Рішення № 138167511, 13.07.2026, Кобеляцький районний суд Полтавської області

552/721/26

2-др/532/12/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13.07.2026 м. Кобеляки

Кобеляцький районний суд Полтавської області в складі:

головуючого судді Тесленко Т. В.,

за участю секретаря

судового засідання - Климченко А. О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кобеляки цивільну справу за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «ІННОВА-НОВА», представник заявника Андрущенко Михайло Валерійович, про винесення додаткового рішення у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ІННОВА-НОВА», представник позивача Андрущенко Михайло Валерійович, до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

22 червня 2026 року до Кобеляцького районного суду Полтавської області надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю «ІННОВА-НОВА», представник заявника Андрущенко Михайло Валерійович, про винесення додаткового рішення у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ІННОВА-НОВА», представник позивача Андрущенко Михайло Валерійович, до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В заяві представник заявника Андрущенко М. В. прохав суд вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених позивачем на правничу допомогу в сумі 5000,00 грн.

Ухвалою суду від 23.06.2026 було відкрито провадження в справі та призначено її розгляд на 13 липня 2026 року.

13.07.2026 сторони в судове засідання не з`явилися, будучи повідоленими про час і місце слухання справи.

Суд, вивчивши матеріали справи, дійшов до такого.

Суд установив, що заочним рішенням Кобеляцького районного суду Полтавської області у справі № 552/721/26 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ІННОВА-НОВА», представник позивача Андрущенко Михайло Валерійович, до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, - задоволено.

Стягнуно з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ІННОВА НОВА» (реєстраційний код юридичної особи: 44127243, м. Київ, вул. Верхній Вал,10) загальну суму заборгованості за договором позики у розмірі 19 166,36 грн. (дев`ятнадцять тисяч сто шістдесят шість грн 36 коп) за договором позики № 8401330625 від 02 червня 2025 року, що складається з :

- 8 300 грн 00 коп. заборгованість за тілом кредиту;

- 10 866 грн 36 коп. заборгованість за процентами, нарахованими по 21.01.2026 включно.

Стягнуто з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ІННОВА НОВА» (реєстраційний код юридичної особи: 44127243, м. Київ, вул. Верхній Вал,10) судовий збір у розмірі 2 662,40 (дві тисячі шістсот шістдесят дві грн 40 коп) гривень.

Надано позивачу Товариства з обмеженою відповідальністю «ІННОВА-НОВА» п`ятиденний строк з дня винесення судового рішення, а саме до 17 червня 2026 року, для подання доказів, понесених ним судових витрат на правову допомогу.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 270 ЦПК, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Згідно з ч. 1 та п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Положеннями ч.ч. 1-3 ст. 137 ЦПК визначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

У статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначено, що договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Згідно зі статтею 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Частиною 3 ст. 141 ЦПК України передбачено, що при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

На підтвердження вимог про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, понесених позивачем Товариством з обмеженою відповідальністю «ІННОВА-НОВА», подано заявку № 3487608237 про надання послуг від 10.01.2026, акт № 3487608237 від 15.06.2026 приймання-передачі наданих послуг до Договору № 06-05/2025 про надання правничої допомоги від 06.05.2025, ордер на надання правничої допомоги, платіжну інструкцію № 1 від 17.06.2026 на суму 5000,00 грн.

Зі вказаних документів вбачається, що розмір витрат на правову допомогу складає 5000,00 гривень.

За змістом ч. 4 ст. 137 ЦПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Вирішенню питання про розподіл судових витрат передує врахування судом, зокрема, обґрунтованості та пропорційності розміру таких витрат до предмета спору, значення справи для сторін.

Принципи обґрунтованості та пропорційності розміру таких витрат до предмета спору повинні розглядатися, у тому числі, через призму принципу співмірності, який, як уже зазначалося вище, включає такі критерії: складність справи та виконаних робіт (наданих послуг); час, витрачений на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих послуг та виконаних робіт; ціна позову та (або) значення справи для сторони. Крім того, врахування таких критеріїв не ставиться законодавцем у залежність від результату розгляду справи.

При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, суд повинен керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг.

Аналогічний висновок міститься в постанові Верховного Суду від 14 листопада 2019 року по справі № 826/15063/18, додатковій постанові Верховного Суду від 30 вересня 2020 року в справі № 201/14495/16-ц.

У разі недотримання вимог ч. 4 ст. 137 ЦПК України, суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Тобто в розумінні цих норм процесуального права зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони в разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат зі складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт.

Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Втручання суду в договірні відносини між адвокатом та його клієнтом у частині визначення розміру гонорару або зменшення розміру стягнення такого гонорару з відповідної сторони на підставі положень ч. 4 ст. 137 ЦПК України можливе лише за умови обґрунтованості та наявності доказів на підтвердження невідповідності таких витрат фактично наданим послугам. В іншому випадку, таке втручання суперечитиме принципу свободи договору, закріпленому в положеннях статті 627 Цивільного кодексу України.

У додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року по справі № 755/9215/15-ц суд звернув увагу на те, що принцип змагальності знайшов своє втілення, зокрема, в положеннях частин п`ятої та шостої статті 137 ЦПК України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов`язок обґрунтування наявності підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов`язок доведення їх неспівмірності, тому при вирішенні питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу слід надавати оцінку виключно тим обставинам, щодо яких інша сторона має заперечення.

Частиною 8 ст. 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити в зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Згідно ч. 1 ст. 246 ЦПК України, якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Ураховуючи характер виконаної адвокатом роботи, принципи співмірності та розумності судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат, а також критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, суд дійшов висновку про наявність достатніх правових підстав для стягнення з відповідача на користь позивача витрат на правничу допомогу в розмірі 5000,00 гривень.

На підставі викладеного вище, заява про ухвалення рішення про розподіл судових витрат підлягає задоволенню.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ІННОВА НОВА» (реєстраційний код юридичної особи: 44127243, м. Київ, вул. Верхній Вал,10) витрати на правничу допомогу в сумі 5000,00 (п`ять тисяч) грн.

Керуючись статтями 133, 137, 141, 246, 270 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ІННОВА-НОВА», представник заявника Андрущенко Михайло Валерійович, про винесення додаткового рішення у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ІННОВА-НОВА», представник позивача Андрущенко Михайло Валерійович, до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ІННОВА НОВА» (реєстраційний код юридичної особи: 44127243, м. Київ, вул. Верхній Вал,10) витрати на правничу допомогу в сумі 5000,00 (п`ять тисяч) грн.

Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на додаткове рішення суду подається до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено в день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя