Постанова № 138155998, 10.07.2026, Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя)

Справа № 335/6654/26 3/335/1367/2026

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 липня 2026 року м. Запоріжжя

Суддя Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя Романько О.О., розглянувши матеріали, які надійшли з Запорізького районного управління поліції ГУНП в Запорізькій області про притягнення до адміністративної відповідальності стосовно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , рнокпп НОМЕР_1 , громадянки України, не працевлаштованої, паспорт громадянки України серії НОМЕР_2 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , тел. НОМЕР_3 ,-

за правопорушення, передбачені ч.1 ст. 173-2, ч. 2 ст. 173-2КУпАП, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя перебуває об`єднана справа № 335/6654/26 (провадження № 3/335/1367/2026) відносно ОСОБА_1 за ознаками адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 173-2 та ч. 2 ст. 173-2 КУпАП.

16.06.2026 до Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя надійшли матеріали справи про адміністративне правопорушення № 335/6654/26 (провадження №3/335/1367/2026) за протоколом ВАД № 786032 від 11.06.2026, складеним відносно ОСОБА_1 за ознаками адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.173-2 КУпАП, матеріали справи про адміністративне правопорушення №335/6656/26 (провадження № 3/335/1369/2026) за протоколом ВАД № 786139 від 11.06.2026, складеним відносно ОСОБА_1 за ознаками адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.

Постановою Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя від 30.06.2026 зазначені справи об`єднані в одне провадження.

Згідно з протоколом серії ВАД № 786139 від 11.06.2026 та доданих до нього матеріалів 11.06.2026 о 19:00 годині, ОСОБА_1 перебуваючи за адресою: АДРЕСА_2 , вчинила домашнє насильство психологічного характеру по відношенню до неповнолітнього сина ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме висловлювала словесні образи, принижувала, схопила ножа та погрожувала фізичною розправою, внаслідок чого остання порушила пп. 7 п. 2 ст. 3 Розділу І Закону України «Про запобіганню та протидію домашнього насильства», чим вчинила правопорушення, передбачене ч.1 ст.173-2 КУпАП.

Згідно з протоколом серії ВАД № 786032 від 11.06.2026 та доданих до нього матеріалів 11.06.2026 о 19:00 годині, ОСОБА_1 перебуваючи за адресою: АДРЕСА_2 , вчинила домашнє насильство психологічного та фізичного характеру по відношенню неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , а саме кричала, принижувала, висловлювала словесні образи, штовхання, хапання за руки, тим самим остання порушила пп. 1 п. 2 ст. 3 Розділу І Закону України «Про запобіганню та протидію домашнього насильства», чим вчинила правопорушення, передбачене ч.2 ст.173-2 КУпАП.

Справа призначалася до розгляду на 17.06.2026, 30.06. 2026, 10.07.2026.

Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, в судові засідання не з`являлась, про час та місце розгляду справи повідомлялась належним чином, про причини неявки суд не повідомила, заяв чи клопотань про відкладення розгляду справи не надавала.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

У своїй практиці Європейський суд неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у 6 § 1 Конвенції, не є абсолютним: воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання, шляхом застосування національного законодавства. Суд приймає рішення щодо дотримання вимог Конвенції, переконавшись у тому, що право доступу до суду не обмежується таким чином чи такою мірою, що сама суть права буде зведена нанівець. Крім того, подібне обмеження не буде відповідати ст. 6 § 1, якщо воно не переслідує легітимної мети та не існує розумної пропорційності між використаними засобами та поставленою метою. Як наголошує у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правам та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

У своєму рішенні у справі «Калашников проти Росії» Європейський суд з прав людини зазначив, що розумність тривалості провадження визначається залежно від конкретних обставин справи, враховуючи критерії, визначені у прецедентній практиці, зокрема, складність справи, поведінка заявника та поведінка компетентних органів влади.

З аналізу зазначених норм Конвенції та практики Європейського суду з прав людини вбачається, що питання про порушення ст. 17 Конвенції, яка закріплює один із основоположних принципів Конвенції - принцип неприпустимості зловживання правами, може поставати лише у сукупності з іншою статтею Конвенції, положення якої у конкретному випадку дають підстави для висновку про зловживання особою наданим їй правом.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 3 квітня 2008 року у справі «Пономарьова проти України» зазначено, що сторони мають вживати заходи, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження. Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини у справі «Каракуця проти України» Європейський суд прийшов до висновку про те, що права скаржників на справедливий розгляд справи не були порушені у зв`язку з тим, що вони не проявляли належної зацікавленості у результатах розгляду їх справи протягом тривалого строку, не звертаючись до суду за інформацією щодо стану розгляду їх скарги, незважаючи на те, що суд не повідомив їх про винесене рішення, що й унеможливило їх звернення зі скаргою у встановлені законом строки. Неналежна зацікавленість у розгляді справи може бути підставою для процесуальних наслідків.

Крім того, в рішенні Європейського суду з прав людини від 07.07.1989 року у справі «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» зазначено, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Аналіз викладених вище обставин неодноразової неявки ОСОБА_1 в судові засідання, що її було належно повідомлено про розгляд відносно неї даної справи, дає підстави стверджувати про неналежне здійснення своїх процесуальних прав і виконання процесуальних обов`язків, що виразилися у відсутності інтересу до поданих до суду протоколів про адміністративне правопорушення, та свідчить про умисне уникнення від явки до суду та затягування судового розгляду даної справи з метою уникнення відповідальності.

