Рішення № 138153890, 13.07.2026, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 липня 2026 року м. ПолтаваСправа № 440/5755/26

Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Костенко Г.В. розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, третя особа - Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, третя особа - Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, в якій /з урахуванням уточнень/ просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області від 13.02.2026 № 164850015125 про відмову в перерахунку пенсії ОСОБА_1 ;

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області від 23.04.2026 ПС № 164850015125 про відмову в перерахунку пенсії ОСОБА_1 ;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано Франківській області зарахувати ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) до спеціального (педагогічного) стажу роботи наступні періоди: період строкової військової служби в армії СРСР з 05.11.1983 по 23.10.1985; період роботи з 01.01.1997 по 15.01.1998 на посаді заступника директора з навчально-виховної роботи та методиста у Софинському СПТУ № 48, яке згідно наказу Міністерства освіти України від 13.11.1996 р. №352 реорганізовано в філіал Красногорівського ПТУ-49; період роботи з 01.09.2004 по 31.05.2019 на посаді вихователя гуртожитку, викладача спецдисциплін у Міжрегіональному центрі професійної перепідготовки звільнених у запас військовослужбовців; період роботи з 02.09.2019 по 08.08.2021 та з 01.09.2021 по 04.01.2022 на посаді асистента вчителя у Хорольському навчально-виховному комплексі Хорольської районної ради;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано Франківській області нарахувати ОСОБА_1 грошову допомогу, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти місячних пенсій відповідно до пункту 7- 1 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» №1058 від 09.07.2003.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 07.10.2025 позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Одночасно із заявою про призначення пенсії позивачем було подано додаткові документи для зарахування до спеціального (педагогічного) стажу періоду проходження строкової військової служби та призначення одноразової грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій. За принципом екстериторіальності заяву позивача було розглянуто Головним управлінням Пенсійного фонду України у Черкаській області, яке рішенням від 13.02.2026 №164850015125 відмовило у перерахунку пенсії у зв`язку із незарахуванням окремих періодів роботи до спеціального стажу та, як наслідок, у призначенні одноразової грошової допомоги. Надалі, після подання позивачем додаткових документів, заяву щодо призначення одноразової грошової допомоги за принципом екстериторіальності було розглянуто Головним управлінням Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, яке рішенням від 23.04.2026 №164850015125 також відмовило у призначенні зазначеної допомоги, посилаючись на відсутність у позивача необхідного спеціального стажу роботи в закладах освіти, який дає право на її отримання. Позивач вважає зазначені рішення протиправними, оскільки всі передбачені законодавством умови для призначення одноразової грошової допомоги ним виконані, а окремі періоди роботи та проходження строкової військової служби безпідставно не були зараховані відповідачами до спеціального (педагогічного) стажу. На переконання позивача, його спеціальний стаж підтверджується записами трудової книжки, військовим квитком, архівними довідками, довідками навчальних закладів та іншими документами, поданими до органів Пенсійного фонду України, а тому відмова у призначенні одноразової грошової допомоги є незаконною.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 11.05.2026 року позовну заяву залишено без руху.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 18.05.2026 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи постановлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін. Залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області.

26.05.2026 до суду надійшов відзив на позовну заяву від Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області, у якому представник відповідача просив визнати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області неналежним відповідачем у справі. У відзиві зазначено, що заява позивача від 16.04.2026 про перерахунок пенсії була розглянута Головним управлінням Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області за принципом екстериторіальності, яким прийнято рішення від 23.04.2026 №164850015125 про відмову у призначенні одноразової грошової допомоги. Відповідач вказував, що відповідно до Порядку №22-1 принцип екстериторіальності передбачає визначення структурного підрозділу органу Пенсійного фонду України, який розглядає заяву та приймає рішення незалежно від місця подання заяви, а після прийняття рішення електронна пенсійна справа передається до органу Пенсійного фонду України за місцем проживання особи лише для здійснення виплати пенсії. На думку відповідача, саме Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області є належним відповідачем у частині вимог щодо рішення від 23.04.2026 №164850015125, тоді як Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області не приймало зазначеного рішення, не порушувало прав позивача та не може нести відповідальність за дії іншого територіального органу Пенсійного фонду України. У зв`язку з цим представник відповідача просив суд визнати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області неналежним відповідачем у справі.

