Рішення № 138170098, 13.07.2026, Деснянський районний суд міста Києва

Номер провадження 2/754/8356/26

Справа №754/6480/26

РІШЕННЯ

Іменем України

13 липня 2026 року м. Київ

Деснянський районний суд міста Києва у складі головуючої судді Коваленко І.І. розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "НОВИЙ КОЛЕКТОР" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості у сумі 15 300,00 грн, та ухвалив таке рішення:

Стислий виклад позицій сторін

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "НОВИЙ КОЛЕКТОР", як новий кредитор за споживчим кредитним договором № 13.01.2020-100000584 від 13.01.2020, звернувся до суду з позовом до Відповідача, ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості в розмірі 15 300,00 грн, яка складається з 9 000,00 грн заборгованості за тілом кредиту та 6 300,00 грн заборгованості за сумою відсотків.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 13.01.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю "СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР" (первісним кредитором) та Відповідачем було укладено договір про надання споживчого кредиту № 13.01.2020-100000584, за умовами якого Відповідачу було надано кредит у розмірі 15 000,00 грн. У зв`язку з неналежним виконанням Відповідачем своїх зобов`язань з повернення кредиту та сплати відсотків, станом на 04.03.2026 утворилася зазначена заборгованість.

Позивач вказує, що 06.08.2024 між ТОВ "СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР" та ТОВ "НОВИЙ КОЛЕКТОР" укладено договір факторингу № СЦ-060824-13, за умовами якого Позивач набув право вимоги до Відповідача за вказаним кредитним договором на підставі Акту приймання-передачі Переліку № 1.

Також Позивач просить покласти на Відповідача судові витрати у загальному розмірі 2 849,78 грн, які складаються зі сплаченого ним судового збору в розмірі 2 662,40 грн та витрат на відправлення копії позовної заяви з додатками Відповідачу в сумі 187,38 грн.

Відповідач відзив на позов не подав.

Відповідач повідомлений належним чином про розгляд справи у суді. Відповідач не має зареєстрованого електронного кабінету в підсистемі "Електронний суд", ухвала про відкриття провадження у справі надсилалась на адресу, що є зареєстрованим місцем проживання Відповідача. Поштовий конверт повернуто з відміткою "адресат відсутній за вказаною адресою". День проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання, що зареєстровано у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси, є належним повідомленням про розгляд справи та врученням ухвали про відкриття провадження у справі (пункт 4 частини восьмої статті 128, пункт 5 частини шостої статті 272 ЦПК України).

Суд додатково надсилав інформацію щодо дати початку розгляду справи на номер телефону НОМЕР_1 , що вказаний в позовній заяві та кредитному договорі, з метою вжиття заходів щодо належного повідомлення Відповідача про розгляд справи.

Суд вирішує справу за наявними матеріалами у зв`язку з ненаданням Відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, і не заявлення клопотання про надання додаткового часу для подання відзиву (частина восьма статті 178 ЦПК України).

ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ, ЗМІСТ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН, ОЦІНКА СУДУ

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити відсотки (частина перша статті 1054 ЦК України).

Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом (частина третя статті 1054 ЦК України).

Загальні правові та організаційні засади споживчого кредитування в Україні відповідно до міжнародно-правових стандартів у цій сфері визначає Закон України "Про споживче кредитування", який встановлює, що договір про споживчий кредит - вид кредитного договору, за яким кредитодавець зобов`язується надати споживчий кредит у розмірі та на умовах, встановлених договором, а споживач (позичальник) зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом на умовах, встановлених договором (пункт 1-1 частини першої статті 1).

Також цей Закон встановлює, що до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо (пункт 4 частини першої статті 1, абзац четвертий частини другої статті 8).

Порядок повернення кредиту та сплати процентів за користування споживчим кредитом, власних комісій та інших платежів (за наявності), включно із кількістю платежів, їх розміром та періодичністю внесення, у вигляді графіка платежів (у разі кредитування у вигляді кредитування рахунку, кредитної лінії графік платежів може не надаватися) зазначаються у договорі про споживчий кредит (пункт 10 частини першої статті 12 Закону України "Про споживче кредитування").

13.01.2020 Товариство з обмеженою відповідальністю "СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР" (Первісний кредитор) та Відповідач, ОСОБА_1 , уклали договір про споживчий кредит № 13.01.2020-100000584 у формі електронного документа з урахуванням особливостей укладання кредитного договору в електронному вигляді, що визначені Законом України "Про електронну комерцію".

Відповідач підписав договір про надання споживчого кредиту електронним підписом з одноразовим ідентифікатором 564Q2 відповідно до умов договору.

