Рішення № 138158868, 13.07.2026, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

13 липня 2026 року Справа № 520/15467/26

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Сагайдак В.В., розглянувши матеріали позовної заяви Територіального управління Державної судової адміністрації України в Харківській області (майдан Героїв Небесної Сотні, буд.36,м. Харків, Харківський р-н, Харківська обл.,61001, ЄДРПОУ 26281249) до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській та Харківській областях Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (вул. Ярослава Мудрого, буд. 26,м. Харків, Харківський р-н, Харківська обл.,61024, код ЄДРПОУ45752470) третя особа: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) про визнання протиправною та скасування постанови,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:

- визнати протиправною та скасувати постанову головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській та Харківській областях Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України від 03.06.2026 у виконавчому провадженні № 76748286 про накладення штрафу.

Ухвалою суду відкрито спрощене провадження по справі.

Відповідач повідомлений про розгляд справи своєчасно та належним чином, правом подання відзиву не скористався.

Таким чином суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в матеріалах справи доказами.

03.06.2026 на адресу електронного кабінету Територіального управління Державної судової адміністрації України у Харківській області в підсистемі Електронний суд ЄСІТС надійшла головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській та Харківській областях Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Пересічанською Яною винесено постанову про накладення штрафу у виконавчому провадженні № 76748286.

Зазначеною постановою на Територіальне управління Державної судової адміністрації України у Харківській області накладено штраф за нібито невиконання судового рішення у встановлений строк.

Як зазначив позивача, оскаржувана постанова державного виконавця винесена без належного з`ясування причин часткового невиконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 13.09.2021 у справі № 520/12774/21 без урахування принципів розумності, пропорційності та добросовісності.

Не погоджуючись з вказаним, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.

Надаючи оцінку спірним відносинам, суд зазначає наступне.

Вчинення ж державним органом чи його посадовою особою дій у межах компетенції, але непередбаченим способом, у непередбаченій законом формі або з виходом за межі компетенції є підставою для визнання таких дій та правових актів, прийнятих у процесі їх здійснення, неправомірними.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначає Закон України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 №1404-VIII (далі по тексту - Закон №1404-VIII).

Спеціальним законом, що визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, є Закон України «Про виконавче провадження» від 2 червня 2016 року № 1404-VIII (Далі - Закон № 1404-VIII) та Інструкція з примусового виконання рішень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5 (далі - Інструкція).

Відповідно до статті 1 Закону №1404-VIII виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно пункту 1 частини першої статті 3 Закону №1404-VIII підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів, зокрема, виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень.

Відповідно до частин першої, другої статті 18 Закону №1404-VIII виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Виконавець зобов`язаний, зокрема, здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Частинами першою та другою статті 63 Закону №1404-VIII визначено, що за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.

У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.

Статтею 75 Закону №1404-VIII передбачено, що у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.

У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.

Тобто, правовою підставою для накладення державним виконавцем на боржника штрафу у межах виконавчого провадження є невиконання ним судового рішення у встановлений строк без поважних причин. При цьому, застосування такого заходу реагування є обов`язком державного виконавця і націлено на забезпечення реалізації мети виконавчого провадження, як завершальної стадії судового провадження.

З аналізу приписів Закону №1404-VIII слідує, що державному виконавцю надані повноваження щодо накладення стягнення у вигляді штрафу, проте постанова про накладення штрафу за невиконання судового рішення може бути винесена лише за умови, що судове рішення не виконано без поважних причин, коли боржник мав реальну можливість виконати судове рішення, однак не зробив цього.

Отже, надаючи правову оцінку правомірності накладення на боржника штрафу за невиконання/повторне невиконання судового рішення, слід з`ясувати часові рамки, в межах яких боржник мав вчинити певні дії (за виконавчим листом), і в чому причина невиконання судового рішення у відведений йому строк. У цьому зв`язку варто зауважити, що сам факт невиконання судового рішення у визначений строк без з`ясування і оцінки причин цього невиконання, сам по собі не може вважатися підставою для відповідальності боржника відповідно до статті 75 Закону №1404-VIII.

