Рішення № 138179110, 14.07.2026, Дергачівський районний суд Харківської області

справа № 619/3115/26

провадження № 2/619/1947/26

РІШЕННЯ

іменем України

14 липня 2026 року м. Дергачі

Дергачівський районний суд Харківської області у складі головуючого судді Овсяннікова В.С., за участі секретаря судового засідання Кісіль А.О. розглянувши у порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Перший український міжнародний Банк», треті особи: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Хара Наталія Станіславівна та Приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Іванюта Іван Миколайович про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню,-

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до АТ «ПУМБ», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Хара Н.С., приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Іванюта І.М., у якому просив визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис №9793, вчинений 19.02.2021 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Харою Н.С. про стягнення з нього на користь АТ «ПУМБ» заборгованості за Договором комплексного банківського обслуговування фізичних осіб №0636905000 від 07.06.2017 у розмірі 33 843,84 гривень, стягнути з відповідача на його користь 6 012,06 гривень у рахунок повернення майна, набутого без достатньої правової підстави, а також витрати за сплату судового збору у розмірі 1331,20 гривень та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4 000 гривень.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що 07.06.2017 між ним та АТ «ПУМБ» було укладено Договір комплексного банківського обслуговування фізичних осіб №0636905000, за умовами якого йому було надано кредит.

Вказав, що з відомостей автоматизованої системи виконавчого провадження позивачу стало відомо про внесення інформації щодо нього до реєстру боржників у зв`язку з відкриттям виконавчого провадження №65113057.

З документів, отриманих у межах цього виконавчого провадження, встановлено, що 19.02.2021 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Харою Н.С. вчинено виконавчий напис №9793 про стягнення на користь стягувача - АТ «ПУМБ» з боржника ОСОБА_1 заборгованості за вказаним договором у розмірі 33 843,84 гривень.

12.04.2021 приватним виконавцем виконавчого округу Харківської області Богатиренком А.І. на підставі цього виконавчого напису відкрито виконавче провадження №65113057.

У подальшому приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Іванютою І.М., який на підставі договору про заміщення від 11.10.2022 замістив приватного виконавця Богатиренка А.І., наклав арешт на усі рахунки боржника.

На адвокатський запит представника позивача приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Іванюта І.М. листом за вих. №4522 повідомив, що станом на дату надання відповіді у межах виконавчого провадження №65113057 з ОСОБА_1 стягнуто та перераховано на користь стягувача - АТ «ПУМБ» грошові кошти у розмірі 6 012,06 гривень.

Позивач вважає виконавчий напис таким, що вчинений з порушенням вимог законодавства, оскільки виконавчий напис вчинено на копії кредитного договору, який нотаріально не посвідчувався, а на момент його вчинення законодавством не було передбачено права вчиняти виконавчі написи на кредитних договорах, які не посвідчені нотаріально.

Ухвалою суду відкрито провадження у даній справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін. Відповідачу встановлено п`ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали для подачі відзиву на позовну заяву. Також позивачу встановлено п`ятиденний строк з дня отримання відзиву для подання відповіді на відзив, а відповідачу п`ятиденний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання заперечення. Ухвала надсилалась усім сторонам у справі.

Відповідач представник Акціонерного товариства «Перший український міжнародний Банк», повідомлявся своєчасно та належним чином, є користувачем Електронного суду, ухвалу про відкриття провадження у справі та копії усіх документів, долучених до справи отримав у електронному вигляді, про що свідчать відповідні довідки сформованп АСДС у автоматичному режимі. Відзиву чи клопотання щодо розгляду справи до суду не подавали.

Третя особа приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Іванюта І.М. повідомлявся своєчасно та належним чином, є користувачем Електронного суду, ухвалу про відкриття провадження у справі та копії усіх документів, долучених до справи отримав у електронному вигляді, про що свідчать довідка сформованп АСДС у автоматичному режимі. Будь-яких заяв чи клопотань щодо розгляду справи до суду не надсилав.

Сторони не звертались до суду із клопотанням про слухання справи з викликом сторін.

Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторони про інше.

У відповідності до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку про задоволення позову, виходячи з наступного.

Частина перша статті 4 ЦПК України передбачає, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Судом встановлено, що 19.02.2021 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Харою Н.С. вчинено виконавчий напис, зареєстрований за №9793, яким запропоновано стягнути з ОСОБА_1 на користь АТ «ПУМБ» заборгованість за кредитним договором №200821613902 від 07.06.2017 у розмірі 33 843,84 гривень.

На підставі цього виконавчого напису приватним виконавцем виконавчого округу Харківської області Богатиренком А.І. 12.04.2021 відкрито виконавче провадження №65113057, яке у подальшому передано приватному виконавцю виконавчого округу міста Києва Іванюті І.М., яким накладено арешт на рахунки боржника та здійснювалося примусове стягнення заборгованості.

Ухвалою суду від 08.05.2026 заяву про забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого напису задоволено та зупиннено стягнення у виконавчому провадженні №65113057, відкритому на підставі виконавчого напису №9793 від 19.02.2021, вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Харою Н.С. про стягнення на користь стягувача: АТ «ПУМБ» з боржника ОСОБА_1 , заборгованості за договором комплексного банківського обслуговування фізичних осіб №0636905000 від 07.06.2017, у розмірі 33 843,84 гривень.

Відповідно до статті 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до пункту 19 частини першої статті 34 Закону України «Про нотаріат» вчинення виконавчих написів є нотаріальною дією, яку вчиняють нотаріуси.

Згідно зі статтею 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Главою 16 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженим Наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 №296/5 передбачено порядок вчинення виконавчих написів.

Згідно п. 1.1 даної Глави, для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість, або на правочинах, що передбачають звернення стягнення на майно на підставі виконавчих написів.

Згідно п. 1.2 Інструкції, перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, установлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 1 Переліку документів за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999р. №1172, для одержання виконавчого напису надаються: оригінал нотаріально посвідченої угоди, документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання.

Відповідно до ст. 89 Закону України «Про нотаріат» у виконавчому написі повинні зазначатися: дата (рік, місяць, число) його вчинення, посада, прізвище, ім`я, по батькові нотаріуса, який вчинив виконавчий напис; найменування та адреса стягувача; найменування, адреса, дата і місце народження боржника, місце роботи (для громадян), номери рахунків в установах банків (для юридичних осіб); строк, за який провадиться стягнення; суми, що підлягають стягненню, або предмети, які підлягають витребуванню, в тому числі пеня, проценти, якщо такі належать до стягнення; розмір плати, сума державного мита, сплачуваного стягувачем, або мита, яке підлягає стягненню з боржника; номер, за яким виконавчий напис зареєстровано; дата набрання юридичної сили; строк пред`явлення виконавчого напису до виконання.

Виконавчий напис скріплюється підписом і печаткою нотаріуса.

Пунктом 3.1 Інструкції визначено, що нотаріус вчиняє виконавчі написи: якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем; за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.

Крім того, пункт 3.3 Інструкції передбачає, що якщо для вимоги, за якою вчиняється виконавчий напис, законом установлено інший строк давності, виконавчий напис вчиняється у межах цього строку.

Пунктом 3.5 Інструкції передбачено, що при вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.99 № 1172.

Відповідно до статті 88 Закону України «Про нотаріат» нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років.

Пунктом 2 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 №1172 (у редакції, чинній до 22.02.2017), для стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин, нотаріусу подавалися: оригінал кредитного договору; засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 у справі №826/20084/14 визнано незаконною та нечинною постанову Кабінету Міністрів України від 26.11.2014 №662 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» у частині, яка допускала вчинення виконавчого напису на підставі оригіналу кредитного договору без його нотаріального посвідчення.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 21.09.2021 у справі №910/10374/17 (пункт 88) зазначила, що оскільки зазначену постанову №662 визнано в судовому порядку незаконною та нечинною у відповідній частині, кредитний договір, який не є нотаріально посвідченим, не входить до переліку документів, за якими може здійснюватися стягнення заборгованості у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса.

Судом встановлено, що виконавчий напис №9793 від 19.02.2021 вчинено на підставі заяви стягувача про примусове виконання рішення та копії Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб №200821613902 від 07.06.2017, який нотаріально посвідчений не був.

Отже, на дату вчинення оспорюваного виконавчого напису (19.02.2021), тобто після ухвалення постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017, кредитний договір, який не посвідчений нотаріально, не міг бути документом, на підставі якого вчиняється виконавчий напис у безспірному порядку.

За таких обставин приватним нотаріусом порушено порядок вчинення виконавчого напису, встановлений ст. 87, 88 Закону України «Про нотаріат» та Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 №296/5, оскільки виконавчий напис вчинено на документі, який не входив до переліку документів, за якими стягнення заборгованості може здійснюватися у безспірному порядку.

Відповідно до правового висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 23.01.2018 у справі №310/293/15, сам по собі факт подання стягувачем відповідних документів нотаріусу не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого; для вчинення виконавчого напису має бути підтверджено безспірність заборгованості документами, передбаченими зазначеним Переліком.

Оскільки зазначена умова у цій справі дотримана не була, а відповідач доводи позивача не спростував, суд доходить висновку, що виконавчий напис №9793 від 19.02.2021, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Харою Н.С., підлягає визнанню таким, що не підлягає виконанню.

Щодо вимоги про повернення майна, набутого без достатньої правової підстави, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що у межах виконавчого провадження №65113057 з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» стягнуто та перераховано грошові кошти у розмірі 6 012,06 гривень, що підтверджується відповіддю приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Іванюти І.М. від 29.04.2025 за №4522.

Відповідно до ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави, зобов`язана повернути потерпілому це майно; особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення 83 глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Аналіз ст. 1212 ЦК України дає підстави для висновку, що передбачений нею вид позадоговірних зобов`язань виникає за таких умов: 1) набуття особою майна або його збереження за рахунок іншої особи; 2) відсутність для цього правових підстав або якщо вони відпали.

Сутність зобов`язання із набуття, збереження майна без достатньої правової підстави полягає у вилученні в особи - набувача частини її майна, що набута поза межами правової підстави, у випадку якщо правова підстава переходу відпала згодом, або взагалі без неї - якщо майновий перехід не ґрунтувався на правовій підставі від самого початку правовідношення, та передання майна тій особі - потерпілому, яка має належний правовий титул на нього.

Як зазначив Верховний Суд у постанові від 06.10.2021 у справі №623/363/20, одним із випадків відпадіння підстави набуття (збереження) майна може бути визнання судом таким, що не підлягає виконанню, виконавчого напису нотаріуса, на підставі якого було здійснено стягнення коштів; судове рішення про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, яке набрало законної сили, є правовою підставою для виникнення зобов`язання з повернення майна, набутого без достатньої правової підстави. Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 08.09.2021 у справі №201/6498/20.

Оскільки у розглядуваній справі виконавчий напис, вчинений 19.02.2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Харою Н.С., зареєстрований в реєстрі за №9793, за яким стягнуто 6012,06 гривень, визнано таким, що не підлягає виконанню, правова підстава для примусового стягнення спірних грошових коштів вважається такою, що відпала.

За таких обставин, відповідач зобов`язаний повернути позивачу отримані грошові кошти у розмірі 6012,06 гривень, оскільки стчгнення таких коштів відбувалось примусово, шляхом відрахування із заробітку та списання коштів з банківського рахунку на підставі виконавчого напису, визнаного у подальшому таким, що не підлягає виконанню.

Вимога про повернення майна, набутого без достатньої правової підстави підлягає задоволенню.

