Рішення № 138164715, 12.03.2026, Богунський районний суд м. Житомира

Справа №295/18479/25

Категорія 38

2/295/1908/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.03.2026 року м. Житомир

Богунський районний суд міста Житомира в складі:

головуючої судді Семенцової Л.М.,

за участі секретаря Шевчук А.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

До Богунського районного суду міста Житомира подано вказану позовну заяву, в якій представник позивача просить стягнути з відповідача заборгованість за договором про надання банківських послуг «Monobank» від 03.11.2023 в розмірі 10 884,38 грн і понесені судові витрати, а також просить розглядати справу за відсутності представника позивача та вказує, що не заперечує проти заочного розгляду справи.

Позов обґрунтований тим, що 03.11.2023 між банком і відповідачем був укладений кредитний договір, на підставі якого ОСОБА_1 отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на поточний рахунок, спеціальним платіжним засобом якого є платіжна картка НОМЕР_1 та розрахунковий рахунок № НОМЕР_2 . АТ «Універсал Банк» свої зобов`язання за договором виконав в повному обсязі та надав відповідачу можливість користуватись кредитними коштами в межах встановленого ліміту. Відповідач в порушення умов договору не сплатив своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, у зв`язку з чим станом на 03.11.2025 утворилась заборгованість за тілом кредита, яку позивач просить стягнути на свою користь.

Згідно з ухвалою суду від 12.01.2026 позов прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено судове засідання для розгляду справи по суті в порядку спрощеного позовного провадження.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся шляхом направлення копій ухвали про відкриття провадження у справі за зареєстрованим місцем його проживання, поштове відправлення не було вручене, повернулось до суду з відміткою «за закінченням терміну зберігання».

Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, який не подав відзив і позивач не заперечує проти заочного вирішення справи, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Враховуючи, що представник позивача не заперечує проти заочного розгляду справи за його відсутності, відповідач про дату, час і місце судового засідання повідомлявся належним чином, в судове засідання не з`явився, про причини неявки не повідомив, в установлений строк відзив на позов не подав, суд вважає за можливе на підставі ст. 211, 223, 280 ЦПК України провести розгляд справи за відсутності сторін за наявними в справі матеріалами та ухвалити заочне рішення.

За правилами ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Вивчивши та дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд доходить наступного висновку.

Судом встановлено, що 03.11.2023 ОСОБА_1 підписав Анкету-заяву до Договору про надання банківських послуг, в якій погодився, що вона разом з Умовами, тарифами, таблицею обчислення вартості кредиту та паспортом споживчого кредиту складає договір про надання банківських послуг. Відповідач засвідчив генерацію ключової пари з особистим ключем та відповідним йому відкритим ключем за згенерованим номером, що буде використовуватись для накладення електронного цифрового підпису у мобільному додатку з метою засвідчення його дій згідно з Договором для вчинення правочинів та платіжних операцій (а. с. 91).

Згідно умов укладеного між сторонами кредитного договору відповідач отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на поточний рахунок НОМЕР_3 , спеціальними платіжними засобами якого є платіжна картка НОМЕР_4 , що підтверджується змістом виписки про рух коштів по картці (а. с. 10-16).

З руху коштів по платіжній картці, яка відкрита на ім`я ОСОБА_1 , також вбачається, що відповідач регулярно користувався кредитними коштами для зняття готівки, оплати товарів і послуг, в межах кредитного ліміту.

Крім того, долучені до позовної заяви розрахунок заборгованості за договором від 03.11.2023 та згаданий рух коштів по картці свідчать про те, що відповідач користувався кредитними коштами, частково погашав заборгованість, отже визнавав її (а. с. 7-8).

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є договори.

Згідно з ч. 1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

В частинах 1, 2 ст. 207 ЦК України визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

В статті 629 ЦК України визначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі. Договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним в письмовій формі.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

У статтях 525, 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов забороняється.

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

На підставі досліджених доказів, судом встановлено, що відповідач допустив неналежне виконання грошового зобов`язання, внаслідок чого станом на 03.11.2025 виникла заборгованість за кредитним договором в сумі 10 873,30 грн, на підтвердження розміру якої позивач надав суду розрахунок заборгованості за договором б/н від 03.11.2023, який суд вважає правильним та таким, що відповідає умовам укладеного між сторонами кредитного договору.

Звертаючись до суду з позовом позивач, окрім стягнення заборгованості за тілом кредиту, просить стягнути з відповідача за договором пеню в сумі 11,08 грн.

Частиною 1 ст. 549 ЦК України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Згідно зі ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до п. 18 Перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ст. 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24.02.2022 за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Кредитний договір укладений відповідачем під час дії воєнного стану, отже, на правовідносини, які склались між сторонами поширюється дія п. 18 Перехідних положень ЦК України.

Згідно з правовим висновком, викладеним у постанові Верховного Суду від 18.10.2023 в справі № 706/68/23 дія п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України розповсюджується на кредитний договір.

Аналогічний правовий висновок, щодо застосування п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, викладений у постанові Верховного Суду від 12.06.2024 у справі № 910/10901/23.

Верховний Суд у своїй постанові від 31.01.2024 № 183/7850/22 зазначив, що тлумачення п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, що свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування; в договорах, на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит; у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ч. 2 ст. 625 ЦК, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.

Практика Верховного Суду в цих правовідносинах є послідовною і незмінною.

Отже, суд вважає, що нарахування неустойки (штрафу, пені) за невиконання грошових зобов`язань в період дії воєнного стану є неправомірним, а відтак позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягаю.

Проаналізувавши надані позивачем докази в їх сукупності, встановивши фактичні обставини справи, надавши оцінку нормам матеріального і процесуального права, які підлягають застосуванню до спірних правовідносин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором підлягають задоволенню частково з підстав, наведених по тексту рішення, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість в загальному розмірі 10 873,30 грн. В задоволенні вимог про стягнення пені суд відмовляє за безпідставністю.

Крім того, відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача суд стягує сплачений судовий збір.

Керуючись ст. 12, 76-81, 141, 259, 263-268, 273, 280-282, 354 ЦПК України,-

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь акціонерного товариства «Універсал Банк» заборгованість за договором про надання банківських послуг «Monobank» від 03.11.2023 в розмірі 10 873,30 грн та сплачений судовий збір у розмірі 2422,40 грн, а всього 13 295 (тринадцять тисяч двісті дев`яносто п`ять) грн 70 коп.

У задоволенні решти вмиог позову відмовити.

Рішення може бути оскаржене позивачем до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його складення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Відомості про учасників справи:

Позивач: акціонерне товариство «Універсал Банк», місцезнаходження: 04080, м. Київ, вул. Оленівська, 23, ЄДРПОУ 21133352.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 .

Суддя Л.М. Семенцова