Рішення № 138176862, 14.07.2026, Приморський районний суд м. Одеси

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.07.2026

Справа № 522/26629/25-Е

Провадження № 2/522/566/26

Приморський районний суд м. Одеси у складі головуючого судді Ярема Х.С. розглянув за правилами спрощеного позовного провадження (без виклику сторін) справу

за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Гвоздичний-Тіниста»

до ОСОБА_1 , ОСОБА_2

про стягнення боргу.

ВСТАНОВИВ:

ОСББ «Гвоздичний-Тіниста» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 .

Позивач просив суд:

- стягнути з ОСОБА_1 11 112 грн. заборгованості зі сплати внесків та обов`язкових платежів на утримання багатоквартирного будинку, інфляційні нарахування та 3% річних;

- стягнути з ОСОБА_2 27 272,04 грн. заборгованості зі сплати внесків та обов`язкових платежів на утримання багатоквартирного будинку, інфляційні нарахування та 3% річних.

11.03.2026 відкрито спрощене позовне провадження без виклику сторін.

19.03.2026 закрито провадження у справі в частині позовних вимог ОСББ «Гвоздичний-Тіниста» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості 8 965,31 грн. та до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості 23 256,28 грн. Продовжено розгляд справи в частині позовних вимог ОСББ «Гвоздичний-Тіниста» до ОСОБА_1 про стягнення інфляційних нарахувань та 3% річних 2 146,69 грн. та до ОСОБА_2 про стягнення інфляційних нарахувань та 3% річних 4 015,76 грн.

08.04.2026 відповідач ОСОБА_1 подав відзив.

20.04.2026 позивач подав відповідь на відзив.

24.04.2026 відповідач ОСОБА_1 подав відповідь на відзив.

Позивач пояснює, що управління житловим будинком в АДРЕСА_1 ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є співвласниками квартири АДРЕСА_2 у цьому будинку. Розміри їхніх часток по 1/2. ОСОБА_1 за період з листопада 2023 по 01.12.2025 мав заборгованість за несплату послуг утримання будинку та прибудинкової території, вивіз ТПВ у розмірі 8 965,31 грн. ОСОБА_2 за період з березня 2020 по 01.12.2025 мав заборгованість за несплату послуг з утримання будинку та прибудинкової території, вивіз ТПВ у розмірі 23 256,28 грн. Вони сплатили цей борг уже після подання позову 09.03.2026. У зв`язку з чим, позивач вважає, що вони повинні сплати щей інфляційні нарахування та 3% річних за несвоєчасну сплату послуг. А саме ОСОБА_1 за період з 01.01.2024 по 01.12.2025 - 2 146,69 грн. (1 669,75 грн. інфляція та 476,94 грн. 3% річних), ОСОБА_2 за період з 01.03.2020 по 23.02.2022 та за період з 01.01.2024 по 01.12.2025 - 4 015,76 грн. (1 422,85 грн. інфляції та 446,22 грн. 3% річних, а також 1 669,75 грн. інфляції та 476,94 грн. 3% річних).

Відповідач ОСОБА_1 проти позову заперечує. В період з 24.02.2022 по 30.12.2023 та після 26.05.2025 нарахування інфляціих втрат та 3% річних на борг за житлово-комунальні послуги є неправомірним, до того ж відповідачі добровільно, не знаючи про цей позов, сплатили заборгованість. Тому наслідки, передбачені ст. 625 ЦК України, до них не застосовуються.

Судом встановлено такі обставини справи.

Управління житловим будинком в АДРЕСА_1 здійснює ОСББ «Гвоздичний-Тіниста».

Відповідно до п.1 Розділу 2 Статуту ОСББ «Гвоздичний-Тіниста» від 27.03.2021, метою створення Об`єднання є забезпечення і захист прав співвласників, дотримання ними своїх обов`язків, належне утримання та використання спільного майна будинку, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та цим Статутом.

ОСББ «Гвоздичний-Тіниста» сприяє в отриманні мешканцями будинку послуг УБПТ (утримання будинку та прибудинкової території), вивіз сміття (побутових відходів) як власникам квартир, а останні, споживаючи ці послуги, зобов`язаний щомісяця в повному обсязі та вчасно сплачувати за це кошти за тарифами, затвердженими загальними зборами співвласників будинку.

ОСОБА_1 є власником на праві спільної часткової власності 1/2 частки квартири під АДРЕСА_3 , що підтверджується інформаційною довідкою №454181747 від 28.11.2025 року з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Свідоцтвом про право на спадщину за законом Реєстр. №6-383 від 30.07.2019.

ОСОБА_2 є власником на праві спільної часткової власності 1/2 частки квартири під АДРЕСА_3 , що підтверджується інформаційною довідкою № 454181747 від 28.11.2025 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Свідоцтвом про право на спадщину за законом Реєстр. №1-293 від 05.04.2021.

За розрахунком ОСББ заборгованість ОСОБА_1 за період з листопада 2023 з послуг по утриманню будинку та прибудинкової території, вивіз ТПВ становила 8 965,31 грн., ОСОБА_2 з березня 2020 у розмірі 23 256,28 грн.

