Рішення № 138152249, 13.07.2026, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 липня 2026 року м. Київ справа №320/1785/25

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Кочанової П.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу за позовом Міністерства юстиції України до політичної партії «ЗА МИР ТА ЖИТТЯ» про скасування реєстрації політичної партії,-

ВСТАНОВИВ:

Міністерство юстиції України (далі по тексту позивач, Мін?юст) звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до політичної партії «ЗА МИР ТА ЖИТТЯ» (попередня назва політична партія «СОБОРНІСТЬ», далі також ПП «ЗА МИР ТА ЖИТТЯ»), в якому просить суд скасувати реєстрацію ПП «ЗА МИР ТА ЖИТТЯ».

В обґрунтування позовних вимог Міністерство юстиції України зазначає, що ПП «ЗА МИР ТА ЖИТТЯ» у поданих на реєстрацію документах зазначила недостовірні відомості щодо осіб, які брали участь в установчому з`їзді партії, що відповідно до частини першої статті 24 Закону України «Про політичні партії в Україні» від 05.04.2001 № 2365-III (далі Закон № 2365-III) є підставою для звернення органу, який зареєстрував політичну партію, до суду з поданням про скасування реєстрації такої політичної партії.

Позивач зазначає, що згідно з інформацією, наданою Службою безпеки України листами від 16.10.2024 № 5/1/4-15587 та від 23.10.2024 № 5/1/4-15957, зареєстрованими у Міністерстві юстиції України 16.10.2024 за № 175982-8-24 та 28.10.2024 за № 182324-8- 24 відповідно, у п`яти громадян України, зазначених у Реєстрі осіб учасників установчого з`їзду політичної партії «СОБОРНІСТЬ» (далі Реєстр осіб), вказано номери недійсних паспортів станом на дату установчого з`їзду партії 20.09.2020.

Крім того, до Реєстру осіб всупереч вимогам статті 10 Закону № 2365-III включено ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка на момент проведення з`їзду не досягла вісімнадцятирічного віку. Також Міністерство юстиції України зазначає про дублювання в Реєстрі осіб прізвища, імені та по батькові громадянки України ОСОБА_2 .

Згідно з доводами позовної заяви окреслені факти підробки документів стали підставою для порушення кримінального провадження від 16.07.2024 № 12024105100001303 за частиною першою статті 358 Кримінального кодексу України (підроблення документів, печаток, штампів та бланків, збут чи використання підроблених документів, печаток, штампів), що на момент звернення Мін?юсту до суду здійснюється Шевченківським УП ГУНІ у м. Києві.

Крім того, відповідно до протоколів допиту свідків у кримінальному провадженні від 16.07.2024 № 12024105100001303, а саме: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Герасимові? Тетяни Олександрівни, наданих позивачу листом Шевченківського УП ГУНІ у м. Києві від 16.11.2024 № 245461-2024, а також ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , наданих листом Шевченківського УП ГУНІ у м. Києві від 02.01.2025 № 461-2025, указані особи (усього 13 осіб) не брали участі в установчому з`їзді ПП «СОБОРНІСТЬ» та не ставили підписи в реєстрі осіб, які брали участь в установчому з`їзді політичної партії.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 28 січня 2025 року № 320/1785/25 адміністративний позов Міністерства юстиції України до ПП «ЗА МИР ТА ЖИТТЯ» про скасування реєстрації політичної партії залишено без руху у зв`язку з недотриманням позивачем строку звернення до суду із вказаним позовом.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 03 квітня 2025 року № 320/1785/25 позовну заяву Міністерства юстиції України до ПП «ЗА МИР ТА ЖИТТЯ» повернуто особі, яка її подала.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 24 листопада 2025 року ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 03 квітня 2025 року скасовано, справу направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 29 грудня 2025 року позовну заяву прийнято до розгляду; відкрито провадження у справі № 320/1785/25 у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами; відмовлено у задоволенні клопотання представника позивача про розгляд справи за участю особи, яка діє від імені Міністерства юстиції України; відповідачу встановлений строк 15 днів з дня вручення ухвали для подання відзиву на позовну заяву.

15.01.2026 представником відповідача через електронну підсистему «Електронний суд» надіслано до суду відзив на позовну заяву, в якому останній заперечує проти задоволення позовних вимог, зазначаючи, що наведені у позовній заяві доводи щодо виявлення Мін?юстом недостовірних відомостей у поданих на реєстрацію документах не підтверджуються достатніми та достовірними доказами. Так, за посиланням відповідача копії протоколів, які додані позивачем до позовної заяви, складені поза межами трирічного строку, встановленого частиною першою статті 24 Закону № 2365-III, та в окремих випадках є неналежної якості, яка не дозволяє встановити паспортні дані осіб, які допитувалися. Відповідач також наголошує, що відомості про постановлення судом обвинувального вироку в кримінальному провадженні № 12024105100001303 або ж ухвали про закриття кримінального провадження № 12024105100001303 і звільнення особи від кримінальної відповідальності, які прямо чи опосередковано встановлюють обставини надання ПП «СОБОРНІСТЬ» недостовірних відомостей у поданих на реєстрацію документах, відсутні.

Також ПП «ЗА МИР ТА ЖИТТЯ» зауважує, що формальна наявність обставин, з якими частина перша статті 24 Закону № 2365-ІІІ пов`язує виникнення у Міністерства юстиції України права звернення до суду з позовом про скасування реєстрації політичної партії не є безумовною підставою для прийняття судом рішення про скасування реєстрації політичної партії. На переконання відповідача, скасування реєстрації політичної партії з мотивів виявлення недостовірних відомостей у поданих на реєстрацію партією документах, може мати місце в тих випадках, коли контролюючий орган довів наявність таких порушень закону, які свідчать про протиправність реєстрації політичної партії. Відповідач зазначає, що підхід до тлумачення положень частини першої статті 24 Закону № 2365-ІІІ, за якого формальна наявність підстав для скасування реєстрації політичної партії не є беззаперечною умовою для постановлення судового рішення про задоволення позову Міністерства юстиції України про скасування реєстрації політичної партії, підтриманий Верховним Судом у постановах від 19.12.2023 у справі № 640/2933/20 та від 22.12.2023 у справі № 640/24592/19. Зазначає, що Мін?юстом жодним чином не спростовано дійсності відомостей щодо інших 106 осіб із 126, які брали участь в установчому з`їзді політичної партії, що є достатнім для засвідчення факту її створення відповідно до вимог статті 10 Закону № 2365-ІІІ.

