Рішення № 138179535, 30.06.2026, Богунський районний суд м. Житомира

Справа №295/9063/25

Категорія 38

2/295/1426/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.06.2026 року м. Житомир

Богунський районний суд м. Житомира в складі:

Головуючої судді: Біднини О.В.,

за участю секретаря судового засідання: Мотінової А.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з указаним позовом, в обґрунтування своїх вимог посилається на те, що ОСОБА_1 звернувся до АТ КБ «ПриватБанк» з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписав анкету-заяву б/н від 27.10.2010 та приєднався до Умов та Правил надання банківських послуг. На підставі такої анкети-заяви відповідачу відкрито картковий рахунок та видано кредитну картку, на яку було встановлено початковий кредитний ліміт, який в подальшому збільшився до 100 000 грн. Для отримання доступу до рахунку та використання кредитного ліміту відповідач отримав кредитну картку номер - НОМЕР_1 , строк дії - 08/14, тип Універсальна та додатково картку номер - НОМЕР_2 , строк дії - 09/14, тип Універсальна mini. Відповідач після отримання картки за умовами укладеного з банком договору здійснив дії щодо проведення її активації, користувався карткою, а також отримував кредитні кошти з власної ініціативи. В процесі користування рахунком відбулася зміна відсоткової ставки на 40,8% річних. За змістом позову, 07.02.2023 відповідач підписав заяву про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг, на підставі якої отримав додаткову кредитну картку номер - НОМЕР_3 , строк дії - 08/26, тип - Універсальна GOLD, а також погоджені інші суттєві умови користування кредитним рахунком. Заяву про приєднання до умов та правил надання банківських послуг відповідач підписав власноруч на планшеті. Позивач зазначає, що починаючи з 07.02.2023 відсотки нараховувалися відповідно до підписаної відповідачем заяви про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг, а саме згідно п. 1.3. у розмірі 40,8%. При цьому за погодженою ставкою банком нараховано відсотків у розмірі 18145,58 грн. Таким чином, банк свої зобов`язання за договором виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах, передбачених договором та в межах встановленого кредитного ліміту. У порушення умов договору відповідач зобов`язання за вказаним договором належним чином не виконав, та з урахуванням внесених коштів на погашення заборгованості, заяви про зменшення позовних вимог від 05.05.2026 року, ОСОБА_1 має заборгованість 52 966,24 грн., яка складається з наступного: 34 820,66 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 18 145,58 грн. - заборгованість за простроченими відсотками,яку позивач просить стягнути з відповідача на свою користь, а також судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 422,40 грн.

Ухвалою Богунського районного суду м. Житомира від 20.08.2025 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, розгляд якої постановлено проводити за правилами спрощеного позовного провадження.

У судове засідання представник позивача не з`явився, просив розгляд справи проводити без його участі, позовні вимоги підтримує та просить задовольнити, проти заочного розгляду справи не заперечує.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, причини неявки суду не повідомив, відзив на позовну заяву до суду не направляв.

Згідно з ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Оскільки в матеріалах справи зібрано достатньо доказів про взаємовідносини сторін, суд вважає за можливе, за згодою представника позивача, провести заочний розгляд справи.

У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Вивчивши й дослідивши письмові матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позовна заява, оцінивши докази в їх сукупності та кожен окремо, суд дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що 27.10.2010 до АТ КБ «Приватбанк» звернувся ОСОБА_1 з анкетою-заявою про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг у Приватбанку (а.с. 198). Відповідач при підписанні анкети-заяви підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з Умовами та правилами надання банківських послуг і тарифами, пам`яткою клієнта, складають між ним та банком договір про надання банківських послуг, що підтверджується підписом у заяві.

З матеріалів справи також вбачається, що 07.02.2023 ОСОБА_1 підписав заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг, якою визначені процентна ставка 42 % річних - для карт Універсальна, 40,8 % річних - для карт Універсальна Gold, процентна ставка, яка застосовується при невиконанні зобов`язання щодо повернення кредиту 84 % річних - для карт Універсальна, 81,6 % річних - для карт Універсальна Gold. Строк кредитування 12 місяців з пролонгацією (а.с. 199-208).

У матеріалах справи міститься паспорт споживчого кредиту щодо різних типів кредитних продуктів, який підписаний ОСОБА_1 07.02.2023 (а.с. 209-213).

Відповідно до змісту довідки про зміну умов кредитування та обслуговування кредитної картки, оформленої на ОСОБА_1 27.10.2010 встановлено кредитний ліміт у розмірі 100,00 грн., розмір якого неодноразово змінювався, 07.02.2023 був збільшений до 50 000,00 грн. та 01.01.2025 був зменшений до 0,00 грн. (а.с. 196).

Згідно з наданим позивачем розрахунком заборгованість відповідача перед АТ КБ «Приватбанк» станом на 31.03.2026 року становить 52 966,24 грн., з них: 34 820,66 грн. заборгованість за тілом кредиту, 18 145,58 грн. заборгованість за простроченими відсотками (том №2 а.с. 68-78).

Частиною першою статті 15 ЦК України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно з частиною першою статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Суд також може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статтей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в даному випадку АТ КБ «ПриватБанк»).

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

За змістом статті 1056-1 ЦК України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Позивач, обґрунтовуючи права вимоги, в тому числі їх розмір і порядок нарахування, крім самого розрахунку кредитної заборгованості за договором від 27.10.2010, посилався на Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку як невід`ємну частину спірного договору.

При цьому, матеріали справи не містять підтверджень, що саме цей Витяг з Умов та правил надання банківських послуг розумів відповідач та ознайомився і погодився з ним, підписуючи заяву-анкету про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг ПриватБанку, а також те, що вказаний документ на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містив умови, зокрема й щодо сплати процентів за користування кредитними коштами, та, зокрема, саме у зазначеному в цих документах, що додані банком до позовної заяви, розмірах і порядках нарахування.

