Ухвала суду № 138156000, 03.07.2026, Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя)

УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИСправа № 335/6886/26 1-кс/335/2521/2026

03 липня 2026 року м. Запоріжжя

Слідчий суддя Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , слідчої ОСОБА_4 , захисника - адвоката ОСОБА_5 , підозрюваного ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Запоріжжя клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Запорізької області капітана поліції ОСОБА_4 , погоджене з прокурором Вознесенівської окружної прокуратури міста Запоріжжя Запорізької області ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026082060000592 від 18.06.2026 відносно:

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Запоріжжя, Запорізької області, громадянина України, який має вищу освіту, з 2022-2024 працюючого на посаді в.о. директора КНП «МЛЕ та ШМД», одруженого, маючого на утриманні двох неповнолітніх дітей, військовозобов`язаного, не є особою з інвалідністю, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, -

- підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 362, ч. 3 ст. 27 ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 364 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

01.07.2026 до Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя надійшло клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Запорізької області капітана поліції ОСОБА_4 , погоджене з прокурором Вознесенівської окружної прокуратури міста Запоріжжя Запорізької області ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026082060000592 від 18.06.2026 відносно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2, ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 362, ч. 2, ч. 3 ст. 27 ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 364 КК України.

Як слідує зі змісту клопотання, то під час досудового розслідування було встановлено, що ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на підставі Розпорядження секретаря міської ради ОСОБА_7 №422к\тр від 28.02.2023 та наказу в.о. директора КНП «МЛЕ та ШМД» ЗМР №345к/тр від 20.03.2023, перебуваючи на посаді виконувача обов`язків директора КНП «МЛЕ та ШМД» ЗМР, діяв на підставі Статуту, затвердженого рішенням міської ради від 23.10.2024 року (далі - Статут).

Так, згідно Статуту розділу 7 «Управління підприємством» п.7.2 Поточне керівництво (оперативне управління) Підприємством здiйcнюється Директором Підприємства, який призначається на пocaду i звільняється відповідно до порядку, визначеного чинним законодавством, та який відповідає чинним кваліфікаційним вимогам.

У відповідності до п.7.7. Директор Підприємства у межах компетенції:

-діє без довіреності від імені Підприємства, представляю його інтереси в органах державної владиi органах місцевого самоврядування, інших органах, у тому числі в судах, у відносинах з іншими юридичними та фізичними особами, підписує від його імені документи та видає довіреності i делегує право підпису документів іншим посадовим особам Підприємства, укладає договори, відкриває в органах Державної казначейської служби України та установах банків поточні та інші рахунки;

-самостійно вирішує питання діяльності Підприємства за винятком тих, що віднесені законодавством та цим Статутом до компетенції Власника та Органу управління майном;

-організовує роботу Підприємства щодо надання населенню медичної допомоги згідно з вимогами нормативно-правових актів;

-подає на затвердження фінансовий план Підприємства згідно з порядком, визначеними відповідними рішеннями виконавчого комітету Запорізької міської ради;

-несе відповідальність за формування та виконання фінансового плану i плану розвитку Підприємства, результати його господарської діяльності, виконання показників ефективності діяльності Підприємства, якість послуг, що надаються Підприємством, використання наданого на праві оперативного управління Підприємству майна Запорізької міської територіальної громади i доходу згідно з вимогами законодавства, цього Статуту та укладених Підприємством договорів;

-має право затверджувати обґрунтовані тарифи на платні послуги;

-користується правом розпорядження майном та коштами Підприємства відповідно до законодавства та цього Статуту. Забезпечує ефективне використання i збереження закріпленого за Підприємством на праві оперативного управління майна;

-забезпечує контроль за веденням та зберіганням медичної та іншої документації;

-у межах своєї компетенції видає накази та інші акти, дає вказівки, обов`язкові для всіх підрозділів та працівників Підприємства;

-у строки i в порядку, встановленому законодавством, повідомляє відповідні органи про будь-які зміни в даних про Підприємство, внесення яких до Єдиного дepжaвнoго реєстру юридичних осіб,фізичних осіб-підприємців та громадських формувань є обов`язковим;

-подає в установленому порядку Органу управління майном квартальну, річну, фінансову та іншу звітність Підприємства, зокрема щорічно до 01 лютого надає Органу управління майном бухгалтерську, фінансову, бюджетну та статистичнузвітність, інформацію про pyx основних засобів, за запитом надає звіт про оренду майна, а також інформацію про наявність вільних площ, придатних для надання в оренду;

-приймає рішення про прийняття на роботу, звільнення з роботи працівників Підприємства, а також інші, передбачені законодавством про працю рішення в сфері трудових відносин, укладає трудові договори з працівниками Підприємства. Забезпечує раціональний добір кадрів, дотримання працівниками правил внутрішнього трудового розпорядку. Створює умови підвищення фахового i кваліфікаційного рівня працівників згідно із затвердженим в установленому порядку штатним розписом;

-забезпечує проведення колективних переговорів, укладення колективного договору в порядку, визначеному законодавством України;

-призначає на посаду та звільняє з посади своїх заступників, медичного директора, директора фінансового i головного бухгалтера Підприємства за погодженням з Органом управління майном. Призначає на посади та звільняє керівників структурних підрозділів, інших працівників;

-забезпечує дотримання на Підприємств вимог за Законодавства про охорону праці, санітарно-гігієнічних та протипожежних норм i правил, створення належних умов праці;

-вживане заходів до своєчасної та в повному обсязі виплати заробітної плати, а також передбачених законодавством податків, зборів та інших обов`язкових платежів;

-несе відповідальність за збитки, завдані Підприємству з вини Директора Підприємства в порядку, визначеному законодавством;

-затверджує положення про структурні підрозділи Підприємства, положення про оплату праці, інші положення та порядки, що мають системний характер;

-за погодженням із Власником та відповідно до вимог законодавства має право укладати договори оренди майна;

-вирішує інші питання, віднесені до компетенції Директора Підприємства згідно із законодавством, цим Статутом та контрактом;

-вчиняє інші дії, необхідна для здійснення господарської діяльності Підприємства, за винятком тих, які згідно зі Статутом i законодавством мають бути узгоджені з Власником та Органом управління майном.

Таким чином, виходячи з завдань та обов`язків передбачених Статутом ОСОБА_6 , обіймаючи посаду виконувача обов`язків директора КНП «МЛЕ та ШМД» ЗМР, будучи наділеним організаційно розпорядчими та адміністративно-господарськими функціями, був службовою особою відповідно до ч. 3 ст. 18 Кримінального кодексу України та примітки до ст. 364 Кримінального кодексу України.

Так, ОСОБА_6 будучи службовою особою, у період часу з 29.01.2024 по 31.12.2024, зловживаючи службовим становищем,діючи умисно, з метою одержання неправомірної вигоди для КНП «МЛЕ та ШМД» ЗМР, використовуючи службове становище всупереч інтересам служби, організував неправомірне одержання некомерційним підприємством державної форми власності КНП «МЛЕ та ШМД» ЗМР бюджетних коштів в рамках Програми медичних гарантій, шляхом несанкціонованої зміни інформації в автоматизованій системі електронної системи охорони здоров`я, що призвело до отримання коштів за програмою медичних гарантій.

