Рівнепромекобуд» від 05.02.2020 року та не була спростована будь-якими належними і допустимими доказами.

Судом зокрема встановлено, що ТОВ «ІБК «Градобуд» не могло подати державному реєстратору документ, що підтверджує набуття у власність особою закріпленого за особою об`єкта інвестування, передбачений законодавством (інвестиційний договір, договір про пайову участь, договір купівлі-продажу майнових прав тощо), оскільки такі договори та акти приймання-передачі до них ніколи не надавалися для ТОВ «ІБК «Градобуд», яке також і не отримувало нежитлових приміщень по акту приймання передачі ні від ТОВ «Рівнепромекобуд», ні від КП «ОЗОН». Тобто, ТОВ «ІБК «Градобуд» не могло набути у власність вищезазначені нежитлові приміщення.

ТОВ «ІБК «Градобуд» було неналежною особою, яка могла подати заяви про проведення державної реєстрації права власності на нежитлові приміщення І , І1-5, І1 6 , Іп-8, Іп-9, І1-7, І1-8, І1-9, ІІ1-1, ІІ1-2, LXIX (69) - LXX (70), V1-1, V1-2, V1-3 по АДРЕСА_2 , оскільки відповідно до вимог п. 78 Порядку такою особою являлося КП «ОЗОН», яке придбало їх у забудовника та не передавало їх для ТОВ «ІБК «Градобуд ».

Оскільки власником майнових прав на нежитлові приміщення І, І1-5, І1-6 , Іп-8, Іп-9, І1-7, І1-8, І1-9, ІІ1-1, ІІ1-2, LXIX (69) - LXX (70), V1-1, V1-2, V1-3 по АДРЕСА_2 є позивач КП «ОЗОН», а після введення об`єкту в експлуатацію та за умови не передачі йому права власності на об`єкт нерухомості, останній має виключне право на витребовування такого майна у добросовісного власника, якщо відчуження відбулося поза його волею. Відтак, відповідно до вимог статтею , 388 330 ЦК України . право власності на майно, яке було відчужене поза волею власника, не набувається добросовісним набувачем, оскільки це майно може бути в нього витребуване

Крім того, ухвалою Рівненського міського суду від 22 жовтня 2018 року у справі №569/18197/18 вжито заходів забезпечення позову та накладено арешт на об`єкти нерухомого майна, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_2 . Заборонено державним реєстраторам Управління забезпечення надання адміністративних послуг Рівненської міської ради, та іншим особам, наділеним функціями державних реєстраторів, вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо об`єктів нерухомого майна, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_2 ). Заборонено ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та будь-яким третім особам, уповноваженим ОСОБА_2 , ОСОБА_3 володіти, користуватися, а також передавати в оренду, користування, позичку тощо третім особам, змінювати, розбирати, перебудовувати, реконструювати, проводити ремонтні чи інші роботи тощо, а також вчиняти інші дії, спрямовані на будь-яку зміну об`єктів нерухомого майна, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_2 .

Ухвалою Рівненського міського суду від 22 грудня 2022 року у справі №569/18197/18 скасовано заходи забезпечення позову, а саме заборону державним реєстраторам Управління забезпечення надання адміністративних послуг Рівненської міської ради, та іншим особам, наділеним функціями державних реєстраторів, вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо зазначеного нерухомого майна, зокрема і нежитлове приміщення, торгово-офісні приміщення І1-б, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 (один - «а») приміщення 1-б (один - «б»), загальною площею 129,3 кв.м, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1187020056101.

Відповідно до ч.4 ст.82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Всі вищезазначені документи та судові рішення, які набрали законної сили підтверджують, що власником нежитлових приміщень І, І1-5, І1-6, Іп-8, Іп-9, І1-7, І1-8, І1-9, ІІ1-1, ІІ1-2, LXIX (69) - LXX (70), V1-1, V1-2, V1-3 за адресою: АДРЕСА_2 , є саме Колективне підприємство «ОЗОН». Також вищезазначеними судовими рішеннями доведено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Інвестиційно-будівельна компанія «Градобуд» ніколи не набувало права власності на вказані нежитлові приміщення.

З досліджених письмових доказів встановлено, що 10 січня 2023 року 16:55:27 державним реєстратором Виконавчого комітету Корнинської сільської ради Рівненського району Рівненської області Левандовською А.В. проведено державну реєстрацію скасування об`єкта нерухомого майна: нежитлове приміщення, торгово-офісне приміщення, І1-б, загальною площею 129,3 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1187020056101, згідно рішення, індексний номер: 66061375 від 10.01.2023 16:59:02 (ст. 28 Інформації з ДРРП від 10.01.2023 ). Підставою для державної реєстрації стали: рішення суду, постанова суду, серія та номер: справа №569/18197/18, виданий: 01.09.2022, видавник: Волинський апеляційний суд.

Крім того, 21 грудня 2022 року 14:32:28 державним реєстратором Виконавчого комітету Корнинської сільської ради Рівненського району Рівненської області Левандовською А.В. проведено державну реєстрацію права приватної власності Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційно-будівельна компанія «Градобуд» (код ЄДРПОУ 40808188) на нежитлове приміщення, загальною площею 129,3 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2679635556060, згідно рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 66061421 від 10.01.2023 17:02:16. Підставою для державної реєстрації стали: технічний паспорт, серія та номер: ТІ01:8103-3513-0183-3890, виданий 07.12.2022, видавник: ЄДЕССБ, Документ отримано з ЄДЕССБ; договір купівлі-продажу майнових прав, серія та номер: бн, виданий 22.09.2016, видавник: сторони договору.

Із заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (щодо права власності), поданої ТОВ «ІБК «Градобуд» державному реєстратору для реєстрації права власності на об`єкт нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_2 , вбачається, що вона була зареєстрована державним реєстратором 21.12.2022 14:32:28 за №53521458.

Тобто, заява про реєстрацію права власності на вищезазначене нежитлове приміщення подана ТОВ «ІБК «Градобуд» і прийнята до розгляду державним реєстратором в той момент, коли в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно існувало зареєстроване за ОСОБА_2 права власності на той самий об`єкт нерухомості, але з іншим реєстраційним номером об`єкта нерухомого майна 1187020056101, який був скасований 10.01.2023 безпосередньо за заявою ТОВ «ІБК «Градобуд» тим самим державним реєстратором Левандовською А.В., яка зареєструвала право власності третьої особи на спірне приміщення згідно рішення від 10.01.2023.

Вказані обставини підтверджуються інформаційними довідками з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно щодо суб`єкта ТОВ «ІБК «Градобуд» індексний номер 148232911 від 05.12.2018 року, індексний номер 320019647 від 12.01.2023 року.

Також в технічному паспорті, серія та номер: ТІ01:8103-3513-0183-3890 виданому 07.12.2022 року, який слугував підставою для державної реєстрації права власності ТОВ «ІБК «Градобуд» на спірний об`єкт нерухомості за адресою АДРЕСА_2 , власником значився ОСОБА_2 , а не ТОВ «ІБК «Градобуд».

Відповідно до наказу Міністерства юстиції України №1831/5 від 15.05.2023 скарги Колективного підприємства «ОЗОН» від 11.01.2023, від 12.01.2023, від 13.01.2023, від 14.01.2023, від 09.02.2023, від 11.02.2023 задоволено. Скасовано рішення від 10.01.2023 №№66060983, 66061529, 66062417, 66062365, 66061833, 660612363, 66061421, 66060224, 66059606, 66059094, 66058736, 66058114, 66057632, 66056215, 66055754, 66062439, 66062409, 66061930, 66061748 прийняті державним реєстратором Виконавчого комітету Корнинської сільської ради Рівненського району Рівненської області Левандовською Анастасією Віталіївною. Тимчасово блоковано доступ державному реєстратору Виконавчого комітету Корнинської сільської ради Рівненського району Рівненської області Левандовській Анастасії Віталіївні до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно строком на 3 (три) місяці.

Приймаючи даний наказ, Міністерством юстиції, зокрема було встановлено, що при прийнятті оскаржуваних рішень державним реєстратором не було витребувано документи про прийняття нежитлових приміщень в експлуатацію та про присвоєння їм адреси, передбачені пунктами 77, 78 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 №1127, чим порушено законодавством у сфері державної реєстрації прав.

Тобто, незважаючи на наявність постанови Волинського апеляційного суду від 01.09.2022 року у справі №569/18197/18, якою встановлено, що КП «ОЗОН» ніколи не передавало для ТОВ «ІБК «Градобуд» майнові права на нежитлові приміщення по АДРЕСА_2 , та ухвали Рівненського міського суду від 22.10.2018 року у справі №569/18197/18 про накладення арешту на відповідні об`єкти нерухомості, ТОВ «ІБК «Градобуд» всупереч чинному законодавству України зареєструвало повторно за собою право власності на вказані приміщення.

17.01.2023 року на сайті Міністерства юстиції України було опубліковано оголошення про призначення на 02.02.2023 року засідання центральної Колегії Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції за скаргами КП «ОЗОН» відносно 14 нежитлових приміщень за адресою: АДРЕСА_2 .

В подальшому, 01 лютого 2023 року ТОВ «ІБК «Градобуд» уклало із ОСОБА_1 договір купівлі-продажу, що був нотаріально посвідчений приватним нотаріусом Рівненського районного нотаріального округу Рівненської області Матвійчуком О.С., зареєстрований в реєстрі за №162 (надалі Договір купівлі-продажу №162 від 01.02.2023). Предметом даного договору було відчуження ТОВ «ІБК «Градобуд» на користь ОСОБА_1 ряд нежитлових приміщень, зокрема і нежитлового приміщення І1-б, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , приміщення І1-б, загальною площею 129,3 кв.м.

