Рішення № 138161650, 13.07.2026, Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області

Провадження № 2/742/2267/26

Єдиний унікальний № 742/2966/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 липня 2026 року м.Прилуки

Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області

в складі: головуючого - судді - Павлова В.Г.,

при секретарі судового засідання - Рубан Ж.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФакторинговаКомпанія «Укрглобал-Фінанс» до ОСОБА_1 про стягненнязаборгованості

УСТАНОВИВ:

І. Виклад позиції учасників справи.

02.06.2026 р. представник ТОВ «ФК «Укрглобал-Фінанс» звернувся з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №5234528 від 09.01.2025 р., укладеним між ТОВ «Лінеура Україна» та відповідачем, в розмірі 47 265,00грн, сплаченого судового збору у розмірі 2 662,40 грн. та витрат на правничу допомогу у розмірі 10 000 грн.

Позов обґрунтовувався тим, що 09.01.2025 р. між ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 укладено договір про надання коштів на умовах споживчого кредиту №5234528 шляхом обміну електронними повідомленнями та підписаний у порядку, визначеному ст.12 Закону України «Про електронну комерцію», на умовах строковості, зворотності, платності, а останній зобов`язався повернути кредит, сплатити комісію та відсотки за користування кредитом, та виконати інші зобов`язання , передбачені Договором.

26.08.2025 р. між ТОВ «Лінеура Україна» та ТОВ «ФК «Укрглобал-Фінанс» відповідно до чинного законодавства України укладений договір факторингу №26/08/25. Відповідно до цього Договору, до ТОВ «ФК «Укрглобал-Фінанс» перейшло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за договором про надання коштів на умовах споживчого кредиту №5234528.

Посилаючись на те, що відповідач своєчасно не виконав свої зобов`язання за кредитним договором, позивач просив стягнути заборгованість на загальну суму 47 265,00грн, а також судові витрати.

Відповідач відзиву на позов не подав.

ІІ. Заяви ( клопотання) учасників справи.

У судове засідання представник позивача не прибув, проте подав заяву про розгляд справи без його участі, проти винесення заочного рішення не заперечує.

Відповідач повідомлявся про розгляд справи шляхом направлення матеріалів позовної заяви та ухвали про відкриття провадження у справі рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу зареєстрованого місця його проживання, який повернутий до суду із зазначенням причини невручення "адресат відсутній за вказаною адресою".

У постанові Верховного Суду від 11.12.2018 у справі № 921/6/18 наведено позицію, що у разі якщо судове рішення про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою і повернено поштою у зв`язку з посиланням, зокрема на відсутність (вибуття) адресата, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.

ІІІ. Інші процесуальні дії у справі.

Ухвалою Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 03.06.2026 р. відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Судом на підставі ч.2 ст.247 ЦПК України у зв`язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Враховуючи неявку у судове засідання відповідача, який вважається належним чином повідомленим про дату, час та місце судового засідання, ненадходження від нього відзиву на позовну заяву, суд на підставі ст.280 ЦПК України, вважає за можливе ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

IV. Фактичні обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин.

09.01.2025 р. ОСОБА_2 та ТОВ «Лінеура Україна» уклалидоговір про надання коштів на умовах споживчого кредиту №5234528, шляхом підписання одноразовим ідентифікатором - 74678, згідно якого, клієнту наданокредит у розмірі 7 500 грн., які перераховані на платіжну карту № НОМЕР_1 , на 360 днів, тобто до 03.01.2026, комісія за надання кредиту 750,00 грн., стандартна процентна ставка 0,95%, знижена - 0,76% у разі сплати коштів у розмірі першого платежу до 07.02.2025 р. відповідно до таблиці обчислення загальної вартості кредиту /а.с.15-21/. Також, ОСОБА_2 09.01.2025 р. підписав одноразовим ідентифікатором 40846 паспорт споживчого кредиту /а.с.23-25/.

09.01.2025 р. о 01:57:09 ТОВ «Лінеура Україна» перерахувало на рахунок ОСОБА_1 ЕПЗ НОМЕР_2 грошові кошти у розмірі 7 500 грн, що стверджується листом ТОВ «Пейтек» /а.с. 26/.

09.01.2025 р. ОСОБА_1 та ТОВ «Лінеура Україна» уклали Додатковий договір до договору про надання коштів на умовах споживчого кредиту №5234528, згідно умов якого відповідачу надано кредит у розмірі 5 000,00 грн (загальний розмір становить 12 500,00 грн), які перераховані на платіжну карту № НОМЕР_1 зі сплатою відсотків 0, 9611%, який підписано відповідачем одноразовим ідентифікатором 68484 разом з таблицею обчислення загальної вартості кредиту 74678 та паспортом споживчого кредиту - 26274 /а.с.27-29, 31-33/.

09.01.2025 р. 10:34:39 ТОВ «Лінеура Україна» перерахувало на рахунок ОСОБА_1 ЕПЗ НОМЕР_2 грошові кошти у розмірі 5 000 грн, що стверджується листом ТОВ «Пейтек» /а.с. 30/.

