Ухвала суду № 138153116, 13.07.2026, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 400/10671/25

У Х В А Л А

13 липня 2026 року м. Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Токмілова Л.М., розглянувши клопотання представника відповідача про залишення без розгляду позовної заяви у справі за адміністративним позовом Головного управління ДПС у Миколаївській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу,-

ВСТАНОВИВ:

До Миколаївського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Головного управління ДПС у Миколаївській області до ОСОБА_1 про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості у розмірі 308770,69 грн. в рахунок погашення податкового боргу з земельного податку з фізичних осіб на користь місцевого бюджету Коблівської ОТГ.

Ухвалою Миколаївського окружного адміністративного суду від 16.10.2025, адміністративну справу №400/0671/25 за позовом Головного управління ДПС у Миколаївській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу передано за підсудністю до Одеського окружного адміністративного суду.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справи між суддями Одеського окружного адміністративного суду від 26.11.2025, адміністративна справа № 400/10671/25 передана судді Токміловій Л.М.

Ухвалою суду від 01.12.2025 відкрито провадження по справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

08.01.2026 року від представника відповідача надійшло клопотання про залишення без розгляду позовної заяви у справі за адміністративним позовом Головного управління ДПС у Миколаївській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу. Представник відповідача вказав, що як вбачається з доводів самого позивача, викладених у позовній заяві та у відповіді на відзив, Головне управління ДПС у Миколаївській області вважає, що: датою вручення податкових повідомлень-рішень є 17.04.2025 року; граничним строком добровільної сплати податкових зобов`язань є 16.06.2025 року; з 17.06.2025 року відповідні суми за твердженням Позивача набули статусу податкового боргу. Отже, навіть виходячи з позиції самого позивача, підстави для звернення до адміністративного суду з вимогою про стягнення податкового боргу виникли 17.06.2025 року. Відповідно, граничний строк звернення до суду сплив 17.09.2025 року.

13.01.2026 від представника позивача надійшли заперечення на клопотання про залишення позовної заяви без розгляду.

Відповідно до пункту 8 частини 1 статті 240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо, з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.

Згідно частини 3, 4 статті 123 КАС України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду. Якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Відповідно до частини 1, 2 статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб`єкту владних повноважень право на пред`явлення визначених законом вимог.

Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень.

Згідно п. 102.1 ст. 102 ПК України контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов`язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня - у разі проведення перевірки операції відповідно до статей 39 і 39-2 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов`язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов`язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

Відповідно до п. 102.4. ст. 102 ПК України у разі якщо грошове зобов`язання нараховане контролюючим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 102.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв`язку з відмовою у самостійному погашенні такого грошового зобов`язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу.

Верховний Суд, аналізуючи наведені вище норми права в постанові від 25.02.2020 по справі №1340/5767/18 (адміністративне провадження №К/9901/25029/19), висловив думку, що положеннями пунктів 95.1-95.3 статті 95 і пункту 102.4 статті 102 ПК України встановлено, що контролюючий орган може звернутися до адміністративного суду з позовом про стягнення податкового боргу з платників податків із дотриманням відповідних умов, встановлених пунктом 95.2 статті 95 ПК України, які надають право на примусове стягнення податкового боргу, а також строку - 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу. Строк у 1095 днів є присічним для контролюючого органу, протягом і в межах якого ним можуть бути вжиті заходи щодо погашення податкового боргу, в тому числі і шляхом звернення до суду з позовом.

Зазначена позиція підтримана у подальшому Верховним Судом, зокрема у постановах від 12.10.2021 у справі №819/1399/17 та від 18.05.2022 у справі №640/26239/20.

Відступу від зазначених висновків Верховного Суду не здійснювалося.

З матеріалів справи слідує, що податковий борг відповідача виник на підставі податкових повідомлень рішень: № 14105-2407-1423-UA48060090000097375 від 11.03.2025 у сумі 15 319,84 грн., № 14107-2407-1423-UA48060090000097375 від 11.03.2025 у сумі 71 613,81 грн., № 14108 2407-1423-UA48060090000097375 від 11.03.2025 у сумі 75 266,11 грн., № 14106-2407 1423-UA48060090000097375 від 11.03.2025 у сумі 62 272,88 грн., № 14084-2407-1423 UA48060090000097375 від 11.03.2025 у сумі 84 298,05 грн.

При цьому, позовну заяву подано до суду 02.10.2025.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовну заяву подано до суду в межах строків, визначених чинним законодавством, а саме ст. 102 ПК України, відтак посилання відповідача про необхідність застосування до вказаних позовних вимог абз.2 частини 2 статті 122 КАС України є необґрунтованими та в задоволенні клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду слід відмовити.

Керуючись статтями 123, 160, 161, 169, 171, 240, 248 КАС України, суддя, -

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні клопотання відповідача про залишення позовної заяви без розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя Токмілова Л.М.