Рішення № 138153006, 13.07.2026, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/42665/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 липня 2026 року м. Одеса

Зала судових засідань №22

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді Аракелян М.М.

За участю секретаря Поліщука О.В.

За участю сторін:

Від позивача: ОСОБА_1 .

Від відповідачів: Соколовська А.О., Киливник В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративною позовною заявою ОСОБА_2 до Одеської митниці, Державної митної служби України про визнання протиправними дій та бездіяльності, визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити певні дії, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,-

ВСТАНОВИВ:

25 грудня 2025 року до Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_2 (надіслана службою кур`єрської доставки 01.12.2025 року) до Одеської митниці, у якій представник позивача просить суд:

визнати протиправними дії та бездіяльність Одеської митниці, що виразилися у:

відмові надати ОСОБА_3 щорічну відпустку та відпустки відповідно до ст. 3 ЗУ «Про відпустки»;

невиплаті матеріальної допомоги на оздоровлення;

нерозгляді заяв ОСОБА_3 про продовження строку дії контракту;

безпідставному не направленні до Державної митної служби України документів та пропозицій щодо продовження контракту позивача;

визнати протиправною бездіяльність Одеської митниці, що полягає у: нерозгляді пропозиції начальника митного поста «Білгород-Дністровський» Одеської митниці ОСОБА_3 стосовно продовження строку контракту; не направленні до Державної митної служби України документів та пропозицій щодо продовження контракту; ненаданні належного адміністративного рішення;

визнати протиправними дії начальника Одеської митниці, що полягали у направленні до ДМСУ листа №7.10-1/12-01/4/479 від 09.01.2025 з проханням не розглядати питання продовження контракту, як такими що є необґрунтованими, упередженими та такими, що мають ознаки дискримінації;

визнати дії Одеської митниці щодо відмови та перешкоджання продовженню контракту позивача такими, що містять ознаки дискримінації та порушують принцип рівності прав державного службовця;

визнати протиправним та скасувати наказ Державної митної служби України від 13.01.2025 №18-о про звільнення як такий, що прийнятий на підставі неправдивої, неповної та упередженої інформації, а також у зв`язку з істотним порушенням трудових та соціальних гарантій позивача;

поновити ОСОБА_3 на посаді начальника митного поста «Білгород-Дністровський» Одеської митниці з 21 січня 2025 р.;

стягнути з відповідача на користь ОСОБА_3 середній заробіток за час вимушеного прогулу, а саме з 21 січня 2025 року по день ухвалення судом рішення, з проведення необхідних відрахувань;

зобов`язати Одеську митницю після поновлення ОСОБА_3 на посаді забезпечити реалізацію її права на щорічну основну відпустку за 2025 рік, у тому числі шляхом фактичного надання відпустки у погоджені з позивачем строки із невиплатою матеріальної допомоги на оздоровлення у розмірі посадового окладу;

зобов`язати Одеську митницю: повторно та належним чином розглянути заяви ОСОБА_3 про продовження дії контракту строком на три роки на посаді начальника митного поста «Білгород-Дністровський» Одеської митниці, підготувати та направити до Держмитслужби України мотивоване подання, забезпечивши неупереджений, недискримінаційний та законний розгляд цього питання;

визнати дії Одеської митниці такими, що містять ознаки дискримінації;

стягнути судові витрати з відповідача.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу справи між суддями адміністративна справа розподілена на суддю Аракелян М.М.

В обґрунтування позовних вимог, зокрема, зазначено, що ОСОБА_2 (попереднє прізвище ОСОБА_4 ) відповідно до Наказу Держмитслужби України від 20 січня 2022 р. № 73-0 призначена на посаду начальника митного поста «Білгород-Дністровський» Одеської митниці. Призначення відбулось на підставі укладеного між позивачем та відповідачем Контракту №3 про проходження державної служби від 20 січня 2022 року, згідно п. 26 якого визначено строк дії контракту від 21 січня 2022 року по 20 січня 2025 року. Протягом трьох років позивач успішно виконувала завдання та досягала показників результативності, ефективності та якості їх виконання посадовою особою, про що свідчать результати оцінювання. Протягом 2023-2024 років вона сумлінно виконувала свої посадові обов`язки, що підтверджується позитивною оцінкою результатів службової діяльності державного службовця, яка згідно зі ст. 44 Закону України «Про державну службу» є підставою для продовження дії контракту. Окрім цього, позивач як державний службовець щороку успішно проходила щорічне оцінювання. Позивач направила повторно заяву від 17.01.25 з проханням продовження дії контракту на новий термін на три роки з огляду на позитивні результати роботи та успішне оцінювання показників. Додатково відповідачу було направлено адвокатський запит від 19.01.2025 року. Одеська митниця зловжила дискрецією, порушила принцип добросовісності та позбавила позивача її трудових прав. Сукупність дій та бездіяльності відповідача свідчить про упереджене, вибіркове та дискримінаційне ставлення, що суперечить: ст. 2 КЗпП, ст. 6 ЗУ «Про державну службу», принципу рівності та недискримінації. Лише після направлення адвокатського запиту позивачка отримала: відповідь Держмитслужби України на адвокатський запит від 24.11.2025 № 12/12-03.8/19/1000, з якої стало відомо, що відповідач не направляв жодних документів щодо продовження контракту; не звертався до Держмитслужби України з пропозиціями внесення змін до наказу №18-о про звільнення позивачки. Водночас Держмитслужба України надала лист Одеської митниці від 09.01.2025 №7.10-1/12-01/4/479, в якому Митниця прямо просить ДМС не розглядати питання продовження контракту позивачки, при цьому не наводить не наводить жодного обґрунтування, не посилається на службові оцінювання, потреби служби або невідповідність позивачки посаді чи на існування будь яких інших обставин, що унеможливлюють продовження служби позивачки. Відповідач не виконав передбачений законом обов`язок ініціювати процедуру продовження контракту, не підготував і не направив до ДМСУ необхідні документи або висновок щодо можливості продовження служби позивачки, безпідставно направивши лист з проханням не розглядати питання продовження контракту позивачки, без існування будь яких причин

Ухвалою суду від 29.12.2025 року позовну заяву залишено без руху з підстав необхідності подання суду заяви про поновлення строку звернення до суду та доказів поважності причин його пропуску; встановлено строк для усунення недоліків позовної заяви 10 днів з дня вручення копії даної ухвали позивачеві запропоновано позивачеві уточнити суб`єктний склад відповідачів.

05.01.2025 року надійшло клопотання представника позивача (сформоване в системі «Електронний суд» 04.01.2025 року) про усунення недоліків позовної заяви, в додатки до якого надані:

- клопотання про залучення Державної митної служби України до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача;

- заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 09.01.2026 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі; постановлено розгляд справи проводити за правилами загального позовного провадження з повідомленням сторін; призначено підготовче засідання на 27.01.2026 року.

При цьому суд дійшов висновку, що на дату постановлення ухвали немає підстав вважати, що позивачем пропущений строк звернення до суду з позовом.

27.01.2026 року перед підготовчим засіданням до суду надійшли:

- клопотання відповідача про залучення до участі у справі співвідповідача - Державну митну службу України;

- клопотання відповідача про залишення позову без розгляду;

- відзив Одеської митниці на позовну заяву;

- заперечення представника позивача на клопотання про залишення позову без розгляду;

- заперечення представника позивача на клопотання про залучення співвідповідача;

- клопотання представника позивача про залишення відзиву без розгляду та вирішення справи за наявними матеріалами.

