Рішення № 138149480, 11.06.2026, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/15175/26

Провадження № 2/761/10391/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 червня 2026 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді - Аббасової Н.В.,

за участю секретаря судового засідання - Сухини А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Шевченківського районного суду м. Києва в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Київської міської ради про визначення додаткового строку для прийняття спадщини,

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2026 року ОСОБА_1 звернулась до Шевченківського районного суду м. Києва із позовом до Київської міської ради про визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла недієздатна сестра позивачки ОСОБА_2 , щодо якої позивачка розпорядженням Шевченківської районної в м Києві державної адміністрації від 07.03.2003 року № 1624 була призначена опікуном, та яка знаходилась на день смерті в Білоцерківському психоневрологічному інтернаті за адресою: АДРЕСА_1 .

Після смерті ОСОБА_2 відкрилась спадщина, до складу якої входить 1/4 частка в приватизованій квартирі за адресою: АДРЕСА_2 , позивачка є єдиним спадкоємцем померлої, інших спадкоємців за заповітом чи за законом немає, що підтверджується відмовою 2-ої Білоцерківської міської державної нотаріальної контори про відмову у вчиненні нотаріальної дії, в якій зазначено, що спадкова справа після померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 , не заводилась.

Враховуючи дату смерті (відкриття спадщини), шестимісячний строк для подачі заяви про прийняття спадщини минув 12 листопада 2025 року.

На початку березня 2026 року позивачка подала заяву до 2-ої Білоцерківської міської державної нотаріальної контори про прийняття спадщини після померлої ОСОБА_2 .

Листом Другої Білоцерківської міської державної нотаріальної контори від 02.04.2026 позивачу було роз`яснено, що оскільки заяву про прийняття спадщини у встановлений законом строк не подано, позивачу необхідно звернутися до суду з позовом про надання додаткового строку для прийняття спадщини.

Позивачка вказує, що заяву про прийняття спадщини у встановлений строк не подала у зв`язку із збройною агресією рф проти України, оскільки була впевнена в зупиненні перебігу строку прийняття спадщини на час воєнного стану. Лише в квітні 2026 року від нотаріуса позивачка дізналася, що термін прийняття спадщини під час військового стану збільшувався, але не до кінця воєнного стану. З 29.06.2022 року діють нові зміни щодо строків оформлення спадщини під час воєнного стану, які були запровадженні на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 24.06.2022 року № 719 « Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо нотаріату та державної реєстрації в умовах воєнного стану». Крім того, оскільки частки квартири позивачки та померлої знаходиться за адресою в квартирі де позивачка зареєстрована, вона вважала, що вважається такою, що прийняла спадщину після сестри автоматично відповідно до вимог ст. 1268 ЦК України.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.04.2026 матеріали позову передані на розгляд судді Аббасовій Н.В.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 27.04.2026 відкрито загальне позовне провадження та призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 11.06.2026 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

У судове засідання позивачка не з`явилася, про дату та час судового засідання повідомлялася належним чином, через канцелярію суду подала заяву в якій просила про розгляд справи за її відсутності.

Представник відповідача у судове засідання не з`явилась, подала заяву про розгляд справи за її відсутності та висловила прохання про прийняття рішення за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази, повно і всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 19 вересня 2003 року заяву ОСОБА_1 про визнання особи недієздатною задоволено. Визнано ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 недіздатною. (а.с. 14).

На підставі розпорядження Шевченківської районної в м. Києві державної адміністрації від 07.10.2003 ОСОБА_1 , 1949 р.н. призначено опікуном над сестрою ОСОБА_2 , 1957 р.н. (а.с. 10).

14.05.2025 року Білоцерківським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Білоцерківському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) видано свідоцтво про смерть ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , серія НОМЕР_1 (а.с. 27).

15.05.2025 року ОСОБА_1 видана довідка, про те, що її сестра ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 особа з інвалідністю 2 гр. з дитинства, перебувала на повному державному утриманні в Білоцерківському психоневрологічному інтернаті, за адресою: АДРЕСА_1 , з 13.11.2003 року, наказ № 52 від 13.11.2003 року по 12.05.2025 рік, наказ № 21/п-тр, померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . Поховання здійснено за рахунок родичів. (а.с. 21).

Відповідно до ч.1, ч.2 ст. 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою.

