Ухвала суду № 138170407, 13.03.2026, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/14665/26-к

пр. 1-кс-19589/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 березня 2026 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 ,

за участю секретаря ОСОБА_2

прокурора ОСОБА_3

захисника ОСОБА_4

підозрюваного ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання прокурора відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 у кримінальному провадженні № 42026000000000145 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , -

ВСТАНОВИВ:

На розгляд слідчого судді надійшло вказане клопотання.

Обґрунтовуючи клопотання, прокурор зазначає, що Головним слідчим управлінням Державного бюро розслідувань, за процесуального керівництва прокурорів Офісу Генерального прокурора, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42026000000000145 від 05.02.2026 за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», в Україні з 05 год. 30 хв. 24.02.2022 введено воєнний стан, дія якого наразі триває.

Відповідно до статті третьої Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» встановлено, що у зв"язку із введенням в Україні воєнного стану тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені статтями 30-34, 38, 39, 41-44, 53 Конституції України, а також вводитися тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб в межах та обсязі, що необхідні для забезпечення можливості запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, які передбачені частиною першою статті 8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану».

Окрім того, Указом Президента України від 24.02.2022 № 65/2022 «Про загальну мобілізацію», затвердженим Законом України від 03.03.2022 № 2105-IX, оголошено загальну мобілізацію строком 90 днів, строк якої неодноразово продовжувався, зокрема в останне до 90 днів, тобто до 06.02.2024, згідно з Указом Президента України «Про продовження строку проведення загальної мобілізації» від 06.11.2023 № 735/2023, затвердженого Законом України від 08.11.2023 № 3430-IX.

Статтею 23 Закону України «Про мобілізацію та мобілізаційну підготовку» визначено перелік військовозобов?язаних осіб, які не підлягають призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період.

Відповідно до п. 2 Правил перетинання державного кордону громадянами України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 27.01.1995 № 57 (зі змінами та доповненнями), у разі введення на території України надзвичайного або воєнного стану право на перетин державного кордону, крім осіб, зазначених у пунктах 21 та 22 цих Правил, також мають інші військовозобов"язані особи, які не підлягають призову на військову службу під час мобілізації. Ця норма не поширюється на осіб, визначених в абзацах другому - восьмому частини третьої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

Також, у разі введення на території України воєнного стану громадяни України чоловічої статі віком від 18 до 60 років мають право перетинати державний кордон України у випадках, передбачених пунктами 2-1, 2-2, 2-6 - 2-12 Правил, у інших випадках заборонено.

Прокурор вказує, що ОСОБА_5 , будучи обізнаним із наявними можливостями незаконного переправлення осіб через державний кордон України, а також:

- усвідомлюючи, що згідно Правил перетинання державного кордону громадянами України громадяни України чоловічої статі віком від 23 до 60 років мають право перетинати державний кордон України лише у визначених законодавством випадках;

- достовірно знаючи, що в громадянина ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , відсутні підстави для законного перетину державного кордону України;

- усвідомлюючи, що в умовах воєнного стану організація незаконного переправлення осіб, зокрема чоловіків призовного віку, через державний кордон України є суспільно небезпечним діянням, що призводить до суспільно-небезпечних наслідків у сфері обороноздатності держави Україна та створює перешкоди в частині забезпечення мобілізації військовозобов"язаних, стаючи на заваді поповненню Збройних Сил України та інших військових формувань;

- зухвало розраховуючи на те, що його злочинні дії в частині організації незаконного переправлення осіб через державний кордон України не будуть викриті правоохоронними органами, не рахуючись з положеннями чинного законодавства, діючи з прямим умислом, зухвало, керуючись метою незаконного особистого збагачення, усвідомлюючи явно незаконний характер своїх дій і їх суспільно-небезпечні наслідки, здійснив організацію незаконного переправлення особи через державний кордон України, сприяв їх вчиненню порадами, вказівками, наданням засобів, з корисливих мотивів.

Так, у невстановлений слідством час, не пізніше лютого 2026 року, ОСОБА_5 , перебуваючи у місті Одеса, діючи умисно з корисливих мотивів, вирішив організувати на території України злочинну схему з надання військовим та військовозобов"язаним громадянам України чоловічої статі послуг з організації незаконного перетину державного кордону України, з метою отримання прибутку від ведення цієї діяльності.