Заперечуючи проти позову, Одеська митниця, зокрема, зазначила, що наказом Державної митної служби України від 13.01.2025 № 18-о ОСОБА_5 була звільнена 20.01.2025 із займаної посади начальника митного поста «Білгород-Дністровський» Одеської митниці у зв`язку із закінченням строку, на який укладено контракт про проходження державної служби від 20.01.2022 № 3, та строку призначення на посаду державної служби відповідно до пунктів 1 та 4 частини 12 статті 311, пункту 2 частини першої статті 83, абзацу другого частини першої статті 85 Закону України від 10 грудня 2015 року № 889-VІІІ «Про державну службу», абзацу першого п. 25 та п. 26 Порядку укладення контрактів про проходження державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.06.2020 року №494. Для продовження контракту необхідним є взаємне волевиявлення сторін, формалізоване у вигляді додаткової угоди, підписаної як державним службовцем, так і суб`єктом призначення або керівником державної служби. У матеріалах справи відсутні будь-які докази, що підтверджували б факт такого узгодження або підписання додаткової угоди щодо продовження строку дії контракту № 3. Зокрема, позивач не надав жодних документів, які б свідчили про: направлення заяви або клопотання щодо наміру продовжити дію контракту; отримання згоди від суб`єкту призначення; факт проведення переговорів або підписання додаткової угоди; будь-які службові записки, листування чи внутрішні документи, що вказували б на відповідний намір або узгодження. Відтак, в умовах відсутності доказів узгодження та документального оформлення продовження контракту № 3, відсутні і правові підстави вважати, що цей контракт діяв після закінчення вказаного в ньому строку. Припинення державної служби 20.01.2025 на підставі закінчення строку дії контракту відбулося у відповідності до його умов та положень законодавства. Підписання позивачем контракту від 20.01.2022 № 3 свідчить про надання її згоди на строкове призначення на посаду начальника митного поста «Білгород-Дністровський» Одеської митниці, а саме з 20.01.2022 по 20.01.2025. Щодо тверджень позивача про нібито порушення її права на щорічну відпустку Одеська митниця зазначає, що такі доводи не відповідають фактичним обставинам справи та ґрунтуються на помилковому тлумаченні норм законодавства про державну службу. Дійсно, ОСОБА_3 було подано заяву про надання щорічної відпустки з 13 січня 2025 року тривалістю 14 календарних днів. Водночас під час розгляду зазначеної заяви Одеською митницею було враховано строковий характер проходження позивачем державної служби та умови укладеного з нею контракту про проходження державної служби, строк дії якого спливав 20 січня 2025 року. За таких обставин надання щорічної відпустки у запитуваний позивачем період об`єктивно унеможливлювалося, оскільки її закінчення припадало на час після припинення дії контракту та, відповідно, після припинення державної служби. Надання відпустки поза межами строку дії контракту суперечило б правовій природі контракту як строкового трудового договору, а також основоположному принципу, за яким реалізація прав державного службовця, у тому числі права на щорічну відпустку, є нерозривно пов`язаною з перебуванням особи на державній службі. відповідно до пункту 27 контракту № 3, дія контракту про проходження державної служби за умови належного його виконання державним службовцем може бути продовжена за угодою сторін на той самий або більший строк, але не більше ніж на три роки шляхом підписання сторонами відповідних змін до контракту. Додаткова угода про продовження строку дії цього контракту повинна бути укладена сторонами не пізніше ніж за один місяць до закінчення строку його дії. 20 січня 2025 року позивачем було подано до Одеської митниці заяву про надання відпустки перед звільненням із одночасною виплатою матеріальної допомоги, при цьому у зазначеній заяві не було визначено конкретної дати початку такої відпустки. Станом на дату подання вказаної заяви строк дії контракту про проходження державної служби позивача вже сплив, а державну службу ОСОБА_3 було припинено у встановленому законом порядку, у зв`язку з чим вона була звільнена із займаної посади начальника митного поста «Білгород-Дністровський» Одеської митниці. Доводи позивача про нібито бездіяльність Одеської митниці щодо не продовження строку дії контракту про проходження державної служби є безпідставними, такими, що не підтверджуються фактичними обставинами справи, та ґрунтуються на неправильному застосуванні норм матеріального права. Твердження позивача про подання нею заяви щодо продовження строку дії контракту не відповідає дійсності та не підтверджено жодним доказом. Заява ОСОБА_2 (Чернявської) про продовження строку контракту про проходження державної служби до Одеської митниці не надходила, що виключає можливість вчинення митницею будь-яких дій у відповідь на таке звернення. Відсутність заяви як юридичного факту унеможливлює висновок про бездіяльність органу. У межах визначеної компетенції Одеська митниця не наділена повноваженнями самостійно продовжувати строк дії контракту начальника митного поста або приймати рішення з цього питання. Листом Одеської митниці від 09.01.2025 року №7.10-1/12-01/4/479 «Про продовження строку дії контракту ОСОБА_6 » були направлені виключно пропозиції щодо доцільності продовження строку дії контракту про проходження державної служби, що свідчить про належне виконання митницею своїх повноважень, а не про бездіяльність.

У підготовчому засіданні 27.01.2026 року оголошено перерву до 03.02.2026 року у зв`язку із необхідністю ознайомлення суду із вищезазначеними документами.

02.02.2026 року Одеська митниця подала заперечення на клопотання представника позивача про залишення відзиву без розгляду та вирішення справи за наявними матеріалами.

Підготовче засідання, призначене на 03.02.2026 року було перенесено на 12.02.2026 року у зв`язку із технічними проблемами в роботі мережі «Інтернет» та неможливістю фіксування судового засідання в підсистемі «ВКЗ».

Ухвалами суду від 12.02.2026 року:

- відмовлено у задоволенні клопотання представника Одеської митниці про залишення позову ОСОБА_2 без розгляду;

- клопотання Одеської митниці про залучення Державної митної служби України в якості відповідача задоволено; залучено до участі у справі як другого відповідача Державну митну службу України; встановлено Державній митній службі України строк 15 днів з дня отримання копії ухвали для подання відзиву на позов; відкладено підготовче засідання на 03.03.2026 року.

02.03.2026 року Одеська митниця подала клопотання про залишення позову ОСОБА_2 без розгляду у зв`язку із пропуском позивачем строку звернення до суду з позовом.

Підготовче засідання, призначене на 03.03.2026 було перенесено на 17.03.2026 року у зв`язку із технічними проблемами в роботі мережі «Інтернет» та неможливістю фіксування судового засідання в підсистемі «ВКЗ».

04.03.2026 року Державна митна служба подала суду відзив на позовну заяву, у якому просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

Заперечуючи проти позову, Держмитслужба, крім доводів, наведених Одеською митницею у відзиві, зокрема, зазначила, що наведені позивачем результати моніторингу службової діяльності, які свідчать про виконання ним службових обов`язків на високому рівні, дійсно підтверджують належне ставлення до роботи протягом дії контракту. Такі результати не впливають на юридичну природу припинення державної служби у зв`язку із закінченням строку контракту, яка чітко регламентована Законом України «Про державну службу». Продовження дії контракту є правом, а не обов`язком будь-якої зі сторін. Згідно з частиною тринадцятою статті 31-1 Закону України «Про державну службу», дія контракту може бути один раз продовжена за угодою сторін на той самий строк шляхом підписання відповідних змін до контракту. Продовження контракту є виключно результатом взаємного волевиявлення, а не автоматичним наслідком позитивної службової характеристики. У даному випадку жодна зі сторін не ініціювала продовження строку контракту, і він був припинений відповідно до визначеного ним строку. Наказ Державної митної служби України від 13.01.2025 № 18-о «Про звільнення ОСОБА_6 ». видано виключно на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Заява позивача про продовження строку контракту до Одеської митниці не надходила, а отже, територіальний орган не мав правових підстав для її розгляду та направлення документів до Голови ДМСУ. Така обставина підтверджує належне виконання Одеською митницею своїх обов`язків у межах компетенції, а також виключає будь-які твердження про бездіяльність чи умисну дискримінацію.

04.03.2026 року представник позивача подала заперечення на клопотання Одеської митниці про залишення позову без розгляду.

09.03.2026 року Держмитслужба України подала клопотання про залишення позову без розгляду у зв`язку із пропуском позивачем строку звернення до суду з позовом.

Зміст клопотання є аналогічним змісту клопотання Одеської митниці від 02.03.2026 року про залишення позову без розгляду.

17.03.2026 року представник позивача подала доповнення до заперечень на клопотання Одеської митниці.

17.03.2026 року представник позивача подала заперечення на клопотання Держмитслужби України про залишення позову без розгляду, зміст заперечень є майже аналогічним змісту заперечень та доповнень до заперечень на клопотання Одеської митниці.

Підготовче засідання, призначене на 17.03.2026 року було перенесено на 24.03.2026 року у зв`язку із тимчасовою непрацездатністю головуючого судді М.М.Аракелян.

20.03.2026 року Держмитслужба України подала письмові пояснення щодо заперечення на клопотання про залишення позовної заяви без розгляду.

У підготовчому засіданні 17.03.2026 року було оголошено перерву до 31.03.2026 року.

24.03.2026 року представник позивача подала письмові пояснення.

31.03.2026 року представник позивача подала клопотання, у якому просить суд:

- визнати причини пропуску строку звернення до суду поважними;

- поновити строк звернення до адміністративного суду;

- відмовити у задоволенні клопотання відповідачів про залишення позову без розгляду.

У підготовчому засіданні 31.03.2026 року було оголошено перерву до 02.04.2026 року у зв`язку із необхідністю ознайомитись із вищезазначеним клопотанням.

02.04.2026 року Одеська митниця подала заперечення на клопотання позивача.

У підготовчому засіданні 02.04.2026 року було оголошено перерву до 07.04.2026 року у зв`язку із оголошенням у м.Одесі повітряної тривоги.

Ухвалою суду від 07.04.2026 року клопотання представника ОСОБА_2 про поновлення строку звернення до суду з позовом задоволено; поновлено ОСОБА_2 строк звернення до суду з позовом до Одеської митниці, Державної митної служби України про визнання протиправними дій та бездіяльності, визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити певні дії, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, визнавши поважними причини його пропуску; у задоволенні клопотань Одеської митниці та Державної митної служби України про залишення позову ОСОБА_2 без розгляду відмовлено.

У підготовчому засіданні 07.04.2026 року оголошено перерву до 16.04.2026 року.

Ухвалою суду від 13.04.2026 року витребувано у Одеської митниці: докази вакантності чи зайнятості посади, яку обіймала ОСОБА_2 до звільнення, з відповідними даними; завірену копію наказу Одеської митниці №102-о від 14.01.2025 року; постановлено витребувані докази надати до початку підготовчого засідання 16.04.2026 року.

15.04.2026 року Одеська митниця подала докази на виконання вищезазначеної ухвали.

16.04.2026 року представник Держмитслужби України подав заперечення на клопотання представника позивача про долучення доказів.

16.04.2026 року представник позивача подала додаткові пояснення.

У підготовчому засіданні 16.04.2026 року оголошено перерву до 21.04.2026 року на задоволення клопотання представників відповідачів.

21.04.2026 року представник позивача подала заяву про уточнення позовних вимог, у якій просить суд:

1) Визнати протиправними дії Одеської митниці, що полягають у відмові надати ОСОБА_2 щорічної відпустки та відпустки відповідно до ст. 3 ЗУ «Про відпустки».

2) Визнати протиправною бездіяльність Одеської митниці, що полягає у: невиплаті матеріальної допомоги на оздоровлення; не розгляді заяв начальника митного поста «Білгород-Дністровський» Одеської митниці Мунтян Оксани Михайлівни про продовження строку дії контракту; невжитті належних заходів щодо підготовки та розгляду питання продовження контракту Позивача, у тому числі неприйнятті належного та вмотивованого рішення за результатами розгляду зазначених заяв,що у сукупності призвело до прийняття рішення про припинення державної служби Позивача без належного обґрунтування.

3) Визнати протиправними дії Одеської митниці, що полягають у направленні до Державної митної служби України листа №7.10-1/12-01/4/479 від 09.01.2025 з проханням не розглядати питання продовження контракту з ОСОБА_2 , а також перешкоджанні продовженню такого контракту, як такі, що є необґрунтованими, упередженими, містять ознаки дискримінації.

4) Визнати протиправним та скасувати наказ Державної митної служби України від 13.01.2025 №18-о про звільнення ОСОБА_2 як такий, що прийнятий на підставі неповної та упередженої інформації, сформованої внаслідок протиправних дій та бездіяльності Одеської митниці, без належного та всебічного з`ясування обставин, що мають значення для прийняття такого рішення.

5) Поновити ОСОБА_2 на посаді начальника митного поста «Білгород-Дністровський» Одеської митниці або на іншій рівнозначній посаді (начальника митного поста) Одеської митниці з 21 січня 2025 року (наступний день після звільнення).

6) Стягнути з Відповідачів на користь ОСОБА_2 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 21 січня 2025 року (наступний день після звільнення) по день ухвалення судом рішення, з проведення необхідних відрахувань.

7) Зобов`язати Одеську митницю після поновлення ОСОБА_2 забезпечити реалізацію її права на щорічну основну відпустку за 2025 рік із виплатою матеріальної допомоги на оздоровлення у розмірі посадового окладу.

8) Зобов`язати Відповідачів належним чином розглянути заяви ОСОБА_3 про продовження дії контракту, забезпечивши їх неупереджений, недискримінаційний та законний розгляд шляхом підготовки необхідних для продовження проходження служби в митних органах документів на рівнозначну посаду начальника митного поста Одеської митниці (в тому числі проєкту контракту чи додаткової угоди), строком не менше ніж на три роки.

Заява прийнята судом до розгляду у такій редакції.

21.04.2026 року представник позивача подала додаткові пояснення.

Підготовче засідання, призначене на 21.04.2026 року було відкладене на 30.04.2026 року.

24.04.2026 року Державна митна служба подала додаткові пояснення у справі, 29.04.2026 року клопотання про залишення без розгляду письмових пояснень позивача.

Підготовче засідання, призначене на 30.05.2026 року було перенесено на 05.05.2026 року у зв`язку із тимчасовою непрацездатністю головуючого судді М.М.Аракелян.

У підготовчому засіданні 05.05.2026 року представники позивача та відповідачів не заперечували проти закриття підготовчого провадження.

Ухвалою суду від 05.05.2026 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду на 14.05.2026 року.

У судовому засіданні 14.05.2026 року після заслуховування вступного слова представника позивача у зв`язку із оголошенням у м.Одесі повітряної тривоги оголошено перерву до 28.05.2026 року.

У судовому засіданні 28.05.2026 року у зв`язку із відключенням у будівлі суду електропостачання було оголошено перерву до 17.06.2026 року, а потім до 24.06.2026 року.

Судове засідання, призначене на 24.06.2026 року було перенесено на 01.07.2026 року у зв`язку із тимчасовою непрацездатністю головуючого судді М.М.Аракелян.

