Рішення № 138158217, 13.07.2026, Харківський районний суд Харківської області

13.07.26

Харківський районний суд Харківської області

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 липня 2026 року

Справа №635/13679/24

Провадження №2/635/2818/2026

Харківський районний суд Харківської області у складі:

головуючого судді Карасави І.О.,

секретаря судового засідання Федотова Д.Є.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Харківської Універсальної Біржі про визнання договору купівлі-продажу дійсним,

УСТАНОВИВ:

Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача

Позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з позовною заявою до Харківської Універсальної Біржі про визнання договору купівлі-продажу дійсним, в якому просить визнати дійсним договір купівлі-продажу житлового будинку, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер №У-09-537-Н від 29 вересня 1998 року, посвідчений Харківською універсальною біржею між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

Позивач в обґрунтуванні своїх позовних вимог посилаються на те, що 29 вересня 1998 року на Харківській універсальній біржі між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 було укладено договір купівлі-продажу житлового будинку, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 (на теперешній час проспект Зеленогайський) №У-09-537-Н. Відповідно до п.1.15 умов договору на підставі ЗУ «Про товарну біржу», правочини, які зареєстровані на біржі, не підлягають нотаріальному посвідченню. Право власності на житловий будинок на підставі договору купівлі-продажу було зареєстроване у «Харківському міжміському бюро технічної інвентаризації» на ім`я ОСОБА_2 . ОСОБА_2 є матір`ю позивача, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . Після смерті ОСОБА_2 позивач прийняла спадщину, звернувшись у встановлений законом шестимісячний строк із заявою про прийняття спадщини до приватного нотаріуса Харківського районного нотаріального округу Змієвської Т.М. Однак відповідно до постанови приватного нотаріуса про відмову у вчинення нотаріальної дії, у видачі свідоцтва про право на спадщину було відмовлено. Зі змісту договору від 29.09.1998- укладеного між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 на Харківській універсальній біржі, зазначений правочин містить всі ознаки договору купівлі-продажу, сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору купівлі-продажу, передбаченого ст. 153 Цивільного кодексу Української РСР(1963 р.), який діяв на момент укладення вказаного правочину, про що свідчать їх підписи у ньому, за наслідками укладення зазначеного договору, відповідач передав будинок у власність ОСОБА_2 , а остання прийняла майно і сплатила за нього кошти.

Після укладення вищевказаного договору ОСОБА_2 постійно проживала за адресою: АДРЕСА_1 , і протягом вказаного періоду до неї не пред`являлося жодних претензій з приводу зазначеного майна. Отже, вказана угода укладена відповідно до вимог законодавства, діючого на момент укладення такої угоди, угода зареєстрована на біржі, однак не посвідчена нотаріально, оскільки на час її укладення посвідчення такої угоди на законодавчому рівні не передбачалося, сторони даного договору купівлі-продажу повністю виконали умови договору, права власності на зазначене домоволодіння на підставі договору купівлі-продажу зареєстроване Харківським районним бюро технічної інвентаризації за ОСОБА_2 . Право власності на житловий будинок ніким не оспорюється.

Посилаючись на норми законодавства позивач просив визнати дійсним договір купівлі-продажу №У-09-537-Н від 29 вересня 1998 року, посвідчений Харківською універсальною біржею між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на житловий будинок, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

Рух справи

04 грудня 2024 року до Харківського районного суду м. Харкова надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа: Харківська універсальна біржа про визнання договору купівлі-продажу дійсним.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від року вищевказану цивільну справу передано в провадження судді Карасави І.О.

Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 17 грудня 2024 року провадження у справі було відкрито, призначено проведення підготовчого засідання.

Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 04 травня 2026 року підготовче провадження у цивільній справі було закрито, справу призначено до судового розгляду.

Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 07 квітня 2026 року було прийнято до розгляду уточнену позовну заяву.

У судове засідання позивач ОСОБА_1 не з`явилась, надала до суду заяву, в якій підтримали заявлені позовні вимоги в повному обсязі, просила їх задовольнити.

Представник відповідача Харківської товарної біржи у судове засідання не з`явився, про дату та місця розгляду справи були повідомлені належним чином, причини неявки суду не повідомили.

У зв`язку з неявкою в судове засідання належним чином повідомленого про дату, час та місце судового засідання відповідача, який не повідомив про причини неявки та не подав відзив відповідно до статті 280 ЦПК України суд вважає за можливе проводити заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення.

Враховуючи, що в судове засідання не з`явилися всі учасники справи, відповідно до частини 2 статті 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Встановлені обставини, застосовані норми права та мотиви суду

Суд, дослідивши надані сторонами докази у їх сукупності, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини, що виникли між сторонами.

Відповідно до статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до частини 1 статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 звернулась до суду, як донька ОСОБА_2 , яка придбала у ОСОБА_4 житловий будинок який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 , свідоцтво про смерть серія НОМЕР_1 від 10 червня 2024 року.

Після її смерті відкрилася спадщина, до складу якої входить зазначений житловий будинок. Спадкоємцем померлої є її донька ОСОБА_1 .

Спадкоємиця вчасно звернулась до приватного нотаріуса Харківського районного нотаріального округу Харківської області Змієвської Т.М. із заявою про прийняття спадщини.

26.11.2024 приватний нотаріус Харківського районного нотаріального округу Харківської області Змієвська Т.М. винесла постанову про відмову у вчиненні нотаріальних дій.

Відповідно до постанови приватного нотаріуса про відмову у вчинення нотаріальної дії, у видачі свідоцтва про право на спадщину було відмовлено тому, що договір купівлі-продажу укладений на Харківській Універсальній Біржі за реєстраційним №У-09-537-Н від 29.09.1998 ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 не може бути прийнятий нотаріусом в якості документа, що посвідчує право власності на спадкове майно, оскільки сторонами договору не додержано вимоги ст.657 ЦК України, а саме: договір купівлі-продажу житлового будинку або його частки укладається у письмовій формі, підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.

З матеріалів справи встановлено, що ОСОБА_2 на підставі договору №У-09-537-Н купівлі-продажи від 29.09.1998 придбала у ОСОБА_3 житловий будинок, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно пунктів 1.15, 1.16 договору №У-09-537-Н купівлі-продажи від 29.09.1998 передбачено, на підставі ст.15 ЗУ «Про товарну біржу», угоди зареєстровані на біржі не підлягають нотаріальному посвідченню. Цей договір підлягає реєстрації в органах технічної інвентаризації.

Відповідно до реєстраційного посвідчення Державного комунального підприємства - Харківського міжміського бюро технічної інвентаризації вбачається, що 08.10.1998 житловий будинок розташований за адресою: АДРЕСА_1 був зареєстрований у реєстровій книзі №20 за реєстровим №2567 за ОСОБА_2 .

Також суду наданий державний акт на право власності на земельну ділянку серії ХР №089649, з якого вбачається, що ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу є власником земельної ділянки, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

Судом встановлено, що спірні правовідносини між сторонами виникли 29 вересня 1998 року, а тому при вирішенні спору підлягають застосуванню положення ЦК Української РСР 1963 року (надалі - ЦК УРСР).

Відповідно до статті 224 ЦК УРСР(в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) за договором купівлі-продажу продавець зобов`язується передати майно у власність покупцеві, а покупець зобов`язується прийняти майно та сплатити за нього певну грошову суму. Згідно із частиною першою статті 128 ЦК УРСР (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) право власності (право оперативного управління) у набувача майна за договором виникає з моменту передачі речі, якщо інше не передбачено законом або договором.

Набуття права власності - це певний юридичний склад, з яким закон пов`язує виникнення в особи суб`єктивного права власності на певні об`єкти. Відповідно до статті 4 ЦК УРСР (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) цивільні права і обов`язки виникають з підстав, передбачених законодавством, в тому числі і з угод. Згідно зі статтею 41 ЦК УРСР (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) угодами визнаються дії громадян і організацій, спрямовані на встановлення, зміну або припинення цивільних прав або обов`язків.

Зі змісту статті 227 ЦК УРСР(в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин) вбачається, що договір купівлі-продажу нерухомого майна укладається в письмовій формі та підлягає обов`язковому нотаріальному посвідченню, якщо хоча б одна із сторін є громадянином.

Згідно з приписами частини 1 статті 47 ЦК УРСР, недотримання вимог, передбачених статтею 227 ЦК УРСР тягне за собою недійсність договору.

Відповідно до частини 2 статті 47 ЦК УРСР суд може визнати дійсною угоду, що потребує нотаріального посвідчення, коли сторони досягли згоди за всіма її істотними умовами і одна сторона ухиляється від нотаріального посвідчення останньої за відсутності передбачених законодавством перешкод для цього.

При укладенні вищевказаного договору сторонами досягнуто всіх істотних умов, договір виконано сторонами у повному обсязі, тому покупець в силу статті 145 ЦК УРСР є добросовісним набувачем.