У невстановлений слідством час, однак не пізніше 05.02.2026, ОСОБА_5 під час телефонної розмови познайомився з громадянкою України ОСОБА_8 , хлопець якої ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , проходить військову службу в військовій частині НОМЕР_1 . Під час вказаної телефонної бесіди ОСОБА_5 повідомив про наявні у нього можливості за грошову винагороду вплинути на керівний склад Збройних сил України щодо переводу діючих військових з бойових частин у небойові. Крім того, під час вказаної телефонної розмови він запропонував за грошову винагороду допомогти ОСОБА_8 у вивезенні її хлопця - ОСОБА_10 з військової частини № НОМЕР_2 до м. Одеса з подальшим сприянням у оформленні медичних документів, на підставі яких ОСОБА_11 виключать з військового обліку, що в свою чергу надасть йому можливість безперешкодно перетнути державний кордон України.

Вислухавши ОСОБА_5 ОСОБА_8 повідомила йому, що обдумає його слова та озвучену пропозицію і повідомить про своє рішення.

Усвідомивши явно злочинний характер дій та намірів ОСОБА_5 , ОСОБА_8 вирішила звернутися до працівників правоохоронних органів та у подальшому погодилася взяти участь у викритті злочинної діяльності ОСОБА_5 та інших невстановлених осіб.

У наступному, 19.02.2026 у період з 16 год 06 хв по 17 год 21 хв, ОСОБА_5 зустрівся з ОСОБА_8 у кафе «TREF cinema cafe» за адресою проспект Шевченко 16 у місті Одеса, попередньо домовившись з нею про зустріч у месенджері у месенджері WhatsApp шляхом здійснення телефонного дзвінка з номеру НОМЕР_3 , який належить ОСОБА_8 на номер НОМЕР_4 , який належить ОСОБА_5 з метою обговорення питання можливого переведення ОСОБА_10 з бойової військової частини в небойову, а також можливої організації перетину ОСОБА_12 державного кордону України

Під час вказаної зустрічі ОСОБА_5 , продовжуючи реалізацію злочинного умислу, спрямованого на організацію незаконного переправлення особи через державний кордон України, діючи умисно, з корисливих мотивів, керуючись метою незаконного особистого збагачення, повідомив ОСОБА_8 , що для реалізації плану п вивезенню її хлопця з військової частини, йому необхідно буде скерувати Новою Поштою мобільний телефон для того, щоб він був на зв"язку. Крім того, ОСОБА_5 повідомив, що у випадку надання йому грошових коштів в сумі 12 000 (дванадцять тисяч) доларів США, він може організувати вивезення її хлопця ОСОБА_9 з військової частини, у якій він проходить військову службу, на службовому автомобілі до м. Одеса. Необхідність використання саме службового авто, за словами ОСОБА_5 , обумовлена забезпеченням безперешкодного проїзду блокпостів на шляху від військової частини до м. Одеса.

Також, під час вказаної зустрічі він зазначив, що у випадку надання йому додатково грошових коштів в сумі 13 000 (тринадцять тисяч) доларів США він також організує супровід ОСОБА_10 з м. Одеса до державного кордону України, де забезпечить його безперешкодний перетин.

Надалі, 07.03.2026, продовжуючи реалізацію злочинного плану, спрямованого на організацію незаконного переправлення особи через державний кордон України, вчиненого з корисливих мотивів, перебуваючи у невстановленому місці у період з 17 год 35 хв по 18 год 05 хв під час телефонної розмови у месенджері WhatsApp шляхом здійснення телефонного дзвінка з номеру НОМЕР_3 , який належить ОСОБА_8 на номер НОМЕР_4 , який належить ОСОБА_5 , останній повідомив ї й злочинний план перетину державного кордону ОСОБА_9 , згідно якого невстановлені на даний час особи для безперешкодного проїзду блокпостів на службовому автомобілі мають під"їхати до місцезнаходження військової частини НОМЕР_1 , в якій проходить військову службу ОСОБА_9 , після чого останній має вийти з території військової частини та сісти в зазначений автомобіль, водій якого доставить його до м. Одеса. Надалі, згідно вказаного плану, орієнтовно через декілька днів невстановлені на даний час особи повинні забрати ОСОБА_9 з попередньо узгодженого місця та доставити його до державного кордону України, який вони мали перетнути на автомобілі під керуванням водія в форменому одязі, з подальшою доставкою його до м. Кишинів Республіки Молдова.

Також під час вказаної розмови ОСОБА_5 , діючи умисно, з корисливих мотивів, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, та передбачаючи їх наслідки, повідомив ОСОБА_8 , що за організацію перетину державного кордону України шляхом доставлення військового ОСОБА_9 з-за меж військової частини НОМЕР_1 службовим автомобілем до м. Одеса, а також супроводження його під час його перетину державного кордону України, остання має надати йому грошові кошти в сумі 25 000 (двадцять п"ять тисяч) доларів США та коли вона буде готова надати вказані грошові кошти йому, вона має його завчасно повідомити.

Далі, 11.03.2026 о 14 год 37 хв ОСОБА_8 на виконання попередньої домовленості з ОСОБА_13 зі свого мобільного номеру НОМЕР_3 через мессенджер WhatsApp зателефонувала на номер НОМЕР_4 ОСОБА_5 та повідомила про те, що вона готова зустрітись із ним, на що останній повідомив що завтра, тобто 12.03.2026 в денний період часу він планує бути у центральній частині міста Одеси і вони зустрінуться.

У подальшому ОСОБА_8 , на виконання попередньої домовленості 12.03.2026 о 12 год 14 хв прибула до кафе «TREF cinema cafe», яке розташоване за адресою проспект Шевченка, 16, у місті Одеса, де через деякий час зустрілась з ОСОБА_5 .

Під час спілкування ОСОБА_8 з ОСОБА_5 вийшли з приміщення кафе, та, перебуваючи на вулиці, поблизу вказаного кафе ОСОБА_8 запитала ОСОБА_5 , яким чином буде відбуватись допомога її хлопцю ОСОБА_9 у залишенні військової частини та подальшого перетину державного кордону, та запропонувала повідомити деталі подальших дій безпосередньо ОСОБА_9 .

Після цього, під час телефонної розмови ОСОБА_5 , реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на організацію незаконного переправлення особи через державний кордон України, діючи з корисливих мотивів, повідомив ОСОБА_14 , що його заберуть з військової частини упродовж наступних 2-3 днів. Крім того, ОСОБА_5 наголосив, що у найближчий час ОСОБА_15 мають зателефонувати та повідомити деталі залишення ним військової частини та подальшого перетину державного кордону України.

Надалі, в цей же день о 12 год 42 хв, перебуваючи поблизу кафе «TREF cinema cafe» за адресою проспект Шевченка, 16, у місті Одеса, реалізуючи злочинний умисел, діючи з корисливих мотивів, керуючись метою незаконного особистого збагачення усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, ОСОБА_5 підтвердив свій намір отримання раніше обумовленої неправомірної вигоди в сумі 25 000 (двадцять п"ять тисяч) доларів США від ОСОБА_8 за організацію залишення ОСОБА_16 військової частини та подальше його переправлення через державний кордон, при цьому підійшовши до автомобіля білого кольору марки Renault Twingo, д.н.3. НОМЕР_5 , відкрив передні пасажирські двері автомобіля та вказав, щоб ОСОБА_8 поклала грошові кошти в сумі 2 5 000 (двадцять п"ять тисяч) доларів США на переднє пасажирське сидіння салону вказаного автомобіля.

На виконання вказівки ОСОБА_5 ОСОБА_8 поклала грошові кошти в сумі 25 000 (двадцять п"ять тисяч) доларів США, що згідно офіційного курсу Національного банку України станом на 12.03.2026 становить 1 099 440 грн на переднє пасажирське сидіння вказаного автомобіля, після чого ОСОБА_5 сів на вказане переднє пасажирське сидіння автомобіля та повідомив ОСОБА_8 , що протягом наступних 72 годин ОСОБА_7 заберуть із військової частини НОМЕР_1 , після чого поїхав.

Надалі 12.03.2026 о 12 год 55 хв поблизу кафе «TREF cinema cafe» за адресою проспект Шевченка, 16, у місті Одеса ОСОБА_5 затримано працівниками правоохоронного органу в порядку ст. 208 КПК України.

13.03.2026 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.

Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним ОСОБА_5 інкримінованого йому кримінального правопорушення підтверджується зібраними у даному кримінальному провадженні доказами.

У ході досудового слідства встановлено наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, які дають достатні підстави вважати , що підозрюваний ОСОБА_5 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків, інших учасників кримінального провадження, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення.

Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування підозрюваному ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов?язків, а також запобігання спробам:

1. Переховуватися від органів досудового розслідування та суду. Прокурор зазначає, що місцем народження ОСОБА_5 є Республіка Молдова, Тирасполь, що надає можливість останньому переховуватись на вказаній території. Більше того, досудовим розслідування встановлено, що ОСОБА_5 має всі ресурси, засоби та знайомства для незаконного перетину державного кордону України та враховуючи суворість покарання за кримінальне правопорушення, наслідки та ризик втечі для підозрюваного у цьому випадку можуть бути визнаними як менш небезпечними ніж покарання і процедура виконання покарання.

2. Знищити, сховати або спотворити будь-яку з речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення. На переконання сторони обвинувачення, у разі перебування під запобіжним заходом не пов"язаним із триманням під вартою, підозрюваний ОСОБА_5 зможе продовжувати вчиняти дії, спрямовані на знищення, приховування та спотворення речей і документів, що мають доказове значення у кримінальному провадженні.

3. Незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні. Установлено, що ОСОБА_5 знайомий з усіма свідками по провадженню, а тому розуміючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, наслідки та ризик втечі, може самостійно або заручившись підтримкою інших осіб, своїх колег, здійснити вплив на свідків, можуть погрожувати їм, щоб вони відмовились від своїх показань, які вони надали на досудовому розслідуванні та в подальшому будуть надавати при судовому розгляді з метою уникнути покарання за вчинений злочин.

4. Перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. ОСОБА_5 , перебуваючи на волі, з метою ухилитись від кримінальної відповідальності за вчинений злочин, може умисно симулювати хворобу, підробивши для цього відповідні документи або іншим обманом, щоб не перебувати в умовах ізоляції до завершення судового слідства. Під час досудового розслідування встановлено, що підозрюваний має зв?язки в психіатричній лікарні в якій неодноразово за грошову винагороду виготовляв підроблені документи про інвалідність для інших людей.

5. Вчинити інше кримінальне правопорушення. Також, ОСОБА_5 може вчинити інші злочини з метою уникнення кримінальної відповідальності та приховування слідів злочину.

Прокурор запевняє, що інші більш м"які запобіжні заходи неможливо застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 з наступних причин:

особисте зобов`язання - не можливо застосувати у зв`язку з тим, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, та обрання такого запобіжного заходу може виразитися у перешкоджанні встановленню об"єктивної істини по даному кримінальному провадженні, повного, всебічного розслідування шляхом незаконного впливу на свідків, з метою уникнення покарання;

особиста порука - на адресу ОГП не надходили письмові звернення осіб, які поручаються за підозрюваного;

домашній арешт - не можливо застосувати у зв?язку з тим, що такий запобіжний захід не може забезпечити відсутності можливості впливу на свідків у вказаному кримінальному провадженні та переховування від органів досудового розслідування та суду, а також підозрюваний підлягає постійному візуальному контролю з метою запобігання вчиненню вищевказаних ризиків.

Прокурор вказує, що з метою забезпечення виконання ОСОБА_5 покладених на нього обов?язків, одночасно із застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слід призначити останньому заставу у розмірі 330 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 1 099 440 грн, та у випадку її внесення визначити необхідність виконання ним наступних обов"язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України:

- не відлучатися із населеного пункту в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- утримуватися від спілкування із свідками та іншими особами з приводу обставин вчинення інкримінованого йому злочину;

- носити електронний засіб контролю;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в?їзд в Україну.

Крім того, ОСОБА_5 слід обрати максимальний строк тримання під вартою - 60 (шістдесят) днів, оскільки складність провадження не дозволяє завершити досудове розслідування у коротший строк.

В судовому засіданні прокурор клопотання підтримала з викладених в ньому підстав, просила його задовольнити в повному обсязі.

Захисник підозрюваного - адвокат ОСОБА_4 просив відмовити в задоволенні даного клопотання. Вказав на процесуальні недоліки клопотання прокурора. На думку сторони захисту, зібраних досудовим розслідуванням доказів недостатньо для тверджень прокурора про наявність обґрунтованої підозри. Адвокат вказав, що позиція сторони обвинувачення щодо наявності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, ґрунтується лише на припущеннях, будь-які посилання прокурора є абстрактними. Звернув увагу на те, що сторона обвинувачення не зазначає перелік свідків у даному кримінальному провадженні.

Адвокат наголосив, що підозрюваний раніше до кримінальної відповідальності не притягався та останньому кримінально протиправна поведінка не властива. ОСОБА_5 має трьох малолітніх дітей, батько підозрюваного є інвалідом 3 групи та за ним необхідний догляд. Зазначив, що ОСОБА_5 має постійне місце роботи та місце проживання - м. Одеса. Захисник звернув увагу, що підозрюваний має відзнаку Президента України " За оборону держави".

З огляду на вказане, адвокат просить застосувати відносно підозрюваного запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в нічний час з покладанням відповідних обов"язків.

Підозрюваний ОСОБА_5 підтримав позицію свого захисника. Наголосив на те, що на його утриманні перебуває троє малолітніх дітей та жінка, оскільки знаходиться в декреті. Житло в якому проживає сім"я підозрюваного є орендованим.

Додатково прокурор наголосила на тому, що ОСОБА_5 підозрюється в організації незаконного перенаправлення особи через державний кордон України, а тому ризик втечі, зазначений в клопотанні, є цілком обґрунтованим.

В свою чергу, захисник звернув увагу, на тому, що згідно матеріалів клопотання ОСОБА_5 нібито лише обіцяв перевезти особу через державний кордон. Таким чином, сторона захисту ставить під сумнів позицію сторони обвинувачення щодо наявності ризику втечі. Вказує, що місце народження особи жодним чином не підтверджує наявність якихось зв"язків з особами на тій території. Загалом вважає клопотання прокурора формальним та абстрактним.

Слідчий суддя, заслухавши позиції сторін, дослідивши в нарадчій кімнаті клопотання та матеріали, що до нього долучені, надходить наступних висновків.

Головним слідчим управлінням Державного бюро розслідувань, за процесуального керівництва прокурорів Офісу Генерального прокурора, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42026000000000145 від 05.02.2026 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.

13.03.2026 у даному кримінальному провадженні ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України /а.м. 108-115/.

Перевіряючи обґрунтованість підозри, слідчий суддя виходить з практики Європейського суду з прав людини та вважає, що дані, які вказують на обґрунтовану підозру та навіть в сторонньої людини не можуть викликати розумних сумнівів в тому, що ОСОБА_5 , можливо, вчинив злочин, містяться у долучених до матеріалах клопотання матеріалах, що містяться, у їх сукупності, а саме у: заяві ОСОБА_8 про вчинення кримінального правопорушення /а.м. 15/, протоколі допиту свідка ОСОБА_8 від 10.02.2026 /а.м. 42-45/, протоколі додаткового допиту свідка ОСОБА_8 від 12.03.2026 /а.м. 46-53/, протоколі за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій - аудіо, відеоконтроль особи від 27.02.2026 /а.м. 30-36/, протоколі огляду та вручення грошових коштів від 12.03.2026 /а.м. 54-58/, протоколі обшуку автомобіля марки Renault Twingo, д.н.з. НОМЕР_5 , /а.м. 65-73/.

Приймаючи вказані дані з точки зору належності, допустимості, достовірності, а їх сукупність з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, вважаю їх достатніми для визначення поняття обґрунтованої підозри ОСОБА_5 на даній стадії досудового розслідування.

Також, слідчий суддя виходить з того, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце та підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю даних, які приведені у клопотанні прокурора та доданих матеріалах, враховуючи, що слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих даних визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу.

Згідно з ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та сьомою статті 176 цього Кодексу.

Слідчий суддя вважає доведеними в ході розгляду клопотання наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема, можливість переховування від слідства та суду, враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого обґрунтовано підозрюється ОСОБА_5 , та суворість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим, зокрема, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, покарання за яке встановлено виключно у виді позбавленням волі на строк від семи до дев`яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років з конфіскацією майна. Така суворість та безальтернативність покарання може спонукати особу переховуватись від органу досудового розслідування, суду з метою уникнення відповідальності, що обумовлює існування ризику, визначеного п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України.

У статті 5 Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи R (80) 11 від 27.06.80 "Про взяття під варту до суду" зауважується, що при розгляді питання про необхідність тримання під вартою, судовий орган повинен брати до уваги обставини конкретної справи, у тому числі характер та тяжкість інкримінованого злочину.

В розумінні практики ЄСПЛ, тяжкість обвинувачення, хоча і не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення, у сукупності з іншими обставинами, збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту.

Також слідчий суддя враховує характер інкримінованого ОСОБА_5 кримінального правопорушення, що додатково свідчить про вказаний ризик.

Ризик, передбачений п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України, вбачається з того, що як вказує прокурор, на даній стадії провадження існують підстави вважати, що слідством виявлено та зібрано не повний обсяг речей і документів, що мають значення для кримінального провадження, та про такі предмети, документи, місця їх приховання можуть знати лише особа, яка безпосередньо вчиняла інкриміноване діяння. У зв`язку з вказаним, слідчий суддя вбачає реальні ризики того, що зазначені предмети можуть бути знищені, спотворені тощо, що оцінено в сукупності із даними про особу підозрюваного.

Посилання прокурора на те, що підозрюваний може незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, є доцільними, оскільки доказове значення для суду мають тільки ті показання, які суд сприймав безпосередньо під час судового засідання (або ж отриманих в порядку, передбаченому ст. 225 КПК України), а тому до допиту осіб в суді такий ризик залишається актуальним.

Враховуючи тяжкість інкримінованого кримінального правопорушення та його характеру, слідчий суддя вважає, що перебуваючи на волі ОСОБА_5 може вчиняти інші кримінальні правопорушення, з метою уникнення кримінальної відповідальності, що зумовлює існування ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Твердження сторони захисту про відсутність у матеріалах справи доказів на підтвердження існування визначених ст. 177 КПК України ризиків та їх необґрунтованість є безпідставними, враховуючи вищевикладене.

З огляду на встановлення наявності обґрунтованої підозри, доведеність існування передбачених ст. 177 КПК України ризиків, особу підозрюваного та конкретні обставини правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 , слідчий суддя вважає, що будь-який більш м`який запобіжний захід, зокрема і домашній арешт, не зможе запобігти встановленим в провадженні ризикам та забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного ОСОБА_5 , а тому наявні підстави для задоволення клопотання прокурора та застосування до ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

При цьому на виконання ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя вважає необхідним визначити розмір застави як альтернативного запобіжного заходу.

Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Відповідно до п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, визначається у межах від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

Враховуючи конкретні обставини кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 , інші дані відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України, із урахуванням принципів розумності і співмірності, вважаю необхідним визначити ОСОБА_5 заставу у розмірі 250 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що відповідно становить 832 000 (вісімсот тридцять дві тисячі) грн., у разі внесення якої він підлягає звільненню з-під варти.

У разі звільнення з-під варти внаслідок внесення застави, з метою належного контролю за процесуальною поведінкою підозрюваного вважаю необхідним у відповідності до ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на нього обов`язки:

- не відлучатися із населеного пункту в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- утримуватися від спілкування із свідками та іншими особами з приводу обставин вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

- носити електронний засіб контролю.

Керуючись ст. 29 Конституції України, ст. ст. 177, 178, 180, 182, 183, 184, 197, 199, 309 КПК України, слідчий суддя, -

УХВАЛИВ:

Клопотання - задовольнити.

Застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Строк тримання під вартою обраховувати з 12.03.2026 та до 10.05.2026.

Одночасно визначити альтернативний запобіжний захід у вигляді застави для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, визначених КПК України, - у розмірі 250 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що відповідно становить 832 000 (вісімсот тридцять дві тисячі) грн., у разі внесення якої він підлягає звільненню з-під варти.

Сума застави у національній грошовій одиниці може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем). Заставодавцем не може бути юридична особа державної або комунальної власності або така, що фінансується з місцевого, державного бюджету, бюджету Автономної Республіки Крим, або у статутному капіталі якої є частка державної, комунальної власності, або яка належить суб`єкту господарювання, що є у державній або комунальній власності.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент з дня обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою внести заставу у визначеному розмірі на відповідний рахунок суду та надати документ, що це підтверджує, слідчому, який здійснює досудове розслідування у кримінальному провадженні.

Отримувач ТУ ДСАУ в м. Києві;

ЄДРПОУ банку: 26268059;

МФО 820172;

Банк одержувача: Державна казначейська служба України м. Києва;

р/р UA128201720355259002001012089.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у разі його звільнення з-під варти внаслідок внесення застави обов`язки:

- не відлучатися із населеного пункту в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- утримуватися від спілкування із свідками та іншими особами з приводу обставин вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

- носити електронний засіб контролю.

Строк дії ухвали слідчого судді та покладених слідчим суддею обов`язків визначити до 13.05.2026.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення, організацію виконання ухвали слідчого судді покласти на прокурора.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п`яти днів з дня її оголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції, набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не буде подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Слідчий суддя ОСОБА_1