01.07.2026 року після заслуховування вступного слова представника Держмитслужби України, дослідження письмових доказів, закінчення офіційного з`ясування обставин у справі та перевірку їх доказами, заслуховування промов представників позивача та відповідачів у судових дебатах, суд перейшов до стадії ухвалення рішення та на підставі абз.2 ч.1 ст.227 КАС України відклав його ухвалення та проголошення на 13.07.2026 року, 14год. 00хв.

13.07.2026 року судом проголошено рішення.

Розглянувши наявні матеріали справи, заслухавши представників позивача та відповідачів, з`ясувавши всі фактичні обставини, що мають значення для вирішення справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов наступного.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 проходила державну службу в Одеській митниці з 20 січня 2022 року на посаді начальника митного поста «Білгород-Дністровський» Одеської митниці, що визнається сторонами.

20 січня 2022 року Державною митною службою України був виданий наказ №73-о «Про переведення ОСОБА_7 », яким переведено з 21.01.2022 року ОСОБА_8 , заступника начальника митного поста - начальника відділу митного оформлення № 1 митного поста «Білгород-Дністровський» Одеської митниці на рівнозначну посаду начальника митного поста «Білгород-Дністровський» Одеської митниці, шляхом укладення контракту про проходження державної служби (т.1, а.с.26). Підстава видання наказу: заява ОСОБА_7 , контракт про проходження державної служби, лист Одеської митниці від 12.01.2022 року №7 10-1/12-01/4/987.

20 січня 2022 Державна митна служба України (державний орган) в особі в.о. Голови державної митної служби України, який діє на підставі Положення про Державну митну службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.03.2019 р. №227 з однієї сторони, та громадянка України ОСОБА_6 , яка переводиться на посаду державної служби начальника митного поста «Білгород-Дністровський» Одеської митниці з іншої сторони, уклали та підписали контракт № 3 про проходження державної служби від 20 січня 2022 року (т.1, а.с.19-25).

Згідно п.9 Контакту Державний орган зокрема, зобов`язується забезпечити дотримання прав особи, передбачених законодавством.

Особа, зокрема, зобов`язана, дотримуватися службової дисципліни, обмежень та заборон, пов`язаних з проходженням державної служби, інформувати безпосереднього керівника (у разі його відсутності керівника вищого рівня) про обставини, що унеможливлюють подальше проходження служби, перебування на займаній посаді або виконання цього контракту.

Відповідно до п.21 Контракту дія цього контракту припиняється: у разі закінчення строку, на який укладено цей контракт; за ініціативою особи або за угодою сторін; за ініціативою державного органу - у разі невиконання або неналежного виконання особою умов цього контракту; у разі припинення державної служби з підстав, визначених ч.1 ст.83 ЗУ «Про державну службу» та з інших підстав, визначених законодавством; у разі невиконання або неналежного виконання особою умов цього контракту державний орган повідомляє особі про припинення цього контракту не пізніше ніж за сім календарних днів до такого припинення.

Згідно п.26 Контракту строк дії контракту з 21.01.2022 року по 20.01.2025 року. Цей контракт набирає чинності після його підписання сторонами з дати, визначеної в акті про призначення особи на посаду начальника поста «Білгород-Дністровський» Одеської митниці як дата початку виконання посадових обов`язків.

Дія цього контракту за умови належного виконання особою його посадових обов`язків, завдань і ключових показників, передбачених ним контрактом, може бути продовжена за угодою сторін на той самий або більший строк, але не більше ніж на три роки шляхом підписання сторонами відповідних змін до контракту. Додаткова угода про продовження строку дії цього контракту повинна бути укладена сторонами не пізніше ніж за два місяці до закінчення строку його дії (п.27 Контакту).

30.12.2024 року позивач подала відповідачу заяву, у якій просила з урахуванням повідомлення про початок щорічної відпустки від 30.12.2024 року надати їй щорічну відпустку з 13.01.2025 року на 14 календарних днів згідно графіку прогнозованих відпусток особового складу Одеської митниці на 2025 рік (т.1, а.с.197), а також направити їй відповідний наказ.

Заява зареєстрована Одеською митницею 06.01.2025 року.

09.01.2025 року Одеська митниця надіслала Державній митній службі України лист №7.10-1/12-01/4/479 «Про продовження строку дії контракту ОСОБА_6 », у якому просила не розглядати питання продовження строку дії контракту про проходження державної служби від 20.01.2022 №3, укладеного з ОСОБА_6 на посаді начальника митного поста «Білгород-Дністровський» Одеської митниці (т.1, а.с.51).

В матеріалах справи міститься лист Одеської митниці №7.10-1/12-01/10/494 від 10.01.2025 року «Щодо розгляду заяви про відпустки» на ім`я ОСОБА_7 , у якому зазначено: « 30.12.2024 на адресу Одеської митниці надійшла копія Вашої заяви від 30.12.2024 б/н про надання щорічної відпустки з 13.01.2025 на 14 календарних днів згідно графіку прогнозованих відпусток особового складу Одеської митниці на 2025 рік з урахуванням повідомлення про початок щорічної відпустки від 30.12.2024. Відповідно до статті 10 Закону України від 15 листопада 1996 року №504/96-ВР «Про відпустки» конкретний період надання щорічних відпусток у межах, установлених графіком, узгоджується між працівником і власником або уповноваженим ним органом, який зобов`язаний письмово повідомити працівника про дату початку відпустки не пізніш як за два тижні до встановленого графіком терміну. Про конкретну дату початку щорічної відпустки у січні 2024 року згідно Графіку прогнозованих відпусток особового складу на 2025 рік Одеська митниця Вас письмово не інформувала. В заяві щодо надання відпустки Ви зазначили про наявність повідомлення про початок щорічної відпустки, у зв`язку з чим просимо надати на адресу Одеської митниці копію письмового повідомлення про дату початку відпустки. Окремо зазначаємо, що Ви призначені на посаду начальника митного поста «Білгород-Дністровський» Одеської митниці (призначення на яку, переведення та звільнення здійснюється Головою Держмитслужби) 21.01.2021 з укладенням контракту про проходження державної служби строком до 20.01.2024. Станом на цей час у Одеської митниці відсутня інформація щодо продовження строку дії контракту про проходження державної служби. Відповідно до абз. другого частини першої статті 85 Закону України від 10 грудня 2015 року № 889-УІП «Про державну службу» у разі призначення на посаду державної служби з укладенням контракту про проходження державної служби державний службовець звільняється з посади в останній день строку дії контракту. Враховуючи вищевикладене, надання Вам щорічної відпустки з 13.01.2025 на 14 календарних днів є недоцільним» (т.1, а.с.199).

