Рішення № 138151123, 06.04.2026, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 квітня 2026 рокуСправа №160/1444/26

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Луніної О.С., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (вул. Набережна Перемоги, 26, м. Дніпро, 49094, код ЄДРПОУ 21910427), Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області (вул. Шевченка, 9, м. Сєвєродонецьк, 93404, код ЄДРПОУ 21782461) в якій позивач просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області від 10.12.2025 року №046050026872 (вих. №10527/03-16 від 10.12.2025), яким ОСОБА_1 , учаснику бойових дій - відмовлено в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до частини 3 статті 114 Закону №1058 у зв`язку з відсутністю необхідного пільгового стажу на підземних роботах 25 років;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати до пільгового стажу роботи ОСОБА_1 , учасника бойових дій по Списку №1 з 23.06.2005 року по 21.09.2005 року - гірник підземний шахти Ювілейна з 22.09.2005 року по 29.01.2010 року - кріпильник підземний шахти Ювілейна - з 23.06.2005 року по 29.01.2010 року пільговий стаж склав - 04 років 07 міс., 07 дн., в АТ КРИВБАСЗАЛІЗРУДКОМ з 21.03.2005 року по 30.03.2022 року - кріпильник підземний шахта Тернівська пільговий стаж склав - 17 років 0 міс., 10 дн. а період з 01.06.2022 року по 30.11.2025 року перебування на військовій службі під час мобілізації в особливий період стаж склав - 3 року 05 міс., 30 дн., що становить відповідно до постанови КМУ від 31.03.1994 №202;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати до страхового та пільгового стажу роботи по Списку №1 ОСОБА_1 , учасника бойових дій, що дає право на пенсію відповідно до ч.3 ст. 114 ЗУ Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, постанови КМУ від 31.03.1994 року №202 один місяць служби за три період проходження військової служби з 29.06.2022 року по 01.11.2022 року, з 07.11.2022 року по 24.02.2023 року, з 07.03.2023 року по 24.07.2023 року, з 06.08.2023 року по 31.08.2023 року, з 16.09.2023 року по 23.09.2023 року, з 01.10.2023 року по 15.11.2023 року, з 25.11.2023 року по 25.11.2023 року, з 08.12.2023 року по 29.01.2024 року, з 16.02.2024 року по 25.06.2024 року, з 13.07.2024 року по 23.01.2025 року, з 10.02.2025 року по 24.04.2025 року, з 30.04.2025 року по 11.06.2025 року, з 25.06.2025 року по 30.06.2025 року відповідно до постанови КМУ від 31.03.1994 року №202 період проходження військової служби з 29.06.2022 року по 30.06.2025 року (на час видачі довідки);

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 , учасника бойових дій з моменту звернення від 01.12.2025 року про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1 згідно ч. 3 ст. 114 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, з урахування правової оцінки наданої судом у даному рішенні.

В мотивування заявлених позовних вимог позивачем зазначено, що останній 01.12.2025 року звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до частини третьої статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV. Рішенням відділу призначення пенсій управління пенсійного забезпечення, надання страхових виплат, соціальних послуг, житлових субсидій та пільг Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області від 10.12.2025 року №046050026872 (вих. №10527/03-16 від 10.12.2025 року) позивачу відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах у зв`язку з відсутністю необхідного пільгового стажу роботи на підземних роботах тривалістю 25 років. Позивач вважає таке рішення протиправним, оскільки, на його думку, відповідачем безпідставно не враховано до пільгового стажу окремі періоди роботи за Списком №1 на підземних роботах, а саме періоди роботи у шахті «Ювілейна» ВАТ «Суха Балка» з 23.06.2005 року по 29.01.2010 н року а посадах гірника підземного та кріпильника підземного, а також період роботи в АТ «Кривбасзалізрудком» з 21.03.2005 року по 30.03.2022 року на посаді кріпильника підземного шахти «Тернівська», які підтверджені записами у трудовій книжці та відповідними пільговими довідками. Також позивач зазначає, що відповідачем неправомірно не зараховано до пільгового стажу період проходження ним військової служби під час мобілізації в особливий період, оскільки він проходив військову службу та безпосередньо брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку зі збройною агресією Російської Федерації проти України. На думку позивача, зазначені періоди підлягають зарахуванню до пільгового стажу, що дає право на пенсію за Списком №1, із застосуванням пільгового обчислення один місяць служби за три місяці відповідно до законодавства. Позивач посилається на те, що загальна тривалість його пільгового стажу становить понад 25 років, а саме: період роботи у шахті «Ювілейна» - 04 роки 07 місяців 07 днів, період роботи в АТ «Кривбасзалізрудком» - 17 років 00 місяців 10 днів, період військової служби під час мобілізації - 03 роки 05 місяців 30 днів, що в сукупності дає право на призначення пенсії відповідно до частини третьої статті 114 Закону №1058-IV. Крім того, позивач зазначає, що недоліки в оформленні трудової книжки або ненадання окремих уточнюючих документів не можуть бути підставою для позбавлення його права на пенсійне забезпечення, оскільки трудова книжка є основним документом, який підтверджує трудову діяльність працівника, а відповідальність за правильність її ведення покладається на роботодавця, а не на працівника. З огляду на викладене, позивач просить суд визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області від 10.12.2025 №046050026872, зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати спірні періоди до пільгового стажу та повторно розглянути його заяву про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до частини третьої статті 114 Закону №1058-IV з урахуванням висновків суду.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.01.2026 року відкрито провадження в адміністративній справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи у письмовому провадженні.

13.02.2026 року від Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач заперечував щодо задоволення позовних вимог. В обґрунтування своєї правової позиції відповідач зазначив, що рішення від 10.12.2025 року №046050026872 про відмову у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до частини третьої статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» прийнято правомірно, оскільки за результатами розгляду поданих документів у позивача відсутній необхідний пільговий стаж роботи на підземних роботах тривалістю 25 років. Відповідач вказав, що заява позивача про призначення пенсії, зареєстрована 02.12.2025 року за №8468, була опрацьована за принципом екстериторіальності та за результатами її розгляду Головним управлінням Пенсійного фонду України в Луганській області прийнято рішення про відмову у призначенні пенсії у зв`язку з відсутністю необхідного пільгового стажу. При цьому відповідач зазначив, що до заяви про призначення пенсії позивачем не було надано уточнюючих довідок, передбачених пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року №637, а тому відсутні підстави для зарахування до пільгового стажу періодів роботи позивача на шахті «Ювілейна» ВАТ «Суха Балка» та в АТ «Кривбасзалізрудком». На переконання відповідача, записи у трудовій книжці позивача не є достатніми для підтвердження спеціального стажу, оскільки в них відсутні відомості щодо характеру виконуваної роботи, фактичної зайнятості повний робочий день на підземних роботах, а також інші дані, необхідні для визначення права на пенсію за Списком №1. Відповідач вважав, що підтвердження таких обставин можливе лише на підставі уточнюючих довідок підприємств або їх правонаступників, виданих на підставі первинних документів. Також відповідач зазначив, що період проходження позивачем військової служби під час мобілізації в особливий період може бути зарахований до страхового стажу, однак законодавством у сфері загальнообов`язкового державного пенсійного страхування не передбачено можливості зарахування такого періоду до пільгового стажу в кратному розмірі (один місяць служби за три місяці) для визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до частини третьої статті 114 Закону №1058-IV. Крім того, відповідач послався на те, що довідки від 15.12.2025 року №483, від 30.11.2025 року №5318 та довідка військової частини НОМЕР_2 від 20.07.2025 року №394 про безпосередню участь позивача у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, не подавалися разом із заявою про призначення пенсії та не були предметом оцінки під час прийняття спірного рішення, у зв`язку з чим не могли бути враховані пенсійним органом. Також відповідач зазначив, що питання призначення пенсії належить до виключної компетенції органів Пенсійного фонду України, а тому суд не вправі підміняти орган пенсійного забезпечення та самостійно здійснювати оцінку документів, визначати розмір стажу чи приймати рішення про призначення пенсії. На підтвердження своєї позиції відповідач послався на правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 07.03.2018 у справі №233/2084/17. З огляду на викладене, відповідач просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 в повному обсязі, вважаючи рішення про відмову у призначенні пенсії таким, що прийняте відповідно до вимог чинного законодавства.

Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області правом на надання відзиву не скористався.

06.04.2026 року від Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області до суду надійшло клопотання про долучення копії пенсійної справи позивача.

Відповідно до частини першої статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України, за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.

За приписами частини п`ятої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

За викладених обставин, у відповідності до вимог статей 258, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.

Дослідивши письмові докази, наявні в матеріалах справи в їх сукупності, проаналізувавши норми чинного законодавства України, суд встановив наступні обставини.

Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що позивач, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 02.12.2025 року звернулася до органу пенсійного забезпечення за місцем свого проживання - Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах згідно з частиною 3 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначено структурний підрозділ органу, що призначає пенсію відділ призначення пенсій управління пенсійного забезпечення, надання страхових виплат, соціальних послуг, житлових субсидій та пільг Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області, який уповноважений розглянути подану заяву ОСОБА_1 .

Розглянувши заяву та додані до неї документи, відділом призначення пенсій управління пенсійного забезпечення, надання страхових виплат, соціальних послуг, житлових субсидій та пільг Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області 10.12.2025 року прийнято рішення №046050026872 про відмову в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до частини 3 статті 114 Закону №1058 у зв`язку з відсутністю необхідного пільгового стажу на підземних роботах 25 років.

Зі змісту вказаного рішення вбачається, що відповідно до частини третьої статті 114 Закону №1058-IV право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від віку мають працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах, з видобутку корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії за умови наявності не менше 25 років такого стажу. Пенсійним органом визначено, що за поданими документами страховий стаж позивача становить 23 роки 02 місяці 06 днів, при цьому пільговий стаж роботи за Списком №1 не визначено. Як зазначено у спірному рішенні, до заяви про призначення пенсії позивачем не було долучено уточнюючих довідок про підтвердження спеціального трудового стажу, передбачених пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637. У зв`язку з цим відповідачем не було зараховано до пільгового стажу періоди роботи позивача: з 23.06.2005 по 29.01.2010 у шахті «Ювілейна» ВАТ «Суха Балка» на посаді гірника підземного та кріпильника підземного; з 02.02.2010 у шахті імені Леніна ВАТ «Кривбасзалізрудком» на посаді кріпильника 4-го розряду, зайнятого повний робочий день на підземних роботах. Пенсійний орган послався на те, що у трудовій книжці відсутні відомості щодо відволікання працівника від основної роботи, перебування у відпустках без збереження заробітної плати, простоїв, прогулів та інших обставин, які, на думку відповідача, мають значення для підтвердження фактичної зайнятості повний робочий день на підземних роботах. Також у рішенні зазначено, що до заяви позивачем було долучено довідку військової частини НОМЕР_2 від 14.03.2025 №82 про проходження військової служби за мобілізацією з 31.05.2022, однак відсутні відомості про те, що на момент звернення за призначенням пенсії позивач продовжував перебувати на військовій службі. У зв`язку з цим період військової служби не був врахований як пільговий стаж у кратному розмірі. Крім того, відповідач зазначив, що до страхового стажу не було зараховано період роботи позивача у ВАТ «Криворізьке АТП 14136» з 24.01.2001 по 29.04.2002 за записами трудової книжки, оскільки у записі про звільнення відсутнє посилання на документ, на підставі якого внесено відповідний запис. При цьому період роботи з 01.01.2001 по 28.02.2002 був врахований за даними Реєстру застрахованих осіб. За результатами розгляду поданих документів Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області дійшло висновку про відсутність у позивача необхідного пільгового стажу на підземних роботах, а тому прийняло рішення про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до частини третьої статті 114 Закону №1058-IV.

Не погоджуючись з прийняттям відповідачем спірного рішення позивач, з метою захисту своїх порушених прав, звернулася із даною позовною заявою до суду.

Надаючи правову оцінку правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з таких підстав та мотивів.

Відповідно до частини першої статті 1 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV від 09.07.2003 (далі Закон №1058-IV) загальнообов`язкове державне пенсійне страхування це система прав, обов`язків і гарантій, яка передбачає надання застрахованим особам матеріального забезпечення у вигляді пенсій за рахунок коштів Пенсійного фонду України.

Частиною першою статті 8 Закону №1058-IV визначено, що право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, застраховані відповідно до цього Закону, які досягли встановленого законом пенсійного віку та мають необхідний страховий стаж.

Згідно зі статтею 24 Закону №1058-IV страховий стаж це період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески у сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Відповідно до частини четвертої статті 24 Закону №1058-IV періоди роботи до набрання чинності цим Законом зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, а після 01.01.2004 за даними системи персоніфікованого обліку.

Судом встановлено, що спірні правовідносини виникли у зв`язку з відмовою Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області у призначенні позивачу пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до частини третьої статті 114 Закону №1058-IV у зв`язку з відсутністю, на думку відповідача, необхідного пільгового стажу роботи на підземних роботах тривалістю 25 років.

Відповідно до частини третьої статті 114 Закону №1058-IV право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від віку мають працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин), з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, якщо вони були зайняті на таких роботах не менше 25 років.

Отже, законодавець визначив дві основні умови для набуття права на пенсію за вказаною нормою: виконання роботи, яка віднесена до відповідного переліку пільгових робіт, та наявність необхідної тривалості спеціального стажу.

Суд звертає увагу, що пільговий стаж роботи є спеціальним видом трудового стажу, який підтверджує право особи на пенсійне забезпечення на особливих умовах у зв`язку із шкідливими, важкими чи особливими умовами праці. При цьому визначальним для набуття такого права є не лише формальна назва посади, а фактична зайнятість працівника на відповідних роботах протягом повного робочого дня.

Перелік робіт і професій, що дають право на призначення пенсії незалежно від віку при безпосередній зайнятості протягом повного робочого дня на підземних і відкритих гірничих роботах, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 31.03.1994 №202 (далі Список №202).

Відповідно до розділу І Списку №202 право на пенсію незалежно від віку мають усі робітники, зайняті протягом повного робочого дня на підземних роботах у шахтах, а також працівники, які виконують відповідні роботи у гірничодобувній промисловості.

З матеріалів справи вбачається та не заперечується сторонами, що позивач у період трудової діяльності працював на підприємствах гірничодобувної галузі, зокрема:

у шахті «Ювілейна» ВАТ «Суха Балка» у період з 23.06.2005 по 29.01.2010 на посадах гірника підземного та кріпильника підземного;

у шахті імені Леніна (шахта «Тернівська») ВАТ «Кривбасзалізрудком» на посаді кріпильника, зайнятого повний робочий день на підземних роботах.

Зазначені обставини підтверджуються записами у трудовій книжці позивача, які містять відомості про прийняття його на роботу, переведення на посади, безпосередньо пов`язані з виконанням підземних гірничих робіт, та звільнення з відповідних підприємств.

Суд не погоджується з доводами відповідача про те, що відсутність у трудовій книжці окремих відомостей щодо відпусток, простоїв чи інших обставин автоматично позбавляє такі записи доказового значення, оскільки трудова книжка відповідно до законодавства є основним документом про трудову діяльність працівника.

Відповідно до статті 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» №1788-XII трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. Порядок підтвердження наявного трудового стажу за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно з пунктом 20 Порядку №637 уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників необхідні лише у випадках, коли у трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на призначення пенсії на пільгових умовах.

Водночас, як убачається з матеріалів справи, записи у трудовій книжці позивача містять відомості про характер виконуваної роботи, а саме про роботу на підземних роботах повний робочий день.

Так, трудовою книжкою позивача підтверджується, що він у період з 23.06.2005 по 21.09.2005 працював гірником підземним шахти «Ювілейна» ВАТ «Суха Балка», а з 22.09.2005 по 29.01.2010 - кріпильником підземним шахти «Ювілейна» ВАТ «Суха Балка».

Крім того, з 02.02.2010 позивач працював у ВАТ «Кривбасзалізрудком» (правонаступником якого є АТ «Кривбасзалізрудком») кріпильником 4 розряду, зайнятим повний робочий день на підземних роботах шахти «Тернівська».

Отже, записи у трудовій книжці прямо підтверджують виконання позивачем робіт, які за своїм характером належать до підземних робіт, що дають право на пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до частини третьої статті 114 Закону №1058-IV.

Суд звертає увагу, що орган Пенсійного фонду України, вирішуючи питання щодо призначення пенсії, повинен оцінювати усі надані особою документи у їх сукупності, а не обмежуватися формальними підставами щодо відсутності уточнюючих довідок, якщо відповідні відомості вже містяться у трудовій книжці.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом, зокрема у постановах від 05.03.2020 у справі №235/7501/16-а та від 21.05.2020 у справі №550/927/17, відповідно до яких трудова книжка є належним доказом підтвердження стажу роботи, якщо записи в ній містять необхідні відомості про характер роботи та умови праці, а вимога органу Пенсійного фонду щодо надання додаткових документів не може бути підставою для неврахування періоду роботи, який підтверджений належними документами.

Також Верховний Суд у постанові від 24.05.2022 у справі №520/11152/19 зазначив, що формальні неточності в оформленні документів не можуть позбавляти особу права на пенсійне забезпечення за умови фактичного підтвердження виконання роботи у відповідних умовах.

При цьому суд враховує, що відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України саме на суб`єкта владних повноважень покладено обов`язок довести правомірність прийнятого ним рішення.

Однак відповідачем не надано доказів того, що позивач у спірні періоди був зайнятий на роботах неповний робочий день, переводився на інші роботи, перебував у простої, відпустках без збереження заробітної плати чи мав інші обставини, які б виключали можливість зарахування зазначених періодів до пільгового стажу.

Саме лише посилання на відсутність уточнюючих довідок не спростовує факту виконання позивачем підземних робіт, підтверджених записами трудової книжки

Верховний Суд неодноразово зазначав, що органи Пенсійного фонду України при вирішенні питання про призначення пенсії не можуть покладати на особу негативні наслідки неналежного оформлення документів роботодавцем, оскільки працівник не має повноважень контролювати правильність ведення роботодавцем кадрової документації.

Зокрема, у постановах Верховного Суду від 21.02.2018 у справі №687/975/17 та від 06.02.2018 у справі №677/277/17 сформовано правову позицію, відповідно до якої недоліки оформлення трудової книжки, допущені роботодавцем, не можуть бути підставою для позбавлення особи права на пенсійне забезпечення за наявності підтвердження факту роботи.

Таким чином, суд дійшов висновку, що при вирішенні питання щодо зарахування спірних періодів роботи до пільгового стажу відповідач мав оцінити всі надані документи у їх сукупності, а не обмежуватися лише відсутністю уточнюючих довідок за формою додатка №5 до Порядку №637.

А тому, у даному випадку слід зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області зарахувати до пільгового стажу роботи ОСОБА_1 , учасника бойових дій по Списку №1 періоди роботи на підприємстві ПрАТ «Суха Балка»: з 23.06.2005 року по 21.09.2005 року - гірник підземний шахти «Ювілейна», з 22.09.2005 року по 29.01.2010 року - кріпильник підземний шахти «Ювілейна»; на підприємстві АТ «КРИВБАСЗАЛІЗРУДКОМ»: з 21.03.2005 року по 30.03.2022 року -кріпильник підземний шахта Тернівська.

Щодо зарахування до пільгового стажу періоду проходження військової служби під час мобілізації в особливий період, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 8 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» час проходження військової служби в особливий період зараховується до стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу, що дає право на пенсійне забезпечення, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 31.03.1994 №202 затверджено порядок зарахування до стажу роботи, що дає право на пенсію на пільгових умовах, періоду проходження військової служби особами, які працювали до призову на роботах із шкідливими та важкими умовами праці.

Суд зазначає, що позивач до призову на військову службу був зайнятий на підземних роботах за Списком №1, а тому період проходження ним військової служби під час мобілізації в особливий період підлягає зарахуванню до пільгового стажу відповідно до спеціального законодавства.

Верховний Суд у постановах від 09.06.2021 у справі №360/2822/19 та від 23.11.2022 у справі №160/1123/22 сформував правову позицію, згідно з якою період військової служби в особливий період за наявності передумов, визначених законом, має бути врахований при обчисленні стажу, що дає право на пенсію на пільгових умовах.

Таким чином, суд доходить висновку, що відповідачем неправомірно не враховано період проходження військової служби під час мобілізації в особливий період, що призвело до неправильного визначення пільгового стажу позивача та безпідставної відмови у призначенні пенсії.

Враховуючи викладене, слід зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області зарахувати до пільгового стажу роботи ОСОБА_1 , учасника бойових дій по Списку №1 період перебування на військовій службі під час мобілізації в особливий період з 01.06.2022 року по 30.11.2025 року.

Відтак, оскільки рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області від 10.12.2025 року №046050026872 прийняте без належного врахування усіх обставин, що мають значення для вирішення питання про призначення пенсії, та з неправильним застосуванням норм матеріального права, то відповідно є протиправним та підлягає скасуванню.

Тому, у даному випадку слід зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області повторно розглянути заяву позивача від 02.12.2025 року про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, з урахуванням правової позиції, викладеної у цьому рішенні.

Щодо позовних вимог в частині зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати до страхового та пільгового стажу роботи по Списку №1 ОСОБА_1 , учасника бойових дій, що дає право на пенсію відповідно до ч.3 ст. 114 ЗУ Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, постанови КМУ від 31.03.1994 року №202 один місяць служби за три період проходження військової служби з 29.06.2022 року по 01.11.2022 року, з 07.11.2022 року по 24.02.2023 року, з 07.03.2023 року по 24.07.2023 року, з 06.08.2023 року по 31.08.2023 року, з 16.09.2023 року по 23.09.2023 року, з 01.10.2023 року по 15.11.2023 року, з 25.11.2023 року по 25.11.2023 року, з 08.12.2023 року по 29.01.2024 року, з 16.02.2024 року по 25.06.2024 року, з 13.07.2024 року по 23.01.2025 року, з 10.02.2025 року по 24.04.2025 року, з 30.04.2025 року по 11.06.2025 року, з 25.06.2025 року по 30.06.2025 року відповідно до постанови КМУ від 31.03.1994 року №202 період проходження військової служби з 29.06.2022 року по 30.06.2025 року (на час видачі довідки), суд вказує наступне.

Відповідно до абзацу третього частини четвертої статті 24 Закону № 1058-IV пільговий порядок обчислення стажу роботи, передбачений законодавством, що діяло раніше, за період з 1 січня 2004 року застосовується виключно в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах та за вислугу років.

Пунктом 2.3 розділу II Положення про організацію в Міністерстві оборони України роботи з обчислення вислуги років для призначення пенсій військовослужбовцям і соціального забезпечення осіб, звільнених з військової служби у Збройних Силах України, та членів їх сімей, затвердженого наказом Міністерства оборони України № 530 від 14 серпня 2014 року, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 20 жовтня 2014 року за № 1294/26071, визначено, що при обчисленні вислуги років для призначення пенсій (крім пенсій, які призначаються з урахуванням страхового стажу) окремі періоди служби військовослужбовців зараховуються на пільгових умовах (з урахуванням вимог пунктів 2.4 та 2.5 цього розділу), один місяць служби за три місяці, зокрема участь у бойових діях у воєнний час; період проходження служби у військовому резерві під час безпосередньої участі в антитерористичній операції чи забезпеченні її проведення.

Верховний суд у постанові від 19 березня 2026 року у справі №200/8094/24 зауважив, що пункт 2.3 Положення № 530, прийнятий на виконання Закону № 2262-ХІІ, є підзаконним нормативним актом, який деталізує механізм обчислення вислуги років і прямо виключає його застосування до пенсій, що призначаються з урахуванням страхового стажу.

Отже, наведені норми не встановлюють і не можуть встановлювати правил кратного обчислення страхового стажу для цілей призначення пенсії відповідно до Закону № 1058-IV.

Суд також зауважив, що пункт 2.3 Положення № 530 прямо встановлює застосування пільгового порядку обчислення вислуги років для відповідних пенсій, проте «крім пенсій, що призначаються з урахуванням страхового стажу». Отже, сам підзаконний нормативний акт, на який покликається скаржник, містить пряму вказівку на неможливість поширення механізму кратного обчислення на пенсії, що призначаються відповідно до Закону № 1058-IV. Ігнорування цього застереження призвело б до застосування норми всупереч її буквальному змісту та законодавчому призначенню. Таким чином, довід скаржника про необхідність застосування пункту 2.3 Положення № 530 до спірних правовідносин є суперечливим та не відповідає буквальному змісту і системному аналізу відповідного нормативного регулювання.

Колегія суддів Верховного Суду також відхилила посилання скаржника на висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 05 червня 2018 року у справі № 348/347/17, від 30 липня 2019 року у справі № 346/1454/17, від 02 квітня 2020 року у справі № 185/4140/17, від 16 червня 2020 року у справі №185/7049/16-а, від 18 січня 2023 року у справі № 1.380.2019.003739, з огляду на те, що у відповідних справах суд виходив із положень законодавства, яке регулює зарахування часу проходження військової служби до трудового стажу та вислуги років, а також застосував норми статті 57 Закону № 1788-ХІІ та пункту 2.3 Положення № 530 без урахування спеціальних обмежень, встановлених частиною четвертою статті 24 Закону № 1058-IV.

Застосовуючи наведені висновки Верховного Суду, суд зазначає про відсутність правових підстав для обрахунку вищеназваного періоду у кратному розмірі, відповідно, позовні вимоги в цій частині не підлягають задоволенню.

Так само, пред`явлені позовні вимоги до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області не підлягають до задоволення, оскільки спірне рішення про відмову у призначенні пенсії цей орган не приймав.

Відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень суд перевіряє, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, а також чи є вони обґрунтованими, пропорційними та такими, що прийняті з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення.

Оскільки оскаржуване рішення не відповідає зазначеним критеріям, воно є протиправним та підлягає скасуванню.

Відповідно до пункту 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено);5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Отже, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з наступного.

Частиною 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки позивача звільнено від сплати судового збору розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись ст.ст. 2, 9, 77, 78, 90, 139, 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області від 10.12.2025 року №046050026872 про відмову в призначенні пенсії.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області зарахувати до пільгового стажу роботи ОСОБА_1 , учасника бойових дій по Списку №1 періоди роботи на підприємстві ПрАТ «Суха Балка»: з 23.06.2005 року по 21.09.2005 року - гірник підземний шахти «Ювілейна», з 22.09.2005 року по 29.01.2010 року - кріпильник підземний шахти «Ювілейна»; на підприємстві АТ «КРИВБАСЗАЛІЗРУДКОМ»: з 21.03.2005 року по 30.03.2022 року - кріпильник підземний шахта Тернівська.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області зарахувати до пільгового стажу роботи ОСОБА_1 , учасника бойових дій по Списку №1 період перебування на військовій службі під час мобілізації в особливий період з 01.06.2022 року по 30.11.2025 року.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 02.12.2025 року про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, з урахуванням правової позиції, викладеної у цьому рішенні.

У задоволенні іншої частині позовних вимог - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.С. Луніна