09.03.2026 ОСОБА_1 сплатив 47 978,50 грн. комунальних послуг (платіжна інструкція на переказ готівки № ПН729).

Згідно з розрахунком заборгованості інфляційних нарахувань та 3% річних, ОСББ нараховує:

- ОСОБА_1 за період з 01.01.2024 по 01.12.2025 - 2 146,69 грн. (1 669,75 грн. інфляція та 476,94 грн. 3% річних)

- ОСОБА_2 за період з 01.03.2020 по 23.02.2022 та за період з 01.01.2024 по 01.12.2025 - 4 015,76 грн. (1 422,85 грн. інфляції та 446,22 грн. 3% річних, а також 1 669,75 грн. інфляції та 476,94 грн. 3% річних).

Висновки суду.

Згідно п. 5 ч. 2 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов`язаний, зокрема, оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

Відповідно до ст.9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору. За бажанням споживача оплата житлово-комунальних послуг може здійснюватися шляхом внесення авансових платежів згідно з умовами договору про надання відповідних житлово-комунальних послуг. Дієздатні особи, які проживають та/або зареєстровані у житлі споживача, користуються нарівні зі споживачем усіма житлово-комунальними послугами та несуть солідарну відповідальність за зобов`язаннями з оплати житлово-комунальних послуг.

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 як споживачі житлово-комунальних послуг, які надає ОСББ, мають обов`язок щомісячно здійснювати сплату за спожиті житлово-комунальні послуги.

Відповідачі мали заборгованість та сплатили таку 09.03.2026, що не заперечує позивач.

Відповідно до ч.1 ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов`язання.

За змістом ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Зважаючи на те, що статтю 625 ЦК України є в розділі 1 книги 5 цього Кодексу - "Загальні положення про зобов`язання", ця стаття застосовується до всіх грошових зобов`язань, якщо інше не передбачено спеціальними нормами, які регулюють відносини, пов`язані з виникненням, зміною чи припиненням окремих видів зобов`язань.

Інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 ЦК України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті.

Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання.

Невиконання боржником грошового зобов`язання є триваючим правопорушенням. Тому право на позов про стягнення коштів на підставі ст. 625 ЦК України виникає у кредитора з моменту порушення грошового зобов`язання до моменту його усунення і обмежується останніми трьома роками, які передували поданню позову.

Отже, право вимагати сплати інфляційних нарахувань та 3% річних виникло у позивача з моменту порушення зобов`язання сплачувати житлово-комунальні послуги, тобто з листопада 2023 по 09.03.2026 для відповідача ОСОБА_1 та з березня 2020 по 09.03.2026 для відповідача ОСОБА_2 .

Посилання відповідачів на добровільну сплату боргу суд не бере до уваги, оскільки заборгованість виникла у ОСОБА_1 ще в листопаді 2023 року, а у ОСОБА_2 в березні 2020 року.

Згідно з Постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2022 №206 «Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану», установлено, що до припинення чи скасування воєнного стану в Україні забороняється: нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість, утворену за несвоєчасне та/або неповне внесення плати за житлово-комунальні послуги населенням (у тому числі населенням, що проживає у будинках, де створено об`єднання співвласників багатоквартирного будинку, житлово-будівельні (житлові) кооперативи або яким послуги надаються управителем чи іншою уповноваженою співвласниками особою за колективним договором) в територіальних громадах, що розташовані на територіях, на яких ведуться бойові дії (територіях можливих бойових дій, активних бойових дій, активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси).

Оскільки м. Одеса належала до переліку таких територій в період з 24.02.2022 по 30.12.2023 та належить до таких територій з 26.05.2025. Отже, позивач не вправі здійснювати нарахування інфляційних нарахувань та 3% річних у цей період.

За розрахунком позивача інфляційні втрати та 3% річних ОСОБА_1 нараховано за період з 01.01.2024 по 01.12.2025 - 2 146,69 грн., ОСОБА_2 нараховано за період з 01.03.2020 по 23.02.2022 та за період з 01.01.2024 по 01.12.2025 - 4 015,76 грн.

Отже, позивач, в порушення вказаної норми, включив у розрахунок заборгованості період після 26.05.2025, в зв`язку з чим наданий позивачем розрахунок заборгованості суд не приймає як належний доказ такої заборгованості.

Верховний Суд у постанові від 07.06.2023 у справі № 234/3840/15-ц виклав позицію щодо якої у разі встановлення факту заборгованості, суд у будь-якому разі має стягнути ту суму, яка була доведена і щодо якої у суду немає сумніву. Для цього, суд, у межах наданих йому процесуальним законодавством повноважень, у разі наявності такої можливості, має самостійно зробити розрахунок заборгованості, якщо не погодився з розрахунком, наданим позивачем, оскільки незгода з наданим суду розрахунком не є підставою для відмови у задоволенні позову у повному обсязі.