В матеріалах справи (т.1, а.с.17-18) міститься лист Одеської митниці адвокату Наталії Білак від 10.01.2025 року №7.10-1/12-01/8.19/492 «Щодо розгляду адвокатських запитів», у якому зазначено наступне: «За результатами розгляду Одеською митницею адвокатських запитів від 30Л2.2024 №30-12/2024 (вх. Одеської митниці № 260/8.19/7,10-2-Адв від 06.01.2025) та від 06.01.2025 №06-01/2025 (вх. Одеської митниці №228/8.19/7.10-2-Адв від 06.01.2025) повідомляємо про наступне. 30.12.2024 на адресу Одеської митниці надійшла копія заяви начальника митного поста «Білгород-Дністровський» Одеської митниці Оксани Чернявської від 30.12.2024 б/н про надання щорічної відпустки з 13.01.2025 на 14 календарних днів згідно графіку прогнозованих відпусток особового складу Одеської митниці на 2025 рік з урахуванням повідомлення про початок щорічної відпустки від 30.12.2024. Відповідно до статті 10 Закону України від 15 листопада 1996 року № 504/96-ВР «Про відпустки» конкретний період надання щорічних відпусток у межах, установлених графіком, узгоджується між працівником і власником або уповноваженим ним органом, який зобов`язаний письмово повідомити працівника про дату початку відпустки не пізніш як за два тижні до встановленого графіком терміну. ОСОБА_9 про конкретну дату початку щорічної відпустки у січні 2024 року згідно Графіку прогнозованих відпусток особового складу на 2025 рік Одеською митницею письмово не інформувалась. Окремо зазначаємо, що ОСОБА_9 призначена на посаду начальника митного поста «Білгород-Дністровський» Одеської митниці (призначення на яку, переведення та звільнення здійснюється Головою Держмитслужби) 21.01.2021 з укладенням контракту про проходження державної служби строком до 20.01.2024. Станом на цей час у Одеської митниці відсутня інформація щодо продовження строку дії контракту про проходження державної служби ОСОБА_10 . Відповідно до абз. другого частини першої статті 85 Закону України від 10 грудня 2015 року № 889-VIII «Про державну службу» у разі призначення на посаду державної служби з укладенням контракту про проходження державної служби державний службовець звільняється з посади в останній день строку дії контракту. Враховуючи вищевикладене, видання наказу про надання відпустки ОСОБА_11 з 13.01.2025 є недоцільним.».

13.01.2025 року Державна митна служба України видала наказ №18-о «Про звільнення ОСОБА_6 », яким на підставі п.1 та 4 ч.12 ст.31-1, ч.1 ст.83, абз.2 ч.1 ст.85 ЗУ «Про державну службу», абз.1 п.25 та п.26 Порядку укладення контрактів про проходження державної служби, затвердженого постановою КМУ від 17.06.2020 року №494, яким припинено державну службу ОСОБА_6 у зв`язку із закінченням строку, на який укладено контракт про проходження державної служби від 20.01.2022 року №3, та звільнено із займаної посади 20.01.2025 року. Підставою видання вказано: абз.1 та 4 п.21, п.25 контакту про проходження державної служби від 20.01.2022 року №3, лист Одеської митниці від 09.01.2025 року №7.10-1/12-01/4/479.

14.01.2025 року Одеська митниця видала наказ №102-о «Про оголошення наказу Державної митної служби України від 13.01.2025 №18-о», відповідно до якого Оголошується наказ Державної митної служби України від 13.01.2025 №18-о «Про звільнення ОСОБА_6 », відповідно до якого ОСОБА_6 припинено державну службу та звільнено 20.01.2025 із займаної посади начальника митного поста «Білгород-Дністровський» Одеської митниці у зв`язку із закінченням строку, на який укладено контракт про проходження державної служби від 20.01.2022 № З, відповідно до пунктів 1 та 4 частини дванадцятої статті 31, пункту 2 частини першої статті 83, абзацу другого частини першої статті 85 Закону України «Про державну службу», абзацу першого пункту 25 та пункту 26 Порядку укладення контрактів про проходження державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 червня 2020 року № 494. Наказано, зокрема: 1. Управлінню фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку Одеської митниці (Марина Стебловська) виплатити ОСОБА_6 грошову компенсацію за невикористані дні відпустки, а саме:

1.1. щорічної основної відпустки за періоди роботи: з 03.01.2024 по 02.01.2025 тривалістю 06 календарних днів; з 03.01.2025 по 20.01.2025 тривалістю 01 календарний день; 1.2. щорічної додаткової відпустки за період роботи з 03.05.2024 по 02.05.2025 тривалістю 09 календарних днів. 3. Управлінню по роботі з персоналом Одеської митниці (Ігор Щербань) забезпечити доведення цього наказу до відома ОСОБА_6 (т.1,а.с.122 -123).

Копія вищезазначеного наказу була 15.01.2025 року (т.1,а.с.124) надіслана на електронну адресу позивача листом від 15.01.2025 року «Про припинення державної служби та звільнення з Одеської митниці» (т.1, а.с.122).

15.01.2025 року позивач звернулась до Одеської митниці із заявою, у якій просила надати їй відпустку перед звільненням відповідно до ст.3 ЗУ «Про відпустки» та виплатити матеріальну допомогу на оздоровлення (т.1, а.с.200).

На цю заяву надана відповідь від 20.01.2025 року «Про результати розгляду заяви», наступного змісту: «На Вашу заяву від 15.01.2024 б/н про надання відпустки перед звільненням відповідно до статті З Закону України від 15 листопада 1996 року № 505/96-ВР «Про відпустки», що надійшла 16.01.2025 на адресу Одеської митниці, повідомляємо про наступне. Вищевказана заява адресована в. о. начальника Одеської митниці Державної митної служби. Одеська митниця, як відокремлений підрозділ Державної митної служби України, відповідно до наказу Державної митної служби України від 30.06.2021 № 472 «Про початок здійснення митницями як відокремленими підрозділами Державної митної служби України покладених на них функцій і повноважень з реалізації державної митної політики, державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування законодавства з питань митної справи», розпочала свою роботу з 01.07.2021. Крім цього. Ваша заява не містить інформації про дату початку відпустки. Наказом Державної митної служби України від 13.01.2025 № 18-о «Про звільнення ОСОБА_6 » 20.01.2025 Вам припинено державну службу на посаді начальника митного поста «Білгород-Дністровський» Одеської митниці у зв`язку із закінченням строку, на який укладено контракт про проходження державної служби від 20.01.2022 № З, та звільнено із займаної посади. На виконання вищевказаного наказу Держмитслужби Одеською митницею видано наказ від 14.01.2025 № 102-О «Про оголошення наказу Державної митної служби України від 13.01.2025 № 18-о», яким відповідно до статті 24 Закону України «Про відпустки» Вам було виплачено грошову компенсацію за невикористані щорічні відпустки. Копія зазначеного наказу була направлена на Вашу електронну пошту листом митниці від 15.01.2025 № 7.10-1/12-01/10/754» (т.1,а.с.200-201).

16.01.2025 року представник позивача звернулась із адвокатським запитом до Держмитслужби України та Одеської митниці, у якому просила розглянути заяву ОСОБА_6 , надати відпустку перед звільненням, продовживши дію контракту відповідно до ст.3 ЗУ «Про відпустки» та виплатити матеріальну допомогу на оздоровлення (т.1, а.с.195).

На цей запит наданий лист відповідь Одеської митниці від 22.01.2025 року, у якому зазначено: «На Ваш адвокатський запит від 16.01.2025 № 16-01/1/2025 (вх. Держмитслужби від 17.01.2025 1741/8.19/1, вх. Одеської митниці від 20.01.2025 №1488/8.19-Адв./7.10-2) повідомляємо про наступне. Заява ОСОБА_6 від 15.01.2024 б/н про надання відпустки перед звільненням відповідно до статті З Закону України від 15 листопада 1996 року № 505/96-ВР «Про відпустки» адресована в. о. начальника Одеської митниці Державної митної служби, яка надійшла на електронну пошту Одеської митниці та поштовим відправленням 17.01.2025. Одеська митниця, як відокремлений підрозділ Державної митної служби України, відповідно до наказу Державної митної служби України від 30.06.2021 № 472 «Про початок здійснення митницями як відокремленими підрозділами Державної митної служби України покладених на них функцій і повноважень з реалізації державної митної політики, державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування законодавства з питань митної справи», розпочала свою роботу з 01.07.2021. Крім цього, заява не містить інформації про дату початку відпустки. Наказом Державної митної служби України від 13.01.2025 № 18-о «Про звільнення ОСОБА_6 » 20.01.2025 припинено державну службу ОСОБА_6 на посаді начальника митного поста «Білгород- Дністровський» Одеської митниці у зв`язку із закінченням строку, на який укладено контракт про проходження державної служби від 20.01.2022 № З, та звільнено із займаної посади. На виконання вищевказаного наказу Держмитслужби Одеською митницею видано наказ від 14.01.2025 № 102-о «Про оголошення наказу Державної митної служби України від 13.01.2025 № 18-о», яким відповідно до статті 24 Закону України «Про відпустки» було виплачено грошову компенсацію за невикористані щорічні відпустки. Копія зазначеного наказу та лист митниці про результати розгляду заяви ОСОБА_6 від 15.01.2024 б/н були направлені на її електронну скриньку.». (т.1, а.с.196).

