Ухвала суду № 138153297, 09.07.2026, Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 212/4807/25

1-кп/212/226/26

У Х В А Л А

09 липня 2026 року м. Кривий Ріг

Покровський районний суд міста Кривого Рогу в складі: головуючого судді ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , за участю прокурора Дніпропетровської обласної прокуратури ОСОБА_3 , захисника обвинуваченого ОСОБА_4 адвоката ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кривому Розі, в режимі відеоконференції, кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за № 12020040660000239 від 11.02.2020, № 22021040000000027 від 12.03.2021 по обвинуваченню ОСОБА_4 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 189, ч. 2 ст. 189, ч. 1 ст. 263 КК України,

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Покровського районного суду міста Кривого Рогу перебуває кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 189, ч. 2 ст. 189, ч. 1 ст. 263 КК України, відомості про які внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 11 лютого 2020 року за № 12020040660000239, 12 березня 2021 року за № 22021040000000027.

06 липня 2026 року прокурор Дніпропетровської обласної прокуратури ОСОБА_6 звернувся до суду з клопотанням про оголошення у міжнародний розшук та про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

В обґрунтування клопотання зазначає, що ОСОБА_4 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, санкція яких передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк до десяти років з конфіскацією майна. На стадії досудового розслідування щодо ОСОБА_4 був застосований запобіжний захід у виді тримання під вартою, який неодноразово продовжувався та у подальшому судом було пом`якшено запобіжний захід, у тому числі щодо обвинуваченого було застосовано запобіжний захід у виді особистого зобов`язання із покладенням обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України: з`являтися за викликом до суду для участі в судових засіданнях; повідомляти про зміну свого місця проживання, роботи; утримуватися від спілкування з потерпілими, свідками та експертами у кримінальному провадженні; не виїжджати за межі України. Проте, під час дії вказаного запобіжного заходу ОСОБА_4 не з`явився у чергове судове засідання 24.04.2025 без поважних причин, у зв`язку з чим судом був застосований до нього примусовий привід в судове засідання на 05.05.2025, проте згідно з матеріалами ГУ СБУ у Дніпропетровській області за результатами виконання приводу обвинуваченого було встановлено, що останній за місцем проживання відсутній, його місцезнаходження невідоме. Ухвалою суду від 05.05.2025 ОСОБА_4 було оголошено в розшук. За результатами проведених заходів з державного розшуку встановлено, що ОСОБА_4 перебуває за межами України, зокрема в країнах Європейського союзу, а саме у період з 07.12.2024 до 05.05.2025 тимчасово проживав в Хорватії, перетинав болгарський кордон, мав два випадки проживання в готелях Республіки Болгарія, виїжджав з Хорватії до Чорногорії, а також беручи участь в судових засіданнях в режимі відеоконференції з`єднувався з сервером судової влади з Греції, Польщі, Італії, Угорщини. При цьому, у період 2024-2026 роки ОСОБА_4 в офіційних пунктах пропуску державний кордон України не перетинав. Також, проведеними заходами було встановлено, що ОСОБА_4 не проживає за місцем реєстрації та за місцем фактичного проживання. Враховуючи, що обвинувачений ОСОБА_4 відсутній за місцем проживання, до суду на виклики не з`являвся, наявні відомості про перетин ним державного кордону поза пунктами пропуску та перебування за кордоном, що дає підстави для оголошення його у міжнародний розшук, який є єдиними способом встановити місцезнаходження останнього за кордоном. За результатами міжнародного розшуку видача особи можлива лише на підставі ухвали суду про тримання під вартою. Підставою для обрання щодо ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою є наявність обґрунтованого обвинувачення, а також наявність ризиків переховування від суду та вчинення іншого кримінального правопорушення, які обґрунтовуються тим, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, за які законом передбачено покарання до 10 років позбавлення волі, ухилився від суду, перебуває у розшуку, виїхав за кордон, порушивши умови діючого щодо нього запобіжного заходу, раніше неодноразово судимий за скоєння тяжких умисних злочинів, і такі обставини унеможливлюють застосування інших більш м`яких запобіжних заходів.

