Ухвала суду № 138169700, 03.07.2026, Південноукраїнський міський суд Миколаївської області (до 25.04.2025 - Южноукраїнський міський суд Миколаївської області)

Справа №: 486/1501/23 Провадження № 2/486/67/2026

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 липня 2026 року м. Південноукраїнськ

Південноукраїнський міський суд Миколаївської області у складі:

головуючого судді Волощук О.О.,

за участю секретаря судового засідання Гайдук А.С.,

позивача ОСОБА_1 (в режимі відеоконференції),

представника позивача Прутяна О.А. (в режимі відеоконференції),

представників відповідача Садаєвої Е.С. (в режимі відеоконференції), Тучкової Ю.В.,

прокурора Ворушило О.В.,

представника третьої особи Кабінету Міністрів України Тіщенко Г.В. (в режимі відеоконференції),

представника третьої особи Міністерства культури та стратегічних комунікацій України Тимкович І.О. (в режимі відеоконференції),

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом», треті особи: Миколаївська обласна рада, Кабінет Міністрів України, Державна екологічна інспекція України, Миколаївська обласна прокуратура, Міністерство культури України, Миколаївська обласна державна адміністрація, Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства, про припинення та заборону провадження планової діяльності,

В С Т А Н О В И В:

У провадженні суду знаходиться цивільна справа за позовною заявою ОСОБА_1 до АТ «НАЕК «Енергоатом», треті особи: Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства, Миколаївська обласна державна адміністрація, Державна екологічна інспекція України, Миколаївська обласна прокуратура, Миколаївська обласна рада, Міністерство культури України, Кабінет Міністрів України, про припинення та заборону провадження планової діяльності.

10.03.2026 представник позивача подав суду заяву про письмове опитування учасника справи як свідка та поновлення процесуального строку, в якій просив суд визнати причини пропуску строку для постановки запитань відповідачу поважними та поновити цей строк, прийняти до розгляду запитання позивача до відповідача (АТ «НАЕК «Енергоатом») у порядку письмового опитування учасника справи як свідка.

Заява обґрунтована тим, що факти свідчать про те, що протягом 20062010 років АТ «НАЕК «Енергоатом» здійснювало систематичне підвищення рівня Олександрівського водосховища (з відмітки 8,00 м до 16,00 м) за відсутності належних дозвільних документів, що спричинило незворотну шкоду об`єкту культурної спадщини національного значення. Оскільки вказані дії мали самовільний характер, а інформація про внутрішні розпорядження, якими керувалося підприємство, та стан обізнаності посадових осіб щодо відсутності екологічних висновків перебуває у виключному володінні Відповідача, виникає необхідність у встановленні цих обставин шляхом отримання показань від представників АТ «НАЕК «Енергоатом», з метою повного та всебічного з`ясування обставин справи виникає необхідність у застосуванні механізму, передбаченого ст. 93 ЦПК України, а саме письмового опитування учасника справи як свідка.

Пропуск строку обґрунтував тим, що Позивач розраховував, що Відповідач як стратегічне державне підприємство самостійно надасть суду вичерпну інформацію та дозвільну документацію щодо підстав підвищення рівня Олександрівського водосховища у 20062010 роках.

11.03.2026 представник позивача подав суду заяву про письмове опитування учасника справи як свідка та поновлення процесуального строку, в якій просив суд визнати причини пропуску строку для постановки запитань відповідачу поважними та поновити цей строк, прийняти до розгляду запитання позивача до третьої особи- Миколаївської ОДА у порядку письмового опитування учасника справи як свідка.

Заява обґрунтована тим, що факти свідчать, що після 20.04.2006 року Миколаївська ОДА, як орган охорони культурної спадщини (ст.6 ЗУ «Про охорону культурної спадщини», що мав вжити першочергових заходів для збереження пам`ятки «Історичний ландшафт центру Буго-Гардівської паланки Війська Запорозького», а саме забезпечити вчасне повернення рівня Олександрівського водосховища до доповіневої позначки 8,010,0 м. Оскільки вищевказані дії Миколаївської ОДА щодо виконання умов Висновку Мінекобезпеки мали розпорядчий характер, а також здійснення охоронних заходів щодо обєкта культурної спадщини, інформація про внутрішні документи та ступінь обізнаності посадових осіб перебуває у виключному володінні суб`єкта владних повноважень, виникає необхідність у встановленні цих обставин. З метою повного та всебічного з`ясування обставин справи, зокрема щодо причин незабезпечення повернення рівня Олександрівського водосховища до доповіневої позначки 8,010,0 м, вбачається за необхідне застосувати механізм, передбачений ст. 93 ЦПК України, а саме письмове опитування учасника справи як свідка з метою повного та всебічного з`ясування обставин справи.

Пропуск строку обґрунтував тим, що Позивач розраховував, що Миколаївської ОДА як місцевий орган виконавчої влади в Миколаївської області самостійно надасть суду вичерпну інформацію та дозвільну документацію щодо підстав підвищення рівня Олександрівського водосховища у 20062010 роках.

23.03.2026 представник позивача подав суду заяву про письмове опитування учасника справи як свідка та поновлення процесуального строку, в якій просив суд визнати причини пропуску строку для постановки запитань відповідачу поважними та поновити цей строк, прийняти до розгляду запитання позивача третім особам (Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України та Міністерство культури України) у порядку письмового опитування учасника справи як свідка.

Заява обґрунтована тим, що факти свідчать, що протягом 20062010 років АТ «НАЕК «Енергоатом» здійснювало системне підняття рівня Олександрівського водосховища з відмітки +8,00 м до +16,00 м. Згідно з нормами ст. 39 Закону України «Про екологічну експертизу», позитивний висновок від 30.04.1998 № 9/2-1/2-3-430 втратив чинність у 2001 році, а умови, визначені у його заключній частині (щодо зміни меж РЛП, погодження меж затоплення пам`ятки національного значення та земельних відводів), виконані не були. Оскільки Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України та Міністерство культури України є правонаступниками органів, що видавали первинні погодження та зобов`язані здійснювати державний контроль за дотриманням режиму заповідних територій та об`єктів культурної спадщини, інформація про наявність (або відсутність) чинних дозвільних документів після 2001 року та стан виконання обов`язкових умов експертизи перебуває у виключному володінні цих установ. Необхідність письмового опитування Третіх осіб також зумовлена тим, що самовільне підняття рівня води Відповідачем (з +8м до +16,0м протягом 2006 2010 рр.) призвело до тяжких та незворотних наслідків, а саме: фізичного розпаду острова Гардового на малі скелі, знищення Гардового порогу, затоплення скель Пугач та Брама, а також підтоплення археологічних об`єктів у Сакуровій балці. Встановлення факту обізнаності Міністерств про ці руйнування та наявності дозволів на таку зміну ландшафту є ключовим для вирішення спору.

Пропуск строку обґрунтував тим, що Треті особи, як розпорядники стратегічної екологічної та пам`яткоохоронної інформації, самостійно нададуть суду вичерпні дані щодо наявності чинної дозвільної документації на підняття рівня Олександрівського водосховища у 20062010 роках та підтвердять виконання умов Висновку Мінекобезпеки від 30.04.1998 № 9/2-1/2-3-430.

06.04.2026 від представника відповідача надійшла заява, в якій просила суд відмовити у відновленні процесуального строку на подання заяви про письмове опитування учасника справи як свідка від 10.03.2026, заяву про письмове опитування учасника справи як свідка від 10.03.2026 залишити без розгляду.

Представник відповідача обґрунтувала заяву тим, що позовну заяву було направлено до суду 19.09.2023 і саме при поданні даної заяви, позивач міг скористатися наданим йому процесуальним правом та застосувати такий метод доказування як письмове опитування учасника справи як свідка та поставити йому відповідні запитання. Твердження позивача про те, що поставлені ним запитання матимуть фундаментальне значення для встановлення істини, є перебільшеним. Сформульовані питання спрямовані на з`ясування суб`єктивного ставлення самого позивача до доводів позовної заяви, не містять ніякої новизни і не матимуть для суду ніякого наперед встановленого «фундаментального» значення. Крім того, відповіді на всі поставлені представником позивача питання наявні в матеріалах справи.

15.04.2026 від представника третьої особи Міністерства культури України надійшли заперечення на заяву про опитування третьої особи, в якій просила залишити без розгляду заяву про письмове опитування учасника справи (Міністерства культури України) як свідка.

