Ухвала суду № 138168435, 06.07.2026, Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області

ЗОЛОТОНІСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 695/5161/25

номер провадження 6/695/134/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 липня 2026 рокум. Золотоноша

Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області в складі:

головуючого - судді Ушакової К.М.,

за участю: секретаря судового засідання - Демченко Л.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою представника ОСОБА_1 адвоката Безсмертного Сергія Миколайовича про розстрочення виконання рішення суду,

в с т а н о в и в:

представник ОСОБА_1 адвокат Безсмертний С.М. звернувся до суду із заявою про розстрочення виконання рішення суду. Свої вимоги мотивує тим, що відповідач ОСОБА_1 є батьком трьох малолітніх дітей та єдиним годувальником сім`ї. Його дружина ОСОБА_2 не працює у зв`язку з перебуванням у відпустці по догляду за дитиною. До складу сім`ї відповідача входять п`ять осіб: відповідач, його дружина та троє малолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Єдиним джерелом доходу сім`ї є заробітна плата відповідача, яка становить орієнтовно 19000-20000 грн. на місяць.

Враховуючи викладене вище, представник заявника просив розстрочити виконання рішення суду щодо оплати заборгованості у розмірі 32333,41 грн. та 6056 грн. судового збору, що в загальному становить 38389,41 грн., терміном на 12 (дванадцять) місяців з дня набрання законної сили рішення суду.

Учасники судового процесу у судове засідання не з`явилися. Про час, дату та місце розгляду справи повідомлялися належним чином. Про причини неявки суд не повідомили.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов до наступного висновку.

У судовому засіданні встановлено, що рішенням Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 01.04.2026 у справі № 695/5161/25 у задоволенні позову представника АТ «АКЦЕНТ-БАНК» Шкапенка О.В. до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості відмовлено.

Постановою Черкаського апеляційного суду від 02.06.2026 у справі № 695/5161/25 апеляційну скаргу задоволено. Рішення Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 01.04.2026 у даній цивільній справі скасовано. Позовні вимоги АТ «АКЦЕНТ-БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задоволено. Вирішено стягнути з ОСОБА_1 на користь АТ «АКЦЕНТ-БАНК» заборгованість за кредитним договором №б/н від 08.07.2023 у розмірі 32333,41 грн. та 6056 грн. судового збору, сплаченого за розгляд справи судами першої та апеляційної інстанцій.

Згідно довідки ТОВ «ВАН ТРАНС» №4 від 15.06.2026 убачається, що ОСОБА_1 працює у ТОВ «ВАН ТРАНС» із 12.12.2025 за основним місцем роботи та займає посаду водія автотранспортних засобів. Посадовий оклад становить 21700,00 грн. та заробітна плата за період з грудня 2025 року по травень 2026 року склала 120978,26 грн..

Відповідно до довідки ТОВ «ВЕЛМІ ГРУП УКРАЇНА» №1 від 15.06.2026 ОСОБА_1 працює у ТОВ «ВЕЛМІ ГРУП УКРАЇНА» із 12.12.2025 за сумісництвом та займає посаду водія автотранспортних засобів. Посадовий оклад становить 9800,00 грн. та заробітна плата за період з грудня 2025 року по травень 2026 року склала 32689,75 грн..

Як убачається з посвідчення серії НОМЕР_1 від 10.12.2025 ОСОБА_1 має право на пільги, передбачені законодавством України для багатодітних сімей.

Згідно свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_2 від 23.01.2019 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрував шлюб з ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 . Після реєстрації шлюбу дружині присвоєно прізвище « ОСОБА_6 ».

Відповідно до свідоцтв про народження серії НОМЕР_3 від 17.10.2025, серії НОМЕР_4 від 04.06.2019, серії НОМЕР_5 від 13.06.2020 ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Відповідно до ст. 129-1 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України.

Згідно ст. 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави.

Відповідно до ч. 1 ст. 267 ЦПК України, суд, який ухвалив рішення, може визначити порядок його виконання, надати відстрочення або розстрочення виконання, вжити заходів для забезпечення його виконання, про що зазначає в рішенні.

Згідно ч.ч. 1-5 ст. 435 ЦПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Невиконання боржником судового рішення про зобов`язання вчинити певні дії щодо майна стягувача або майна, присудженого на користь стягувача, протягом двох місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження за заявою стягувача є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з боржника суми вартості відповідного майна, крім випадків, коли стягувач перешкоджає провадженню виконавчих дій, вартість майна неможливо визначити або майно відповідно до закону не може оцінюватися.

Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує:1) ступінь вини відповідача у виникненні спору;2) щодо фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан;3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Розстрочка та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

Підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим цивільним судом способом. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Запроваджений процесуальними нормами права механізм розстрочення або відстрочення виконання судового рішення є винятковою мірою, який спрямований на досягнення кінцевої мети судового розгляду виконання ухваленого судом рішення.

Верховний Суд України у п. 10 Постанови «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження» від 26 грудня 2003 року №14 вказує, що судам у вирішенні заяв державного виконавця чи сторони про відстрочку або розстрочку виконання рішення, встановлення або зміну способу й порядку його виконання потрібно мати на увазі, що їх задоволення можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає, керуючись особливим характером обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення (хвороба боржника або членів його сім`ї, відсутність у нього майна, яке за рішенням суду має бути передане стягувачу, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо).

Європейський суд з прав людини у своїй практиці звертає увагу, що несвоєчасне виконання рішення суду може бути мотивоване наявністю певних обставин, відстрочка виконання рішення суду не повинна шкодити сутності права, гарантованого ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод, згідно якої «кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру…», а у системному розумінні даної норми та національного закону, суд не повинен перешкоджати ефективному поновленню у правах шляхом виконання судового рішення, тобто довготривале невиконання рішення суду може набути форми порушення права на справедливий судовий розгляд, що не може бути виправдано за конкретних обставин справи. До того ж, довготривале невиконання рішення суду порушує право на повагу до власності та на вільне володіння власністю у зв`язку з тим, що рішення набуває ознак довготривалого невиконання. Межі виправданої затримки виконання рішення суду залежать, зокрема, від складності виконавчого провадження, суми та характеру, що визначено судом. Обставини, які зумовлюють надання розстрочки виконання рішення суду повинні бути об`єктивними, непереборними, іншими словами - виключними обставинами, що ускладнюють вчасне виконання судового рішення.

Отже, питання щодо надання відстрочки або розстрочки виконання рішення суду повинно вирішуватися цивільними судами із дотриманням балансу інтересів сторін, які приймають участь у справі.

Вирішуючи питання щодо можливості відстрочення чи розстрочення виконання рішення, суд повинен ураховувати майнові інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини кожної сторони у виникненні спору та інші обставини. Матеріальний стан боржника не є безумовною підставою для розстрочення чи відстрочення виконання рішення суду і підлягає оцінці у сукупності з іншими фактичними обставинами. Така правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 27.02.2019 року у справі № 796/43/2018.

Водночас обов`язковою умовою для відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є доведення заявником факту існування обставин, які істотно ускладнюють виконання рішення та/або роблять його неможливим. Подібний правовий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.06.2021 у справі № 9901/598/19, який згідно положення ч. 4 ст. 263 ЦПК України суд застосовує до спірних правовідносин.

За правилом ч. 3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно вимогам ст. 10, 81 ЦПК України саме заявник зобов`язаний довести зазначений предмет доказування, тобто виняткові підстави для розстрочення виконання судового рішення.

Підставою для розстрочення виконання судового рішення у справі згідно з поданою заявою відповідачем є те, що його зарплата є єдиним джерелом доходу сім`ї, яка складається з п`ятьох осіб.

Оцінюючи надані ОСОБА_1 докази, суд враховує те, що заявник не надав суду докази відсутності грошових коштів на банківських рахунках та відсутності майна на праві власності, зокрема, автомобілів та нерухомості.

Посилання на наявність на утриманні трьох неповнолітніх дітей та дружини, не свідчить про винятковість причин невиконання рішення суду, а тому не може бути підставою для розстрочення виконання рішення.

Суд приходить до висновку, що боржником не доведено скрутного матеріального становища та надані ним документи не підтверджують обставин, що істотно ускладнюють виконання судового рішення у цій справі, тому відсутні підстави для розстрочення виконання судового рішення.

Таким чином, враховуючи вищенаведені положення законодавства, беручи до уваги баланс між інтересами позивача як стягувача та відповідача як боржника, дату ухвалення рішення суду, суд вважає, що боржником не доведено існування у нього виключних обставин, які ускладнюють виконання рішення у цій справі, а посилання на те, що його зарплата є єдиним джерелом доходу сім`ї, яка складається з п`ятьох осіб, не свідчить ні про винятковість, а ні про поважність причин невиконання рішення суду, а тому не може бути підставою для розстрочення виконання рішення суду на 12 місяців.

Враховуючи викладене вище, суд дійшов висновку, що у задоволенні заяви слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 258-261, 435, 353, 354 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в:

у задоволенні заяви представника ОСОБА_1 адвоката Безсмертного Сергія Миколайовича про розстрочення виконання рішення суду відмовити.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення безпосередньо до Черкаського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не були вручені у день її проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Повний текст ухвали буде складено 10.07.2026.

Суддя: К.М. Ушакова