У судовому засіданні прокурор Дніпропетровської обласної прокуратури ОСОБА_3 підтримав клопотання про оголошення обвинуваченого ОСОБА_4 в розшук та обрання щодо нього запобіжного заходу у виді тримання під вартою, посилаючись на обставини, викладені у клопотанні, а саме те, що обвинувачений не дотримався умов запобіжного заходу, виїхав за межі України, ухиляється від судового розгляду, оголошений у державний розшук, за результатами якого встановлено перебування обвинуваченого за кордоном.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_4 адвокат ОСОБА_5 заперечив проти клопотання прокурора, посилаючись на його неналежне оформлення в частині надання доказів на підтвердження обставин, викладених прокурором у клопотанні, ризик незаконного впливу на потерпілих не обґрунтований, також, вважав, що більше року з моменту оголошення його підзахисного у розшук працівниками СБУ не були здійснені жодні заходи, не здобуто нових доказів, також вважав необґрунтованим клопотання прокурора в частині обрання тримання під вартою без визначення застави, що, на його думку суперечить КПК. Просив повернути клопотання прокурору для належного його оформлення.

Суд, заслухавши прокурора, захисника, дослідивши матеріали кримінального провадження, приходить до таких висновків.

Відповідно до статті 28 КПК України як на сторону обвинувачення під час досудового розслідування, так на і на суд під час судового провадження покладено обов`язок забезпечити додержання розумних строків як загальної засади кримінального провадження, яка також є складовою права особи на справедливий суд, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Згідно із частиною першою статті 335 КПК України у разі, якщо обвинувачений ухилився від явки до суду або захворів на психічну чи іншу тяжку тривалу хворобу, яка виключає його участь у судовому провадженні, або був призваний для проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, суд зупиняє судове провадження стосовно такого обвинуваченого до його розшуку, видужання або звільнення з військової служби і продовжує судове провадження стосовно інших обвинувачених, якщо воно здійснюється щодо декількох осіб.

Ухвалою суду від 05 травня 2025 року оголошено розшук обвинуваченого ОСОБА_4 .

Таке рішення суду було обґрунтовано тим, що ОСОБА_4 не з`явився в судове засідання 24.04.2025, у зв`язку з чим судом було постановлено ухвалу про привід обвинуваченого в судове засідання на 05.05.2025, яка не була виконана через відсутність обвинуваченого за адресою проживання, місцезнаходження його не було встановлено, про що суду були надані відповідні матеріали правоохоронного органу, якому було доручено виконання приводу.

На час постановлення ухвал суду про привід та розшук обвинуваченого у зв`язку з його неявкою до суду, щодо останнього діяв застосований судом запобіжний захід у виді особистого зобов`язання з покладенням обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, зокрема з`являтися за викликом до суду, повідомляти про зміну місця проживання, не виїжджати за межі України. Натомість, відповідно до наданих суду відомостей ОСОБА_4 у період з грудня 2024 року по травень 2025 року перебував за кордоном.

Основним завданням кримінального провадження є забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування й судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини і щоб до кожного була застосована належна правова процедура.

Такою процедурою стосовно обвинуваченого, який перебуває за кордоном, є його притягнення до кримінальної відповідальності заочно або шляхом екстрадиції в Україну. Для ефективності судового розгляду у будь-якому разі необхідно ініціювати процедуру оголошення такої особи в міжнародний розшук.

Міжнародний розшук обвинувачених і внесення їх у базу даних Інтерполу являє собою комплекс відповідних заходів, один з яких є прийняття ухвали про оголошення особи в міжнародний розшук і направлення цієї ухвали до Національного центрального бюро Інтерполу в Україні з відповідним клопотанням для передачі в подальшому до Комісії з контролю за файлами Інтерполу задля встановлення місцезнаходження особи.

За змістом частини 2 статті 318 КПК України явка обвинуваченого у судове засідання є обов`язковою.