Крім того, роздруківка із сайту позивача належним доказом бути не може, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку), яка може вносити і вносить відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування, що підтверджено й у постанові Верховного Суду України від 11.03.2015 (провадження № 6-16цс15).

Суд вважає, що в даному випадку також неможливо застосувати до вказаних правовідносин правила частини першої статті 634 ЦК України за змістом якої - договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, оскільки Умови та правила надання банківських послуг, що розміщені на офіційному сайті позивача (www.privatbank.ua) неодноразово змінювалися самим АТ КБ «ПриватБанк» в період - з часу виникнення спірних правовідносин (27.10.2010) до моменту звернення до суду із вказаним позовом (02.07.2025), тобто кредитор міг додати до позовної заяви Витяг з Умов у будь-яких редакціях, що найбільш сприятливі для задоволення позову.

Надані позивачем Правила надання банківських послуг ПриватБанку, з огляду на їх мінливий характер, не можна вважати складовою кредитного договору й щодо будь-яких інших встановлених ними нових умов та правил, чи можливості використання банком додаткових заходів, які збільшують вартість кредиту, чи щодо прямої вказівки про збільшення прав та обов`язків кожної із сторін, якщо вони не підписані та не визнаються позичальником, а також, якщо ці умови прямо не передбачені, як у даному випадку - в анкеті-заяві позичальника, яка безпосередньо підписана останнім і лише цей факт може свідчити про прийняття позичальником запропонованих йому умов та приєднання як другої сторони до запропонованого договору.

Такі висновки відповідають також й правовій позиції, викладеній у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.07.2019 у справі №342/180/17.

Однак, враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку АТ КБ «ПриватБанк» не повернуті, кредитор має право вимагати виконання в будь-який час, у тому числі шляхом зобов`язання через суд виконання боржником обов`язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів.

З наявної у матеріалах справи виписки за договором слідує, що ОСОБА_1 у період з 27.10.2010 по 23.05.2025 користувався кредитними коштами, які згідно з випискою по картковому рахунку та розрахунку заборгованості в розмірі 34 820,66 грн. банку не повернув, тому позовні вимоги банку в цій частині підлягають задоволенню (а.с. 46-195).

Щодо вимоги про стягнення заборгованості за відсотками, суд зазначає наступне.

Встановлено, що у анкеті-заяві №б/н від 27.10.2010 процентна ставка не зазначена.

Крім того, у цій заяві, підписаній сторонами, відсутні умови договору про встановлення відповідальності у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення зобов`язання у вигляді грошової суми та її визначеного розміру.

Наданий позивачем Паспорт споживчого кредиту містить зауваження про те, що умови договору про споживчий кредит можуть відрізнятися від інформації, наведеної в цьому Паспорті споживчого кредиту, та будуть залежати від проведеної кредитодавцем оцінки кредитоспроможності споживача з урахуванням, зокрема, наданої ним інформації про майновий та сімейний стан, розмір доходів тощо.

У розділі 4 вказаного Паспорту зазначено, що реальна річна процентна ставка обчислена на основі припущення, що процентна ставка та інші платежі за послуги кредитодавця залишатимуться незмінними та застосовуватимуться протягом строку дії договору про споживчий кредит.

Отже, зазначений Паспорт споживчого кредиту містить узагальнену інформацію про умови кредитування та орієнтовну загальну вартість кредиту та має передувати укладенню кредитного договору з позичальником, оскільки передбачає проведення оцінки кредитодавцем кредитоспроможності споживача. Проте Паспорт споживчого кредиту підписано відповідачем лише 07.02.2023 року, тобто на тринадцять років пізніше анкети-заяви.

Таким чином, анкета-заява, підписана ОСОБА_1 не містить домовленості сторін про сплату процентів за користування кредитними коштами та посилання на паспорт споживчого кредиту, як складову договору, а саме по собі підписання відповідачем Паспорту споживчого кредиту без підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу умови та правила банківських послуг не може вважатися частиною кредитного договору.

Матеріали справи не містять відомостей про те, які саме із зазначених у Паспорті умов були прийняті позичальником, дана інформація не може бути взята судом до уваги як доказ підтвердження конкретних умов кредитування.

Крім того, заява про приєднання до умов та Правил надання послуг від 07 лютого 2023 року містить загальну інформацію, а не відсоткову ставку за користування кредитними коштами наданими на підставі анкети-заяви від 27 жовтня 2010 року.

Отже, відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді розмір процентів за користування кредитними коштами.

За таких обставин, пред`явлені банком вимоги в частині стягненнязаборгованості за простроченими відсотками в розмірі 18 145,58 грн. задоволенню не підлягають.

Таким чином, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову та стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПриватБанк» заборгованості за кредитним договором №б/н від 27.10.2010 року в сумі 34 820,66 грн., яка складається з 34 820,66 грн. заборгованості за тілом кредиту.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 1 592,52 грн. судового збору пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З огляду на викладене та керуючись ст.ст. 2-5, 76-81, 89, 141, 259, 263-265, 273, 280-282, 352, 354 ЦПК України суд,-

У Х В А Л И В :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором №б/н від 27.10.2010 року в сумі 34 820,66 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» судовий збір в сумі 1 592,52 грн.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Відомості щодо учасників справи:

Позивач: Акціонерне товариство Комерційний Банк «ПриватБанк», місцезнаходження: 01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д, код ЄДРПОУ 14360570.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_4 .

Суддя: О.В. Біднина