Ухвала суду № 138169128, 09.07.2026, Шевченківський районний суд м. Львова

Справа № 466/6235/26

Провадження № 2-з/466/61/26

У Х В А Л А

про забезпечення позову

09 липня 2026 року суддя Шевченківського районного суду м. Львова Невойт П.С., розглянувши заяву ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення позову одночасно з поданням позовної заяви, -

в с т а н о в и в :

До Шевченківського районного суду міста Львова звернувся адвокат Саницький Андрій Ігорович, який представляє інтереси ОСОБА_1 з позовом до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договорами позики.

Ухвалою від 09 липня 2026 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання, визначено учасникам справи строк для подання відзиву, відповіді на відзив та письмових заперечень.

Разом з позовною заявою адвокатом Саницьким Андрієм Ігоровичем, який діє в інтересах ОСОБА_1 , подано заяву про забезпечення позову, відповідно до якої просить:

- накласти арешт на частку в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "ГІГА АЙТІ" Ідентифікаційний код: 46119810 Україна, 79066, Львівська обл., місто Львів, вул.Полуботка П., будинок 29, квартира 34 в розмір 12500 (дванадцять тисяч п`ятсот) гривень, що становить 25% Статутного капіталу, яка належить ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 прож. АДРЕСА_1 , Телефон: НОМЕР_2 ) ;

- накласти арешт на 1/2 частину автомобіля AUDI Q5, 1984, (2018) № куз. НОМЕР_3 ;

- накласти арешт на грошові кошти на банківських рахунках, які належать ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 прож. АДРЕСА_1 , Телефон: НОМЕР_2 ) на суму 845891 (вісімсот сорок п`ять тисяч вісімсот дев`яносто одну) гривню 83 коп.

Заява подана в електронному вигляді через підсистему «Електронний суд».

Вказану заяву було передано в провадження судді Невойта П.С. у відповідності до протоколу про передачу судової справи раніше визначеному складу суду від 07 липня 2026 року.

В обґрунтування поданої заяви вказує на те, що позивач звернувся з позовом до відповідача - ОСОБА_2 про стягнення коштів за договорами позики в сумі боргу в гривні за офіційним курсом долара США на день платежу еквівалентна 32254 (тридцять дві тисяч двісті п`ятдесят чотири) доларів США 81 цент, з яких 30000 (тридцять тисяч) доларів США основний борг та 2254 (дві тисячі двісті п`ятдесят чотири) долари США 81 цент- проценти, а також вирішити питання судових витрат.

Відповідно до положень ч.1 ст.153 Цивільного процесуального кодексу України (далі -ЦПК України), п.7 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» заява позивача про забезпечення позову розглядається судом без повідомлення учасників справи.

З врахуванням положень ст. 153 ЦПК України сторони в судове засідання для розгляду заяви про забезпечення позову не викликалась, у зв`язку із чим фіксація судового засідання не здійснювалась у відповідності до положень ч.2 ст.247 ЦПК України.

Перевіривши матеріали справи, суд вважає, що заява підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до частин першої та другої статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно з пунктами 1, 2, 4 частини першої статті 150 ЦПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання.

Заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті.

Вирішуючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Невжиття заходів забезпечення позову не повинно мати наслідком заподіяння шкоди позивачу, а вжиття таких заходів не повинно мати наслідком заподіяння шкоди заінтересованим особам.

Однією з підстав задоволення заяви про забезпечення позову є спроможна вірогідність повідомлених обставин, що можуть перешкодити виконанню судового рішення у разі задоволення позову.

Тобто підстави для забезпечення позову є оціночними та враховуються судом залежно від конкретних обставин.

При вжитті заходів забезпечення позову повинна бути наявність зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову і захистити інтереси позивача.

Фундаментальними критеріями, які формують висновок про наявність дійсних підстав для забезпечення позову, є логічний та юридичний аналіз обставин справи, на які посилається позивач, доводи заяви про забезпечення позову та заперечення іншої сторони. Процесуальні норми лише вказують на порядок вчинення дій.

Метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийнято на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову по суті це обмеження суб`єктивних прав, свобод чи інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Зазначені обмеження встановлює суд в ухвалі, вони діють до заміни судом виду забезпечення позову або скасування заходів забезпечення позову.

Правова природа арешту майна чи іншого обмеження стосовно майна, вчиненого у зв`язку із провадженням у цивільній справі, полягає у обмеженні права розпорядженні ним (продаж, дарування, відчуження в інший спосіб, передання в заставу, іпотеку, укладення інших правочинів чи перероблення майна), при цьому за власником зберігається право користування. Таке обмеження допускається, якщо воно передбачене законом і є обґрунтованим.

Заходи забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвіднесення судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони вчиняти певні дії.

Під час вирішення питання щодо забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, оскільки питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду заяви про забезпечення позову. Суд повинен лише пересвідчитися, що між сторонами виник спір.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі №381/4019/18 (провадження № 14-729цс19) зазначено, що «співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам».

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 15 вересня 2020 року у справі №753/22860/17 (провадження № 14-88цс20) дійшла висновку, що «умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Гарантії справедливого суду діють не тільки під час розгляду справи, але й під час виконання судового рішення. Зокрема тому, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання. Конкретний захід забезпечення позову буде співмірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними для захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Заходи забезпечення позову повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу».

Подібні правові висновки сформульовані у постановах Верховного Суду від 10 листопада 2020 року у справі № 910/1200/20 та від 31 січня 2023 року у справі № 295/5244/22.

Отже, цивільний процесуальний закон не зобов`язує суд при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігає ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову.

Звертаючись із заявою про забезпечення позову, адвокат Саницький А.І. зазначає, що ОСОБА_1 , в інтересах якого подано дану заяву, звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , в якому просить стягнути з останнього на користь позивача за договорами позики суму боргу в гривні за офіційним курсом долара США на день платежу еквівалентна 32254 (тридцять дві тисяч двісті п`ятдесят чотири) доларів США 81 цент, з яких 30000 (тридцять тисяч) доларів США основний борг та 2254 (дві тисячі двісті п`ятдесят чотири) долари США 81 цент- проценти, та вирішити питання судових витрат.

Отже, між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 дійсно може мати місце спір, а мотиви вжиття заходів забезпечення позову, зазначені у матеріалах справи, дають підстави припускати, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити виконання можливого рішення суду, оскільки може бути заподіяна реальна шкода правам, свободам та інтересам ОСОБА_1 , у зв`язку з чим для відновлення його прав та інтересів необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру Міністерства внутрішніх справ стосовно зареєстрованих транспортних засобів станом на 17.06.2026 вбачається, що означений транспортний засіб марки AUDI моделі Q5, рік випуску 2018, дата останньої реєстрації 27.04.2024, об`єм (потужність) двигуна 1984 см3 належить ОСОБА_3 .

Відповідач ОСОБА_2 з 2004 року перебуває в шлюбі з ОСОБА_3 , що підтверджується його власноручними розписками, витягом з сайту Судова влада України, згідно з яким Шевченківським районним судом м.Львова розглядалась цивільна справа №466/4534/26 за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, в якій рішенням від 23 червня 2026 року позов задоволено та шлюб розірвано, а також, текстом судового рішення від 23 червня 2026 року в справі №466/4534/26 (текст судового рішення з ЄДРСР додається), згідно з яким, шлюб було зареєстрованого 07 серпня 2004 року Міським відділом реєстрації актів цивільного стану Львівського обласного управління юстиції, актовий запис №1753.

Оскільки, даний автомобіль було придбано під час перебування в шлюбі, згідно з наведеними вище нормами СК України, 1/2 частина даного автомобіля автомобіль AUDI Q5, 2018 року випуску № куз. НОМЕР_3 є власністю відповідача.

Враховуючи, що спірне нерухоме майно, зареєстроване за дружиною відповідача, остання може розпорядитися цим майном, слід накласти арешт на частку відповідача в спільному майні подружжя.

