Ухвала суду № 138167941, 06.07.2026, Хорольський районний суд Полтавської області

Справа № 548/418/25

Провадження №4-с/548/21/26

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

/повний текст/

06.07.2026 року м. Хорол

Хорольський районний суд Полтавської області в складі :

головуючого судді - Коновод О. В.

за участю : секретаря судового засідання - Матвієнко О.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Хорол скаргу ОСОБА_1 на бездіяльність Хорольського відділу державної виконавчої служби у Лубенському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції

встановив:

ОСОБА_1 звернулася до суду зі скаргою на бездіяльність Хорольського відділу державної виконавчої служби у Лубенському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, яка полягає у визнанні протиправними дії головного державного виконавця Лубенського ВДВС у Лубенському районі Полтавської області Барановської Світлани Миколаївни щодо спроби проведення опитування (бесіди) з малолітньою дитиною ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , без участі законного представника, представників органів опіки та піклування (служби у справах дітей) та за відсутності кваліфікованого психолога 05.06.2026; визнанні протиправними дії головного державного виконавця Лубенського ВДВС у Лубенському районі Полтавської області Барановської Світлани Миколаївни, які виразилися у здійсненні психологічного тиску на Боржника та малолітню дитину, а також погрозах безпідставного застосування штрафних санкцій під час виконавчих дій 05.06.2026 року; визнанні протиправною та скасувати постанову головного державного виконавця Лубенського ВДВС у Лубенському районі Полтавської області Барановської Світлани Миколаївни про відкриття виконавчого провадження № ВП 8100827 від 14.05.2026 року; зобов"язанні головного державного виконавця Лубенського ВДВС у Лубенському районі Полтавської області Барановську Світлану Миколаївну утриматися від вчинення будь-яких дій щодо безпосереднього спілкування чи опитування малолітньої дитини ОСОБА_2 без суворого дотримання процедури, визначеної ст. 64-1 Закону України «Про виконавче провадження», а саме: обов`язкової участі законного представника, органів опіки та піклування та залучених фахівців (психологів).

В скарзі вказувала, що у провадженні головного державного виконавця Лубенського ВДВС у Лубенському районі Полтавської області Барановської Світлани Миколаївни перебуває виконавче провадження № ВП 8100827 , відкрите на підставі виконавчого листа Хорольського районного суду Полтавської області від 05.05.2026 року у справі № 548/418/25.

Постанову про відкриття виконавчого провадження винесено 14.05.2026 року.

Заявник (Боржник) вважає рішення, дії та бездіяльність державного виконавця, вчинені під час проведення виконавчих дій, незаконними, такими, що грубо порушують норми матеріального та процесуального права, а також права малолітньої дитини, з огляду на наступне:

1. Щодо протиправності дій державного виконавця під час вчинення виконавчих дій 05 червня 2026 року 05 червня 2026 року головним державним виконавцем Барановською С.М. було здійснено виїзд за місцем проживання Боржника з метою проведення виконавчих дій. Під час вказаних дій державний виконавець в ультимативній формі вимагала проведення бесіди та особистого опитування малолітньої дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (вік 6 років), без участі матері (законного представника), без залучення представників служби у справах дітей, а також без участі практичного психолога чи педагога.

Крім того, посадова особа поводилася непрофесійно та агресивно, чинила морально психологічний тиск на малолітню дитину та матір, погрожуючи негайним застосуванням штрафних санкцій та примусових заходів у разі відмови від надання дитини для самостійного опитування виконавцем.

Вказані дії державного виконавця є прямим порушенням чинного законодавства України та міжнародних стандартів у сфері захисту прав дитини:

Стаття 3 та Стаття 12 Конвенції ООН про права дитини визначають, що в усіх діях щодо дітей першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Спілкування з дитиною, яка перебуває в стані стресу через виконавчі дії, без належного психологічного супроводу є прямою шкодою її психічному здоров`ю.

Частина 3 статті 64-1 Закону України «Про виконавче провадження» чітко регламентує, що виконання рішення, пов`язаного з вихованням дитини (або її відібранням/побаченнями), здійснюється за обов`язковою участю особи, якій дитина передається на виховання (або законного представника), а також представників органів опіки та піклування.

Понад те, згідно з практикою Верховного Суду та стандартами дружнього до дітей правосуддя, будь-яке опитування дитини дошкільного чи молодшого шкільного віку в межах юрисдикційних процедур має відбуватися виключно із залученням дитячого психолога з метою уникнення ретравматизації дитини.

2Самостійне «опитування» 7-річної дитини державним виконавцем з метою фіксації «відмови чи згоди» є виходом за межі наданих виконавцю законом повноважень та формою психологічного насильства над дитиною.