09.06.2026 року до суду надійшов відзив Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, у якому представник відповідача заперечував проти задоволення позову та просив відмовити у його задоволенні. У відзиві зазначено, що 16.04.2026 позивач звернувся із заявою про виплату одноразової грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій відповідно до пункту 7-1 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». За результатами розгляду заяви відповідачем встановлено відсутність у позивача необхідного спеціального стажу роботи, який дає право на призначення зазначеної допомоги. Відповідач зазначив, що до такого стажу не зараховуються період строкової військової служби в армії СРСР з 05.11.1983 по 23.10.1985, період роботи з 01.01.1997 по 15.01.1998 на посаді заступника директора з навчально-виховної роботи та методиста у Софинському СПТУ №48, період роботи з 01.09.2004 по 31.05.2019 на посаді вихователя гуртожитку та викладача спецдисциплін у Міжрегіональному центрі професійної перепідготовки звільнених у запас військовослужбовців, а також періоди роботи з 02.09.2019 по 08.08.2021 та з 01.09.2021 по 04.01.2022 на посаді асистента вчителя, оскільки зазначені посади та періоди не передбачені Переліком №909 як такі, що дають право на призначення пенсії за вислугу років. На думку відповідача, Перелік №909 є вичерпним та не підлягає розширеному тлумаченню, а тому відсутні правові підстави для зарахування спірних періодів до спеціального стажу та призначення позивачу одноразової грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій.

Справу за вказаним позовом розглянуто судом за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось на підставі частини четвертої статті 229 вказаного Кодексу.

Дослідивши письмові докази і письмові пояснення сторін, викладені у заявах по суті справи, суд встановив такі обставини.

Позивач з 07.10.2025 отримує пенсію за віком відповідно до Закону України від 09.07.2003 №1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Полтавській області. Страховий стаж позивача становить 41 рік 0 місяців 0 днів.

16.04.2026 позивач звернувся до територіального органу Пенсійного фонду України із заявою про перерахунок пенсії та призначення одноразової грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій відповідно до пункту 7-1 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». За принципом екстериторіальності зазначену заяву було передано на розгляд Головному управлінню Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області.

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області від 23.04.2026 №164850015125 позивачу відмовлено у перерахунку пенсії та призначенні одноразової грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій у зв`язку з неврахуванням окремих періодів роботи до спеціального (педагогічного) стажу.

Не погодившись із зазначеним рішенням, позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області з вимогою про його скасування та проведення відповідного перерахунку пенсії.

Листом від 05.05.2026 №1600-0903-8/18251 Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області повідомило позивача про відсутність підстав для проведення перерахунку, зазначивши, що його страховий стаж становить 41 рік 0 місяців 0 днів, у тому числі 32 роки 3 місяці 25 днів стажу працівника освіти, а також навело перелік періодів, які не були зараховані до спеціального стажу.

Не погодившись із рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області від 23.04.2026 №164850015125 та діями Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області щодо відмови у проведенні перерахунку пенсії, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав та законних інтересів.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Правовідносини у сфері призначення, перерахунку і виплати пенсій врегульовані Законом України «Про пенсійне забезпечення» (далі по тексту - Закон №1788-ХІІ) та Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі по тексту - Закон №1058-VI).

Згідно зі ст.2 Закону №1788-XII за цим Законом призначаються трудові пенсії, до яких відносяться: пенсії за віком; по інвалідності; в разі втрати годувальника; за вислугу років.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел визначає Закон №1058-IV.

Відповідно до ст.4 Закону №1058-IV законодавство про пенсійне забезпечення базується на Конституції України, складається з Основ законодавства України про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, цього Закону, законів України «Про недержавне пенсійне забезпечення», «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», міжнародних договорів з пенсійного забезпечення, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (далі - закони про пенсійне забезпечення), а також інших законів та нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до законів про пенсійне забезпечення, що регулюють відносини у сфері пенсійного забезпечення в Україні.

Пунктом 16 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону №1058-IV визначено, що до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.

Водночас, пунктом 7-1 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону №1058-IV визначено, що особам, які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів «е»-«ж» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію, при призначенні пенсії за віком виплачується грошова допомога, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі їх десяти місячних пенсій станом на день її призначення.

Пунктом «е» статті 55 Закону №1788-ХІІ визначено, що право на пенсію за вислугу років мають працівники освіти, охорони здоров`я та соціального забезпечення після досягнення 55 років і за наявності спеціального стажу роботи за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України.