Зазначила, що 16.10.2023 позивач подавав клопотання про виклик та допит свідків фізичних осіб, які не є учасниками справи, відтак, посилання на помилки при формуванні позовної заяви видаються необґрунтованими та надуманими, а посилання на «пасивну процесуальну позицію третіх осіб» та «відсутність у матеріалах справи прямих підтверджень проведення додаткової експертизи» не можуть вважатися поважними причинами пропуску строку на подання заяви про опитування сторони у справі, адже не є такими, що об`єктивно унеможливлюють вчинення дії, не залежать від волі особи та підтверджені документально. Розгляд справи попереднім складом суду тривав понад два роки, та всі учасники справи мали процесуальні можливості подавати клопотання, докази, зокрема, і заявляти клопотання про витребування доказів, якщо такі докази не були подані учасниками справи.

27.04.2026 від представника позивача надійшли письмові пояснення щодо заперечень Міністерства культури України проти письмового опитування, в яких просив суд відхилити заперечення Міністерства культури України від 14.04.2026 року.

27.04.2026 від представника позивача надійшли письмові пояснення щодо заперечень відповідача проти письмового опитування, в яких просив суд відхилити заперечення АТ «НАЕК «Енергоатом» як необґрунтовані.

В підготовчому судовому засіданні представник позивача Прутян О.А. підтримав заяви про письмове опитування відповідача та третіх осіб, просив поновити строк для їх подання та задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача ОСОБА_2 заперечувала проти заяв представника позивача про письмове опитування відповідача та третіх осіб, зазначила, що причини пропуску строку, зазначені позивачем, не вважає поважними, а строк таким, який може бути поновленим. Зауважила, що причини пропуску строку, зазначені позивачем, є суперечливими одна одній. Вважає причини пропуску строку необґрунтованими.

Представник відповідача Садаєва Е.С. підтримала думку своєї колеги, просила відмовити у задоволені відповідного клопотання про поновлення пропущеного строку, а клопотання про письмове опитування залишити без розгляду, про що постановити відповідну ухвалу. Зазначила, що позивач та її представник не позбавлені права звернутися до суду з клопотанням про витребування доказів.

Прокурор залишила розгляд даних заяв на розсуд суду.

Представник третьої особи Міністерства культури та стратегічних комунікацій України Тимкович І.О. заперечила проти клопотання позивача у повному обсязі. Підтримала свої письмові заперечення. Зазначила, що при залучення Міністерства культури та стратегічних комунікацій України як третьої особи, у позивача до третьої особи запитань або клопотань не було, тому вважає, що підстав для поновлення строку немає.

Представник третьої особи Кабінету Міністрів України Тіщенко Г.В. залишила розгляд даних заяв на розсуд суду, однак зазначила, що представник позивача мав додати до клопотання про письмове опитування докази про відмову у наданні тієї чи іншої інформації.

Представники третіх осіб: Державна екологічна інспекція України, Миколаївська обласна рада, Миколаївська обласна державна адміністрація, Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства в підготовче судове засідання не з`явилися, судом були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання.

Суд дослідивши доводи заяв, заслухавши думку учасників процесу, дійшов до наступних висновків.

Відповідно до статті 126 ЦПК України право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Згідно з частинами першою, другою статті 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Поважними причинами можуть визнаватися лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтвердженні належними доказами.

Відповідно до частини першої статті 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

На осіб, які беруть участь у справі, покладається загальний обов`язок - добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов`язки. При цьому під добросовісністю необхідно розуміти таку реалізацію прав і виконання обов`язків, що передбачають користування правами за призначенням, здійснення обов`язків у межах, визначених законом, недопустимість посягання на права інших учасників цивільного процесу, заборона зловживати наданими правами.

Відповідно до ч.1 ст. 93 ЦПК України учасник справи має право поставити в першій заяві по суті справи, що ним подається до суду, не більше десяти запитань іншому учаснику справи про обставини, що мають значення для справи.

Згідно з ч.2 ст.174 ЦПК України заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву.

Таким чином, з огляду на положення закону, заяву про письмове опитування відповідача, а також третіх осіб може бути прийнято судом лише у випадку, якщо її подано одночасно з поданням позову, тобто процесуальний закон пов`язує право позивача для подання заяви про письмове опитування відповідача та третіх осіб з датою подання позову.

Матеріали справи свідчать, що 20.09.2023 ОСОБА_1 , яка діє через свого представника адвоката Прутяна О.А., звернулася до суду з позовом до ДП «НАЕК «Енергоатом», треті особи: Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України, Миколаївська обласна державна адміністрація, Державна екологічна інспекція України, Миколаївська обласна прокуратура, Миколаївська обласна рада, про припинення та заборону провадження планової діяльності.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.09.2023 справу розподілено судді Савіну О.І.