Так, не пізніше 29.01.2024 у ОСОБА_6 , який має досвід роботи

на займаній посаді, достеменно знаючи про порядок надходження грошових коштів на рахунок лікарні від Національної служби здоров`я України (Далі НСЗУ), усвідомлюючи, що грошові кошти зараховуються на баланс лікарні за пакетом медичних послуг № 15 «Бронхоскопія» за кожний окремо пролікований випадок у звітному році, виник умисел спрямований на використання свого службового становища всупереч інтересам служби, шляхом фіктивного збільшення наданих медичних послуг підпорядкованим відділення ендоскопії, з метою одержання неправомірної вигоди для КНП «МЛЕ та ШМД» ЗМР.

Усвідомлюючи неможливість вчинення вказаного кримінального правопорушення одноособово, ОСОБА_6 вирішив залучити до його вчинення осіб, що мають доступ до медичних інформаційних систем. ОСОБА_6 , володіючи організаторськими здібностями, використовуючи власний авторитет та зловживаючи службовим становищем залучив до вказаної діяльності підпорядкованого йому завідувача відділенням ендоскопії КНП «МЛЕ та ШМД» ЗМР ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , призначеного на посаду згідно наказу №1799 к/тр від 21.12.2023, який у відповідності до посадової інструкції забезпечує безпосередній контроль діяльності лікарів, має доступ до інформації, що обробляється в автоматизованій системі електронної системи охорони здоров?я, та має вплив на підпорядкованих лікарів відділення ендоскопії.

В свою чергу, ОСОБА_8 надав згоду на несанкціоновану зміну інформації в автоматизованій системі електронної системи охорони здоров?я, шляхом внесення недостовірних відомостей щодо проведення медичних процедур, які фактично пацієнтам не надавалися, з метою збільшення нарахування коштів НСЗУ на рахунок КНП «МЛЕ та ШМД» ЗМР.

Продовжуючи свій протиправний умисел ОСОБА_6 , діючи як організатор, здійснював заходи організаційного характеру, керував діями інших співучасників, при цьому спрямував зусилля інших членів групи на безпосереднє виконання злочину.

Так, ОСОБА_6 мав адміністративний вплив на ОСОБА_8 , який в свою чергу мав вплив на інших членів групи, оскільки останні перебували у його безпосередньому підпорядкуванні у відділенні ендоскопії КНП «МЛЕ та ШМД» ЗМР на підставі положення про відділення ендоскопії від 02.01.2024, посадової інструкції завідувача відділення ендоскопії від 02.01.2024 та посадової інструкції лікаря - ендоскопіста відділення ендоскопії від 02.01.2024, відповідно до яких відділення ендоскопії є структурним підрозділом КНП «МЛЕ та ШМД» ЗМР, у своїй діяльності керується інструкціями, розпорядженнями, протоколами дорученнями директора установи, відділення має уповноваженого з якості завідувача відділення, також у своїй діяльності відділення підпорядковується директору, заступнику директора з медичних питань, що дозволяло ОСОБА_6 впливати на дії всіх членів групи як особисто, так і через ОСОБА_8 .

Після того як ОСОБА_6 розробив всій протиправний план, який довів до відома ОСОБА_8 , останній почав підшукувати виконавців з числа працівників підпорядкованого йому відділення.

Відповідно до загальних вимог розробленого плану, вся діяльність групи була завуальована під загально визначену, передбачену законом професійну діяльність, яка на перший погляд не привертала би уваги зі сторони правоохоронних та контролюючих органів. З метою якісного виконання вимог зазначеного плану, ОСОБА_6 , власними наказами № 108аг від 06.06.2023 та № 62аг від 10.05.2024 «Про вжиття заходів щодо підвищення обсягу і якості наданих медичних послуг» з додатками до них, затвердив щомісячний обсяг наданих медичних послуг за кожним із пакетів медичних послуг, та поклав обов?язок на завідувачів відділень щодо необхідності вжиття дієвих заходів щодо підтримання та росту обсягу наданих медичних послуг.

Так, не пізніше 29.01.2024, більш точної дати під час досудового розслідування не встановлено, ОСОБА_8 за вказівкою ОСОБА_6 , використовуючи власний авторитет та зловживаючи службовим становищем, достовірно розуміючи, що для реалізації зазначеного плану необхідна більша кількість осіб, що мають доступ до медичних інформаційних систем, залучив до вказаної діяльності підпорядкованих йому працівників відділення ендоскопії КНП «МЛЕ та ШМД» ЗМР, попередньо повідомивши останнім про протиправний план, а саме: лікаря-ендоскопіста ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , лікаря-ендоскопіста ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , лікаря-ендоскопіста ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , які мають доступ до інформації, що обробляється в автоматизованій системі електронної системи охорони здоров`я, та які надали згоду на несанкціоновану зміну інформації в автоматизованій системі електронної системи охорони здоров?я, шляхом внесення недостовірних відомостей щодо проведення медичних процедур, які фактично пацієнтам не надавалися, з метою подальшого нарахування коштів НСЗУ на рахунок КНП «МЛЕ та ШМД» ЗМР.

Попередньо домовившись про спільне вчинення кримінального правопорушення, а також про роль кожного учасника групи, ОСОБА_6 , за попередньою змовою з завідувачем відділення ендоскопії ОСОБА_8 , лікарями-ендоскопістами ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , розпочали свою протиправну діяльність.

ОСОБА_6 , діючи за попередньою змовою із завідувачем відділення ендоскопії ОСОБА_8 , лікарями-ендоскопістами ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , пребуваючи на своєму робочому місці за адресою: м. Запоріжжя, вул. Перемоги, буд. 80, всупереч порядку функціонування електронної системи охорони здоров`я та договору № 3706-Е124-Р000 від 07.02.2024, з метою неправомірного одержання КНП «МЛЕ та ШМД» ЗМР бюджетних коштів, переслідуючи при цьому особисті інтереси, пов`язані із збільшенням власних статистичних показників роботи, необхідних для виправдування існування створеної системи медичного забезпечення та кількості осіб, що її забезпечують, шляхом вчинення несанкціонованих дій з інформацією, яка оброблюється в автоматизованих системах, свідомо вносили до електронної системи охорони здоров?я завідомо неправдиві відомості про проведення пацієнтам медичних послуг по пакету послуг "Бронхоскопія", накладаючи власний електронний цифровий підпис після кожної внесеної медичної процедури, та таким чином доводили свій протиправний намір до кінця.

За період часу з 29.01.2024 по 31.12.2024, ОСОБА_6 було організоване внесення ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , 448 фіктивних записів щодо проведення пацієнтам завідомо неправдиві відомості про проведення пацієнтам медичних послуг по пакету послуг "Бронхоскопія".

Згідно з висновком експерта №24 від 30.04.2026 за результатами проведення судово-економічної експертизи, підтверджується завищені нарахування у вигляді оплат за медичні послуги від НСЗУ відповідно до договору про медичне обслуговування населення за програмами медичних гарантій№ 3706-E124-P000 за пакетом медичних послуг 15 «Бронхоскопія» на суму 824 076 грн.

Таким чином, внаслідок протиправних дій об`єднаних єдиним умислом ОСОБА_6 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 держаному бюджету України в особі Національної служби здоров`я України завдано майнову шкоду на загальну суму 824 076 грн., яка у двісті п`ятдесят і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, що є тяжкими наслідками.

Таким чином, ОСОБА_6 за цим епізодом підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 3 ст. 27 ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 364 КК України, а саме: організації зловживання службовим становищем, тобто умисне, з метою одержання будь-якої неправомірної вигоди для іншої юридичної особи використання службовою особою службового становища всупереч інтересам служби, якщо воно спричинило тяжкі наслідки, вчинене за попередньою змовою групою осіб.

Крім того, механізм функціонування електронної системи охорони здоров`я та її компонентів, реєстрації користувачів, внесення та обміну інформацією і документами в електронній системі охорони здоров`я визначений Порядком функціонування електронної системи охорони здоров`я, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 квітня 2018 року № 411 (далі Порядок).

Електронна система охорони здоров`я інформаційно-комунікаційна система, що забезпечує автоматизацію ведення обліку медичних послуг та управління інформацією про охорону здоров`я, у тому числі медичною інформацією, шляхом створення, розміщення, оприлюднення та обміну інформацією, даними і документами в електронному вигляді, до складу якої входять центральна база даних та електронні медичні інформаційні системи, між якими забезпечено автоматичний обмін інформацією, даними та документами через відкритий програмний інтерфейс (API).

Електронна медична інформаційна система інформаційно-комунікаційна система, яка забезпечує функціонування електронних кабінетів користувачів, автоматизацію їх роботи, створення, перегляд інформації, обмін інформацією в електронній формі, зокрема із центральною базою даних (у разі підключення);

Центральна база даних інформаційно-комунікаційна система, яка містить реєстри, програмні модулі, електронну медичну інформаційно-аналітичну систему з оптимізації роботи оперативно-диспетчерських служб центрів екстреної медичної допомоги та медицини катастроф, електронні кабінети пацієнтів і посадових осіб НСЗУ та МОЗ, інформаційну систему НСЗУ в частині, необхідній для реалізації державних фінансових гарантій медичного обслуговування населення, а також забезпечує можливість створення, перегляду, обміну інформацією та документами між реєстрами, державними електронними інформаційними ресурсами, електронними медичними інформаційними системами.

Підпунктом 4 пункту 2 Порядку передбачено, що електронна медична інформаційна система інформаційно-комунікаційна система, яка дає змогу автоматизувати роботу суб`єктів господарювання у сфері охорони здоров`я, створювати, переглядати, обмінюватися інформацією в електронній формі, зокрема з центральною базою даних (у разі підключення).

Згідно із підпунктом 14 пункту 2 Порядку, центральна база даних інформаційно-комунікаційна система, яка містить передбачені цим Порядком реєстри, програмні модулі, електронну медичну інформаційно-аналітичну систему з оптимізації роботи оперативно-диспетчерських служб центрів екстреної медичної допомоги та медицини катастроф, інформаційну систему НСЗУ в частині, необхідній для реалізації державних фінансових гарантій медичного обслуговування населення, а також забезпечує можливість створення, перегляду, обміну інформацією та документами між реєстрами, державними електронними інформаційними ресурсами, електронними медичними інформаційними системами.

Відповідно до пункту 40 Порядку доступ користувачів до інформації у центральній базі даних здійснюється через електронні кабінети. Електронні кабінети керівників та уповноважених осіб суб`єкта господарювання у сфері охорони здоров`я, медичних працівників функціонують в електронних медичних інформаційних системах, оператори яких уклали з адміністратором договір про підключення до центральної бази даних, з дотриманням вимог Закону України «Про захист персональних даних».

Встановлено, що медична інформаційна система оператора ТОВ «ХЕЛСІ УКРАЇНА» (код ЄДРПОУ 44703690) пройшла успішне тестування з приводу взаємодії з центральною базою даних електронної системи охорони здоров`я та підключена до неї.

У подальшому встановлено, що 01.01.2024 між ТОВ «ХЕЛСІ УКРАЇНА» (код ЄДРПОУ 44703690) та Комунальним некомерційним підприємством «Міська лікарня екстреної та швидкої медичної допомоги» Запорізької міської ради (код ЄДРПОУ 05498677) укладено договір про доступ до онлайн сервісів (далі Договір) №2024-2423. Сайт Виконавця веб-сайт Виконавця у мережі Інтернет, що розміщений за адресою: https://5-clinic.zp.ua/, а також веб-сайт Виконавця у інформаційній системі для пацієнтів за адресою: https://helsi.me/.

Згідно із пунктом 1 Договору інформаційно телекомунікаційна система «Хелсі» (далі Helsi) програмна продукція, як результат комп`ютерного програмування, призначена для організації процесу надання медичної допомоги та/або медичних послуг, сервери якої розташовуються в захищеній програмно апаратній платформі «хмарного» центру обробки даних, доступ до якої здійснюється за допомогою веб сайту, розміщеного в мережі Інтернет за адресою https://helsi.me, https://helsi.pro, https://helsi.me/reform.

Таким чином, КНП «МЛЕ та ШМД» ЗМР отримала доступ до користування автоматизованою системою Helsi.

Окрім цього, Національна служба здоров`я України (НСЗУ) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра охорони здоров`я, який реалізує державну політику у сфері державних фінансових гарантій медичного обслуговування населення.

Відповідно до пункту 3 Положення про Національну службу здоров`я України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2017 № 1101 (далі - Положення), одним з основних завдань НСЗУ є виконання функцій замовника медичних послуг та лікарських засобів за програмою медичних гарантій.

На виконання цього завдання, відповідно до пункту 5 частини першої статті 7 Закону України «Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення» та підпункту 4 пункту 4 Положення НСЗУ укладає, змінює та припиняє договори про медичне обслуговування населення.

Порядок укладення, зміни та припинення договору про медичне обслуговування населення за програмою медичних гарантій затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 25.04.2018 № 410 «Про договори про медичне обслуговування населення за програмою медичних гарантій» (далі - Порядок № 410 від 25.04.2018).

Так, Національною службою здоров`я України (Замовник) та КНП «МЛЕ та ШМД» ЗМР (Надавач) укладено Договір медичного обслуговування населення за програмами медичних гарантій від 06.02.2024 №3706-Е124-Р000 (далі Договори).

