Ухвала суду № 138154075, 13.07.2026, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

13 липня 2026 року м. ПолтаваСправа №440/4246/26

Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Шевякова І.С., розглянувши заяву ОСОБА_1 від 07.07.2026 про відвід судді Петрової Л.М. від участі в справі № 440/4246/26 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії.

Підставою для звернення до суду позивач зазначає порушення своїх прав у сфері публічно-правових відносин оскаржуваними діями відповідача.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 13.04.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрите провадження в адміністративній справі.

07.07.2026 від позивача надійшла заява про відвід судді, в якій позивач просить: відвести головуючого суддю Петрову Л.М. від участі в справі №440/4246/26. Справу № 440/4246/26 передати до канцелярії суду для повторного визначення судді у порядку, встановленому ст. 31 КАС України.

Вказана заява про відвід вмотивована тим, що відповідно до частини першої статті 263 КАС України, суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження не більше тридцяти днів із дня відкриття провадження у справі. Станом на 07.07.2026 не було прийнято рішення по справі. Позивач зазначає, що 09.06.2026 ним були подані клопотання про прискорення розгляду справи.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 09.07.2026 для вирішення питання про відвід судді Петрової Л.М. заяву ОСОБА_1 про відвід судді передано для визначення судді у порядку, встановленому частиною першою статті 31 КАС України.

09.07.2026 за результатами автоматизованого розподілу заяву про відвід судді Петрової Л.М. передано для розгляду судді Полтавського окружного адміністративного суду Шевякову І.С.

За змістом частини одинадцятої статті 40 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, здійснюється протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного засідання по справі. Відвід, який надійшов поза межами судового засідання, розглядається судом у порядку письмового провадження.

Розглянувши заяву про відвід судді Петрової Л.М. у справі №440/4246/26, суд дійшов такого висновку.

Підстави для відводу судді встановлені статтями 36 та 37 КАС України.

Зокрема, частиною першою статті 36 КАС України визначено, що суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу): 1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі; 2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи; 3) якщо він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді; 5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.

Враховуючи те, що головна мета відводу гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи, сторона повинна навести обґрунтовані аргументи, що свідчать про наявність відповідних суб`єктивних та об`єктивних чинників.

Слід зауважити, що особа яка подала заяву про відвід судді, повинна довести на підставі доказів факт упередженості судді у розгляді справи. Відвід повинен бути вмотивований, з наведенням відповідних аргументів, доказів, які підтверджують наявність підстав для відводу.

Водночас, заява ОСОБА_1 про відвід судді Петрової Л.М. у справі №4246/26 вмотивована тим, що ця справа не розглянута судом у тридцятитиденний строк, також не розглянуто клопотання від 09.06.2026 у даній справі, у зв`язку з чим у позивача виникли сумніви в неупередженості судді.

Надаючи правову оцінку цьому єдиному аргументу заявника, суд звертає увагу на те, що стандарт безсторонності ґрунтується, насамперед, на тому, що судді мають розглядати справи на основі фактів та згідно з законом, без жодних обмежень, неналежного впливу, спонукання, тиску, погроз чи втручань, прямих чи непрямих, з будь-чийого боку або з будь-якої причини. Також неупередженість стосується способу мислення або ставлення суду до питань і сторін у конкретній справі. Тож слово неупереджений передбачає виключення (усунення) розумних та обґрунтованих сумнівів щодо упередженості судді, як реальної, так і суб`єктивної.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини обґрунтованість підстав для надання висновку щодо безсторонності суду для мети пункту 1 статті 6 Конвенції має встановлюватися згідно з:

- об`єктивним критерієм, який передбачає, що встановлення наявності упередженості суду (суддів) має бути визначено окремо від поведінки судді, тобто має бути з`ясовано, чи існують очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність. Тим часом вирішальною є саме наявність відповідних обставин, підтверджених належними та допустимими доказами, які свідчать про обґрунтованість сумніву в неупередженості суду, а позиція зацікавленої сторони є важливою, але не вирішальною;

- суб`єктивним критерієм, який вимагає оцінки реальних дій окремого судді під час розгляду конкретної справи і тільки після встановлення фактів у поведінці судді, які можна кваліфікувати як прояв упередженості, можливо поставити під сумнів його безсторонність. Тому особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів іншого.

Для підтвердження порушення (або можливого порушення) суддею принципу неупередженості, заявнику потрібно довести наявність відповідних зазначених вище суб`єктивних та/або об`єктивних елементів стандарту неупередженості. Тому відвід має бути вмотивований, тобто в ньому неодмінно мають бути наведені аргументи, а до самої заяви долучені відповідні докази, які підтверджують наявність підстав для відводу.