19.01.2025 року представник позивача надіслала Державній митній службі України адвокатський запит, в додатки до якого надала копії заяв ОСОБА_2 від 17.01.2025 року на адресу Одеської митниці та Держмитслужби, у яких позивач з огляду на позитивний результат роботи та успішне оцінювання показників просила повторно розглянути питання щодо продовження дії контракту на новий термін на три роки (т.3, а.с.3-6).

На цей запит отриманий лист Держмитслужби України №12/12-02-02/8.19/61 від 23.01.2025 року, у якому, зокрема, зазначено, що підписання ОСОБА_6 контракту від 20 січня 2022 року № 3 (примірна форма контракту про проходження державної служби, затверджена наказом Державної митної служби України від 18.02.2021 № 105 «Про проходження державної служби з укладанням контракту» (зі змінами) свідчить про надання її згоди на строкове призначення на посаду начальника митного поста «Білгород-Дністровський» Одеської митниці, а саме по 20 січня 2025 року.

Пунктом 27 зазначеного вище контракту передбачено, що дія цього контракту за умови належного виконання особою його посадових обов`язків, завдань і ключових показників, передбачених цим контрактом, може бути продовжена за угодою сторін на той самий або більший строк, але не більше ніж на три роки шляхом підписання сторонами відповідних змін до контракту. Додаткова угода про продовження строку дії цього контракту повинна бути укладена сторонами не пізніше ніж за два місяці до закінчення строку його дії. За приписами частини першої статті 85 Закону у разі призначення на посаду державної служби на певний строк державний службовець звільняється з посади в останній день цього строку. У разі призначення на посаду державної служби з укладанням контракту про проходження державної служби державний службовець звільняється з посади в останній день строку дії контракту. Враховуючи викладене, відповідно до пунктів 1 та 4 частини дванадцятої статті 311, пункту 2 частини першої статті 83, абзацу другого частини першої статті 85 Закону України «Про державну службу», абзацу першого пункту 25 та пункту 26 Порядку укладення контрактів про проходження державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 червня 2020 року № 494 та згідно з наказом Держмитслужби від 13.01.2025 № 18-о ОСОБА_6 припинено державну службу, у зв`язку із закінченням строку, на який укладено контракт про проходження державної служби від 20.01.2022 № 3, та звільнено із займаної посади 20 січня 2025 року (т.3, а.с.62-63).

Також наявний лист Державної митної служби України №12/12-03/8.19/1000 від 24.12.2025 року «Про розгляд запиту» на адресу АО «Світло» адвокату Наталії Білак у якому зазначено наступне: «Державна митна служба України розглянула Ваш адвокатський запит від 18.11.2025 №18-11/2025 (вх. Держмитслужби №33450/8.19/5 від 20.11.2025) та повідомляє таке. Щодо першого питання: від Одеської митниці, її керівництва та інших підрозділів будь-яких офіційних звернень, подань, листів, службових записок або інших документів щодо необхідності внесення змін до наказу Держмитслужби від 13.01.2025 №18-о «Про звільнення ОСОБА_6 » до Державної митної служби України не надходило. Щодо другого питання: документи про продовження дії контракту з ОСОБА_6 на новий строк з огляду на закінчення попереднього контракту, Одеською митницею не направлялися. Разом з тим, Одеською митницею до Держмитслужби направлено лист від 09.01.2025 №7.10-1/12-01/4/479.» (т.1, а.с.50).

06.03.2025 року Державною митною службою України був виданий наказ №201 «Про ліквідацію митних постів «Білгород-Дністровський», «Кучурган» та створення митного поста «Дністровський» Одеської митниці», відповідно до якого, зокрема, ліквідовано митні пости «Білгород-Дністровський» та «Кучурган» як структурні підрозділи Одеської митниці; створено митний пост «Дністровський» як структурний підрозділ Одеської митниці (т.2, а.с.194-195).

Суд відтворює документально оформлені заяви та листування сторін відповідно до їх змісту з огляду їх значення як доказів у справі.

Не погоджуючись, зокрема, із звільненням з посади, позивач звернулась до суду із даним позовом.

Вирішуючи спір, суд виходить з наступного.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Принципи, правові та організаційні засади забезпечення публічної, професійної, політично неупередженої, ефективної, орієнтованої на громадян державної служби, яка функціонує в інтересах держави і суспільства, а також порядок реалізації громадянами України права рівного доступу до державної служби, що базується на їхніх особистих якостях та досягненнях визначені Законом України «Про державну службу» від 10 грудня 2015 року № 889-VIII.

Згідно з ч.1 ст. 3 Закону № 889-VIII цей Закон регулює відносини, що виникають у зв`язку із вступом на державну службу, її проходженням та припиненням, визначає правовий статус державного службовця.

Статтею 5 ЗУ «Про державну службу» визначено, що правове регулювання державної служби здійснюється Конституцією України, цим та іншими законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, постановами Верховної Ради України, указами Президента України, актами Кабінету Міністрів України та центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державної служби. Дія норм законодавства про працю поширюється на державних службовців у частині відносин, не врегульованих цим Законом.

Відповідно до п. ч.1 ст.7 Закону державний службовець має право на: відпустки, соціальне та пенсійне забезпечення відповідно до закону.

Згідно ст.3 ЗУ «Про відпустки» за бажанням працівника у разі його звільнення (крім звільнення за порушення трудової дисципліни) йому має бути надано невикористану відпустку з наступним звільненням. Датою звільнення в цьому разі є останній день відпустки. У разі звільнення працівника у зв`язку із закінченням строку трудового договору невикористана відпустка може за його бажанням надаватися й тоді, коли час відпустки повністю або частково перевищує строк трудового договору. У цьому випадку чинність трудового договору продовжується до закінчення відпустки.

З матеріалів справи вбачається, що позивач 30.12.2024 року подала Одеській митниці заяву, у якій просила надати їй відпустку.

Наказ про звільнення ОСОБА_2 прийнятий 13.01.2025 року, відповідь на вищезазначену заяву позивача надана Одеською митницею листом від 10.01.2025 року «Щодо розгляду заяви про відпустки».

Отже на момент прийняття оскаржуваного наказу заява позивача про надання їй відпуски не була розглянута Одеською митницею, що є протиправними діями відповідача з огляду положень ст.3 ЗУ «Про відпустки» та відсутності будь-яких застережень щодо цього питання у ЗУ «Про державну службу».

Згідно ч.ч.1, 13 ст.31-1 «Про державну службу» з особою, яка призначається на посаду державної служби, може бути укладено контракт про проходження державної служби відповідно до пункту 3 частини другої статті 34 цього Закону в порядку, що затверджується Кабінетом Міністрів України за поданням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державної служби. Дія контракту про проходження державної служби, за умови належного його виконання державним службовцем, може бути один раз продовжена за угодою сторін на той самий строк шляхом підписання сторонами відповідних змін до контракту.

Відповідно до ч.1 ст.83 ЗУ «Про державну службу» державна служба припиняється: 1) у разі втрати права на державну службу або його обмеження (стаття 84 цього Закону); 2) у разі закінчення строку призначення на посаду державної служби (стаття 85 цього Закону); 3) за ініціативою державного службовця або за угодою сторін (стаття 86 цього Закону); 4) за ініціативою суб`єкта призначення (стаття 87 цього Закону); 5) у разі настання обставин, що склалися незалежно від волі сторін (стаття 88 цього Закону); 6) у разі незгоди державного службовця на проходження державної служби у зв`язку із зміною її істотних умов (стаття 43 цього Закону); 7) у разі виходу державного службовця на пенсію або досягнення ним 65-річного віку, якщо інше не передбачено законом; 8) у разі застосування заборони, передбаченої Законом України "Про очищення влади"; 9) з підстав, передбачених контрактом про проходження державної служби (у разі укладення) (стаття 88-1 цього Закону).

Згідно ч.1 ст.85 Закону у разі призначення на посаду державної служби на певний строк державний службовець звільняється з посади в останній день цього строку. У разі призначення на посаду державної служби з укладанням контракту про проходження державної служби державний службовець звільняється з посади в останній день строку дії контракту.

Зміст, процедуру укладення, зміни та розірвання контракту про проходження державної служби (далі - контракт) як строкового трудового договору, укладеного між державним органом та особою, яка призначається (переводиться) на посаду державної служби категорії Б або В, регулюють приписи Порядку укладення контрактів про проходження державної служби, затвердженого постановою Кабміну України №494 від 17.06.2020 року (надалі Порядок №494).

Відповідно до пунктів 21-26 вищезазначеного порядку з метою узгодження положень проекту контракту між сторонами служба управління персоналом державного органу: організовує обговорення його додаткових умов між особою та суб`єктом призначення або керівником державної служби; готує проект контракту до підписання на основі наданих особою документів. Контракт укладається до прийняття рішення про призначення на посаду відповідної особи шляхом його підписання сторонами. Контракт укладається у письмовій формі у двох примірниках, які мають однакову юридичну силу, один з яких передається особі разом з копією акта про призначення на посаду, а другий зберігається в особовій справі державного службовця. Зміни до контракту вносяться в порядку, передбаченому для укладення контракту, шляхом підписання його сторонами відповідних додаткових угод. Дія контракту припиняється з підстав, передбачених законом. Суб`єкт призначення або керівник державної служби до прийняття наказу (розпорядження) про оголошення конкурсу на зайняття відповідної посади або до її заміщення шляхом переведення може визначити додаткові, крім встановлених законодавством, підстави розірвання контракту, а також строки та порядок повідомлення про це сторонам. Припинення дії або розірвання контракту передбачає припинення особою державної служби на відповідній посаді.

Суд зазначає, що згідно ч.1 ст.85 ЗУ «Про державну службу» наказ про звільнення ОСОБА_2 мав бути виданий не раніше 20.01.2025 року, тобто не раніше останнього дня служби, визначеного Контрактом, проте він був виданий 13.01.2025 року.

Суд звертає увагу, що 17.01.2025 року, тобто у період, коли позивач ще перебувала на посаді та не перебувала у відпустці, її представник звернулась до обох відповідачів із заявою від 16.01.2025 року, у якій, зокрема, просила надати ОСОБА_2 відпустку перед звільненням, продовживши дію контракту відповідно до ст.3 ЗУ «Про відпустки».

Матеріалами справи підтверджено, що відповідь на ці заяви була надана Одеською митницею 22.01.2025 року, в той час як ОСОБА_2 була звільнена з 20.01.2025 року, тобто після звільнення з посади.

Ані приписи ЗУ «Про державну службу», ані положення Порядку №494 не містять застережень щодо того, що додаткова угода про продовження строку дії контракту повинна бути укладена сторонами не пізніше ніж за два місяці до закінчення строку його дії, такі умови викладені лише у п.27 Контракту від 20.01.2022 року.

Згідно п.5 Порядку №494 учасниками процедури укладення контракту є, зокрема, суб`єкт призначення або керівник державної служби.

Згідно п.п.6,7 цього Порядку сторонами контракту є державний орган в особі суб`єкта призначення або керівника державної служби та особа, яка призначається (переводиться) на посаду державної служби. Суб`єкта призначення або керівник державної служби приймає рішення про віднесення посади державної служби до посад, призначення на які здійснюється з укладенням контракту, до прийняття наказу про оголошення конкурсу на зайняття такої посади або до заміщення такої посади шляхом переведення. Служба управління персоналом за дорученням суб`єкта призначення або керівника державної служби складає проєкт контракту за відповідною посадою державної служби згідно з цим Порядком до прийняття рішення про оголошення конкурсу або переведення державного службовця на таку посаду.

Суд звертає увагу, що згідно п.8 Порядку контакт укладається за формою Типового контракту про проходження державної служби згідно з додатком.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що відповідачі допустили протиправну бездіяльність у вигляді нерозгляду заяв позивача про продовження дії контракту, обґрунтувавши його з боку ДМС України виключно покликанням (передчасно) на закінчення строку дії контракту та лист Одеської митниці від 09.01.2025 року .

Одеською митницею не надано доказів того, що нею вживались дії щодо організації обговорення додаткових умов Контракту (зокрема, продовження його дії) між позивачем та Держмитслужбою (п.21 Порядку №494), натомість у листі від 09.01.2026 року Одеська митниця просила Держмитслужбу України не розглядати питання щодо продовження дії контракту з позивачем.

Мотиви такого прохання та законодавчі підстави для цього жодним чином не обґрунтовані відповідачами в суді.

Суд вважає, що наказ від 13.01.2025 року був виданий Держмитслужбою України передчасно, оскільки станом на дату його прийняття не була розглянута заява ОСОБА_2 від 30.12.2024 року про надання їй відпустки, крім того, наказ не міг був бути виданий раніше останнього дня строку дії контракту, тобто не раніше 20.01.2025 року.

Відповідачами під час розгляду справи не пояснено суду, чому в оскаржуваному наказі як на підставу його прийняття є покликання на лист Одеської митниці від 09.01.2025 року №№7.10-1/12-01/4/479, на яких підставах він був покладений в основу припинення позивачкою державної служби та звільнення з посади саме 13.01.2025 року оскаржуваним наказом.

Суд оцінює аргументи відповідачів у сукупності, оскільки вони в цілому є ідентичними, а саме:

1. Щодо необхідності укладення додаткових угод до контракту з метою продовження його дії не менш ніж за 2 місяці до його припинення, то така умова не передбачена нормами ЗУ «Про держану службу» та Порядку №494. Така умова є виключно узгодженою сторонами контракту та не є істотною умовою контракту в сенсі положень п.п.15,20 Порядку №494 від 17.06.2020 року.

2. Щодо листа Одеської митниці від 09.01.2025 року суд оцінює його як доказ намагання Одеської митниці запобігти продовженню контракту з позивачем, вважає цей лист неналежною підставою для прийняття наказу про припинення державної служби позивачки та її звільнення із займаної посади.

Відповідачами не обґрунтовано в суді законодавчі підстави для видання оскаржуваного наказу №18-о з урахуванням листа Одеської митниці від 09.01.2025 року.

Суд констатує, що з огляду положень ст.31-1 ЗУ «Про держану службу» позивачка мала право на продовження дії Контракту №3, при цьому чинне законодавство не визначає, яка саме особа (суб`єкт призначення або позивачка) та у який строк повинна порушити це питання.

Суд враховує, що належне виконання позивачем обов`язків за контрактом не заперечується відповідачами, навіть визнається, та підтверджується наданими суду доказами.

З огляду наведеного, суд дійшов до висновку, що право позивачки на продовження дії контракту було порушено відповідачами внаслідок недотримання встановленої законодавством такої процедури.

Відповідачами не доведено правомірність оскаржуваного наказу, що призвів до незаконного звільнення позивача.

За таких обставин, наказ Держмитслужби України від 13.01.2025 року №18-о «Про звільнення ОСОБА_6 » є протиправним та підлягає скасуванню.

Суд встановив, що наказом від 06.03.2025 року Державної митної служби України №201 ліквідовано митні пости «Білгород-Дністровський» та «Кучурган» як структурні підрозділи Одеської митниці; створено митний пост «Дністровський» як структурний підрозділ Одеської митниці (тобто не відбулося ліквідації Одеської митниці як юридичної особи).

Тому належним способом відновлення порушеного права позивача на проходження публічної служби є поновлення її на посаді начальника митного поста «Білгород-Дністровський» Одеської митниці або на іншій рівнозначній посаді (начальника митного поста) Одеської митниці, у тому числі, але не виключно, начальника митного поста «Дністровський».

Позивач має бути поновлена на посаді з 21.01.2025 року (наступний день після звільнення.

Відповідно до ч. 2. ст.235 Кодексу законів про працю України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, у тому числі у зв`язку з повідомленням про порушення вимог Закону України "Про запобігання корупції" іншою особою, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір. При винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року, не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

Позовна заява про поновлення ОСОБА_2 не розглядалася судом більше ніж один рік.

Щодо розміру середнього заробітку за час вимушеного прогулу, суд зазначає наступне.

Норми пункту 2 розділу ІІ Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою КМУ від 08.02.1995 №100, передбачають, що для вимушеного прогулу обчислення середньої заробітної плати проводиться виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують місяцю, в якому відбувається подія, з якою пов`язана відповідна виплата.

Згідно довідки Одеської митниці №19 від 20.01.2026 року середньоденна заробітна плата позивачки за останні два місяця перед звільненням складає 3236,23грн. (т.1, а.с.193 зворот).

Позивача звільнено зі служби 20.01.2025 року, середній заробіток за час вимушеного прогулу з урахуванням приписів ч.2 ст.235 КАС України (не більш як за 1 рік) з 21.01.2025 року по 21.01.2026 року складає 261 календарних дня.

Отже з відповідача на користь позивача підлягає стягненню середній заробіток за час вимушеного прогулу у сумі 844 656,03грн. (3236,23*261 =844 656,03).

Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачами законність оскаржуваного наказу, дій та бездіяльності не доведена, а їх доводи суд відхиляє з вищевказаних мотивів.

Суд відхиляє посилання Одеської митниці на те, листом від 09.01.2025 року №7.10-1/12-01/4/479 нею до Держмитслужби України були надіслані виключно пропозиції щодо доцільності продовження строку дії контракту про проходження державної служби №3, оскільки у цьому листі Митниця просила не розглядати питання щодо продовження дії контракту з позивачем, тобто фактично визнала , що це питання було предметом розгляду відповідачів.

Враховуючи викладене, позов підлягає задоволенню частково, із відмовою у задоволенні позовних вимог про

- визнання протиправними дій Одеської митниці, що полягають у направленні до Державної митної служби України листа №7.10-1/12-01/4/479 від 09.01.2025 з проханням не розглядати питання продовження контракту з ОСОБА_2 , а також перешкоджанні продовженню такого контракту, як такі, що є необґрунтованими, упередженими, містять ознаки дискримінації.

Задоволення позовних вимог у цій частині не призводить до відновлення прав позивача, адже наслідком вищезазначених дій є видання наказу від 13.01.2025 року, який визнаний судом протиправним та скасований, тобто такий спосіб захисту не є ефективним.

Також суд відмовляє у вимозі стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу по день ухвалення судового рішення з підстав, які викладені вище.

Оціночні судження позивача стосовно її дискримінації як держслужбовця в контексті спірних правовідносин, що увійшли до остаточної редакції позовних вимог, суд не включає до своїх висновків за результатами вирішення справи як такі, що не відповідають вимогам ст.246 КАС України.

Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення у справі Суомінен проти Фінляндії). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті.

Решта доводів та заперечень сторін на висновки суду по суті спору не впливають.

Згідно ч. 1 ст. 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Позивач звільнена від сплати судового збору на підставі п.1 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір», інші витрати для розподілу відсутні.

У відповідності з п. 2, 3 ч.1 ст.371 КАС України негайно виконуються рішення суду про присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби - у межах суми стягнення за один місяць; поновлення на посаді у відносинах публічної служби.

Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне допустити негайне виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_2 на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу в межах суми стягнення за один місяць.

Керуючись ст. ст. 143, 241-246, 250, 255, 295, 297, 371 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_2 до Одеської митниці, Державної митної служби України про визнання протиправними дій та бездіяльності, визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити певні дії, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Одеської митниці, що полягають у відмові надати ОСОБА_2 щорічну відпустку та відпустки відповідно до ст. 3 ЗУ «Про відпустки».

Визнати протиправною бездіяльність Одеської митниці, що полягає у нерозгляді заяв начальника митного поста «Білгород-Дністровський» Одеської митниці Мунтян Оксани Михайлівни про продовження строку дії контракту, невжитті належних заходів щодо підготовки та розгляду питання продовження контракту ОСОБА_2 , у тому числі неприйнятті належного та вмотивованого рішення за результатами розгляду її заяв

Визнати протиправним та скасувати наказ Державної митної служби України від 13.01.2025 №18-о «Про звільнення ОСОБА_6 ».

Поновити ОСОБА_2 на посаді начальника митного поста «Білгород-Дністровський» Одеської митниці або на іншій рівнозначній посаді (начальника митного поста) Одеської митниці з 21 січня 2025 року.

Стягнути з Одеської митниці на користь ОСОБА_2 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 21 січня 2025 року по 21 січня 2026 року у сумі 844656,03грн.

Зобов`язати Одеську митницю забезпечити реалізацію ОСОБА_2 права на щорічну основну відпустку за 2025 рік та виплату матеріальної допомоги на оздоровлення у розмірі посадового окладу.

Зобов`язати Державну митну службу України розглянути заяву ОСОБА_3 про продовження дії контракту №3 від 20.01.2022 року.

У задоволенні іншої частини вимог відмовити.

Допустити до негайного виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_2 на посаді начальника митного поста «Білгород-Дністровський» Одеської митниці або на іншій рівнозначній посаді (начальника митного поста) Одеської митниці з 21 січня 2025 року та в частині стягнення з Одеської митниці на користь ОСОБА_2 середнього заробітку за час вимушеного прогулу у межах суми стягнення за один місяць.

Рішення суду може бути оскаржено в порядку та в строки, встановлені ст.ст. 293,295 КАС України до П`ятого апеляційного адміністративного суду.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та в строки, встановлені ст. 255 КАС України.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_1 ; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ).

Відповідач: Одеська митниця (код ЄДРПОУ ВП 40108740; місцезнаходження: вул.Лип Івана та Юрія, буд.21).

Відповідач: Державна митна служба України (код ЄДРПОУ 43115923; місцезнаходження: вул.Дегтярівська, буд.11Г, м.Київ, 04119).

Повне рішення ухвалено та проголошено 13 липня 2026 року.

Суддя М.М. Аракелян