Умови обчислення страхового стажу, що дає право на призначення грошової допомоги відповідно до пункту 7-1 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону №1058-ІV, та механізм її виплати визначає Порядок обчислення страхового стажу, що дає право на призначення грошової допомоги, та її виплати, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 №1191 (далі по тексту - Порядок №1191).

Відповідно до абз. 1, 2 п.2 Порядку №1191 до страхового стажу, що визначає право на виплату грошової допомоги, зараховуються періоди роботи в закладах та установах державної та комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів "е" і "ж" статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», що передбачені: переліком закладів і установ освіти, охорони здоров`я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 4 листопада 1993 р. №909 «Про перелік закладів і установ освіти, охорони здоров`я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років».

Страховий стаж, передбачений пунктами 2 і 3 цього Порядку, враховується в календарному обчисленні. При цьому допускається підсумовування страхового стажу за періоди роботи, які дають право на призначення пенсії відповідно до пунктів е - ж статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (п.4 Порядку №1191).

Згідно з п.5 Порядку №1191 грошова допомога надається особам, яким починаючи з 1 жовтня 2011 р. призначається пенсія за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 зазначеного Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів е - ж статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію.

Для визначення розміру грошової допомоги враховується місячний розмір пенсії, обчислений згідно із статтями 27 і 28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», станом на день її призначення (п.6 Порядку №1191).

Відповідно до п.7 Порядку №1191 виплата грошової допомоги здійснюється органами Пенсійного фонду України одноразово у розмірі десяти місячних пенсій за рахунок коштів Державного бюджету України одночасно з першою виплатою пенсії, яка призначена до виплати.

Суть зазначеної грошової допомоги полягає в додатковій гарантії для працівників, які працювали в установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів е - ж статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення». Наявність такої гарантії спонукає осіб працювати саме в установах державної або комунальної форми власності і набувати необхідний стаж у зазначених установах.

Отже, норму пункту 7-1 розділу Прикінцеві положення Закону №1058-IV слід тлумачити таким чином, що для отримання визначеної пунктом 7-1 розділу «Прикінцеві положення» Закону №1058-IV грошової допомоги при виході на пенсію по Закону №1058-IV особа має дотриматись таких вимог:

- станом день досягнення пенсійного віку працювати в установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів е - ж статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення»;

- пенсія має призначатися особі вперше (тобто особи, які отримували пенсію раніше і з будь-яких причин перестали отримувати її право на зазначену грошову допомогу втратили);

- станом на день звернення за призначенням пенсії особа повинна мати страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років, у редакції Закону №1058 станом на час виникнення спірних правовідносин) на зазначених вище посадах.

Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 15.06.2022 у справі №200/854/19-а, від 22.02.2024 у справі №260/323/20.

Спір у даній справі стосується наявності у позивача права на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої пунктом 7-1 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», як працівнику освіти.

Отримання вказаної грошової допомоги визначене законодавцем, як заохочувальний захід щодо осіб, які, отримавши право на призначення пенсії, виявили бажання працювати та одержувати пенсію з більш пізнього віку, тобто фактично відтермінували реалізацію права виходу на пенсію.

Щодо зарахування періоду строкової військової служби в армії СРСР з 05.11.1983 по 23.10.1985.

Відповідно до частини першої статті 8 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» час проходження строкової військової служби зараховується до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо на момент призову на строкову військову службу особа навчалася за фахом у професійно-технічному навчальному закладі, працювала за професією або займала посаду, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Тобто відповідно до змісту наведеної норми обов`язковою умовою зарахування часу проходження строкової військової служби до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, різновидом якої є пенсія за вислугу років, є, зокрема, робота особи за професією або на посаді, що дає право на призначення такої пенсії, на момент призову на строкову військову службу.

Судом встановлено, що відповідно до записів військового квитка та довідки №180 від 16.10.2025 позивач проходив строкову військову службу в армії СРСР у період з 05.11.1983 по 23.10.1985. Крім того, матеріалами справи підтверджено, що після звільнення з військової служби позивач працював у сфері освіти, а також посилається на те, що період строкової військової служби підлягає зарахуванню до спеціального педагогічного стажу.