Пунктом 8 Договору передбачено, що відповідно до умов цього договору надавач зобов`язується надавати медичні послуги за програмою медичних гарантій пацієнтам, а замовник зобов`язується оплачувати такі послуги відповідно до встановленого тарифу та коригувальних коефіцієнтів.

Відповідно до підпунктів 1, 13, 28 пункту 19 Договору надавач зобов`язується належним чином, своєчасно та у повному обсязі виконувати свої зобов`язання згідно з цим договором; своєчасно вносити до системи повну та достовірну інформацію, в тому числі медичну документацію та звіти про медичні послуги, медичні записи, записи про направлення і рецепти у порядку, встановленому законодавством, з урахуванням положень специфікації; здійснювати внутрішній контроль за виконанням своїх зобов`язань за договором працівниками надавача та його підрядниками згідно з додатком 3 до цього договору, вживати заходів до усунення порушень у разі їх виявлення, в тому числі порушень, виявлених за результатами моніторингу, здійсненого замовником.

Досудовим розслідуванням встановлено, що у період часу з 29.01.2024 по 31.12.2024, медичні працівники КНП «МЛЕ та ШМД» ЗМР за адресою: м. Запоріжжя, вул. Перемоги буд. 80, ОСОБА_6 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , які діяли за попередньою змовою групою осіб, за вказівками організатора цієї групи ОСОБА_6 та за його безпосереднього керівництва, володіючи фаховими знаннями щодо надання медичних послуг та їх відображення в електронній системі охорони здоров`я, будучи обізнаними про механізм відшкодування грошових коштів з державного бюджету за надані медичні послуги на підставі укладеного договору від 06.02.2024 №3706-Е124-Р000 (далі Договор) із Національною службою здоров`я України за програмою медичних гарантій, згідно з Законом України «Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення», свідомо вносили до електронної системи охорони здоров?я завідомо недостовірні відомості, стосовно проведення 448 медичних процедур за пакетом медичних послуг 15 «Бронхоскопія», накладаючи власний електронний цифровий підпис після кожної внесеної медичної процедури, та таким чином доводили свій протиправний умисел до кінця, шляхом внесення в таку систему завідомо недостовірних відомостей про надання послуги (ІD медичного запису) пацієнтів.

Таким чином, ОСОБА_6 було організовано внесення ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 до електронної системи охорони здоров?я завідомо неправдивих відомостей про надання медичних послуг пацієнтам за пакетом медичних послуг

15 «Бронхоскопія» за договором про медичне обслуговування населення за програмами медичних гарантій№ 3706-E124-P000.

Внаслідок вищевказаних протиправних дій медичних працівників КНП «МЛЕ та ШМД» ЗМР ОСОБА_6 , який діяв у складі групи за попередньою змовою з ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , у період часу з 29.01.2024 по 31.12.2024, внесено 448 записів про взаємодію між пацієнтом та лікарем за пакетом медичних послуг 15 «Бронхоскопія», які у подальшому вплинули на формування звітів КНП «МЛЕ та ШМД» ЗМР за договорами із Національною службою здоров`я України за програмою медичних гарантій.

Отже, ОСОБА_12 за цим епізодом підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 362 КК України, а саме: організації несанкціонованої зміни інформації, яка оброблюється в автоматизованих системах, вчинене особою, яка має право доступу до неї, вчинене за попередньою змовою групою осіб.

19.06.2026 ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю м. Запоріжжя, громадянину України, який має вищу освіту, з 2022-2024 працював на посаді в.о. директора КНП «МЛЕ та ШМД» ЗМР, одруженому, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, зареєстрованому та проживаючому за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимому, повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 362 КК, ч.3 ст. 27 ч. ч.2 ст. 28, 2 ст. 364 КК України.

Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_6 інкримінованих йому кримінальних правопорушень, на переконання органу досудового розслідування, повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, зокрема: - тимчасовими доступами до речей і документів у НСЗУ, ТОВ «Хелсі Україна», ТОВ «Здоров?я 24», АБ «Укргазбанк». За результатами яких отримано інформацію стосовно внесених медичних записів до електронної системи охорони здоров?я із зазначенням дати внесення/надання послуги, переліку наданих медичних послуг пацієнтам, даних стосовно лікарів, якими було внесено вказані послуги до електронної системи охорони здоров?я. Підтверджено зарахування коштів по кожному із пакетів медичних послуг з боку НСЗУ на рахунок лікарні; - протоколом огляду від 13.11.2025 за місцем розташування КНП «МЛЕ та ШМД» ЗМР, в ході якого було зафіксовано внутрішні журнали відділення ендоскопії КНП «МЛЕ та ШМД» ЗМР, щодо проведених обстежень за напрямком: «Бронхоскопія». Зафіксовано факт відсутності обов?язкової фото/відеофіксації проведених медичних процедур по вказаному напрямку, за 2024 рік, яка згідно умов договору з НСЗУ повинна зберігатися протягом 2-х років, а також медичних протоколів по внесеним послугам; - протоколом тимчасового доступу до речей і документів від 22.12.2025 у КНП «МЛЕ та ШМД» ЗМР. За результатами проведеного тимчасового доступу до речей і документів було вилучено належним чином завірені копії підписаних в.о. директора КНП «МЛЕ та ШМД» ЗМР Наказів №108аг від 06.06.2023 та 62аг від 10.05.2024 «Про вжиття заходів щодо підвищення обсягу і якості наданих медичних послуг» з додатками до них, якими було затверджено щомісячний обсяг наданих медичних послуг за кожним із пакетів медичних послуг, та покладено обов?язок на завідувачів відділень щодо необхідності вжиття дієвих заходів щодо підтримання та росту обсягу наданих медичних послуг; - протоколом тимчасового доступу до речей і документів від 29.12.2025 у КНП «МЛЕ та ШМД» ЗМР. За результатами проведеного тимчасового доступу до речей і документів серед іншого було вилучено рапорт від заступника медичного директора ОСОБА_13 на в.о. генерального директора КНП «МЛЕ та ШМД» ЗМР ОСОБА_14 у якому зазначено, що фото та/або відеофіксація досліджень, а також протоколи проведених досліджень відділення ендоскопії за 2024 рік не віднайдені; - протоколами НСРД за ст. 260 КПК України, відносно ОСОБА_15 та ОСОБА_8 , підтверджується наявність інформації, спілкування між підозрюваними, узгодження плану вчинення злочинів, звітності та інше; - протоколами НСРД за ст. 263 КПК України, відносно ОСОБА_6 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , підтверджується наявність інформації, спілкування між підозрюваними, узгодження плану вчинення злочинів, звітності та інше; - протоколами НСРД за ст. 264 КПК України, відносно ОСОБА_15 , ОСОБА_6 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , підтверджується наявність інформації, спілкування між підозрюваними, узгодження плану вчинення злочинів, звітності та інше; - довідкою від 20.03.2026, складеною Управлінням Східного офісу Держаудитслужби в Запорізькій області, за результатами участі в якості залучених спеціалістів у досудовому розслідуванні в кримінальному провадженні; - за результатами проведеної перевірки встановлено, що із 460 внесених лікарями КНП «МЛЕ та ШМД» ЗМР» до електронної системи охорони здоров?я медичних послуг, за пакетом медичних послуг 15 «Бронхоскопія», не підтверджено надання 448 медичних послуг на загальну суму 824 076 гривень, чим завдано державному бюджету збитки на вказану суму. Відповідальність за вказане порушення покладається на: завідувача ендоскопічного відділення КНП «МЛЕ та ШМД» ЗМР ОСОБА_8 , лікаря-ендоскопіста ендоскопічного відділення ОСОБА_10 , лікаря-ендоскопіста ендоскопічного відділення ОСОБА_11 , лікаря-ендоскопіста ендоскопічного відділення ОСОБА_9 , якими безпосередньо вносились недостовірні медичні записи до ЕСОЗ; - висновком експерта № 24 від 30.04.2026 за результатами проведення судової економічної експертизи, відповідно до якого підтверджуються збитки на загальну суму 824 076 гривень; - іншими матеріалами кримінального провадження.