19.01.2026 представником позивача через електронну підсистему «Електронний суд» надіслано до суду відповідь на відзив, у якій останній наголошує на нерелевантності спірним правовідносинам правових позицій Верховного Суду, що викладені у постановах 19.12.2023 у справі № 640/2933/20 та від 22.12.2023 у справі № 640/24592/19, оскільки вони сформовані внаслідок застосування положень частини першої статті 24 Закону № 2365-ІІІ за відмінних від цієї справи обставин. Так, Міністерство юстиції України зазначає, що у вказаній справі підставою звернення до суду є порушення політичною партією законодавства про державну реєстрацію у частині подання державному реєстратору недостовірних відомостей, у той час як правова позиція суду касаційної інстанції у справах № 640/2933/20 та № 640/24592/19 стосувалася порушень політичною партією вимог виборчого законодавства, а також законодавства про державну реєстрацію в частині недотримання політичною партією шестимісячного строку для створення її структурних організацій. Зазначає, що подання недостовірних відомостей навіть стосовно однієї особи вже є порушенням законодавства.

Також у відповіді на відзив представник Міністерства юстиції України зауважує, що у постановах від 21.05.2020 у справі № 823/1598/17, від 17.08.2023 у справі № 420/8830/20, від 31.01.2024 у справі № 640/1595/21, Верховний Суд наголосив, що відсутність вироку у кримінальному провадженні не звільняє суд, який розглядає адміністративну справу, від обов`язку перевірити та надати належну оцінку повідомленим контролюючим органом фактичним обставинам, які встановлені в процедурах кримінального провадження, тому що такі обставини входять до предмета доказування в адміністративній справі з відповідним предметом адміністративного позову.

Крім того, позивач наголошує, що порушення законодавства про державну реєстрацію були виявлені позивачем у межах трирічного строку, що встановлений частиною першою статті 24 Закону № 2365-ІII. При цьому Закон № 2365-ІII не обмежує право позивача збирати докази після закінчення цього терміну. Навпаки, у Міністерства юстиції України є обов`язок додати до позовної заяви всі наявні докази на підтвердження підстав звернення до суду.

23.01.2026 представником відповідача надіслано до суду через електронну підсистему «Електронний суд» письмові заперечення на відповідь на відзив, в яких останній наполягає на релевантності спірним правовідносинам правових позицій Верховного Суду, що наведені у постановах від 19.12.2023 у справі № 640/2933/20 та від 22.12.2023 у справі № 640/24592/19. Так, на переконання відповідача, підхід до тлумачення цілей та мети запровадженого статтею 24 Закону № 2365-ІІІ механізму скасування реєстрації партії, що відображений у правових позиціях Верховного Суду, має бути єдиним до всіх справ цієї категорії незалежно від підстави скасування реєстрації партії, що передбачена цією статтею.

Крім того, на переконання ПП «ЗА МИР ТА ЖИТТЯ», в силу положень статті 24 Закону № 2365-III докази, що надаються Міністерством юстиції України, мають підтверджувати обставини, які стали підставою для звернення до суду, тобто ті обставини, які позивач виявив в межах встановленого статтею 24 Закону № 2365-III трирічного строку. Відповідач наголошує, що у вказаній справі більшість доводів, якими позивач обґрунтовує наявність підстав для скасування реєстрації політичної партії у судовому порядку, ґрунтується на інформації, яка виявлена (сформована) та отримана Міністерством юстиції України поза межами трирічного строку, встановленого частиною першою статті 24 Закону № 2365-III, та яка не стосується обставин, які були виявлені позивачем в межах передбаченого законом строку.

Також 25.02.2026 до Київського окружного адміністративного суду від ПП «ЗА МИР ТА ЖИТТЯ» надійшло клопотання про закриття провадження у справі з підстав неналежності розгляду справи у порядку адміністративного судочинства.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 13.07.2026 відмовлено у задоволенні клопотання ПП «ЗА МИР ТА ЖИТТЯ» про закриття провадження в адміністративній справі № 320/1785/25 за позовом Міністерства юстиції України до ПП «ЗА МИР ТА ЖИТТЯ» про скасування реєстрації політичної партії.

Розглянувши надані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

20.09.2020 відбувся установчий з`їзд ПП «СОБОРНІСТЬ», на якому прийнято рішення про створення партії, затвердження статуту, програми партії, обрання її керівних контролюючих органів.

Згідно з відомостями реєстраційної справи ПП «СОБОРНІСТЬ» разом із заявою про реєстрацію політичної партії до реєструючого органу надано: протокол № 1 Установчого З`їзду партії від 20.09.2020; реєстр осіб, які брали участь в Установчому З`їзді партії (додаток до протоколу № 1 Установчого З`їзду партії від 20.09.2020); відомості про керівні органи Партії; відомості про склад Контрольно-ревізійної комісії Партії; відомості про особу, яка має право представляти Партію для здійснення реєстраційних дій; статут та програму Партії, затверджені рішенням Установчого З`їзду Партії від 01.09.2020 (протокол № 1); підписи громадян України, зібрані на підтримку рішення про створення партії; документ про сплату адміністративного збору за державну реєстрацію створення Партії.

Згідно з Реєстром осіб ПП «СОБОРНІСТЬ» (додаток до протоколу від 20.09.2020 № 1) участь в установчому з?їзді партії взяли 126 осіб.