Відповідно до частини 2 статті 12 Закону України «Про власність», який діяв на час укладення сторонами спірної угоди, громадянин набуває права власності внаслідок укладення угод, не заборонених законом. Оскільки покупцем укладена угода, яка не суперечить закону, він вважається власником придбаного майна.

Відповідно до статті 15 Закону України «Про товарну біржу» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) угоди, зареєстровані на біржі, не підлягають нотаріальному посвідченню. Отже, законодавець на час виникнення спірних правовідносин не вимагав нотаріального посвідчення договору відчуження нерухомості у разі укладання такого договору на товарній біржі.

Суд приходить до висновку, що при укладенні договору купівлі-продажу будинку дії сторін були спрямовані на встановлення цивільних прав та обов`язків, перехід права власності відбувся, сторони договору мали необхідний обсяг цивільної дієздатності та вільне волевиявлення, що відповідало внутрішній волі на досягнення наслідків, а саме купівлі-продажу домоволодіння. Отже, правочин був реальним і вчинений у формі, дозволеній чинним законодавством України на момент його вчинення. Сторони узгодили усі істотні умови договору купівлі-продажу, зокрема щодо об`єкту продажу нерухомості. У пункті 1.5 договору купівлі-продажу було узгоджено ціну 20 900 (двадцять тисяч дев`ятсот) гривень, які продавець отримав до посвідчення вказаного правочину.

Як встановлено судом вище, сторони домовились щодо всіх важливих умов договору купівлі-продажу, що підтверджується письмовими доказами, і відбулось повне виконання цього договору, продавцям було передано кошти за спірне майно, а покупець з часу укладення вказаного правочину користується цим майном.

Інструкція про порядок державної реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна, що перебувають у власності юридичних і фізичних осіб, затверджена наказом Державного комітету України будівництва, архітектури та житлової політики України від 9 червня 1998 року №121, передбачала підставу для державної реєстрації договорів купівлі-продажу, зареєстрованих на біржі.

Оскільки, сторони договору купівлі-продажу досягли згоди щодо всіх умов договору, що підтверджується підписами сторін, всі зобов`язання за договором сторонами виконані в повному обсязі, договір зареєстрований в Державному комунальному підприємстві - Харківському міжміському бюро технічної інвентаризації, тому померла ОСОБА_2 на підставі статей 128, 153 ЦК УРСР і статті 49 Закону України «Про власність», який діяв на той час, набула право власності на будинок і правомірно володіла ним до моменту смерті.

Оскільки покупець за договором купівлі-продажу померла, на теперішній час оформлення договору купівлі-продажу нерухомого майна у відповідності до вимог діючого законодавства неможливо.

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та інших реєстрів відомості про право власності на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_2 - у вказаних реєстрах відсутні.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ для захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (ст.2 ЦПК України).

За правилами частини 3 статті 12, частини 1 статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Положеннями частини 5, 6 статті 81 ЦПК визначено, що докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що позивачем доведені належними та допустимими доказами обставини, які підлягають встановленню, а саме: факт повного виконання угоди купівлі-продажу сторонами договору, неможливість оформлення угоди належним чином на сьогоднішній день, оскільки один із контрагентів помер та нотаріальне посвідчення договору є неможливе. Також суд враховує ту обставину, що позивач ОСОБА_1 , як спадкоємець майна після смерті матері, не може захистити свої права іншим чином та прийняти спадок. Таким чином вимоги про визнання угоди купівлі-продажу житлового будинку дійсним підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись статтями 12, 81,141, 206, 247, 263-265 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Харківської Універсальної Біржі про визнання договору купівлі-продажу дійсним - задовольнити.

Визнати дійсним договір №У-09-537-Н купівлі-продажу житлового будинку, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 укладений на Харківській універсальній біржі 29 вересня 1998 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , зареєстрований у 08 жовтня 1998 року Харківському міжміському бюро технічної інвентаризації.

Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення або з дня складення повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення(виклику) учасників справи.

Відповідачем протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення може бути подана письмова заява про перегляд заочного рішення відповідно до вимог статей 284-285 ЦПК України.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення може бути оскаржене безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення або з дня складення повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення(виклику) учасників справи.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом зазначених строків, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Відомості щодо учасників справи:

Позивач ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання(перебування): АДРЕСА_3 ;

Відповідач Харківська Універсальна Біржа, ЄДРПОУ 14060558, місцезнаходження: м. Харків, вул. Клочківська, буд. 29.

Суддя І.О. КАРАСАВА