Ухвала суду № 138171987, 13.07.2026, Романівський районний суд Житомирської області

УКРАЇНА

Романівський районний суд Житомирської області

274/1751/17

У Х В А Л А

селище Романів 13 липня 2026 року

Романівський районний суд Житомирської області в складі судді ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора Бердичівської окружної прокуратури ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , обвинуваченого ОСОБА_5 , при розгляді у судовому засіданні в режимі відеоконференції кримінального провадження № 12017060050000403 відносно ОСОБА_5 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною першою статті 263, частиною другою статті 309 Кримінального кодексу України (далі КК України), -

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Романівського районного суду Житомирської області перебуває кримінальне провадження № 12017060050000403 по обвинуваченню ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною першою статті 263, частиною другою статті 309 КК України.

18 березня 2026 року від прокурора Бердичівської окружної прокуратури ОСОБА_3 надійшло клопотання про оголошення в міжнародний розшук та обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно обвинуваченого ОСОБА_5 .

У своєму клопотанні прокурор у даному кримінальному провадженні просить застосувати до ОСОБА_5 запобіжний захід тримання під вартою, посилаючись на існування ризиків, передбачених статтею 177 Кримінального процесуального кодексу України (далі КПК України). Зокрема, даний запобіжний захід прокурор у даному кримінальному провадженні вважає за необхідне застосувати з метою запобігання його спробам переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та вчинити інше кримінальне правопорушення.

Ухвалою Романівського районного суду Житомирської області від 18 березня 2026 року оголошено в міжнародний розшук обвинуваченого ОСОБА_5 , обрано відносно нього запобіжний захід у вигляді тримання під вартою та надано дозвіл на його затримання для участі у розгляді клопотання про застосування раніше обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його заміну на більш м`який запобіжний захід. Судове провадження у даному кримінальному провадженні було зупинено до розшуку обвинуваченого ОСОБА_5

12 липня 2026 року на виконання ухвали суду від 18 березня 2026 року ОСОБА_5 затриманий начальником 3 групи інспекторів прикордонного контролю відділення інспекторів прикордонної служби " ІНФОРМАЦІЯ_1 " (тип А) відділу прикордонної служби " ІНФОРМАЦІЯ_1 " (тип Б) та 13 липня 2026 року поліцейськими Бердичівського районного відділу поліції ГУНП в Житомирській області здійснено його привід для участі у розгляді клопотання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його заміну на більш м`який запобіжний захід.

Ухвалою Романівського районного суду Житомирської області від 13 липня 2026 року відновлено судове провадження у даному кримінальному провадженні.

В судовому засіданні прокурор просить задовольнити клопотання про застосування раніше обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Обвинувачений ОСОБА_5 заперечив щодо застосування раніше обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та просить застосувати відносно нього менш суворий запобіжний захід - цілодобовий домашній арешт.

Захисник заперечив проти задоволення клопотання, просить обрати більш м`який запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту або застави, вважає ризики, заявлені прокурором необгрунтованими.

Дослідивши клопотання прокурора, заслухавши пояснення учасників провадження, встановивши наявність ризиків, передбачених статтею 177 КПК України та оцінивши в сукупності обставини, що враховуються при обранні запобіжного заходу відповідно до статті 178 КПК України, суд прийшов до переконання про обґрунтованість клопотання прокурора та необхідність застосування раніше обраного до обвинуваченого ОСОБА_5 виняткового запобіжного заходу тримання під вартою, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, допускається взяття особи під варту з метою запобігти цій особі зникнути після скоєння злочину. Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини тримання особи під вартою може бути виправдане, якщо існують реальні ознаки наявності справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи, закріплений статтею 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

За змістом частин 1, 2 статті 331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого.

Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

Згідно із статтею 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; 12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв`язку з його доступом до зброї.

Відповідно до частини 1 статті 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Згідно пункту 5 частини 2 статті 183 КПК України допускається застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки;

Судом встановлено, що ОСОБА_5 раніше судимий та обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною першою статті 263, частини другої статті 309 КК України. Санкція кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 263 КК України, передбачає покарання у виді позбавленням волі на строк від трьох до семи років.

Відповідно до частини 1 статті 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Ризики, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що обвинувачений може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені частиною 1 статті 177 КПК України, слід вважати наявними за умови встановлення небезпідставної можливості здійснення обвинуваченим зазначених дій.

При цьому чинний кримінальний процесуальний закон не вимагає доказів того, що обвинувачений обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.

Ризик можливості переховування ОСОБА_5 від суду зумовлений тією обставиною, що останній обвинувачується, серед іншого, у вчиненні умисного тяжкого злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавленням волі на строк від трьох до семи років, а тому, зважаючи на покарання, яке загрожує йому у випадку визнання його винуватим, співставляючи можливі негативні для нього наслідки у вигляді засудження до покарання у виді позбавлення волі, суд вважає, що ризик переховування від суду є достатньо високим.

При цьому, суд також бере до уваги ту обставину, що обвинувачений під час судового провадження даного кримінального провадження щодо нього, змінив місце свого проживання та 16 листопада 2025 року виїхав за межі України у зв`язку з чим останнього було оголошено в міжнародний розшук.

Тому з метою нівелювання такого ризику, застосування до обвинуваченого раніше обраного запобіжного заходу вбачається обґрунтованим.

Наявність існування ризику вчинення обвинуваченим іншого кримінального правопорушення підтверджується тією обставиною, що діяння, які інкримінуються йому стороною обвинувачення, він вчинив в період звільнення його від відбування покарання з випробуванням, а також тим, що злочинні дії, які ставляться йому у провину, уже утворюють множинність злочинів, шо в своїй сукупності вказує на схильність обвинуваченого до протиправної поведінки.

Суд також вважає обґрунтованими твердження у клопотанні про те, що обвинувачений ОСОБА_5 може впливати на свідків у кримінальному провадженні, зокрема, шляхом умовлянь змінити показання чи погроз з цією метою.

Разом із тим існування ризику, передбаченого пунктом 4 частини 1 статті 177 КПК України, а саме перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, стороною обвинувачення не доведено.

При розгляді клопотання враховуються обставини, визначені в статті 178 КПК України, наслідки кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_5 у разі визнання його винуватим, соціальні зв`язки обвинуваченого, вік (є особою працездатного віку).

Вищевикладені обставини переконують суд, що саме запобіжний захід у вигляді тримання під вартою забезпечить можливість запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України та виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків.

Відповідно до частини 3 статті 183 КПК України суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Статтею 182 частиною 4 КПК України визначено, що розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Частина 5 цієї ж статті передбачає, що відносно особи, обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину розмір застави визначається у межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Враховуючи обставини та тяжкість кримінальних правопорушень, у скоєнні яких обвинувачується ОСОБА_5 , його майновий та сімейний стан, суд вважає за необхідне визначити розмір застави - тридцять прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Застосовуючи щодо обвинуваченого альтернативний запобіжний захід у вигляді застави, яка може бути внесена до часу закінчення дії цієї ухвали, суд покладає на ОСОБА_5 обов`язки, передбачені пунктами 1, 2, 3, 4, 8 частини 5 статті 194 КПК України.

Відповідно до частини 4 статті 202 КПК України обвинувачений звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув`язнення, під вартою в якому він перебуває, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання останнього під вартою.

Керуючись статтями 176-179, 182, 183, 186, 193, 194, 196, 197, 331, 334, 369-372 КПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ :

Клопотання прокурора Бердичівської окружної прокуратури ОСОБА_3 про застосування щодо обвинуваченого ОСОБА_5 раніше обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою задовольнити.

В задоволенні клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_4 про заміну раніше обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на більш м`який запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту відмовити.

Застосувати відносно ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2 раніше обраний запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів, тобто по 09 вересня 2026 року включно.

Визначити розмір застави у розмірі тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 99840 (дев`яносто дев`ять тисяч вісімсот сорок) грн, яка може бути внесена як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок за наступними реквізитами: одержувач ТУ ДСА України в Житомирській області, код ЄДРПОУ - 26278626, банк отримувача - ДКС України, м. Київ, розрахунковий рахунок UA758201720355229001500000277, призначення платежу - внесення застави за ОСОБА_5 на виконання ухвали Романівського районного суду Житомирської області від 13 липня 2026 року (справа № 274/1751/17).

Покласти на ОСОБА_5 у разі внесення застави наступні обов`язки:

1) прибувати до суду за викликом;

2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає чи перебуває, без дозволу суду;

3) повідомляти суд про зміну свого місця проживання чи перебування;

4) утриматись від спілкування із свідками у даному кримінальному провадженні, не інакше як в присутності судді;

5) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон чи інші документи, що надають право виїзду за кордон.

Термін дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави, визначити до 09 вересня 2026 року.

Роз`яснити обвинуваченому, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документа з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув`язнення.

У разі внесення застави та з моменту звільнення обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, обвинувачений зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави ОСОБА_5 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Копію ухвали вручити обвинуваченому, захиснику, прокурору та направити до державної установи «Житомирська установа виконання покарань № 8».

Ухвала може бути оскаржена протягом п`яти днів з дня її проголошення до Житомирського апеляційного суду.

Суддя ОСОБА_1