З приводу зазначеного факту жорстокого поводження та порушення прав дитини Заявником уже направлено відповідні скарги до Міністерства юстиції України та Служби у справах дітей.

2. Щодо порушення порядку повідомлення Боржника та протиправності постанови про відкриття виконавчого провадження Боржник наголошує, що станом на 05 червня 2026 року (момент примусового візиту виконавця) вона не отримувала копії постанови про відкриття виконавчого провадження від 14.05.2026 року ні поштовим зв`язком, ні в електронному вигляді, що позбавило її процесуального права знати про наявність провадження, добровільно виконати рішення суду (якщо характер рішення це передбачає) або вчасно скористатися правовою допомогою адвоката.

Відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження», копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження доводяться до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простим поштовим відправленням або доставляються кур`єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, які надсилаються рекомендованим поштовим відправленням.

Ненаправлення або порушення порядку вручення постанови про відкриття виконавчого провадження є суттєвим процедурним порушенням, яке нівелює засади законності та гласності виконавчого провадження, закріплені в ст. 2 цього Закону. Постанова, прийнята та виконувана в такий спосіб, підлягає скасуванню як така, що порушує гарантовані законом права сторони провадження.

В ході судового розгляду заявниця підтримувала скаргу у повному обсязі та просила її задоволити з підстав, викладених у скарзі.

В судове засідання представник Хорольського ВДВС у Лубенському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Барановська С.М. не зявилася, з невідомих суду причин.

Суд, з`ясувавши позиції скаржника, дослідивши матеріали справи, належно оцінивши надані по справі докази, приходить до висновку, що скаргу слід задоволити частково з наступних підстав.

Судом встановлено, що у провадженні головного державного виконавця Лубенського ВДВС у Лубенському районі Полтавської області Барановської Світлани Миколаївни перебуває виконавче провадження № ВП 8100827 , відкрите на підставі виконавчого листа Хорольського районного суду Полтавської області від 05.05.2026 року у справі № 548/418/25.

Постанову про відкриття виконавчого провадження винесено 14.05.2026 року.

Спори щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності державного виконавця під час виконання судового рішення врегульовано Розділом VIIЦивільного процесуальногокодексу України та Законом України "Про виконавче провадження".

За приписами частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За ч. 1 ст.1ЗУ «Провиконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6Конвенціїпро захистправ людиниі основоположнихсвобод від 04 листопада 1950 року, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року №475/97-ВР «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів №2,4,7 та 11 до Конвенції» (далі Конвенція).

Одним із засобів юридичного захисту сторін виконавчого провадження при проведенні виконавчих дій є судовий контроль за виконанням судових рішень у цивільних справах, який передбачає, зокрема, можливість здійснення певних процесуальних дій у виконавчому провадженні лише з дозволу суду, а також обов`язок суду розглянути скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби й позови, що виникають з відносин щодо примусового виконання судових рішень.

Відповідно до ст.447ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Згідно ч. 1 ст.449ЦПК України скаргу може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав чи свобод.

В силу вимог ст.451ЦПК України за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника). Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Відповідно до ч.2 ст.14 Закону України «Про виконавче провадження» для проведення виконавчих дій виконавець за потреби залучає понятих, працівників поліції, представників органів опіки і піклування, інших органів та установ у порядку, встановленому цим Законом.

Відповідно до ч.1 ст.18 Закону "Про виконавче провадження"виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Відповідно до ст.64-1 Закону України «Про виконавчіпровадження» виконання рішення про встановлення побачення з дитиною полягає у забезпеченні боржником побачень стягувача з дитиною в порядку,визначеному рішенням. Державний виконавець здійснює перевірку виконання боржником цього рішення у час та місці побачення, визначених рішенням, а у разі якщо вони рішенням не визначені, то перевірка здійснюється у час та місці побачення, визначених державним виконавцем. У разі невиконання без поважних причин боржником рішення державний виконавець складає акт та виносить постанову про накладення на боржника штрафу у розмірі, визначеному частиною першою статті75цього Закону. У постанові зазначаються вимога виконувати рішення та попередження про кримінальну відповідальність. У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення державний виконавець складає акт, виносить постанову про накладення на боржника штрафу в подвійному розмірі, надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення, звертається з поданням про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за межі України до суду за місцезнаходженням органу державної виконавчої служби, виносить вмотивовану постанову про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами (із врахуванням обмежень, передбачених частиною десятою статті71цього Закону) та вживає інші заходи примусового виконання рішення, передбачені цим Законом. У разі виконання рішення боржником виконавець складає акт та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження. Якщо боржник у подальшому перешкоджає побаченням стягувача з дитиною, стягувач має право звернутися до державного виконавця із заявою про відновлення виконавчого провадження. Після відновлення виконавчого провадження державний виконавець повторно здійснює заходи, передбачені цією статтею. Рішення про усунення перешкод у побаченні з дитиною виконується у порядку, встановленому статтею 63 цього Закону.

Відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенція прозахист правлюдини іосновоположних свобод та практику Європейського Суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до ст.6Конвенції прозахист правлюдини іосновоположних свобод Кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Судове рішення проголошується публічно, але преса і публіка можуть бути не допущені в зал засідань протягом усього судового розгляду або його частини в інтересах моралі, громадського порядку чи національної безпеки в демократичному суспільстві, якщо того вимагають інтереси неповнолітніх або захист приватного життя сторін, або - тією мірою, що визнана судом суворо необхідною, - коли за особливих обставин публічність розгляду може зашкодити інтересам правосуддя.

Відповідно до ст.8 Конвенції прозахист правлюдини і основоположних свобод кожен має право на повагу до свого приватного і сімейного життя,до свого житла і кореспонденції. 2.Органи державної влади не можуть втручатись у здійснення цього права, за винятком випадків,коли втручання здійснюється згідно із законом і є необхідним у демократичному суспільстві в інтересах національної та громадської безпеки чи економічного добробуту країни, для запобігання заворушенням чи злочинам, для захисту здоров`я чи моралі або для захисту прав і свобод інших осіб.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, яка є обов`язковою для застосування судами відповідно до ч.4 ст.10ЦПК України і Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод1950 року (Рішення ЄСПЛ у справі «Хорнсбі проти Греції» («Hornsbyv. Greece») від 19 березня 1997 року (п. 40).

Європейський суд з прав людини вказав, що право на судовий розгляд, гарантоване ст.6, також захищає і виконання остаточних та обов`язкових судових рішень, які у країні, яка поважає верховенство права, не можуть залишатися невиконаними, завдаючи шкоди одній із сторін (ZHOVNERv. UKRAINE, № 56848/00, § 33, ЄСПЛ, від 29 червня 2004 року).

Згідно статті 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року (далі - Конвенція) в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюють вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Держави-учасниці зобов`язуються забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів.

Ухвалюючи рішення в справі «М. С. проти України» від 11 липня 2017 року (заява № 2091/13), ЄСПЛ наголосив, що в таких справах основне значення має вирішення питання про те, що найкраще відповідає інтересам дитини. На сьогодні існує широкий консенсус, у тому числі в міжнародному праві, на підтримку ідеї про те, що у всіх рішеннях, що стосуються дітей, їх найкращі інтереси повинні мати першочергове значення. При цьому ЄСПЛ зауважив, що при визначенні найкращих інтересів дитини у кожній конкретній справі необхідно враховувати два аспекти: по-перше, інтересам дитини найкраще відповідає збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я є особливо непридатною або неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини є забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагодійним.

Відповідно до рішення ЄСПЛ у справі «К. і Т. проти Франції» від 27 квітня 2000 року за заявою 25704/94 між інтересами та інтересами батька (матері) у возз`єднанні з дитиною має бути забезпечено справедливу рівновагу. Вирішуючи це питання, особлива увага має приділятись урахуванню основних інтересів дитини, які можуть мати переважне значення над інтересами батька (матері). Зокрема, батько (мати) не має права за статтею 8 Конвенції домагатися вжиття таких заходів, які можуть завдати шкоди здоров`ю та розвитку дитини.

Згідно з рішенням ЄСПЛ «Вишняков проти України» від 24 жовтня 2018 року за заявою 25612/12 право взаємного спілкування одного з батьків та дитини становить основоположний елемент «сімейного життя» у розумінні статті 8 Конвенції. Основною ціллю статті 8 Конвенції є захист особи від свавільного втручання органів державної влади. Додатково можуть існувати позитивні зобов`язання, притаманні ефективній «повазі» до сімейного життя. В обох контекстах слід дотримуватись справедливого балансу, який потрібно встановити між конкуруючими інтересами особи та суспільства, у тому числі між іншими зацікавленими третіми особами та з урахуванням свободи розсуду держави. Суд уже неодноразово встановлював, що у пов`язаних з питаннями опіки справах інтереси дітей мають надзвичайне значення. Найкращим інтересам дитини має приділятись першочергова увага і вони, у залежності від свого характеру та серйозності, можуть перевищувати інтереси батьків.

