Рішення № 138161618, 09.07.2026, Носівський районний суд Чернігівської області

Єдиний унікальний номер 741/257/26

Провадження № 2/741/653/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

09 липня 2026 року Носівський районний суд Чернігівської області в складі:

головуючого судді - Ляшка Р.С.,

за участю секретаря судового засідання - Гордіної Н.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Носівка в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2026 року позивач товариство з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» через систему «Електронний суд» звернулося до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за Договором № 2206691 від 02.04.2025 у розмірі 26 455 грн. та 2 662,40 грн. судового збору.

В обґрунтування позову зазначено, що 02.04.2025 між товариством з обмеженою відповідальністю «Селфі Кредит» (далі - ТОВ «Селфі Кредит») та ОСОБА_1 було укладено Договір № 2206691 про надання споживчого кредиту (далі - Кредитний договір) шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку визначеному ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію».

Відповідно до Розділу 1 Кредитного Договору ТОВ «Селфі Кредит» надає позичальнику кредит у гривні, а споживач зобовязується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші обов`язки, передбачені Кредитним договором. Кредит надається строком на 360 днів, стандартна процентна ставка становить 1 % в день.

Позичальником було отримано кредит у загальній сумі 5 500 грн.

ТОВ «Селфі Кредит» свої зобов`язання за Кредитним договором виконало та надало позичальнику грошові кошти шляхом їх перерахування на картку № НОМЕР_1 , яку останній вказав при оформленні кредиту.

Відповідач виконував взяті на себе зобов`язання з істотним порушенням умов Кредитного договору, що спричинило виникнення простроченої заборгованості.

30.09.2025 між ТОВ «Селфі Кредит» (клієнт) та товариством з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» (фактор) було укладено Договір факторингу № 01.02-39/25, відповідно до умов якого клієнт передає (відступає) фактору Права вимоги, а фактор набуває права вимоги від клієнта та сплачує клієнту за відступлення Прав вимог фінансування у сумі, що дорівнює ціні Договору у порядку та у строки встановлені цим Договором.

Відповідно до Додатку 1 (Реєстру боржників) до Договору факторингу № 01.02-39/25 від 30.09.2025 заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором № 2206691 від 02.04.2025 складає 26 455 грн.

Станом на дату складання позовної заяви заборгованість за кредитним договором № 2206691 від 02.04.2025 становить 26 455 грн., яка складається з: 5 500 грн. - заборгованість по тілу кредиту; 9 955 грн. - заборгованість по відсотках; 11 000 грн. - пеня.

Ухвалою судді Носівського районного суду Чернігівської області від 03 березня 2026 року в цивільній справі відкрито провадження, постановлено справу розглядати в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 06 травня 2026 року.

Ухвалою Носівського районного суду Чернігівської області від 06 травня 2026 року відкладено розгляд справи до 09 липня 2026 року для здійснення повторного виклику відповідача.

Представник позивача ТОВ «Свеа Фінанс» у судове засідання не з`явився, надіслав до суду клопотання у якому просив розглянути справу у відсутності представника позивача, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.

Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності.

Відповідач в судове засідання не зявився, про дату час та місце розгляду справи повідомлений відповідно до вимог чинного законодавства, відзиву на позов, жодних заяв/клопотань не подав.

З урахуванням положень ст.ст. 128, 223, 280 ЦПК України суд визнав за можливе проводити розгляд справи за відсутності сторін та ухвалити у справі заочне рішення.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши матеріали справи та докази у їх сукупності та взаємозвязку, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (ч. 1 ст. 4 ЦПК України).

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч.ч. 1-4 ст. 12 ЦПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Судом встановлено, що 02.04.2025 між ТОВ «Селфі Кредит» та ОСОБА_1 було укладено Договір № 2206691 про надання споживчого кредиту за продуктом «NewShort» (а.с. 9-15).

Відповідно до п. 1.1 Кредитного договору Товариство надає споживачу кошти у кредит в національній валюті України - гривні, а споживач зобовязується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обовязки, передбачені Договором.

Відповідно до п. 1.2 Кредитного договору сума кредиту (загальний розмір) складає 5 500 грн. Тип кредиту - кредиту.

Відповідно до п. 1.3 Кредитного договору строк кредиту - 360 днів в день.

Відповідно до пп. 1.5.1, 1.5.2 п. 1.5 Кредитного договору тип процентної ставки - фіксована. Стандартна процентна ставка становить 1 % в день та застосовується у межах строку кредиту вказаному в п. 1.3 цього Договору. Знижена процентна ставка становить 0,15 % в день та застосовується у випадку, що споживач, як учасник програми лояльності Товариства, в дату першого платежу - 20.04.2025 або протягом наступного календарного дня.

Відповідно до пп. 1.7.1, 1.7.2 п. 1.7 Кредитного договору денна процентна ставка на дату укладення Договору складає за стандартною ставкою за весь строк користування кредиту 1 % день. За стандартною процентною ставкою з урахуванням періоду зниженої процентної ставки 0,96 % в день.