Відповідно до ст.330 ЦК України якщо майно відчужене особою, яка не мала на це права, добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо відповідно до статті 388 цього Кодексу майно не може бути витребуване у нього.

Відповідно до ч.1 ст.331 ЦК України право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом. Особа, яка виготовила (створила) річ зі своїх матеріалів на підставі договору, є власником цієї речі.

Відповідно до ч.2 ст.331 ЦК України право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Оскільки після виконання умов інвестиційного договору інвестор набуває майнові права на об`єкт інвестування, які після завершення будівництва об`єкта нерухомості та прийняття його до експлуатації трансформуються у право власності інвестора на проінвестований об`єкт з необхідністю державної реєстрації інвестором такого права за собою, то забудовник позбавлений права відчужувати об`єкт інвестування на користь будь-якої іншої особи. Таким чином, інвестор наділений правом вимагати повернення належного йому об`єкта інвестування від будь-якої іншої особи. У разі виконання інвестором власних інвестиційних зобов`язань після завершення будівництва об`єкта інвестування відповідно до вимог закону майнові права інвестора трансформуються у право власності, яке підлягає державній реєстрації за інвестором як первісним власником. (п.п. 100, 101, 108 постанови Великої Палати Верховного Суду від 14.09.2021 року у справі №359/5719/17).

Фактично, саме КП «ОЗОН», будучи інвестором набуло право власності на торгово-офісне приміщення І1-б по АДРЕСА_2 , що підтверджується також постановою Волинського апеляційного суду від 01.09.2022 року у справі №569/18197/18.

Водночас, повторне проведення 10.01.2023 державної реєстрації на відповідне нежитлове приміщення за ТОВ «ІБК «Градобуд» після того, як постановою Волинського апеляційного суду від 01.09.2022 року у справі №569/18197/18 вже було скасовано реєстрацію права власності вказаного товариства на той самий об`єкт нерухомості з підстав відсутності у ТОВ «ІБК «Градобуд» будь-яких прав на нього свідчить про очевидну незаконність державної реєстрації права власності за ТОВ «ІБК «Градобуд» та в подальшому за ОСОБА_1 , які здійснені поза волею КП «ОЗОН».

А оскільки у КП «ОЗОН» винекло право на об`єкт інвестування (нежитлове приміщення І1-б по АДРЕСА_2 ) з моменту завершення будівництва, то вона має право на його витребування.

Судове рішення про задоволення позовної вимоги про витребування від (стягнення з) відповідача нерухомого майна є підставою для державної реєстрації права власності на нерухоме майно. Такий висновок сформульований, зокрема, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 травня 2020 року у справі № 916/1608/18 (провадження № 12-135гс19, пункт 80).

Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, Документ сформований в системі «Електронний суд» 02.11.2025 24 невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Подібні висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17 (провадження № 14-144цс18), від 11 вересня 2018 року у справі № 905/1926/16 (провадження № 12-187гс18), від 30 січня 2019 року у справі № 569/17272/15-ц (провадження № 14-338цс18), від 01 жовтня 2019 року у справі № 910/3907/18 (провадження № 12-46гс19). Відтак застосування судом того чи іншого способу захисту має приводити до відновлення порушеного права позивача.

Так у постанові від 29 вересня 2020 року у справі № 688/2908/16-ц (провадження № 14-28 цс 20) Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що правочин, спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним, відповідно до частин першої, другої статті 228 ЦК України вважається таким, що порушує публічний порядок. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним. Відтак, встановивши, що оспорювані позивачем правочини спрямовані на незаконне заволодіння належним позивачу об`єктом інвестування, суди повинні були дійти висновку про нікчемний характер таких правочинів. (п. 120 постанови Великої Палати Верховного Суду від 14.09.2021 року у справі №359/5719/17).

Інформація про наявність судового рішення Волинського апеляційного суду від 01.09.2022 року у справі №569/18197/18 та ухвали Рівненського міського суду Рівненської області від 22.10.2018 року у справі №569/18197/18, розміщена у Єдиному державному реєстрі судових рішень (є офіційними та відкритими для безоплатного та цілодобового доступу згідно Закону України "Про доступ до судових рішень").

Із інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно щодо суб`єкта ТОВ «ІБК «Градобуд» індексний номер 32019647 від 12.01.2023 року вбачається, що в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно наявна інформація про те, що право власності на спірне приміщення було двічі зареєстровано за ТОВ «ІБК «Градобуд» 27.02.2017 року та 21.12.2022 року, але за різними реєстраційними номерами об`єкта нерухомого майна. Водночас, державна реєстрація права власності за ТОВ «ІБК «Градобуд» від 27.02.2017 року була скасована на підставі постанови Волинського апеляційного суду від 01.09.2022 року у справі №569/18197/18.

Аналогічні інформаційні довідки щодо суб`єкта сформовані також 01.02.2023 року приватним нотаріусом Рівненського районного нотаріального округу Матвійчуком О.С. під час посвідчення договору купівлі-продажу №162 від 01.02.2023 року №162 (п. 3 відповідного договору).