Враховуючи наведене, суд вважає, що ефективним заходом забезпечення позову у цій справі є накладення арешту на вказане вище рухоме майно, що належить ОСОБА_3 , із забороною вчинення будь-яких реєстраційних дій щодо такого майна. Вартість аналогічного автомобіля згідно з Калькулятор розрахунку вартості авто AUTO.RIA™ становить 27180 (двадцять сім тисяч сто вісімдесят) доларів США.

Вартість часки відповідача становить 13090 (тринадцять тисяч дев`яносто) доларів США, що офіційним курсом НБУ станом на 01 липня 2026 року становить 586 301 (п`ятсот вісімдесят шість тисяч триста одну) гривню 10 коп. Як зазначено вище, сума боргу відповідача перед позивачем є значно більшою ніж вартість 1/2 частини зазначеного автомобіля.

Крім того, з долученого до заяви Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань на запит від 30 червня 2026 року за кодом НОМЕР_5 вбачається, що відповідач ОСОБА_2 є одним з чотирьох засновників та кінцевих бенефіціарних власників ТОВ «ГІГА АЙТІ», код ЄДРПОУ 46119810, відсоток його частки статутного капіталу 25, розмір статутного (складеного) капіталу (пайового фонду) підприємства 50 000 грн. 00 коп.

Верховний Суд звертає увагу, що частка в статутному капіталі товариства є особливим видом майна. Вона сама по собі не має вартості. Її вартість напряму залежить від вартості майна самого товариства. Отже, при створенні товариства ринкова вартість частки зазвичай дорівнює її номінальній вартості. Тоді як з перебігом часу ця цифра стає "історичною", а ринкова вартість частки може суттєво зрости (якщо бізнес товариства буде успішним) або зменшитися (якщо товариство буде вести збиткову господарську діяльність) (постанова Верховного Суду від 31 серпня 2022 року у справі №924/700/21, п.48 постанови Верховного Суду від 23 лютого 2024 року у справі №910/9426/23).

Накладення арешту на частку в статутному капіталі та на належне підприємству нерухоме майно жодним чином не вплине на його поточну господарську діяльність, адже не впливає на можливість укладання договорів з контрагентами, здійснення поточної господарської діяльності. Існування таких заходів надасть реальну можливість поновлення порушених прав позивача за захистом яких він звернувся до суду у випадку задоволення його позову (п. 52 постанови Верховного Суду від 23 лютого 2024 року у справі №910/9426/23.

Обраний позивачем вид забезпечення позову не призведе до невиправданого обмеження майнових прав відповідача, оскільки арештована частка в статутному капіталі ТОВ «ГІГА АЙТІ» залишаються у володінні і власності відповідача із збереженням прав як учасника ТОВ «ГІГА АЙТІ», а тимчасово обмежується лише можливість відчуження такої частки.

Можливість накладення арешту на майно, не обмежуючись грошовими коштами відповідача, в порядку забезпечення позову у спорі про стягнення грошових коштів є для позивача додатковою гарантією того, що рішення суду у разі задоволення позову буде реально виконане та позивач отримає задоволення своїх вимог.

Крім того, у разі задоволення позову у справі про стягнення грошових коштів боржник матиме безумовну можливість розрахуватись із позивачем, за умови наявності у нього грошових коштів у необхідних для цього розмірах, без застосування процедури звернення стягнення на майно боржника.

Такі заходи забезпечення позову є необхідними та співмірними із заявленими вимогами та забезпечать поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача в разі задоволення позову, який позивач має намір подати.

Разом з цим, суд враховує, що у разі звернення з позовом про стягнення грошових коштів саме відповідач має доводити недоцільність чи неспівмірність заходів забезпечення, вжиття яких просить у суду позивач, однак таких обставин при розгляді зазначеної заяви не встановлено.

З огляду на наведені висновки, враховуючи обставини справи, що переглядається, суд дійшов висновку про наявність підстав для забезпечення позову в обраний позивачем спосіб, адже їх невжиття може ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду.