Згідно зі статті 335 КПК України розшук обвинуваченого, який ухилився від суду, оголошується ухвалою суду.

Міжнародний розшук це регламентований нормами національного та міжнародного законодавства комплекс оперативно-розшукових, інформаційно-довідкових, адміністративно-перевірочних заходів, слідчих (розшукових) дій й негласних слідчих (розшукових) дій та інших процесуальних дій, що здійснюються на території держав-членів Інтерполу з метою встановлення місця знаходження оголошених у розшук осіб, які переховуються від органів досудового розслідування, слідчого судді та суду й ухиляються від відбування кримінального покарання.

З письмових матеріалів, доданих до клопотання прокурора встановлено, що ОСОБА_4 перетнув кордон України поза межами офіційних пунктів перетину, перебував за кордоном впродовж грудня 2024 року травня 2025 року в країнах Європейського союзу, відомості про його повернення до України і про його дійсне місце проживання станом на час звернення з клопотанням до суду відсутні.

На підставі частини 7 статті 42 КПК України обвинувачений зобов`язаний прибути за викликом до суду, а в разі неможливості прибути за викликом у призначений строк - заздалегідь повідомити про це зазначених осіб; підкорятися законним вимогам та розпорядженням суду. Проте обвинувачений ОСОБА_4 в судові засідання не з`являється, не виконує вимоги суду повідомити про зміну місця свого перебування/проживання з наданням підтверджуючих документів, не виїжджати за межі України.

Під ухиленням від суду слід розуміти умисні дії, здійснені особою з метою уникнути кримінальної відповідальності за вчинений злочин, що змушує суд та правоохоронні органи вживати заходів, спрямованих на встановлення її місця перебування. Такі дії можуть полягати у:

- приховуванні зазначеною особою місця свого перебування;

- нез`явленні без поважних причин за викликом до суду попри покладений на неї процесуальний обов`язок;

- ненадання до суду документів, що підтверджують факт перетинання кордону країни ймовірного перебування;

- ненадання на підтвердження поважності неприбуття будь-яких документів.

Отже, враховуючи, що вжитими заходами з державного розшуку місцезнаходження ОСОБА_4 не встановлено, наявні відомості про його перебування за межами України та неповернення в Україну станом на цей час, з метою подальшої законної видачі (екстрадиції) його в Україну компетентними органами іноземної держави, що без оголошення у міжнародний розшук, є неможливим, суд вважає за необхідне оголосити ОСОБА_4 в міжнародний розшук.

У зв`язку з оголошенням ОСОБА_4 у міжнародний розшук, судове провадження стосовно нього підлягає зупиненню.

При вирішенні клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.

У відповідності до статті 12 КПК України під час кримінального провадження ніхто не може триматися під вартою, бути затриманим або обмеженим у здійсненні права на вільне пересування в інший спосіб через підозру або обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення інакше як на підставах та в порядку, передбачених цим Кодексом.

Розділ ІІ Кримінального процесуального кодексу України визначає, що з метою досягнення дієвості кримінального провадження застосовуються заходи забезпечення цього провадження. До заходів забезпечення згідно з пунктом 9 частини 2 статті 131 цього кодексу віднесені також запобіжні заходи. Порядок застосування до особи запобіжних заходів визначений главою 18 КПК України.

У відповідності до статті 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Відповідно до вимог пункту п`ятого частини другої статті 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

Відповідно до частини першої статті 193 КПК України розгляд клопотання про застосування запобіжного заходу здійснюється за участю прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, його захисника, за виключенням частини шостої статті 193 КПК України.

Згідно із частиною шостою статті 193 КПК України слідчий суддя, суд розглядає клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та може обрати такий запобіжний захід за відсутності підозрюваного, обвинуваченого лише у разі доведення прокурором наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, а також наявності достатніх підстав вважати, що підозрюваний, обвинувачений виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, та/або оголошений у міжнародний розшук. У такому разі після затримання особи і не пізніш як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя, суд за участю підозрюваного, обвинуваченого розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м`який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.

