Ухвала суду № 138154274, 09.07.2026, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/10101/26

Провадження № 2/344/5732/26

У Х В А Л А

09 липня 2026 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючої - судді Бабій О.М.

секретаря Семенюка А.В.,

за участі представника позивача адвоката Попроцької І.В., відповідачки ОСОБА_1 , її представника адвоката Боднарчук У.М.,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог приватний нотаріус Івано-Франківського міського нотаріального округу Павлінський Віталій Данилович, про визнання заповіту недійсним,-

В С Т А Н О В И В:

У провадженні Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області знаходиться цивільна справа за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог приватний нотаріус Івано-Франківського міського нотаріального округу Павлінський Віталій Данилович, про визнання заповіту недійсним.

15 червня 2026 року представник позивача адвокат Думич О.І. подала через систему Електронний суд клопотання про призначення посмертної судово-психіатричної експертизи. У клопотанні вказано, що наявні обґрунтовані підстави вважати, що на момент складення заповіту від 08.11.2014 року ОСОБА_3 внаслідок тривалого тяжкого захворювання, органічного ураження головного мозку, перенесеного оперативного втручання, психічних, когнітивних та інтелектуально-мнестичних порушень не могла повною мірою усвідомлювати значення своїх дій та/або керувати ними. На підтвердження вказаних обставин позивачем надано копії медичної документації, яка свідчить про наявність у спадкодавиці пухлини головного мозку, оклюзійної внутрішньої гідроцефалії, енцефалопатії змішаного генезу, психічних та когнітивних порушень, а також необхідності постійного стороннього догляду. Крім того, обставини справи свідчать про тривалий та прогресуючий характер погіршення стану здоров`я спадкодавиці, її залежність від сторонньої допомоги, зміну поведінки, емоційну нестабільність, агресивність та порушення соціальної адаптації. Тому просить про призначення посмертної судово-психіатричної експертизи щодо ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , на розгляд та вирішення якої поставити такі питання: - Чи на момент посвідчення заповіту 08.11.2014 року, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , страждала будь-якими психічними захворюваннями або розладами психіки? - Чи відносяться встановлені ОСОБА_3 діагнози до психічних захворювань або до таких захворювань, що впливають на свідомість, пам`ять, емоційно-вольові якості людини та здатність особи писати? - Чи могла ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , зважаючи на хвороби, вікові особливості та психічний стан усвідомлювати значення своїх дій та чи могла керувати ними в момент складання заповіту? Проведення експертизи доручити експертам Івано-Франківської Філії судових експертиз Державної установи «Інститут судової психіатрії та судової медицини Міністерства охорони здоров`я України».

У підготовчому судовому засіданні представник позивача адвокат Попроцька І.В., подане клопотання про призначення посмертної судово-психіатричної експертизи, підтримала.

У підготовчому судовому засіданні відповідачка та її представник - адвокат Боднарчук У.М. не заперечили щодо задоволення вказаного клопотання, але висловила сумніви щодо достовірності медичних документів ОСОБА_3 , оскільки вони перебували у позивача.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог приватний нотаріус Івано-Франківського міського нотаріального округу Павлінський В.Д. у підготовче засідання не з`явився, про час та місце проведення підготовчого засідання повідомлений належним чином.

Дослідивши матеріали справи та, беручи до уваги думку учасників розгляду, суд вважає за необхідне клопотання про призначення посмертної судово-психіатричної експертизи задовольнити.

Для визначення тимчасового стану особи, при якому вона внаслідок функціональних розладів психіки, порушення фізіологічних процесів в організмі або інших хворобливих станів не може розуміти значення своїх дій та керувати ними у момент укладення нею правочину, необхідно обов`язкове призначення судово-психіатричної експертизи.

У постановах Верховного Суду від 20 червня 2018 року у справі №161/17119/16-ц; від 12 вересня 2018 року у справі №522/25597/13-ц; від 18 вересня 2019 року у справі №311/3823/15 зазначається, що розгляд вимог про визнання правочину недійсним на підставі статті 225 ЦК України здійснюється з урахуванням як висновку судово-психіатричної експертизи, так і інших доказів, які підтверджують чи спростовують доводи позивача про те, що в момент укладення оспорюваного правочину особа не розуміла значення своїх дій та не могла керувати ними.