Із витягу з ЄДР від 01.08.2023 року щодо ТОВ «ІБК «Градобуд» вбачається, що директором товариства з 11.07.2020 року є ОСОБА_4 , який також є єдиним учасником товариства. ТОВ «ІБК «Градобуд» було одним із відповідачів під час розгляду судом позовної заяви КП «ОЗОН» у справі №569/18197/18. Відповідачка ОСОБА_1 уповноважила ОСОБА_4 згідно довіреності посвідченої 02.05.2022 року приватним нотаріусом Рівненського районного нотаріального округу Матвійчуком О.С., зареєстрованої в реєстрі за №780, купити (придбати) на її ім`я за ціну та на умовах на свій розсуд транспортний засіб (автомобіль) будь-якої марки та моделі, укласти та підписати відповідний договір купівлі-продажу, перегнати (доставити) цей транспортний засіб за місцем її проживання, здійснити у відповідних органах його сертифікацію, а також зареєструвати (поставити на облік) у відповідних органах реєстрації транспортних засобів та/або територіальних органах з надання сервісних послуг Міністерства внутрішніх справ України, центрах надання адміністративних послуг.

Як було встановлено судом, під час проведення слідчим СП Рівненського РУП ГУНП в Рівненській області Гусаком Ю.В., на виконання ухвали слідчого судді Рівненського міського суду Рівненської області від 22.03.2023 у справі №569/1956/23, огляду 14 об`єктів нерухомості, в тому числі й спірного приміщення, за адресою: АДРЕСА_2 , за результатами якого було складено протокол огляду місцевості від 21.04.2023 року, під час проведення відповідної слідчої дії представником ОСОБА_1 був саме ОСОБА_4 . Відтак, вказані обставини підтверджують, що ОСОБА_1 та ОСОБА_4 є знайомими, і відповідачка з останнім мала довірчі відносини як до укладення договору купівлі-продажу №162 від 01.02.2023 року, так і після цього.

Із наявної в реєстраційній справі щодо спірного об`єкта нерухомості копії технічного паспорта, на підставі якого 21.12.2022 року проведено державну реєстрацію права власності за ТОВ «ІБК «Градобуд», вбачається, що він був виданий 07.12.2022 року на замовлення ОСОБА_2 , а в розділі «Існуючі об`єкти нерухомого майна» зазначено; реєстр. номер 1187092056101; назва: Нежитлове приміщення І1-б заг. площа: 129,3 кв.м. адреса: АДРЕСА_2 ; вид права власності приватна; підстава: договір купівлі-продажу, посвідчений Плетньовим В.О., приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу Рівненської області 04.09.2018р. №1080.

У п.5 договору купівлі-продажу №162 від 01.02.2023 року вказано, що Продавець свідчить, що з моменту набуття права власності на відчужувані нежитлові приміщення, не здійснювалось будь-яких перебудов чи перепланувань у вищевказаному майні; на день укладення цього договору усі технічні характеристики нежитлових приміщень, що вищезазначені, відповідають технічним паспортам. Вищевказані нежитлові приміщення візуально оглянуті Покупцем до оформлення цього договору. Недоліки чи дефекти, які перешкоджали б їх використанню за цільовим призначенням, а також будь-які перебудови чи перепланування, не застережені у технічних паспортах на нежитлові приміщення, на момент огляду Покупцем, виявлені не були. У зв`язку з цим Покупець не наполягає на проведенні поточної технічної інвентаризації.

17.01.2023 року на офіційному сайті Міністерства юстиції України було опубліковано оголошення про призначення на 02.02.2023 року засідання центральної Колегії Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції за скаргами КП «ОЗОН» відносно 14 нежитлових приміщень за адресою: АДРЕСА_2 (https://minjust.gov.ua/m/ogoloshennya-pro-zasidannya-tsentralnoi-kolegii-ministerstva yustitsii-ukraini-02-lyutogo-2023-roku).

У постанові Верховного Суду від 08 листопада 2023 року у справі №607/15052/16-ц (провадження № 14-58цс22) сформульований висновок, що добросовісність набуття виключається, якщо на момент вчинення правочину з набуття майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно містяться записи про арешт майна, заборону його відчуження, наявна інформація в Єдиному державному реєстрі судових рішень про судовий спір щодо цього майна, за обставинами якого останнє може перебувати у володінні іншої особи, ніж власник, і може бути повернутим власникові чи витребуваним на його користь. Такі відомості повинні спонукати покупця до більшої обачливості.

Наведена вище інформація мала спонукати ОСОБА_1 до виваженого рішення щодо придбання нежитлових приміщень по АДРЕСА_3 та проявити розумну обачність. За наявності численної відкритої інформації про судові конфлікти навколо цих приміщень та судові спори щодо них, вирішені на користь КП «ОЗОН», про оскарження КП «ОЗОН» державної реєстрації права власності ТОВ «ІБК «Градобуд» на спірне приміщення і призначення розгляду таких скарг на 02.02.2023 року, скасування 10.01.2023 року реєстрації права власності ТОВ «ІБК «Градобуд» на 14 об`єктів нерухомості за вказаною адресою, в тому числі і спірне приміщення, згідно постанови Волинського апеляційного суду від 01.09.2022 року у справі №569/18197/18, повторну реєстрацію 21.12.2022 року права власності ТОВ «ІБК «Градобуд» на такі приміщення на підставі документів, в яких власником вказано ОСОБА_2 , придбання відповідачкою таких приміщень 01.02.2023 року згідно договору купівлі-продажу №162, укладеному від імені ТОВ «ІБК «Градобуд» із своїм знайомим та довіреною особою - ОСОБА_4 , який також надалі представляв інтереси ОСОБА_1 під час проведення слідчий дій щодо огляду такої нерухомості на виконання ухвали слідчого судді Рівненського міського суду, продовження дії договору на постачання електричної енергії із ОСОБА_2 в період з 01.02.2023 року по 01.04.2023 року, відсутність такого договору з ОСОБА_1 , скасування наказом Міністерства юстиції України від 15.05.2023 року рішень про державну реєстрацію права власності ТОВ «ІБК «Градобуд» на 14 об`єктів нерухомості за вказаною адресою, в тому числі і спірне приміщення, за обставин які склалися у спірних правовідносинах не видається проявом добросовісної поведінки відповідачки.

В даному випадку Договір купівлі-продажу №162 від 01.02.2023 року є нікчемним згідно ст.228 ЦК України, оскільки єдиною його метою було незаконне заволодіння належними КП «ОЗОН» 14 об`єктами нерухомості за адресою: АДРЕСА_2 .

Відповідні, обставини нікчемності договору купівлі-продажу №162 від 01.02.2023 року та недобросовісності поведінки ОСОБА_1 при укладені такого правочину, встановлені також заочними рішеннями Рівненського міського суду Рівненської області від 30.01.2024 року у справі №569/14099/23, від 06.03.2024 року у справі №569/14120/23, від 30.04.2025 року у справі №569/282/25, учасниками в яких були ті самі особи, що і в даному позові.

Як було зазначено вище, відповідно до ч.4 ст.82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

У п.п. 146, 147, 149 постанови Великої Плати Верховного Суду від 14.09.2021 року у справі №359/5719/17 містяться наступні висновки: Інвестор після виконання ним фінансових зобов`язань за укладеними договорами купівлі-продажу цінних паперів та резервування об`єкта нерухомості (чи аналогічними правочинами, що підтверджують здійснення інвестування) отримує документи, які підтверджують реальність такого правочину та встановлюють для нього його особисті майнові права на конкретний об`єкт нерухомого майна. Для отримання права власності на такий об`єкт нерухомості інвестор має трансформувати свої майнові права у власність шляхом державної реєстрації речових прав на цей об`єкт нерухомості, але виконати це можна лише за умов завершення будівництва новоствореного об`єкта нерухомості відповідно вимог чинного законодавства та прийняття такого нерухомого майна до експлуатації (статті 328, 331 ЦК України). Отже саме інвестор є особою, яка первісно набуває право власності на об`єкт нерухомого майна, що споруджений за його кошти . Інвестор наділений правами, тотожними правам власника нерухомого майна, пов`язаними зі створенням об`єкту нерухомого майна, а тому в разі порушення його речових прав він має право на звернення до суду за їх захистом шляхом пред`явлення позову про визнання за ним його майнових прав та витребування своєї власності з незаконного володіння іншої особи (статті 392, 388 ЦК України). При цьому не вимагається визнання недійсними нікчемних правочинів, які спрямовані на незаконне заволодіння майном інвестора іншими особами (стаття 228 ЦК України) . Відтак, КП «ОЗОН» відповідно до ст. 388 ЦК України має право витребувати з володіння ОСОБА_1 , як недобросовісного набувача, належне йому на праві власності нежитлове приміщення загальною площею 129,3 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , приміщення І1-б.

Крім того слід зазначити, що за заявою КП «ОЗОН» до Єдиного реєстру досудових розслідувань 26.01.2023 внесено кримінальне провадження №42023181110000011. Під час досудового розслідування вищезазначеного кримінального провадження проведено судову технічну експертизу документів та судову почеркознавчу експертизу Договору купівлі-продажу майнових прав на об`єкт незавершеного будівництва нежитлового приміщення від 22.09.2016 року (торгово-офісні приміщення І1-б загальною площею 129,30 кв.м.), Акта приймання-передачі нежитлового приміщення (торгово-офісні приміщення І1-б, загальною площею 129,30 кв.м.) від 24.02.2017 року, на підставі яких ТОВ «ІБК «Градобуд» зареєструвало 21.12.2022 право власності на таке приміщення.

У резолютивній частині висновку експерта від 04 грудня 2023 року №СЕ-19/118-23/11284-ПЧ зокрема, зазначено наступне:

73. Встановити чи не виконаний підпис від імені ОСОБА_5 в графі «Від нового власника» і в графі «Директор» в Договорі купівлі-продажу майнових прав на об`єкт незавершеного будівництва нежитлового призначення від 22.09.2016 року (торгово офісні приміщення І1-б, загальною площею 129,30 кв.м.) на 3 арк. (у відповідності до постанови слідчого) ОСОБА_5 , чи іншою особою не виявилось можливим по причині вказаній в дослідницькій частині висновку експерта.

76. Встановити чи не виконаний підпис від імені ОСОБА_5 в графі «Від нового власника» і в графі «Директор» в Акті приймання-передачі нежитлового приміщення (торгово-офісні приміщення І1-б, загальною площею 129,30 кв.м.) від 24.02.2017 року на 1 арк. (у відповідності до постанови слідчого) ОСОБА_5 , чи іншою особою не виявилось можливим по причині вказаній в дослідницькій чистині висновку експерта.» (ст.ст.34, 35).

У резолютивній частині висновку експерта від 11 грудня 2023 року №СЕ-19/118-23/11283-ПЧ зокрема, зазначено наступне:

«49. Встановити чи не виконані досліджувані відбитки печатки із текстом в середині ««*УКРАЇНА* КОЛЕКТИВНЕ ПІДПРИЄМСТВО «ОЗОН» ідентифікаційний код 32936516»: на аркушах №1, №2 та №3 в Договорі купівлі-продажу майнових прав на об`єкт незавершеного будівництва нежитлового призначення від 22.09.2016 року (торгово-офісні приміщення І1-б, загальною площею 129,30 кв.м.) кліше печатки Колективного підприємства «ОЗОН» ідентифікаційний код 32936516, експериментальні зразки відбитків якої надані в якості порівняльного матеріалу не виявляється можливим по причині вказаній в пункті 1. дослідницької частини висновку експерта.

50. Встановити чи не виконаний досліджуваний відбиток печатки із текстом в середині ««*УКРАЇНА* КОЛЕКТИВНЕ ПІДПРИЄМСТВО «ОЗОН» ідентифікаційний код 32936516»: на аркушах №1, №2 та №3 в Акті прийманні-передачі нежитлового приміщення (торгово-офісні приміщення І1-б, загальною площею 129,30 кв.м.) від 24.02.2017 року кліше печатки Колективного підприємства «ОЗОН» ідентифікаційний код 32936516, експериментальні зразки відбитків якої надані в якості порівняльного матеріалу не виявляється можливим по причині вказаній в пункті 1. дослідницької частини висновку експерта. 51. Вирішити питання «51. В якій послідовності нанесені елементи відтиску печатки з написом «УКРАЇНА, КОЛЕКТИВНЕ ПІДПРИЄМСТВО «ОЗОН» ідентифікаційний код 32936516» та інші реквізити документу «Договір купівлі-продажу майнових прав на об`єкт незавершеного будівництва нежитлового призначення від 22.09.2016 року (торгово-офісні приміщення І1-б, загальною площею 129,30 кв.м.)» з якими він перетинаються?» не виявилось можливим по причині вказаній в пункті 2. дослідницької частини висновку експерта.

53. Вирішити питання «53. В якій послідовності нанесені елементи відтиску печатки з написом «УКРАЇНА, КОЛЕКТИВНЕ ПІДПРИЄМСТВО «ОЗОН» ідентифікаційний код 32936516» та інші реквізити документу «Акт приймання-передачі нежитлового приміщення (торгово-офісні приміщення І1-б, загальною площею 129,30 кв.м.)» від 24.02.2017 року» з якими він перетинається?» не виявилось можливим по причині вказаній в пункті 2. дослідницької частини висновку експерта. (ст.ст.35-26).