За результатами розгляду наданих документів Міністерство юстиції України прийняло рішення про реєстрацію ПП «СОБОРНІСТЬ». Відповідно до відомостей з Єдиного реєстру громадських формувань ПП «СОБОРНІСТЬ» зареєстрована Мін`юстом 19.10.2021, реєстраційний № 414-п.п., код ЄДРПОУ 44532308, місцезнаходження політичної партії: 02223, місто Київ, вулиця Запорожця Петра (Дніпровський район), будинок 26-А, квартира 153; голова політичної партії Чайковський Володимир Семенович.

Позачерговим з`їздом ПП «СОБОРНІСТЬ» від 06.07.2023 (протокол від 06.07.2023 № 2) прийнято рішення про зміни у складі керівних органів та до статуту партії, а також змінено інформацію для здійснення зв`язку з партією.

Мін`юстом проведено державну реєстрацію змін у складі керівних органів та до статуту ПП «СОБОРНІСТЬ», а також змін інформації для здійснення зв`язку з нею. Новий голова Партії Динін Костянтин Сергійович.

Позачерговим з`їздом ПП «СОБОРНІСТЬ» від 09.11.2023 (протокол від 09.11.2023 № 3) прийнято рішення про зміну найменування, статуту та програми Партії.

Мін`юстом проведено державну реєстрацію зміни найменування, статуту та програми Партії, нова назва партії ПП «ЗА МИР ТА ЖИТТЯ».

Листами Служби безпеки України від 16.10.2024 № 5/1/4-15587 та від 23.10.2024 № 5/1/4-15957, зареєстрованими у Мін`юсті 16.10.2024 за № 175982-8-24 та 28.10.2024 за № 182324-8- 24 відповідно, позивача повідомлено про те, що у 2021 році до Мін`юсту подано підроблені документи, зокрема, реєстр осіб, які брали участь в установчому з`їзді, які стали підставою для реєстрації ПП «СОБОРНІСТЬ».

Так, у п`яти громадян України, зазначених у реєстрі учасників установчого з`їзду ПП «СОБОРНІСТЬ», вказано номери недійсних паспортів станом на дату установчого з`їзду 20.09.2020, а саме:

- ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , вказана за номером « 2» у Реєстрі осіб, мала дійсний паспорт громадянина України, виданий 20.08.2018 № 002214627; у Реєстрі осіб вказано недійсний з 13.08.2018 паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 , виданий 22.08.1997 Центральним РВ ММУ УМВС в Миколаївській області;

- ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , вказана за номером « 36» у Реєстрі осіб, мала дійсний паспорт громадянина України, виданий 18.09.2019 № 003932178; у Реєстрі осіб вказано недійсний з 13.09.2019 паспорт громадянина України серії НОМЕР_2 , виданий 17.02.1998 Бердянським МВ УМВС України в Запорізькій області;

- ОСОБА_17 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , вказана за номером « 99» у Реєстрі осіб, мала дійсний паспорт громадянина України, виданий 04.08.2020 № 005040609; у реєстрі осіб вказано недійсний з 01.08.2020 паспорт громадянина України серії НОМЕР_3 , виданий 07.10.2008 Новоайдарським РВ УМВС України в Луганській області;

- ОСОБА_18 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , вказаний за номером « 111» у Реєстрі осіб, мав дійсний паспорт громадянина України, виданий 12.11.2018 № 002534240; у Реєстрі осіб вказано недійсний з 09.11.2018 паспорт громадянина України серії НОМЕР_4 , виданий 19.11.2009 Оріхівським РВ ГУМВС України в Запорізькій області;

- ОСОБА_19 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , вказаний за номером « 118» у Реєстрі осіб, мав дійсний паспорт громадянина України, виданий 15.04.2019 № 003241239; у реєстрі осіб вказано недійсний з 10.04.2019 паспорт громадянина України серії НОМЕР_5 , виданий 28.09.1999 Соснівським РВ УМВС України в Черкаській області.

На підтвердження зазначеної інформації Службою безпеки України до листа від 28.11.2024 № 5/1/4-18109 доданий лист Державної міграційної служби України від 02.07.2024 № 6.1-632312-24, який містить відомості щодо недійсності на дату проведення установчого з`їзду ПП «СОБОРНІСТЬ» окремих паспортних даних.

Також, згідно з відомостями листа Служби безпеки України від 16.10.2024 № 5/1/4-15587 встановлено, що мешканка Черкаської області ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка у Реєстрі осіб вказана під номером « 72», на момент проведення з`їзду не досягла 18-ти річного віку, що суперечить вимогам статті 10 Закону № 2365-III.

Крім того, Службою безпеки України у листі від 16.10.2024 № 5/1/4-15587 зазначено, що за фактом підробки реєстру 16.07.2024 Шевченківським УП ГУНІ у м. Києві розпочато досудове розслідування в кримінальному провадженні № 12024105100001303 за ч.1 ст. 358 («Підроблення документів, печаток, штампів та бланків, збут чи використання підроблених документів, печаток, штампів») КК України.

Листом від 30.10.2024 № 226413-2024 Шевченківське УП ГУНІ у м. Києві у відповідь на запит Міністерства юстиції України повідомило позивача про те, що відділом дізнання Шевченківського УП ГУНІ у м. Києві проводиться досудове розслідування кримінального провадження за фактом ймовірного підроблення пакету документів, який поданий у 2021 році до Міністерства юстиції України для реєстрації ПП «СОБОРНІСТЬ» (код ЄДРПОУ 44532308). Зазначено, що в рамках кримінального провадження станом на день надання відповіді особи, які брали участь в установчому з`їзді ПП «СОБОРНІСТЬ» не допитувались, досудове розслідування триває, проводяться необхідні слідчі (розшукові) дії.