Таким чином, орган досудового розслідування вважає, що ОСОБА_6 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень за ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 362 КК, ч. 3 ст. 27 ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 364 КК України, за яке Кримінальним кодексом України передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до шести років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, зі штрафом від п`ятисот до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Далі в клопотанні зазначили, що відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою для застосування відносно ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ним кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 362 КК України, ч.3 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 364 КК України, а також наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Метою застосування запобіжного заходу до ОСОБА_6 є забезпечення виконання підозрюваним (обвинуваченим) покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховуватися від органу досудового слідства та суду, а такожнезаконного впливу на свідків у цьому ж кримінальному провадженні.

Згідно вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України, під час проведення досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме ОСОБА_6 може:

- переховуватися від органів досудового розслідування та /або суду;

- незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні.

Наявність вказаних ризиків, на думку слідства, підтверджується зібраними під час досудового розслідування матеріалами кримінального провадження, а саме за вчинення злочину, у скоєнні якого підозрюється ОСОБА_6 передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до шести років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, зі штрафом від п`ятисот до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Усвідомлюючи ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення та покарання, яке у випадку доведення його вини у судовому порядку, передбачає реальну міру покарання, з урахуванням того, що підозрюваний має паспорт для виїзду за кордон, є всі підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_6 може переховуватися від органів досудового слідства, що є ризиком, передбаченим п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Наявність ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, обумовлена тим, що підозрюваний ОСОБА_6 з метою уникнення настання покарання за вчинене ним кримінальне правопорушення, може незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних у вказаному кримінальному провадженні з метою схилення їх до зміни показів, або відмови їх надавати.

При встановленні наявності ризику впливу на свідків, на переконання органу досудового розслідування, слід враховувати встановлену процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме, спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду усно, шляхом допиту особи в судовому засіданні (ч. 1, 2 ст. 23, ст. 224 КПК України). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому ст. 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (ч. 4 ст. 95 КПК України).

За таких обставин, ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.

Так, маючи можливість ознайомитися з матеріалами кримінального провадження, у тому числі і з протоколами допитів встановлених досудовим розслідуванням свідків, підозрюваний знатиме зміст наданих ними свідчень на стадії досудового розслідування.

Вказане надає, на думку слідства, підстави обґрунтовано припускати можливість незаконного впливу зі сторони підозрюваного на свідків, інших підозрюваних з метою зміни чи відмови від раніше наданих ними показань.

Таким чином, орган досудового розслідування, приходить до висновку про необхідність застосування до ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання з покладенням обов`язків, передбачених ст. 194 КПК України.

У зв`язку з чим, слідчий та прокурор просять застосувати до підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язанняз покладенням на нього обов`язки строком на 2 місяці, а саме: - прибувати за першим викликом до слідчого, прокурора та до суду у призначений час; - повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання; - утримуватися від спілкування із підозрюваними у вказаному кримінальному провадженні, саме: ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_8 ОСОБА_16 , ОСОБА_15 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 з приводу обставин вказаного кримінального провадження.

У судовому засіданні прокурор та слідча подане клопотання підтримали у повному обсязі, просили його задовольнити, посилаючись на обґрунтованість підозри, наявність передбачених ст. 177 КПК України ризиків та необхідність застосування до підозрюваного саме такого виду запобіжного заходу. Окремо, прокурор зазначив, що ризики доведені в тій мірі, яка може бути визначена саме на цей час. Вказали на те, що ОСОБА_6 наразі не працює на тій посаді, про яку йде мова в кримінальному провадженні. Має трудову зайнятість в іншій медичній установі та є учасником організації «Лікарі без кордонів», має закордонний паспорт, тому все це в сукупності може посприяти йому в перетині кордону держави та уникнути слідства та суду. На питання слідчого судді пояснили, що всі особи, які перелічені у клопотанні щодо яких просять встановити обмеження у спілкуванні з ними підозрюваному, не є підозрюваними у цьому кримінальному провадженні. Так, ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та ОСОБА_8 є підозрюваними в іншому кримінальному провадженні. Всі інші особи в цьому провадженні поки не мають жодного процесуального статусу.

В судовому засіданні підозрюваний ОСОБА_6 заперечував щодо задоволення клопотання. Вказав на те, що він дійсно їздить у відрядження до м. Херсон задля надання медичної допомоги. Разом з тим, він має зареєстроване місце проживання в м. Запоріжжі, постійне місце роботи знаходиться в м. Запоріжжі, в цьому місці знаходиться його сім`я, тобто дружина і двоє дітей. За таких обставин, він не має намірів виїздити за межі України. Те, що він є учасником команди «Лікарі без кордонів» ніяких привілеїв йому не дає, зокрема і щодо безперешкодного виїзду за кордон. За своїм віком та професією він є військовозобов`язаним, і тому, під час воєнного стану, на нього розповсюджуються введені обмеження. Будь-яких пільг він немає. Наразі він не працює за попереднім місцем роботи, ніяких зв`язків з лікарями не підтримує. Має намір співпрацювати зі слідством та доводити свою невинуватість.

У судовому засіданні захисник підозрюваного проти задоволення клопотання слідчого заперечував, посилаючись на те, що стороною обвинувачення не доведено належним чином ані наявності належно обґрунтованої підозри, ані існування конкретних і реальних ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, про що подав до суду письмові заперечення з доказами, на які в них посилається. Вказав на те, що на думку сторони захисту такі докази мають істотне значення для правильного вирішення питання про можливість застосування запобіжного заходу, про який просить орган досудового розслідування.

Суд, вислухавши учасників судового розгляду, дослідивши матеріали клопотання та всі надані сторонами документи, приходить до наступних висновків.

Відповідно до ч. 1 ст. 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

За змістом п. 9 ч. 2 ст. 131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження є запобіжний захід.