При об`єктивному підході до встановлення наявності упередженості суду (суддів) повинно бути визначено окремо від поведінки судді, чи існують очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність. При цьому, вирішальним є саме наявність відповідних обставин, підтверджених належними та допустимими доказами, які свідчать про обґрунтованість сумніву в неупередженості суду, а позиція зацікавленої сторони є важливою але не вирішальною. Суб`єктивний критерій вимагає оцінки реальних дій окремого судді під час розгляду конкретної справи і лише після встановлення фактів у поведінці судді, які можна кваліфікувати як прояв упередженості, можливо поставити під сумнів його безсторонність.

Так, в рішенні Європейського суду з прав людини у справі Мироненко та Мартиненко проти України у пунктах 66, 67 вказано, що згідно з усталеною практикою Суду наявність безсторонності має визначатися, для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції, за допомогою суб`єктивного та об`єктивного критеріїв. За суб`єктивним критерієм оцінюється особисте переконання та поведінка конкретного судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у цій справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, такі природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім. Особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 3 травня 2007 року у справі Бочан проти України вказав, що Суд далі нагадує, що безсторонність, в сенсі пункту 1 статті 6, має визначатися відповідно до суб`єктивного критерію, на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі тобто жоден із членів суду не має проявляти будь-якої особистої прихильності або упередження, та об`єктивного критерію тобто чи були у судді достатні гарантії для того, щоб виключити будь-які легітимні сумніви з цього приводу.

У рішенні у справі Білуха проти України від 9 листопада 2006 року Європейський суд з прав людини зазначив, що стосовно суб`єктивного критерію особиста безсторонність суду презумується, поки не надано доказів протилежного (пункт 50).

Отже, не є підставами для відводу судді заяви, які містять лише припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними і допустимими доказами.

Слід зауважити, що особа яка подала заяву про відвід судді, повинна довести на підставі доказів факт упередженості судді у розгляді справи. Відвід повинен бути вмотивований, з наведенням відповідних аргументів, доказів, які підтверджують наявність підстав для відводу.

Водночас зазначені Сухном А.Г. у заяві від 07.07.2026 підстави для відводу судді Петрової Л.М. свідчать про те, що заявлений відвід пов`язаний з незгодою сторони судового провадження з процесуальними діями/рішеннями судді, а саме загальною тривалістю судового розгляду справи.

Мотивуючи заяву про відвід судді від розгляду справи №440/4246/26 позивач, стверджуючи про порушення судом розумних строків розгляду справи, просить відвести головуючого суддю, у тому числі тому, що у нього, як у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді, не пов`язуючи відвід судді з існуванням об`єктивних обставин, які можуть свідчити про упередженість суддів, їх необ`єктивність, зацікавленість у результатах розгляду справи, викликати недовіру до них.

Перелічені повідомлені заявником у поданій заяві про відвід обставини - не є тими, які можуть свідчити про упередженість або необ`єктивність судді Петрової Л.М.

Будь-яких доказів, які б підтверджували пряму чи опосередковану заінтересованість судді Петрової Л.М. в цілому в результаті розгляду даної справи або наявність обставин, які викликають сумнів у неупередженості суду чи об`єктивності при розгляді даної справи, з матеріалів справи та доводів поданої заяви про відвід не виявлено.

У заяві Сухна А.Г. відсутні об`єктивні докази та доводи, які б підтверджували наявність обставин, що обґрунтовано викликають сумнів у неупередженості або необ`єктивності судді Петрової Л.М., зокрема такі, які містять належні, достатні, допустимі та достовірні дані щодо порушення гарантій неупередженості суддею Петровою Л.М., а обставину, яку зазначає позивач в обґрунтування поданої заяви про відвід, не можна розцінювати як доказ сформованої упередженої позиції судді.

Заява ОСОБА_1 про відвід судді Петрової Л.М. у цій справі не містить будь-яких фактичних даних щодо прямої чи опосередкованої заінтересованості чи дій, які за своїм зовнішнім вираженням свідчили б про упередженість чи ставили під сумнів безсторонність судді.

Отож, підстав, передбачених статтями 36, 37 КАС України, які б унеможливлювали участь судді Петрової Л.М. у розгляді цієї справи та викликали необхідність її відводу, немає.

З урахуванням наведеного, у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Петрової Л.М. у справі №440/4246/26 належить відмовити.

Керуючись статтями 36, 37, 40 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 від 07.07.2026 про відвід судді Петрової Л.М. від участі в справі № 440/4246/26 - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та окремо не оскаржується. Заперечення проти такої ухвали може бути включено до апеляційної чи касаційної скарги на рішення суду, прийняте за результатами розгляду справи.

Суддя І.С. Шевяков