Листом від 16.11.2024 № 245461-2024 Шевченківське УП ГУНІ у м. Києві додатково до інформації, повідомленої у листі від 30.10.2024 № 226413-2024, на адресу Міністерства юстиції України направило копії протоколів допиту свідків в рамках кримінального провадження № 12024105100001303 від 16.07.2024, а саме: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , ОСОБА_20 , ІНФОРМАЦІЯ_8 ; ОСОБА_21 , ІНФОРМАЦІЯ_9 .

Надалі листом від 02.01.2025 № 461-2025 Шевченківське УП ГУНІ у м. Києві додатково до наданої інформації на адресу Міністерства юстиції України направило копії протоколів допиту свідків, а саме: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_11 ; ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_12 ; ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_13 ; ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_14 ; ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_15 ; ОСОБА_22 , ІНФОРМАЦІЯ_16 ; ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_17 ; ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_18 ; ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_19 .

За результатами аналізу отриманих документів та інформації Міністерство юстиції України дійшло висновку про зазначення політичною партією в Реєстрі осіб недостовірних відомостей, у зв`язку з чим звернулось до суду із позовом про скасування реєстрації ПП «ЗА МИР ТА ЖИТТЯ» на підставі частини першої статті 24 Закону № 2365-III.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Статтею 36 Конституції України установлено, що громадяни України мають право на свободу об`єднання у політичні партії та громадські організації для здійснення і захисту своїх прав і свобод та задоволення політичних, економічних, соціальних, культурних та інших інтересів, за винятком обмежень, встановлених законом в інтересах національної безпеки та громадського порядку, охорони здоров`я населення або захисту прав і свобод інших людей.

Політичні партії в Україні сприяють формуванню і вираженню політичної волі громадян, беруть участь у виборах.

Згідно з частиною першою статті 1 Закону № 2365-III право громадян на свободу об`єднання у політичні партії для здійснення і захисту своїх прав і свобод та задоволення політичних, економічних, соціальних, культурних та інших інтересів визначається і гарантується Конституцією України. Встановлення обмежень цього права допускається відповідно до Конституції України в інтересах національної безпеки та громадського порядку, охорони здоров`я населення або захисту прав і свобод інших людей, а також в інших випадках, передбачених Конституцією України.

Відповідно до статті 2 Закону № 2365-ІІІ політична партія - це зареєстроване згідно з законом добровільне об`єднання громадян - прихильників певної загальнонаціональної програми суспільного розвитку, що має своєю метою сприяння формуванню і вираженню політичної волі громадян, бере участь у виборах та інших політичних заходах.

Політичні партії провадять свою діяльність відповідно до Конституції України, цього Закону, а також інших законів України та згідно із партійним статутом, прийнятим у визначеному цим Законом порядку. Політичні партії в Україні створюються і діють тільки із всеукраїнським статусом (частини перша, друга статті 3 Закону № 2365-ІІІ).

Частиною першою статті 24 Закону № 2365-ІІІ встановлено, що у разі невиконання політичною партією вимоги частини сьомої статті 11 цього Закону, виявлення протягом трьох років з дня реєстрації політичної партії недостовірних відомостей у поданих на реєстрацію документах, невисування політичною партією своїх кандидатів по виборах Президента України та виборах народних депутатів України протягом десяти років орган, який зареєстрував політичну партію, має звернутися до суду з поданням про скасування реєстрації такої політичної партії. Інші підстави для скасування реєстрації політичної партії не допускаються.

Частиною другою статті 24 Закону № 2365-ІІІ встановлено, що рішення суду про скасування реєстрації політичної партії тягне за собою припинення діяльності політичної партії, розпуск її керівних органів, обласних, міських, районних організацій і первинних осередків та інших статутних утворень, передбачених статутом партії, виключення з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відомостей про членів таких органів (крім керівника), припинення членства в політичній партії, а також прийняття центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації (легалізації) об`єднань громадян, інших громадських формувань, та його територіальними органами рішень про припинення політичної партії та її структурних утворень відповідно.

Статтею 11 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) кожному гарантовано право на свободу мирних зібрань і свободу об`єднання з іншими особами, включаючи право створювати профспілки та вступати до них для захисту своїх інтересів. Здійснення цих прав не підлягає жодним обмеженням, за винятком тих, що встановлені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної або громадської безпеки, для запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров`я чи моралі або для захисту прав і свобод інших осіб. Ця стаття не перешкоджає запровадженню законних обмежень на здійснення цих прав особами, що входять до складу збройних сил, поліції чи адміністративних органів держави.

Відповідно до статті 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Законом України від 17.07.1997 № 475/97-ВР «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції», який набрав чинності з 11.09.1997, Україна як член Ради Європи ратифікувала Конвенцію, взявши на себе зобов`язання поважати права людини. Цим законом Україна повністю визнала на своїй території дію статті 46 Конвенції щодо визнання обов`язковою і без укладення спеціальної угоди юрисдикцію Європейського суду з прав людини в усіх питаннях, що стосуються тлумачення і застосування Конвенції.

За приписами статті 17 Закону України від 23.02.2006 № 3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) неодноразово підтверджував прямий взаємозв`язок між демократією, плюралізмом та свободою об`єднань та підкреслював, що спосіб, в який національне законодавство закріплює цю свободу та її практичне застосування органами влади, розкриває стан демократії у відповідній країні. ЄСПЛ у своїй практиці неодноразово наголошував, що участь громадян у демократичному процесі значною мірою досягається приналежністю до об`єднань, в які вони можуть інтегруватися та разом переслідувати спільні цілі. Політичні партії є найважливішим інструментом демократичної участі у публічному управлінні. Насправді сама концепція політичної партії заснована на цілі участі "в управлінні публічними справами шляхом висунення кандидатів на вільних і демократичних виборах". Вільні вибори та свобода об`єднання у політичні партії тісно взаємопов`язані у будь-якій демократії, оскільки політичні партії існують з метою отримання політичної влади шляхом вільних і чесних виборів.