Водночас, у відповідності до ч.1-3ст.154 ЦПК України, суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення). Зустрічне забезпечення застосовується тільки у випадку забезпечення позову.

Суд зобов`язаний застосовувати зустрічне забезпечення, якщо:

1) позивач не має зареєстрованого в установленому законом порядку місця проживання (перебування) чи місцезнаходження на території України та майна, що знаходиться на території України, в розмірі, достатньому для відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові; або

2) суду надані докази того, що майновий стан позивача або його дії щодо відчуження майна чи інші дії можуть ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду про відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові.

Одночасно з вирішенням питання щодо забезпечення позову, суд не вбачає підстав для вжиття зустрічних заходів забезпечення позову відповідно дост. 154 ЦПК України.

Суд роз`яснює, що відповідач у відповідності до вимогстатті 154 ЦПК України, після застосування судом заходів забезпечення позову не позбавлений права на подання до суду відповідного клопотання про зустрічне забезпечення позову.

Враховуючи вищенаведене та керуючись ст. 149-153, 158 Цивільного процесуального кодексу України, суд

п о с т а н о в и в :

Заяву адвоката Саницького А.І., подану в інтересах ОСОБА_1 , про вжиття заходів забезпечення позову, одночасно з поданням позовної заяви - задовольнити.

Накласти арешт на 1/2 частину автомобіля AUDI Q5, 1984, (2018) № куз. НОМЕР_3 , який належить ОСОБА_3 , із забороною вчинення реєстраційних дії щодо вказаного транспортного засобу.

Накласти арешт на частку в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "ГІГА АЙТІ" Ідентифікаційний код: 46119810 Україна, 79066, Львівська обл., місто Львів, вул.Полуботка П., будинок 29, квартира 34 в розмір 12500 (дванадцять тисяч п`ятсот) гривень, що становить 25% Статутного капіталу, яка належить ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 прож. АДРЕСА_1 , Телефон: НОМЕР_2 ), шляхом заборони будь-яким особам вчиняти дії, спрямовані на відчуження та/або розпорядження часткою в статутному капіталі.

Накласти арешт на грошові кошти на банківських рахунках, які належать ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 прож. АДРЕСА_1 , Телефон: НОМЕР_2 ) на суму 845 891 (вісімсот сорок п`ять тисяч вісімсот дев`яносто одну) гривню 83 коп.

Примірник ухвали про забезпечення позову залежно від виду вжитих заходів одночасно з направленням заявнику направляється судом для негайного виконання всім особам, яких стосуються заходи забезпечення позову і яких суд може ідентифікувати, а також відповідним державним та іншим органам для вжиття відповідних заходів.

Копію ухвали надіслати до Шевченківському відділу державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) - 79000, м. Львів, вул. Котлярська, 6 - для негайного виконання.

Роз`яснити учасникам справи їхнє право на звернення до суду із клопотанням про скасування заходів забезпечення позову.

Згідно ч. 13 ст. 158 ЦПК України заходи забезпечення позову, вжиті судом до подання позовної заяви, скасовуються судом також у разі: неподання заявником відповідної позовної заяви згідно з вимогами частини третьої статті 152 цього Кодексу, повернення позовної заяви, відмови у відкритті провадження у справі.

Роз`яснити, що у відповідності до ч. 1 ст. 159 ЦПК України, у випадку закриття провадження або залишення позовної заяви без розгляду з інших, ніж зазначені у ч.1 ст.155 цього Кодексу підстав або у випадку ухвалення рішення суду щодо повної або часткової відмови у задоволенні позову відповідач або інша особа, чиї права або охоронювані законом інтереси порушені внаслідок вжиття заходів забезпечення позову, має право на відшкодування збитків, заподіяних забезпеченням позову, за рахунок особи, за заявою якої такі заходи забезпечення позову вживалися.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається безпосередньо до Львівського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена в день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Ухвала суду про забезпечення позову набирає законної сили з моменту її підписання, підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.

Заявник (стягувач): ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 .

Боржник: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , останнє відоме зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 .

Дата складення ухвали 09.07.2026.

Суддя: П. С. Невойт