Згідно частини 1 статті 194 КПК під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Щодо обґрунтованості підозри, суд зважає на відсутність законодавчого визначення поняття «обґрунтованість підозри» та усталену практику Європейського суду з прав людини та критеріїв її визначення, відповідно до якої термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.

У даному кримінальному провадженні обґрунтованість підозри була предметом перевірки слідчого судді під час застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, його продовження, у тому числі під час судового провадження, зміни запобіжного заходу стосовно обвинуваченого ОСОБА_4 .

За змістом положень статей 193, 194 КПК України, суд на даній стадії кримінального судочинства не вправі вирішувати ті питання, які вирішує суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих даних визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу.

Відповідно до обвинувального акту, ОСОБА_4 раніше неодноразово судимий за скоєння тяжких умисних злочинів, зокрема 16.10.2018 вироком Індустріального районного суду м. Дніпропетровська за ч. 2 ст. 146, ч.2 ст. 353, ч. 4 ст. 358, ч. 1 ст. 70 КК України до 6 років 2 місяців позбавлення волі.

ОСОБА_4 висунуто обвинувачення у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених: ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 189 КК України за ознаками незакінченого замаху на вчинення вимагання, поєднаного з насильством, небезпечним для життя чи здоров`я особи, яке могло заподіяти майнову шкоду у великих розмірах; ч. 2 ст. 189 КК України за ознаками вимагання, вчинене за попередньою змовою групою осіб, з погрозою вбивства та заподіяння тяжких тілесних ушкоджень, та з пошкодженням і знищенням майна, що завдало значної шкоди потерпілому; ч. 1 ст. 263 КК України за ознаками незаконного придбання та зберігання вибухових речовин та вибухових пристроїв без передбаченого законом дозволу.

Санкція частини другої статті 189 КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до семи років.

Санкція частини третьої статті 189 КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до десяти років.

Санкція частини першої статті 263 КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до семи років.

Під час судового провадження щодо ОСОБА_4 неодноразово змінювався запобіжний захід в бік пом`якшення: з тримання під вартою на домашній арешт, з домашнього арешту на особисте зобов`язання з покладенням обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

ОСОБА_4 , перебуваючи під дією запобіжного заходу у виді особистого зобов`язання, з покладенням відповідних обов`язків, не лише не виконав такі обов`язки, але і став на шлях переховування від суду, не повідомивши про своє місцезнаходження, ухиляючись від явки до суду, покинувши межі України.

За даними правоохоронних органів Європейських країн, отриманими через відділ міжнародного поліцейського співробітництва ШУНП в Дніпропетровській області, зокрема в країнах Європейського союзу, отримано інформацію про перебування ОСОБА_4 у період грудень 2024 року травень 2025 року в Болгарії, Хорватії, Чорногорії, Польщі, Греції, Італії, Угорщині.

Відповідно до відомостей наданих ДПС України, протягом 2024-2026 років ОСОБА_4 державний кордон України в офіційних пунктах пропуску не перетинав.

05 травня 2025 року ОСОБА_4 Покровським районним судом міста Кривого Рогу оголошено в розшук.

Вжиті заходи з державного розшуку обвинуваченого не дали позитивних результатів, оскільки останній відсутній за місцем проживання, про зміну якого суду не повідомляв, покинув територію України поза межами офіційних пунктів пропуску, його дійсне місце знаходження не встановлено.

Таким чином, обвинувачений ОСОБА_4 , будучи належним чином повідомленим про судові засідання та про застосування щодо нього запобіжного заходу і покладення судом обов`язків, не з`являвся за викликом до суду без поважної причини та порушив інші покладені на нього при застосування запобіжного заходу обов`язки.

З огляду на викладені обставини, суд погоджується з прокурором щодо наявності ризиків, передбачених п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме ризику переховування від суду та ризику вчинення іншого кримінального правопорушення.

Суд на даному етапі не оцінює обставини, визначені у статті 178 КПК України, оскільки розгляд клопотання здійснюється за правилами частини 6 статті 193 КПК України.