В судовому засіданні встановлено, що 10.07.2025 року рішенням Хорольського районного суду Полтавської області позовні вимоги ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса проживання: АДРЕСА_1 ), ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса проживання: АДРЕСА_1 ), представник позивача: адвокат Винниченко Лариса Павлівна ( Свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №590 від 24.04.2008 року видане на підставі рішення Полтавської ОКДК адвокатури № 4 , адреса знаходження: вул. Незалежності, 41 м. Хорол Лубенського району Полтавської області) до ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , адреса проживання: АДРЕСА_2 ), за участю третьої особи Служби у справах дітей виконавчого комітету Хорольської міської ради Лубенського району Полтавської області ( адреса знаходження : вул. Соборності, 4 м. Хорол Лубенського району Полтавської області) про визначення порядку спілкування баби та діда з малолітнім онуком,- задоволено частково.

Визначено ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_2 , слідуючий порядок нашого спілкування з малолітньою дитиною онуком ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 :

- з 12 години 00 хвилин першої та третьої суботи кожного місяця до 17 години 00 хвилин цього дня в домоволодінні за адресою: АДРЕСА_1 без присутності матері;

- другий День Різдва Христового та в дні народження баби та діда: з 12 години кожного року до 17 години цього дня за адресою: АДРЕСА_1 без присутності матері ;

- наступний день народження онука ІНФОРМАЦІЯ_8 ( 03 серпня) кожного року з 12 години до 17 год. за адресою: АДРЕСА_1 без присутності матері.

14 травня2026 року постановою начальника Хорольського відділу державної виконавчої служби у Лубенському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Барановської С.М. відкрито виконавче провадження № 81000827 з виконання виконавчого листа №548/418/25 від 05.05.2026 року.

05.06.2026 державним виконавцем здійснено вихід за адресою: АДРЕСА_3 для проведення виконавчих дій, але без залучення психолога. Дана ситуація є для дитини психотравмуючою і не сприяє психічному здоров`ю.

Таким чином, державний виконавець порушив права малолітньої дитини, провівши її опитування (або допит, якщо саме так це названо у скарзі) без участі психолога, то така обставина може бути підставою для оскарження дій державного виконавця. Водночас слід враховувати, що у виконавчому провадженні державний виконавець не здійснює «допит» у кримінально-процесуальному розумінні, а може проводити опитування чи вчиняти інші виконавчі дії. Така відсутність суперечила вимогам закону та негативно вплинула на забезпечення прав та інтересів дитини.

Оцінивши зібрані у справі докази, суд доходить висновку про наявність часткового задоволення скарги з таких підстав.

Відповідно до ст.453 ЦПК України про виконання ухвали, постановленої за результатами розгляду скарги, відповідний орган державної виконавчої служби, приватний виконавець повідомляють суд і заявника не пізніше ніж у десятиденний строк з дня її одержання.

Вирішуючи вимоги скарги щодо визнання протиправними дії головного державного виконавця Лубенського ВДВС у Лубенському районі Полтавської області Барановської Світлани Миколаївни, які виразилися у здійсненні психологічного тиску на Боржника та малолітню дитину, а також погрозах безпідставного застосування штрафних санкцій під час виконавчих дій 05.06.2026 року; визнанні протиправною та скасувати постанову головного державного виконавця Лубенського ВДВС у Лубенському районі Полтавської області Барановської Світлани Миколаївни про відкриття виконавчого провадження № ВП 8100827 від 14.05.2026 року; зобов"язанні головного державного виконавця Лубенського ВДВС у Лубенському районі Полтавської області Барановську Світлану Миколаївну утриматися від вчинення будь-яких дій щодо безпосереднього спілкування чи опитування малолітньої дитини ОСОБА_2 без суворого дотримання процедури, визначеної ст. 64-1 Закону України «Про виконавче провадження», а саме: обов`язкової участі законного представника, органів опіки та піклування та залучених фахівців (психологів), в ході судового розгляду не знайшли підтвердження

Враховуючи викладене, суд доходить висновку про наявність підстав часткового задоволення скарги.

Керуючись ст. ст. 447-452 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Скаргу ОСОБА_1 на бездіяльність Хорольського відділу державної виконавчої служби у Лубенському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції -задовольнити частково.

Визнати протиправними дії головного державного виконавця Лубенського ВДВС у Лубенському районі Полтавської області Барановської Світлани Миколаївни щодо спроби проведення опитування (бесіди) з малолітньою дитиною ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , без участі законного представника, представників органів опіки та піклування (служби у справах дітей) та за відсутності кваліфікованого психолога 05.06.2026.

В іншій частині скарги - відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Полтавського апеляційного суду протягом 15 днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 15 днів з дня вручення йому повного судового рішення.

Повний текст ухвали суду виготовлено та підписано 13.07.2026 року.

Суддя: О.В. Коновод