Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа №760/36133/25 2/760/11547/26
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
02 липня 2026 року м.Київ
Солом`янський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді - Нестеренко Т.В.,
секретаря судового засідання - Петренко А.Є.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в приміщенні суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Служба у справах дітей Солом`янської районної в м.Києві державної адміністрації, та яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Служба у справах дітей та сім`ї Святошинської районної в м.Києві державної адміністрації, про позбавлення батьківських прав,
за участю сторін:
позивача - ОСОБА_1 ,
представника позивача - ОСОБА_3 ,
ВСТАНОВИВ:
В провадженні Солом`янського районного суду м. Києва знаходиться цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Служба у справах дітей Солом`янської районної в м.Києві державної адміністрації, та яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Служба у справах дітей та сім`ї Святошинської районної в м.Києві державної адміністрації, про позбавлення батьківських прав.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що з початку 2023 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 почали проживати разом, не перебуваючи у шлюбі між собою, в АДРЕСА_1 . ІНФОРМАЦІЯ_1 , позивач народила доньку ОСОБА_4 , батько якої був визначений за заявою позивача та відповідача в порядку ст.126 Сімейного кодексу України. З середини лютого 2024 року позивач разом з донькою переїхали проживати за місцем своєї реєстрації с. Крути Ніжинського району Чернігівської області. Наразі позивачка проживає за адресою: АДРЕСА_2 . Відповідачу було достеменно відомо місце проживання позивачки та дитини. Позивачка не створювала відповідачу перешкод у спілкуванні з донькою, не приховувала дитину, не змінювала без повідомлення місце її перебування та не вчиняла дій, які могли б об`єктивно унеможливлювати участь відповідача у вихованні дитини. Незважаючи на це, з часу окремого проживання відповідач фактично самоусунувся від виконання батьківських обов`язків. Він не цікавиться повсякденним життям дитини, її станом здоров`я, розвитком, потребами, умовами проживання, медичним доглядом, лікуванням, матеріальним забезпеченням та не бере реальної участі у її вихованні. Не надає належної матеріальної допомоги на утримання дитини. Станом на грудень 2025 року за ним обліковується заборгованість зі сплати аліментів у розмірі 48030,75 грн., що підтверджується розрахунком заборгованості. Наявність заборгованості зі сплати аліментів не є єдиною підставою для позбавлення батьківських прав, однак у сукупності з іншими доказами підтверджує тривале невиконання відповідачем батьківського обов`язку щодо матеріального забезпечення дитини.
07.12.2025 року відповідач подав заяву, згідно з якою він не заперечує проти позбавлення його батьківських прав щодо ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Зазначена заява не є самостійною підставою для позбавлення батьківських прав, оскільки батьківські права не можуть бути припиненні лише на підставі добровільної відмови особи від них. Водночас така заява у сукупності з іншими доказами характеризує фактичне ставлення відповідача до дитини та підтверджує відсутність у нього реального наміру виконувати батьківські обов`язки.
Актом обстеження умов проживання сім`ї ОСОБА_1 підтверджується проживання малолітньої дитини разом з матірю, відсутність проживання відповідача з дитиною, а також фактичне незабезпечення ним участі у вихованні, догляді та матеріальному утриманні дитини.
Довідкою амбулаторної сімейної медицини від 10.12.2025 року підтверджується, що відповідач не забезпечував проходження дитиною медичних оглядів, не організовував її лікування та не брав участі у вирішенні питань, пов`язаних зі станом здоров`я дитини. Наведенні обставини свідчать про тривале, послідовне та свідоме ухилення відповідача від виконання батьківських обов`язків щодо малолітньої дитини.
Позивач, відповідно до змісту позовної заяви з урахуванням уточнень просить суд позбавити батьківських прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та зобов`язати Солом`янський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у м. Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України внести зміни до актового запису про народження дитини - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , реєстраційний номер облікової картки платників податків НОМЕР_1 , а саме: у графі «батько» проставити прочерк. Прізвище « ОСОБА_5 » та по батькові « ОСОБА_6 » малолітньої дитини - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ,, залишити без змін.
Ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва від 26 січня 2026 року відкрито провадження у даній справі та призначено її до розгляду в порядку загального провадження з викликом сторін.
Ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва від 25 лютого 2026 року задоволено клопотання представника позивача та позивача про залучення до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Служба у справах дітей та сім`ї Святошинської районної в м.Києві державної адміністрації.
25.02.2026 представник позивача - ОСОБА_10 подала клопотання про допит та виклик свідка у судове засідання ОСОБА_1 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 .
Ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва від 11 червня 2026 року закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до розгляду по суті.
В судовому засіданні, призначеному 02.07.2026 року представник позивача та позивач позов підтримали з урахуванням наданих уточнень, просили задовольнити в повному обсязі.
Відповідач правом на подання відзиву не скористався. Надав нотаріально засвідчену заяву про згоду щодо позбавлення його батьківських прав щодо його малолітньої доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Третя особа: Служба у справах дітей Солом`янської районної в м.Києві державної адміністрації в судове засідання не з`явилися, надали заяву про розгляд справи у їх відсутність.
В судове засідання третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Служба у справах дітей та сім`ї Святошинської районної в м.Києві державної адміністрації, не з`явилась, подали до суду клопотання про розгляд справи у її відсутності, крім того подали до суду висновок органу опіки та піклування про позбавлення батьківських прав.
В судове засідання, призначене 02.07.2026 року свідок ОСОБА_7 не з`явилася, однак подала до суду заяву про неможливість прибуття у судове засідання та надала письмові пояснення, згідно яких, їй відомо, що малолітня ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 фактично проживає разом з матір`ю ОСОБА_1 . Відповідач ОСОБА_2 разом із дитиною не проживає, у повсякденному житті дитини участі не бере, її вихованням не займається, станом здоров`я, розвитком, умовами проживання та потребами дитини не цікавиться. Позивачка самостійно здійснює догляд за дитиною, забезпечує її побутові потреби, проживання, належний догляд та повсякденне виховання. З боку позивача, їй не були відомі дії, спрямовані на приховування дитини або на створення перешкод відповідачу у спілкуванні з нею. Відомо, що відповідач власною поведінкою самоусунувся від виконання батьківських обов`язків.
Свідок ОСОБА_9 в судовому засіданні пояснила, що малолітня ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 проживає разом з матір`ю ОСОБА_1 . Відповідач ОСОБА_2 разом із дитиною не проживає, участі у повсякденному житті дитини не бере, її вихованням не займається, станом здоров`я та потребами дитини не цікавиться. Позивачка самостійно здійснює догляд за дитиною, забезпечує її побутові потреби, проживання, належний догляд та повсякденне виховання. З боку позивача, не було спрямованих дій на приховування дитини або на створення перешкод відповідачу у спілкуванні з донькою. Відповідач самоусунувся від виконання батьківських обов`язків.
Свідок ОСОБА_8 пояснив, що відповідач ОСОБА_2 разом із дитиною не проживає, участі у її вихованні не бере, станом здоров`я та потребами дитини не цікавиться. Позивачка проживає разом з дитиною, самостійно виховує та забезпечує її.
Суд, заслухавши представника позивача, позивача, свідків, розглянувши подані сторонами документи, повно і всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вважає, що позов підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Судом встановлено, що з початку 2023 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 \проживати разом, не перебуваючи у шлюбі між собою, в АДРЕСА_1 .
ІНФОРМАЦІЯ_1 , позивач народила доньку ОСОБА_4 , батько якої був визначений за заявою позивача та відповідача в порядку ст.126 Сімейного кодексу України.
З середини лютого 2024 року позивач разом з донькою переїхали проживати за місцем своєї реєстрації с. Крути Ніжинського району Чернігівської області. Наразі позивачка проживає за адресою: АДРЕСА_2 . Відповідачу було достеменно відомо місце проживання позивачки та дитини.