Згідно листа наданого АТ КБ «ПриватБанк» вбачається, що на ім`я ОСОБА_1 в банку було емітовано карту № НОМЕР_2 на яку 09.01.2025 було зараховано 7 500 грн та 5 000 грн.

Згідно розрахунку заборгованості за договором №5234528 від 09.01.2025 р. наданого ТОВ «Лінеура Україна» вбачається заборгованість ОСОБА_1 станом на 26.08.2025 р. у розмірі - 47 265,00 грн, яка складається з: заборгованості за кредитом -12 500,00 грн, заборгованості за відсотками - 27 265,00 грн, комісії 1 250,00 грн та штрафів 6 250,00 грн /а.с. 34-37/.

26.08.2025 між ТОВ «Лінеура Україна» та ТОВ «ФК «Укрглобал-Фінанс» укладено Договір факторингу №26/08/25, відповідно до якого ТОВ «ФК «Укрглобал-Фінанс» набуло право вимоги до боржників зазначених у Реєстрах боржників, а Фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження Клієнта за плату на умовах, визначених договором /а.с.49-52/.

Відповідно витягу з реєстру боржників до договору факторингу від 26.08.2025 р. відступлено право вимоги щодо ОСОБА_1 , номер кредитного договору №5234528 від 09.01.2025 р., розмір заборгованості становить - 47 265,00 грн, яка складається з: заборгованості за сумою кредиту - 12 500,00 грн, заборгованості за нарахованим відсотками - 27 265,00 грн, заборгованість по комісії 1 250,00 грн, штрафні санкції/пеня 6 250,00 грн/а.с.53/.

ІV. Оцінка Суду.

Згідно п.1 ч.2 ст.11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст.ст.626,629 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно з ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію». Згідно п.6 ч.1 ст.3 Закону України «Про електронну комерцію», електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Положення Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа (ст.1 Закону України «Про електронний цифровий підпис»).

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п.5 ч.1 ст.3 Закону України «Про електронну комерцію»).

Судом установлено, що 09.01.2025 р. відповідачем із застосуванням електронного підпису було укладено в електронній формі договір №5234528 та додаткову угоду до нього на загальну суму кредиту 12 500 грн. /строк кредитування 360 днів/, що відповідає вимогам ЦК України та Закону України «Про електронну комерцію».

Отже, між сторонами у справі укладений кредитний договір, за умовами якого відповідач зобов`язався прийняти грошові кошти та повернути їх частинами у визначений договором строк, а також сплатити відповідні проценти у погодженому сторонами розмірі за користування такими кредитними коштами.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч.1 ст.512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно ст.ст.1077,1078 ЦК України встановлено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Відповідно до ст.1081 ЦК України клієнт відповідає перед фактором за дійсність грошової вимоги, право якої відступається, якщо інше не встановлено договором факторингу.

Згідно ч.1 ст.1082 ЦК України боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.

Матеріали справи не містять доказів на підтвердження того, що відповідач ОСОБА_1 належним чином виконував кредитні зобов`язання як щодо первісного кредитора, так і стосовно нового кредитора.

Судом встановлено, що за договором факторингу №26/08/25 від 26.08.2025 р. право вимоги за договором про надання коштів на умовах споживчого кредиту №5234528, укладеним між ОСОБА_1 та ТОВ «Лінеура Україна», від первісного кредитора перейшло до ТОВ «ФК «Укрглобал-Фінанс». На підтвердження факту відступлення права вимоги до позову долучено платіжну інструкцію про сплату коштів за вказаним договором, Акт приймання-передачі Реєстру боржників до вказаного договору та Реєстр боржників.

Договір факторингу ніким не оскаржений, визнаний недійсним в цілому чи за окремими пунктами не був, тобто в даному випадку слід виходити з презумпції правомірності правочину, а також презумпції обов`язковості виконання договору, відтак позивач має право на стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за відповідним договором про надання коштів.

Враховуючи, що відповідач отримав кошти за договором про надання коштів на умовах споживчого кредиту №5234528 та додаткової угоди до нього від 09.01.2025 р., проте не виконав взяті на себе зобов`язання та в добровільному порядку у строки, передбачені договором, отримані в кредит кошти не повернув, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог ТОВ «ФК «Укрглобал-Фінанс» в частині стягнення заборгованості за тілом кредиту у розмірі 12 500 грн. та відсотків 27 265,00 грн, які були нараховані за період з 09.01.2025 по 26.08.2025, тобто в межах строку кредитування.

Вирішуючи питання стягнення штрафу у розмірі 6 250,00 грн, суд зважає на наступне.

Стаття 549 ЦК України передбачає, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Згідно з ч.1 ст.14 ЦК України особа може бути звільнена від цивільного обов`язку або його виконання у випадках, встановлених договором або актами цивільного законодавства.

Відповідно до положень п.18 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.

Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року за №64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року, на території України введено воєнний стан з 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Згодом, неодноразово воєнний стан на території України продовжувався у встановленому законом порядку і є чинним на даний час.

Таким чином, в умовах воєнного стану позичальник (боржник) звільняється від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за прострочення грошового зобов`язання.

З огляду на те, що на підставі договору про надання коштів на умовах споживчого кредиту №5234528 та додаткової угоди до нього від 09.01.2025, штраф у розмірі 6 250,00 грн нараховано в період дії воєнного стану в України, на підставі п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України нарахована сума підлягала списанню кредитодавцем (позикодавцем), а тому заявлена вимога про його стягнення з відповідача є неправомірною.

Вимоги позивача щодо стягнення з ОСОБА_1 комісії за обслуговування та надання кредиту в розмірі 1 250,00 грн. є безпідставними, оскільки в кредитному договорі ТОВ не зазначило та не надало докази наявності, переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту. Сама по собі процедура адміністрування кредиту є обов`язком кредитора і не є окремою послугою, що підлягає додатковій оплаті споживачем.

Враховуючи встановлені у судовому засіданні обставини справи, розглядаючи позов у межах заявлених позовних вимог та наданого розрахунку заборгованості, суд приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову на суму 39 765,00 грн (заборгованість за тілом кредиту та відсотків). У частині вимог про стягнення з відповідача заборгованості за штрафами та комісією позовна заява задоволенню не підлягає.

V. Розподіл судових витрат

Позивачем понесені та документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 2662,40 грн. /а.с.1/.

За правилами ч.1 ст.141 ЦПК України, у зв`язку частковим задоволенням позовних вимог (84,1%) з відповідача на користь позивача слід стягнути витрати зі сплати судового збору пропорційно задоволеним позовним вимогам у розмірі 2 239,10 грн.

Відповідно до п.1 ч. 3 ст.133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно положень ч.2-6 ст.137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Відповідно до ч. 8 ст.141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

На виконання вказаних вимог закону, позивачем надано: договір про надання правової допомоги №02/08/2024 від 02.08.2024, укладеного між ТОВ «ФК «Укрглобал-Фінанс» та ФОП ОСОБА_3 ; акт приймання-передачі наданих послуг №144 до договору №02/08/2024, вартість яких становить 10 000 грн, витяг з реєстру №1 до договору №02/08/2024 , платіжну інструкцію про сплату коштів за надання юридичних послуг та свідоцтво про право зайняття адвокатською діяльністю /а.с.54-58/.

При визначенні суми відшкодування, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, фінансового стану обох сторін та інших обставин.

Відповідно до висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 24.01.2022 року у справі № 911/2737/17, метою стягнення витрат на правничу допомогу є не тільки компенсація стороні, на користь якої ухвалене рішення, понесених збитків, але й спонукання боржника утримуватися від вчинення дій, що в подальшому спричиняють необхідність поновлення порушених прав та інтересів позивача (подібний висновок викладений в постановах Верховного Суду від 04.10.2021 від № 640/8316/20, від 21.10.2021 у справі № 420/4820/19 тощо). Водночас стягнення витрат на професійну правничу допомогу з боржника не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу.

Стягнення витрат на професійну правничу допомогу з боржника не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу. Аналогічні висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 04.10.2021 № 640/8316/20, від 21.10.2021 року у справі №420/4820/19, від 17.01.2024 року у cправі № 910/2158/23.

Таким чином, оцінюючи обставини справи, ціну позову, розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, незначну складність справи, виходячи з критеріїв виправданості, розумності та співмірності з позовом та складністю справи, суд дійшов висновку про можливість зменшення розміру витрат на правничу допомогу до 3 000 грн, які будуть відповідати критерію реальності таких витрат, розумності їхнього розміру та є пропорційними до предмета спору.

З урахуванням викладеного, суд вважає за необхідне стягнути з ОСОБА_1 на користь позивача судові витрати на професійну правову допомогу у розмірі 3 000,00 грн.

Керуючись ст.ст.13,76-89,258,263-265,271-273,354-355 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторингова Компанія «Укрглобал-Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариство з обмеженою відповідальністю «Факторингова Компанія «Укрглобал-Фінанс» заборгованість за договором про надання коштів на умовах споживчого кредиту №5234528 від 09.01.2025 р. у розмірі 39 765 (тридцять дев`ять тисяч сімсот шістдесят п`ять) грн. 00 коп.

У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариство з обмеженою відповідальністю «Факторингова Компанія «Укрглобал-Фінанс» витрати зі сплати судового збору у розмірі 2 239 (дві тисячі двісті тридцять дев`ять) грн. 10 коп. та витрати на правничу допомогу у розмірі 3 000 (три тисячі) грн. 00 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте Прилуцьким міськрайонним судом Чернігівської області за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом встановлених строків, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю з обмеженою відповідальністю «Факторингова Компанія «Укрглобал-Фінанс», код ЄДРПОУ 4191530, бульвар Вацлава Гавела, буд. 4, м. Київ, 03124.

відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , АДРЕСА_1 .

Суддя В.Г.Павлов