На виконання умов договору 13.01.2020 ТОВ "СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР" перерахувало Відповідачу кошти на платіжну картку НОМЕР_2 в сумі 15 000,00 грн, яку Відповідач вказав при оформленні кредиту. Факт перерахування кредитних коштів підтверджується квитанцією № 189644526 від 13.01.2020 09:15, виданою платіжною системою FONDY, відповідно до якої було успішно перераховано кошти на платіжну картку в сумі 15 000,00 грн із призначенням платежу: "13.01.2020-100000584".

Крім того, факт належності рахунку Відповідачу підтверджується листом Акціонерного товариства Комерційний банк "ПРИВАТБАНК" № 20.1.0.0.0/7-260504/118472-БТ від 11.05.2026, згідно з яким на ім`я ОСОБА_1 в банку емітовано карту № НОМЕР_3 .

У пунктах 15.15, 15.16 постанови від 27 березня 2024 року у справі № 191/4364/21 Велика Палата Верховного Суду з посиланням на висновки постанови від 18 березня 2020 року у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19), від 29 січня 2021 року у справі № 922/51/20 зауважила, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину потрібно доказувати так, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний. Тож певна обставина не може вважатися доведеною, допоки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), адже за такого підходу принцип змагальності втрачає сенс. Стандарт доказування "вірогідність доказів", на відміну від стандарту "достатність доказів", підкреслює необхідність зіставлення судом доказів, які надають позивач та відповідач. Отже, на суд покладено обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду і на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.

Суд звертає увагу, що не вважає факт перерахування коштів доведеним лише через те, що про нього заявив Позивач. Ця обставина встановлюється Судом як юридичний факт виключно на підставі оцінки поданих Позивачем доказів (договору, квитанції надавача платіжних послуг та листа банку-емітента). Відповідач, маючи безперешкодний доступ до виписок за власним банківським рахунком, не надав банківської виписки з власного рахунку для спростування доказів Позивача, клопотання про витребування доказів не заявляв, тому Суд, застосовуючи стандарт вірогідності доказів (стандарт більшої переконливості), доходить висновку, що факт перерахування коштів є доведеним.

За умовами пункту 1.3 Договору строк користування кредитом встановлюється у Заявці і становить 70 календарних днів з дати отримання.

Відповідно до Заявки, яка є невід`ємною частиною кредитного договору, сторони погодили фіксовану незмінну процентну ставку у розмірі 70% у процентному значенні, що становить 10 500,00 грн за 70 календарних днів користування кредитом. Період користування кредитом складає кожні наступні 14 днів з дня надання кредиту.

Порядок повернення кредиту визначається Графіком платежів, який згідно з пунктом 1.3 Договору міститься в окремому документі та є невід`ємною частиною кредитного договору. Відповідно до підпунктів «а» та «б» пункту 4.1 Договору Відповідач мав обов`язок здійснити 5 чергових платежів не пізніше останнього дня кожного чергового періоду.

Сторони узгодили такі дати внесення платежів: 26.01.2020, 09.02.2020, 23.02.2020, 08.03.2020 та 22.03.2020. Кожен з п`яти платежів становить 5 100,00 грн, що включає 3 000,00 грн для погашення суми тіла кредиту та 2 100,00 грн для погашення процентів.

Відповідач здійснював часткові оплати заборгованості: 24.01.2020 та 05.02.2020 року було сплачено по 5 100,00 грн (що включало по 2 100,00 грн відсотків та по 3 000,00 грн основної суми боргу), що підтверджується випискою по кредитному договору (карточкою субконто).

Відповідно до розрахунку заборгованості, що надав Позивач, із врахуванням здійснених Відповідачем оплат, у Відповідача утворилася заборгованість у розмірі 9 000,00 грн за тілом кредиту та 6 300,00 грн заборгованості за відсотками, нарахованими за період користування кредитом.

Відповідач не надав Суду жодних доказів, які б спростовували або ставили під сумнів обґрунтованість наданого Позивачем розрахунку, а також не надав свій власний контррозрахунок заборгованості.

Суд перевірив розрахунок заборгованості, наданий Позивачем, та визнав його обґрунтованим. Цей розрахунок підтверджується первинними документами, які були подані разом із позовною заявою.

Позивач довів порушення Відповідачем умов цього договору шляхом неналежного виконання обов`язку з повернення кредитних коштів та сплати процентів.

Кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (пункт 1 частини першої статті 512, стаття 514 ЦК України).