Згідно з ст. 1262 ЦК України ОСОБА_1 є спадкоємцем за законом після смерті сестри ОСОБА_2 .

Судом встановлено, що позивачка звернулася до 2-ої Білоцерківської міської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини після померлої ОСОБА_2 .

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 1268, ч. 2 ст. 1269 та ч. 1 ст. 1270 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто. Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Згідно вимог ч. ч. 1, 3 ст. 1272 ЦК України, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Як вбачається з матеріалів справи, 02.04.2026 року Державним нотаріусом Другої Білоцерківської міської державної нотаріальної контори Київської області М.Мельничук надано роз`яснення щодо відмови у заведенні спадкової справи, відповідно до якого з посиланням на ст.ст. 1268-1272 ЦК України та ст. 49 ЗУ «Про нотаріат» Палюх Н.І. відмовлено у відкритті спадкової справи після смерті ОСОБА_2 .

Позивачка вказує, що причини пропуску 6-ти місячного строку для подачі нею заяви про прийняття спадщини є поважними, оскільки строк пропущений у зв`язку з військовою агресією рф проти України.

Так, для прийняття спадщини спадкоємцем, який на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, необхідно особисто подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини, згідно ст. 1269 ЦК України.

При цьому, такі дії повинні бути вчинені у встановлений законом для прийняття спадщини строк.

Пропуск такого строку, позбавляє спадкоємця можливості прийняти спадщину через нотаріальну контору, який пропущено з поважних причин, і потребує пред`явлення ним позову про визначення додаткового строку, достатнього для подання заяви про прийняття спадщини.

Згідно ст. 1270 ЦПК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини; якщо виникнення у особи права на спадщину залежить від неприйняття спадщини або відмови в його прийнятті іншими спадкоємцями, строк для прийняття нею спадщини встановлюється в три місяці з моменту неприйняття іншими спадкоємцями спадщини або відмови від її прийняття.

Статтею 1272 ЦК України визначено наслідки пропущення строку для прийняття спадщини, зокрема, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого ст. 1270 ЦК України, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу за місцем відкриття спадщини. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Як вбачається з позовної заяви позивач пропустив встановлений строк для прийняття спадщини з поважних причин.

Проаналізувавши встановлені обставини по справі, оцінивши надані в силу положень ст. 81 ЦПК України докази в їх сукупності, оскільки позивач пропустив строк прийняття спадщини, то суд вважає за необхідне визнати причини пропуску строку подачі заяви про прийняття спадщини спадкоємцем поважними, а позов задовольнити і визначити йому додатковий строк для подачі заяви про прийняття спадщини.

Згідно з правовою позицію ЄСПЛ у справі «Ілхан проти Туреччини» від 27.06.2000 року, при вирішення питання пропуску строку на вчинення дій має застосовуватись правило встановлення всіх обставин з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру. Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Судом також враховується рішення ЄСПЛ у справі «Маркс проти Бельгії» від 13.06.1979 року, ст.1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, які по своїй суті є гарантом права власності, оскільки визнають право будь-якої особи на безперешкодне користування своїм майном.

Задовольняючи позов суд враховує, що додатковий строк визначається у разі, якщо суд визнає причини пропуску строку для прийняття спадщини поважними.

Факт пропуску строку для прийняття спадщини не є підставою для усунення від спадкування, тому суд приходить до висновку, що позов обґрунтований, підтверджений матеріалами справи та підлягає задоволенню.

Що стосується додаткового строку, що може бути встановлений для подання позивачем заяви про прийняття спадщини, то суд приходить до висновку про можливість встановлення строку в два місяці з дня набрання рішенням законної сили, який суд вважає достатнім для подання відповідної заяви.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 1220, 1268, 1269, 1270, 1272 ЦК України; ст.ст. 12, 13, 76-81, 223, 229, 258, 259, 263-265, 268, 354, 355 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Київської міської ради про визначення додаткового строку на прийняття спадщини - задовольнити повністю.

Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини, що відкрилась після смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , тривалістю 2 (два) місяці з дня набрання рішенням суду законної сили.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було проголошено лише вступну і резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, цей строк обчислюється з дня складання повного тексту судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_1 , АДРЕСА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_2 ;

Відповідач: - Київська міська рада, м. Київ, вул. Хрещатик, буд. 36, код ЄДРПОУ 22883141.

Суддя Н.В. Аббасова