Поважність причин невиконання судового рішення оцінюється у кожному конкретному випадку через призму того, наскільки це перешкодило виконати судове рішення. Поважними в розумінні Закону України «Про виконавче провадження» можуть вважатися об`єктивні причини, які унеможливили або значно ускладнили виконання рішення боржником та які не залежали від його власного волевиявлення.

Поважними, в розумінні наведених норм Закону № 1404-VІІІ, можуть вважатися об`єктивні причини, які унеможливили або значно ускладнили виконання рішення боржником та які не залежали від його власного волевиявлення.

Такий висновок щодо застосування норм права у подібних правовідносинах викладений у постанові Верховного Суду від 31.07.2019 №554/13475/15-ц.

Тобто, поважність причин невиконання судового рішення оцінюється у кожному конкретному випадку через призму того, наскільки це (об`єктивно) перешкодило виконати судове рішення.

Аналізуючи наведені положення законодавства слід зауважити, що накладення штрафу за невиконання рішення, що зобов`язує боржника до вчинення певних дій, є видом юридичної відповідальності боржника за невиконання покладеного на нього зобов`язання. При цьому, постанова про накладення штрафу виноситься державним виконавцем стосовно боржника у разі невиконання без поважних причин останнім рішення суду.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом в постановах від 19.09.2019 по справі №686/22631/17 та від 07.11.2019 по справі №420/70/19.

Згідно з частиною четвертою статті 48 Бюджетного кодексу України зобов`язання, взяті учасником бюджетного процесу без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, встановлених цим Кодексом та законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет), не вважаються бюджетними зобов`язаннями (крім витрат, що здійснюються відповідно до частини шостої цієї статті) і не підлягають оплаті за рахунок бюджетних коштів. Взяття таких зобов`язань є порушенням бюджетного законодавства. Витрати бюджету на покриття таких зобов`язань не здійснюються.

Так, листами Державної судової адміністрації України, а саме: лист від 23.06.2025 за вихідним № 11-12410/25, від 17.07.2025 за вихідним № 11-14186/25, від 18.07.2025 за вихідним № 11-14371/25, лист від 01.08.2025 за вихідним № 11-15524/25, від 18.09.2025 за вихідним № 11-18583/25, лист від 10.11.2025 за вихідним № 11-22323/25, лист від 25.12.2025 за вихідним №11-25944/25.

Проаналізувавши зміст вищевказаних листів, територіальне управління щомісяця по декілька разів звертається до головного розпорядника бюджетних коштів з проханням виділити додаткові бюджетні асигнування для бюджетної програми 0501150 для подальшого виконання судових рішень, прийнятих на користь суддів та працівників апаратів судів. Однак, головний розпорядник бюджетних коштів зазначає наступне:

«Виконання судових рішень, ухвалених на користь суддів, здійснюється згідно із законодавством України за рахунок коштів бюджетної програми 0501150 «Виконання рішень судів на користь суддів, працівників апаратів судів та працівників органів і установ системи правосуддя» (далі Програма), головним розпорядником якої є ДСА України, у межах передбачених бюджетних призначень на відповідний бюджетний період.

Ураховуючи, що всі затверджені за програмою видатки в розмірі 10,0 млн грн розподілені між розпорядниками бюджетних коштів нижчого рівня, ДСА України наразі не має можливості виділити додаткові бюджетні асигнування на зазначені у листах цілі.

ДСА України листами від 03.02.2025 № 11-2404/25, від 06.03.2025 № 11- 4566/25, від 07.04.2025 № 11-6770/25 та від 12.05.2025 № 11-9437/25 зверталось до Комітету Верховної Ради України з питань бюджету із пропозицією щодо внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» у частині збільшення бюджетних призначень за Програмою.

Листами від 17.02.2025 № 08020-01-2/5032, від 02.04.2025 № 08020-09-6/9609, від 30.04.2025 № 08020-09-6/12329 та від 28.05.2025 № 08020-09-6/15313 Міністерством фінансів України пропозиції ДСА України не були підтримані, так як у період продовження дії воєнного стану наявні фінансові ресурси держави насамперед спрямовуються на виконання завдань щодо відсічі збройної агресії, забезпечення недоторканості державного кордону та захисту держави, забезпечення життєво необхідних потреб жителів, реалізації заходів територіальної оборони та захисту безпеки населення.