Згідно з частиною першою статті 1077 ЦК України передбачено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Позивач у цій справі набув права вимоги до Відповідача за договором споживчого кредиту, що є предметом спору, на підставі договору факторингу № СЦ-060824-13 від 06.08.2024, що був укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР" та Товариством з обмеженою відповідальністю "НОВИЙ КОЛЕКТОР". Відповідно до пункту 2.1 вказаного договору Клієнт відступає (передає) Фактору Права вимоги, а Фактор набуває Права вимоги від Клієнта та сплачує Клієнту за відступлення Прав вимог Фінансування у сумі, що дорівнює ціні Договору у порядку та у строки встановлені цим Договором.

Згідно з пунктом 2.4 договору факторингу Право вимоги за Кредитним договором вважається відступленим Клієнтом Факторові з моменту підписання Сторонами відповідного Акту приймання-передачі Переліку (Додаток 1).

Відповідно до витягу з Переліку № 1 до договору факторингу від 06.08.2024 відбулось відступлення права вимоги за кредитним договором № 13.01.2020-100000584 від 13.01.2020 на загальну суму заборгованості 15 300,00 грн, що включає 9 000,00 грн суми основного боргу та 6 300,00 грн суми нарахованих процентів, боржником за яким є ОСОБА_1 .

На виконання умов договору факторингу сторони склали та підписали Акт приймання-передачі Переліку № 1 від 06.08.2024. Крім того, матеріали справи містять докази сплати Позивачем ціни продажу за відступлення права вимоги, а саме платіжну інструкцію кредитового переказу коштів № 978 від 06.08.2024 на суму 5 012 365,00 грн.

Про відступлення права вимоги Позивач повідомив Відповідача 12.08.2024 шляхом направлення СМС-повідомлення на фінансовий номер телефону Відповідача НОМЕР_1 .

Презумпція чинності цього договору не спростована на підставі рішення суду, яке набрало законної сили (стаття 204 ЦК України). Усі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, a обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню у разі неспростування презумпції правомірності договору (постанова Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі № 2-383/2010).

Керуючись принципом змагальності, відповідно до якого кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, і несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій, Суд вирішив, що позовні вимоги є законними, обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі у загальному розмірі 15 300,00 грн (9 000,00 грн заборгованість за тілом кредиту, 6 300,00 грн заборгованість за відсотками).

Розподіл судових витрат

Пунктом 12 частини третьої статті 2 ЦПК України передбачено, що однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Відповідно до частини першої, частини другої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно з частиною другою статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана юридичною особою, справляється 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Відповідно до статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2026 рік" розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 1 січня 2026 року становить 3 328,00 грн. При цьому, відповідно до частини третьої статті 4 Закону України "Про судовий збір", при поданні до суду процесуальних документів в електронній формі застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору. Відтак сума судового збору становить 2 662,40 грн (3 328,00 грн х 0,8).

Крім того, для реалізації свого процесуального обов`язку при поданні позовної заяви через підсистему "Електронний суд", зважаючи на відсутність у Відповідача зареєстрованого електронного кабінету, Позивач відправив копію позовної заяви з додатками засобами поштового оператора Товариства з обмеженою відповідальністю "Поштова служба "Е-ПОСТ". Фактичні витрати Позивача на відправлення цінного листа з описом вкладення становлять 187,38 грн, що підтверджується квитанцією № 1991091 від 24.03.2026 та описом вкладення.

Позивач при зверненні до суду з цим позовом поніс судові витрати, які складаються із судового збору в сумі 2 662,40 грн та поштових витрат на відправлення копії позовної заяви з додатками Відповідачу в сумі 187,38 грн.

Позов задоволено повністю, тому судові витрати у загальному розмірі 2 849,78 грн підлягають стягненню з Відповідача на користь Позивача.

Керуючись статтями 4, 13, 19, 76-81, 141, 263-265 ЦПК України, Суд

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "НОВИЙ КОЛЕКТОР" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "НОВИЙ КОЛЕКТОР" заборгованість у загальній сумі 15 300,00 грн, що включає: 9 000,00 грн заборгованості за тілом кредиту, 6 300,00 грн заборгованості за сумою відсотків, а також судові витрати у розмірі 2 849,78 грн. Загальна сума стягнення становить 18 149,78 грн.

Позивач (Стягувач) Товариство з обмеженою відповідальністю "НОВИЙ КОЛЕКТОР" (01133, м. Київ, вул. Алмазова Генерала, будинок 13, офіс 601, код ЄДРПОУ 43170298, IBAN: НОМЕР_4 в АТ "ОТП БАНК").

Відповідач (Боржник) ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_5 ; адреса: АДРЕСА_1 ; ІНФОРМАЦІЯ_1 ).

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

рішення підписано 13.07.2026

Суддя Інна КОВАЛЕНКО