Ухвалою суду від 13.10.2023 прийнято вказану позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Призначено підготовче судове засідання та стороном було надано строк для надання письмових пояснень по суті спору.

23.10.2023 від третьої особи Миколаївської обласної прокуратури надійшли пояснення щодо позову.

24.10.2023 від представника позивача надійшла відповідь на пояснення третьої особи.

25.10.2023 відповідач подав відзив на позовну заяву.

03.11.2023 представник позивача подав відповідь на відзив.

07.11.2023 від третьої особи Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України надійшли пояснення по справі.

09.01.2024 від третьої особи Міністерства культури та інформаційної політики України надійшли пояснення щодо позову.

20.02.2024 від третьої особи Кабінету Міністрів України надійшли пояснення щодо позову.

30.10.2024 представник відповідача надав суду додаткові пояснення у справі.

31.10.2024 від представника відповідача надійшли пояснення.

13.02.2025 відбулося останнє підготовче засіданні у вказаному складі суду.

Розпорядженням керівника апарату Південноукраїнського міського суду Миколаївської області від 13.02.2026 призначено проведення повторного автоматизованого розподілу даної справи у зв`язку зі звільненням судді (головуючого у даній справі).

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями дану справу розподілено 13.02.2026 та передано судді Волощук О.О.

Отже, у даній справі позивачем було подано заву по суті справи (позовну заяву) 20.09.2023.

Водночас заяви про письмове опитування учасників справи позивачем подано лише у березні 2026 року.

Отже, з урахуванням наведених обставин суд дійшов висновку, що позивач, скориставшись правом на подання позову у вересні 2023 року, водночас не скористався правом на подання заяв про письмове опитування відповідача та третіх осіб протягом часу, встановленого законом. Доказів поважності причини пропуску строку суду надано не було.

При цьому та обставина, що склад суду у даній справі було змінено та призначено підготовче судове засідання у новому складі суду не є поважною причиною пропуску звернення позивача до суду з відповідними заявами про письмове опитування учасників справи у якості свідків, які як зазначено вище, мали б бути подані разом з позовом, з яким позивач звернувся до суду ще у вересні 2023 року.

Разом з тим відмовляючи позивачу в поновленні строку для подання заяв про письме опитування відповідача, а також третіх осіб Миколаївської обласної державної адміністрації, Міністерства культури України, Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства, як свідків, суд зауважує, що позивач не позбавлений права ставити запитання даним учасникам процесу в судовому засіданні на стадії судового розгляду справи по суті, у тому числі під час дослідження письмових доказів.

Враховуючи відсутність підстав для поновлення позивачу строку звернення до суду з заявами про письмове опитування відповідача та третіх осіб Миколаївської обласної державної адміністрації, Міністерства культури України, Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства, вказані заяви підлягають залишенню без розгляду.

Керуючись ст. ст. 12,13,83,93, 222,260 ЦПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити представнику позивача ОСОБА_1 адвокату Прутяну Олександру Анатолійовичу у відновленні процесуального строку на подання заяви про письмове опитування учасника справи Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» як свідка від 10.03.2026.

Заяву представника позивача ОСОБА_1 адвоката Прутяна Олександра Анатолійовича про письмове опитування учасника справи Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» як свідка від 10.03.2026 залишити без розгляду.

Відмовити представнику позивача ОСОБА_1 адвокату Прутяну Олександру Анатолійовичу у відновленні процесуального строку на подання заяви про письмове опитування учасника справи Миколаївської обласної державної адміністрації як свідка від 10.03.2026.

Заяву представника позивача ОСОБА_1 адвоката Прутяна Олександра Анатолійовича про письмове опитування учасника справи Миколаївської обласної державної адміністрації як свідка від 10.03.2026 залишити без розгляду.

Відмовити представнику позивача ОСОБА_1 адвокату Прутяну Олександру Анатолійовичу у відновленні процесуального строку на подання заяви про письмове опитування учасників справи Міністерство культури України, Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства як свідків від 21.03.2026.

Заяву представника позивача ОСОБА_1 адвоката Прутяна Олександра Анатолійовича про письмове опитування учасників справи Міністерство культури України, Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства як свідків від 21.03.2026 залишити без розгляду.

Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення на неї може бути включене до апеляційної скарги на рішення суду.

Повний текст ухвали виготовлено та підписано 13.07.2026.

Суддя О.О. Волощук