ЄСПЛ у багатьох випадках підтверджував, що при демократичному режимі ключову роль відіграють політичні партії, які користуються свободами і правами, проголошеними у статті 11 Конвенції, а також в статті 10 Конвенції. Політичні партії є формою об`єднання, що має істотне значення для належного функціонування демократії. З огляду на важливу роль політичних партій у забезпеченні плюралізму та належного функціонування демократії, будь-які заходи, що вживаються проти них, зачіпають як свободу об`єднання, так і, відповідно, демократію у такій державі (рішення ЄСПЛ від 13 лютого 2003 року у справі «Партія Рефах» (Партія благоденства) та інші проти Туреччини» (Refah Partisi (the Welfare Party) and Others v. Turkey) скарги №№ 41340/98, 41342/98, 41343/98 та 41344/98, § 87, рішення ЄСПЛ від 30 січня 1998 року справі «Об`єднана комуністична партія Туреччини та інші проти Туреччини», § 25, 46).

Згідно з позицією Конституційного Суду України (Велика Палата), викладеною у рішенні від 06.06.2019 № 3-р/2019, будь-які обмеження права на свободу об`єднання повинні встановлюватися законом (доступним, передбачним і сформульованим з достатньою точністю), переслідувати одну чи кілька легітимних цілей, а також повинні бути потрібними у демократичному суспільстві, тобто обумовленими «нагальною суспільною потребою», відповідати принципу пропорційності.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08.05.2024 у справі № 240/17530/23 наголосила, що у справах за позовом суб`єкта владних повноважень до суб`єкта приватного права надважливим є врахування та застосування судом принципу пропорційності як універсального загальноправового принципу, спрямованого на забезпечення у правовому регулюванні розумного балансу приватних і публічних інтересів, відповідно до якого цілі обмежень прав мають бути істотними, а засоби їх досягнення - обґрунтованими і мінімально обтяжливими для осіб, чиї права обмежуються; використання цього принципу дозволяє досягти розумного співвідношення між метою впливу з боку держави в особі її компетентних органів та засобами їх досягнення; принцип пропорційності вимагає виключно справедливого, раціонального та співрозмірного обмеження прав суб`єкта приватного права для захисту суспільних інтересів (прав необмеженої кількості осіб).

Конституційний Суд у пункті 5.3 Рішення від 12.06.2007 N 2-рп/2007 підкреслив, що Міжнародним правовим актом щодо проблем застосування у державах-учасницях Міжнародного пакту про громадянські і політичні права, яким є "Сиракузькі принципи, що стосуються обмежень і відхилень від положень Міжнародного пакту про громадянські і політичні права" (1984 р.), рекомендовано застосовувати у питаннях тлумачення допустимих обмежень прав і свобод громадян принцип пропорційності з метою запобігання введенню законами невиправданих доцільністю обмежень.

Згідно з пунктом 1 Положення про Міністерство юстиції України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.07.2014 № 228 (далі Положення), Міністерство юстиції України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України. Мін`юст є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику, зокрема, у сфері державної реєстрації юридичних осіб, громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи.

Підпунктом 83-13 пункту 4 Положення передбачено, що Мін`юст відповідно до покладених на нього завдань, зокрема, здійснює відповідно до закону державну реєстрацію політичних партій.

Згідно з підпунктом 83-15 пункту 4 Положення Мін?юст здійснює контроль за додержанням політичною партією вимог Конституції та законів України, а також статуту політичної партії, вживає визначених законом заходів у разі порушення політичними партіями Конституції та законів України, звертається до суду з позовом та бере участь у справі про скасування реєстрації політичної партії або про заборону політичної партії; звертається до суду з позовом та бере участь у справі про припинення діяльності постійно діючого третейського суду у випадках, передбачених законом, зокрема через територіальні органи Мін`юсту.

Аналіз наведених положень дає суду підстави для наступних висновків.

Виявлення протягом трьох років з дня реєстрації політичної партії недостовірних відомостей у поданих на реєстрацію документах є однією з підстав для скасування реєстрації політичної партії у судовому порядку за поданням Міністерства юстиції України.

Постановлення судового рішення про скасування реєстрації політичної партії з підстав виявлення недостовірних відомостей у поданих на реєстрацію партією документах є передбаченим законом способом обмеження права на свободу об`єднання громадян.

Таке втручання у гарантоване статтею 46 Конституції України та статтею 11 Конвенції право на свободу об`єднання громадян можливе лише, якщо воно є необхідним в демократичному суспільстві та здійснюється в інтересах національної безпеки та громадського порядку, охорони здоров`я населення або захисту прав і свобод інших людей.

Згідно з позицією Верховного Суду, що викладена у постановах від 11.01.2024 у справі № 640/2927/20, від 26.01.2024 у справі № 640/8940/20, від 22.02.2024 у справі № 640/2908/20 вимога щодо того, що заходи, ужиті для досягнення законної мети, мають бути необхідними в демократичному суспільстві, означає, що державні органи повинні довести існування «нагальної соціальної потреби» та «відповідних і достатніх» причин у необхідності вжиття таких заходів.

Таким чином, суд при розгляді вказаної справи не застосовує суто формальний підхід, а здійснює сукупну оцінку, яка полягає у визначенні того, чи відповідає втручання державного органу об`єктивній соціальній потребі суспільства, чи є воно пропорційним змісту встановленого порушення, чи дотримано баланс між метою втручання з боку держави та негативними наслідками для суспільства у вигляді припинення діяльності політичної партії, чи здійснюється таке втручання в інтересах національної безпеки та громадського порядку, охорони здоров`я населення або захисту прав і свобод інших людей.

Надаючи оцінку доводам Мін?юсту щодо подання ПП «СОБОРНІСТЬ» недостовірних відомостей у поданих на реєстрацію документах, суд зазначає таке.

Відповідно до частин першої, другої статті 10 Закону № 2365-ІІІ рішення про створення політичної партії приймається на її установчому з`їзді (конференції, зборах). Це рішення має бути підтримано підписами не менше 10 тисяч громадян України, які відповідно до Конституції України мають право голосу на виборах, зібраними не менш як у двох третинах районів не менш як двох третин областей України, міст Києва і Севастополя та не менш як у двох третинах районів Автономної Республіки Крим.

Частиною третьою статті 10 Закону № 2365-ІІІ встановлено, що політична партія створюється групою громадян України у складі не менш як 100 осіб.

Відповідно до частини четвертої статті 10 Закону № 2365-ІІІ рішення про створення політичної партії приймається на установчому з`їзді (конференції, зборах) політичної партії, що оформлюється протоколом, який підписують головуючий та секретар.

Згідно з частинами шостою, сьомою статті 10 Закону № 2365-ІІІ невід`ємною частиною протоколу є реєстр осіб, які брали участь в установчому з`їзді (конференції, зборах) політичної партії.

У реєстрі зазначаються дані щодо учасників установчого з`їзду (конференції, зборів) політичної партії: прізвище, ім`я та по батькові особи, дані її паспорта, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті про право здійснювати платежі за серією та номером паспорта). Дані про особу засвідчуються її особистим підписом.

Отже, реєстр осіб, які брали участь в установчому з`їзді партії із зазначенням паспортних даних осіб, які брали участь в установчому з`їзді партії, є невід`ємною частиною рішення про створення політичної партії.

Судом встановлено, що згідно з відомостями реєстраційної справи ПП «СОБОРНІСТЬ», копія якої наявна в матеріалах справи, відповідачем для реєстрації політичної партії 07.10.2021 Міністерству юстиції України надано, у тому числі, реєстр осіб які брали участь в установчому з`їзді ПП «СОБОРНІСТЬ» (додаток до протоколу № 1 Установчого З`їзду партії від 20.09.2020

Зазначений реєстр містить відомості щодо 126 осіб, включно із прізвищем, ім`ям та по батькові, даними їх паспортів, реєстраційними номерами облікових карток платників податків. Достовірність відомостей засвідчена підписами осіб.

Судом встановлено, що згідно з відомостями графи «Дані паспорта» Реєстру осіб ОСОБА_15 , яка вказана у реєстрі за номером « 2», на дату проведення установчого з`їзду ПП «СОБОРНІСТЬ» мала паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 , виданий 22.08.1997 Центральним РВ ММУ УМВС в Миколаївській області. Водночас згідно з відомостями, наданими Державною міграційною службою України листом від 02.07.2024 № 6.1-632312-24, вказаний паспорт є недійсним з 13.03.2018 у зв`язку з обміном на паспорт громадянина України № НОМЕР_6 , що виданий 20.08.2018.

ОСОБА_16 , вказана за номером « 36» у Реєстрі осіб, згідно з відомостями графи «Дані паспорта» мала паспорт громадянина України серії НОМЕР_2 , виданий 17.02.1998 Бердянським МВ УМВС України в Запорізькій області. Проте за інформацією, наданою Державною міграційною службою України, зазначений паспорт є недійсним з 13.09.2019, у зв`язку з обміном на паспорт громадянина України № НОМЕР_7 , що виданий 18.09.2019.

ОСОБА_17 , яка вказана за номером « 99», згідно з відомостями графи «Дані паспорта» Реєстру осіб мала паспорт громадянина України серії НОМЕР_3 , виданий 07.10.2008 Новоайдарським РВ УМВС України в Луганській області. Натомість згідно з відомостями Державної міграційної служби цей паспорт недійсний з 01.08.2020 у зв`язку з обміном на паспорт громадянина України № НОМЕР_8 , що виданий 04.08.2020.

ОСОБА_18 , який вказаний за номером « 111», згідно з відомостями графи «Дані паспорта» Реєстру осіб на дату проведення установчого з`їзду партії мав паспорт громадянина України серії НОМЕР_4 , виданий 19.11.2009 Оріхівським РВ ГУМВС України в Запорізькій області. Водночас за інформацією Державної міграційної служби України цей паспорт є недійсним з 09.11.2018 у зв`язку з обміном на паспорт громадянина України № НОМЕР_9 , що виданий 12.11.2018.

ОСОБА_19 , вказаний за номером « 118», згідно з відомостями Реєстру осіб мав паспорт громадянина України серії НОМЕР_5 , виданий 28.09.1999 Соснівським РВ УМВС України в Черкаській області, у той час як згідно з відомостями Державної міграційної служби України зазначений паспорт є недійсним з 10.04.2019, у зв`язку з обміном його на паспорт громадянина України № НОМЕР_10 , що виданий 15.04.2019.

ПП «ЗА МИР ТА ЖИТТЯ» під час судового розгляду справи не надала доказів на спростовування доводів позивача щодо зазначення у Реєстру осіб недостовірних відомостей стосовно паспортних даних вказаних 5 осіб.

Таким чином, доводи Мін?юста щодо наявності у поданих на реєстрацію ПП «СОБОРНІСТЬ» недостовірних відомостей стосовно 5 осіб, які брали участь в установчому з`їзді партії, знайшли своє підтвердження під час розгляду справи.

Щодо протоколів допиту свідків у межах кримінального провадження від 16.07.2024 № 12024105100001303, якими Міністерство юстиції України обґрунтовує позицію щодо зазначення у Реєстрі осіб недостовірних відомостей стосовно громадян ОСОБА_3 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 та ОСОБА_14 , суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до частин шостої, сьомої статті 78 КАС України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Правова оцінка, надана судом певному факту при розгляді іншої справи, не є обов`язковою для суду.

Своєю чергою відповідно до положень частини першої статті 95 КПК України показання - це відомості, які надаються в усній або письмовій формі під час допиту підозрюваним, обвинуваченим, свідком, потерпілим, експертом щодо відомих їм обставин у кримінальному провадженні, що мають значення для цього кримінального провадження.