Приймаючи до уваги вищевикладене, враховуючи вказані рішення ЄСПЛ та вимоги ст. 268 КУпАП, зважаючи на те, що судом вичерпано усі можливі засоби для належного повідомлення порушника про дату, час і місце розгляду справи, з метою недопущення необґрунтованого порушення строків розгляду справи про адміністративне правопорушення, встановлених ст. 277 КУпАП, а також строків накладення адміністративного стягнення, передбачених ст. 38 КУпАП, суд визнає причини неявки ОСОБА_1 у судові засідання неповажними та вважає за можливе провести розгляд справи за її відсутності.

Відповідно до ст. 36 КУпАП при вчиненні однією особою двох або більше адміністративних правопорушень адміністративне стягнення накладається за кожне правопорушення окремо. Якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.

Правила, встановлені ст. 36 КУпАП, допускають розгляд одним і тим же органом справ про адміністративні правопорушення відносно особи, яка вчинила кілька адміністративних правопорушень.

Враховуючи, що на розгляді у судді перебувають матеріали складені відносно однієї особи за вчинення кількох адміністративних правопорушень, які одночасно надійшли до суду, то суддя вважала за необхідне об`єднати їх в одне провадження для спільного розгляду.

Частинами 1 та 2 статті 173-2 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за вчинення домашнього насильства, тобто умисного вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого. Діяння, передбачене частиною першою цієї статті, вчинене стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи

Вивчивши обставини справи та оцінивши у сукупності зібрані і досліджені докази, які не викликають сумнівів у своїй достовірності і допустимості, суддя дійшла висновку, що ОСОБА_1 вчинила адміністративні правопорушення, передбачені ч.1 ст. 173-2 та ч.2 ст. 173-2 КУпАП, що полягає у вчиненні домашнього насильства, тобто умисному вчиненню будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи) внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого, а також стосовно малолітньої особи.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні вказаних адміністративних правопорушень підтверджується зібраними матеріалами справи, а саме: протоколами про адміністративне правопорушення серії ВАД № 786032 від 11.06.2026; № 786139 від 11.06.2026; інформаційною довідкою складеною інспектором СПДН Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області лейтенантом поліції Магаррам Абдулаєвим від 11.06.2026; протоколом про прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію 11.06.2026, складеним за заявою ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 ; опитуванням особи ОСОБА_1 , ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_3 від 11.06.2026 та ОСОБА_2 від 11.06.2026; формою оцінки ризиків вчинення домашнього насильства від 11.06.2026, терміновим заборонним приписом стосовно кривдника № 657630 від 11.06.2026.

Адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самою особою, що притягується до адміністративної відповідальності, так і іншими особами (ст. 23 КУпАП).

Згідно ст. 33 КУпАП стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України. При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Статтею 36 КУпАП передбачено, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.

Обставин, які б пом`якшували відповідальність порушника не встановлено.

Обставин, що обтяжують відповідальність не встановлено

Враховуючи, характер правопорушень, особу правопорушника, те, що ОСОБА_1 вчинила два адміністративні правопорушення фактично у один і той же проміжок часу, спосіб вчинення правопорушення, зокрема щодо неповнолітнього сина, неодноразові неявки до суду, не працевлаштована, раніше не притягувалась до адміністративної відповідальності за аналогічне правопорушення, відсутність обставин, які б пом`якшували чи обтяжували відповідальність, доходжу висновку про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності та накладення стягнення, з врахуванням положень ст. 36 КУпАП, у виді адміністративного арешту строком на 2 доби, передбаченого санкцією ч.2 ст.173-2 КУпАП, що буде необхідним і достатнім для її виправлення та попередження вчинення нею подібних правопорушень у майбутньому.

Відповідно до Рішення Конституційного Суд України від 19.10.2009 №26-рп/2009, положення ч. 1 ст.294, ст.326 КУпАП, якими передбачено, що постанова суду про застосування адміністративного арешту набирає законної сили в момент її винесення та виконується негайно, встановлюють обмеження прав на судовий захист та апеляційний перегляд справи, гарантованих ч. 3 ст.8, ч. 1, ч. 2 ст.55, п. 8 ч. 2 ст.129 Конституції України.

Отже, Конституційний Суд України визнав норми ст.294, ст.326 КУпАП таким, що не відповідають Конституції України(є неконституційними).

Таким чином особа, яка притягується до адміністративної відповідальності підлягає направленню для відбування адміністративного стягнення у вигляді адміністративного арешту, після набрання постановою законної сили.

Крім того, відповідно до ст. 40-1 КУпАП, п. 5 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» з ОСОБА_1 на якого накладено адміністративне стягнення, підлягає стягненню в дохід держави судовий збір в розмірі 0,2 прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Керуючись ст. ст. 23, 33, 36, 40-1, ч. 1, ч. 2 ст. 173-2, 268, 283-285, 294 КУпАП, -

П О С Т А Н О В И В :

Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винною у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 та ч.2 ст. 173-2 КУпАП, та накласти на неї стягнення, з урахуванням ст. 36 КУпАП, у виді адміністративного арешту строком на 2 доби.

ОСОБА_1 підлягає направленню для відбування адміністративного стягнення у вигляді адміністративного арешту, після набрання постановою законної сили.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , судовий збір в розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн. 60 коп., на користь держави.

Реквізити для сплати судового збору: Отримувач: ГУК у м.Києві/м. Київ/22030106, Код отримувача: (ЄДРПОУ) 37993783, Номер розрахунку (IBAN): UA908999980313111256000026001, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), Код класифікації доходів бюджету: 22030106, Символ звітності: 256.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Запорізького апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення. Апеляційна скарга подається до Запорізького апеляційного суду через Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя: О. О. Романько