Тому, з огляду на зазначене та враховуючи численні звернення від судів, органів та установ системи правосуддя, ДСА України листом від 26.08 2025 № 11- 17114/25 вчергове звернулось до Комітету Верховної Ради України з питань бюджету із пропозицією щодо внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» у частині збільшення бюджетних призначень за Програмою на суму 2 315,5 млн гривень.»

На лист територіального управління від 14.01.2026 за вихідним № 04- 45/92-26 ДСА України направило відповідь з наступним: «Так, Законом України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» за Програмою затверджені видатки у розмірі 10,0 млн. грн., що розподілені між судами, органами та установами системи правосуддя.

ДСА України 14.01.2026 затверджений кошторис на 2026 рік Територіальному управлінню ДСА України у Харківській області за Програмою у сумі 28,3 тис. гривень.»

Кошторис по зазначеній бюджетній програмі на 2026 рік становить 28,3 тис. гривень. Одразу після надходження бюджетних асигнувань, вищевказане судове рішення буде виконано Територіальним управлінням в порядку черговості.

На лист територіального управління від 12.05.2026 за вихідним № 04- 45/1340/26 ДСА України направило відповідь з наступним: «ДСА України листами від 03.03.2026 № 11-4560/26, від 14.04.2026 3 11-8187/26 та від 11.05.2026 № 11-10220/26 зверталась до Комітету Верховної Ради України з питань бюджету із пропозиціями щодо внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» у частин збільшення бюджетних призначень за Програмою.

Однак листами від 25.03.2026 № 08020-01-2/8480, від 22.04.2026 № 08020-09- 6/11250 та від 21.05.2026 № 08020-09-6/14134 Міністерством фінансів України зазначені пропозиції не було підтримано, так як у період продовження дії воєнного стану наявні фінансові ресурси держави насамперед спрямовуються на виконання завдань щодо відсічі збройної агресії, забезпечення недоторканості державного кордону та захисту держави, забезпечення життєво необхідних потреб жителів, реалізації заходів територіальної оборони та захисту безпеки населення».

На сьогоднішній день, територіальне управління не отримало відповіді від ДСА України на лист від 02.06.2026 за вихідним № 04-45/1512/26.

Отже, можна стверджувати, що територіальне управління вживає усі можливі заходи, для виконання рішень, прийнятих на користь суддів, працівників апаратів судів та працівників органів і установ системи правосуддя з бюджетної програми 0501150, а рішення не виконуються в повному обсязі не з вини чи прямого умислу територіального управління, а з поважної причини відсутності бюджетних асигнувань та неможливості їх виділення ГОЛОВНОМУ РОЗПОРЯДНИКУ БЮДЖЕТНИХ КОШТІВ ДСА України.

У даному конкретному випадку недоведеність суб`єктом владних повноважень підстав для застосування штрафу за невиконання виконавчого документу без поважних причин є визначеною процесуальним законом підставою для задоволення позову.

Відповідно до ч.2 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України При задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Керуючись ст.ст.2, 6-11, 14, 77, 139, 243-246, 250, 255, 257-262, 295, 297 КАС України-

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Територіального управління Державної судової адміністрації України в Харківській області (майдан Героїв Небесної Сотні, буд.36,м. Харків, Харківський р-н, Харківська обл.,61001, ЄДРПОУ 26281249) до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській та Харківській областях Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (вул. Ярослава Мудрого, буд. 26,м. Харків, Харківський р-н, Харківська обл.,61024, код ЄДРПОУ45752470) третя особа: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) про визнання протиправною та скасування постанови,- задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській та Харківській областях Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України від 03.06.2026 у виконавчому провадженні № 76748286 про накладення штрафу.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку, до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів, з дня його проголошення.

В разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Сагайдак В.В.