Рішення № 138175791, 14.07.2026, Охтирський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 583/2676/26

2/583/1470/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 липня 2026 року Охтирський міськрайонний суд Сумської області в складі:

головуючого судді Савєльєвої А.І.,

з участю секретаря судового засідання Доценко Т.Г.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в місті Охтирка цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «УНІВЕРСАЛ БАНК», представник позивача Мєшнік Костянтин Ігорович, до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в :

Акціонерне товариство «УНІВЕРСАЛ БАНК» через свого представника Мєшніка К.І. звернулося до суду із зазначеним позовом, згідно з яким просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за Договором про надання банківських послуг «Monobank» від 19.09.2021 у розмірі 91932,06 грн, що складається із заборгованості за тілом кредиту в розмірі 87664,10 грн та заборгованості за пенею в розмірі 4267,96 грн, а також понесені позивачем судові витрати у вигляді сплаченого судового збору в розмірі 3328,00 грн.

Вимоги за позовом вмотивовані тим, що 19.09.2021 відповідач ОСОБА_1 звернулася до АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» з Анкетою-заявою до Договору про надання банківських послуг Положеннями анкети-заяви визначено, що анкета-заява разом з Умовами, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту складають договір про надання банківських послуг. Підписавши анкету-заяву, відповідач підтвердив, що ознайомився та отримав примірники у мобільному додатку вищевказаних документів, що складають Договір та зобов`язується виконувати його умови. На підставі укладеного договору ОСОБА_1 отримала кредит у розмірі 42000,00 грн у вигляді встановленого кредитного ліміту на поточний рахунок, спеціальним платіжним засобом якого є платіжна картка № НОМЕР_1 . ОСОБА_1 свої зобов`язання за договором належним чином не виконувала, у зв`язку з чим прострочення зобов`язання зі сплати щомісячного мінімального платежу за договором перевищило 90 днів. Відповідач на контакт із банком не виходила, жодних дій для погашення заборгованості не вчиняла, у результаті чого в нього виникла заборгованість у загальному розмірі 91932,06 грн, що і стало підставою для звернення до суду.

Ухвалою судді Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 02 червня 2026 року відкрито спрощене позовне провадження по справі без повідомлення учасників справи, відповідачеві відповідно до ч. 1 ст. 278 ЦПК України запропоновано протягом п`ятнадцяти днів із дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі подати відзив на позов.

Представник позивача в позовній заяві просить позовні вимоги задовольнити в повному обсязі, розгляд справи здійснювати без участі позивача та його представника.

Відповідач у судове засідання не з`явлався, про дату, час та місце судового засідання повідомлялася судом належним чином шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-порталі «Судова влада України». Причини неявки в судове засідання відповідач не повідомила, відзив на позовну заяву не подала.

Європейський суд з прав людини неодноразово вказував, що на зацікавлену сторону покладається обов`язок проявляти належну увагу в захисті своїх інтересів та вживати необхідних заходів, щоб ознайомитись із подіями процесу (див. серед іншого «Гуржій проти України», заява № 326/3, 01 квітня 2008 року, «Олександр Шевченко проти України», № 8771/02, § 27, 26 квітня 2007 року). Поряд з цим, Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) неодноразово наголошував, що національні суди мають організовувати судові провадження таким чином, щоб забезпечити їх ефективність та відсутність затримок (див. рішення ЄСПЛ від 02 грудня 2010 року у справі «Шульга проти України» № 16652/04).

Верховний Суд у постанові від 01 жовтня 2020 року у справі № 361/8331/18 зазначив про те, що якщо учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті. Основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Відповідно до ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, вивчивши матеріали справи, дослідивши письмові докази, дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову з огляду на наступне.

Судом встановлено, що 19.09.2021 між АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» та ОСОБА_1 підписана Анкета-заява до Договору про надання банківських послуг, за умовами якої анкета-заява разом з Умовами і правилами обслуговування в АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» при наданні банківських послуг, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту складають договір про надання банківських послуг. Підписанням анкети-заяви від 19.09.2021 відповідач підтвердила, що вона ознайомлена з вказаними документами та отримала їх примірники у мобільному додатку. Підпис здійснено шляхом застосування цифрового власноручного підпису.

Відповідно до Анкети-заяви ОСОБА_1 просить відкрити поточний рахунок №НОМЕР_2 у гривні на її ім`я та встановити кредитний ліміт на суму, зазанчену в мобільному додатку.

До анкети-заяви позивачем додано витяг з Умов і правил обслуговування в АТ«Універсал Банк» при наданні банківських послуг щодо продуктів monobank/Universal Bank, затверджених рішенням Правління АТ «Універсал Банк» № 46 від 24 листопада 2021 року, а також додатки (Тарифи «Чорна Картка monobank», паспорт споживчого кредиту Чорної картки monobank, таблицю обчислення загальної вартості кредиту) із визначенням тарифів та основних умов кредитування. Зазначені додатки не містять підпису відповідача ОСОБА_1 .

Згідно з довідкою про розмір встановленого кредитного ліміту від 06.04.2026 ОСОБА_1 встановлено кредитний ліміт, який неодноразово змінювався: 19.09.2021 - 3000,00 грн; 09.12.2021 - 0,00 грн; 20.06.2023 - 3000,00 грн; 25.07.2023 - 20000,00 грн; 26.07.2023 - 3000,00 грн; 06.08.2023 - 4000,00 грн; 09.08.2023 - 5000,00 грн; 14.09.2023 - 6000,00 грн; 27.09.2023 - 10000,00 грн; 29.09.2023 - 13000,00 грн; 20.01.2024 - 12000,00 грн; 07.04.2024 - 13000,00 грн; 09.05.2024 - 15000,00 грн; 14.05.2024 - 10000,00 грн; 20.05.2024 - 5000,00 грн; 23.05.2024 - 10000,00 грн; 27.05.2024 - 15000,00 грн; 09.06.2024 - 21000,00 грн; 12.06.2024 - 20000,00 грн; 10.07.2024 - 40000,00 грн; 12.07.2024 39000,00 грн; 16.07.2024 - 40000,00 грн; 20.07.2024 - 39000,00 грн; 31.01.2025 - 42000,00 грн.

Відповідач ОСОБА_1 , користувалася наданими кредитними коштами, здійснюючи перекази на інші картки, оплату в магазинах, кафе та ресторанах, а також зняття готівки в банкоматах, що підтверджується наданою АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» випискою про рух коштів по картці НОМЕР_3 , власником якої є ОСОБА_1 ,, за період з 19.09.2021 по 06.04.2026. При цьому періодично банком здійснювалося винесення простроченої заборгованості за тілом кредиту, яка частково погашалася ОСОБА_1 .

Відповідно до наданого банком розрахунку заборгованості за договором № б/н від 19.09.2021 загальний залишок заборгованості ОСОБА_1 за наданим кредитом станом на 06.04.2026 становить 91932,06 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту в розмірі 87664,10 грн; заборгованість за пенею в розмірі 4267,96 грн.

Згідно зі статтею 526, частиною 1 статті 530 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У статті 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно із частиною 1 статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до частин 1, 2 статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Статтею 3 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до частин 3, 12 статті 11 цього Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.

Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Згідно зі статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання:

електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину;

електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом;

аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

За змістом статті 1056-1 ЦК України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Частиною 1 статті 1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Як вбачається із матеріалів справи, кредитний договір укладено в електронній формі та підписано позичальником анкету-заяву за допомогою аналога власноручного підпису, що узгоджується із положеннями Закону України «Про електронну комерцію».

Договірні правовідносини, що виникли між банком та фізичною особою - споживачем банківських послуг регулюються Законом України від 12 травня1991року №1023-XII «Про захист прав споживачів» (далі - Закон № 1023-XII).

Згідно з пунктом 22 частини першої статті 1 Закону № 1023-XII споживач - фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов`язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника.

Конституційний Суд України у рішенні у справі за конституційним зверенням щодо офіційного тлумачення положень другого речення преамбули Закону України від 22 листопада 1996 року № 543/96-В «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань» від 11 липня 2013 року у справі №1-12/2013 зазначив, що з огляду на приписи частини четвертої статті 42 Конституції України участь у договорі споживача як слабшої сторони, яка підлягає особливому правовому захисту у відповідних правовідносинах, звужує дію принципу рівності учасників цивільно-правових відносин та свободи договору, зокрема, у договорах про надання споживчого кредиту.

Це узгоджується з положеннями Резолюції Генеральної Асамблеї ООН від 09 квітня 1985 року № 39/248 «Керівні принципи для захисту інтересів споживачів», в якій зазначено наступне: визнаючи, що споживачі нерідко перебувають у нерівному становищі з точки зору економічних умов, рівня освіти та купівельної спроможності, принципи захисту інтересів споживачів мають, зокрема, за мету сприяти країнам у боротьбі зі шкідливою діловою практикою усіх підприємств на національному та міжнародному рівнях, яка негативно позначається на споживачах.

Надані позивачем Умови і правила обслуговування фізичних осіб в АТ «Універсал Банк» з додатками, не містять підпису відповідача, тому їх не можна розцінювати як складову частину кредитного договору, укладеного між сторонами шляхом підписання анкети-заяви.

За встановлених обставин суд дійшов висновку про відсутність підстав вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді ціну договору, яка встановлена у формі сплати відсотків (не визначено строк, протягом якого може застосовуватися зазначена в анкеті-заяві процентна ставка) та штрафів, що також узгоджується з постановою Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року по справі № 342/180/17.

Укладений між сторонами кредитний договір від 19.09.2021 у вигляді анкети-заяви, підписаної сторонами, не містить строку повернення кредиту, що унеможливлює однозначність застосування визначеної в Анкеті-заяві процентної ставки.

За таких обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу Умови і правила обслуговування фізичних осіб в АТ «Універсал Банк», за відсутності в анкеті-заяві домовленості сторін про сплату відсотків, а також за відсутності положень, що регламентують відповідальність за неналежне виконання кредитного договору, надані банком Умови і правила не може розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин. Разом з цим, жодних доказів того, що банк повідомляв відповідача про умови кредитування через додаток «monobank», позивачем суду не надано, та в ході судового розгляду справи не встановлено.

Встановивши, що анкета-заява не містить визначення домовленості сторін про сплату відсотків та умов щодо настання відповідальності за прострочення виконання зобов`язання, суд дійшов висновку про відсутність підстав для покладення на відповідача обов`язку по сплаті процентів за користування кредитними коштами, нарахованих процентів за порушення грошового зобов`язання та нарахованої пені, тому суми надходжень, які банком були розподілені на погашення зазначених складових заборгованостей мають бути зараховані на погашення саме тіла кредиту.

Суд враховує, що відповідач, як пересічний споживач кредитних послуг з урахуванням звичайного рівня освіти та правової обізнаності, не змогла ефективно здійснити свої права бути поінформованою про дійсні умови кредитування АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК», які викладені в декількох значних за об`ємом документах, які не підписані відповідачем, не містять прозорості та зрозумілості, зокрема щодо дійсного періоду та розміру нарахувань за кредитом.

Виходячи з вищевикладеного, суд дійшов висновку, що підписана відповідачем анкета-заява від 19.09.2021 року не містить умов щодо дійсного розміру процентів (зазначена в п. 2 Анкети-заяви процентна ставка не відповідає здійсненим банком нарахуванням, відображеним у виписці по рахунку та в розрахунку заборгованості, крім того, в Анкеті-заяві не вказано період часу, протягом якого може бути застосована зазначена процентна ставка), пені, комісій та строку повернення кредиту, а надані банком Умови та правила обслуговування не підписані відповідачем, відсутні докази того, що саме ці умови були доведені до її відома і погоджені нею на момент укладення договору, тому зазначені Умови не є складовою частиною укладеного договору і не можуть бути підставою для нарахування відсотків та штрафних санкцій по кредиту.

При цьому процесуальним обов`язком суду є належним чином дослідити розрахунок заборгованості за кредитним договором, перевірити його, оцінити в сукупності та взаємозв`язку з випискою з особового рахунку позичальника, а у випадку незгоди з ним повністю чи частково зазначити правові аргументи на його спростування і навести у рішенні свій розрахунок (див. постанови Верховного Суду від 03.05.2018 у справі № 404/251/17, від 05.12.2018 у справі № 346/5603/17, від 20.07.2022 року у справі № 343/557/15-ц, від 14.09.2022 у справі № 369/7147/15-ц).

Із наданого банком розрахунку за період з 19 вересня 2021 року по 06 квітня 2026 року вбачається за можливе встановити, який розмір нарахованих відповідачу відсотків за користування кредитними коштами та пені банк погашав за рахунок внесених позичальником коштів, які мали бути зараховані в тіло кредиту.

Зокрема, банком безпідставно нараховано та списано відсотки на залишок поточної заборгованості за кредитом (9-ий та 10-ий стовпчики розрахунку заборгованості, підтверджується випискою про рух коштів по картці) у загальному розмірі 14464,53 грн: 01 листопада 2021 року 105,48 грн; 01 грудня 2021 року 18,96 грн; 01 березня 2025 року 2524,70 грн; 01 квітня 2025 року 1505,81 грн; 01 травня 2025 1525,92 грн; 01 червня 2025 року 1672,36 грн; 01 липня 2025 року 1750,00 грн; 01 серпня 2025 року 1966,69 грн; 01 вересня 2025 року 2110,31 грн; 01 жовтня 2025 року 1284,30 грн.

Крім того, банком безпідставно нараховано пеню (11-ий та 12-ий стовпчик розрахунку заборгованості) в загальному розмірі 4267,96 грн за період з 01.10.2025 по 01.12.2025.

Відповідно до п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» у зв`язку з військовою агресією РФ проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, строк дії якого неодноразово продовжувався.

На час розгляду справи в суді положення п. 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України є чинними.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Цивільного кодексу України основу цивільного законодавства України становить Конституція України. Основним актом цивільного законодавства є Цивільний кодекс України (ч. 2 ст. 4 ЦК України).

Отже, ч. 2 ст. 4 ЦК України закріплює пріоритет норм цього Кодексу над нормами інших законів. До того ж такий спосіб вирішення колізії норм ЦК України з нормами інших законів - з констатацією пріоритету норм цього Кодексу над нормами інших законів підтримувався як Конституційним Судом України (Рішення від 13 березня 2012 року у справі № 5-рп/2012), так і Верховним Судом України (постанови від 30 жовтня 2013 року у справі № 6-59цс13, від 16 грудня 2015 у справі № 6-2023цс15). Вказане узгоджується і з правовою позицією, висловленою у постановах Великої Палати Верховного Суду від 22 червня 2021 року у справі №334/3161/17 (пункт 17), від 18 січня 2022 року у справі №910/17048/17 (пункт 78), від 29 червня 2022 року у справі №477/874/19 (пункт 69)).

Тлумачення пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань. Така особливість проявляється: (1) в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування; (2) в договорах, на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит; (3) у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної частиною другою статті 625 ЦК України, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. У разі якщо неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Отже, до спірних правовідносин також підлягають застосуванню вимоги п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, тому заявлені вимоги позивача в частині стягнення з відповідача заборгованості за пенею, нарахованою за період з жовтня 2025 року по грудень 2025 року в розмірі 4267,96 грн задоволенню не підлягають.

При цьому суд зазначає, що виписка про рух коштів по рахунку на ім`я відповідача, яка є первинним документом бухгалтерсього обліку, узгоджується з даними розрахунку заборгованості за кредитним договором. В указаних документах співпадають дати транзакцій та суми використаних коштів кредитного ліміту, нарахованих і списаних відсотків. У виписці про рух коштів, наданій позивачем, вказано всі дані, які ідентифікують ОСОБА_1 .

Вирішуючи питання щодо розміру заборгованості заборгованості, який підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, суд враховує, що у разі встановлення, що позичальник здійснював платежі на виконання умов договору, які визнані недійсними, він має право на проведення відповідного перерахунку, або повернення зайво сплачених коштів. Такий правовий висновок наведений у постанові Верховного Суду від 11 квітня 2018 року у справі № 61-1536св17.

Таким чином, ураховуючи, що відповідно до розрахунку позивача заборгованість за тілом кредиту становить 87664,10 грн, заявлений до стягнення розмір заборгованості за тілом кредиту підлягає зменшенню на 14464,53 грн безпідставно нарахованих банком (позивачем) та сплачених позичальником (відповідачем) відсотків за користування кредитом. Крім того, вимоги позивача про стягнення нарахованої пені в розмірі 4267,96 грн задоволенню не підлягають.

Наведені висновки та розрахунки узгоджуються з висновками та розрахунками, викладеними в постанові Сумського апеляційного суду від 25 березня 2026 року у справі № 583/6153/25 (провадження № 22-ц/816/1755/26), постанові Сумського апеляційного суду від 16 квітня 2026 року у справі № 586/514/21 (провадження № 22-ц/816/1765/26) та в постанові Сумського апеляційного суду від 24 березня 2026 року у справі № 591/13148/24 (провадження № 22-ц/816/1795/26).

Виходячи з вищевикладеного, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором від 19.09.2021 у розмірі 73199,57 грн (87664,10 грн (заявлене позивачем до стягнення тіло кредиту, яке безпідставно збільшувалося за рахунок сплачених відповідачем відсотків) - 14464,53 грн безпідставно нарахованих та сплачених відповідачем відсотків).

Враховуючи наявність підстав для часткового задоволення позову (79,62%), з відповідача підлягають стягненню судові витрати, відповідно до положень Глави 8 ЦПК України.

Так, положеннями ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

При подачі позовної заяви до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 3328,00 грн.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, суд здійснює перерозподіл судових витрат та стягує з відповідача на користь позивача судові витрати пропорційно до задоволених вимог (79,62%).

Таким чином, на користь позивача підлягає стягненню з відповідача в рахунок відшкодування судових витрат 2649,75 грн (3328,00 грн (сплачений позивачем судовий збір) х 79,62%).

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 81, 141, 247, 263-265 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В :

Позов Акціонерного товариства «УНІВЕРСАЛ БАНК», представник позивача Мєшнік Костянтин Ігорович, до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «УНІВЕРСАЛ БАНК» заборгованість за Договором про надання банківських послуг «Monobank» від 19 вересня 2021 року в розмірі 73199,57 грн (сімдесят три тисячі сто дев`яносто дев`ять гривень 57 копійок).

В іншій частині позову відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «УНІВЕРСАЛ БАНК» судові витрати в розмірі 2649,75 грн (дві тисячі шістсот сорок дев`ять гривень 75 копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено до Сумського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: Акціонерне товариство «УНІВЕРСАЛ БАНК», місцезнаходження: м. Київ, вул. Оленівська, 23, код ЄДРПОУ 21133352.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Суддя А.І.Савєльєва