Крім цього, на відміну від процедури застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, при вирішенні питання про його обрання не досліджується можливість застосування менш суворого запобіжного заходу, оскільки тримання під вартою є єдиним запобіжний захід, передбачений в порядку ч. 6 ст. 193 КПК України.

Також, суд зважає на те, що ухвалення рішення про обрання запобіжного заходу у порядку передбаченому ч. 6 ст. 193 КПК України фактично є заходом забезпечення кримінального провадження який застосовується для забезпечення присутності обвинуваченого під час розгляду клопотання про застосування по відношенню до нього запобіжного заходу, що є процесуальною гарантією забезпечення доступу до правосуддя, зокрема безпосередньої участі у розгляді питання яке стосується особи, а також гарантією реалізації права на захист.

Крім того, суд враховує, що положеннями статті 575 КПК України визначено, що до клопотання про видачу особи в Україну, у тому числі, в обов`язковому порядку додається засвідчена копія ухвали слідчого судді або суду про тримання особи під вартою, якщо видача запитується для притягнення до кримінальної відповідальності. Таку ж вимогу закріплено і у ст. 12 Європейської конвенції про видачу правопорушників від 13 грудня 1957 року та в ІV розділі Інструкції про порядок використання правоохоронними органами України інформаційної системи Міжнародної організації кримінальної поліції Інтерпол.

З огляду на наведене, враховуючи, що наявні відомості про перетин обвинуваченим кордону України та неповернення в Україну станом на теперішній час, а його подальше затримання за посередництвом НЦБ Інтерполу з метою подальшої законної видачі (екстрадиції) в Україну компетентними органами іноземної держави, без обрання стосовно нього запобіжного заходу у виді тримання під вартою, є неможливим, суд доходить висновку, що наявні обґрунтовані підстави для обрання до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Згідно з частиною п`ятою статті 183 КПК при обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно обвинуваченого, який оголошений у міжнародний розшук, розмір застави не визначається.

У разі постановлення слідчим суддею, судом ухвали про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного, обвинуваченого на підставі частини шостої статті 193 цього Кодексу строк дії такої ухвали не зазначається (ч. 4 ст. 197 КПК).

З огляду на наведені положення кримінального процесуального закону, суд не визначає строк дії ухвали, а також розмір застави, як альтернативного виду запобіжного заходу.

Питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_4 або його зміну на більш м`який запобіжний захід підлягає перегляду після затримання особи і не пізніш як через сорок вісім годин з часу його доставки до місця кримінального провадження.

Керуючись ст. 12, 28, 131, 132, 177, 183, 193, 194, 196, 197, 335, 369-372

П О С Т А Н О В И В:

задовольнити клопотання прокурора Дніпропетровської обласної прокуратури ОСОБА_6 про оголошення обвинуваченого ОСОБА_4 у міжнародний розшук та обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_4 .

Оголосити у міжнародний розшук ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився у місті Севастополь, АР Крим, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 .

Обрати на підставі частини 6 статті 193 Кримінального процесуального кодексу України щодо ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 189, ч. 2 ст. 189, ч. 1 ст. 263 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Питання про застосування до ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м`який запобіжний захід, підлягає розгляду судом за участю обвинуваченого після затримання останнього не пізніш як через сорок вісім годин з часу його доставки до місця кримінального провадження.

Про затримання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомити Дніпропетровську обласну прокуратуру, а також Покровський районний суд міста Кривого Рогу.

Зупинити судове провадження по обвинуваченню ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 189, ч. 2 ст. 189, ч. 1 ст. 263 КК України, до розшуку обвинуваченого.

Організацію виконання ухвали доручити Головному управлінню Служби безпеки України в Дніпропетровській області.

Контроль за виконанням ухвали покласти на Дніпропетровську обласну прокуратуру.

Ухвала в частині обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою може бути оскаржена безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти діб з дня її проголошення.

Суддя ОСОБА_1