Рішення № 138154507, 13.07.2026, Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області

Справа №345/3849/26

Провадження № 2/345/2748/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13.07.2026 м.Калуш

Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого судді Якиміва Р.В.

за участю секретаря судового засідання Гладенької Л.Ф.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Калуші в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом. Позов мотивує тим, що 13.04.2025 року між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та відповідачкою було укладено кредитний договір №1539-1116 за умовами якого на картковий рахунок відповідача була перерахована сума позики в розмірі 16900,00 грн.. Строк кредитування 365 днів. Базовий період 21 днів. Знижена % ставка 1,00 % в день. Пільгова % ставка 0,01 % в день.

Всупереч умовам кредитного договору, відповідачка не повернула в повному обсязі кредитну заборгованість та не виконала всі свої грошові зобов`язання перед кредитодавцем в результаті чого станом на 05.05.2026 заборгованість становить 46638,71 грн., з яких 15101,83 грн. сума заборгованості за кредитом, сума заборгованості за відсотками становить 18886,23 грн., заборгованість за процентами річних на підставі ст.625 ЦК України становить 12650,65 грн.. Відповідачка добровільно борг не погашає, тому позивач змушений звернутися до суду та просить стягнути з відповідачки наявну заборгованість за кредитним договором №1539-1116 про надання кредиту від 13.04.2025, а також судові витрати.

Відповідачка подала відзив на позовну заяву у якому вказала, що позову не визнає, так як періодично погашала заборгованість. Просить перевірити поданий позивачем розрахунок заборгованості та врахувати, що вона перебуває у важкому матеріальному стані, оскільки отримує мінімальну заробітну плату, веде догляд за важкохворим батьком.

Ухвалою судді від 30.06.2026 року відкрито спрощене позовне провадження у справі та призначено судове засідання по справі.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, однак у поданій заяві просить розгляд справи проводити без його участі, позовні вимоги підтримує у повному обсязі, проти розгляду справи за відсутності представника товариства та винесення заочного рішення не заперечує.

Відповідач в судове засідання не з`явився , однак подала суду відзив на позов.

Дослідивши письмові докази по справі, суд приходить до наступного висновку.

За змістом частини першої статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з частиною першоюстатті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» встановлено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину;електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом;аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Частиною 1 ст.3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору; одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію.

Як встановлено в судовому засіданні, 13.04.2025 року між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та відповідачкою було укладено кредитний договір №1539-1116 за умовами якого на картковий рахунок відповідача була перерахована сума позики в розмірі 16900,00 грн.. Строк кредитування 365 днів. Базовий період 21 днів. Знижена % ставка 1,00 % в день. Пільгова % ставка 0,01 % в день.

Згідно розрахунку заборгованості заборгованість відповідачки по кредитному договору №1539-1116 від 13.04.2025 станом на 05.05.2026 заборгованість становить 46638,71 грн., з яких 15101,83 грн. сума заборгованості за кредитом, сума заборгованості за відсотками становить 18886,23 грн., заборгованість за процентами річних на підставі ст.625 ЦК України становить 12650,65 грн..

Відповідно до ст.1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

У відповідності до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У той самий час, згідно із ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства. На відміну від процентів, які є платою за користування чужими грошима, неустойка є засобом забезпечення виконання зобов`язання і одночасно способом цивільно-правової відповідальності.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (стаття 530 ЦК України).

У відповідності до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Отже, для належного виконання зобов`язання необхідно дотримуватись визначених у договорі строків, зокрема щодо сплати коштів, визначених кредитним договором, а тому прострочення виконання зобов`язання є його порушенням.

Положеннями ст. 611 ЦК України передбачено, що в разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Посилання відповідачки на недопустимість розрахунку заборгованості є необґрунтованими, оскільки поданий розрахунок заборгованості є належним та допустимим доказом в розумінні ст. ст. 77, 78 ЦПК України, та при дослідженні розрахунку заборгованості в сукупності та взаємозв`язку з історією платежів, поданої відповідачкою, не вбачається, жодної невідповідності.

Відповідачка клопотання про витребування доказів не заявляла, доказів на підтвердження відсутності заборгованості суду не надала.

Оскільки всупереч наведеним нормам закону та умовам спірного договору відповідачка не виконала свої зобов`язання щодо погашення заборгованості за договором у встановлений ним строк, належними та допустимими доказами свою позицію щодо невизнання позову не обґрунтувала, позовні вимоги про стягнення заборгованості за кредитом в сумі 33988,06 грн., з яких 15101,83 грн. сума заборгованості за кредитом, сума заборгованості за відсотками становить 18886,23 грн., підлягають до задоволення.

Щодо вимоги позивача в частині стягнення суми заборгованості за процентами річних згідно ст. 625 ЦК України суд виходить з наступного.

Як вбачається із матеріалів справи, позивач нарахував проценти річних у сумі 12650,65 грн. та просить їх стягнути з відповідачки.

Пункт 18 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України передбачає, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Також установлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

24 лютого 2022 року Указом Президента України №64/2022 введений воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який неодноразово продовжувався і триває на цей час.

Враховуючи, що строк дії таких обмежень триває включно із 24 лютого 2022 року і на період дії воєнного, надзвичайного стану та тридцятиденний строк після його припинення або скасування, підстави для нарахування та стягнення з відповідача за ч. 2 ст. 625 ЦК України відсутні.

Відповідно, вимога про стягнення з відповідача заборгованості в частині стягнення процентів річних згідно ст. 625 ЦК України в розмірі 12650,65 грн. задоволенню не підлягає в силу пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, якими встановлено звільнення від такого обов`язку позичальників під час дії воєнного стану.

Зважаючи на вищевикладене, суд вважає за необхідне частково задовольнити позовні вимоги позивача та стягнути з відповідача заборгованість на користь позивача за кредитним договором у загальній сумі 33988,06 гривень.

Питання розподілу судових витрат суд вирішує у відповідності до вимог статті 141 ЦПК України.

Так, в позові представником було зазначено, що судові витрати позивача складаються з суми судового збору, сплаченого при поданні позову, у розмірі 2662,40 гривні.

За таких обставин суд приходить до висновку, що з відповідачки на користь позивача слід стягнути 2662,40 грн. судового збору.

На підставі ст.ст. 512-514,517,1049, 1050 ЦК України, керуючись ст.ст. 141, 259, 263-265 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» (ЄДРПОУ 38548598) заборгованість за кредитним договором №1539-1116 про надання кредиту від 13.04.2025 в розмірі 33988,06 грн..

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» - судовий збір в розмірі 2662,40 грн..

В решті позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя