Рішення № 138151931, 13.07.2026, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 липня 2026 року № 320/3666/24

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Діски А. Б., розглянувши в спрощеному позовному провадженні в приміщенні суду в місті Києві адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Національної поліції України, про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Національної поліції України, в якому просить:

- визнати протиправними дії Національної поліції України щодо відмови позивачу в зарахуванні до стажу служби в поліції стажу служби в податковій міліції у період з 25.10.1999 по 13.01.2014 відповідно до статті 78 Закону України «Про Національну поліцію»;

- зобов`язати Національну Поліцію України зарахувати позивачу до вислуги років у поліції наявну на момент переходу на службу у Національну поліції України вислугу років у податковій міліції, що станом на день переходу до Національної поліції складає 13 років 08 місяців 22 дні, що дає право на встановлення поліцейським надбавки за вислугу років, надання додаткової оплачуваної відпустки відповідно до ст.78 Закону України «Про Національну поліцію», нарахування одноразової виплати при звільненні, та внести відповідні зміни до наказів від 05.04.2023 № 473 о/с, від 11.12.2015 № 2690/с;

- зобов`язати Національну поліцію України провести позивачу перерахунок і виплату грошового забезпечення, з врахуванням вислуги років проходження служби в Податковій міліції з 25.10.1999 по 13.01.2014, що становить 13 років 08 місяців 22 дні, в частині надбавки за вислугу років за весь час служби в органах Національної поліції України та компенсації за невикористану додаткову відпустку та одноразової виплати при звільненні.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем протиправно не зараховано до стажу служби в поліції для виплати надбавки за вислугу років та надання додаткової оплачуваної відпустки стаж служби в податковій міліції, а саме 13 років 08 місяців 22 дні. На звернення позивача з заявою щодо зарахування стажу служби в податковій міліції відповідач повідомив, що підстави для такого зарахування відсутні.

Ухвалою суду від 07.02.2024 вказану позовну заяву було прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Ухвалою суду від 18.10.2024 було виправлено описку, допущену в тексті ухвали суду про відкриття спрощеного провадження в адміністративній справі, виключивши в назві відповідача - "в особі Департаменту аналітичної підтримки Національної поліції України".

У відзиві на позовну заяву представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечував, оскільки, на його думку, Закон № 580-VIII містить вичерпний перелік видів служби та періодів роботи у відповідних органах, який зараховується поліцейським до стажу служби в поліції, і цей перелік не містить службу в органах податкової міліції. Відповідач зазначає, що ця служба, за період коли працював позивач, не входила до складу органів внутрішніх справ, відтак відсутні правові підстави для зарахування вказаного періоду до стажу служби в поліції, та тим більше ототожнювати службу в органах внутрішніх справ зі службою в органах податкової міліції. Іншого спеціальним законом і релевантною нормою матеріального права, яка прямо підлягає застосуванню у спірних правовідносинах, не встановлено та не передбачено можливості відійти від неї або трактувати наведений в ній вичерпний перелік служб на власний розсуд.

Ухвалою суду було поновлено позивачу строк звернення до суду з позовною заявою та в задоволенні клопотання відповідача про залишення позовної заяви без розгляду було відмовлено.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи, суд зазначає наступне.

Відповідно до копії трудової книжки НОМЕР_1 , позивач у період з 25.10.1999 по 13.01.2014 проходив службу в органах податкової міліції.

На підставі наказу ГУ Міндоходів у м. Києві № 12-о від 11.01.2014 позивач був відряджений для подальшого проходження служби у розпорядження МВС України.

З 14.01.2014 по 10.04.2023 позивач проходив службу в органах внутрішніх справ України та Національної поліції України.

Відповідно до витягу з наказу Національної поліції від 05.04.2023 № 473 о/с з 10.04.2023 позивача було звільнено зі служби в поліції.

Вказаним наказом установлено, що стаж служби для виплати надбавки за вислугу років у поліції складає 14 років 06 місяців 00 днів. Вислуга років у податковій міліції 13 років 08 місяців 22 дні.

Позивач звернувся до Національної поліції України з заявою від 08.06.2023, в якій просив: зарахувати ОСОБА_1 час служби в податковій міліції до стажу служби в поліції для встановлення та виплати надбавки за вислугу років та визначення тривалості додаткової оплачуваної відпустки; внести зміни до наказу, згідно якого ОСОБА_1 визначено стаж служби в поліції, провести перерахунок надбавки за стаж служби ОСОБА_1 в поліції з урахуванням часу проходження служби в податковій міліції за весь період проходження служби в національній поліції, провести перерахунок тривалості додаткової оплачуваної відпустки ОСОБА_1 з урахуванням періоду служби в податковій міліції за весь період проходження служби в національній поліції, виплатити грошове забезпечення ОСОБА_1 з урахуванням перерахунку надбавки за вислугу років за весь період проходження служби в національній поліції, видати для подання до відповідного органу Пенсійного фонду України довідку про розмір грошового забезпечення та додаткові щомісячні виплати за останні 24 місяці служби в поліції ОСОБА_1 з урахуванням змін до Наказу.

Листом від 07.07.2023 № П-434/12/1/2/03-2023 позивача було повідомлено, що в його архівній особовій справі відсутня інформація щодо зарахування періоду проходження служби в податковій міліції до стажу служби в органах внутрішніх справ. Також повідомлено, що період проходження служби в податковій міліції не передбачений переліком посад (періодів служби), які зараховуються до стажу служби в поліції.

Не погоджуючись із такою відмовою відповідача позивач звернувся до суду із цією позовною заявою.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон України «Про Національну поліцію» від 2 липня 2015 року №580-VIII (далі - «Закон №580-VIII», у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Згідно зі статтями 1, 2 указаного Закону Національна поліція України (поліція) - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку. Діяльність поліції спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ України згідно із законом.

Завданнями поліції є надання поліцейських послуг у сферах: 1) забезпечення публічної безпеки і порядку; 2) охорони прав і свобод людини, а також інтересів суспільства і держави; 3) протидії злочинності; 4) надання в межах, визначених законом, послуг з допомоги особам, які з особистих, економічних, соціальних причин або внаслідок надзвичайних ситуацій потребують такої допомоги.

Служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень (частина перша статті 59 Закону №580-VIII).

Відповідно до частини першої статті 78 Закону №580-VIII стаж служби в поліції дає право на встановлення поліцейському надбавки за вислугу років, надання додаткової оплачуваної відпустки.

Згідно з пунктом 3 частини другої статті 78 Закону №580-VIII до стажу служби в поліції зараховується служба в органах внутрішніх справ України на посадах начальницького і рядового складу з дня призначення на відповідну посаду.

Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо державної податкової служби та у зв`язку з проведенням адміністративної реформи в Україні» від 5 липня 2012 року №5083-VI, який набрав чинності з 12 серпня 2012 року, серед іншого, доповнено Податковий кодекс України розділом XVIII-2 (Податкова міліція).

Так, пунктом 348.1 статті 348 Податкового кодексу України (далі - «ПК України», у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) визначено, що податкова міліція складається із спеціальних підрозділів по боротьбі з податковими правопорушеннями, що діють у складі відповідних контролюючих органів, і здійснює контроль за додержанням податкового законодавства, виконує оперативно-розшукову, кримінально-процесуальну та охоронну функції.

Завданнями податкової міліції є: запобігання кримінальним та іншим правопорушенням у сфері оподаткування та бюджетній сфері, їх розкриття, розслідування та провадження у справах про адміністративні правопорушення; розшук осіб, які переховуються від слідства та суду за кримінальні та інші правопорушення у сфері оподаткування та бюджетній сфері; забезпечення безпеки діяльності працівників контролюючих органів, захисту їх від протиправних посягань, пов`язаних з виконанням службових обов`язків (пункт 348.2 статті 348 ПК України).

Згідно з пунктом 353.1 статті 353 ПК України особи начальницького і рядового складу податкової міліції проходять службу у порядку, встановленому законодавством для осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ.

Відповідно до пункту 356.1 статті 356 ПК України держава гарантує правовий та соціальний захист осіб начальницького і рядового складу податкової міліції та членів їхніх сімей. На них поширюються гарантії соціального і правового захисту, передбачені Законом України «Про Національну поліцію» та Законом України «Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ і деяких інших осіб та їх соціальний захист».

Відповідно до статті 19 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» від 4 грудня 1990 року №509-XII (далі - «Закон №509-XII»), який був чинний у період служби позивача у податковій міліції і до 20 листопада 2012 року, податкова міліція складається із спеціальних підрозділів по боротьбі з податковими правопорушеннями, що діють у складі відповідних органів державної податкової служби, і здійснює контроль за додержанням податкового законодавства, виконує оперативно-розшукову, кримінально-процесуальну та охоронну функції.

Завданнями податкової міліції є: запобігання злочинам та іншим правопорушенням у сфері оподаткування, їх розкриття, розслідування та провадження у справах про адміністративні правопорушення; розшук платників, які ухиляються від сплати податків, інших платежів; запобігання корупції в органах державної податкової служби та виявлення її фактів; забезпечення безпеки діяльності працівників органів державної податкової служби, захисту їх від протиправних посягань, пов`язаних з виконанням службових обов`язків.

У статті 21 Закону № 509-XII, яка визначала повноваження податкової міліції, зазначено, що податкова міліція відповідно до покладених на неї завдань: приймає і реєструє заяви, повідомлення та іншу інформацію про злочини і правопорушення, віднесені до її компетенції, здійснює в установленому порядку їх перевірку і приймає щодо них передбачені законом рішення; здійснює відповідно до закону оперативно-розшукову діяльність, досудову підготовку матеріалів за протокольною формою, а також проводить дізнання та досудове (попереднє) слідство в межах своєї компетенції, вживає заходів до відшкодування заподіяних державі збитків; виявляє причини і умови, що сприяли вчиненню злочинів та інших правопорушень у сфері оподаткування, вживає заходів до їх усунення; забезпечує безпеку діяльності органів державної податкової служби та їх працівників, а також захист працівників від протиправних посягань, пов`язаних з виконанням ними службових обов`язків; запобігає корупції та іншим службовим порушенням серед працівників державної податкової служби; збирає, аналізує, узагальнює інформацію щодо порушень податкового законодавства, прогнозує тенденції розвитку негативних процесів кримінального характеру, пов`язаних з оподаткуванням.

Частина перша статті 24 Закону №509-XII визначала, що особи начальницького складу податкової міліції проходять службу у порядку, встановленому законодавством для осіб начальницького складу органів внутрішніх справ.

Держава гарантує правовий і соціальний захист осіб начальницького складу податкової міліції та членів їх сімей. На них поширюються гарантії соціального і правового захисту, передбачені статтями 20 - 23 Закону України «Про міліцію»" (стаття 26 Закону №509-XII).

Як убачається з матеріалів справи у період 25.10.1999 до 13.01.2014 позивач проходив службу у органах податкової міліції Державної податкової служби України.

За змістом частини першої у взаємозв`язку з пунктом 3 частини другої статті 78 Закону №580-VIII до стажу служби в поліції, який дає право на встановлення поліцейському надбавки за вислугу років та надання додаткової оплачуваної відпустки, зараховується служба в органах внутрішніх справ України на посадах начальницького і рядового складу.

Водночас статями 353, 356 ПК України (в редакції станом на час проходження позивачем служби в податковій міліції) визначено, що особи начальницького і рядового складу податкової міліції проходять службу у порядку, встановленому законодавством для осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ; на них поширюються гарантії соціального і правового захисту, передбачені Законом України «Про Національну поліцію» та Законом України «Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ і деяких інших осіб та їх соціальний захист».

Проходження служби особами начальницького складу податкової міліції у порядку, встановленому законодавством для осіб начальницького складу органів внутрішніх справ, передбачалося також частиною першою статті 24 Закону №509-XII.

Питання наявності правових підстав для зарахування поліцейському стажу служби в органах податкової міліції до стажу служби в поліції вже досліджувалося Верховним Судом.

У постанові від 07.10.2020 у справі №826/16143/18 проаналізувавши повноваження, завдання та функції податкової міліції та відповідних підрозділів поліції, Верховний Суд дійшов висновку, що ці органи здійснюють оперативно-розшукову, кримінально-процесуальну та охоронну функції та погодився із висновком судів попередніх інстанцій щодо тотожності правового статусу служби в органах внутрішніх справ і служби в органах податкової міліції, вказавши, що визначаючи наявність чи відсутність права на зарахування спірного стажу служби необхідно враховувати не підпорядкування органів державної влади, а суть діяльності особи, функції, які нею виконувалися та визначення чинним на момент проходження служби, статусу такої служби.

У цій постанові Верховний Суд дійшов висновку, що статус осіб, які проходили службу в органах податкової служби України прирівнювався до статусу осіб, які перебували на службі в органах внутрішніх справ України.

Така правова позиція також підтримана Верховним Судом у постановах від 13 серпня 2021 року у справі №440/1564/20, від 11 листопада 2021 року у справі №280/1546/21, від 02 червня 2022 року в справі № 280/8419/20.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

З урахування викладеного, суд дійшов висновку, що стаж служби позивача в податковій міліції має бути зарахований до стажу служби позивача в поліції, який дає право на встановлення надбавки за вислугу років і надання додаткової оплачуваної відпустки.

Як вбачається судом з витягу з наказу Національної поліції від 11.12.2015 №269 о/с, станом на 07.11.2015 позивачу встановлено стаж служби для виплати надбавки за вислугу років та надання додаткової оплачуваної відпустки 7 років 00 місяців 03 дні, без урахування стажу проходження служби в податковій міліції.

При цьому, до розрахунку вислуги років для призначення пенсії полковника поліції ОСОБА_1 , старшого слідчого в особливо важливих справах 2-го відділу (розслідування службових злочинів) управління розслідування корупційних злочинів Головного слідчого управління Національної поліції, до вислуги років для призначення пенсії відповідачем було зараховано службу в податковій міліції.

У позовній заяві позивач просить визнати протиправними дії щодо відмови в зарахуванні до стажу служби в поліції вислугу років у податковій міліції. Водночас, суд зазначає, що при встановленні стажу для виплати позивачу надбавки за вислугу років та надання додаткової оплачуваної відпустки, в наказах № 269 о/с від 11.12.2015 та № 473 о/с від 05.04.2023 відповідачем було допущено саме протиправну бездіяльність.

Така бездіяльність відповідача не відповідає критеріям правомірності, визначеним ч. 2 ст. 2 КАС України.

Нормами частини 2 статті 5 КАС України передбачено, що захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Ефективний засіб правого захисту у розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату. Засіб захисту, що вимагається зазначеною статтею повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п. 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі Афанасьєв проти України від 5 квітня 2005 року (заява № 38722/02).

Згідно із ч. 2 ст. 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відтак, з урахуванням вимог ч. 2 ст. 5, ч. 2 ст. 9 КАС України, суд дійшов висновку, що належним та достатнім способом захисту прав позивача є визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо незарахування до стажу служби в поліції, що дає право на встановлення надбавки за вислугу років та надання додаткової оплачуваної відпустки стажу служби в податковій міліції з 25.10.1999 по 13.01.2014 та зобов`язати відповідача зарахувати до стажу служби позивача в Національній поліції України такий стаж.

Проте, суд зазначає, в який спосіб мають бути вчинені ці дії, відповідач має вирішувати самостійно, зокрема, це може бути наказ про внесення змін до наказів від 05.04.2023 № 473 та від 11.12.2015 № 269 о/с або прийняття іншого наказу, на виконання рішення суду, тощо.

Таким чином, позовні вимоги щодо внесення змін до наказів не підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог про зобов`язання Національної поліції України провести позивачу перерахунок і виплату грошового забезпечення, з врахуванням вислуги років проходження служби в Податковій міліції з 25.10.1999 по 13.01.2014, що становить 14 років 02 місяці 18 дні, в частині надбавки за вислугу років за весь час служби в органах Національної поліції України та компенсації за невикористану додаткову відпустку та одноразової виплати при звільненні, суд зазначає наступне.

За змістом частин 1, 2 статті 94 Закону №580-VIIІ поліцейські отримують грошове забезпечення, розмір якого визначається залежно від посади, спеціального звання, строку служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наявності наукового ступеня або вченого звання. Порядок виплати грошового забезпечення визначає Міністр внутрішніх справ України.

Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» від 11.11.2015 №988 визначено, що грошове забезпечення поліцейських складається з посадового окладу, окладу за спеціальним званням, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер), премії та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Критерії виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції України, у тому числі здобувачам вищої освіти, яким присвоєно спеціальне звання поліції, закладів вищої освіти із специфічними умовами навчання, що здійснюють підготовку поліцейських установлені Порядком і Умовами виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та здобувачам вищої освіти закладів вищої освіти із специфічними умовами навчання, що здійснюють підготовку поліцейських, які затверджені наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06.04.2016 №260 (далі - Порядок №260).

У п. 3 розділу І Порядку №260 закріплено, що грошове забезпечення поліцейських визначається залежно від посади, спеціального звання, стажу служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наукового ступеня або вченого звання.

До складу грошового забезпечення входять: 1) посадовий оклад; 2) оклад за спеціальним званням; 3) щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер); 4) премії; 5) одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Грошове забезпечення виплачується поліцейським, які призначені на штатні посади (зарахованих у розпорядження) в Національній поліції, та здобувачам ЗВО (п. 4 розд. І Порядку №260).

Згідно пункту 15 розділу І Порядку №260 при прийнятті на службу до Національної поліції грошове забезпечення поліцейським нараховується з дня призначення на посаду. У разі звільнення зі служби грошове забезпечення поліцейським виплачується по день їх звільнення зі служби в поліції включно.

За приписами пункту 3 розділу ІІ Порядку №260 надбавка за стаж служби в поліції поліцейським виплачується у відсотках до посадового окладу з урахуванням окладу за спеціальним званням у розмірах згідно з додатком 11 до постанови №988.

Обчислення вислуги років для виплати надбавки за стаж служби поліцейським проводиться підрозділами кадрового забезпечення за матеріалами особової справи поліцейського та оголошується відповідним наказом керівника органу поліції в разі призначення на посаду, крім випадків призначення на іншу посаду в одному органі Національної поліції та за умови наявності обчисленої вислуги за попередньою посадою.

До вислуги років для виплати поліцейським надбавки за стаж служби зараховуються періоди, які визначені частиною другою статті 78 Закону України «Про Національну поліцію».

Поліцейським, яким відповідно до цих Порядку та умов передбачено підвищення посадового окладу, надбавка за стаж служби нараховується з нового посадового окладу в підвищеному розмірі та окладу за спеціальним званням.

Отже, при прийнятті на службу до Національної поліції України грошове забезпечення поліцейським нараховується з дня призначення на посаду. При цьому, до грошового забезпечення входять, у тому числі, надбавки за стаж служби в поліції, а до такого стажу, своєю чергою, зараховуються періоди, які визначені частиною другою статті 78 Закону України «Про Національну поліцію».

Таким чином, стаж служби впливає на грошове забезпечення, яке виплачується поліцейському з дня призначення на посаду.

Суд зазначає, що цим рішенням зобов`язано відповідача зарахувати позивачу до стажу служби в Національній поліції, період служби у податковій міліції з 25.10.1999 по 13.01.2014.

Тобто, з часу прийняття позивача на службу в Національну поліцію України у нього виникло право на отримання надбавки за стаж служби з урахуванням стажу служби в податковій міліції.

Водночас, відповідач протиправно не врахував зазначений стаж служби позивача в податковій міліції при визначенні розміру надбавки за стаж служби в органах Національної поліції України.

Що стосується позовних вимог про компенсацію невикористаних щорічних чергових оплачуваних відпусток, то суд враховує, що приписами пункту 8 розділу III Порядку №260 передбачено, що поліцейським, які відповідно до законодавства України мають право на відпустку зі збереженням грошового забезпечення, виплата грошового забезпечення здійснюється в розмірі, що вони одержували на день вибуття у відпустку, з розрахунку посадового окладу, установленого за основною штатною посадою, окладу за спеціальним званням, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер), премії за поточний місяць.

Водночас, нормами пункту 8 розділу ІІІ Порядку №260 визначено, що за невикористану в році звільнення відпустку поліцейським, які звільняються з поліції, виплачується грошова компенсація відповідно до чинного законодавства. Виплата грошової компенсації за невикористану в році звільнення відпустку проводиться, виходячи з розміру місячного грошового забезпечення, право на отримання якого поліцейський має відповідно до чинного законодавства на день звільнення із служби. При цьому, одноденний розмір грошового забезпечення визначається шляхом ділення розміру грошового забезпечення на 30 календарних днів. Кількість днів для виплати грошової компенсації за невикористану відпустку вказується в наказі про звільнення.

З матеріалів справи вбачається, що станом на момент звільнення позивача зі служби в поліції позивач мав невикористані дні щорічної додаткової відпустки та враховуючи положення п. 8 р. ІІІ Порядку № 260, суд дійшов висновку, що відповідач повинен провести перерахунок грошової компенсації за невикористану додаткову відпустку з урахуванням вислуги років у податковій міліції.

Окрім того, відповідно до п. 6 розділу VIII Порядку № 260, нарахування одноразової грошової допомоги при звільненні із служби здійснюється з розрахунку місячного грошового забезпечення, ураховуючи відповідні оклади за посадою, спеціальним званням, процентну надбавку за стаж служби в поліції, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премій, установлених наказами на день звільнення.

Враховуючи викладене, також підлягають задоволенню позовні вимоги щодо перерахунку одноразової грошової допомоги при звільненні.

З урахуванням вищевикладеного та встановлених обставин справи, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог шляхом визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо незарахування до стажу служби в поліції, що дає право на встановлення надбавки за вислугу років та надання додаткової оплачуваної відпустки стажу служби в податковій міліції з 25.10.1999 по 13.01.2014, зобов`язання відповідача зарахувати до стажу служби позивача в Національній поліції України такий стаж, а також зобов`язання відповідача провести позивачу перерахунок і виплату грошового забезпечення, з урахуванням вислуги років проходження служби в податковій міліції з 25.10.1999 по 13.01.2014, в частині надбавки за вислугу років за весь час служби в органах Національної поліції України, компенсації за невикористану додаткову відпустку та одноразової грошової допомоги при звільненні із служби за весь час служби в органах Національної поліції України.

Враховуючи вимоги ст. 139 КАС України, суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судові витрати зі сплати судового збору, сплачених позивачем при зверненні до суду.

Керуючись статтями 72-74, 77, 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Національної поліції України про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії - задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Національної поліції України щодо незарахування ОСОБА_1 до стажу служби в поліції, що дає право на встановлення надбавки за вислугу років та надання додаткової оплачуваної відпустки стажу служби в податковій міліції з 25.10.1999 по 13.01.2014.

Зобов`язати Національну поліцію України (01601, м. Київ, вул. Богомольця, б. 10, код ЄДРПОУ 40108578) зарахувати до стажу служби ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , і.н. НОМЕР_2 ) в Національній поліції України стаж служби в податковій міліції з 25.10.1999 по 13.01.2014.

Зобов`язати Національну поліцію України (01601, м. Київ, вул. Богомольця, б. 10, код ЄДРПОУ 40108578) провести перерахунок і виплату грошового забезпечення ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , і.н. НОМЕР_2 ), за весь час служби в органах Національної поліції України, з урахуванням вислуги років у податковій міліції з 25.10.1999 по 13.01.2014, в частині надбавки за вислугу років в органах Національної поліції України, компенсації за невикористану додаткову відпустку та одноразової грошової допомоги при звільненні із служби.

У задоволенні інших вимог - відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , і.н. НОМЕР_2 ) витрати зі сплати судового збору в сумі 1073,60 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Національної поліції України (01601, м. Київ, вул. Богомольця, б. 10, код ЄДРПОУ 40108578).

Рішення може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Діска А.Б.