Разом з тим, на момент призову на строкову військову службу позивач не працював на посаді, яка відповідно до законодавства, чинного на той час, давала право на призначення пенсії за вислугу років працівникам освіти. Матеріали справи не містять доказів того, що позивача було звільнено саме з педагогічної посади у зв`язку з призовом на строкову військову службу. За таких обставин суд погоджується з висновком відповідача про відсутність правових підстав для зарахування періоду проходження позивачем строкової військової служби з 05.11.1983 по 23.10.1985 до спеціального стажу роботи, який дає право на призначення одноразової грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій.

Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 24 квітня 2019 року у справі №450/3061/16-а.

Щодо зарахування до спеціального (педагогічного) стажу роботи наступні періоди: період роботи з 01.01.1997 по 15.01.1998 на посаді заступника директора з навчально-виховної роботи та методиста у Софинському СПТУ № 48, яке згідно наказу Міністерства освіти України від 13.11.1996 р. №352 реорганізовано в філіал Красногорівського ПТУ-49; період роботи з 01.09.2004 по 31.05.2019 на посаді вихователя гуртожитку, викладача спецдисциплін у Міжрегіональному центрі професійної перепідготовки звільнених у запас військовослужбовців; період роботи з 02.09.2019 по 08.08.2021 та з 01.09.2021 по 04.01.2022 на посаді асистента вчителя у Хорольському навчально-виховному комплексі Хорольської районної ради.

Законом України «Про освіту», Законом України «Про повну загальну середню освіту», Законом України «Про професійну (професійно-технічну) освіту», Законом України «Про фахову передвищу освіту», Законом України «Про вищу освіту» передбачено, що повна загальна середня освіта; спеціалізована освіта; професійна (професійно-технічна) освіта; фахова передвища освіта; вища освіта є структурними ланками освіти та її підсистемою.

Відповідно до підпунктів 6, 21 пункту 1статті 1 Закону України «Про освіту» заклад освіти - юридична особа публічного чи приватного права, основним видом діяльності якої є освітня діяльність.

Педагогічна діяльність - інтелектуальна, творча діяльність педагогічного (науково-педагогічного) працівника або самозайнятої особи у формальній та/або неформальній освіті, спрямована на навчання, виховання та розвиток особистості, її загальнокультурних, громадянських та/або професійних компетентностей.

Пунктом 25 частини 1статті 1 Закону України «Про освіту» встановлено, що система освіти - сукупність складників освіти, рівнів і ступенів освіти, кваліфікацій, освітніх програм, стандартів освіти, ліцензійних умов, закладів освіти та інших суб`єктів освітньої діяльності, учасників освітнього процесу, органів управління у сфері освіти, а також нормативно-правових актів, що регулюють відносини між ними.

Так, відповідно до частини першої статті 10 Закону України «Про освіту» невід`ємними складниками системи освіти є: дошкільна освіта; повна загальна середня освіта; позашкільна освіта; спеціалізована освіта; професійна (професійно-технічна) освіта; фахова передвища освіта; вища освіта; освіта дорослих, у тому числі післядипломна освіта.

Згідно з частиною першою статті 75 Закону України «Про освіту» наукове і методичне забезпечення освіти здійснюють центральний орган виконавчої влади у сфері освіти і науки, Національна академія наук України, національні галузеві академії наук України, органи із забезпечення якості освіти, центральні органи виконавчої влади, яким підпорядковані заклади освіти, академічні, галузеві науково-дослідні інститути, заклади освіти, інші наукові, науково-методичні та методичні установи у взаємодії з відповідними підприємствами, творчими спілками, асоціаціями, товариствами, громадськими об`єднаннями, у тому числі фаховими організаціями (професійними асоціаціями), об`єднаннями роботодавців, незалежними установами оцінювання та забезпечення якості освіти, які можуть:

1) розробляти пропозиції про засади освітньої політики, прогнози, інформаційно-аналітичні матеріали, рекомендації щодо гуманітарного розвитку держави та вдосконалення освітньої сфери;

2) брати участь у науково-методичному забезпеченні освітнього процесу, оцінюванні та моніторингу якості освіти, зокрема за міжнародними програмами;

3) організовувати та проводити наукові дослідження у сфері освіти, необхідні для формування та реалізації державної політики у сфері освіти, розробляти і впроваджувати інноваційні технології освіти, зокрема для вдосконалення освітнього процесу та управління освітою, аналізувати ефективність державної політики у сфері освіти;

4) організовувати видання навчальної та методичної літератури (у тому числі за рахунок коштів державного та/або місцевих бюджетів та на засадах конкуренції з іншими авторами і видавцями), здійснювати методичний супровід їх впровадження в освітній процес;

5) реалізовувати інші функції, передбачені законодавством та їх установчими документами.