У п. 16 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» від 06.11.2009 року №9 роз`яснено, що правила статті 225 ЦК поширюються на ті випадки, коли фізичну особу не визнано недієздатною, однак у момент вчинення правочину особа перебувала в такому стані, коли вона не могла усвідомлювати значення своїх дій та (або) не могла керувати ними (тимчасовий психічний розлад, нервове потрясіння тощо).

У постанові від 30 серпня 2023 року в справа № 317/1029/20 (провадження № 61-11588св22) Верховний Суд зазначив, що «за позовом заінтересованої особи суд визнає заповіт недійсним, якщо він був складений особою, яка через стійкий розлад здоров`я не усвідомлювала значення своїх дій та (або) не могла керувати ними. Для встановлення психічного стану заповідача в момент складення заповіту, який давав би підставу припустити, що особа не розуміла значення своїй дій і (або) не могла керувати ними на момент складання заповіту, суд призначає посмертну судово-психіатричну експертизу. Висновок такої експертизи має стосуватися стану особи саме на момент вчинення правочину.

Таким чином, належним доказом у справі, який би підтвердив чи спростував, що волевиявлення заповідача не було вільним і не відповідало його волі на момент складення заповіту, може бути лише висновок посмертної судово-психіатричної експертизи.

Для встановлення психічного стану заповідача в момент складення заповіту, який давав би підставу припустити, що особа не розуміла значення своїх дій і (або) не могла керувати ними на момент складання заповіту, суд призначає посмертну судово-психіатричну експертизу (п. 18 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30.05.2008 року №7). Об`єктом посмертної судово-психіатричної експертизи є виключно матеріали справи та медична документація.

Предметом вказаної справи є визнання заповіту недійсним. Позовна заява обґрунтована тим, що волевиявлення заповідача не було вільним та не відповідало його внутрішній волі, посилаючись на її психічний стан на момент складення заповіту від 08.11.2014 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 103 ЦПК України суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов:

1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо;

2) сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.

Згідно ч.3 ст. 103 ЦПК України при призначенні експертизи судом експерт або експертна установа обирається сторонами за взаємною згодою, а якщо такої згоди не досягнуто у встановлений судом строк, експерта чи експертну установу визначає суд.

Суд вважає за доцільне доручити проведення експертизи експертам Івано-Франківської філії судових експертиз Державної установи «Інститут судової психіатрії та судової медицини Міністерства охорони здоров`я України», яка запропонована представником позивача та витрати на проведення експертизи покласти на позивача ОСОБА_2 .

Відповідно до п.5 ч.1 ст.252 ЦПК України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку призначення судом експертизи.

Відповідно до п.9 ч.1 ст.253 ЦПК України провадження у справі зупиняється у випадку, встановленому пунктом 5 частини першої статті 252 цього Кодексу, - на час проведення експертизи.

Таким чином провадження в наданій справі слід зупинити на час проведення експертизи.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 103, 252, 253 ЦПК України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Призначити по справі посмертну судово-психіатричну експертизу, на вирішення якої поставити такі питання:

1. Чи на момент посвідчення заповіту 08.11.2014 року, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , страждала будь-якими психічними захворюваннями або розладами психіки?

2. Чи відносяться встановлені ОСОБА_3 діагнози до психічних захворювань або до таких захворювань, що впливають на свідомість, пам`ять, емоційно-вольові якості людини та здатність особи писати?

3. Чи могла ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , зважаючи на хвороби, вікові особливості та психічний стан усвідомлювати значення своїх дій та чи могла керувати ними в момент складання заповіту?

Проведення експертизи доручити експертам Івано-Франківської філії судових експертиз Державної установи «Інститут судової психіатрії та судової медицини Міністерства охорони здоров`я України» (код ЄДРПОУ 44928042, адреса: 76011, Івано-Франківська область, місто Івано-Франківськ, вулиця Медична, будинок 15).

Попередити експертів про кримінальну відповідальність за ст.ст. 384,385 КК України за завідомо неправдивий висновок та за відмову без поважних причин від виконання покладених на них обов`язків.

В розпорядження експертів направити матеріали цивільної справи та медичну документацію ОСОБА_3 .

Провадження в справі зупинити на час проведення експертизи.

Витрати за проведення експертизи покласти на позивача ОСОБА_2 (РНОКПП, НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ).

На час проведення експертизи провадження у справі зупинити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Апеляційна скарга подається до Івано-Франківського апеляційного суду.

Суддя Бабій О.М.