Частиною четвертою статті 95 КПК України встановлено, що суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання, або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 цього Кодексу. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них, крім порядку отримання показань, визначеного статтею 615 цього Кодексу.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 07.07.2022 у справі № 160/3364/19 підтримала позицію суду апеляційної інстанції про те, що до постановлення вироку в межах кримінального провадження протокол допиту під час досудового розслідування не може вважатися належним доказом в адміністративному судочинстві. Так, у пункті 36.4 вказаної постанови Велика Палата Верховного Суду зауважила, що протокол допиту не є доказом у межах кримінального провадження, а тому не може бути й доказом в адміністративній справі.

Зазначена позиція також підтримана Верховним Судом у постанові від 14.05.2025 у справі № 440/3111/19.

Судом встановлено, що копії протоколів допиту свідків у кримінальному провадженні № 12024105100001303 надані позивачу Шевченківським УП ГУНІ у м. Києві листами від 16.11.2024 № 245461-2024 та від 02.01.2025 № 461-2025 одночасно із наданням часткового дозволу на розголошення у суді у справі про анулювання реєстрації ПП «СОБОРНІСТЬ" відомостей досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12024105100001303.

Як вбачається із вказаних протоколів вони складені працівниками управління « 3» ДЗНД СБ України за дорученням дізнавача, наданого в рамках досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12024105100001303 від 16.07.2024.

Водночас Мін?юстом як під час звернення до суду, так і під час судового розгляду справи, не надані суду вирок суду в кримінальному провадженні або ж ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності, які б містили оцінку питання, чи мали місце певні дії чи бездіяльність, які є предметом розслідування у кримінальному провадженні № 12024105100001303, у тому числі щодо участі в установчому з`їзді партії осіб, вказаних у наданих суду копіях протоколах допитів свідків.

Таким чином, виходячи з правової позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної у постанові від 07.07.2022 у справі № 160/3364/19, згідно з якою до постановлення вироку в межах кримінального провадження протокол допиту під час досудового розслідування не може вважатися належним доказом в адміністративному судочинстві, суд зазначає про неналежність як доказів копій протоколів допиту свідків ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_24 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , що додані Мін?юстом до позовної заяви на підтвердження наявності у Реєстрі осіб недостовірних відомостей стосовно участі вказаних осіб в установчому з`їзді ПП «СОБОРНІСТЬ».

У зв`язку із зазначеним суд не надає оцінки доводам відповідача щодо неналежності копій вказаних протоколів як доказів у вказаній адміністративній справі з тих мотивів, що вони містять відомості про обставини, які за посиланням відповідача, виявлені Мін?юстом поза межами трирічного строку, що встановлений частиною першою статті 24 Закону № 2365-III, а також доводам відповідача щодо неналежної якості копій вказаних документів.

Щодо зазначення у Реєстрі осіб відомостей стосовно громадянки України ОСОБА_1 , яка, за посиланням позивача, на момент проведення з`їзду ПП «СОБОРНІСТЬ» 20.09.2020 не досягла вісімнадцятирічного віку, суд зазначає, що Мін?юстом в обґрунтування зазначеного висновку не надано суду належних доказів щодо дати народження вказаної громадянки. Вказівка на дату її народження як ІНФОРМАЦІЯ_1 у листі Служби безпеки України від 16.10.2024, за відсутності інших відомостей, у тому числі, отриманих із державних реєстрів, не є достатнім для підтвердження дійсного віку особи на дату проведення з`їзду партії.

Суд також зауважує, що у спірних правовідносинах суд є правозастосовним органом, який реалізує цю функцію лише за відповідним зверненням (позовом) контролюючого органу. Зверненню з позовом до суду передує аналітична робота контролюючого органу, основана на відповідній інформації. Зазначена позиція відповідає позиції Верховного Суду, що викладена у постанові від 19.12.2023 у справі № 640/2933/20.

Щодо доводів позивача про дублювання у Реєстрі осіб під номером 69 та 70 прізвища, імені та по батькові паспортних даних та реєстраційного номеру облікової картки платника податків стосовно громадянки України ОСОБА_2 , суд зазначає про обґрунтованість вказаних доводів та підтвердження їх безпосередньо відомостями Реєстру осіб, копія якого наявна у матеріалах справи.

Таким чином, зважаючи на обставини, встановлені під час судового розгляду справи, суд погоджується із позицією Міністерства юстиції України щодо зазначення у реєстраційних документах, поданих на реєстрацію ПП «СОБОРНІСТЬ», недостовірної інформації стосовно паспортних даних п?яти осіб, які брали участь в установчому з`їзді партії, а саме: ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , а також дублювання у Реєстрі осіб прізвища, імені та по батькові паспортних даних та реєстраційного номеру облікової картки платника податків стосовно однієї особи, а саме: ОСОБА_2 .

Стосовно наявності у поданих партією реєстраційних документах будь-якої недостовірної інформації стосовно ОСОБА_3 , ОСОБА_25 , ОСОБА_24 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , суд зазначає, що Мін?юстом на підтвердження зазначеної позиції не додано до позовної заяви належних доказів.

Водночас суд наголошує, що встановлення факту наявності окремих недостовірних відомостей у документах, поданих для державної реєстрації політичної партії, не звільняє суд від обов`язку перевірити, чи відповідає застосування такого заходу реагування як скасування реєстрації політичної партії принципу пропорційності та чи є таке втручання необхідним у демократичному суспільстві.

Вирішуючи питання щодо пропорційності державного втручання у вигляді постановлення судового рішення про скасування реєстрації політичної партії «ЗА МИР ТА ЖИТТЯ» у зв`язку з наявністю у документах, поданих на реєстрацію недостовірних відомостей стосовно паспортних даних 5 осіб, а також дублювання анкетних даних однієї особи, суд керується наступним.