Частиною 1 ст. 177 КПК України передбачено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність належно обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

За змістом ч. 2 ст. 194 КПК України, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність усіх обставин, передбачених ч. 1 цієї статті, слідчий суддя постановляє ухвалу про відмову у застосуванні запобіжного заходу.

Отже, саме на сторону обвинувачення покладено процесуальний обов`язок довести не лише сам факт повідомлення особі про підозру, а й те, що така підозра є належно обґрунтованою, а також довести існування хоча б одного реального, конкретного та індивідуалізованого ризику, передбаченого ст. 177 КПК України, та неможливість запобігти таким ризикам шляхом застосування менш обтяжливих заходів.

Відповідно до ч. 4 ст. 194 КПК України, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов`язки, передбачені частинами п`ятою та шостою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

Відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України, якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті, слідчий суддя, суд застосовує відповідний запобіжний захід, зобов`язує підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов`язків, необхідність покладення яких була доведена прокурором.

За змістом ч. 7 ст. 194 КПК України, обов`язки, передбачені частинами п`ятою та шостою цієї статті, можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 КПК України.

Щодо обґрунтованості підозри.

19.06.2026 року ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю м. Запоріжжя, громадянину України, який має вищу освіту, з 2022-2024 працював на посаді в.о. директора КНП «МЛЕ та ШМД» ЗМР, одруженому, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, зареєстрованому та проживаючому за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимому, повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 362 КК, ч.3 ст. 27 ч. ч.2 ст. 28, 2 ст. 364 КК України.

Кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики ЄСПЛ (частина 5 статті 9 КПК).

У своїх рішеннях, зокрема, «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства», «Нечипорук та Йонкало проти України», Європейський суд з прав людини наголошує, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об`єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.

«Обґрунтована підозра» існує тоді, коли факти, якими обґрунтовується затримання, можна «розумно» вважати такими, що підпадають під опис одного з правопорушень, визначених у законі про кримінальну відповідальність. Тобто явно не може йтися про наявність «обґрунтованої підозри», якщо дії, у вчиненні яких підозрюється особа, не становлять кримінального правопорушення на момент вчинення (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Волох проти України»).

При цьому факти, що підтверджують обґрунтовану підозру, не повинні бути такого ж рівня, що й факти, на яких має ґрунтуватися обвинувальний вирок. Стандарт доказування «обґрунтована підозра» не передбачає, що уповноважені органи мають оперувати доказами, достатніми для пред`явлення обвинувачення чи ухвалення обвинувального вироку, що пов`язано з меншою мірою ймовірності, необхідною на ранніх етапах кримінального провадження для обмеження прав особи

Уявлення про «обґрунтовану підозру» має ґрунтуватися поміж інших факторів, на двох ключових критеріях: суб`єктивному та об`єктивному.

Перший критерій означає, що підозра має бути добросовісною, тобто особа, яка виконала затримання та оголосила підозру, має щиро підозрювати особу у вчиненні кримінального правопорушення, другий що об`єктивно існують дані про скоєне кримінальне правопорушення і причетність особи до вчинення правопорушення. Такими даними можуть бути дії самого підозрюваного, наявні документи, речові докази, показання очевидців тощо.

Як випливає з доданих до клопотання матеріалів кримінального провадження, станом час вирішення питання про запобіжний захід обґрунтованість підозри підтверджується доданими до клопотання доказами.

Враховуючи практику Європейського суду з прав людини, на етапі досудового розслідування слідчий суддя не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, та за якою нормою кримінального закону ця особа підлягає відповідальності, оскільки належна оцінка представлених у справі доказів буде здійснена в межах судового провадження.

Відтак, не вирішуючи питання про доведеність вини та остаточної кваліфікації дій підозрюваного, виходячи з наданих стороною обвинувачення документів, зазначених вище, слідчий суддя приходить до висновку, що повідомлена ним підозра не є явно необґрунтованою.

Слідчий суддя також виходить із того, що за змістом кримінального процесуального закону застосування будь-якого запобіжного заходу є винятком із загального принципу свободи особи та процесуальної автономії її поведінки. Сам факт здійснення досудового розслідування, повідомлення про підозру чи незавершеності слідства не створює автоматичних підстав для обмеження прав особи. Саме тому тягар доведення необхідності такого втручання повністю покладається на сторону обвинувачення.

Слідчий суддя враховує, що на даній стадії кримінального провадження не вирішується питання про доведеність вини особи чи правильність остаточної кримінально-правової кваліфікації її дій. Разом з тим, саме на сторону обвинувачення покладається обов`язок надати такий обсяг фактичних даних, який у сукупності об`єктивно переконує у тому, що підозра не є формальною чи декларативною, а має належне доказове підґрунтя, а також що існують конкретні ризики, передбачені ст. 177 КПК України. За відсутності таких даних застосування будь-якого запобіжного заходу, у тому числі найменш суворого, суперечило б засадам законності, розумності та пропорційності втручання у права особи.

Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_6 інкримінованих йому кримінальних правопорушень підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами: зокрема: - тимчасовими доступами до речей і документів у НСЗУ, ТОВ «Хелсі Україна», ТОВ «Здоров?я 24», АБ «Укргазбанк». За результатами яких отримано інформацію стосовно внесених медичних записів до електронної системи охорони здоров?я із зазначенням дати внесення/надання послуги, переліку наданих медичних послуг пацієнтам, даних стосовно лікарів, якими було внесено вказані послуги до електронної системи охорони здоров?я. Підтверджено зарахування коштів по кожному із пакетів медичних послуг з боку НСЗУ на рахунок лікарні; - протоколом огляду від 13.11.2025 за місцем розташування КНП «МЛЕ та ШМД» ЗМР, в ході якого було зафіксовано внутрішні журнали відділення ендоскопії КНП «МЛЕ та ШМД» ЗМР, щодо проведених обстежень за напрямком: «Бронхоскопія». Зафіксовано факт відсутності обов?язкової фото/відеофіксації проведених медичних процедур по вказаному напрямку, за 2024 рік, яка згідно умов договору з НСЗУ повинна зберігатися протягом 2-х років, а також медичних протоколів по внесеним послугам; - протоколом тимчасового доступу до речей і документів від 22.12.2025 у КНП «МЛЕ та ШМД» ЗМР. За результатами проведеного тимчасового доступу до речей і документів було вилучено належним чином завірені копії підписаних в.о. директора КНП «МЛЕ та ШМД» ЗМР Наказів

№ 108аг від 06.06.2023 та 62аг від 10.05.2024 «Про вжиття заходів щодо підвищення обсягу і якості наданих медичних послуг» з додатками до них, якими було затверджено щомісячний обсяг наданих медичних послуг за кожним із пакетів медичних послуг, та покладено обов?язок на завідувачів відділень щодо необхідності вжиття дієвих заходів щодо підтримання та росту обсягу наданих медичних послуг; - протоколом тимчасового доступу до речей і документів від 29.12.2025 у КНП «МЛЕ та ШМД» ЗМР. За результатами проведеного тимчасового доступу до речей і документів серед іншого було вилучено рапорт від заступника медичного директора ОСОБА_13 на в.о. генерального директора КНП «МЛЕ та ШМД» ЗМР ОСОБА_14 у якому зазначено, що фото та/або відеофіксація досліджень, а також протоколи проведених досліджень відділення ендоскопії за 2024 рік не віднайдені; - протоколами НСРД за ст. 260 КПК України, відносно ОСОБА_15 та ОСОБА_8 , підтверджується наявність інформації, спілкування між підозрюваними, узгодження плану вчинення злочинів, звітності та інше; - протоколами НСРД за ст. 263 КПК України, відносно ОСОБА_6 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , підтверджується наявність інформації, спілкування між підозрюваними, узгодження плану вчинення злочинів, звітності та інше; - протоколами НСРД за ст. 264 КПК України, відносно ОСОБА_15 , ОСОБА_6 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , підтверджується наявність інформації, спілкування між підозрюваними, узгодження плану вчинення злочинів, звітності та інше; - довідкою від 20.03.2026, складеною Управлінням Східного офісу Держаудитслужби в Запорізькій області, за результатами участі в якості залучених спеціалістів у досудовому розслідуванні в кримінальному провадженні; - за результатами проведеної перевірки встановлено, що із 460 внесених лікарями КНП «МЛЕ та ШМД» ЗМР» до електронної системи охорони здоров?я медичних послуг, за пакетом медичних послуг 15 «Бронхоскопія», не підтверджено надання 448 медичних послуг на загальну суму 824 076 гривень, чим завдано державному бюджету збитки на вказану суму. Відповідальність за вказане порушення покладається на: завідувача ендоскопічного відділення КНП «МЛЕ та ШМД» ЗМР ОСОБА_8 , лікаря-ендоскопіста ендоскопічного відділення ОСОБА_10 , лікаря-ендоскопіста ендоскопічного відділення ОСОБА_11 , лікаря-ендоскопіста ендоскопічного відділення ОСОБА_9 , якими безпосередньо вносились недостовірні медичні записи до ЕСОЗ; - висновком експерта № 24 від 30.04.2026 за результатами проведення судової економічної експертизи, відповідно до якого підтверджуються збитки на загальну суму 824 076 гривень; - іншими матеріалами кримінального провадження.

За таких обставин слідчий суддя приходить до висновку, що надані стороною обвинувачення матеріали у їх сукупності дають достатні підстави дійти висновку про наявність обґрунтованої підозри у тому обсязі та в тій правовій конструкції, як це зазначено у клопотанні.

Щодо наявності ризиків.

В обґрунтування клопотання слідчий посилається на те, що існують такі заявлені органом досудового розслідування ризики, що визначені п. 1 та п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України:- ризик переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та/або суду; - ризик незаконного впливу на свідків та інших підозрюваних у цьому кримінальному провадженні.

Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створитимуть загрозу суспільству. Слідчий суддя, оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності поза процесуальних дій зазначеної особи.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Клішин проти України» наявність кожного ризику повинна носити не абстрактний, а конкретний характер та доводитися відповідними доказами.

У клопотанні зазначено, що підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду.

Разом із тим, матеріали клопотання не містять жодних конкретних даних про те, що підозрюваний: вчиняв дії, спрямовані на уникнення кримінальної відповідальності; не з`являвся за викликами без поважних причин; висловлював наміри ухилитися від слідства чи суду; має реальні підстави та можливості для переховування.

Навпаки, на час призначення клопотання до розгляду ОСОБА_6 перебував у м. Херсон у зв`язку з залученням його до надання медичної допомоги на території активних бойових дій. Разом з тим, в короткий термін час, в призначений час останній з`явився до суду для прийняття участі в розгляді даного клопотання.

Оцінюючи ризик переховування, слідчий суддя враховує не абстрактні припущення, а фактичну поведінку особи, її соціальні зв`язки, характер життя, спосіб існування, наявність або відсутність спроб уникнення процесуальної участі. Жодних даних про зміну місця проживання з метою уникнення слідства, ігнорування викликів, підготовку до виїзду, зокрема за кордон, приховування місця перебування або використання сторонніх осіб для уникнення комунікації стороною обвинувачення не наведено.

Натомість слідчим суддею встановлено, що ОСОБА_6 має постійне місце проживання в м. Запоріжжі, одружений, має двох неповнолітніх дітей, працює, його постійне місце роботи знаходиться в м. Запоріжжі, позитивно характеризується за місцем роботи, раніше не судимий, з`явився за викликом до суду.

Наявність у особи закордонного паспорту, на яку посилався прокурор, ще ніяким чином не свідчить про його наміри залишити межі держави.

Наявність закордонного паспорта є лише реалізацією конституційного права на свободу пересування, а не доказом наміру втекти. Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини та вимог ст. 177 КПК України, такий ризик має доводитися сукупністю доказів, а не наявністю самого документа.

В цьому випадку, слідчий суддя наголошує на тому, що ризик це не просто теоретична можливість. Це обґрунтована ймовірність, яка має базуватися на конкретних діях особи в минулому або на об`єктивних обставинах, що вказують на реальний намір вчинити негативні дії в майбутньому. Наприклад, ризик переховування не може виводитися лише з тяжкості можливого покарання. Справжнє доказування цього ризику має включати аналіз соціальних зв`язків, наявність активів за кордоном або конкретні дії з підготовки до втечі.

Тобто закордонний паспорт є нейтральним фактом, інструментом реалізації конституційного права на пересування, а не свідченням злочинного наміру. Тільки в поєднанні з іншими фактами, такими як, наприклад, купівля квитків або переказ коштів в іноземну юрисдикцію, він може набувати ознак ризику. Разом з тим, органом досудового розслідування таких доказів надано не було.

Також, ризик переховування не можна вважати доведеним виключно на підставі тяжкості злочину. Прокурор зобов`язаний довести існування інших обставин (наприклад, відсутність міцних соціальних зв`язків, наявність майна за кордоном, спроби тиску на свідків). Суд зобов`язаний аналізувати особу підозрюваного (вік, стан здоров`я, сімейний стан, наявність постійного місця роботи та утриманців), його поведінку до початку розслідування та майнові зв`язки, що прямо передбачено положеннями ст. 178 КПК України.

Щодо посилань сторони обвинувачення на те, що перебування ОСОБА_6 у складі команди «Лікарі без кордонів» дозволить йому за першої потреби виїхати за кордон, слідчий суддя зазначає таке.

«Лікарі без кордонів» / Medecins Sans Frontieres (MSF) це незалежна міжнародна медична гуманітарна організація, заснована у Франції у 1971 році. Вона надає безкоштовну екстрену допомогу людям, постраждалим від збройних конфліктів, епідемій та катастроф у понад 60 країнах світу.

В Україні «Лікарі без кордонів» активно працюють над підтримкою системи охорони здоров`я. Їхні мобільні клініки надають первинну медичну та психологічну допомогу, забезпечують ліками та допомагають постраждалим у прифронтових зонах і віддалених громадах, підтримуючи внутрішньо переміщених осіб.

Український лікар у складі «Лікарів без кордонів» (MSF) не отримує офіційних державних пільг (як, наприклад, учасники бойових дій).

Членство в команді «Лікарі без кордонів» не надає українським лікарям автоматичного права на безперешкодний виїзд. Підстави для перетину кордону регулюються виключно законодавством України, а процедура залежить від статі, військово-облікового статусу та мети поїздки.

Існує, як один із варіантів, використання система «Шлях». В такому випадку, виїзд можливий, якщо організація «Лікарі без кордонів» або партнерський благодійний фонд подасть клопотання про внесення фахівця до системи як водія-волонтера, що перевозить медичні вантажі. Дозвіл видається обласними військовими адміністраціями або Міністерством інфраструктури. Тобто вчинення таких дій як, зокрема отримання певного дозволу, могло б свідчити про наявність намірів у підозрюваного перетинати кордон. Разом з тим, таких відомостей судді не надано.

Отже, наведені стороною обвинувачення доводи про ризик переховування не лише не підтверджені доказами, а й спростовуються фактичними даними.

За таких умов твердження сторони обвинувачення про наявність ризику переховування не лише не підтверджене жодними конкретними фактичними даними, а й суперечить наданим суду документам, що характеризують фактичне становище підозрюваного.

Сам по собі факт інкримінування кримінальних правопорушень та ймовірність призначення покарання не є достатньою підставою для висновку про існування ризику переховування без посилання на конкретні обставини, які б підтверджували реальність такого ризику саме щодо цієї особи.

Сторона обвинувачення посилається також на ризик незаконного впливу на свідків, інших підозрюваних в цьому кримінальному провадженні.

Разом із тим, у клопотанні відсутня конкретизація: на яких саме свідків може впливати підозрюваний; яким саме способом та з якою метою; чи здійснювались раніше будь-які спроби такого впливу; які саме фактичні дані дозволяють дійти висновку про реальність цього ризику.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні.

Таким чином, перелік осіб, на яких може здійснюватися незаконний вплив (п. 3 ч. 1 ст. 177), є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає.

Як було встановлено в судовому засіданні, особи, які зазначені у прохальній частині клопотання щодо заборони спілкування з якими закидається підозрюваному не мають будь-якого процесуального статусу в даному кримінальному провадженні. Окремо прокурором було надано пояснення, що громадяни ОСОБА_26 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_8 є підозрюваними в іншому кримінальному провадженні, а всі інші особи такими не є.

При цьому, слідчий суддя звертає увагу на те, що у клопотанні наводиться обґрунтування ризику впливу саме на свідків, а не підозрюваних в цьому ж провадженні. Разом з тим, вже в прохальній частині клопотання зазначено про осіб, які такого статусу взагалі не мають.

Отже, без ідентифікації конкретних осіб, на яких може бути вчинено тиск, та без опису механізму такого тиску, цей ризик залишається абстрактним.

Таким чином, посилання сторони обвинувачення на можливий ризик незаконного впливу на свідків є декларативним, оскільки не містить переліку конкретних осіб, характеру можливого впливу, мотиву такого впливу, доступу підозрюваного до таких осіб, а також будь-яких попередніх дій, що свідчили б про намір впливати як на свідків так і підозрюваних.

Матеріали, надані суду, не містять жодного доказу про наявність свідків у цьому кримінальному провадженні. зокрема з можливістю ідентифікації таких осіб.

Саме лише припущення, що особа теоретично може з кимось спілкуватися та впливати на нього, не утворює процесуального ризику в розумінні ст. 177 КПК України.

Отже, на переконання слідчого судді, зазначений ризик має характер припущення, а не доведеного факту.

Одним із ключових принципів застосування запобіжних заходів є принцип пропорційності. Його суть проста: втручання держави у право на свободу особи має бути співмірним меті, яку вона переслідує, та реальним ризикам, які є у конкретному кримінальному провадженні. Тобто слідчий суддя, суд кожного разу зобов`язаний зважувати не на абстрактну «тяжкість вчиненого», а конкретні обставини провадження, обґрунтованість підозри та наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.

Ризики, передбачені ст. 177 КПК України, є ключовим елементом будь-якого клопотання про застосування запобіжного заходу. Саме їх наявність і реальність мають бути тим обґрунтуванням, яке дозволяє слідчому судді, суду обмежувати право людини на свободу. Формально закон вимагає доведення кожного ризику не припущення, не побоювання та прогнозування, а конкретні обставини, підтверджені матеріалами провадження.

Обрання запобіжного заходу повинно бути направлене на реальне забезпечення досягнення мети кримінального провадження. Це означає, що застосований захід (особисте зобов`язання, домашній арешт, застава або тримання під вартою) повинен бути пропорційним та здатним реально запобігти конкретним ризикам для досягнення цілей провадження.

Запобіжний захід є дієвим, якщо він збалансовано та ефективно стримує підозрюваного від протиправних дій. Це не лише формальність: обрання заходу має реально гарантувати, що особа не переховуватиметься, не впливатиме на свідків, не знищить докази та виконає процесуальні обов`язки

Відповідно до ч. 3 ст. 132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо не доведено, що може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий звертається із клопотанням.

Оцінивши всі надані сторонами кримінального провадження матеріали в їх сукупності, слідчий суддя приходить до переконання, що у даному випадку стороною обвинувачення не доведено сукупності передумов, які відповідно до вимог ст. 194 КПК України є обов`язковими для застосування будь-якого запобіжного заходу.

За змістом ч. 2 ст. 194 КПК України за таких умов слідчий суддя зобов`язаний постановити ухвалу про відмову у застосуванні запобіжного заходу.

За таких обставин, слідчий суддя вважає, що запропонований запобіжний захід не відповідав вимогам пропорційності, не мав ознак дієвості, тому втручання у права підозрюваного не відповідало б вимогам законності, необхідності та пропорційності, а тому у задоволенні клопотання слідчого слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 131, 176-179, 184, 193-194, 196, 309, 376 КПК України, слідчий суддя,

УХВАЛИВ:

Клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Запорізької області капітана поліції ОСОБА_4 , погоджене з прокурором Вознесенівської окружної прокуратури міста Запоріжжя Запорізької області ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026082060000592 від 18.06.2026 відносно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 362, ч. 3 ст. 27 ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 364 КК України, - залишити без задоволення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Запорізького апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Вступну та резолютивну частини ухвали було складено та проголошено 03.07.2026 о 17.00 год.

Повний текст ухвали суду складено та проголошено 08.07.2026 о 14.00 год.

Слідчий суддя: ОСОБА_1