Позивачка не створювала відповідачу перешкод у спілкуванні з донькою, не приховувала дитину, не змінювала без повідомлення місце її перебування та не вчиняла дій, які могли б об`єктивно унеможливлювати участь відповідача у вихованні дитини. Незважаючи на це, з часу окремого проживання відповідач фактично самоусунувся від виконання батьківських обов`язків.
ОСОБА_2 завірив нотаріально заяву яка зареєстрована 07.12.2025 року в реєстрі за номером 1874, про те, що він добровільно відмовляється від виконання батьківських обов`язків по відношенню до малолітньої доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Як вбачається із висновку органу опіки та піклування Святошинської районної в м.Києві державної адміністрації, враховуючи інформацію із закладу дошкільної освіти (ясла - садок) №819 Святошинського району м.Києва, довідки виданої лікарем КНП «Лосинівський Центр ПМСД» Ніжинської амбулаторії ЗПСМ від 10.12.2025, інформації наданої Комунальним некомерційним підприємством «Центр первинної медико - санітарної допомоги №2» Святошинського району м. Києва від 06.03.2026, відповідно довідки розрахунку заборгованості зі сплати аліментів, відповідно до нотаріально завіреної заяви засвідченої приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу від 07.12.2025 року, рекомендації комісії з питань захисту прав дитини, Святошинської районної в м. Києві державної адміністрації, орган опіки та піклування вважає за доцільне позбавити батьківських прав ОСОБА_2 відносно малолітньої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у зв`язку з тим, що він ухилився від виховання та утримання дитини.
Відповідно до ст. 164 СК України підставами для позбавлення батьківських прав батьків є: якщо мати, батько не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров`я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; ухиляються від виконання своїх обов`язків з виховання дитини; жорстоко поводяться з дитиною; є хронічними алкоголіками або наркоманами; вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини; засуджені за вчинення умисного злочину щодо дитини.
Пунктом 16 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.03.2007 року № 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» зазначається, що особи можуть бути позбавлені батьківських прав лише щодо дитини, яка не досягла вісімнадцяти років, і тільки з підстав, передбачених ст. 164 СК України.
Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.
Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.
Статтею 164 Сімейного кодексу України, законодавчо визначає, що підставою позбавлення батьківських прав є ухилення від виконання своїх батьківських обов`язків по вихованню дитини.
Бездіяльність батьків повністю співпадає з ознаками, викладеними у положеннях ст. 164 СК України та п. 16 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.03.2007 року № 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення батьківських прав», оскільки вона не бере участі у вихованні своєї дитини, не виявляє турботи щодо дитини, не підтримує її матеріально, нехтує обов`язком батьків утримувати дитину.
Частина четверта статті 5 Сімейного кодексу України закріплює, що держава бере під свою охорону кожну дитину-сироту і дитину, позбавлену батьківського піклування.
Згідно з статтею 155 Сімейного кодексу України, ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.
Стаття 3 Закону України «Про охорону дитинства» передбачає, що у порядку, встановленому законодавством, держава гарантує всім дітям рівний доступ до безоплатної юридичної допомоги, необхідної для забезпечення захисту їх прав.
Згідно пункту 5 абзацу 1 статті 3 Закону України «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування», однією з основних засад державної політики щодо соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування є захист особистих прав та інтересів таких дітей.
Згідно статті 165 Сімейного кодексу України, право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав має орган опіки та піклування.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.
Статтею 165 СК України визначено, що право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім`ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров`я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.
В контексті приписів ч. 6 ст. 19 СК України, рішення органу опіки та піклування не є для суду обов`язковим, а підлягає оцінці поряд з іншими доказами.
Оцінюючи висновок Органу опіки та піклування Святошинської районної в м.Києві державної адміністрації про доцільність позбавлення батьківських прав, суд звертає увагу, що обставини викладені у даному висновку підтвердились під час розгляд справи та не заперечувались відповідачем, який не заперечив проти позбавлення його батьківських прав, а тому суд дійшов висновку про наявність підстав для його врахування під час прийняття рішення у справі.
Також, суд звертає увагу на те, що особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов`язку щодо утримання дитини.
Таким чином, в судовому засіданні знайшла своє підтвердження та обставина, що відповідач свідомо ухилявся від виконання своїх батьківських обов`язків, що у відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 164 Сімейного кодексу України є підставою для позбавлення батьківських прав.
Враховуючи положення п. 8 ст. 7 Сімейного кодексу України, у відповідності до якої регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, суд вважає за необхідне позбавити ОСОБА_2 , батьківських прав відносно малолітньої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Таким чином, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги щодо позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.
Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, тобто обов`язок доказування покладений на сторони.
За нормами ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (ст. 89 ЦПК України).
Відповідно до п.6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року № 14 «Про судове рішення у цивільній справі», враховуючи принцип безпосередності судового розгляду, рішення може бути обґрунтоване лише доказами, одержаними у визначеному законом порядку та дослідженими в судовому засіданні.
Вирішуючи позову вимогу про виключення відомостей про батька ОСОБА_2 з актового запису народження дитини ОСОБА_4 суд виходить з наступного.
Згідно ч. 6 ст. 164 СК України рішення суду про позбавлення батьківських прав після набрання ним законної сили суд надсилає державному органу реєстрації актів цивільного стану за місцем реєстрації народження дитини.
Відповідно до п. 33 глави І розділі ІІІ Правил реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених Наказом Міністерства юстиції України від 18.10.2000 № 52/5, на підставі рішення суду про позбавлення батьківських прав у графі "Для відміток" актового запису зазначається "Батьки (батько, мати) позбавлені батьківських прав на підставі рішення суду". У таких випадках відомості про батьків з актового запису не виключаються. Одночасно відповідні відомості вносяться до Державного реєстру актів цивільного стану громадян. Тому з батьків, якого позбавлено батьківських прав, свідоцтво про народження дитини повторно не видається.
' За вказаних обставин, позовна вимога про виключення судом відомостей про батька з актового запису народження дитини суперечить чинному законодавству, тому у її задоволенні слід відмовити за безпідставністю.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивачки слід стягнути суму сплаченого судового збору за подання позову до суду в частині вимоги щодо позбавлення батьківських прав, що становить 1211 гривень 20 копійок.
На підставі ст.ст. 150, 155, 164-167 Сімейного кодексу України, керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 141, 259, 263-265, 268, 353 ЦПК України, суд
УХВАЛИВ:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Служба у справах дітей Солом`янської районної в м.Києві державної адміністрації, та яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Служба у справах дітей та сім`ї Святошинської районної в м.Києві державної адміністрації, про позбавлення батьківських прав - задовольнити частково.
Позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) батьківських прав відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (РНОКПП НОМЕР_1 ).
Стягнути з ОСОБА_2 , на користь ОСОБА_1 , судовий збір у розмірі 1211(одна тисяча двісті одинадцять) грн. 20 коп.
В задоволенні решти частини позовних вимог відмовити.
Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано, або після перегляду рішення в апеляційному порядку, якщо його не скасовано.
Відомості щодо учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (РНОКПП НОМЕР_3 , поштова адреса: АДРЕСА_3 , адреса проживання: АДРЕСА_2 );
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ).
Третя особа: Служба у справах дітей Солом`янської районної в м.Києві державної адміністрації (м. Київ, пр. Повітряних Сил, 41, код ЄДРПОУ 37485506).
Третя особа, не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Служба у справах дітей та сім`ї Святошинської районної в м.Києві державної адміністрації (м. Київ, вул.. Гната Юри, 9, кім. 422, код ЄДРПОУ 37498740).
Суддя Т.В. Нестеренко
Судове рішення № 138149275, Солом'янський районний суд міста Києва було прийнято 02.07.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 760/36133/25. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: