Ухвала суду № 138170400, 22.04.2026, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/21964/26-к

пр. 1-кс-25569/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 квітня 2026 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 ,

за участю секретаря ОСОБА_2

прокурора ОСОБА_3

захисника ОСОБА_4

підозрюваного ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання слідчого слідчого відділу Печерського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві ОСОБА_6 у кримінальному провадженні № 12026100060000550 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , -

ВСТАНОВИВ:

На розгляд слідчого судді надійшло вказане клопотання.

Обґрунтовуючи клопотання слідчий зазначає, що cлідчим відділом Печерського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві здійснюється досудове розслідування кримінального провадження №12026100060000550 від 20.04.2026, за підозрою ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 будучи обізнаними, що в Україні введено воєнний стан, 20 квітня 2026 року перебували за адресою: м. Київ, бульвар Миколи Міхновського, 4, поруч із підземним переходом. Перебуваючи за вказаною адресою, вони помітили, що на підземному переході прикріплена, на металевому кріпленні антена білого кольору «Старлінк».

В цей момент у ОСОБА_5 спільно з ОСОБА_7 , виник спільний злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, в умовах дії воєнного стану. Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, вчинене групою осіб в умовах дії воєнного стану, усвідомлюючи суспільно небезпечний та протиправний характер своїх дій, переслідуючи корисливий мотив та маючи мету незаконного збагачення за рахунок чужого майна, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діючи умисно, з корисливих спонукань, 20 квітня 2026 року, приблизно о 10 год. 10 хв., ОСОБА_5 та ОСОБА_7 , перебуваючи за адресою: м. Київ, бульвар Миколи Міхновського, 4, почали знімати з кріплення антену білого кольору «Старлінк», Індифікатор 01000000-00000000-00bf3932, відповідно до рахунку на оплату INV-DEU-376924-37604-73 від 4 грудня 2023 року вартість даного «Старлінку» становить 251,26 Євро, що відповідно до офіційного курсу Національного банку України станом на 20.04.2026 складало 12 939 (дванадцять тисяч дев?ятсот тридцять дев?ять) гривень 89 коп., який належить потерпілій ОСОБА_8 та яким фактично користується ОСОБА_9 , після чого впевнившись, що їх дії не були викриті ніким із сторонніх осіб, від`єднали від кабелю живлення вказану антену «Старлінку» білого кольору, приховали її у куртку чорного кольору, яка була у них з собою та попрямували в бік магазину «Новус», який розташований за адресою: м. Київ, бульвар Миколи Міхновського 16а, а викраденим майном розпорядились на власний розсуд.

Своїми умисними діями ОСОБА_7 та ОСОБА_5 завдали матеріального збитку потерпілій на загальну суму 12 939 (дванадцять тисяч дев"ятсот тридцять дев"ять) гривень 89 коп.

Таким чином, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюється у таємному викраденні чужого майна, вчиненого за попередньою змовою групою осіб, в умовах дії воєнного стану, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.

21.04.2026 відповідно до ст. 276 КПК України ОСОБА_5 , вручено письмове повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.

Слідчий вказує, що відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, наявність, яких вказують на необхідність застосування запобіжного заходу стосовно ОСОБА_5 з метою запобігти наступним ризикам:

1) ризик переховування від органів досудового розслідування, оскільки ОСОБА_5 , розуміючи тяжкість інкримінованого йому злочину та невідворотність покарання, може переховуватись від органу досудового розслідування та суду, що призведе до уникнення кримінальної відповідальності. Окрім цього, наразі, є ризик переховування на тимчасово окупованих територіях України, де відсутній контроль з боку органів державної влади, а тому з метою дієвого контролю за належною процесуальною поведінкою доцільно застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

2) ризик того, що підозрюваний може вплинути на свідків з метою зміни їх показів, показання яких мають істотне значення для встановлення обставин вчинення кримінального правопорушення, оскільки ОСОБА_5 , в ході виконання процесуальних дій отримає копії документів, котрі нададуть останньому можливість фізично та психологічно вплинути на свідків, та інших причетних осіб, оскільки останній володітиме інформацією про їх анкетні дані, що може призвести до зміни показів вже допитаних осіб та відмови давати покази встановлених в ході досудового слідства свідків, враховуючи вищевикладене існує ризик передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України.

3) ризик вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки встановлено, що ОСОБА_5 , офіційно не працевлаштований, не одружений, відповідно підозрюваний ОСОБА_5 , не має стабільного заробітку та постійного джерела прибутку, міцних соціальних зв?язків, також слід врахувати характер вчинення кримінального правопорушення, враховуючи вищевикладене існує ризик передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Посилаючись на вказані обставини сторона обвинувачення просить слідчого суддю застосувати, щодо підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, встановивши строк дії запобіжного заходу в межах строку досудового розслідування на 60 діб.

Визначити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , заставу достатню для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених КПК України, у вигляді 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

У разі внесення застави покласти на ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , такі обов`язки: прибувати за кожною вимогою до органу досудового розслідування, прокурора, слідчого судді, суду, а в разі неможливості з`явитися через поважні причини - завчасно повідомляти про це; не відлучатися за межі м. Києва без дозволу слідчого, прокурора, слідчого судді, суду; повідомляти слідчого, прокурора, слідчого суддю, суд про зміну свого місця проживання; здати на зберігання у відповідні органи Державної міграційної служби України свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

В судовому засіданні прокурор клопотання підтримав з викладених у ньому підстав, просив його задовольнити.

Захисник в судовому засіданні, який брав участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції заперечував проти задоволення клопотання, оскільки ризики, на які посилається сторона обвинувачення, не підтверджуються належними доказами. Процесуальна поведінка підозрюваного є належною.

Також, зазначив, що підозрюваний раніше не судимий, визнав вину, оскільки немав наміру викрадати майно, а тому сторона захисту просила застосувати більш м`який запобіжний захід не пов`язаний з триманням під вартою.

Підозрюваний в судовому засіданні визнав, що брав «Старлінк», але крадіжку не визнає, оскільки стверджує, що вони х ОСОБА_7 мали намір його повернути. Навіщо взяли «Старлінк», пояснити не може.

Вислухавши позиції сторін, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя надходить наступних висновків.

Слідчим відділом Печерського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві здійснюється досудове розслідування кримінального провадження №12026100060000550 від 20.04.2026, за підозрою ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.

20.04.2026 ОСОБА_5 14 год. 27 хв. затримано в порядку ст. 208 КПК України за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України/а.м.45-48/.

21.04.2026 відповідно до ст. 276 КПК України ОСОБА_5 вручено письмове повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України/а.м. 40-44/.

Перевіряючи обґрунтованість підозри, слідчий суддя виходить з практики Європейського суду з прав людини та вважає, що дані, які вказують на обґрунтовану підозру та навіть в сторонньої людини не можуть викликати розумних сумнівів щодо можливого вчинення підозрюваним ОСОБА_5 інкримінованого йому кримінального правопорушення, містяться в їх сукупності в матеріалах, здобутих в ході проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні, копії яких долучено до матеріалів клопотання, а саме у: рапорті працівників УПО від 20.04.2026/а.м. 13/, протоколі прийняття заяви про вчинення кримінального правопорушення від 20.04.2026 /а.м. 11-12/, протоколі допиту свідка ОСОБА_10 , від 20.04.2026 /а.м. 76-78/, протоколі допиту свідка ОСОБА_11 , від 20.04.2026/а.м. 79-82/, протоколі допиту свідка ОСОБА_12 , від 20.04.2026/а.м. 83-86/, протоколі допиту свідка ОСОБА_13 , від 20.04.2026/а.м. 87-89/, протоколі допиту свідка ОСОБА_9 , від 20.04.2026 /а.м. 90-92/, протоколах впізнання від 20.04.2026/а.м. 93-96/, протоколах огляду місця події від 20.04.2026 /а.м.14- 23/, протоколах огляду відеозаписів від 21.04.2026/а.м. 97-112/.

Відтак, слідчий суддя вважає, що аналіз представлених доказів об`єктивно зв`язують підозрюваного з інкримінованим кримінальним правопорушенням, на даному етапі хоча і не можна стверджувати про їх достатність для негайного засудження, проте можна дійти висновку про виправданість подальшого розслідування або висунення звинувачення, що узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини, а саме рішення у справі «Джон Мюррей проти Сполученого Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року.

Приймаючи таке рішення, слідчий суддя виходить з того, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце та підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю даних, які приведені у клопотанні слідчого та доданих матеріалах, враховуючи, що слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих даних визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу.

Окрім цього, слідчий суддя вважає доведеними в ході розгляду клопотання наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема, можливість переховування від слідства та суду, враховуючи тяжкість кримінальних правопорушень, у вчиненні яких обґрунтовано підозрюється ОСОБА_5 , та суворість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, за яке передбачено покарання до восьми років позбавлення волі.

Така суворість та безальтернативність покарання може спонукати особу переховуватись від органу досудового розслідування, суду з метою уникнення відповідальності, що обумовлює існування ризику, визначеного п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України та узгоджується з позицією Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії», в якому зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.

У статті 5 Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи R(80) 11 від 27.06.1980 «Про взяття під варту до суду» зауважується, що при розгляді питання про необхідність тримання під вартою, судовий орган повинен брати до уваги обставини конкретної справи, у тому числі характер та тяжкість інкримінованого злочину.

Також, суд звертає увагу, що для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя, згідно змісту вимог ст. 178 КПК України та практики Європейського суду з прав людини, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, повинен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.

У розумінні практики ЄСПЛ, тяжкість обвинувачення, хоча і не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення, у сукупності з іншими обставинами, збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту.

Таким чином, ризик переховування від органу досудового розслідування, суду обумовлюється, серед іншого, можливістю притягнення до кримінальної відповідальності та пов`язаними із цим можливими негативними для особи наслідками (обмеженнями) і , зокрема, суворістю передбаченого покарання.

З урахуванням зазначеного, слідчий суддя вважає, що ризик переховування підозрюваного від органів досудового розслідування, є доведеним, враховуючи особу підозрюваного.

Посилання слідчого на ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, є доцільними, оскільки підозрюваний може вплинути на свідків з метою зміни їх показів, показання яких мають істотне значення для встановлення обставин вчинення кримінального правопорушення, оскільки ОСОБА_5 , в ході виконання процесуальних дій отримає копії документів, котрі нададуть останньому можливість фізично та психологічно вплинути на свідків, та інших причетних осіб, оскільки останній володітиме інформацією про їх анкетні дані, що може призвести до зміни показів вже допитаних осіб та відмови давати покази встановлених в ході досудового слідства свідків.

Доказове значення для суду мають тільки ті показання, які суд сприймав безпосередньо під час судового засідання (або ж отриманих в порядку, передбаченому ст. 225 КПК України), а тому до допиту осіб в суді такий ризик залишається актуальним.

Також, що стосується посилання сторони обвинувачення на те, що підозрюваний може вчинити інше кримінальне правопорушення є в певній мірі обґрунтованим враховуючи особу підозрюваного.

З врахуванням встановлення наявності обґрунтованої підозри та доведеності існування ризиків слідчим та прокурором, слідчий суддя враховуючи вік та стан здоров`я ОСОБА_5 , та те, що він підозрюється у вчиненні тяжкого злочину в умовах воєнного стану, обставин вчинення кримінального правопорушення, суд вважає про неможливість запобігання ризикам шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів відносно підозрюваного, а тому наявні підстави для задоволення клопотання слідчого, прокурора та застосування до ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком до 18.06.2026.

При цьому на виконання ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя вважає необхідним визначити розмір застави як альтернативного запобіжного заходу.

Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Відповідно до п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, визначається у межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

При визначенні підозрюваному альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави, слідчий суддя наряду з положеннями ст.ст. 182, 183 КПК України враховує практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкодити встановленню істини у кримінальному провадженні, що узгоджується з рішеннями ЄСПЛ у справі «В. проти Швейцарії» (W. V. Switzerland), 14379/88, 26 січня 1993 року, у справі «Мангурас проти Іспанії» (Mangouras v. Spain), 12050/04, 8 січня 2009 року.

Враховуючи обставини вчинення кримінального правопорушення, його корисливий мотив, матеріальне становище підозрюваного, тяжкість правопорушення, у якому він підозрюється, суспільну небезпечність злочину, вік та стан його здоров`я, соціальні зв`язки, слідчий суддя вважає, що застава у розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що відповідно становить 66 560 (шістдесят шість тисяч п`ятсот шістдесят) грн., здатна гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків, з урахуванням вказаних обставин, що виправдовує мету застосування запобіжного заходу та, на думку суду, немає надмірного характеру та відповідає принципам розумності і співмірності.

У разі звільнення з-під варти внаслідок внесення застави, з метою належного контролю за процесуальною поведінкою підозрюваного вважаю необхідним у відповідності до ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на нього обов`язки:

- прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду;

- не відлучатися за межі м. Києва без дозволу слідчого, прокурора, суду;

- повідомляти слідчого, прокурора, суд про зміну свого місця проживання;

- здати на зберігання у відповідні органи Державної міграційної служби України свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 29 Конституції України, ст. ст. 177, 178, 180, 182, 183, 184, 199, 309 КПК України, слідчий суддя, -

УХВАЛИВ:

Клопотання - задовольнити.

Застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Строк тримання під вартою обраховувати з 20.04.2026 та до 18.06.2026.

Одночасно визначити альтернативний запобіжний захід - заставу для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, визначених КПК України, - у розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що відповідно становить 66 560 (шістдесят шість тисяч п`ятсот шістдесят) грн., у разі внесення якої він підлягає звільненню з-під варти.

Сума застави у національній грошовій одиниці може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем). Заставодавцем не може бути юридична особа державної або комунальної власності або така, що фінансується з місцевого, державного бюджету, бюджету Автономної Республіки Крим, або у статутному капіталі якої є частка державної, комунальної власності, або яка належить суб`єкту господарювання, що є у державній або комунальній власності.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент з дня обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою внести заставу у визначеному розмірі на відповідний рахунок суду та надати документ, що це підтверджує, слідчому, який здійснює досудове розслідування у кримінальному провадженні.

Отримувач ТУ ДСАУ в м. Києві;

ЄДРПОУ банку: 26268059;

МФО 820172;

Банк одержувача: Державна казначейська служба України м. Києва;

р/р UA128201720355259002001012089.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у разі його звільнення з-під варти внаслідок внесення застави обов`язки:

- прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду;

- не відлучатися за межі м. Києва без дозволу слідчого, прокурора, суду;

- повідомляти слідчого, прокурора, суд про зміну свого місця проживання;

- здати на зберігання у відповідні органи Державної міграційної служби України свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Строк дії ухвали слідчого судді та покладених слідчим суддею обов`язків визначити до 21.06.2026.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення, може бути оскаржена протягом п`яти днів з дня її оголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не буде подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Слідчий суддя ОСОБА_1