За приписами пункту першого статті 3 Закону України «Про повну загальну середню освіту» система загальної середньої освіти складається із змісту повної загальної середньої освіти на кожному її рівні, мережі закладів освіти, учасників освітнього процесу, кадрового, фінансового, науково-методичного, ресурсного та нормативно-правового забезпечення освітньої та управлінської діяльності у сфері загальної середньої освіти.

Відповідно до частини першої, другої статті 22 Закону України «Про повну загальну середню освіту» на посади педагогічних працівників приймаються особи, які мають педагогічну освіту, вищу освіту та/або професійну кваліфікацію, вільно володіють державною мовою (для громадян України) або володіють державною мовою в обсязі, достатньому для спілкування (для іноземців та осіб без громадянства), моральні якості та фізичний і психічний стан здоров`я яких дозволяють виконувати професійні обов`язки. Перелік посад педагогічних працівників встановлюється Кабінетом Міністрів України. Педагогічні працівники мають права, визначені Законом України «Про освіту», цим Законом, законодавством, колективним договором, трудовим договором та/або установчими документами закладу освіти.

Суд враховує, що постановою Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 №909 затверджений Перелік закладів і установ освіти, охорони здоров`я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років (далі по тексту Перелік закладів і установ №909).

Зміст розділу 1 «Освіта» Переліку закладів і установ №909 в частині «Найменування закладів і установ» містить зазначення «Загальноосвітні навчальні заклади», а в частині «Найменування посад» містить зазначення «вчителі».

Крім цього постановою Кабінету Міністрів України від 14.06.2000 №963 затверджено Перелік посад педагогічних та науково-педагогічних працівників до яких, зокрема, віднесено наступні посади:

- Заступник керівника (директора, завідувача, начальника) з організації освітнього процесу (навчальної, виховної, навчально-виховної, методичної, виробничої, навчально-методичної, навчально-виробничої роботи (частини) закладів та установ, зазначених у пункті 1 цього переліку, їх філій; заступник керівника (директора) з навчально-методичної роботи - керівник навчально-методичного центру державної установи Школа супергероїв; заступник директора з наукового, мистецького, спортивного, військового спрямування (роботи, компоненту) закладу спеціалізованої освіти; заступник директора з навчальної, виховної, навчально-виховної роботи центру комплексної реабілітації для осіб з інвалідністю, для дітей з інвалідністю;

- вчителі всіх спеціальностей (у тому числі вчитель-дефектолог, вчитель-логопед), викладачі всіх спеціальностей, асистент вчителя, асистент вчителя-реабілітолога, асистент викладача, старший викладач закладу фахової передвищої освіти, старший майстер закладу професійної (професійно-технічної) освіти, майстер виробничого навчання, асистент майстра виробничого навчання, педагог професійного навчання, керівник фізичного виховання, старший вихователь, вихователь, асистент вихователя, вихователь-методист, музичний керівник, інструктор з фізичної культури (фізкультури), методист, педагог-організатор, практичний психолог, соціальний педагог, соціальний педагог по роботі з дітьми з інвалідністю, логопед закладів охорони здоров`я та соціального захисту, керівник гуртка (секції, студії, інших форм гурткової роботи); концертмейстер, художній керівник, культорганізатор, акомпаніатор, інструктор з праці, інструктор слухового кабінету, перекладач-дактилолог, екскурсовод, інструктор з туризму закладу освіти; старший керівник та керівник туристських груп (походу, екскурсії, експедиції) закладу позашкільної освіти; голова циклової комісії закладу фахової передвищої освіти; фахівець (консультант) інклюзивно-ресурсного центру; консультант, психолог центру професійного розвитку педагогічних працівників; помічник директора з режиму, старший черговий з режиму, черговий з режиму закладу освіти для осіб, які потребують соціальної допомоги і реабілітації.

Виходячи з наведеного, заступник директора з навчально-виховної роботи та методист, вихователь гуртожитку, а такожвикладач спецдисциплін є педагогічним працівником навчального закладу, тобто працівником освіти, а тому стаж роботи ОСОБА_1 на вказаних посадах повинен зараховуватися до її пільгового стажу у розумінні пункту «е» статті 55 Закону №1788-ХІІ.

Статтею 48 Кодексу законів про працю України також встановлено, що трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.

Згідно зі ст.62 Закону №1788-XII основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі по тексту - Порядок №637).

Згідно з п.1 Порядку №637 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків (п.2 Порядку №637).

У п.3 Порядку №637 передбачено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Аналіз наведених норм права дає змогу дійти висновку, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка, а необхідність підтвердження трудового стажу на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами виникає виключно у разі відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній чи наявності неправильних чи неточних записів про періоди роботи.

За обставинами справи, позивач досяг віку 60 років та з 07.10.2025 отримує пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування. Відомості про призначення позивачу пенсії за вислугу років у матеріалах справи відсутні.

Так, відповідно до рішень, що оскаржуються, зазначено, що у заявника недостатній стаж в закладах та установах освіти державної або комунальної форми власності відсутній, що не дає права на призначення одноразової грошової допомоги в розмірі 10 місячних пенсій.

Суд наголошує на тому, що основним документом, що підтверджує трудову діяльність, є трудова книжка. Проте якщо у трудовій книжці не зазначені відомості про умови праці та характер виконуваної роботи, то для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток 5 до Порядку №637). Тобто, законодавством України встановлено пріоритетність записів у трудовій книжці перед відомостями у первинних документах. Надання уточнюючої довідки підприємства, установи або організації необхідне лише у двох випадках: за відсутності трудової книжки як такої або необхідних записів у ній, які визначають право на пільгове пенсійне забезпечення.

Така ж правова позиція викладена Верховним Судом (постанови від 27.02.2020 у справі №577/2688/17, від 31.03.2020 у справі №446/656/17, від 21.05.2020 у справі №550/927/17, від 10.12.2020 у справі №195/840/17, від 18.05.2021 у справі №229/2330/17).

Як убачається з рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області від 23.04.2026 №164850015125, підставою для відмови у призначенні одноразової грошової допомоги визначено недостатність спеціального стажу роботи, який дає право на виплату грошової допомоги відповідно до пункту 7-1 розділу XV Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». До спеціального (педагогічного) стажу не зараховано період роботи з 01.01.1997 по 15.01.1998 на посаді заступника директора з навчально-виховної роботи та методиста у Софинському СПТУ №48, період роботи з 01.09.2004 по 31.05.2019 на посаді вихователя гуртожитку, викладача спецдисциплін у Міжрегіональному центрі професійної перепідготовки звільнених у запас військовослужбовців, а також періоди роботи з 02.09.2019 по 08.08.2021 та з 01.09.2021 по 04.01.2022 на посаді асистента вчителя у Хорольському навчально-виховному комплексі Хорольської районної ради.

Відтак, відмова пенсійного органу у виплаті позивачу грошової допомоги, передбаченої пунктом 7-1 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону №1058-IV, з підстав незарахування до стажу вищезазначених періодів, суперечить законодавству і встановленим обставинам справи.

Наведене вище у своїй сукупності є підставою для висновку про протиправність рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області від 13.02.2026 № 164850015125 про відмову в перерахунку пенсії ОСОБА_1 , рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області від 23.04.2026 ПС № 164850015125 про відмову в перерахунку пенсії ОСОБА_1 ;

Надаючи оцінку позовним вимогам у частині зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області повторно розглянути заяву позивача про призначення одноразової грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій відповідно до пункту 7-1 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», суд зазначає наступне.

Суд також враховує, що спосіб відновлення порушеного права позивача має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду.

Обираючи належний спосіб захисту порушених прав позивача, суд виходить із того, що відповідно до статті 58 Закону №1058-IV Пенсійний фонд України є органом, уповноваженим на призначення пенсій, проведення їх перерахунку та прийняття рішень щодо призначення одноразової грошової допомоги, передбаченої пунктом 7-1 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону №1058-IV.

При цьому суд враховує, що відповідно до абзацу тринадцятого пункту 4.2 Порядку №22-1 після реєстрації заяви та сканування копій документів за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу Пенсійного фонду України, який здійснює розгляд заяви та приймає рішення за результатами її розгляду.