Як регламентує стаття 1 Першого Протоколу до Конвенції кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Відповідно до ч.1 ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ч.1 ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 жовтня 2022 року в справі № 227/3760/19-ц (провадження № 14-79цс21) вказано, що: «6.15. Підпис є невід`ємним елементом, реквізитом письмової форми правочину, а наявність підписів має підтверджувати наміри та волевиявлення учасників правочину, а також забезпечувати їх ідентифікацію. 6.16. Відсутність на письмовому тексті правочину (паперовому носії) підпису його учасника чи належно уповноваженої ним особи означає, що правочин у письмовій формі не вчинений. 6.17. Наявність же сама по собі на письмовому тексті правочину підпису, вчиненого замість учасника правочину іншою особою (фактично невстановленою особою, не уповноваженою учасником), не може підміняти належну фіксацію волевиявлення самого учасника правочину та створювати для нього права та обов`язки поза таким волевиявленням. 6.18. Відсутність вольової дії учасника правочину щодо вчинення правочину (відсутність доказів такого волевиявлення за умови заперечення учасника правочину) не можна ототожнювати з випадком, коли волевиявлення учасника правочину існувало, але не відповідало ознакам, наведеним у частині третій статті 203 ЦК України: волевиявлення не було вільним чи не відповідало його внутрішній волі. 6.19. Порушення вимог законодавства щодо волевиявлення учасника правочину є підставою для визнання правочину недійсним у силу припису частини першої статті 215 ЦК України, а також із застосуванням спеціальних правил статей 229-233 ЦК України про правочини, вчинені з дефектом волі під впливом помилки, обману, насильства, зловмисної домовленості, тяжкої обставини. 6.20. Тобто як у частині першій статті 215 ЦК України, так і в статтях 229-233 ЦК України йдеться про недійсність вчинених правочинів у випадках, коли існує волевиявлення учасника правочину, зафіксоване в належній формі (що підтверджується, зокрема, шляхом вчинення ним підпису на паперовому носії), що, однак, не відповідає волі цього учасника правочину. Тож внаслідок правочину учасники набувають права і обов`язки, що натомість не спричиняють для них правових наслідків. 6.21. У тому ж випадку, коли сторона не виявляла свою волю до вчинення правочину, до набуття обумовлених ним цивільних прав та обов`язків, то правочин є таким, що не вчинений, права та обов`язки за таким правочином особою взагалі не набуті, а правовідносини за ним не виникли». «6.37. Тобто суду необхідно встановити не просто факт використання спірного майна орендарем, а й те, чи сплачував орендар за таке використання орендодавцю та його правонаступникам і чи приймали вони таку оплату. 6.38. У разі якщо договір виконувався обома сторонами (зокрема, орендар користувався майном і сплачував за нього, а орендодавець приймав платежі), то кваліфікація договору як неукладеного виключається, такий договір оренди вважається укладеним та може бути оспорюваним (за відсутності законодавчих застережень про інше)». 6.39. Висловлене вище про можливість визначити фактичне укладення правочину у спосіб його виконання (за відсутності законодавчих застережень про інше) не суперечить викладеному в постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 червня 2020 року у справі № 145/2047/16-ц (провадження № 14-499цс19) правовому висновку про те, що правочин, який не вчинено (договір, який не укладено), не може бути визнаний недійсним. Наслідки недійсності правочину також не застосовуються до правочину, який не вчинено.

У вказаній постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 жовтня 2022 року у справі № 227/3760/19-ц (провадження № 14-79цс21) зроблено висновок, що «у випадку заперечення самого факту укладення правочину, як і його виконання, такий факт може бути спростований не шляхом подання окремого позову про недійсність правочину, а під час вирішення спору про захист права, яке позивач вважає порушеним, шляхом викладення відповідного висновку про неукладеність спірних договорів у мотивувальній частині судового рішення. Порушенням права у такому випадку є не саме по собі існування письмового тексту правочину, волевиявлення позивача щодо якого не було, а вчинення конкретних дій, які порушують право позивача (наприклад, зайняттям та використанням іншою особою приміщення позивача за відсутності встановлених для цього правових підстав). Протилежне тлумачення означало б, що суд надає документу, підробку якого встановлено належним чином, статус дійсного, визнає настання відповідних правових наслідків за відсутності як волевиявлення, так і інших законних підстав для цього та покладає на особу нічим не обґрунтований обов`язок застосувати для уникнення настання правових наслідків за підробленим документом ті самі способи захисту, що й в умовах, коли правочин дійсно вчинено, а його правомірність презюмується».

Отже, звернення з вимогою про визнання недійсним правочину, який аргументовано тим, що цей договір не підписувався і не укладався за висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними у постановах від 16 червня 2020 року у справі № 145/2047/16-ц (провадження № 14-499цс19) та від 26 жовтня 2022 року у справі № 227/3760/19-ц (провадження № 14-79цс21), такий спосіб захисту не передбачений законодавством, тобто не є правомірним способом захисту, та не є ефективним.

У разі заперечення самого факту укладення правочину, тобто факту підписання договору та його виконання, такий факт може бути спростований не шляхом подання окремого позову про недійсність правочину, а під час вирішення спору, зокрема про стягнення орендної плати, шляхом викладення відповідного висновку про неукладення оспорюваного договору у мотивувальній частині відповідного судового рішення.

Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч.ч.1-3 ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи вищевикладені обставини у їх сукупності, суд вважає, що заявлений позивачем спосіб судового захисту є належним і ефективним, позовні вимоги знайшли своє повне підтвердження належними та допустимими доказами, не спростованими відповідачкою яка будучи належним чином повідомленою про день та час судового розгляду справи в судове засідання повторно не з`явилась, письмовий відзив на позов не подала, а тому позовні вимоги в частині витребування з чужого незаконного володіння відповідачки нежитлового приміщення підлягають до задоволення.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки при подачі позову до суду позивачем було сплачено судовий збір в розмірі 9901,88 грн. згідно платіжної інструкції №1117 від 15 грудня 2025 року, рішення прийнято на користь позивача, тому дані судові витрати слід стягнути з відповідачки на користь позивача.

Відповідно до ч.1 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до п.1 ч.3 ст.133 ЦПК України до витрат пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (ч.2 ст.141 ЦПК України).

Відповідно до ч.ч.1-3 ст.134 ЦПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

Відповідно до п.3 ч.2 ст.141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ч.8 ст.141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Частинами 1-6 ст.137 ЦПК України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витратна правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послузі виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витратна оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. Уразі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

У постанові Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі №648/1102/19 суд дійшов висновку, що витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини 2 статті 137 ЦПК України).

Аналогічний висновок зроблено у постановах Верховного Суду від 03 жовтня 2019 року у справі №922/445/19, від 02 грудня 2020 року у справі № 317/1209/19 (провадження №61- 21442св 19), від 12 лютого 2020 року в справі № 648/1102/19 (провадження № 61-2213 Ісв 19), від 03 лютого 2021 року у справі № 554/2586/16-ц (провадження № 61-21197св19), від 17 лютого 2021 року у справі № 753/1203/18 (провадження № 61 -44217св 18).

При цьому, постанова Верховного Суду від 01.11.2022 року по справі №757/24445/21-ц передбачає, що відсутність доказів оплати вартості наданих адвокатом послуг не може виступати самостійною підставою для відмови у стягненні витрат на правничу допомогу.

Як вбачається з матеріалів справи, 25 серпня 2021 року між колективним підприємством «ОЗОН» (клієнт) та адвокатським бюро «Віталія Грабовського» (бюро) було укладено договір про надання адвокатських послуг (правничої допомоги), відповідно до якого клієнт доручає, а бюро приймає на себе зобовязання надавати адвокатські послуги (правничу допомогу) в обсязі і на умовах, визначених даним договором та предметними завданнями, кожне з яких являється невід`ємною частиною даного договору з моменту його підписання сторонами.

Згідно долученого предметного завдання №03-02-2025 від 03 лютого 2025 року бюро зобов`язується надати клієнту адвокатські послуг (правничу допомогу) з підготовки для подачі до Рівненського міського суду Рівненської області позовної заяви колективного підприємства «ОЗОН» із вимогами до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю «Інвестиційно-будівельна компанія «Градобуд» про витребування із чужого не законного володіння ОСОБА_1 на користь КП «ОЗОН» нежитлового приміщення загальною площею (кв.м.): 129,3, за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2679635556060. Винагорода бюро згідно із цим договором встановлюється в розмірі 30000,00 грн.

Згідно акту від 03 червня 2025 року здачі-приймання наданих послуг до договору про надання адвокатських послуг (правничої допомоги) від 25 серпня 2021 року вбачається, що було викладено детальний перелік виконаних робіт наданих бюро клієнту та відповідно сторони погодили, що вартість вищевказаних адвокатських робіт та послуг становлять 30000,00 грн.

Крім того, було долучено ордер на надання правничої допомоги серії ВК № 1159654 на надання правничої допомоги Колективному підприємству «ОЗОН» адвокатом Грабовським Віталієм Анатолійовичем.

Враховуючи характер виконаної адвокатом роботи, принципи співмірності та розумності судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат, а також критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, її складності та виконаної адвокатом роботи, критерію необхідності та значимості таких дій у справі, суд вважає, що до стягнення з відповідача на користь позивача підлягає 10000,00 грн. судових витрат на професійну правничу допомогу, оскільки така сума, відповідає критерію розумності, співмірності та ґрунтується на вимогах закону.

На підставі викладеного,керуючись ст.ст.10,18,12,263,264,265,268,273,280,282-289,354 ЦПК України, суд,-

в и р і ш и в :

Позовні вимоги Колективного підприємства «ОЗОН» до ОСОБА_1 , третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю «Інвестиційно-будівельна компанія «Градобуд» про витребування із чужого незаконного володіння нежитлового приміщення, розподіл судових витрат - задоволити.

Витребувати із чужого незаконного володіння ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованої АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_1 на користь Колективного підприємства «ОЗОН», смт.Рожнятів, пл.Єдності, 7 Калуського району Івано-Франківської області, код ЄДРПОУ 32936516 нежитлове приміщення загальною площею 129.3 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2679635556060.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованої АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_1 на користь Колективного підприємства «ОЗОН», смт. Рожнятів, пл.Єдності, 7 Калуського району Івано-Франківської області, код ЄДРПОУ 32936516 понесені судові витрати по справі, а саме сплачений судовий збір в розмірі 9901,88 грн. та витрати на правову допомогу в розмірі 10000,00 грн.

В решті позовних вимог позивачу відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач: Колективне підприємство «ОЗОН», смт.Рожнятів, пл.Єдності, 7 Калуського району Івано-Франківської області, код ЄДРПОУ 32936516

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_1

Суддя Рівненського

міського суду І.М.Ковальов