Щодо судових витрат, суд виходить з наступного.

Відповідно до положень статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

У відповідності до положень ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При поданні позовної заяви позивачем сплачено судовий збір у сумі 3328 гривень (за дві позовні вимоги та подану заяву про забезпечення позову (1331,20 грн +1331,20 грн + 665,60 грн) (а.с. 8, зв.бік а.с. 9, 27).

Таким чином, у зв`язку із задоволенням позовних вимог позивача в повному обсязі, сплачений судовий збір у розмірі 3328 гривень підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Що стосується вимог про стягнення витрат на правничу допомогу, суд прийшов до наступних висновків.

Відповідно до ст. 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Зі змісту положень даної норми вбачається, що витрати на правничу допомогу адвоката складаються з: гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також сум, що підлягають сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, і ці суми встановлюються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Вказаною нормою також передбачено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним зі: складністю справи та виконаних адвокатом робіт; часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт; обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вищезазначених вимог суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися (частина третястатті 141 ЦПК України).

Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу та їх відшкодування стороною позивача було надано: ордер адвоката на надання правничої допомоги; свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю; наказ про прийом №20 від 29.09.2025; договір про надання правничої допомоги від 22.04.2026, укладений між позивачем та АО «Усенко Лоер та Партнери», на підставі якого позивачем понесено витрати на складення та подання позовної заяви у розмірі 3 000 гривень та на складення заяви про забезпечення позову у розмірі 1 000 гривень, а всього - 4 000 гривень, що підтверджується актом надання правничої допомоги та доказами оплати, наявними у матеріалах справи.

Враховуючи задоволення позовних вимог, а також те, що заявлений розмір витрат на правничу допомогу є співмірним зі складністю справи та обсягом наданих послуг відповідно до критеріїв, передбачених ст. 137 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути ці витрати з відповідача на користь позивача у повному обсязі.

Керуючись ст. 4, 12, 76-81, 89, 133, 137, 141, 247, 263-265, 273, 279 ЦПК України, ст. 18, 1212 ЦК України, ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів», ст. 87, 88, 89 Закону України «Про нотаріат», Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 №296/5, Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 №1172, суд,-

в и р і ш и в:

Позов ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Хара Наталія Станіславівна, приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Іванюта Іван Миколайович про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, та повернення майна, набутого без достатньої правової підстави - задовольнити.

Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис №9793, вчинений 19.02.2021 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Харою Наталією Станіславівною, про стягнення з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» (код ЄДРПОУ: 14282829) заборгованості за кредитним договором №200821613902 від 07.06.2017 у розмірі 33 843,84 гривень.

Стягнути з Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» (код ЄДРПОУ: 14282829) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ), порядку повернення грошових коштів, стягнутих за виконавчим написом №9793 від 19.02.2021, безпідставно набуті грошові кошти у розмірі 6012,06 гривень.

Стягнути з Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» (код ЄДРПОУ: 14282829) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ), витрати за сплату судового збору у розмірі 3328 гривень.

Стягнути з Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» (код ЄДРПОУ: 14282829) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ), витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4000 гривень.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Харківського апеляційного суду.

Реквізити учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ;

Відповідач: Акціонерне товариство «Перший Український Міжнародний Банк», код ЄДРПОУ: 14282829, місцезнаходження: 04070, м. Київ, вул. Андріївська, буд. 4 (має зареєстрований кабінет у підсистемі ЄСІТС Електронний Суд);

Третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Хара Наталія Станіславівна, місцезнаходження: 01054, м. Київ, вул. Січових Стрільців, буд. 37-41, оф. 215;

Третя особа: приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Іванюта Іван Миколайович, РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса: 03115, м. Київ, вул. Львівська, буд. 17, 3-й поверх, кімн. 306 (має зареєстрований кабінет у підсистемі ЄСІТС Електронний Суд).

Суддя В. С. Овсянніков