Судом встановлено, що заява позивача від 16.04.2026 була розглянута Головним управлінням Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області за принципом екстериторіальності, за результатами чого прийнято рішення від 23.04.2026 №164850015125 про відмову у призначенні одноразової грошової допомоги. Саме Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області є органом, який прийняв останнє рішення за результатами розгляду заяви позивача, а тому саме на нього має бути покладено обов`язок щодо повторного розгляду заяви.

Разом із тим суд дійшов висновку, що під час розгляду заяви позивача відповідачем безпідставно не було зараховано до спеціального (педагогічного) стажу окремі періоди роботи позивача, а саме: період роботи з 01.01.1997 по 15.01.1998 на посаді заступника директора з навчально-виховної роботи та методиста у Софинському СПТУ №48, період роботи з 01.09.2004 по 31.05.2019 на посаді вихователя гуртожитку та викладача спецдисциплін у Міжрегіональному центрі професійної перепідготовки звільнених у запас військовослужбовців, а також періоди роботи з 02.09.2019 по 08.08.2021 та з 01.09.2021 по 04.01.2022 на посаді асистента вчителя. Водночас суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для зарахування до спеціального стажу періоду проходження позивачем строкової військової служби.

З огляду на те, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області під час розгляду заяви позивача не було належним чином враховано всі періоди роботи, які відповідно до висновків суду підлягають зарахуванню до спеціального (педагогічного) стажу, а визначення загальної тривалості такого стажу та встановлення наявності права на призначення одноразової грошової допомоги належить до компетенції органу Пенсійного фонду України, суд, керуючись частиною другою статті 9 КАС України, вважає за необхідне зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області повторно розглянути заяву позивача від 16.04.2026 про призначення одноразової грошової допомоги відповідно до пункту 7-1 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням правової оцінки, наданої судом у цьому рішенні.

При повторному розгляді заяви відповідач повинен здійснити обчислення спеціального (педагогічного) стажу позивача з урахуванням висновків суду щодо періодів роботи, які підлягають зарахуванню до такого стажу, за винятком періоду проходження строкової військової служби, який, як встановлено судом, не підлягає зарахуванню.

Такий спосіб захисту є ефективним, відповідає характеру спірних правовідносин та не є втручанням суду у дискреційні повноваження органу Пенсійного фонду України.

Зважаючи на встановлені у ході судового розгляду фактичні обставини справи та беручи до уваги норми чинного законодавства, якими урегульовані спірні відносини, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог частково.

Відповідно до частини третьої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Отже, суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача судові витрати зі сплати судового збору в загальному розмірі 665,60 грн за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області та Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області по 332,80 грн з кожного.

Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (вул. Смілянська, 23, м. Черкаси, Черкаська область, код ЄДРПОУ 21366538), Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (вул. Січових Стрільців, буд. 15, м. Івано-Франківськ, код ЄДРПОУ 20551088), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (вул. Гоголя, 34, м. Полтава, код ЄДРПОУ 13967927), про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області від 13.02.2026 №164850015125 про відмову в перерахунку пенсії ОСОБА_1 .

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області від 23.04.2026 №164850015125 про відмову в перерахунку пенсії ОСОБА_1 .

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 16.04.2026 про призначення грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій відповідно до пункту 7-1 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням правової оцінки, наданої судом у цьому рішенні, зарахувавши до спеціального (педагогічного) стажу період роботи з 01.01.1997 по 15.01.1998 на посаді заступника директора з навчально-виховної роботи та методиста у Софинському СПТУ №48, період роботи з 01.09.2004 по 31.05.2019 на посаді вихователя гуртожитку та викладача спецдисциплін у Міжрегіональному центрі професійної перепідготовки звільнених у запас військовослужбовців, а також періоди роботи з 02.09.2019 по 08.08.2021 та з 01.09.2021 по 04.01.2022 на посаді асистента вчителя у Хорольському навчально-виховному комплексі Хорольської районної ради, без зарахування до такого стажу періоду проходження строкової військової служби.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 332,80 грн (триста тридцять дві гривні вісімдесят копійок).

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 332,80 грн (триста тридцять дві гривні вісімдесят копійок).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному частиною 8 статті 18, частинами 7-8 статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя Г.В. Костенко