Ухвала суду № 138167142, 13.07.2026, Фастівський міськрайонний суд Київської області

ФАСТІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД

КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Івана Ступака, 25, м. Фастів, Київська область, 08500, тел. (04565) 6-17-89,

e-mail: inbox@fs.ko.court.gov.ua, web: https://fs.ko.court.gov.ua, код ЄДРПОУ 26539699

2/381/3363/26

381/4383/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 липня 2026 року м. Фастів

Суддя Фастівського міськрайонного суду Київської області Анапріюк С.П., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

установила:

У липні 2026 року ОСОБА_1 звернулася до Фастівського міськрайонного суду Київської області з цим позовом.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.07.2026 справа надійшла в провадження судді Анапріюк С.П.

Вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, суддя перевіряє чи подана вона з додержанням норм чинного законодавства, а саме статей 175 та 177 ЦПК України.

Перевіривши позовну заяву й додані до неї матеріали, приходжу до висновку про наявність підстав для залишення її без руху, виходячи з наступного.

Згідно із п. 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити зазначення доказів, що підтверджують зазначені у позові обставини.

Відповідно до ч. 1 ст. 27 ЦПК України, позови до фізичних осіб пред`являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку за місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачене законом.

У поданому до суду позові позивач зазначила, що зареєстрованим місцем проживання відповідача є АДРЕСА_1 .

Позивач подала цей позов за правилами альтернативної підсудності, визначеної ст. 28 ЦПК України, тобто за місцем свого проживання, оскільки має двох малолітніх дітей.

Водночас, відповідно до ч. 2 ст. 28 ЦПК України, позови про розірвання шлюбу можуть пред`являтися за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача також у разі, якщо на його утриманні є малолітні або неповнолітні діти.

Отже, процесуальне законодавство передбачає альтернативну підсудність для позову про розірвання шлюбу та встановлює умову для її застосування.

Однак, звертаючись із цим позовом за правилами альтернативної підсудності позивач не подає до позовної заяви доказ, який підтверджує наявність у неї права на визначення підсудності за правилами ст. 28 ЦПК України, а саме: докази перебування на утриманні малолітніх дітей).

Вказане унеможливлює перевірку судом дотримання позивачкою правил підсудності під час звернення до суду із цим позовом.

Водночас вказана позивачкою у позові адреса зареєстрованого місця проживання відповідача не дає підстав для звернення до Фастівського міськрайонного суду Київської області, відповідно до ст. 27 ЦПК України.

Отже, позовна заява подана без дотримання вимог, встановлених п. 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України.

Вказані недоліки позовної заяви перешкоджають вирішенню питання про відкриття провадження у справі.

Відповідно до ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що заяву подано без додержання вимог, викладених у ст. 175, 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду заяви постановляє ухвалу про залишення її без руху.

За таких обставин, вважаю, що позовна заява підлягає залишенню без руху із наданням строку для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення заявнику копії ухвали про залишення позовної заяви без руху.

З метою усунення недоліків позовної заяви позивачу необхідно надати до суду належні та достатні докази перебування на її утримання малолітніх або неповнолітніх дітей.

Постановляючи цю ухвалу суд враховує прецедентну практику Європейського суду з прав людини, який виходить з того, що, реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух.

З цього приводу прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28.10.1998 року та «Круз проти Польщі» від 19 червня 2001 року.

У вказаних Рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.

У зв`язку з наведеним, вказані вимоги суду не є порушенням права на справедливий судовий захист та не можуть вважатися обмеженням права доступу до суду.

Керуючись ст. 175, 177, 185 ЦПК України, суддя

ухвалила:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення недоліків заяви протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Роз`яснити позивачу, що у разі невиконання ухвали у зазначений строк позовна заява буде вважатися неподаною та підлягатиме поверненню позивачу зі всіма доданими до неї документами.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання її суддею.

Суддя Сніжана АНАПРІЮК