Ухвала суду № 138174360, 10.07.2026, Хортицький районний суд м. Запоріжжя

ЄУН 337/4455/26

2-о/337/166/2026

УХВАЛА

про залишення заяви без руху

10 липня 2026 року Суддя Хортицького районного суду м.Запоріжжя Мурашова Н.А., розглянувши матеріали за заявою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , заінтересована особа - Дніпровський відділ державної реєстрації актів ивільного стану у місті Запоріжжі Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, про встановлення факту народження дитини на тимчасово окупованій території,

ВСТАНОВИВ:

09.07.2026 до суду через систему «Електронний суд» надійшла заява ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , підписана представником адвокатом Студенцовим О.О., про встановлення факту народження ІНФОРМАЦІЯ_1 в м.Генічеську Херсонської області дитини жіночої статі ОСОБА_3 , батьками якої є заявники.

Ознайомившись із заявою та доданими до неї документами, суддя приходить до такого.

Відповідно до ст.2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч.4,5 ст.12 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість, зокрема, роз`яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов`язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.

Ст.317 ЦПК України встановлює особливості провадження у справах про встановлення факту народження особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України.

Зокрема, заява про встановлення факту народження особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України, визначеній такою відповідно до законодавства, може бути подана батьками або одним з них, їхніми представниками, членами сім`ї, опікуном, піклувальником, особою, яка утримує та виховує дитину, або іншими законними представниками дитини до будь-якого місцевого суду України, що здійснює правосуддя, незалежно від місця проживання (перебування) заявника.(ч.1).

Відповідно до ч.1 ст.60 ЦПК України представником в суді може бути адвокат або законний представник.

Відповідно до ч.4 ст.62 ЦПК України повноваження адвоката як представника підтверджуються одним з таких документів: 1) довіреністю; 2) ордером, виданим відповідно до Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність"; 3) дорученням органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правничої допомоги, виданим відповідно до Закону України "Про безоплатну правничу допомогу".

Як вже зазначалось, заява від імені ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про встановлення факту народження дитини на тимчасово окупованій території подана представником адвокатом Студенцовим О.О. і до неї долучені ордери на надання правничої допомоги.

Разом з тим, долучені до заяви ордери містять інформацію про надання адвокатом правничої допомоги ОСОБА_1 та Султановій Е.Я., що не відповідає прізвищам заявників, зазначеним в заяві та доданих до неї копіях їх паспортів громадянина України « ОСОБА_4 », « ОСОБА_5 ».

Отже, повноваження представника на звернення до суду з цієї заявою належним чином не підтверджені.

E??i oiai, aідповідно до ч.2,3 ст.9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» (в редакції, чинній з 07.05.2022) будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом.

Будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків, крім документів, що підтверджують факт народження, смерті, реєстрації (розірвання) шлюбу особи на тимчасово окупованій території, які додаються до заяви про державну реєстрацію відповідного акта цивільного стану.

Звертаючись до суду з цією заявою, заявники та їх представник не зазначили обставин, які унеможливлюють державну реєстрацію народження дитини уповноваженими державними органами України на підставі наявних у них документів, що підтверджують факт народження на тимчасово окупованій території, враховуючи, що законодавець зробив виключення щодо цього у ч.3 ст.9 вищевказаного Закону.

При цьому, порядокдержавної реєстрації народження визначається Законом України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» від 01.07.2010р. №2398-VI та Правилами державної реєстрації актів цивільного стану, затвердженими наказом Міністерства юстиції України від 18.10.2000р. №52/5.

Перелік документів, які є підставою для проведення державної реєстрації народження визначений п.2 глави 1 розділу ІІІ Правил, останнім абзацом якого визначено, що при відсутності підстав для державної реєстрації народження, визначених у цьому пункті, державна реєстрація народження проводиться на підставі рішення суду про встановлення факту народження такою жінкою.

Відповідно до п.8 глави 1 розділу ІІІ цих же Прави, а також ст.144 СК України батьки зобовьязані невідкладно, але не пізніше одного ісця від дня народження дитини зареєструвати народження дитини в органі державної реєстрації актів цивільного стану.

За змістом п.24 глави 1 розділу ІІІ цих Правил державна реєстрація народження дитини, яка досягла одного року і більше, проводиться на підставі документів, передбачених у пункті 2 цієї глави, з одночасним наданням медичної довідки про перебування дитини під наглядом лікувального закладу, а також довідки з місця проживання дитини.

Суддя звертає увагу, що цих документів заявниками та їх представником в цій справі до заяви не додано, що само по собі не є підставою для залишення заяви без руху, але може бути виправлено разом з іншими зазначеними судом недоліками, що сприятиме всебічному, повному та обьєктивному зьясуванню усіх обставин справи та ухваленню законного, справедливого рішення у випадку прийняття заяви до судового розгляду, враховуючи вимоги ч.2 ст.317 ЦПК України про невідкладність судового розгляду такої категорії справ.

Таким чином, підсумовуючи вищевикладене, суддя вважає необхідним залишити заяву ОСОБА_1 та ОСОБА_2 без руху та надати заявникам строк для усунення її недоліків.

Вказані недоліки повинні бути усунені шляхом подання до суду належним чином оформленої заяви та документів, які підтверджують повноваження представника, а також додаткових документів, які можуть вплинути на вирішення ініційованого питання.

Керуючись ст.2,4,12,185,317,318 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про встановлення факту народження дитини на тимчасово окупованій території України - залишити без руху.

Надати заявникам строк для усунення недоліків - п`ять днів з дня отримання копії цієї ухвали.

Роз`яснити, що інакше заява буде вважатися неподаною і їм повернута.

Ухвала суду оскарженню не підлягає.

Суддя Н.А.Мурашова

10.07.2026