Відповідно до пп. 1.9.1, 1.9.2 п. 1.9 Кредитного договору орієнтовна реальна річна процентна ставка на дату укладення Договору складає за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом 2 768,19 %. За стандартною процентною ставкою з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки 1 856,74 %.

Відповідно до п. 2.1 Кредитного договору кошти кредиту надаються Товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування на рахунок споживача, уключаючи використання реквізитів електронного платіжного засобу споживача № НОМЕР_2 .

Кредитний договір, Додаток № 1 до Договору № 2206691 про надання споживчого кредиту за продуктом «NewShort», який містить Графік платежів підписані ОСОБА_1 електронним підписом М277.

ТОВ «Селфі Кредит» свої зобов`язання за Кредитним договором виконало, надавши відповідачу кредит у сумі 5 500 гривень, шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку № НОМЕР_1 , що підтверджується листом ТОВ «ПЕЙТЕК» вих. № 20250930-8376 від 30.09.2025 (а.с. 33).

30.09.2025 року між ТОВ «Селфі Кредит» та ТОВ «Свеа Фінанс» укладено договір факторингу № 01.02-39/25, відповідно до умов якого ТОВ «Селфі Кредит» відступило, а ТОВ «Свеа Фінанс» набуло право вимоги до боржників, вказаних у Реєстрі боржників у тому числі і до ОСОБА_1 за кредитним договором № 2206691 від 02.04.2025 (а.с. 34-40).

З Витягу з Реєстру боржників в електронному вигляді до Договору факторингу № 01.02.-39/25 від 30.09.2025 вбачається, що заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором №2206691 від 02.04.2025 складає 26 455 грн., з яких: 5 500 грн. грн. - сума боргу за кредитом; 9 955 грн. - сума нарахованих процентів; 11 000 грн. - сума штрафних санкцій (а.с. 49).

З розрахунку заборгованості за Договором № 2206691 від 02.04.2025 вбачається, що станом на 30.09.2025 заборгованість ОСОБА_1 становить 26 455 грн., яка складається з: 5 500 грн. грн. - заборгованість по тілу кредиту; 9 955 грн. - заборгованість за відсоткми; 11 000 грн. - пеня (а.с.30-32).

Згідно зі ст.ст. 626, 628, 629 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Отже, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст.ст. 205, 207 ЦК України).

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 07 жовтня 2020 року №127/33824/19, від 12 січня 2021 року у справі №524/5556/19.

Згідно з статтею 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч.ч. 7, 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст. 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Згідно зі ст.ст. 1049, 1054 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

У Кредитному договорі сторони погодили порядок повернення кредиту, сплати відсотків.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно зі ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав.

Статтями 1077, 1078 ЦК України встановлено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобовязується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Відповідно до ст.ст. 525, 526, 530, 610, 611, 625 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином, у встановлений строк (термін), відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Оскільки відповідач свої зобов`язання за Кредитним договором не виконав, наявну заборгованість у добровільному порядку не сплатив, суд дійшов висновку про наявність підстав про стягнення з відповідача заборгованості за тілом кредиту, заборгованості за відсотками.

Щодо стягнення пені в розмірі 11 000грн. суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобовязання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ст. 625 цього Кодексу, а також від обовязку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», який було затверджено Законом України 2102-IX від 24 лютого 2022 року «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» введено воєнний стан строком на 30 діб, строк дії якого неодноразово продовжувався та діє на даний час.

Отже, стягнення пені в розмірі 11 000 грн. за кредитним договором № 2206691 від 02.04.2025 у період дії воєнного стану не відповідає вимогам Закону, а тому позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

Враховуючи вищевказані обставини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення заборгованості за Кредитним договором підлягають частковому задоволенню в розмірі 15 455 грн., з яких: 5 500 грн. грн. - заборгованість по тілу кредиту; 9 955 грн. - заборгованість за відсотками.

На підставі ст. 141 ЦПК України, оскільки судом частково задоволено позов (58,42 %), стягненню з відповідача на користь ТОВ «Свеа Фінанс» підлягають понесені судові витрати зі сплати судового збору пропорційно розміру задоволених позовних вимог у сумі 1 555,37 грн.

Керуючись ст.ст. 205, 207, 512, 514, 525, 526, 530, 610, 611, 625, 626, 628, 629, 638, 639, 1049, 1054, 1077, 1078 ЦК України, ст.ст. 12, 13, 76-79, 81, 133, 137, 141, 259, 263-265, 274-279, 280-282, 354 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» заборгованість за Договором № 2206691 про надання споживчого кредиту за продуктом «NewShort» від 02 квітня 2025 року в розмірі 15 455 (пятнадцять тисяч чотириста пятдесят пять) грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» судовий збір у розмірі 1 555 (одна тисяча пятсот пятдесят пять) грн. 37 коп.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Чернігівського апеляційного суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено без змін за результатами апеляційного розгляду справи.

Відомості про учасників справи:

позивач: товариство з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс», код ЄДРПОУ 37616221, місцезнаходження: вул. Іллінська, 8, м. Київ;

відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .

Повний текст рішення складено 09 липня 2026 року.

Суддя Р.С. Ляшко