За змістом правової позиції Судової палати Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, наведеної у постанові від 19.12.2023 у справі № 640/2933/20, анулювання реєстрації партії передбачає, по суті, юридичну констатацію (оформлення) фактичного припинення її діяльності та не має трансформуватися у спосіб ліквідації політичної партії. Верховний Суд наголосив, що подібне застосування частини першої статі 24 Закону № 2365-ІІІ суперечитиме меті цього механізму, який призначений для констатації того, що політична партія фактично припинила свою діяльність, а не для (примусового) припинення її діяльності (в рамках процедури, яка для цього не передбачена). Анулювання політичної партії не має давати підстав для сумнів у пропорційності застосування з боку держави такого заходу реагування щодо політичної партії.

Судом встановлено, що згідно з реєстраційною справою Політичної партії «СОБОРНІСТЬ», доданою позивачем до позовної заяви, в установчому з`їзді Політичної партії «СОБОРНІСТЬ» 20.09.2020 взяли участь 126 осіб.

Суд також встановив, що стосовно 5 осіб Реєстр осіб містить недостовірні відомості в частині зазначення паспортних даних цих осіб. Також у Реєстрі осіб під номерами 69 та 70 дублюються відомості стосовно прізвища, імені, по батькові, а також анкетні дані стосовно однієї особи.

Стосовно ж інших 120 осіб, які брали участь в установчому з`їзді ПП «СОБОРНІСТЬ» матеріали справи не містять належних доказів на підтвердження зазначення стосовно них будь-яких недостовірних відомостей.

Згідно з вимогами частин третьої, четвертої та шостої статті 10 Закону № 2365-ІІІ політична партія створюється групою громадян України у складі не менш як 100 осіб.

Міністерством юстиції України у позовній заяві та доданих документах не спростовано надання ПП «СОБОРНІСТЬ» достовірної інформації в частині участі в установчому з`їзді партії мінімально встановленої Законом № 2365-ІІІ кількості осіб.

Суд зауважує, що згідно з вимогами частини сьомої статті 10 Закону № 2365-ІІІ дані про особу у Реєстрі засвідчуються її особистим підписом. Відповідно, особа, яка бере участь в установчому з`їзді партії несе відповідальність за достовірність наданих нею даних з метою засвідчення волевиявлення особи на створення політичної партії.

Водночас втручання у гарантоване статтею 36 Конституції України та статтею 11 Конвенції права на об`єднання, яке реалізоване іншими 120 громадянами, за умови, що ними дотримані встановлені законом вимоги щодо створення політичної партії, у спірних правовідносинах є непропорційним змісту встановленого порушення та меті запровадженого законом № 2365-ІІІ механізму припинення політичної партії.

Судом не встановлено наявності таких порушень закону, які б унеможливили реєстрацію політичної партії у разі їх завчасного виявлення.

Крім того, суд акцентує увагу, що обмеження гарантованого статтею 11 Конвенції права на свободу мирних зібрань та об`єднання можливе лише в інтересах національної або громадської безпеки, для запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров`я чи моралі або для захисту прав і свобод інших осіб.

Наявність у Міністерства юстиції України права звернення до суду з поданням про скасування державної реєстрації політичної партії з підстав виявлення протягом трьох років з дня реєстрації політичної партії недостовірних відомостей у поданих на реєстрацію документах не звільняє контролюючий орган від обов`язку обґрунтовувати, на захист яких інтересів та з якою метою ним ініціюється відповідне питання. Тільки за таких умов суд має можливість перевірити, чи досягається розумний баланс приватних і публічних інтересів у разі ухвалення судового рішення про скасування реєстрації політичної партії.

Водночас позовна заява Міністерства юстиції України про скасування реєстрації ПП «ЗА МИР ТА ЖИТТЯ» в обґрунтування наявності підстав для задоволення позову містить посилання на виявлення позивачем передбаченої частиною першою статті 24 Закону № 2365-ІІІ підстави для скасування державної реєстрації політичної партії та наявність у позивача права звернення до суду із відповідним позовом. Проте позивач як контролюючий орган не обґрунтував із посиланням на конкретні обставини справи на захист яких саме інтересів та з якою метою ним ініціюється питання про скасування державної реєстрації політичної партії як діючого об`єднання громадян.

Таким чином, суд дійшов висновку, що скасування державної реєстрації політичної партії з мотивів надання п`ятьма особами недостовірної інформації під час засвідчення факту їх волевиявлення на створення політичної партії та дублювання анкетних даних однієї особи, за умови дотримання передбачених законом вимог щодо створення політичної партії, у тому числі, щодо мінімального кількісного складу установчих зборів, а також за відсутності обґрунтування з боку контролюючого органу необхідності державного втручання у реалізацію права на об`єднання за критеріями, встановленими статтею 36 Конституції України та статтею 11 Конвенції, не призводить до розумного балансу приватних і публічних інтересів, не свідчить про те, що цілі таких обмежень є істотними, а засоби їх досягнення - обґрунтованими і мінімально обтяжливими для осіб, чиї права обмежуються.

Позивач у спірних правовідносинах не довів, що ініційоване ним обмеження права на свободу об`єднання, переслідує одну чи кілька легітимних цілей, а також потрібне у демократичному суспільстві, тобто обумовленими «нагальною суспільною потребою».

За таких обставин суд дійшов висновку, що застосування до ПП «ЗА МИР ТА ЖИТТЯ» такого виключного заходу як скасування реєстрації політичної партії не відповідатиме вимозі забезпечення справедливого балансу між публічними інтересами та правом громадян на свободу об`єднання, а тому не є необхідним у демократичному суспільстві у розумінні статті 11 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Враховуючи викладене, зважаючи на обставини, встановлені судом на підставі повно та всебічно досліджених доказів, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

Відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з частиною першою статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Керуючись ст.ст. 72-77, 139, 243 246 Кодексу адміністративного судочинства України суд,

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову Міністерства юстиції України до політичної партії «ЗА МИР ТА ЖИТТЯ» про скасування реєстрації політичної партії «ЗА МИР ТА ЖИТТЯ» - відмовити.

Розподіл судових витрат не здійснюється.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складено та підписано 13 липня 2026 року.

Суддя Кочанова П.В.