За розрахунком позивача заборгованість ОСОБА_1 за житлово-комунальні послуги станом на травень 2025 року 6 731,21 грн. Отже, заборгованість з інфляційних нарахуванням та 3% річних за період з 01.01.2024 по 25.05.2026 складає - 1 230,02 (інфляційне збільшення) + 282,16 (штрафні санкції), всього 1 512,18 грн.

Згідно наданого розрахунку заборгованості ОСОБА_2 за житлово-комунальні послуги, його борг станом на лютий 2022 року склав 7 488,55 грн., отже заборгованість по інфляційним нарахуванням та 3% річних за період з 01.03.2020 по 23.02.2022 складає - 1 422,91 (інфляційне збільшення) + 445,72 (штрафні санкції), а загалом 1 868,63 грн.

За розрахунком позивача заборгованість ОСОБА_2 за житлово-комунальні послуги, його борг станом на травень 2025 року склав 21 022,18 грн. Отже, заборгованість з інфляційних нарахуваннь та 3% річних за період з 01.01.2024 по 25.05.2026 складає - 3 841,48 (інфляційне збільшення) + 881,20 (штрафні санкції), а загалом 4 722,68 грн.

Всього заборгованість ОСОБА_2 з інфляційних нарахувань та 3% річних становить 6 591,31 грн., яку суд обмежує розміром позовних вимог - 4 015,76 грн.

Згідно з ст. 141 ЦПК України суд стягує на користь позивача сплачену суму судового збору пропорційно задоволеним вимогам щодо кожного з відповідачів, а отже в сумі 348,87 грн. загалом та 116,28 грн. з ОСОБА_1 і 232,59 грн. з ОСОБА_2 .

Щодо витрат на правничу допомогу.

Позивач просить стягнути витрати на правничу допомогу 5 000 грн. На підтвердження понесення таких витрат надає:

- ордер адвоката Михайленко М.М.

- договір про надання правової допомоги

- додаткову угоду до договору про надання правової допомоги.

- рахунок на оплату гонорару 5 000 грн. (Надання консультацій і роз`яснень з правових питань; зібрання доказів; підготовка, подання заяви про стягнення заборгованості, супроводження під час судового процесу).

У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, однак, повинен ґрунтуватися на більш чітких критеріях, визначених у частині четвертій статті 137 ЦПК України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка зазначає про неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності цим критеріям заявлених витрат. Для визначення суми відшкодування необхідно послуговуватися критеріями реальності адвокатських витрат (установлення їхньої дійсності та необхідності) та розумності їхнього розміру, зважаючи на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін (постанова ВП ВС від 19.02.2020 року у справі № 755/9215/15-ц).

Рішення ЄСПЛ від 23.01.2014 року у справі "East/West Alliance Limited проти України":заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим.

Рішення ЄСПЛ від 28.11.2002 року у справі «Лавентс проти Латвії»: відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Відповідач у відзиві на позов заперечує стгянення витрат 5 000 грн. як таких, що є надмірними. До того ж відповідачі сплатили основний борг, а позивач відмовився від частини цих вимог. Жодних складнощів на 5 000 грн. ці витрати не становлять.

Суд не може самостійно зменшити розмір витрат на правову допомогу без відповідного клопотання другої сторони. Однак суд зобов`язаний перевіряти вид наданих послуг на предмет їх підтвердження чи непідтвердження.

Аналізуючи суть кожної з наданих адвокатом послуг, суд звертає увагу на наступне.

Розгляд справи здійснювався без виклику сторін, без судових засідань, отже, витрати на оплату послуг адвоката в судовому засіданні не є підтвердженими.

Крім того, суд бере до уваги, що предметом цієї судової справи є стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги. Дана категорія судових справ не є нетиповою чи складною.

Суд, враховуючи дотримання принципів обґрунтованості, пропорційності (співмірності) витрат на оплату послуг адвоката щодо предмету спору, складності справи, значення справи для сторін, ціни позову та встановленого обсягу наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, часткове задоволення позову, заперечення відповідача уих витрат як неспівмірних, приходить до висновку про часткове задоволення заяви позивача про стягнення витрат на правничу допомогу в розмірі 1 000 грн., які підлягають стягненню з відповідачів пропорційно до розміру задоволених вимог з ОСОБА_1 у сумі 333,33 грн., а з ОСОБА_2 в сумі 666,67 грн.

Керуючись ст.ст. 141, 263-265 ЦПК України,

ВИРІШИВ:

Позов Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Гвоздичний-Тіниста» - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Гвоздичний-Тіниста» (ЄДРПОУ 40591658) заборгованість 1 512,18 гривень.

Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Гвоздичний-Тіниста» (ЄДРПОУ 40591658) заборгованість 4 015,76 гривень.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Гвоздичний-Тіниста» судовий збір 116,28 гривень та 333,33 гривень витрат на правничу допомогу.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Гвоздичний-Тіниста» судовий збір 232,59 гривень та 666,67 гривень витрат на правничу допомогу.

Рішення суду може бути оскаржене до апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Ярема Х.С.